Мінітмен (англ. LGM-30 Minuteman) — міжконтинентальна балістична ракета військово-повітряних сил США (МБР) що перебуває на експлуатації у складі ВПС Air Force Global Strike Command. Станом на 2021 рік, версія LGM-30G Minuteman III, була єдиною наземною МБР на службі у Сполучених Штатах.
LGM-30 Minuteman | |
---|---|
Minuteman II | |
Тип | Міжконтинентальна балістична ракета |
Походження | США |
Історія виробництва | |
Виробник | Boeing |
Вартість одиниці | $7,000,000 USD |
Характеристики | |
Вага | 29,000 кг Minuteman I 33,000 кг Minuteman II 36,030 кг Minuteman III |
Довжина | 16.36 — 18.3 м |
Діаметр | 1.68 м |
Дальність вогню | |
Максимальна | 8,900 — 14,000 км |
LGM-30 Minuteman у Вікісховищі |
Розробка Minuteman розпочалася у середині 1950-х років після ґрунтовних досліджень щодо твердопаливних ракетних двигунів. Така ракета з невеликим обслуговуванням могла бути у готовності протягом тривалого часу, а відтак, запускатися за командою. Задля порівняння, наявні на той час конструкції ракет США з використанням рідкого пального вимагали тривалої заправки безпосередньо перед запуском, що залишало їх відкритими для можливого раптового нападу. Ця здатність до негайного запуску (готовності) дала ракеті власну назву від ополченців (minuteman) Революційної війни. Minuteman було розроблено так, щоби вона була готовою до запуску одразу з миті повідомлення.
Вступ
Ракети стали до ладу 1962 року як зброя на котру, передусім, було покладено стримувальне завдання — загроза контратакою радянським містам у разі нападу СРСР на США. Однак, із розвитком Polaris військово-морських сил США, які мали таке ж завдання, ВПС почали удосконалювати Minuteman та перетворювати їх на зброю з набагато більшою точністю та з явним наміром забезпечити їм здатність атакувати захищені військові об'єкти, зокрема, радянські ракетні бункери. Minuteman-II почали службу 1965 року з цілою низкою поліпшень, заради підвищення їх точності і живучості щодо системи протиракетної оборони (ПРО) яку на той час, як відомо, розробляла радянська держава. Minuteman-III надійшли 1970 року та мали можливість використовувати три менші боєголовки замість однієї великої, що дуже ускладнило можливість атакування їх системою протиракетної оборони яка, щоби бути досконалою, повинна була би вразити усі три широко рознесені боєголовки. Minuteman-III було оснащено першою багатоцільовою самонавідною бойовою частиною (MIRV). Кожна така ракета може нести до трьох ядерних боєголовок які мають потужність у межах від 300 до 500 кілотонн.
З найбільшої кількості в 1000 ракет у 1970-і, нинішні ВПС США мають 450 штук Minuteman-III у ракетних бункерах навколо: AFB Malmstrom, Монтана; Minot AFB, Північна Дакота; та F.E. Warren AFB, Вайомінг. До лютого 2018 року, цю кількість передбачалося скоротити до 400 озброєних ракет з 50-ма неозброєними ракетами у запасі та чотирма нерозгорнутими випробувальними пусковими установками відповідно до нового договору СНО. Військово-повітряні сили розраховують тримати ракету у дії, принаймні, до 2030 року. Це одна зі складових ядерної тріади США — дві інші частини тріади це балістичні ракети Trident, які запускаються з підводних човнів (БРПЧ) та ядерна зброя носіями якої, є далекі стратегічні бомбардувальники.
Історія
Едвард Голл і тверде пальне
Minuteman зобов'язані своїм існуванням, головним чином, зусиллям тодішнього полковника ВПС США Едварда Голла. 1956 року, Голла було призначено відповідальним за підрозділ твердого ракетного пального у дивізіоні генерала Шрівера, який спочатку було створено для керування розробкою МБР Атлас і Титан. Тверде пальне вже широко використовувалося у ракетах, але лише для застосування на коротких відстанях. Начальство Голла, цікавилося ракетами середньої та малої дальності з твердим пальним, особливо задля використання у Європі, де швидка відповідь, була би перевагою для системи на яку могли напасти радянські літаки. Але Голл був переконаний, що ця технологія, може бути використана для справжньої МБР з дальністю 10 200 кілометрів (5 500 морських миль, 6 300 миль).
Щоби досягти потрібної енергії, Голл почав фінансувати дослідження на Boeing і Thiokol, щодо використання пального на основі перхлорату амонію. Він пристосував концепцію, розроблену у Великій Британії, де тверде пальне являло собою великі циліндри із зіркоподібним отвором, що йшов уздовж внутрішньої осі. Це сприяло пальному горіти, усією довжиною циліндра, а не просто з кінця, як у більш ранніх конструкціях. Збільшення швидкості горіння, означало збільшення тяги. Це також, дозволило теплу поширюватися на весь двигун, а не лише на край (завдяки горінню зсередини, воно не доходило до стінок фюзеляжу ракети поки пальне не закінчувало горіти). Як порівняння, більш давні системи твердого пального згоряли, насамперед, від одного кінця до іншого, а це означало що будь-якої миті, окремій невеликій частині корпусу, доводилося витримувати надзвичайні навантаження та температури.
