Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Литвиніза́ція — процес насаджування литовської мови та культури населенню, що належить до іншої етнокультури, з метою асиміляції.
Історія
У ранньому середньовіччі консолідація племен Литовського князівства призвела до їх поступової литвинізації. Подальший розвиток країн сусідніх балтійських племен привів до асиміляції ними (повної або часткової) Селова, ятвягів, Надрова і куршів. Культурна та релігійна подібність активізувала цей процес.
Російські землі у складі Великого князівства Литовського в період з XVIII по XIX століття зазнали певної литвинізації. Більша частина князівства була східнослов'янською, а завдяки релігійному, мовному та культурному розвитку східнослов'янських країн була поширена балтійських племен. Крім того, після розширення Великого князівства Литовського слов'янські князі принесли слов'янську мову та культуру до країн Балтії. Навіть якщо Гедиміновичі були призначені намісниками країн Балтії, вони перейняли слов'янські звичаї і прийняли православне християнство, злившись з литовською шляхтою. У результаті злиття двох культур більшість вищого класу «русинів» об'єдналися з литовською шляхтою і стали називатися «литовцями», зберігши західноруську мову. В результаті цих процесів литовська шляхта стала переважно «русинами», а шляхта етнічної Жемайтії продовжувала користуватися рідною мовою. Староукраїнська набула статусу основної священницької мови в місцевих справах і відносинах з іншими православними князівствами, латинська використовувалася у відносинах із Західною Європою.
Яскравим прикладом литвинізації в XIX столітті було змішування євреїв, на той час найбільшої етнічної групи серед буржуазії у великих містах Литви, з етнічними жемайтами з сільської місцевості. Цей процес литвинізації був переважно демографічним, а не системним. З відновленням литовської державності була проведена кампанія з метою культурної та мовної асиміляції інших етнічних груп Литви, переважно поляків та німців. На конференції у Вільнюсі в 1917 році Литовська Тариба прийняла резолюцію, яка проголошувала право національних меншин на свободу для задоволення культурних потреб. Після Першої світової війни зросла кількість єврейських і білоруських представників у — законодавчому органі. Створено міністерства у єврейських і білоруських справах; Однак після виступу генерала Желіговського Центральна Литва була відірвана від нової держави, а великі громади білорусів, євреїв і поляків опинилися за межами Литви. В результаті міністерства були ліквідовані. У 1920 р. єврейська громада отримала національно-культурну автономію; однак, частково через внутрішню боротьбу між прихильниками івриту та їдишу, проєкт був залишений у 1924 році. Після цього в національній політиці було проголошено гасло «Литва для литовців», і євреї виявилися більш ізольованими та відчуженими. У 1919 році було 49 єврейських шкіл, 1923—107, 1928—144 . У 1931 році кількість шкіл впала до 115, і цей показник залишався стабільним до 1940 року.
Після здобуття незалежності в Литві посилилися націоналістичні настрої. Держава прагнула розширити використання литовської мови в суспільному житті. Серед заходів, які вживав литовський уряд, була обов'язкова литвинізація нелитовських імен.
Частка польського населення в Литві з 1929 року
На початку 1920 року в Литві діяло 20 польських шкіл. Їхня кількість зросла до 30 у 1923 році, але потім впала до 24 у 1926 році. Основною причиною спаду була політика литовських християнських демократів щодо переведення учнів до литовських шкіл, батьки яких мали в паспортах литовське громадянство. Після того, як партія відмовилася від контролю, кількість польських шкіл зросла до 91. Невдовзі після перевороту 1926 року, який привів до приходу до влади націоналістів на чолі з Антанасом Смятоною, було вирішено заборонити литовцям навчання в польських школах. Діти зі змішаних сімей тепер повинні були ходити до литовських шкіл. Багато поляків у Литві були вписані в паспорти як литовці, тому вони були змушені навчатися в литовських школах. Як наслідок, з тих пір кількість польських шкіл поступово зменшувалася до 9 до 1940 року. У 1936 році був прийнятий новий закон, який дозволяв навчання в польській школі лише за умови, що обидва батьки були поляками. Завдяки цьому відкривалися приватні польські школи, яких у 1935 р. налічувалося понад 40. Здебільшого вони фінансувалися товариством «Походня». Подібна ситуація склалася з німецькими школами Клайпедського регіону.
Ставлення литовців до етнічних поляків було схоже на напівкровних литовців, які зазнали полонізації в попередні століття і які повинні були повернутися до своєї справжньої ідентичності. Важливим чинником була напруженість між Литвою та Польщею через анексований Польщею регіон Вільнюса та культурні й освітні обмеження, яких там зазнали литовці. Наприклад, у 1927 році в Польщі було закрито 47 литовських шкіл, а також заарештовано президента литовської асоціації «Рітас», подібної до польської асоціації в Литві «Походня», і 15 вчителів.
