[[Категорія:Колишні держави Африки|Оранжева Республіка, 1854]]
Oranje-Vrystaat Oranje-Vrijstaat Оранжева Республіка | |||||
| |||||
| |||||
Гімн | |||||
Розташування Оранжевої Республіки близько 1890 | |||||
Столиця | Блумфонтейн | ||||
Мови | нідерландська мова, африкаанс, англійська мова, сото, зулу | ||||
Релігії | Нідерландська реформаторська церква, Англіканська церква, Баптистська церква, Римо-католицька церква, | ||||
Форма правління | Республіка [[Категорія:Колишні республіки|Оранжева Республіка, 1854]] | ||||
Президенти | |||||
- 1854 – 1855 | |||||
- 1855 – 1859 | |||||
- 1860 – 1863 | 1 | ||||
- 1864 – 1888 | |||||
- 1889—1895 | |||||
- 1896—1902 | Мартінус Теуніс Стейн | ||||
Законодавчий орган | Парламент | ||||
- палата представників | Фольксраад | ||||
Історичний період | 19 століття | ||||
- заснування республіки | 23 лютого | ||||
- | 16 грудня 1838 | ||||
- Початок Другої англо-бурської війни | 11 жовтня 1899 | ||||
- Договір у Феріїніхіні | 31 травня | ||||
|
Оранжева Республіка (або Оранжева Вільна держава, афр. Oranje-Vrystaat) — незалежна бурська республіка у Південній Африці у другій половині XIX століття, а потім британська колонія та провінція Південно-Африканського Союзу. Вона є історичним попередником сучасної провінції Вільна держава. Територія простягається між річками Вааль і Оранжева. Її кордони були визначені Великою Британією у 1848 році, коли регіон було проголошено Суверенною територією річки Оранжева зі столицею у Блумфонтейні (Bloemfontein), де знаходився британський резидент.
У північній частині території у місті (Winburg) у 1837 році була створена Фоуртреккерська Республіка. Ця держава об'єдналася з Республікою Потчефструм, яка пізніше увійшла до складу Південно-Африканської Республіки (Трансвааль).
Після надання незалежності Південно-Африканській Республіці, Велика Британія 17 лютого 1854 року визнала незалежність Суверенної території річки Оранжева, і країна офіційно стала незалежною під назвою Оранжева вільна держава 23 лютого 1854 року, з підписанням конвенції річки Оранжевої. Нова держава включила як територію навколо річки Оранжева, так і Вінбург-Потчефструмську Республіку.
Хоча Оранжева Республіка перетворилась на політично і економічно успішну державу, вона переживала хронічний конфлікт з британцями (англо-бурські війни), до тих пір, коли вона, зрештою, стала британською колонією у 1900 році. Республіка припинила своє існування як незалежна республіка після підписання бурами 31 травня 1902 р. Договору у Феріініхіні, що завершив Другу англо-бурську війну. У 1910 році увійшла до Південно-Африканського Союзу, який у 1961 році стає Південно-Африканською Республікою, а сама територія перетворюється у звичайну провінцію під своєю колишньою назвою, поряд з та Трансвааль.
Назву «Оранжева» річці дали голландські протестантські колоністи на честь Оранської династії — королівської династії Нідерландів. Згодом так і назвали дану територію. Офіційною мовою в Оранжевій Республіці була нідерландська.
Прапор
Державний Прапор Оранжевої Республіки був затверджений у 1856 році. Він складається з помаранчевих і білих горизонтальних смуг, які чергуються одна з одною (3 помаранчеві і 4 білі), у Лівому горішньому куті зменшене зображення нідерландського прапора. Прапор Голландії також був елементом колишнього Державного Прапора Південної Африки (від 1927 до 1994 року), звисаючи вертикально у центральній частині полотнища.
Історія
Більшість населення до приходу європейців становила народність тсвана. В долині річки Оранжева проживали готтентоти. Біля Драконових гір селилися бушмени. З 1817 по 1831 роки територія була спустошена вождем королівства Матабеле і тому стала знелюдненою.
У 1824 році фермери голландського, гугенотського і німецького походження, названі трекбурами (згодом скорочено бури) з Капської колонії, шукаючи пасовища для своєї худоби, оселилися тут. Друга хвиля переселення відбулася у 1836 р. (Великий трек (афр. Groot trekk)). Лідером перших поселенців був . Одразу бурські поселенці зіткнулися з місцевими племенами. У листопаді 1837 року вождь Мзіліказі був остаточно розбитий бурами.