Керування МБР ґрунтується не лише на напрямку руху ракети, а й на точній миті вимкнення тяги. Занадто багато тяги, і боєголовка перелітає ціль, мало розгону — зброя не долітає до мішені. Горіння твердих тіл, зазвичай, дуже важко передбачити з погляду на час та швидкий поштовх у мить спалаху, що робить їх сумнівними задля точності, потрібної для влучання у ціль. Спочатку це здавалося непереборною перешкодою, але у підсумку, було вирішено майже природним чином. Усередині сопла ракети було додано низку отворів, які відчинялися шляхом підриву сформованих зарядів, коли система наведення вимагала вимкнення двигуна. Зниження тиску було настільки різким, що полум'я викидалося назовні й залишкове пальне яке горіло, гаснуло.
Першим, хто використав ці розробки, були не ВПС, а ВМС. Їх було залучено до спільної програми з армією США щодо розроблення рідкопаливної ракети Юпітер, але вони завжди з осторогою ставилися до цієї системи оскільки відчували, що рідке пальне занадто небезпечне для використання на облавку кораблів, та надто, підводних човнів. Швидкий успіх програми розробки твердого пального у поєднанні з обіцянкою Едварда Теллера щодо легших ядерних боєголовок під час Проєкту «Нобска», змусив флот відмовитися від Юпітера та почати розробку власної твердопаливної ракети.
Система наведення ракет
У попередніх ракетах далекої дії, використовувалися рідкі види пального, які могли бути завантажені лише перед стрільбою. Процес завантаження, у типових проєктах, вимагав від 30 до 60 хвилин. Але тоді це не вважалося проблемою, оскільки треба було приблизно стільки ж часу, щоби розгорнути інерційну систему наведення, установити початкове положення та запрограмувати у цільових координатах. Minuteman, з самого початку було розроблено щоби мати можливість запускати їх за лічені хвилини. Хоча тверде пальне усувало потребу заправки ракет рідким пальним, затримки у запуску щодо вирівнювання системи керування, залишалися. Задля швидкого запуску, система наведення повинна постійно працювати і вирівнюватися, що є серйозною перешкодою для механічних приладів, особливо гіроскопів, де застосовуються вальниці.
Було обрано дослідний проєкт Autonetics, з використанням повітряних (пневматичних) підшипників котрий, як стверджувалося, безперервно тривав з 1952 по 1957 рік. Autonetics дозволив побудувати власну вальницю, у вигляді кулі котра могла обертатися у двох напрямках. У звичайних рішеннях використовувався вал з підшипниками на обох краях, що давало можливість його обертання лише навколо однієї осі. Це означало, що для інерційної платформи тепер були потрібні лише два гіроскопи замість звичайних трьох.
Останній великий крок полягав у тому, щоби застосовувати цифровий комп'ютер загального призначення замість аналогових, або спеціально розроблених цифрових комп'ютерів. У попередніх проєктах, зазвичай, застосовувалися два комп'ютера для однієї мети: один керував автопілотом, який тримав запущену ракету запрограмованим курсом, а другий порівнював інформацію від інерційної платформи з цільовими координатами та посилав будь-які потрібні виправлення автопілоту. Щоби зменшити загальну кількість складових, почав використовуватися один швидший комп'ютер котрий виконував окремі процедури для цих завдань.
Оскільки комп'ютер керування був-би неактивним коли ракета знаходилася у бункері, комп'ютер загального призначення також, використовувався задля запуску програми яка контролювала різні давачі та випробувальне обладнання. У більш давніх конструкціях, це оброблялося зовнішніми системами, які вимагали кілометрів додаткової проводки та багатьох роз'ємів. Для зберігання декількох програм, комп'ютер D-17B, було побудовано у формі драм-машини, але замість барабана використовувався твердий диск.
Створення комп'ютера з потрібною продуктивністю, розміром і вагою, зажадало використання транзисторів, які на той час, були дуже дорогими і не надто надійними. Попередні спроби використовувати транзисторні комп'ютери для керування, BINAC і системи на SM-64 Navaho, зазнали невдачі і були залишені. Військово-повітряні сили і Autonetics витратили мільйони на програму для підвищення надійності транзисторів і компонентів у 100 разів, що привело до специфікації Minuteman, з високим ступенем готовності.
Методики, розроблені у ході цієї програми, були однаково корисні для поліпшення будови усіх транзисторів що значно зменшило кількість їх відмов та ліній виробництва транзисторів загалом. Це збільшило продуктивність, значно знизило собівартість продукції та мало величезні корисні, побічні впливи на електронну промисловість.
Використання комп'ютера загального призначення, мало довгострокові наслідки для програми Minuteman та ядерної позиції США, взагалі. З Minuteman, можна легко змінити націлювання, через завантаження нових даних про траєкторію на жорсткий диск комп'ютера, що може бути виконано за кілька годин. Раніше призначені для користувача дротові комп'ютери ICBM, могли забезпечити атаку лише однієї цілі, і точну інформацію про потрібну траєкторію було жорстко закодовано безпосередньо у логіку системи.