Хоча Конституція Литовської Республіки гарантувала рівні права всім конфесіям, Литовська держава вирішила передати ці православні церкви католицькій церкві. Фактично 17 православних храмів, які раніше ніколи не належали католикам, також були перетворені на католицькі храми. Було зруйновано 13 православних храмів. Усе це супроводжувалося виразами гніву проти православних у пресі та на зборах. Робилися спроби покращити стосунки з релігійною громадою. Поляки також зазнали дискримінації. Посилилися антипольські настрої, що виникли в роки литовського національного відродження. Священики націоналістично орієнтовані, так званий «литовський» народ, наполягали на заміні литовської мови польською, яка століттями використовувалася в богослужінні. За підтримки держави велася антипольська пропаганда. З'явилося багато карикатур на поляків, де їх зображували бродягами чи злочинцями.
Поточна ситуація
У сучасній Литві, незалежної після розпаду Радянського Союзу, литвинізація не є офіційною державною політикою, але її намагаються нав'язати ультраправі угруповання, як Вільнюс, чиї дії призводять до напруженості у польсько-литовських відносинах.
Держава встановлює литовську форму назв людей і вимагає зняття польських дорожніх знаків.
Дивіться також
Примітки
| Ця стаття не містить . (24 березня 2022) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Litviniza ciya proces nasadzhuvannya litovskoyi movi ta kulturi naselennyu sho nalezhit do inshoyi etnokulturi z metoyu asimilyaciyi Karta VKL u 1430 rociIstoriyaU rannomu serednovichchi konsolidaciya plemen Litovskogo knyazivstva prizvela do yih postupovoyi litvinizaciyi Podalshij rozvitok krayin susidnih baltijskih plemen priviv do asimilyaciyi nimi povnoyi abo chastkovoyi Selova yatvyagiv Nadrova i kurshiv Kulturna ta religijna podibnist aktivizuvala cej proces Rosijski zemli u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo v period z XVIII po XIX stolittya zaznali pevnoyi litvinizaciyi Bilsha chastina knyazivstva bula shidnoslov yanskoyu a zavdyaki religijnomu movnomu ta kulturnomu rozvitku shidnoslov yanskih krayin bula poshirena baltijskih plemen Krim togo pislya rozshirennya Velikogo knyazivstva Litovskogo slov yanski knyazi prinesli slov yansku movu ta kulturu do krayin Baltiyi Navit yaksho Gediminovichi buli priznacheni namisnikami krayin Baltiyi voni perejnyali slov yanski zvichayi i prijnyali pravoslavne hristiyanstvo zlivshis z litovskoyu shlyahtoyu U rezultati zlittya dvoh kultur bilshist vishogo klasu rusiniv ob yednalisya z litovskoyu shlyahtoyu i stali nazivatisya litovcyami zberigshi zahidnorusku movu V rezultati cih procesiv litovska shlyahta stala perevazhno rusinami a shlyahta etnichnoyi Zhemajtiyi prodovzhuvala koristuvatisya ridnoyu movoyu Staroukrayinska nabula statusu osnovnoyi svyashennickoyi movi v miscevih spravah i vidnosinah z inshimi pravoslavnimi knyazivstvami latinska vikoristovuvalasya u vidnosinah iz Zahidnoyu Yevropoyu Yaskravim prikladom litvinizaciyi v XIX stolitti bulo zmishuvannya yevreyiv na toj chas najbilshoyi etnichnoyi grupi sered burzhuaziyi u velikih mistah Litvi z etnichnimi zhemajtami z silskoyi miscevosti Cej proces litvinizaciyi buv perevazhno demografichnim a ne sistemnim Z vidnovlennyam litovskoyi derzhavnosti bula provedena kampaniya z metoyu kulturnoyi ta movnoyi asimilyaciyi inshih etnichnih grup Litvi perevazhno polyakiv ta nimciv Na konferenciyi u Vilnyusi v 1917 roci Litovska Tariba prijnyala rezolyuciyu yaka progoloshuvala pravo nacionalnih menshin na svobodu dlya zadovolennya kulturnih potreb Pislya Pershoyi svitovoyi vijni zrosla kilkist yevrejskih i biloruskih predstavnikiv u zakonodavchomu organi Stvoreno ministerstva u yevrejskih i biloruskih spravah Odnak pislya vistupu generala Zheligovskogo Centralna Litva bula vidirvana vid novoyi derzhavi a veliki gromadi bilorusiv yevreyiv i polyakiv opinilisya za mezhami Litvi V rezultati ministerstva buli likvidovani U 1920 r yevrejska gromada otrimala nacionalno kulturnu avtonomiyu odnak chastkovo cherez vnutrishnyu borotbu mizh prihilnikami ivritu ta yidishu proyekt buv zalishenij u 1924 roci Pislya cogo v nacionalnij politici bulo progolosheno gaslo Litva dlya litovciv i yevreyi viyavilisya bilsh izolovanimi ta vidchuzhenimi U 1919 roci bulo 49 yevrejskih shkil 1923 107 1928 144 U 1931 roci kilkist shkil vpala do 115 i cej pokaznik zalishavsya stabilnim do 1940 roku Pislya zdobuttya nezalezhnosti v Litvi posililisya nacionalistichni nastroyi Derzhava pragnula rozshiriti vikoristannya litovskoyi movi v suspilnomu zhitti Sered zahodiv yaki vzhivav litovskij uryad bula obov yazkova litvinizaciya nelitovskih imen Chastka polskogo naselennya v Litvi z 1929 rokuNa pochatku 1920 roku v Litvi diyalo 20 polskih shkil Yihnya kilkist zrosla do 30 u 1923 roci ale potim vpala do 24 u 1926 roci Osnovnoyu prichinoyu spadu bula politika litovskih hristiyanskih demokrativ shodo perevedennya uchniv do litovskih shkil batki yakih mali v pasportah litovske gromadyanstvo Pislya togo yak partiya vidmovilasya vid kontrolyu kilkist polskih shkil zrosla do 91 Nevdovzi pislya perevorotu 1926 roku yakij priviv do prihodu do vladi nacionalistiv na choli z Antanasom Smyatonoyu bulo virisheno zaboroniti litovcyam navchannya v polskih shkolah Diti zi zmishanih simej teper povinni buli hoditi do litovskih shkil Bagato polyakiv u Litvi buli vpisani v pasporti yak litovci tomu voni buli zmusheni navchatisya v litovskih shkolah Yak naslidok z tih pir kilkist polskih shkil postupovo zmenshuvalasya do 9 do 1940 roku U 1936 roci buv prijnyatij novij zakon yakij dozvolyav navchannya v polskij shkoli lishe za umovi sho obidva batki buli polyakami Zavdyaki comu vidkrivalisya privatni polski shkoli yakih u 1935 r nalichuvalosya ponad 40 Zdebilshogo voni finansuvalisya tovaristvom Pohodnya Podibna situaciya sklalasya z nimeckimi shkolami Klajpedskogo regionu Stavlennya litovciv do etnichnih polyakiv bulo shozhe na napivkrovnih litovciv yaki zaznali polonizaciyi v poperedni stolittya i yaki povinni buli povernutisya do svoyeyi spravzhnoyi identichnosti Vazhlivim chinnikom bula napruzhenist mizh Litvoyu ta Polsheyu cherez aneksovanij Polsheyu region Vilnyusa ta kulturni j osvitni obmezhennya yakih tam zaznali litovci Napriklad u 1927 roci v Polshi bulo zakrito 47 litovskih shkil a takozh zaareshtovano prezidenta litovskoyi asociaciyi Ritas podibnoyi do polskoyi asociaciyi v Litvi Pohodnya i 15 vchiteliv Hocha Konstituciya Litovskoyi Respubliki garantuvala rivni prava vsim konfesiyam Litovska derzhava virishila peredati ci pravoslavni cerkvi katolickij cerkvi Faktichno 17 pravoslavnih hramiv yaki ranishe nikoli ne nalezhali katolikam takozh buli peretvoreni na katolicki hrami Bulo zrujnovano 13 pravoslavnih hramiv Use ce suprovodzhuvalosya virazami gnivu proti pravoslavnih u presi ta na zborah Robilisya sprobi pokrashiti stosunki z religijnoyu gromadoyu Polyaki takozh zaznali diskriminaciyi Posililisya antipolski nastroyi sho vinikli v roki litovskogo nacionalnogo vidrodzhennya Svyasheniki nacionalistichno oriyentovani tak zvanij litovskij narod napolyagali na zamini litovskoyi movi polskoyu yaka stolittyami vikoristovuvalasya v bogosluzhinni Za pidtrimki derzhavi velasya antipolska propaganda Z yavilosya bagato karikatur na polyakiv de yih zobrazhuvali brodyagami chi zlochincyami Potochna situaciyaU suchasnij Litvi nezalezhnoyi pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu litvinizaciya ne ye oficijnoyu derzhavnoyu politikoyu ale yiyi namagayutsya nav yazati ultrapravi ugrupovannya yak Vilnyus chiyi diyi prizvodyat do napruzhenosti u polsko litovskih vidnosinah Derzhava vstanovlyuye litovsku formu nazv lyudej i vimagaye znyattya polskih dorozhnih znakiv Divitsya takozhRusifikaciya Bilorusi Imena litvinivPrimitkiCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 24 bereznya 2022