У грудні 1836 року емігранти остаточно закріпилися за річкою Оранжевою і створили просту республіканську форму правління, обравши генеральну асамблею. Після поразки Мзіліказі було засновано місто (Winburg) (назване так на честь своєї перемоги). Було сформовано Фольксраад, а Піта Ретіфа, одного з найздібніших фоутреккерів обрано «Губернатором і Генеральним комендантом».
Фольксраад у Вінбурзі продовжував заявляти про своє законне право на території між річками Оранжева і Вааль і наполягав на федерації з Республікою Потчефструм, яка оголосила аналогічні претензії. У 1846 році Майор Варден окупував на короткий час, і відносини між бурами та англійцями набули стану постійної напруженості. Багато фермерів покинули Вінбург і переїхали до Трансваалю. Сер Гаррі Сміт став губернатором Капської провінції наприкінці 1847 року. Він визнав провал спроби керувати територією на основі договорів з гріквами і басуто і 3 лютого 1848 року він оголосив британський суверенітет над територією між Оранжевою і Ваалем на схід від Драконових гір. Енергійні заходи сера Гаррі Смітта отримали підтримку частини бурів, але Республіканська партія на чолі з Андрісом Преторіусом не підкорилася без боротьби. Однак опозиційні сили були розбиті військами сера Гаррі Сміта у битві біля Бумплаатса (Boomplaats) (29 серпня 1848). Тоді Преторіус разом зі своїми прихильниками, різко налаштованими проти британського правління, відступив через Вааль.
У березні 1849 року майора Вардена змінив у Блумфонтайні на посту цивільного уповноваженого майор Стюарт, але Варден залишився англійським резидентом до липня 1852 року. Були створені законодавчі збори, уряд, вищий суд. Так постала британська (фактично колонія Британії). Проте боротьба за незалежність бурської республіки тривала. Після вторгнення Преторіуса у 1852 році була підписана Сандріверська декларація, яка визнавала незалежність Трансваалю, але не змінювала статусу Суверенної території річки Оранжевої. Проте згодом британці погодилися надати суверенітет цій території. 23 лютого 1854 року у Блумфонтайні підписана декларація, яка проголошувала незалежність республіки. У березні було сформовано уряд і піднято національний прапор. Після відмови британців від Оранжевої 28 березня 1854 року були обрані представники народу, які зустрілись у Блумфонтайні і до 18 квітня прийняли конституцію. Країна була оголошена республікою, і названа Оранжевою Вільною державою. Всі особи-власники європейського походження, які мали ценз осілості не менше шести місяців, отримували громадянські права. Обов'язки єдиного законодавчого органу було покладено на обраний цими представниками парламент фольксраад. Виконавча влада була покладена на президента, обраного «громадянами» зі списку, представленого фольксраадом. Президент мав право обіймати посаду протягом п'яти років, а також переобиратися. Конституція згодом було змінена, але не втратила свого ліберального характеру. Слід було прожити п'ять років у країні, щоб натуралізуватися. Першим президентом став (Josias Philip Hoffman), але його усунули від влади, звинувативши у потуранні тубільцям племені Басото, вождеві яких Мошешо І він дав бочівку пороху на знак довіри. Другим президентом став (Jacobus Nicolaas Boshoff).