Minuteman-III (LGM-30G)
Програма LGM-30G Minuteman-III почалася 1966 року та передбачала кілька поліпшень, порівняно з попередніми версіями. Ракети було вперше розгорнуто 1970 року. Більшість модифікацій, пов'язано із кінцевою стадією, та подальшою системою (RS). Остаточну (третю) версію, було удосконалено за допомогою нового двигуна з упорскуванням рідини, що забезпечує більш точний контроль, ніж попередня система з чотирма соплами. Покращення з продуктивності що втілено у Minuteman-III, це, насамперед: підвищена гнучкість у розгортанні бойових частин (RV) і допоміжних засобів, поліпшення живучості після ядерної атаки, та збільшене корисне навантаження. Ракета зберігає нерухому інерційну систему наведення.
Minuteman, розміщені в підземних шахтах для ракет. Бункери з'єднано з підземними командними пунктами (LCC), групами по десять одиниць. Ними цілодобово опікуються два офіцери, яким доводиться виконувати вхідну команду на вогонь, одночасним поворотом двох ключів запуску. Окрім того, команда «вогонь» повинна також, подаватися із сусідньої командної зони. Minuteman-III постійно утримується у стані T-30sec — це означає, що вони можуть покинути бункер за 30 секунд після підтвердженої команди пуску. Окремі бункери мають найменшу відстань близько 10 км один від одного. Існує також можливість запускати ці ракети екіпажем, з облавка літака Boeing E-4 (англ. National Airborne Operations Center) — повітряного командного пункту. Цю систему призначено для забезпечення того, щоби ракети також, можна було запускати, якщо шахтна установка втратила зв'язок із керівним бункером. Вчергове, це було випробувано 2012 року, на авіабазі Vandenberg.
Випробування, 16 червня 2010 року, було 200-м польотом Minuteman III, з часу першого запуску 1968 року. Випробувальний політ цієї ракети, 27 липня 2011 року з інертною головною частиною з авіабази Vandenberg, був невдалим. Ракету було підірвано повітряно-десантним управлінням по тому, як стався збій. Причина помилки поки не розголошується. Один з останніх відомих випробувальних польотів Minuteman III, відбувся увечері 25 лютого 2016 року. Ціллю ракети, яка не мала боєголовки, був атол Кваджалейн, що розташований на відстані 8000 кілометрів у південній частині Тихого океану.
Третього травня 2017 року, ВПС США провели одне з крайніх успішних випробувань Minuteman-III. Міжконтинентальну балістичну ракету було запущено з авіабази Ванденберг (Каліфорнія). Ракета летіла з пустою бойовою частиною і подолала відстань у 6,7 тисячі кілометрів, перш ніж упасти на полігон у районі Маршаллових островів Тихого океану.
2007 року, почалася деактивація 50-и з 500-т розгорнутих ракет, на авіабазі Мальмстром. Станом на 1 вересня 2012 року, США повідомили про такі показники розгортання свого флоту Minuteman III, відповідно до нового контракту START:
- 449 активних бункерів з 449 ракетами (150 AFB, 150 Minot AFB, 149 Warren AFB)
- 57 неактивних пускових установок
- 263 нерозміщені ракети
США передбачають подальший розвиток LGM-30H Minuteman-IV, однак цей план має бути представлений не раніше 2030 року.
Зокрема, ракети Minuteman I та II, все ще використовуються у деякій зміненій формі як повітряні мішені задля розвитку протиракетної оборони у США, або як супутникові носії.
Наявні ракети Minuteman-III було дуже вдосконалено за роки їхнього перебування на бойовому чергуванні, і лише впродовж останнього десятиліття, на осучаснення 450 ракет, було витрачено понад 7 мільярдів доларів.
Дані ракети
- Виробник: Boeing
- Вартість одиниці: 7 000 000 доларів США
Технічні характеристики
- Маса: 36 030 кг (Minuteman III)
- Довжина: 18,3 м (Minuteman III)
- Діаметр: 1,68 м
- Бойова частина MMI: W78 або W87
- Підрив (механізм): повітряний вибух або доторк (поверхня)
- Двигун (триступеневі твердопаливні ракетні двигуни):
- перший ступінь: Тіокол ТУ-122 (М-55) (792 кН)
- другий ступінь: Aerojet-General SR-19-AJ-1 (267,7 кН)
- третій ступінь: Aerojet/Thiokol SR73-AJ/TC-1 (152 кН)
- перший ступінь: 91 900 кг (Minuteman III)
- Композитне ракетне пальне з перхлорату амонію
- Оперативні межі: понад 10 000 км (Minuteman III)
- Найбільша висота польоту (стеля): 1100 км
- Найбільша швидкість: 23 Маха; 28 200 кілометрів на годину; 7,83 кілометрів на секунду (кінцева фаза)
- Система керування: інерційна НС-50
- Точність влучання MMI (кругове імовірне відхилення): 240 м
Див. також
Примітки
- Minuteman I.
