Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гуго III (фр. Hugues III de Bourgogne; бл. 1148 — 25 серпня 1192) — герцог Бургундії у 1162—1192 роках, учасник Третього хрестового походу.
| Гуго III | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Ед II | |
| Наступник: | Ед III | |
| Народження: | 1148 невідомо | |
| Смерть: | 25 серпня 1192[1] Акко, Єрусалимське королівство | |
| Поховання: | Сіто (абатство) | |
| Рід: | Бургундська | |
| Батько: | Ед II | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | Алікс Лотаринзька Беатріса В'єнська | |
| Діти: | 3 сина і 4 доньки | |
| | ||
Біографія
Початок правління
Походив з династії Капетингів. Син Еда II, герцога Бургундії, та Марії Шампанської. У 1162 році втратив батька. Номінально Гуго було оголошено герцогом, втім замість нього правила мати. У 1164 або 1165 році вона постригла у черниці, а Гуго III став самостійно правити.
У 1165 році оженився з донькою герцога Лотарингії, чим значно зміцнив становище Бургундії щодо Священної Римської імперії. У 1166 році підтримав Вільгельма I, графа Шалона, який повстав проти французького короля Людовика VII. Проте війна завершилася у 1168 році поразкою союзників, а графство Шалон конфіскував король. Після цього Гуго III замирився з Людовиком VII. Того ж року перетворив на потужну фортецю замок Шатійон.
Проща
У 1171 році вирушив разом зі своїм родичем (по материнській лінії) Стефаном I, графом Сансерр, до Палестини на допомогу Єрусалимському королівству. Тут він воював з сельджуцькими атабеками, а потім 1172 року вирішив повернутися до Бургундії. Того ж року прибув до Італії, де зустрівся з папою римським Олександром III, від якого отримав благословіння.
За його відсутності 1174 році, Гі I, граф Невера, і Гі де Вержі повстали проти герцога. Прибувши на батьківщину того ж року Гуго III переміг повсталих біля Оссера, після цього полоненого Гі I Неверського відправив до фортеці міста Бон, де той пробув до 1175 року.
Війни з сусідами
У 1176 пограбував англійське посольство, яке тримало шлях до Сицилії (щодо укладання шлюбної угоди). У 1179 році встановив владу над графством Лангр, уклавши відповідну угоду з його єпископом.
Влітку 1182 року втрутився у війну між англійським співкоролем Генріхом Молодим і його братом, Ричардом. Гуго III разом з Раймундом V, графом Тулузи, підтримав першого. Герцог Бургундії намагався послабити Ричарда, проте раптова смерть Генріха порушила плани. Тому Гуго III вимушений був повернутися до своїх володінь.
У 1183 році Гуго III розірвав шлюб зі своєю першою дружиною Алікс, після чого в тому ж році одружився з донькою дофіна В'єнського. напевне це було пов'язано з амбіціями відновити владу над колишньою Верхньою Бургундією.
Водночас виступив проти нового короля Філіппа II, не бажаючи давати васальну присягу. У війні 1183 року між Францією та Бургундією колишні бунтівні сеньйори (Невер, Віржі) виступили проти Гуго III. Війна завершилася лише у 1186 році після падіння міста Шатійон та полону спадкоємця герцогства — принца Еда. Мирну угоду було укладено в Тоннері за посередництва Фридриха I, імператора Священної Римської імперії. Гуго III заплатив викуп за сина у розмірі 30 тис. ліврів та віддав 3 замки, а також визнав сюзеренітет Франції.
Слідом за цим герцог зосередив зусилля на відновлення економічної моці Бургундії, що постраждала після тривалої війни. Багато приділяв підтримці абатств, особливо Клюні. Також намагався відновити торгівлю та ремісництво. Водночас 1187 року переніс столицю з Бона до Діжона.
Хрестовий похід
У 1190 році разом з королем Філіппом II рушив у Третій хрестовий похід. Разом з іншими очільниками християнських військ брав участь в облозі значного міста Акра, яку було захоплено 1191 року. Після цього король Франції повернувся до Європи. Гуго III залишився на чолі усіх французьких військ, які, втім являли собою загони окремих феодалів, а королівські війська залишили Палестину. При цьому бургундський герцог опинився в складному фінансовому становищі, оскільки Філіпп II підступно не залишив необхідних коштів для платні солдатам. Тому Гуго III прийняв пропозицію англійського короля Ричарда I щодо фінансування своїх військ, завдяки чому було встановлено союз між Бургундією та Англією.
Надалі з успіхом діяв проти військ єгипетського султана Салах-ад-Діна, якому завдали поразки у битві при Арсуфі (7 вересня 1191 року). Разом з Річардом I брав участь у поході на Єрусалим, який не було завершено. По завершенню військових дій у серпні 1192 році Гуго III раптово помер. Владу над Бургундією успадкував його старший син Ед.
Родина
1. Дружина — Алікс (1145—1200), донька Маттея I, герцога Лотарингії
Діти:
- Ед (1166—1218), герцог Бургундії у 1192—1218 роках
- Олександер (1170—1205), сеньйор Монтегю
- Дульса (1175—1219), дружина Симона де Семюра, сеньйора Лузі
- Алікс (1177-д/н), дружина Беро VII, сеньйора Меркер
2. Дружина — Беатриса (1161—1228), донька Гіга V, дофіна В'єнського, графа Альбона
Діти:
- Гіг VI Андре (1184—1237), дофін В'єнський 1228—1237 роках
- Маґо (1190—1242), дружина Жана I Старого, графа Шалона і Осонна
- Маргарита (1192—1243), дружина Амадея IV, графа Савої
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Джерела
- Constance Brittain Bouchard, Sword, Miter, and Cloister: Nobility and the Church in Burgundy, 980—1198, (Cornell University Press, 1987), 256.
- Frederick Maurice Powicke, I regni di Filippo Augusto e Luigi VIII di Francia, cap. XIX, vol. V (Il trionfo del papato e lo sviluppo comunale) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 776—828
- Sidney Painter, The Later Crusades, 1189—1311, ed. Kenneth M. Setton, Robert Lee Wolff and Harry W. Hazard, (University of Wisconsin Press, 1969), 85.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гуго III (герцог Бургундії)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Gugo III Gugo III fr Hugues III de Bourgogne bl 1148 25 serpnya 1192 gercog Burgundiyi u 1162 1192 rokah uchasnik Tretogo hrestovogo pohodu Gugo IIIGugo IIIgercog BurgundiyiPoperednik Ed IINastupnik Ed III Narodzhennya 1148 nevidomoSmert 25 serpnya 1192 1192 08 25 1 Akko Yerusalimske korolivstvoPohovannya Sito abatstvo Rid BurgundskaBatko Ed IIMati dShlyub Aliks Lotarinzka Beatrisa V yenskaDiti 3 sina i 4 donki Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPochatok pravlinnya Pohodiv z dinastiyi Kapetingiv Sin Eda II gercoga Burgundiyi ta Mariyi Shampanskoyi U 1162 roci vtrativ batka Nominalno Gugo bulo ogolosheno gercogom vtim zamist nogo pravila mati U 1164 abo 1165 roci vona postrigla u chernici a Gugo III stav samostijno praviti U 1165 roci ozhenivsya z donkoyu gercoga Lotaringiyi chim znachno zmicniv stanovishe Burgundiyi shodo Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U 1166 roci pidtrimav Vilgelma I grafa Shalona yakij povstav proti francuzkogo korolya Lyudovika VII Prote vijna zavershilasya u 1168 roci porazkoyu soyuznikiv a grafstvo Shalon konfiskuvav korol Pislya cogo Gugo III zamirivsya z Lyudovikom VII Togo zh roku peretvoriv na potuzhnu fortecyu zamok Shatijon Prosha U 1171 roci virushiv razom zi svoyim rodichem po materinskij liniyi Stefanom I grafom Sanserr do Palestini na dopomogu Yerusalimskomu korolivstvu Tut vin voyuvav z seldzhuckimi atabekami a potim 1172 roku virishiv povernutisya do Burgundiyi Togo zh roku pribuv do Italiyi de zustrivsya z papoyu rimskim Oleksandrom III vid yakogo otrimav blagoslovinnya Za jogo vidsutnosti 1174 roci Gi I graf Nevera i Gi de Verzhi povstali proti gercoga Pribuvshi na batkivshinu togo zh roku Gugo III peremig povstalih bilya Ossera pislya cogo polonenogo Gi I Neverskogo vidpraviv do forteci mista Bon de toj probuv do 1175 roku Vijni z susidami U 1176 pograbuvav anglijske posolstvo yake trimalo shlyah do Siciliyi shodo ukladannya shlyubnoyi ugodi U 1179 roci vstanoviv vladu nad grafstvom Langr uklavshi vidpovidnu