Джерела
- Mackenzie, WD, Stead A. South Africa: its history, heroes, and wars; originally published 1899 by The Co-Operative Publishing Company, Chicago; Ill
- Sketch of the Orange Free State of South Africa. Bloemfontein: Orange Free State. Commission at the International Exhibition, Philadelphia, 1876. 1876.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kategoriya Kolishni derzhavi Afriki Oranzheva Respublika 1854 Oranje Vrystaat Oranje Vrijstaat Oranzheva Respublika1854 1902PraporGimnOranzheva Respublika istorichni kordoni na kartiRoztashuvannya Oranzhevoyi Respubliki blizko 1890Stolicya BlumfontejnMovi niderlandska mova afrikaans anglijska mova soto zuluReligiyi Niderlandska reformatorska cerkva Anglikanska cerkva Baptistska cerkva Rimo katolicka cerkva Forma pravlinnya Respublika Kategoriya Kolishni respubliki Oranzheva Respublika 1854 Prezidenti 1854 1855 1855 1859 1860 1863 1 1864 1888 1889 1895 1896 1902 Martinus Teunis StejnZakonodavchij organ Parlament palata predstavnikiv FolksraadIstorichnij period 19 stolittya zasnuvannya respubliki 23 lyutogo 16 grudnya 1838 Pochatok Drugoyi anglo burskoyi vijni 11 zhovtnya 1899 Dogovir u Feriyinihini 31 travnyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oranzheva Respublika Oranzheva Respublika abo Oranzheva Vilna derzhava afr Oranje Vrystaat nezalezhna burska respublika u Pivdennij Africi u drugij polovini XIX stolittya a potim britanska koloniya ta provinciya Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Vona ye istorichnim poperednikom suchasnoyi provinciyi Vilna derzhava Teritoriya prostyagayetsya mizh richkami Vaal i Oranzheva Yiyi kordoni buli viznacheni Velikoyu Britaniyeyu u 1848 roci koli region bulo progolosheno Suverennoyu teritoriyeyu richki Oranzheva zi stoliceyu u Blumfontejni Bloemfontein de znahodivsya britanskij rezident U pivnichnij chastini teritoriyi u misti Winburg u 1837 roci bula stvorena Fourtrekkerska Respublika Cya derzhava ob yednalasya z Respublikoyu Potchefstrum yaka piznishe uvijshla do skladu Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Transvaal Pislya nadannya nezalezhnosti Pivdenno Afrikanskij Respublici Velika Britaniya 17 lyutogo 1854 roku viznala nezalezhnist Suverennoyi teritoriyi richki Oranzheva i krayina oficijno stala nezalezhnoyu pid nazvoyu Oranzheva vilna derzhava 23 lyutogo 1854 roku z pidpisannyam konvenciyi richki Oranzhevoyi Nova derzhava vklyuchila yak teritoriyu navkolo richki Oranzheva tak i Vinburg Potchefstrumsku Respubliku Hocha Oranzheva Respublika peretvorilas na politichno i ekonomichno uspishnu derzhavu vona perezhivala hronichnij konflikt z britancyami anglo burski vijni do tih pir koli vona zreshtoyu stala britanskoyu koloniyeyu u 1900 roci Respublika pripinila svoye isnuvannya yak nezalezhna respublika pislya pidpisannya burami 31 travnya 1902 r Dogovoru u Feriinihini sho zavershiv Drugu anglo bursku vijnu U 1910 roci uvijshla do Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu yakij u 1961 roci staye Pivdenno Afrikanskoyu Respublikoyu a sama teritoriya peretvoryuyetsya u zvichajnu provinciyu pid svoyeyu kolishnoyu nazvoyu poryad z ta Transvaal Nazvu Oranzheva richci dali gollandski protestantski kolonisti na chest Oranskoyi dinastiyi korolivskoyi dinastiyi Niderlandiv Zgodom tak i nazvali danu teritoriyu Oficijnoyu movoyu v Oranzhevij Respublici bula niderlandska PraporDerzhavnij Prapor Oranzhevoyi Respubliki buv zatverdzhenij u 1856 roci Vin skladayetsya z pomaranchevih i bilih gorizontalnih smug yaki cherguyutsya odna z odnoyu 3 pomaranchevi i 4 bili u Livomu gorishnomu kuti zmenshene zobrazhennya niderlandskogo prapora Prapor Gollandiyi takozh buv elementom kolishnogo Derzhavnogo Prapora Pivdennoyi Afriki vid 1927 do 1994 roku zvisayuchi vertikalno u centralnij chastini polotnisha IstoriyaRespublika Oranzheva na karti Bilshist naselennya do prihodu yevropejciv stanovila narodnist tsvana V dolini richki Oranzheva prozhivali gottentoti Bilya Drakonovih gir selilisya bushmeni Z 1817 po 1831 roki teritoriya bula spustoshena vozhdem korolivstva Matabele i tomu stala znelyudnenoyu U 1824 roci fermeri gollandskogo gugenotskogo i nimeckogo pohodzhennya nazvani trekburami zgodom skorocheno buri z Kapskoyi koloniyi shukayuchi pasovisha dlya svoyeyi hudobi oselilisya tut Druga hvilya pereselennya vidbulasya u 1836 r Velikij trek afr Groot trekk Liderom pershih poselenciv buv Odrazu burski poselenci zitknulisya z miscevimi plemenami U listopadi 1837 roku vozhd Mzilikazi buv ostatochno rozbitij burami U grudni 1836 roku emigranti ostatochno zakripilisya za richkoyu Oranzhevoyu i stvorili prostu respublikansku formu pravlinnya obravshi generalnu asambleyu Pislya porazki Mzilikazi bulo zasnovano misto Winburg nazvane tak na chest svoyeyi peremogi Bulo sformovano Folksraad a Pita Retifa odnogo z najzdibnishih foutrekkeriv obrano Gubernatorom i Generalnim komendantom Folksraad u Vinburzi prodovzhuvav zayavlyati pro svoye zakonne pravo na teritoriyi mizh richkami Oranzheva i Vaal i napolyagav na federaciyi z Respublikoyu Potchefstrum yaka ogolosila analogichni pretenziyi U 1846 roci Major Varden okupuvav na korotkij chas i vidnosini mizh burami ta anglijcyami nabuli stanu postijnoyi napruzhenosti Bagato fermeriv pokinuli Vinburg i pereyihali do Transvaalyu Ser Garri Smit stav gubernatorom Kapskoyi provinciyi naprikinci 1847 roku Vin viznav proval sprobi keruvati teritoriyeyu na osnovi dogovoriv z grikvami i basuto i 3 lyutogo 1848 roku vin ogolosiv britanskij suverenitet nad teritoriyeyu mizh Oranzhevoyu i Vaalem na shid vid Drakonovih gir Energijni zahodi sera Garri Smitta otrimali pidtrimku chastini buriv ale Respublikanska partiya na choli z Andrisom Pretoriusom ne pidkorilasya bez borotbi Odnak opozicijni sili buli rozbiti vijskami sera Garri Smita u bitvi bilya Bumplaatsa Boomplaats 29 serpnya 1848 Todi Pretorius razom zi svoyimi prihilnikami rizko nalashtovanimi proti britanskogo pravlinnya vidstupiv cherez Vaal U berezni 1849 roku majora Vardena zminiv u Blumfontajni na postu civilnogo upovnovazhenogo major Styuart ale Varden zalishivsya anglijskim rezidentom do lipnya 1852 roku Buli stvoreni zakonodavchi zbori uryad vishij sud Tak postala britanska faktichno koloniya Britaniyi Prote borotba za nezalezhnist burskoyi respubliki trivala Pislya vtorgnennya Pretoriusa u 1852 roci bula pidpisana Sandriverska deklaraciya yaka viznavala nezalezhnist Transvaalyu ale ne zminyuvala statusu Suverennoyi teritoriyi richki Oranzhevoyi Prote zgodom britanci pogodilisya nadati suverenitet cij teritoriyi 23 lyutogo 1854 roku u Blumfontajni pidpisana deklaraciya yaka progoloshuvala nezalezhnist respubliki U berezni bulo sformovano uryad i pidnyato nacionalnij prapor Pislya vidmovi britanciv vid Oranzhevoyi 28 bereznya 1854 roku buli obrani predstavniki narodu yaki zustrilis u Blumfontajni i do 18 kvitnya prijnyali konstituciyu Krayina bula ogoloshena respublikoyu i nazvana Oranzhevoyu Vilnoyu derzhavoyu Vsi osobi vlasniki yevropejskogo pohodzhennya yaki mali cenz osilosti ne menshe shesti misyaciv otrimuvali gromadyanski prava Obov yazki yedinogo zakonodavchogo organu bulo pokladeno na obranij cimi predstavnikami parlament folksraad Vikonavcha vlada bula pokladena na prezidenta obranogo gromadyanami zi spisku predstavlenogo folksraadom Prezident mav pravo obijmati posadu protyagom p yati rokiv a takozh pereobiratisya Konstituciya zgodom bulo zminena ale ne vtratila svogo liberalnogo harakteru Slid bulo prozhiti p yat rokiv u krayini shob naturalizuvatisya Pershim prezidentom stav Josias Philip Hoffman ale jogo usunuli vid vladi zvinuvativshi u poturanni tubilcyam plemeni Basoto vozhdevi yakih Moshesho I vin dav bochivku porohu na znak doviri Drugim prezidentom stav Jacobus Nicolaas Boshoff DzherelaMackenzie WD Stead A South Africa its history heroes and wars originally published 1899 by The Co Operative Publishing Company Chicago Ill Sketch of the Orange Free State of South Africa Bloemfontein Orange Free State Commission at the International Exhibition Philadelphia 1876 1876