- Sandia Weapon Review: Nuclear Weapon Characteristics Handbook (PDF) (Звіт). Sandia National Labs. September 1990. с. 65. SAND90-1238.
- Minuteman I. Missile Threat (амер.). Процитовано 11 жовтня 2022.
- Ravinder Reddy, P.; Dhanalaxmi, A.; Rakesh, M.; Chandramouli, G. (27 липня 2019). Analysis of Characteristics of Launcher Missile System and Its Optimization to Reduce Tip-Off Effect During Launch. Learning and Analytics in Intelligent Systems. Cham: Springer International Publishing. с. 432—439. ISBN .
- Northrop Grumman selects Cross Match for IDENT1. Biometric Technology Today. Т. 14, № 5. 2006-05. с. 4—5. doi:10.1016/s0969-4765(06)70523-9. ISSN 0969-4765. Процитовано 11 жовтня 2022.
- The W87-1 is necessary to ensure a more flexible, resilient, and ready U.S. nuclear deterrent (PDF).
- MacKenzie, Donald (29 січня 1993). Inventing Accuracy: A Historical Sociology of Nuclear Missile Guidance (англ.). MIT Press. ISBN .
- Facebook; Twitter; options, Show more sharing; Facebook; Twitter; LinkedIn; Email; URLCopied!, Copy Link; Print (18 січня 2006). Edward N. Hall, 91; Rocket Pioneer Seen as the Father of Minuteman ICBM. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 11 жовтня 2022.
- Internet Archive, Edward (2001). Memoirs : a twentieth-century journey in science and politics. Cambridge, Mass. : Perseus Pub. ISBN .
- (PDF). web.archive.org. 2 липня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2017. Процитовано 11 жовтня 2022.
- Lewiston Morning Tribune - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Процитовано 11 жовтня 2022.
- (англ.). Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 11 жовтня 2022.
- . web.archive.org. 20 квітня 2017. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 11 жовтня 2022.
- US Air Force set to replace intercontinental nuke arsenal. Space Daily. Процитовано 11 жовтня 2022.
- Erwin, Sandra (14 грудня 2019). Northrop Grumman wins competition to build future ICBM, by default. SpaceNews (амер.). Процитовано 11 жовтня 2022.
- Minuteman III. Missile Threat (амер.). Процитовано 11 жовтня 2022.
- LGM-30G Minuteman III. Air Force (амер.). Процитовано 11 жовтня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Minitmen angl LGM 30 Minuteman mizhkontinentalna balistichna raketa vijskovo povitryanih sil SShA MBR sho perebuvaye na ekspluataciyi u skladi VPS Air Force Global Strike Command Stanom na 2021 rik versiya LGM 30G Minuteman III bula yedinoyu nazemnoyu MBR na sluzhbi u Spoluchenih Shtatah LGM 30 MinutemanMinuteman IITipMizhkontinentalna balistichna raketaPohodzhennya SShAIstoriya virobnictvaVirobnikBoeingVartist odinici 7 000 000 USDHarakteristikiVaga29 000 kg Minuteman I 33 000 kg Minuteman II 36 030 kg Minuteman IIIDovzhina16 36 18 3 mDiametr1 68 mDalnist vognyuMaksimalna8 900 14 000 kmLGM 30 Minuteman u Vikishovishi Rozrobka Minuteman rozpochalasya u seredini 1950 h rokiv pislya gruntovnih doslidzhen shodo tverdopalivnih raketnih dviguniv Taka raketa z nevelikim obslugovuvannyam mogla buti u gotovnosti protyagom trivalogo chasu a vidtak zapuskatisya za komandoyu Zadlya porivnyannya nayavni na toj chas konstrukciyi raket SShA z vikoristannyam ridkogo palnogo vimagali trivaloyi zapravki bezposeredno pered zapuskom sho zalishalo yih vidkritimi dlya mozhlivogo raptovogo napadu Cya zdatnist do negajnogo zapusku gotovnosti dala raketi vlasnu nazvu vid opolchenciv minuteman Revolyucijnoyi vijni Minuteman bulo rozrobleno tak shobi vona bula gotovoyu do zapusku odrazu z miti povidomlennya VstupRaketi stali do ladu 1962 roku yak zbroya na kotru peredusim bulo pokladeno strimuvalne zavdannya zagroza kontratakoyu radyanskim mistam u razi napadu SRSR na SShA Odnak iz rozvitkom Polaris vijskovo morskih sil SShA yaki mali take zh zavdannya VPS pochali udoskonalyuvati Minuteman ta peretvoryuvati yih na zbroyu z nabagato bilshoyu tochnistyu ta z yavnim namirom zabezpechiti yim zdatnist atakuvati zahisheni vijskovi ob yekti zokrema radyanski raketni bunkeri Minuteman II pochali sluzhbu 1965 roku z ciloyu nizkoyu