Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павлі́вка — село в Україні, в Болградському районі Одеської області. Адміністративний центр Павлівської сільської громади. Населення становить 2556 осіб. Площа населеного пункту становить 8189,00 га.
| село Павлівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Болградський район | ||||
| Громада | Павлівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51060150010018466 | ||||
| Облікова картка | Павлівка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1821 | ||||
| Населення | 2556 | ||||
| Площа | 2,51 км² | ||||
| Густота населення | 1018,33 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 68450 | ||||
| Телефонний код | +380 4845 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°57′56″ пн. ш. 29°29′14″ сх. д. / 45.96556° пн. ш. 29.48722° сх. д.Координати: 45°57′56″ пн. ш. 29°29′14″ сх. д. / 45.96556° пн. ш. 29.48722° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 13 м | ||||
| Водойми | р. Когильник | ||||
| Відстань до районного центру | 6 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Арциз | ||||
| Відстань до залізничної станції | 6 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 68450, Одеська обл., Болградський р-н, с. Павлівка, пров. Театральний, 2 | ||||
| Карта | |||||
  Павлівка | |||||
 Павлівка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Село Павлівка розташоване в південно-західній частині Арцизького району на відстані 140 км від обласного центру — м. Одеси та за 5 км від районного центру — м. Арциз, за 8 км від залізничної станції Арциз.
Історія
Село Павлівку засновано у 1821 році. Після встановлення кріпосного права кріпосні селяни кинулися на південний захід, у землі Буджака. Селитися на південь, поблизу Аккермана було небезпечно: тут володарювали турки, вони хапали людей і продавали в рабство. Після Бухарестського миру (травень 1812 р.) стало можливим і безпечним поселення на землях Бессарабії. Тому історія розвитку села нерозривно пов'язане з історією самої Бессарабії, яка в 1812 році за Бухарестською угодою увійшла до складу Росії.
На початку 19 століття у Буджацькому степу на березі широкої повноводної річки Когильник виникло невелике поселення, складене з декількох сімей.
Але дуже швидко воно збільшилося, не з своєї доброї волі, а під тиском влади заселялися Буджацькі степи людьми з гарними прізвищами такими, як Павлови, Горяйнови, Афанасьєви, Леонідови, Колосови, Колеснікови та інші. Пізніше було встановлено, що це були переселенці із середньої полоси Росії, Курської губернії Обоянського уїзду, села Горяєво.
В 1921 році це поселення офіційно отримало статус села з гарною назвою — Павлівка, по прізвищам перших переселенців.
У 1827 році було засновано церква, котра спочатку мала назву Миколаївський молебний будинок. Саме в ній почалося навчання та освіта в селі. Через декілька років на найвищому місці побудували кам'яну церкву.
Станом на 1886 рік у селі Татарбунарської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії мешкало 637 осіб, існували православна церква, 2 лавки та 3 винних погреба.
Румунія окупувала наш край, насильницько пригнічувала місцевих мешканців, виконувала колоніальну політику. За час її господарства економіка краю погіршилася, населення було приречено на убоге життя. В червні 1941 року радянські війська визволили Бессарабію від румунського ярма, школа стала російською, життя повністю нормалізувалося. Почали відроджуватись промислові підприємства, люди отримували земельні ділянки, сади, худобу.
У червні 1940 року в селі організовано колгосп «Пархоменко», а весною 1941 року ще два колгоспи: «28 червня» та «Шлях Ілліча». У 1948 році колгоспи об'єдналися в єдиний колгосп «Шлях Ілліча».
22 червня 1941 року почалась Велика Вітчизняна війна, мешканці села Павлівка піднялися на боротьбу проти фашизму. Більш ніж трьохсот мешканців нашого села пішли на фронт. 126 наших односельців загинуло смертю хоробрих. 153 вояків нагороджено орденами та медалями.
Павлівська сільська рада, відділ культури, бібліотека розташовувалися на приватній квартирі в маленькій кімнаті, далі у школі. Лише у 1969 році сільську раду було переведено в Будинок культури.
У 1944 році в селі Павлівка Новоіванівського району Ізмаїльської області було створено сільську раду. Відповідно до Указу Президії Верховної ради УССР у 1954 році Ізмаїльська область була ліквідована та Павлівська сільська рада стала належати Новоіванівському району Одеської області.
У 1962 році 30 грудня відповідно до Указу Президії Верховної ради УССР Новоіванівський район був ліквідований та територіально став належати Тарутинському району Одеської області.
Відповідно до Указу Президії Верховної ради УССР від 08.12.1966 року Арцизький район відновив свою діяльність і Павлівська сільська рада територіально стала належати Арцизькому району Одеської області.
Сьогодення
Вулиць в селі — 6, з них 4 — з твердим покриттям. На всіх вулицях проведено нічне освітлення. Кількість будинків всього -1326. Загальна площа житлового фонду становить — 46789 кв. м. В селі діє централізоване водопостачання. Чотири артезіанські свердловини та водопровід з якісною питною водою повністю забезпечують потреби населення.
