Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ісокра́т (грец. Ίσοκράτης; 436 до н. е. — 338 до н. е.) — давньогрецький філософ, логограф і риторик. Був учнем Горгія і прямим спадкоємцем софістичної освітньої системи. Найвидатніший представник урочистої (епідиктичної) промови. Зараховується до канону 10 ораторів.
| Ісократ | |
|---|---|
 Герма Ісократа | |
| Народився | 436 до н. е. Стародавні Афіни |
| Помер | серпень 338 до н. е. Стародавні Афіни |
| Країна | Стародавні Афіни |
| Діяльність | оратор, письменник |
| Галузь | філософія |
| Вчителі | Продік, Горгій[2], Тісій[d] і Сократ |
| Відомі учні | Феопомп[2], Ефор[2], Тімей, d, d, d, Ксенофонт, Тимофій (стратег)[2] і Нікокл (цар Саламіну)[2] |
| Знання мов | давньогрецька[5] |
| У шлюбі з | d |
| |
Життєвий шлях
Народився у багатій афінській родині. Здобув, за власним свідченням, чудову освіту. Можливо був учнем Сократа. Наприкінці Пелопоннеської війни втратив усе своє майно, а в період правління «тридцяти» потрапив під переслідування. Після поновлення демократії почав заробляти на життя професією логографа, а наприкінці 90-х років IV ст. до н. е. відкрив власну школу риторики, з якої пізніше вийшла ціла плеяда талановитих ораторів, серед яких уславилися Лікург, Гіперід, Ефор, Феопомп. Решту життя присвятив педагогічній роботі, школа зробила його дуже багатою людиною.
У 392—352 рр. до н. е. Ісократ створює школу красномовства. Навчання в цій школі тривало 3-4 роки, коштувало дорого (приблизно 1000 драхм) і було доступним тільки заможним громадянам. Створюючи школу Ісократ розглядає риторику як синонім знання, яким можна оволодіти в процесі навчання. Мистецтво створення промов визначається ним як філософія. Ісократ зосереджується більше на мистецтві слова. Адже для переконання аудиторії слід бути принаймні зрозумілим для більшості. Саме в школі Ісократа з'являється таке поняття як «думка більшості», тобто вловити настрій аудиторії, встановити з нею контакт і тим самим знайти схвалення своєї промови. Якраз ці ідеї і пов'язують школу Ісократа з практикою софістичного навчання.
Творчість
Ісократ підкреслював великі потенційні можливості, що закладені в красномовстві. Однак він на відміну від софістів наполягав на моральнісних аспектах риторики. Ісократ належав до верхівки аристократичного суспільства, то за своїми політичними переконаннями наближався до прихильників монархії, відстоював ідеал панеллінізму, об'єднання великих держав у єдине ціле. Ісократа можна розглядати як ідеолога монархічного напряму в Афінах, який активно допоміг (македонській експансії).
Слід зазначити, що сам Ісократ не виголошував промови публічно, він навчав інших. Звичайно така ситуація була неординарною і стала предметом глузувань. Як свідчать джерела, коли Ісократа запитували, як це він, сам не здатний виголошувати промови, навчає інших, він відповідав, що гострильний камінь не може різати, проте робить залізо гострим.
Риторика стояла в центрі освітньої системи Ісократа. Елементи інших знань були лише підготовкою до неї. Однак оратор повинен знати й інші предмети (історію, міфологію, математику, астрономію тощо), адже невідомо на яку тему йому доведеться виступати.
Ісократ написав понад 60 промов (15 урочистих), з них до нас дійшло 21. Найвідоміша промова, яку він писав 10 років — це «Промова на всееллінських зборах» («Панегірик»), написана у 380 р. до н. е. для виступу на зборах перед Олімпійськими іграми. В ній Ісократ прославляв Афіни, доводив, що вони й надалі мають очолювати союз еллінських держав проти Персії. Ця ідея розвивалася в «Панафінейській промові», «Промові за мир», «Філіпп».