polipshen zaradi pidvishennya yih tochnosti i zhivuchosti shodo sistemi protiraketnoyi oboroni PRO yaku na toj chas yak vidomo rozroblyala radyanska derzhava Minuteman III nadijshli 1970 roku ta mali mozhlivist vikoristovuvati tri menshi boyegolovki zamist odniyeyi velikoyi sho duzhe uskladnilo mozhlivist atakuvannya yih sistemoyu protiraketnoyi oboroni yaka shobi buti doskonaloyu povinna bula bi vraziti usi tri shiroko rozneseni boyegolovki Minuteman III bulo osnasheno pershoyu bagatocilovoyu samonavidnoyu bojovoyu chastinoyu MIRV Kozhna taka raketa mozhe nesti do troh yadernih boyegolovok yaki mayut potuzhnist u mezhah vid 300 do 500 kilotonn Z najbilshoyi kilkosti v 1000 raket u 1970 i ninishni VPS SShA mayut 450 shtuk Minuteman III u raketnih bunkerah navkolo AFB Malmstrom Montana Minot AFB Pivnichna Dakota ta F E Warren AFB Vajoming Do lyutogo 2018 roku cyu kilkist peredbachalosya skorotiti do 400 ozbroyenih raket z 50 ma neozbroyenimi raketami u zapasi ta chotirma nerozgornutimi viprobuvalnimi puskovimi ustanovkami vidpovidno do novogo dogovoru SNO Vijskovo povitryani sili rozrahovuyut trimati raketu u diyi prinajmni do 2030 roku Ce odna zi skladovih yadernoyi triadi SShA dvi inshi chastini triadi ce balistichni raketi Trident yaki zapuskayutsya z pidvodnih chovniv BRPCh ta yaderna zbroya nosiyami yakoyi ye daleki strategichni bombarduvalniki IstoriyaEdvard Goll i tverde palne Active LGM 30 Minuteman Sites Minuteman zobov yazani svoyim isnuvannyam golovnim chinom zusillyam todishnogo polkovnika VPS SShA Edvarda Golla 1956 roku Golla bulo priznacheno vidpovidalnim za pidrozdil tverdogo raketnogo palnogo u divizioni generala Shrivera yakij spochatku bulo stvoreno dlya keruvannya rozrobkoyu MBR Atlas i Titan Tverde palne vzhe shiroko vikoristovuvalosya u raketah ale lishe dlya zastosuvannya na korotkih vidstanyah Nachalstvo Golla cikavilosya raketami serednoyi ta maloyi dalnosti z tverdim palnim osoblivo zadlya vikoristannya u Yevropi de shvidka vidpovid bula bi perevagoyu dlya sistemi na yaku mogli napasti radyanski litaki Ale Goll buv perekonanij sho cya tehnologiya mozhe buti vikoristana dlya spravzhnoyi MBR z dalnistyu 10 200 kilometriv 5 500 morskih mil 6 300 mil Shobi dosyagti potribnoyi energiyi Goll pochav finansuvati doslidzhennya na Boeing i Thiokol shodo vikoristannya palnogo na osnovi perhloratu amoniyu Vin pristosuvav koncepciyu rozroblenu u Velikij Britaniyi de tverde palne yavlyalo soboyu veliki cilindri iz zirkopodibnim otvorom sho jshov uzdovzh vnutrishnoyi osi Ce spriyalo palnomu goriti usiyeyu dovzhinoyu cilindra a ne prosto z kincya yak u bilsh rannih konstrukciyah Zbilshennya shvidkosti gorinnya oznachalo zbilshennya tyagi Ce takozh dozvolilo teplu poshiryuvatisya na ves dvigun a ne lishe na kraj zavdyaki gorinnyu zseredini vono ne dohodilo do stinok fyuzelyazhu raketi poki palne ne zakinchuvalo goriti Yak porivnyannya bilsh davni sistemi tverdogo palnogo zgoryali nasampered vid odnogo kincya do inshogo a ce oznachalo sho bud yakoyi miti okremij nevelikij chastini korpusu dovodilosya vitrimuvati nadzvichajni navantazhennya ta temperaturi Minuteman III Taktiko tehnichni dani najbilsha dalnist 13 000 km maksimalna shvidkist na trayektoriyi 24 100 km god zakiduvana masa 1150 kg puskova vaga 35 ton apogej trayektoriyi 1100 km tochnist 180 500 m Keruvannya MBR gruntuyetsya ne lishe na napryamku ruhu raketi a j na tochnij miti vimknennya tyagi Zanadto bagato tyagi i boyegolovka perelitaye cil malo rozgonu zbroya ne dolitaye do misheni Gorinnya tverdih til zazvichaj duzhe vazhko peredbachiti z poglyadu na chas ta shvidkij poshtovh u mit spalahu sho robit yih sumnivnimi zadlya tochnosti potribnoyi dlya vluchannya u cil Spochatku ce zdavalosya neperebornoyu pereshkodoyu ale u pidsumku bulo virisheno majzhe prirodnim chinom Useredini sopla raketi bulo dodano nizku otvoriv yaki vidchinyalisya shlyahom pidrivu sformovanih zaryadiv koli sistema navedennya vimagala vimknennya dviguna Znizhennya tisku bulo nastilki rizkim sho polum ya vikidalosya