Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Монастир Ксенофонт Ксенофонт Ксенофонт Афінський дав гр Ξενοφώντος

Xenophon

Xenophon
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Монастир Ксенофонт.

Ксенофонт, Ксенофонт Афінський (дав.-гр. Ξενοφώντος) (до 430 до н. е. — бл. 355 до н. е.) — давньогрецький історик, письменник, політичний та військовий діяч; учень Сократа.

Ксенофонт
дав.-гр. Ξενοφώντος
image
ПрізвиськоAttic Muse і Musa ática
Народивсядо 430 до н. е.
d
Помербл. 355 до н. е.
Коринф, Пелопоннес, Греція
КраїнаСтародавні Афіни
Національністьгрек
Діяльністьісторик
Галузьфілософія
ВчителіСократ, Продік і Ісократ
Знання мовдавньогрецька[1]
Посадастратег
Дітиd і d

Життя

Відомості про життя Ксенофонта можна знайти майже винятково в його власних творах і в пізній біографії, яку склав Діоген Лаертський в II ст. н. е. Хоча більшість дослідників вважає роком народження 430 до н. е., існують непрямі свідчення, які вказують на 444 до н. е.

Батьком Ксенофонта був заможний афінянин Грілл, ймовірно з вершницького стану. Оскільки перша половина життя пройшла під час Пелопоннеської війни (431 — 404 до н. е.), то припускають, що по досягненні повноліття він мав брати у ній участь, де, ймовірно, і набув необхідний військовий досвід, який знадобився йому під час походу Кира. Існують перекази, що Ксенофонт брав участь у , а також, що був взятий в полон в якійсь битві з беотійцями і в полоні слухав бесіди софіста Продіка. Але єдиним достовірним свідченням з першої половини життя (до 401 до н. е.) є знайомство з Сократом. Залишилась легенда про їхню першу зустріч. Сократ одного разу зупинив Ксенофонта у вузькому провулку та запитав, де продаються різні харчі. Коли Ксенофонт відповів, Сократ запитав його знову, де люди стають доброчесними. Ксенофонт не знав, що відповісти. Тоді Сократ сказав: «В такому разі, йди зі мною і навчайся».

У 404 до н. е. Пелопоннеська війна закінчилася поразкою Афін, в місті встановилося олігархічне правління Тридцяти тиранів. Припускають, що антидемократично налаштований Ксенофонт прихильно ставився до цього правління і навіть служив у війську. Тому після відновлення демократії він напевно опинився у незручному стані. Ймовірно, ця причина спонукала пристати на пропозицію перейти на службу до перського царевича Кира, який тоді набирав грецьке військо для участі у війні зі своїм братом Артаксерксом за перський трон. Сам Ксенофонт пише, що не знав про справжні наміри Кира, а вважав, що готується до війни з пісидійцями. Сократ розважливо вказував йому на небезпеки дружби з Киром, і направив до Дельфійського оракула, але Ксенофонт поставив оракулу таке запитання, яке виключало можливість залишитися в Афінах.

Незрозуміло, яку роль Ксенофонт відігравав у війську Кіра. За його власними свідченнями він не був «ані стратегом, ані лохагом (сотником), ані рядовим». Ймовірно, він не був найманцем, але добровільним радником Кира. 401 до н. е. в першій же битві при Кунаксі поблизу Вавилона Кир Молодший був убитий, але грецьке військо, в якому було 13000 найманців, здобуло перемогу. Після зрадницького вбивства персами всіх грецьких стратегів, Ксенофонт був обраний серед нових провідників, які мали вивести греків з ворожого оточення (див. ). Після восьмимісячного походу греки вийшли до узбережжя Чорного моря, втративши третину війська. Частина перейшла до фракійського царя Севта, а Ксенофонт з вірними йому людьми пристав на службу до спартанців, і з 399 до н. е. брав участь у війні з персами в Малій Азії.

З 395 до н. е. зближується зі спартанським церем Агесілаєм, і той став для історика найулюбленішим героєм. Разом з Агесілаєм Ксенофонт повернувся до Греції, де взяв участь у (394 до н. е.) на боці спартанців. Оскільки противниками були фіванці, союзники афінян, тим самим він відрізав собі шлях на батьківщину, де його заочно осудили на вигнання. Під час Коринфської війни (394—387 до н. е.) Ксенофонт супроводжував Агесілая в походах.

За вірну службу спартанці подарували йому ділянку землі в містечку Скіллунт в Еліді поблизу Олімпії, де він оселився з дружиною і двома синами, Гріллом та Діодором. Після 371 до н. е., коли фіванці розбили спартанців , Ксенофонту довелося переселитися до Коринфа. 369 до н. е. Афіни і Спарта уклали союз, і вирок щодо Ксенофонта був скасований. Але історик не повернувся на батьківщину, хоча і відправив до Афін своїх двох синів. Вони серед афінських вершників брали участь у між афінянами і спартанцями з одного боку та фіванцями з іншого, де загинув Грілл. Ксенофонт жив у Коринфі до самої смерті — не раніше 356 до н. е.

Творчість

Збереглися майже всі праці Ксенофонта, які перерахував Діоген Лаертський. Іх зазвичай поділяють на чотири групи:

Історичні:

  • Анабасис (Anabasis) — спогади про похід Кира, з перебільшенням власних заслуг.
  • Киропедія (Виховання Кира) — тенденційний педагогічний роман, політична утопія — життєпис ідеального монарха і устрій створеної ним держави.
  • Грецька історія (Hellenika)
  • (Похвальне слово Агесілаю) — панегірик померлому у 361 до н. е. спартанському цареві.

Філософські:

  • (гр. Apomnemoneumata, лат. Memorabilia)
  • (Книга про господарство, Oikonomikos) — поради для раціонального ведення домашнього господарства.
  • (симпосій, Symposion) — автор бажав передати память нащадкам про справи достойних людей навіть під час відпочинку. Для цього він описує бенкет вчинений найвпливовішим аристократом Греції Каллієм, за участю Сократа. Є важливим джерелом інформації про погляди та життєпис Сократа.
  • (Захист Сократа на суді, Apologia, за основу свого твору він брав «Апологію Сократа» Платона)
  • (Життя тирана) — філософський діалог, персонажами якого виведені сицилійський тиран Гієрон I і поет Сімонід

Політичні:

  • (Poroi) — дослідження способів поліпшення фінансової і податкової систем в Афінах.
  • (Lakedaimonion politeia) — вихваляння конституції Лікурга, у якій Ксенофонт бачив основу величі Спарти.
  • (не всіма вважається автентичним)

Дидактичні:

  • (Peri hippikes)
  • (Проводир кінноти, Hipparchikos) — поради з удосконалення афінської кавалерії.
  • (Про полювання, Kynegetikos, автентичність оспорюється)

Твори Ксенофонта відрізняються простотою мови і ясністю викладу. Цикл сократичних творів був написаний Ксенофонтом з метою реабілітувати Сократа в суспільній думці і довести, що він був страчений несправедливо. Перед дослідниками завжди поставало питання про достовірність зображення особи Сократа Ксенофонтом і Платоном. Ксенофонт зобразив Сократа насамперед як учителя моралі, ігноруючи відсторонені філософські міркування (головна відмітна риса двох версій образу Сократа). Твори Ксенофонта є такими ж літературними творами, а не історичними описами, як і діалоги Платона. Ксенофонт багато в чому спирався на літературну традицію «сократичних діалогів», найбільше значення для нього мали діалоги Есхіна, Платона й особливо Антісфена. Останнього він зробив персонажем своїх творів, використовуючи оповідання від першої особи (як було в діалогах Антісфена), а головне, наслідує створеному Антісфеном образу Сократа у своїх Спогадах, описуючи Сократа власником трьох характерних антісфенівських чеснот — «помірності», «витривалості» і «самодостатності».

Основний історичний твір — Грецька історія (в семи книгах), написана з проспартанський та антидемократичних позицій, за роками, але не за методологією, продовжує працю Фукідіда. Вона охоплює події з 411 до н. е. до битви спартанців з фіванцями у 362 до н. е. У цьому творі Ксенофонт керується насамперед особистими симпатіями чи антипатіями до історичних осіб, чітко простежується також дидактико-моралізаторська спрямованість твору. Незважаючи на недолік об'єктивності, Грецька історія залишається головним джерелом історичних відомостей про цей період.

Філософія

Якщо вважати, що погляди, які Ксенофонт приписав Сократу, належать також йому самому, то твори надають широкий матеріал з діалектики і етики. Етика розуміється як вчення про доброчесність, а доброчесність — як знання про правила поведінки, так що знання і доброчесність нероздільні. Чесноти також призводять до блага, яке полягає в користі і в щасті життя, в яке входять і фізичне здоров'я, і науки, і мистецтва, і дружба, і громадська діяльність, і благочестя.

Друга значна частина філософських інтересів Ксенофонта — соціальне життя, де у нього помітна постійна прихильність до аристократичного способу мислення, культ сильної особистості та ідеального володаря (ідеалізація Кира, спартанського царя Агесілая, сіракузького тирана Гієрона I).

Економіка

Свої економічні погляди Ксенофонт виклав у трактаті «Ойкономія» («Про домашнє господарство»), де звернувся до всебічного вивчення проблеми поділу праці в суспільстві. Зокрема йшлося про поділ праці на просту та фізичну, вбачаючи зв'язок між поділом праці та розміром ринку.

Ксенофонт одним з перших:

  • осмислював дві сторони того чи іншого товару, виражаючи споживну та мінову вартість: перша споживна вартість (корисність) — це така користь, яку приносить товар споживачеві в процесі споживання; мінова вартість — здатність товару прирівнюватися до іншого товару — еквіваленту, або обмінюватися на інший з врахуванням певних кількісних пропорцій;
  • засуджував лихварський капітал;
  • визнавав необхідність існування грошей, визнаючи вагомими такі їх функції як обігу та засобу нагромадження;
  • пропонував постійно нагромаджувати гроші на випадок війни, для розширення пануючого на той час натурального виробництва.

Спадок

Як письменника, Ксенофонта дуже цінували в стародавності. Цицерон стверджував, що «його мова солодша за мед, а голосом його промовляють Музи», і дотепер за його творами вивчають класичну грецьку прозу (особливо «Анабасис»).

Українські переклади

  1. Ксенофонт. Анабазис. Серія «До джерел». Київ «Український письменник» (переклад з давньогрецької мови О. Кислюка) — 2011. К-сть друк. аркушів — 12,5.

Див. також

Джерела та література

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ксенофонт
  • Ксенофонт. Анабасис [ 20 листопада 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  1. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  2. Kirchner J. Gryllos 3 // Kategorie:RE:Band VII,2 — 1912.
    d:Track:Q1697841d:Track:Q119174816d:Track:Q26415275d:Track:Q1138524
  3. Kirchner J. Diodoros 10 // Kategorie:RE:Band V,1 — 1903.
    d:Track:Q1697841d:Track:Q26415234d:Track:Q1138524d:Track:Q63414108

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Monastir Ksenofont Ksenofont Ksenofont Afinskij dav gr 3enofwntos do 430 do n e bl 355 do n e davnogreckij istorik pismennik politichnij ta vijskovij diyach uchen Sokrata Ksenofontdav gr 3enofwntosPrizviskoAttic Muse i Musa aticaNarodivsyado 430 do n e dPomerbl 355 do n e Korinf Peloponnes GreciyaKrayinaStarodavni AfiniNacionalnistgrekDiyalnististorikGaluzfilosofiyaVchiteliSokrat Prodik i IsokratZnannya movdavnogrecka 1 PosadastrategDitid i dVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyaVidomosti pro zhittya Ksenofonta mozhna znajti majzhe vinyatkovo v jogo vlasnih tvorah i v piznij biografiyi yaku sklav Diogen Laertskij v II st n e Hocha bilshist doslidnikiv vvazhaye rokom narodzhennya 430 do n e isnuyut nepryami svidchennya yaki vkazuyut na 444 do n e Batkom Ksenofonta buv zamozhnij afinyanin Grill jmovirno z vershnickogo stanu Oskilki persha polovina zhittya projshla pid chas Peloponneskoyi vijni 431 404 do n e to pripuskayut sho po dosyagnenni povnolittya vin mav brati u nij uchast de jmovirno i nabuv neobhidnij vijskovij dosvid yakij znadobivsya jomu pid chas pohodu Kira Isnuyut perekazi sho Ksenofont brav uchast u a takozh sho buv vzyatij v polon v yakijs bitvi z beotijcyami i v poloni sluhav besidi sofista Prodika Ale yedinim dostovirnim svidchennyam z pershoyi polovini zhittya do 401 do n e ye znajomstvo z Sokratom Zalishilas legenda pro yihnyu pershu zustrich Sokrat odnogo razu zupiniv Ksenofonta u vuzkomu provulku ta zapitav de prodayutsya rizni harchi Koli Ksenofont vidpoviv Sokrat zapitav jogo znovu de lyudi stayut dobrochesnimi Ksenofont ne znav sho vidpovisti Todi Sokrat skazav V takomu razi jdi zi mnoyu i navchajsya U 404 do n e Peloponneska vijna zakinchilasya porazkoyu Afin v misti vstanovilosya oligarhichne pravlinnya Tridcyati tiraniv Pripuskayut sho antidemokratichno nalashtovanij Ksenofont prihilno stavivsya do cogo pravlinnya i navit sluzhiv u vijsku Tomu pislya vidnovlennya demokratiyi vin napevno opinivsya u nezruchnomu stani Jmovirno cya prichina sponukala pristati na propoziciyu perejti na sluzhbu do perskogo carevicha Kira yakij todi nabirav grecke vijsko dlya uchasti u vijni zi svoyim bratom Artakserksom za perskij tron Sam Ksenofont pishe sho ne znav pro spravzhni namiri Kira a vvazhav sho gotuyetsya do vijni z pisidijcyami Sokrat rozvazhlivo vkazuvav jomu na nebezpeki druzhbi z Kirom i napraviv do Delfijskogo orakula ale Ksenofont postaviv orakulu take zapitannya yake viklyuchalo mozhlivist zalishitisya v Afinah Nezrozumilo yaku rol Ksenofont vidigravav u vijsku Kira Za jogo vlasnimi svidchennyami vin ne buv ani strategom ani lohagom sotnikom ani ryadovim Jmovirno vin ne buv najmancem ale dobrovilnim radnikom Kira 401 do n e v pershij zhe bitvi pri Kunaksi poblizu Vavilona Kir Molodshij buv ubitij ale grecke vijsko v yakomu bulo 13000 najmanciv zdobulo peremogu Pislya zradnickogo vbivstva persami vsih greckih strategiv Ksenofont buv obranij sered novih providnikiv yaki mali vivesti grekiv z vorozhogo otochennya div Pislya vosmimisyachnogo pohodu greki vijshli do uzberezhzhya Chornogo morya vtrativshi tretinu vijska Chastina perejshla do frakijskogo carya Sevta a Ksenofont z virnimi jomu lyudmi pristav na sluzhbu do spartanciv i z 399 do n e brav uchast u vijni z persami v Malij Aziyi Z 395 do n e zblizhuyetsya zi spartanskim cerem Agesilayem i toj stav dlya istorika najulyublenishim geroyem Razom z Agesilayem Ksenofont povernuvsya do Greciyi de vzyav uchast u 394 do n e na boci spartanciv Oskilki protivnikami buli fivanci soyuzniki afinyan tim samim vin vidrizav sobi shlyah na batkivshinu de jogo zaochno osudili na vignannya Pid chas Korinfskoyi vijni 394 387 do n e Ksenofont suprovodzhuvav Agesilaya v pohodah Za virnu sluzhbu spartanci podaruvali jomu dilyanku zemli v mistechku Skillunt v Elidi poblizu Olimpiyi de vin oselivsya z druzhinoyu i dvoma sinami Grillom ta Diodorom Pislya 371 do n e koli fivanci rozbili spartanciv Ksenofontu dovelosya pereselitisya do Korinfa 369 do n e Afini i Sparta uklali soyuz i virok shodo Ksenofonta buv skasovanij Ale istorik ne povernuvsya na batkivshinu hocha i vidpraviv do Afin svoyih dvoh siniv Voni sered afinskih vershnikiv brali uchast u mizh afinyanami i spartancyami z odnogo boku ta fivancyami z inshogo de zaginuv Grill Ksenofont zhiv u Korinfi do samoyi smerti ne ranishe 356 do n e TvorchistZbereglisya majzhe vsi praci Ksenofonta yaki pererahuvav Diogen Laertskij Ih zazvichaj podilyayut na chotiri grupi Istorichni Anabasis Anabasis spogadi pro pohid Kira z perebilshennyam vlasnih zaslug Kiropediya Vihovannya Kira tendencijnij pedagogichnij roman politichna utopiya zhittyepis idealnogo monarha i ustrij stvorenoyi nim derzhavi Grecka istoriya Hellenika Pohvalne slovo Agesilayu panegirik pomerlomu u 361 do n e spartanskomu carevi Filosofski gr Apomnemoneumata lat Memorabilia Kniga pro gospodarstvo Oikonomikos poradi dlya racionalnogo vedennya domashnogo gospodarstva simposij Symposion avtor bazhav peredati pamyat nashadkam pro spravi dostojnih lyudej navit pid chas vidpochinku Dlya cogo vin opisuye benket vchinenij najvplivovishim aristokratom Greciyi Kalliyem za uchastyu Sokrata Ye vazhlivim dzherelom informaciyi pro poglyadi ta zhittyepis Sokrata Zahist Sokrata na sudi Apologia za osnovu svogo tvoru vin brav Apologiyu Sokrata Platona Zhittya tirana filosofskij dialog personazhami yakogo vivedeni sicilijskij tiran Giyeron I i poet Simonid Politichni Poroi doslidzhennya sposobiv polipshennya finansovoyi i podatkovoyi sistem v Afinah Lakedaimonion politeia vihvalyannya konstituciyi Likurga u yakij Ksenofont bachiv osnovu velichi Sparti ne vsima vvazhayetsya avtentichnim Didaktichni Peri hippikes Provodir kinnoti Hipparchikos poradi z udoskonalennya afinskoyi kavaleriyi Pro polyuvannya Kynegetikos avtentichnist osporyuyetsya Tvori Ksenofonta vidriznyayutsya prostotoyu movi i yasnistyu vikladu Cikl sokratichnih tvoriv buv napisanij Ksenofontom z metoyu reabilituvati Sokrata v suspilnij dumci i dovesti sho vin buv strachenij nespravedlivo Pered doslidnikami zavzhdi postavalo pitannya pro dostovirnist zobrazhennya osobi Sokrata Ksenofontom i Platonom Ksenofont zobraziv Sokrata nasampered yak uchitelya morali ignoruyuchi vidstoroneni filosofski mirkuvannya golovna vidmitna risa dvoh versij obrazu Sokrata Tvori Ksenofonta ye takimi zh literaturnimi tvorami a ne istorichnimi opisami yak i dialogi Platona Ksenofont bagato v chomu spiravsya na literaturnu tradiciyu sokratichnih dialogiv najbilshe znachennya dlya nogo mali dialogi Eshina Platona j osoblivo Antisfena Ostannogo vin zrobiv personazhem svoyih tvoriv vikoristovuyuchi opovidannya vid pershoyi osobi yak bulo v dialogah Antisfena a golovne nasliduye stvorenomu Antisfenom obrazu Sokrata u svoyih Spogadah opisuyuchi Sokrata vlasnikom troh harakternih antisfenivskih chesnot pomirnosti vitrivalosti i samodostatnosti Osnovnij istorichnij tvir Grecka istoriya v semi knigah napisana z prospartanskij ta antidemokratichnih pozicij za rokami ale ne za metodologiyeyu prodovzhuye pracyu Fukidida Vona ohoplyuye podiyi z 411 do n e do bitvi spartanciv z fivancyami u 362 do n e U comu tvori Ksenofont keruyetsya nasampered osobistimi simpatiyami chi antipatiyami do istorichnih osib chitko prostezhuyetsya takozh didaktiko moralizatorska spryamovanist tvoru Nezvazhayuchi na nedolik ob yektivnosti Grecka istoriya zalishayetsya golovnim dzherelom istorichnih vidomostej pro cej period Filosofiya Yaksho vvazhati sho poglyadi yaki Ksenofont pripisav Sokratu nalezhat takozh jomu samomu to tvori nadayut shirokij material z dialektiki i etiki Etika rozumiyetsya yak vchennya pro dobrochesnist a dobrochesnist yak znannya pro pravila povedinki tak sho znannya i dobrochesnist nerozdilni Chesnoti takozh prizvodyat do blaga yake polyagaye v koristi i v shasti zhittya v yake vhodyat i fizichne zdorov ya i nauki i mistectva i druzhba i gromadska diyalnist i blagochestya Druga znachna chastina filosofskih interesiv Ksenofonta socialne zhittya de u nogo pomitna postijna prihilnist do aristokratichnogo sposobu mislennya kult silnoyi osobistosti ta idealnogo volodarya idealizaciya Kira spartanskogo carya Agesilaya sirakuzkogo tirana Giyerona I EkonomikaSvoyi ekonomichni poglyadi Ksenofont viklav u traktati Ojkonomiya Pro domashnye gospodarstvo de zvernuvsya do vsebichnogo vivchennya problemi podilu praci v suspilstvi Zokrema jshlosya pro podil praci na prostu ta fizichnu vbachayuchi zv yazok mizh podilom praci ta rozmirom rinku Ksenofont odnim z pershih osmislyuvav dvi storoni togo chi inshogo tovaru virazhayuchi spozhivnu ta minovu vartist persha spozhivna vartist korisnist ce taka korist yaku prinosit tovar spozhivachevi v procesi spozhivannya minova vartist zdatnist tovaru pririvnyuvatisya do inshogo tovaru ekvivalentu abo obminyuvatisya na inshij z vrahuvannyam pevnih kilkisnih proporcij zasudzhuvav lihvarskij kapital viznavav neobhidnist isnuvannya groshej viznayuchi vagomimi taki yih funkciyi yak obigu ta zasobu nagromadzhennya proponuvav postijno nagromadzhuvati groshi na vipadok vijni dlya rozshirennya panuyuchogo na toj chas naturalnogo virobnictva Spadok Yak pismennika Ksenofonta duzhe cinuvali v starodavnosti Ciceron stverdzhuvav sho jogo mova solodsha za med a golosom jogo promovlyayut Muzi i doteper za jogo tvorami vivchayut klasichnu grecku prozu osoblivo Anabasis Ukrayinski perekladiKsenofont Anabazis Seriya Do dzherel Kiyiv Ukrayinskij pismennik pereklad z davnogreckoyi movi O Kislyuka 2011 K st druk arkushiv 12 5 Div takozhKsenofont Efeskij5986 Ksenofont asteroyid nazvanij na chest cogo cholovika Dzherela ta literatura3enofwntos Ἀnabasis avdiozapis ukr M V Skrzhinska Ksenofont 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 432 ISBN 978 966 00 0855 4 Istoriya ekonomichnih vchen Navchalnij posibnik Za red V V Kirilenka Ternopil Ekonomichna dumka 2007 233 s PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro KsenofontKsenofont Anabasis 20 listopada 2010 u Wayback Machine ros CONOR Sl d Track Q16744133 Kirchner J Gryllos 3 Kategorie RE Band VII 2 1912 d Track Q1697841d Track Q119174816d Track Q26415275d Track Q1138524 Kirchner J Diodoros 10 Kategorie RE Band V 1 1903 d Track Q1697841d Track Q26415234d Track Q1138524d Track Q63414108

Дата публікації:
Топ