ugodu z jogo yepiskopom Vlitku 1182 roku vtrutivsya u vijnu mizh anglijskim spivkorolem Genrihom Molodim i jogo bratom Richardom Gugo III razom z Rajmundom V grafom Tuluzi pidtrimav pershogo Gercog Burgundiyi namagavsya poslabiti Richarda prote raptova smert Genriha porushila plani Tomu Gugo III vimushenij buv povernutisya do svoyih volodin U 1183 roci Gugo III rozirvav shlyub zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu Aliks pislya chogo v tomu zh roci odruzhivsya z donkoyu dofina V yenskogo napevne ce bulo pov yazano z ambiciyami vidnoviti vladu nad kolishnoyu Verhnoyu Burgundiyeyu Vodnochas vistupiv proti novogo korolya Filippa II ne bazhayuchi davati vasalnu prisyagu U vijni 1183 roku mizh Franciyeyu ta Burgundiyeyu kolishni buntivni senjori Never Virzhi vistupili proti Gugo III Vijna zavershilasya lishe u 1186 roci pislya padinnya mista Shatijon ta polonu spadkoyemcya gercogstva princa Eda Mirnu ugodu bulo ukladeno v Tonneri za poserednictva Fridriha I imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Gugo III zaplativ vikup za sina u rozmiri 30 tis livriv ta viddav 3 zamki a takozh viznav syuzerenitet Franciyi Slidom za cim gercog zoserediv zusillya na vidnovlennya ekonomichnoyi moci Burgundiyi sho postrazhdala pislya trivaloyi vijni Bagato pridilyav pidtrimci abatstv osoblivo Klyuni Takozh namagavsya vidnoviti torgivlyu ta remisnictvo Vodnochas 1187 roku perenis stolicyu z Bona do Dizhona Hrestovij pohid U 1190 roci razom z korolem Filippom II rushiv u Tretij hrestovij pohid Razom z inshimi ochilnikami hristiyanskih vijsk brav uchast v oblozi znachnogo mista Akra yaku bulo zahopleno 1191 roku Pislya cogo korol Franciyi povernuvsya do Yevropi Gugo III zalishivsya na choli usih francuzkih vijsk yaki vtim yavlyali soboyu zagoni okremih feodaliv a korolivski vijska zalishili Palestinu Pri comu burgundskij gercog opinivsya v skladnomu finansovomu stanovishi oskilki Filipp II pidstupno ne zalishiv neobhidnih koshtiv dlya platni soldatam Tomu Gugo III prijnyav propoziciyu anglijskogo korolya Richarda I shodo finansuvannya svoyih vijsk zavdyaki chomu bulo vstanovleno soyuz mizh Burgundiyeyu ta Angliyeyu Nadali z uspihom diyav proti vijsk yegipetskogo sultana Salah ad Dina yakomu zavdali porazki u bitvi pri Arsufi 7 veresnya 1191 roku Razom z Richardom I brav uchast u pohodi na Yerusalim yakij ne bulo zaversheno Po zavershennyu vijskovih dij u serpni 1192 roci Gugo III raptovo pomer Vladu nad Burgundiyeyu uspadkuvav jogo starshij sin Ed Rodina1 Druzhina Aliks 1145 1200 donka Matteya I gercoga Lotaringiyi Diti Ed 1166 1218 gercog Burgundiyi u 1192 1218 rokah Oleksander 1170 1205 senjor Montegyu Dulsa 1175 1219 druzhina Simona de Semyura senjora Luzi Aliks 1177 d n druzhina Bero VII senjora Merker 2 Druzhina Beatrisa 1161 1228 donka Giga V dofina V yenskogo grafa Albona Diti Gig VI Andre 1184 1237 dofin V yenskij 1228 1237 rokah Mago 1190 1242 druzhina Zhana I Starogo grafa Shalona i Osonna Margarita 1192 1243 druzhina Amadeya IV grafa SavoyiPrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326DzherelaConstance Brittain Bouchard Sword Miter and Cloister Nobility and the Church in Burgundy 980 1198 Cornell University Press 1987 256 Frederick Maurice Powicke I regni di Filippo Augusto e Luigi VIII di Francia cap XIX vol V Il trionfo del papato e lo sviluppo comunale della Storia del Mondo Medievale 1999 pp 776 828 Sidney Painter The Later Crusades 1189 1311 ed Kenneth M Setton Robert Lee Wolff and Harry W Hazard University of Wisconsin Press 1969 85 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gugo III gercog Burgundiyi