nazovni j zalishkove palne yake gorilo gasnulo Pershim hto vikoristav ci rozrobki buli ne VPS a VMS Yih bulo zalucheno do spilnoyi programi z armiyeyu SShA shodo rozroblennya ridkopalivnoyi raketi Yupiter ale voni zavzhdi z ostorogoyu stavilisya do ciyeyi sistemi oskilki vidchuvali sho ridke palne zanadto nebezpechne dlya vikoristannya na oblavku korabliv ta nadto pidvodnih chovniv Shvidkij uspih programi rozrobki tverdogo palnogo u poyednanni z obicyankoyu Edvarda Tellera shodo legshih yadernih boyegolovok pid chas Proyektu Nobska zmusiv flot vidmovitisya vid Yupitera ta pochati rozrobku vlasnoyi tverdopalivnoyi raketi Sistema navedennya raket U poperednih raketah dalekoyi diyi vikoristovuvalisya ridki vidi palnogo yaki mogli buti zavantazheni lishe pered strilboyu Proces zavantazhennya u tipovih proyektah vimagav vid 30 do 60 hvilin Ale todi ce ne vvazhalosya problemoyu oskilki treba bulo priblizno stilki zh chasu shobi rozgornuti inercijnu sistemu navedennya ustanoviti pochatkove polozhennya ta zaprogramuvati u cilovih koordinatah Minuteman z samogo pochatku bulo rozrobleno shobi mati mozhlivist zapuskati yih za licheni hvilini Hocha tverde palne usuvalo potrebu zapravki raket ridkim palnim zatrimki u zapusku shodo virivnyuvannya sistemi keruvannya zalishalisya Zadlya shvidkogo zapusku sistema navedennya povinna postijno pracyuvati i virivnyuvatisya sho ye serjoznoyu pereshkodoyu dlya mehanichnih priladiv osoblivo giroskopiv de zastosovuyutsya valnici Minuteman I Bulo obrano doslidnij proyekt Autonetics z vikoristannyam povitryanih pnevmatichnih pidshipnikiv kotrij yak stverdzhuvalosya bezperervno trivav z 1952 po 1957 rik Autonetics dozvoliv pobuduvati vlasnu valnicyu u viglyadi kuli kotra mogla obertatisya u dvoh napryamkah U zvichajnih rishennyah vikoristovuvavsya val z pidshipnikami na oboh krayah sho davalo mozhlivist jogo obertannya lishe navkolo odniyeyi osi Ce oznachalo sho dlya inercijnoyi platformi teper buli potribni lishe dva giroskopi zamist zvichajnih troh Ostannij velikij krok polyagav u tomu shobi zastosovuvati cifrovij komp yuter zagalnogo priznachennya zamist analogovih abo specialno rozroblenih cifrovih komp yuteriv U poperednih proyektah zazvichaj zastosovuvalisya dva komp yutera dlya odniyeyi meti odin keruvav avtopilotom yakij trimav zapushenu raketu zaprogramovanim kursom a drugij porivnyuvav informaciyu vid inercijnoyi platformi z cilovimi koordinatami ta posilav bud yaki potribni vipravlennya avtopilotu Shobi zmenshiti zagalnu kilkist skladovih pochav vikoristovuvatisya odin shvidshij komp yuter kotrij vikonuvav okremi proceduri dlya cih zavdan Oskilki komp yuter keruvannya buv bi neaktivnim koli raketa znahodilasya u bunkeri komp yuter zagalnogo priznachennya takozh vikoristovuvavsya zadlya zapusku programi yaka kontrolyuvala rizni davachi ta viprobuvalne obladnannya U bilsh davnih konstrukciyah ce obroblyalosya zovnishnimi sistemami yaki vimagali kilometriv dodatkovoyi provodki ta bagatoh roz yemiv Dlya zberigannya dekilkoh program komp yuter D 17B bulo pobudovano u formi dram mashini ale zamist barabana vikoristovuvavsya tverdij disk Autonetics D 17 Stvorennya komp yutera z potribnoyu produktivnistyu rozmirom i vagoyu zazhadalo vikoristannya tranzistoriv yaki na toj chas buli duzhe dorogimi i ne nadto nadijnimi Poperedni sprobi vikoristovuvati tranzistorni komp yuteri dlya keruvannya BINAC i sistemi na SM 64 Navaho zaznali nevdachi i buli zalisheni Vijskovo povitryani sili i Autonetics vitratili miljoni na programu dlya pidvishennya nadijnosti tranzistoriv i komponentiv u 100 raziv sho privelo do specifikaciyi Minuteman z visokim stupenem gotovnosti Metodiki rozrobleni u hodi ciyeyi programi buli odnakovo korisni dlya polipshennya budovi usih tranzistoriv sho znachno zmenshilo kilkist yih vidmov ta linij virobnictva tranzistoriv zagalom Ce zbilshilo produktivnist znachno znizilo sobivartist produkciyi ta malo velichezni korisni pobichni vplivi na elektronnu promislovist Vikoristannya komp yutera zagalnogo priznachennya malo dovgostrokovi naslidki dlya programi Minuteman ta yadernoyi poziciyi SShA vzagali Z Minuteman mozhna legko zminiti nacilyuvannya cherez zavantazhennya novih danih pro trayektoriyu na zhorstkij disk komp yutera sho mozhe buti vikonano za kilka godin Ranishe priznacheni dlya koristuvacha drotovi komp yuteri ICBM mogli zabezpechiti ataku lishe odniyeyi cili i tochnu informaciyu pro potribnu trayektoriyu bulo zhorstko zakodovano bezposeredno u logiku sistemi Minuteman III LGM 30G Programa LGM 30G Minuteman III pochalasya 1966 roku ta peredbachala kilka polipshen porivnyano z poperednimi versiyami Raketi bulo vpershe rozgornuto 1970 roku Bilshist modifikacij pov yazano iz kincevoyu stadiyeyu ta podalshoyu sistemoyu RS Ostatochnu tretyu versiyu bulo udoskonaleno za dopomogoyu novogo dviguna z uporskuvannyam ridini sho zabezpechuye bilsh tochnij kontrol nizh poperednya sistema z chotirma soplami Pokrashennya z produktivnosti sho vtileno u Minuteman III ce nasampered pidvishena gnuchkist u rozgortanni bojovih chastin RV i dopomizhnih zasobiv polipshennya zhivuchosti pislya yadernoyi ataki ta zbilshene korisne navantazhennya Raketa zberigaye neruhomu inercijnu sistemu navedennya Minuteman3launch Minuteman rozmisheni v pidzemnih shahtah dlya raket Bunkeri z yednano z pidzemnimi komandnimi punktami LCC grupami po desyat odinic Nimi cilodobovo opikuyutsya dva oficeri yakim dovoditsya vikonuvati vhidnu komandu na vogon odnochasnim povorotom dvoh klyuchiv zapusku Okrim togo komanda vogon povinna takozh podavatisya iz susidnoyi komandnoyi zoni Minuteman III postijno utrimuyetsya u stani T 30sec ce oznachaye sho voni mozhut pokinuti bunker za 30 sekund pislya pidtverdzhenoyi komandi pusku Okremi bunkeri mayut najmenshu vidstan blizko 10 km odin vid odnogo Isnuye takozh mozhlivist zapuskati ci raketi ekipazhem z oblavka litaka Boeing E 4 angl National Airborne Operations Center povitryanogo komandnogo punktu Cyu sistemu priznacheno dlya zabezpechennya togo shobi raketi takozh mozhna bulo zapuskati yaksho shahtna ustanovka vtratila zv yazok iz kerivnim bunkerom Vchergove ce bulo viprobuvano 2012 roku na aviabazi Vandenberg Viprobuvannya 16 chervnya 2010 roku bulo 200 m polotom Minuteman III z chasu pershogo zapusku 1968 roku Viprobuvalnij polit ciyeyi raketi 27 lipnya 2011 roku z inertnoyu golovnoyu chastinoyu z aviabazi Vandenberg buv nevdalim Raketu bulo pidirvano povitryano desantnim upravlinnyam po tomu yak stavsya zbij Prichina pomilki poki ne rozgoloshuyetsya Odin z ostannih vidomih viprobuvalnih polotiv Minuteman III vidbuvsya uvecheri 25 lyutogo 2016 roku Cillyu raketi yaka ne mala boyegolovki buv atol Kvadzhalejn sho roztashovanij na vidstani 8000 kilometriv u pivdennij chastini Tihogo okeanu Tretogo travnya 2017 roku VPS SShA proveli odne z krajnih uspishnih viprobuvan Minuteman III Mizhkontinentalnu balistichnu raketu bulo zapusheno z aviabazi Vandenberg Kaliforniya Raketa letila z pustoyu bojovoyu chastinoyu i podolala vidstan u 6 7 tisyachi kilometriv persh nizh upasti na poligon u rajoni Marshallovih ostroviv Tihogo okeanu 2007 roku pochalasya deaktivaciya 50 i z 500 t rozgornutih raket na aviabazi Malmstrom Stanom na 1 veresnya 2012 roku SShA povidomili pro taki pokazniki rozgortannya svogo flotu Minuteman III vidpovidno do novogo kontraktu START Minuteman launch key 449 aktivnih bunkeriv z 449 raketami 150 AFB 150 Minot AFB 149 Warren AFB 57 neaktivnih puskovih ustanovok 263 nerozmisheni raketi SShA peredbachayut podalshij rozvitok LGM 30H Minuteman IV odnak cej plan maye buti predstavlenij ne ranishe 2030 roku Zokrema raketi Minuteman I ta II vse she vikoristovuyutsya u deyakij zminenij formi yak povitryani misheni zadlya rozvitku protiraketnoyi oboroni u SShA abo yak suputnikovi nosiyi Nayavni raketi Minuteman III bulo duzhe vdoskonaleno za roki yihnogo perebuvannya na bojovomu cherguvanni i lishe vprodovzh ostannogo desyatilittya na osuchasnennya 450 raket bulo vitracheno ponad 7 milyardiv dolariv Dani raketiVirobnik BoeingMBR Minuteman III LGM 30G 1 