Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ophiacodon це вимерлий рід синапсидів що належить до родини Ophiacodontidae який жив у Північній Америці Канада США та Є

Ophiacodon

Ophiacodon

Ophiacodon — це вимерлий рід синапсидів, що належить до родини Ophiacodontidae, який жив у Північній Америці (Канада, США) та Європі (Англія, Франція) з пізнього карбону до ранньої перми. Рід був названий разом із типовим видом O. mirus палеонтологом Отніелем Чарльзом Маршем у 1878 році та наразі включає п'ять інших видів. Як офіакодонт, Ophiacodon є одним із найбільш базальних синапсидів і близький до еволюційної лінії, що веде до ссавців.

Ophiacodon
Період існування: Пізній карбон — Рання перм 306–280 млн р. т.
image
Скелет O. mirus у Польовому музеї природної історії, Чикаго
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Родина: †Ophiacodontidae
Рід: †Ophiacodon
Marsh, 1878
Типовий вид
†Ophiacodon mirus
Marsh, 1878
Інші види
  • †O. hilli Romer, 1925
  • †O. major Romer & Price, 1940
  • †O. navajovicus (Case, 1907 [originally Dimetrodon navajovicus])
  • †O. retroversus Cope, 1878
  • †O. uniformis Cope, 1878
Синоніми
  • Arribasaurus
  • Dinopeles
  • Diopaeus
  • Poliosaurus
  • Theropleura
  • Therosaurus Huene, 1925 (зайнятий раніше)
  • Winfeldia
image Вікісховище: Ophiacodon

Опис

image
Реставрація O. mirus

Офіакодон має великий череп з глибокою мордою. Він має найдовший череп серед ранніх синапсидів, сягаючи до 50 сантиметрів в одному екземплярі. Щелепи вистелені безліччю дрібних зубів. Він був більшим за більшість інших чотириногих свого часу, коливався від 1.6 до 3 метрів у довжину та від 26 до 230 кілограмів у вазі.

Зразки Ophiacodon сильно відрізняються за розміром. Ці відмінності в розмірах колись використовувалися для розрізнення видів, але тепер вони визнані онтогенетичними варіаціями, пов’язаними з віком особин. Менші кістки часто мають слабкіше розвинені суглобові поверхні, ніж великі кістки, що означає, що вони походять від молодих особин, тоді як більші кістки походять від дорослих. Аналіз гістології або мікроскопічної анатомії кісток свідчить про те, що відмінності в розмірі представляють різні стадії росту, а не різні види.

Палеобіологія

Офіакодон, швидше за все, жив на суші, але палеонтологи іноді вважали, що він був напівводним. Аналіз хребців Ophiacodon показує, що він, швидше за все, був наземним і проводив мало часу у воді. Палебіологічна модель висновку для стегнової кістки також припускає наземний спосіб життя Ophiacodon.

Скелети Ophiacodon демонструють швидкий характер росту, який називається фіброламелярною кісткою (FLB), що свідчить про принаймні часткову теплокровність. Патерн FLB також зустрічається у птахів і ссавців.

Примітки

  1. Felice, R. N.; Angielczyk, K. D. (2014). Was Ophiacodon (Synapsida, Eupelycosauria) a Swimmer? A Test Using Vertebral Dimensions. Early Evolutionary History of the Synapsida. Vertebrate Paleobiology and Paleoanthropology. с. 25. doi:10.1007/978-94-007-6841-3_3. ISBN .
  2. Maddin, H.C.; Evans, D.C.; Reisz, R.R. (2006). An Early Permian varanodontine varanopid (Synapsida: Eupelycosauria) from the Richards Spur Locality, Oklahoma. Journal of Vertebrate Paleontology. 26 (4): 957—966. doi:10.1671/0272-4634(2006)26[957:aepvvs]2.0.co;2.
  3. Valkenburgh, B. van; Jenkins, I. (2002). Evolutionary patterns in the history of Permo-Triassic and Cenozoic synapsid predators. У Kowalewski, M.; Kelley, P.H. (ред.). (PDF). Т. 8. Paleontological Society Special Publications. с. 267—289. Архів оригіналу (PDF) за 17.10.2013.
  4. Brinkman, D. (1988). Size-independent criteria for estimating relative age in Ophiacodon and Dimetrodon (Reptilia, Pelycosauria) from the Admiral and lower Belle Plains formations of west-central Texas. Journal of Vertebrate Paleontology. 8 (2): 172—180. doi:10.1080/02724634.1988.10011695.
  5. Shelton, C.D. (2013). Ophiacodon long bone histology: supporting the Brinkman hypothesis. Geological Society of America Abstracts with Programs. 45 (3): 68.
  6. Quémeneur, S.; de Buffrénil, V.; Laurin, M. (2013). Microanatomy of the amniote femur and inference of lifestyle in limbed vertebrates. Biological Journal of the Linnean Society. 109 (3): 644—655. doi:10.1111/bij.12066.
  7. Laurin, M.; de Buffrénil, V. (2015). Microstructural features of the femur in early ophiacodontids: A reappraisal of ancestral habitat use and lifestyle of amniotes. Comptes Rendus Palevol. 15 (1–2): 119—131. doi:10.1016/j.crpv.2015.01.001.
  8. Ancestry of mammalian 'warm-bloodedness' revealed. www.sciencedaily.com. Society of Vertebrate Paleontology. 29.10.2015. Процитовано 29.10.2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ophiacodon ce vimerlij rid sinapsidiv sho nalezhit do rodini Ophiacodontidae yakij zhiv u Pivnichnij Americi Kanada SShA ta Yevropi Angliya Franciya z piznogo karbonu do rannoyi permi Rid buv nazvanij razom iz tipovim vidom O mirus paleontologom Otnielem Charlzom Marshem u 1878 roci ta narazi vklyuchaye p yat inshih vidiv Yak ofiakodont Ophiacodon ye odnim iz najbilsh bazalnih sinapsidiv i blizkij do evolyucijnoyi liniyi sho vede do ssavciv Ophiacodon Period isnuvannya Piznij karbon Rannya perm 306 280 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ NSkelet O mirus u Polovomu muzeyi prirodnoyi istoriyi ChikagoBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Rodina OphiacodontidaeRid Ophiacodon Marsh 1878Tipovij vid Ophiacodon mirus Marsh 1878Inshi vidi O hilli Romer 1925 O major Romer amp Price 1940 O navajovicus Case 1907 originally Dimetrodon navajovicus O retroversus Cope 1878 O uniformis Cope 1878SinonimiArribasaurus Dinopeles Diopaeus Poliosaurus Theropleura Therosaurus Huene 1925 zajnyatij ranishe WinfeldiaVikishovishe OphiacodonOpisRestavraciya O mirus Ofiakodon maye velikij cherep z glibokoyu mordoyu Vin maye najdovshij cherep sered rannih sinapsidiv syagayuchi do 50 santimetriv v odnomu ekzemplyari Shelepi visteleni bezlichchyu dribnih zubiv Vin buv bilshim za bilshist inshih chotirinogih svogo chasu kolivavsya vid 1 6 do 3 metriv u dovzhinu ta vid 26 do 230 kilogramiv u vazi Zrazki Ophiacodon silno vidriznyayutsya za rozmirom Ci vidminnosti v rozmirah kolis vikoristovuvalisya dlya rozriznennya vidiv ale teper voni viznani ontogenetichnimi variaciyami pov yazanimi z vikom osobin Menshi kistki chasto mayut slabkishe rozvineni suglobovi poverhni nizh veliki kistki sho oznachaye sho voni pohodyat vid molodih osobin todi yak bilshi kistki pohodyat vid doroslih Analiz gistologiyi abo mikroskopichnoyi anatomiyi kistok svidchit pro te sho vidminnosti v rozmiri predstavlyayut rizni stadiyi rostu a ne rizni vidi PaleobiologiyaOfiakodon shvidshe za vse zhiv na sushi ale paleontologi inodi vvazhali sho vin buv napivvodnim Analiz hrebciv Ophiacodon pokazuye sho vin shvidshe za vse buv nazemnim i provodiv malo chasu u vodi Palebiologichna model visnovku dlya stegnovoyi kistki takozh pripuskaye nazemnij sposib zhittya Ophiacodon Skeleti Ophiacodon demonstruyut shvidkij harakter rostu yakij nazivayetsya fibrolamelyarnoyu kistkoyu FLB sho svidchit pro prinajmni chastkovu teplokrovnist Patern FLB takozh zustrichayetsya u ptahiv i ssavciv PrimitkiFelice R N Angielczyk K D 2014 Was Ophiacodon Synapsida Eupelycosauria a Swimmer A Test Using Vertebral Dimensions Early Evolutionary History of the Synapsida Vertebrate Paleobiology and Paleoanthropology s 25 doi 10 1007 978 94 007 6841 3 3 ISBN 978 94 007 6840 6 Maddin H C Evans D C Reisz R R 2006 An Early Permian varanodontine varanopid Synapsida Eupelycosauria from the Richards Spur Locality Oklahoma Journal of Vertebrate Paleontology 26 4 957 966 doi 10 1671 0272 4634 2006 26 957 aepvvs 2 0 co 2 Valkenburgh B van Jenkins I 2002 Evolutionary patterns in the history of Permo Triassic and Cenozoic synapsid predators U Kowalewski M Kelley P H red PDF T 8 Paleontological Society Special Publications s 267 289 Arhiv originalu PDF za 17 10 2013 Brinkman D 1988 Size independent criteria for estimating relative age in Ophiacodon and Dimetrodon Reptilia Pelycosauria from the Admiral and lower Belle Plains formations of west central Texas Journal of Vertebrate Paleontology 8 2 172 180 doi 10 1080 02724634 1988 10011695 Shelton C D 2013 Ophiacodon long bone histology supporting the Brinkman hypothesis Geological Society of America Abstracts with Programs 45 3 68 Quemeneur S de Buffrenil V Laurin M 2013 Microanatomy of the amniote femur and inference of lifestyle in limbed vertebrates Biological Journal of the Linnean Society 109 3 644 655 doi 10 1111 bij 12066 Laurin M de Buffrenil V 2015 Microstructural features of the femur in early ophiacodontids A reappraisal of ancestral habitat use and lifestyle of amniotes Comptes Rendus Palevol 15 1 2 119 131 doi 10 1016 j crpv 2015 01 001 Ancestry of mammalian warm bloodedness revealed www sciencedaily com Society of Vertebrate Paleontology 29 10 2015 Procitovano 29 10 2015

Дата публікації:
Топ