На території села постійно проводиться робота по озелененню села, за рахунок коштів сільської ради. Контроль за збереженням та відновленням древесної рослинності, лісозахисних смуг здійснює виконком сільської ради.
На території сільської ради працюють:
- загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів;
- ДДЗ « Світлячок»
- фельдшерсько-акушерський пункт;
- відділення поштового зв'язку;
- сільський клуб, бібліотека;
- Православний прихід Свято-Миколаївського храму;
- діють 11 торговельних точок.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2602 особи, з яких 1207 чоловіків та 1395 жінок.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2526 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 91 % |
| українська | 5,16 % |
| румунська | 1,84 % |
| болгарська | 1,21 % |
| циганська | 0,63 % |
| гагаузька | 0,12 % |
| білоруська | 0,04 % |
Символіка
Герб
Свято-миколаївський храм є символом віри та духовності. Дві куріпки символізують перших поселенців селян з Курської губернії, які в 1821 році заснували село. Куріпки є елементом герба м. Курськ, які символічно перелетіли з Росії, осіли і заселилися в зеленому Буджакському степу. Композиція короваю із сіллю і рушником символізують багатство врожаю і хазяйської гостинності. Золотий, жовтий колір є символом багатства, благородства, достатку. Срібний, білий колір символізує чистоту і невинність. Лазурний колір символізує красу, гідність, добро. Зелений колір символізує родючість і процвітання сільського господарства. Герб розміщений в золотому картуші, рекомендований Українським геральдичним товариством, і прикрашений сільською короною, яка вказує на статус.
Уродженці
В поселенні народились:
- Агапій Іван Іванович (1981—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Афанасьєв Володимир Миколайович (* 1949) — одеський художник, живописець, графік.
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
Джерела
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavli vka selo v Ukrayini v Bolgradskomu rajoni Odeskoyi oblasti Administrativnij centr Pavlivskoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 2556 osib Plosha naselenogo punktu stanovit 8189 00 ga selo PavlivkaGerb PraporMikolayivska cerkvaMikolayivska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Bolgradskij rajonGromada Pavlivska silska gromadaKod KATOTTG UA51060150010018466Oblikova kartka Pavlivka Osnovni daniZasnovane 1821Naselennya 2556Plosha 2 51 km Gustota naselennya 1018 33 osib km Poshtovij indeks 68450Telefonnij kod 380 4845Geografichni daniGeografichni koordinati 45 57 56 pn sh 29 29 14 sh d 45 96556 pn sh 29 48722 sh d 45 96556 29 48722 Koordinati 45 57 56 pn sh 29 29 14 sh d 45 96556 pn sh 29 48722 sh d 45 96556 29 48722Serednya visota nad rivnem morya 13 mVodojmi r KogilnikVidstan do rajonnogo centru 6 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya ArcizVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 6 kmMisceva vladaAdresa radi 68450 Odeska obl Bolgradskij r n s Pavlivka prov Teatralnij 2KartaPavlivkaPavlivkaMapa Pavlivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pavlivka GeografiyaSelo Pavlivka roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Arcizkogo rajonu na vidstani 140 km vid oblasnogo centru m Odesi ta za 5 km vid rajonnogo centru m Arciz za 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Arciz IstoriyaSelo Pavlivku zasnovano u 1821 roci Pislya vstanovlennya kriposnogo prava kriposni selyani kinulisya na pivdennij zahid u zemli Budzhaka Selitisya na pivden poblizu Akkermana bulo nebezpechno tut volodaryuvali turki voni hapali lyudej i prodavali v rabstvo Pislya Buharestskogo miru traven 1812 r stalo mozhlivim i bezpechnim poselennya na zemlyah Bessarabiyi Tomu istoriya rozvitku sela nerozrivno pov yazane z istoriyeyu samoyi Bessarabiyi yaka v 1812 roci za Buharestskoyu ugodoyu uvijshla do skladu Rosiyi Na pochatku 19 stolittya u Budzhackomu stepu na berezi shirokoyi povnovodnoyi richki Kogilnik viniklo nevelike poselennya skladene z dekilkoh simej Ale duzhe shvidko vono zbilshilosya ne z svoyeyi dobroyi voli a pid tiskom vladi zaselyalisya Budzhacki stepi lyudmi z garnimi prizvishami takimi yak Pavlovi Goryajnovi Afanasyevi Leonidovi Kolosovi Kolesnikovi ta inshi Piznishe bulo vstanovleno sho ce buli pereselenci iz serednoyi polosi Rosiyi Kurskoyi guberniyi Oboyanskogo uyizdu sela Goryayevo V 1921 roci ce poselennya oficijno otrimalo status sela z garnoyu nazvoyu