Zapuskayetsya dvigun 1 go stupenya A ta raketa zdijmayetsya z shahtnoyi puskovoyi ustanovki 2 Priblizno cherez 60 sekund pislya zapusku 1 j stupin vid yednuyetsya a dvigun 2 go stupenya B zapalyuyetsya Raketnij obtichnik E vidkidayetsya 3 Za 120 sekund pislya startu zapuskayetsya dvigun 3 go stupenya C ta viddilyayetsya vid 2 go stupenya 4 Priblizno cherez 180 sekund pislya zapusku tyaga 3 go stupenya pripinyayetsya ta prishvidshenij litalnij zasib D vidokremlyuyetsya vid raketi 5 Rozignanij litalnij aparat manevruye ta gotuyetsya do rozgortannya transportnogo zasobu RV 6 Boyegolovki RV a takozh primanki i alyuminiyeva polova vidbivachi radiohvil radariv rozgortayutsya pid chas znizhennya 7 Boyegolovki ta primanki povtorno vhodyat do atmosferi na visokih shvidkostyah i privodyatsya do gotovnosti u poloti 8 Yaderni boyegolovki zastosovuyutsya yak povitryani abo nazemni vibuhi Vartist odinici 7 000 000 dolariv SShATehnichni harakteristiki Masa 36 030 kg Minuteman III Dovzhina 18 3 m Minuteman III Diametr 1 68 m Bojova chastina MMI W78 abo W87 Pidriv mehanizm povitryanij vibuh abo dotork poverhnya Dvigun tristupenevi tverdopalivni raketni dviguni pershij stupin Tiokol TU 122 M 55 792 kN drugij stupin Aerojet General SR 19 AJ 1 267 7 kN tretij stupin Aerojet Thiokol SR73 AJ TC 1 152 kN pershij stupin 91 900 kg Minuteman III Kompozitne raketne palne z perhloratu amoniyu Operativni mezhi ponad 10 000 km Minuteman III Najbilsha visota polotu stelya 1100 km Najbilsha shvidkist 23 Maha 28 200 kilometriv na godinu 7 83 kilometriv na sekundu kinceva faza Sistema keruvannya inercijna NS 50 Tochnist vluchannya MMI krugove imovirne vidhilennya 240 mDiv takozhMizhkontinentalna balistichna raketa Shahtna puskova ustanovka Raketa nosij Zenit 3SLBF Dnipro raketa nosij Tverdopalivnij raketnij dvigun Protipovitryana oborona Protiraketna oborona SShA Protiraketna oborona Atlas simejstvo raket nosiyiv Titan raketa nosij PrimitkiMinuteman I Sandia Weapon Review Nuclear Weapon Characteristics Handbook PDF Zvit Sandia National Labs September 1990 s 65 SAND90 1238 Minuteman I Missile Threat amer Procitovano 11 zhovtnya 2022 Ravinder Reddy P Dhanalaxmi A Rakesh M Chandramouli G 27 lipnya 2019 Analysis of Characteristics of Launcher Missile System and Its Optimization to Reduce Tip Off Effect During Launch Learning and Analytics in Intelligent Systems Cham Springer International Publishing s 432 439 ISBN 978 3 030 24313 5 Northrop Grumman selects Cross Match for IDENT1 Biometric Technology Today T 14 5 2006 05 s 4 5 doi 10 1016 s0969 4765 06 70523 9 ISSN 0969 4765 Procitovano 11 zhovtnya 2022 The W87 1 is necessary to ensure a more flexible resilient and ready U S nuclear deterrent PDF MacKenzie Donald 29 sichnya 1993 Inventing Accuracy A Historical Sociology of Nuclear Missile Guidance angl MIT Press ISBN 978 0 262 63147 1 Facebook Twitter options Show more sharing Facebook Twitter LinkedIn Email URLCopied Copy Link Print 18 sichnya 2006 Edward N Hall 91 Rocket Pioneer Seen as the Father of Minuteman ICBM Los Angeles Times amer Procitovano 11 zhovtnya 2022 Internet Archive Edward 2001 Memoirs a twentieth century journey in science and politics Cambridge Mass Perseus Pub ISBN 978 0 7382 0532 8 PDF web archive org 2 lipnya 2017 Arhiv originalu PDF za 2 lipnya 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2022 Lewiston Morning Tribune Poshuk v arhivi Novin Google news google com Procitovano 11 zhovtnya 2022 angl Arhiv originalu za 18 lyutogo 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2022 web archive org 20 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2022 US Air Force set to replace intercontinental nuke arsenal Space Daily Procitovano 11 zhovtnya 2022 Erwin Sandra 14 grudnya 2019 Northrop Grumman wins competition to build future ICBM by default SpaceNews amer Procitovano 11 zhovtnya 2022 Minuteman III Missile Threat amer Procitovano 11 zhovtnya 2022 LGM 30G Minuteman III Air Force amer Procitovano 11 zhovtnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya