Гієрон I (дав.-гр. Ἱέρων Α΄) — тиран Сиракуз з 477 до 466 року до н. е. Володарював після смерті свого брата тирана Гелона.
Гієрон I | |
---|---|
Народився | 6 століття до н. е. |
Помер | 466 до н. е. Катанія, Сицилія, Королівство Італія |
Діяльність | політик |
Посада | d |
Батько | d |
Брати, сестри | Гелон, d і Фрасибул |
Діти | d |
Нагороди | d (472 до н. е.) d (468 до н. е.) |
|
Гела
До смерті Гелона Гієрон з 485 року до н. е. був тираном Гели (куди його встановив Гелон). Згідно із заповітом Гелона, Гієрон став тираном Сиракуз, а його брат Полізал — тираном Гели. Полізал одружився зі вдовою Гелона, взяв під опіку пасинка. Згідно з волею Гелона, на випадок смерті Полізала, його місто повинні були зайняти Хромій та Аристон, які були одружені з сестрами Гелона.
Тиран Сиракуз
Тиранія Гієрона у Сирказах була жорстокішою, ніж Гелона. До того ж Гієрон ліквідував міста Наксос й Катану, пересиливши їх мешканців до Леонтін. На місці Катани було засновано нове місто Етна, куди переселено 10 тисяч людей. Тираном нового міста став син Гієрона Діномен.
Гієрон почав активно втручатися у справи на італійському узбережжі. Він встановив контроль над містами та Посидонією (474 рік до н. е.). Інша грецька колонія в Італію запросила Гієрона на допомогу проти етрусків. Над ними в цьому ж році Гієрон одержав повну перемогу на морі. Куми уклали союзницький договір із Гієроном. В цей же час Гієрон зайняв острів Піфекуссай (), де розташував свій гарнізон.
В цей час змінилася ситуація на Сицилії. У 472 році до н. е. помер володар Акраганта, на племінниці якого Гієрон був одружений у третьому шлюбі. Новий правитель Акраганта Фрасідей напав на Гієрона. Той розбив супротивника, передав владу над містом демосу, з яким встановив добросусідські стосунки.
Джерела характеризують Гієрона як людину жадібну, що дбала насамперед про власні статки. Але це не викликало великого обурення в олігархії, з якою володаря пов'язували родинні зв'язки (перша дружина тирана, мати його старшого сина, походила з однієї з найбагатших сиракузьких сімей).
Серед засобів зміцнення особистої влади володаря було створення своєрідної спецслужби — так званих «підслуховувачів» (ποταγωγίδες), які долучалися до розмов між громадянами, виявляли невдоволених владою і водночас поширювали вигідні тирану чутки.
Не менше уваги Гієрон приділяв «гуманітарній політиці» — саме за його правління в Сиракузах був збудований славетний театр.
Тиран підтримував найвизначніших митців свого часу — Есхіла, Епіхарма, Піндара, Вакхіліда, які не втомлювалися оспівувати діяння свого благодійника. Водночас піфагорійців — як ідейних супротивників тиранії — Гієрон переслідував.
Зрештою володар навіть заборонив публічні виступи — єдиний на той час спосіб політичної агітації. Попри це саме за Гієрона в Сиракузах з'явилася опозиція, що мала популярність серед громадян. Щоб протистояти їй тиран використовував місфофорів — колишніх найманців Гелона, яким той надав громадянство. Гієрон вербував і пересічних мешканців інших грецьких областей, за власний кошт переселяв їх до Сицилії і надавав їм права громадян Сиракуз. Переселенці мало що тямили у місцевій політиці, проте були віддані своєму благодійнику і забезпечували йому чисельну перевагу під час голосувань у народних зборах та й просто на міських вулицях.
Помер Гієрон в в 466 році до н. е.
Спорт
Гієрон не лише підтримував відомих поетів. Його скаковий кінь Деренік брав участь в численних іграх, де двічі переміг у Дельфах (478 та 474 роках до н. е.), в Алфеї (476 і 472 роках до н. е.). На квадризі він отримав приз на Піфейських іграх у 470 році до н. е., а також на Олімпійських іграх у 468 році до н. е.
Інші представники династії Діноменідів також брали участь у змаганнях. Зокрема, брат Гієрона Полізал здобув перемогу на Піфійських іграх, що залишилася у пам'яті у вигляді бронзової статуї «Дельфійський візничий».
Джерела
- Діодор Сицилійський. xi. 38-67;
- Ксенофонт, Гієрон, 6. 2;
- . Історична правда. 2014-01-23. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
- E. Lübbert, Syrakus zur Zeit des Gelon und Hieron (1875)
- N. Luraghi, Tirannidi archaiche in Sicilia e Magna Grecia (Florence, 1994)
Посилання
- Гірон I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Giyeron I dav gr Ἱerwn A tiran Sirakuz z 477 do 466 roku do n e Volodaryuvav pislya smerti svogo brata tirana Gelona Giyeron INarodivsya 6 stolittya do n e Pomer 466 do n e Kataniya Siciliya Korolivstvo ItaliyaDiyalnist politikPosada dBatko dBrati sestri Gelon d i FrasibulDiti dNagorodi d 472 do n e d 468 do n e Mediafajli u Vikishovishi Moneta Giyerona IGelaDo smerti Gelona Giyeron z 485 roku do n e buv tiranom Geli kudi jogo vstanoviv Gelon Zgidno iz zapovitom Gelona Giyeron stav tiranom Sirakuz a jogo brat Polizal tiranom Geli Polizal odruzhivsya zi vdovoyu Gelona vzyav pid opiku pasinka Zgidno z voleyu Gelona na vipadok smerti Polizala jogo misto povinni buli zajnyati Hromij ta Ariston yaki buli odruzheni z sestrami Gelona Tiran SirakuzVelika Greciya Tiraniya Giyerona u Sirkazah bula zhorstokishoyu nizh Gelona Do togo zh Giyeron likviduvav mista Naksos j Katanu peresilivshi yih meshkanciv do Leontin Na misci Katani bulo zasnovano nove misto Etna kudi pereseleno 10 tisyach lyudej Tiranom novogo mista stav sin Giyerona Dinomen Giyeron pochav aktivno vtruchatisya u spravi na italijskomu uzberezhzhi Vin vstanoviv kontrol nad mistami ta Posidoniyeyu 474 rik do n e Insha grecka koloniya v Italiyu zaprosila Giyerona na dopomogu proti etruskiv Nad nimi v comu zh roci Giyeron oderzhav povnu peremogu na mori Kumi uklali soyuznickij dogovir iz Giyeronom V cej zhe chas Giyeron zajnyav ostriv Pifekussaj de roztashuvav svij garnizon V cej chas zminilasya situaciya na Siciliyi U 472 roci do n e pomer volodar Akraganta na pleminnici yakogo Giyeron buv odruzhenij u tretomu shlyubi Novij pravitel Akraganta Frasidej napav na Giyerona Toj rozbiv suprotivnika peredav vladu nad mistom demosu z yakim vstanoviv dobrosusidski stosunki Dzherela harakterizuyut Giyerona yak lyudinu zhadibnu sho dbala nasampered pro vlasni statki Ale ce ne viklikalo velikogo oburennya v oligarhiyi z yakoyu volodarya pov yazuvali rodinni zv yazki persha druzhina tirana mati jogo starshogo sina pohodila z odniyeyi z najbagatshih sirakuzkih simej Sered zasobiv zmicnennya osobistoyi vladi volodarya bulo stvorennya svoyeridnoyi specsluzhbi tak zvanih pidsluhovuvachiv potagwgides yaki doluchalisya do rozmov mizh gromadyanami viyavlyali nevdovolenih vladoyu i vodnochas poshiryuvali vigidni tiranu chutki Ne menshe uvagi Giyeron pridilyav gumanitarnij politici same za jogo pravlinnya v Sirakuzah buv zbudovanij slavetnij teatr Tiran pidtrimuvav najviznachnishih mitciv svogo chasu Eshila Epiharma Pindara Vakhilida yaki ne vtomlyuvalisya ospivuvati diyannya svogo blagodijnika Vodnochas pifagorijciv yak idejnih suprotivnikiv tiraniyi Giyeron peresliduvav Zreshtoyu volodar navit zaboroniv publichni vistupi yedinij na toj chas sposib politichnoyi agitaciyi Popri ce same za Giyerona v Sirakuzah z yavilasya opoziciya sho mala populyarnist sered gromadyan Shob protistoyati yij tiran vikoristovuvav misfoforiv kolishnih najmanciv Gelona yakim toj nadav gromadyanstvo Giyeron verbuvav i peresichnih meshkanciv inshih greckih oblastej za vlasnij kosht pereselyav yih do Siciliyi i nadavav yim prava gromadyan Sirakuz Pereselenci malo sho tyamili u miscevij politici prote buli viddani svoyemu blagodijniku i zabezpechuvali jomu chiselnu perevagu pid chas golosuvan u narodnih zborah ta j prosto na miskih vulicyah Pomer Giyeron v v 466 roci do n e SportGiyeron ne lishe pidtrimuvav vidomih poetiv Jogo skakovij kin Derenik brav uchast v chislennih igrah de dvichi peremig u Delfah 478 ta 474 rokah do n e v Alfeyi 476 i 472 rokah do n e Na kvadrizi vin otrimav priz na Pifejskih igrah u 470 roci do n e a takozh na Olimpijskih igrah u 468 roci do n e Inshi predstavniki dinastiyi Dinomenidiv takozh brali uchast u zmagannyah Zokrema brat Giyerona Polizal zdobuv peremogu na Pifijskih igrah sho zalishilasya u pam yati u viglyadi bronzovoyi statuyi Delfijskij viznichij DzherelaDiodor Sicilijskij xi 38 67 Ksenofont Giyeron 6 2 Istorichna pravda 2014 01 23 Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 2 listopada 2016 E Lubbert Syrakus zur Zeit des Gelon und Hieron 1875 N Luraghi Tirannidi archaiche in Sicilia e Magna Grecia Florence 1994 PosilannyaGiron I Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006