Pavlivka po prizvisham pershih pereselenciv U 1827 roci bulo zasnovano cerkva kotra spochatku mala nazvu Mikolayivskij molebnij budinok Same v nij pochalosya navchannya ta osvita v seli Cherez dekilka rokiv na najvishomu misci pobuduvali kam yanu cerkvu Stanom na 1886 rik u seli Tatarbunarskoyi volosti Akkermanskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 637 osib isnuvali pravoslavna cerkva 2 lavki ta 3 vinnih pogreba Rumuniya okupuvala nash kraj nasilnicko prignichuvala miscevih meshkanciv vikonuvala kolonialnu politiku Za chas yiyi gospodarstva ekonomika krayu pogirshilasya naselennya bulo prirecheno na uboge zhittya V chervni 1941 roku radyanski vijska vizvolili Bessarabiyu vid rumunskogo yarma shkola stala rosijskoyu zhittya povnistyu normalizuvalosya Pochali vidrodzhuvatis promislovi pidpriyemstva lyudi otrimuvali zemelni dilyanki sadi hudobu U chervni 1940 roku v seli organizovano kolgosp Parhomenko a vesnoyu 1941 roku she dva kolgospi 28 chervnya ta Shlyah Illicha U 1948 roci kolgospi ob yednalisya v yedinij kolgosp Shlyah Illicha 22 chervnya 1941 roku pochalas Velika Vitchiznyana vijna meshkanci sela Pavlivka pidnyalisya na borotbu proti fashizmu Bilsh nizh trohsot meshkanciv nashogo sela pishli na front 126 nashih odnoselciv zaginulo smertyu horobrih 153 voyakiv nagorodzheno ordenami ta medalyami Pavlivska silska rada viddil kulturi biblioteka roztashovuvalisya na privatnij kvartiri v malenkij kimnati dali u shkoli Lishe u 1969 roci silsku radu bulo perevedeno v Budinok kulturi U 1944 roci v seli Pavlivka Novoivanivskogo rajonu Izmayilskoyi oblasti bulo stvoreno silsku radu Vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi USSR u 1954 roci Izmayilska oblast bula likvidovana ta Pavlivska silska rada stala nalezhati Novoivanivskomu rajonu Odeskoyi oblasti U 1962 roci 30 grudnya vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi USSR Novoivanivskij rajon buv likvidovanij ta teritorialno stav nalezhati Tarutinskomu rajonu Odeskoyi oblasti Vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi USSR vid 08 12 1966 roku Arcizkij rajon vidnoviv svoyu diyalnist i Pavlivska silska rada teritorialno stala nalezhati Arcizkomu rajonu Odeskoyi oblasti SogodennyaVulic v seli 6 z nih 4 z tverdim pokrittyam Na vsih vulicyah provedeno nichne osvitlennya Kilkist budinkiv vsogo 1326 Zagalna plosha zhitlovogo fondu stanovit 46789 kv m V seli diye centralizovane vodopostachannya Chotiri artezianski sverdlovini ta vodoprovid z yakisnoyu pitnoyu vodoyu povnistyu zabezpechuyut potrebi naselennya Na teritoriyi sela postijno provoditsya robota po ozelenennyu sela za rahunok koshtiv silskoyi radi Kontrol za zberezhennyam ta vidnovlennyam drevesnoyi roslinnosti lisozahisnih smug zdijsnyuye vikonkom silskoyi radi Na teritoriyi silskoyi radi pracyuyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv DDZ Svitlyachok feldshersko akusherskij punkt viddilennya poshtovogo zv yazku silskij klub biblioteka Pravoslavnij prihid Svyato Mikolayivskogo hramu diyut 11 torgovelnih tochok NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 2602 osobi z yakih 1207 cholovikiv ta 1395 zhinok Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 2526 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokrosijska 91 ukrayinska 5 16 rumunska 1 84 bolgarska 1 21 ciganska 0 63 gagauzka 0 12 biloruska 0 04 SimvolikaGerb Svyato mikolayivskij hram ye simvolom viri ta duhovnosti Dvi kuripki simvolizuyut pershih poselenciv selyan z Kurskoyi guberniyi yaki v 1821 roci zasnuvali selo Kuripki ye elementom gerba m Kursk yaki simvolichno pereletili z Rosiyi osili i zaselilisya v zelenomu Budzhakskomu stepu Kompoziciya korovayu iz sillyu i rushnikom simvolizuyut bagatstvo vrozhayu i hazyajskoyi gostinnosti Zolotij zhovtij kolir ye simvolom bagatstva blagorodstva dostatku Sribnij bilij kolir simvolizuye chistotu i nevinnist Lazurnij kolir simvolizuye krasu gidnist dobro Zelenij kolir simvolizuye rodyuchist i procvitannya silskogo gospodarstva Gerb rozmishenij v zolotomu kartushi rekomendovanij Ukrayinskim geraldichnim tovaristvom i prikrashenij silskoyu koronoyu yaka vkazuye na status UrodzhenciV poselenni narodilis Agapij Ivan Ivanovich 1981 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Afanasyev Volodimir Mikolajovich 1949 odeskij hudozhnik zhivopisec grafik PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 DzherelaCe nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi