Плато́н Я́кович Гамалі́я (рос. Платон Яковлевич Гамалея, *18 (29) листопада 1766, с. Малютинці Лубенського полку — †7 (21) липня 1817, маєток Лисогори Борзнянського повіту Чернігівської губернії) — нащадок українського козацького шляхетного роду, морський офіцер, капітан-командор (1804), педагог, перекладач, учений, член Державного адміралтейського департаменту, почесний член Петербурзької академії наук (1801), дійсний член Російської академії наук та Вільного економічного товариства (1808); кавалер орденів св. Анни 3-го (1798) і 2-го (1800) ступенів, св. Володимира 3-го ступеня (1811).
Платон Якович Гамалія Платон Яковлевич Гамалея | |
---|---|
П.Я. Гамалія | |
Народився | 18 (29) листопада 1766 с.Малютинці Лубенського полку |
Помер | 7 (21) липня 1817 (50 років) маєток Лисогори Борзнянського повіту Чернігівської губернії |
Країна | Російська імперія |
Національність | Українець |
Місце проживання | Російська імперія |
Діяльність | моряк, педагог, перекладач, учений |
Галузь | військово-морські сили[1], морська битва[1] і перекладацтво[d][1] |
Alma mater | Києво-Могилянська академія |
Знання мов | російська[1] і англійська[1] |
Учасник | Російсько-шведська війна |
Військове звання | капітан-командор (1804) |
Батько | Q123053047? |
Брати, сестри | Q125558848? |
Автограф | |
Нагороди | ордени св. Анни 3-го (1798) і 2-го (1800) ступенів, св. Володимира 3-го ступеня (1811) |
|
Життєпис
Платон Гамалія походить зі старовинного козацько-старшинського роду Гамаліїв, народився 29(18) листопада 1766 року в селі Малютинці Пирятинської першої сотні Лубенського полку (нині село Пирятинського району Полтавської області) у родині бунчукового товариша Якова Гамалії та його дружини Катерини (до шлюбу Мандрик).
За легендою Гамалії походили зі старовинного польського шляхетного роду Висоцьких (Поділ, воєвод.), але пристали до Національно-визвольної війни українського народу 1648-58. Один з Висоцьких, Григорій, виконував дипломатичне доручення Б. Хмельницького в Туреччині. Саме там його назвали Гамалією, що в перекладі з тур. мови означає "сильний", "здібний до різних справ" чоловік. Ця легенда була ґрунтом для отримання Гамаліями в кін. XVIII ст. дворянства. У 2-й пол. XVIII ст. серед Гамаліїв, вихідців з Полтави, були полковники, генеральні осавули, генеральні бунчукові, генеральні хорунжі, дипломати. По жіночій лінії Гамалії перебували у родинних зв'язках з гетьманом П. Дорошенком та наказним гетьманом Андрієм Дорофійовичем Дорошенком, служили Б. Хмельницькому, І. Виговському, І. Брюховецькому, П. Дорошенку, І. Мазепі.
Батько Яків Олександрович Гамалія, бунчуковий товариш (з 1766), пирятинський городничий (1783), колезький асесор, був одружений з Катериною Семенівною Мандрикою. Володів с. Малютинці Першої Пирятинської сотні та с. Дейманівка Другої Пирятинської сотні Лубенського полку, де мав бл. 300 душ кріпаків та великі земельні володіння.
П.Гамалія навчався у Києво-Могилянській Академії. 1779 вступив до Морського кадетського корпусу у Кронштадті. З 1781 - капрал. 1782-84 служив на кораблі "Святой Георгий Победоносец" в ескадрі віце-адмірала В. Я. Чичагова плавав від Кронштадту до Ліворно. З 1783 р. - підпрапорщик, з 1.05.1784 р. - мічман; 1785 р. - на кораблі "Іоанн Богослов" в ескадрі віце-адмірала Круза служив на Балтійському морі; 1786 р. перебував на службі при Кронштадтському порту. 7.01.1788 р. - лейтенант. 1788 р. на кораблі "Ростислав" брав участь у Готландській битві. 1789 призначено у гребну флотилію під командуванням принца Карла-Генріха-Ніколая-Отто Нассау-Зігена, де був перекладачем. Командував катером "Кречет"; учасник Роченсальмської та інших битв. 13.08.1789 за проявлений героїзм головнокомандуючим російськими військами у Фінляндії графом Валентином Платоновичем Мусіним-Пушкіним підвищений до звання капітан-лейтенанта. 1790 брав участь у битві на Фрідріхсгамському рейді, у Виборзькій та 2-ій Роченсальмській битвах.
1788 року прикомандирований до Морського кадетського корпусу. Там від 1791 року виконував обов'язки ротного командира й викладача, від 1795 — інспектора класів. Автор підручників і наукових праць з математики, механіки, фізики, навігації і судноводіння, теорії кораблебудування, історії флоту тощо. Серед його вихованців — Юрій Лисянський, Адам Йоганн Крузенштерн, Михайло Лазарєв та ін. 1792 р. на фрегаті "Вони" плавав із гардемаринами до багатьох портів Балтійського моря. 1793-1801 рр. викладав гардемаринам курс морської еволюції та теорії морського мистецтва. З 23.09.1797 р. - капітан 2-го рангу, з 1799 р. - капітан 1-го ранґу, з 10.12.1804 р. - капітан-командор. З 1801 р. - почесний член І російської АН, 1808 р. - дійсний член Російської АН, з і 1805 - член Державного адміралтейського депутатського та "Вільного економічного товариства" ("Вольное зкономическое общество"). 1809 року був у тривалій відпустці через хворобу. 1811 року увільнений від посади (з винагородженням посиленим пенсіоном), повернувся до України, де прожив останні роки свого життя. Відомо, що 1812 р. Платона Яковича в Лисогорах відвідав Іван Петрович Котляревський, який у цей час займався формуванням Українського козацького полку. Тоді П.Гамалія відпустив кількох своїх кріпаків у козаки.
П.Я.Гамалія помер 21(9) липня 1817 року в маєтку Лисогори Борзнянського повіту Чернігівської губернії (нині село Ічнянського району Чернігівської області). Могилу П.Я. Гамалеї була виявлено 1973 року. З ініціативи викладачів та студентів вечірнього відділення Миколаївського кораблебудівного технікуму було виготовлено пам'ятник – стелу у вигляді вітрила на постаменті. На ній напис: "Видатному вченому-академіку Гамалії Платону Яковичу (1766-1817) від вдячних нащадків". Встановлено пам'ятку учнями та викладачами Южненської загальноосвітньої школи. 9 травня 1974 року відбулося його урочисте відкриття.
1805 року ім'ям Платона Гамалії російський мореплавець Іван Крузенштерн назвав ріг на острові Хонсю в Японському морі, а у 1966 році на його честь було названо скелю Гамалія в Антарктиді, на Землі Королеви Мод.
Джерела
- Усенко П. Г. Гамалія (Гамалея) Платон Якович, ст. Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К.: Наукова думка, 2002. — С. 47.
- Російський біографічний словник (онлайн-версія) [ 20 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Общий морской список. — Ч. 3. — СПб., 1890. (рос.)
- Сотниченко В. Гамалея Платон Яковлевич // в кн. Русский биографический словарь. — СПб., 1914.
- Масленников Б. Морская карта рассказывает. — М., 1986. (рос.)
- http://www.ukma.kiev.ua/ua/general/history/professors/gamali_p/index.php [ 14 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Гамалія Платон Якович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gamaliya Plato n Ya kovich Gamali ya ros Platon Yakovlevich Gamaleya 18 29 listopada 1766 17661129 s Malyutinci Lubenskogo polku 7 21 lipnya 1817 mayetok Lisogori Borznyanskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nashadok ukrayinskogo kozackogo shlyahetnogo rodu morskij oficer kapitan komandor 1804 pedagog perekladach uchenij chlen Derzhavnogo admiraltejskogo departamentu pochesnij chlen Peterburzkoyi akademiyi nauk 1801 dijsnij chlen Rosijskoyi akademiyi nauk ta Vilnogo ekonomichnogo tovaristva 1808 kavaler ordeniv sv Anni 3 go 1798 i 2 go 1800 stupeniv sv Volodimira 3 go stupenya 1811 Platon Yakovich Gamaliya Platon Yakovlevich GamaleyaP Ya GamaliyaNarodivsya18 29 listopada 1766 1766 11 29 s Malyutinci Lubenskogo polkuPomer7 21 lipnya 1817 1817 07 21 50 rokiv mayetok Lisogori Borznyanskogo povitu Chernigivskoyi guberniyiKrayina Rosijska imperiyaNacionalnistUkrayinecMisce prozhivannyaRosijska imperiyaDiyalnistmoryak pedagog perekladach uchenijGaluzvijskovo morski sili 1 morska bitva 1 i perekladactvo d 1 Alma materKiyevo Mogilyanska akademiyaZnannya movrosijska 1 i anglijska 1 UchasnikRosijsko shvedska vijnaVijskove zvannyakapitan komandor 1804 BatkoQ123053047 Brati sestriQ125558848 AvtografNagorodiordeni sv Anni 3 go 1798 i 2 go 1800 stupeniv sv Volodimira 3 go stupenya 1811 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPlaton Gamaliya pohodit zi starovinnogo kozacko starshinskogo rodu Gamaliyiv narodivsya 29 18 listopada 1766 roku v seli Malyutinci Piryatinskoyi pershoyi sotni Lubenskogo polku nini selo Piryatinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti u rodini bunchukovogo tovarisha Yakova Gamaliyi ta jogo druzhini Katerini do shlyubu Mandrik Za legendoyu Gamaliyi pohodili zi starovinnogo polskogo shlyahetnogo rodu Visockih Podil voyevod ale pristali do Nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 58 Odin z Visockih Grigorij vikonuvav diplomatichne doruchennya B Hmelnickogo v Turechchini Same tam jogo nazvali Gamaliyeyu sho v perekladi z tur movi oznachaye silnij zdibnij do riznih sprav cholovik Cya legenda bula gruntom dlya otrimannya Gamaliyami v kin XVIII st dvoryanstva U 2 j pol XVIII st sered Gamaliyiv vihidciv z Poltavi buli polkovniki generalni osavuli generalni bunchukovi generalni horunzhi diplomati Po zhinochij liniyi Gamaliyi perebuvali u rodinnih zv yazkah z getmanom P Doroshenkom ta nakaznim getmanom Andriyem Dorofijovichem Doroshenkom sluzhili B Hmelnickomu I Vigovskomu I Bryuhoveckomu P Doroshenku I Mazepi Batko Yakiv Oleksandrovich Gamaliya bunchukovij tovarish z 1766 piryatinskij gorodnichij 1783 kolezkij asesor buv odruzhenij z Katerinoyu Semenivnoyu Mandrikoyu Volodiv s Malyutinci Pershoyi Piryatinskoyi sotni ta s Dejmanivka Drugoyi Piryatinskoyi sotni Lubenskogo polku de mav bl 300 dush kripakiv ta veliki zemelni volodinnya P Gamaliya navchavsya u Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi 1779 vstupiv do Morskogo kadetskogo korpusu u Kronshtadti Z 1781 kapral 1782 84 sluzhiv na korabli Svyatoj Georgij Pobedonosec v eskadri vice admirala V Ya Chichagova plavav vid Kronshtadtu do Livorno Z 1783 r pidpraporshik z 1 05 1784 r michman 1785 r na korabli Ioann Bogoslov v eskadri vice admirala Kruza sluzhiv na Baltijskomu mori 1786 r perebuvav na sluzhbi pri Kronshtadtskomu portu 7 01 1788 r lejtenant 1788 r na korabli Rostislav brav uchast u Gotlandskij bitvi 1789 priznacheno u grebnu flotiliyu pid komanduvannyam princa Karla Genriha Nikolaya Otto Nassau Zigena de buv perekladachem Komanduvav katerom Krechet uchasnik Rochensalmskoyi ta inshih bitv 13 08 1789 za proyavlenij geroyizm golovnokomanduyuchim rosijskimi vijskami u Finlyandiyi grafom Valentinom Platonovichem Musinim Pushkinim pidvishenij do zvannya kapitan lejtenanta 1790 brav uchast u bitvi na Fridrihsgamskomu rejdi u Viborzkij ta 2 ij Rochensalmskij bitvah 1788 roku prikomandirovanij do Morskogo kadetskogo korpusu Tam vid 1791 roku vikonuvav obov yazki rotnogo komandira j vikladacha vid 1795 inspektora klasiv Avtor pidruchnikiv i naukovih prac z matematiki mehaniki fiziki navigaciyi i sudnovodinnya teoriyi korablebuduvannya istoriyi flotu tosho Sered jogo vihovanciv Yurij Lisyanskij Adam Jogann Kruzenshtern Mihajlo Lazaryev ta in 1792 r na fregati Voni plavav iz gardemarinami do bagatoh portiv Baltijskogo morya 1793 1801 rr vikladav gardemarinam kurs morskoyi evolyuciyi ta teoriyi morskogo mistectva Z 23 09 1797 r kapitan 2 go rangu z 1799 r kapitan 1 go rangu z 10 12 1804 r kapitan komandor Z 1801 r pochesnij chlen I rosijskoyi AN 1808 r dijsnij chlen Rosijskoyi AN z i 1805 chlen Derzhavnogo admiraltejskogo deputatskogo ta Vilnogo ekonomichnogo tovaristva Volnoe zkonomicheskoe obshestvo 1809 roku buv u trivalij vidpustci cherez hvorobu 1811 roku uvilnenij vid posadi z vinagorodzhennyam posilenim pensionom povernuvsya do Ukrayini de prozhiv ostanni roki svogo zhittya Vidomo sho 1812 r Platona Yakovicha v Lisogorah vidvidav Ivan Petrovich Kotlyarevskij yakij u cej chas zajmavsya formuvannyam Ukrayinskogo kozackogo polku Todi P Gamaliya vidpustiv kilkoh svoyih kripakiv u kozaki P Ya Gamaliya pomer 21 9 lipnya 1817 roku v mayetku Lisogori Borznyanskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nini selo Ichnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Mogilu P Ya Gamaleyi bula viyavleno 1973 roku Z iniciativi vikladachiv ta studentiv vechirnogo viddilennya Mikolayivskogo korablebudivnogo tehnikumu bulo vigotovleno pam yatnik stelu u viglyadi vitrila na postamenti Na nij napis Vidatnomu vchenomu akademiku Gamaliyi Platonu Yakovichu 1766 1817 vid vdyachnih nashadkiv Vstanovleno pam yatku uchnyami ta vikladachami Yuzhnenskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 9 travnya 1974 roku vidbulosya jogo urochiste vidkrittya 1805 roku im yam Platona Gamaliyi rosijskij moreplavec Ivan Kruzenshtern nazvav rig na ostrovi Honsyu v Yaponskomu mori a u 1966 roci na jogo chest bulo nazvano skelyu Gamaliya v Antarktidi na Zemli Korolevi Mod DzherelaUsenko P G Gamaliya Gamaleya Platon Yakovich st Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 K Naukova dumka 2002 S 47 Rosijskij biografichnij slovnik onlajn versiya 20 grudnya 2010 u Wayback Machine Obshij morskoj spisok Ch 3 SPb 1890 ros Sotnichenko V Gamaleya Platon Yakovlevich v kn Russkij biograficheskij slovar SPb 1914 Maslennikov B Morskaya karta rasskazyvaet M 1986 ros http www ukma kiev ua ua general history professors gamali p index php 14 veresnya 2011 u Wayback Machine PosilannyaGamaliya Platon Yakovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Czech National Authority Database d Track Q13550863