Ісократ започаткував систему складних ритмізованих «періодів» (фраз), прагнучи цим досягти гармонійного звучання прозового речення як поетичного. Плавність звучання речення досягалася уникненням , тобто немилозвучного зіткнення двох голосних у кінці одного слова й на початку наступного. Ісократ спирався на «горгієві фігури», які розвинув і вдосконалив. Обов'язковим принципом будови промови став тісний логічний зв'язок між кожним попереднім і наступним реченнями, тобто одне гармонійно продовжувало думку попереднього. Плавну і милозвучну прозу оратор прирівнює до поетичних форм.
Усі художньо-стилістичні прийоми Ісократа були широко використані промовцями доби еллінізму та римськими ораторами. Ісократ удосконалив риторичну теорію. В його школі були вироблені основні принципи композиції ораторської промови, яка повинна містити такі частини:
- Вступ, метою якого є привертання уваги й прихильності аудиторії;
- Виклад предмета виступу з усією переконливістю;
- Спростування положень противника з аргументацією на користь власних;
- Завершення, яке підсумовує все, що було сказано. Ідеалом в школі Ісократа було мовлення легке та вишукане, яке проста людина зрозуміє, а фахівець оцінить.
Цитати Ісократа
- «Коли хочеш порадитися з ким-небудь про свою справу, передовсім зверни увагу на те, як він влаштовує свої справи.»
- «Ученість — це солодкий плід гіркого кореня.»
Джерела та література
- М. В. Скржинська. Ісократ [ 14 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 544. — .
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ісократ |
- (укр.)
- В. І. Пащенко, Н. І. Пащенко Антична література, Київ 2001.
- Любкер Ф. Isocrates // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 670–671.
- Cawkwell G. L. Encyclopædia Britannica
- Любкер Ф. Theodectes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1372.
- Теодект // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIа. — С. 878.
- CONOR.Sl
- Fiehn K. Plathane // Supplementband VIII / Hrsg.: K. Ziegler — Stg: J.B. Metzler, 1956.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isokra t grec Isokraths 436 do n e 338 do n e davnogreckij filosof logograf i ritorik Buv uchnem Gorgiya i pryamim spadkoyemcem sofistichnoyi osvitnoyi sistemi Najvidatnishij predstavnik urochistoyi epidiktichnoyi promovi Zarahovuyetsya do kanonu 10 oratoriv IsokratGerma IsokrataNarodivsya 436 do n e Starodavni AfiniPomer serpen 338 do n e Starodavni AfiniKrayina Starodavni AfiniDiyalnist orator pismennikGaluz filosofiyaVchiteli Prodik Gorgij 2 Tisij d i SokratVidomi uchni Feopomp 2 Efor 2 Timej d d d Ksenofont Timofij strateg 2 i Nikokl car Salaminu 2 Znannya mov davnogrecka 5 U shlyubi z dVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyevij shlyahNarodivsya u bagatij afinskij rodini Zdobuv za vlasnim svidchennyam chudovu osvitu Mozhlivo buv uchnem Sokrata Naprikinci Peloponneskoyi vijni vtrativ use svoye majno a v period pravlinnya tridcyati potrapiv pid peresliduvannya Pislya ponovlennya demokratiyi pochav zaroblyati na zhittya profesiyeyu logografa a naprikinci 90 h rokiv IV st do n e vidkriv vlasnu shkolu ritoriki z yakoyi piznishe vijshla cila pleyada talanovitih oratoriv sered yakih uslavilisya Likurg Giperid Efor Feopomp Reshtu zhittya prisvyativ pedagogichnij roboti shkola zrobila jogo duzhe bagatoyu lyudinoyu U 392 352 rr do n e Isokrat stvoryuye shkolu krasnomovstva Navchannya v cij shkoli trivalo 3 4 roki koshtuvalo dorogo priblizno 1000 drahm i bulo dostupnim tilki zamozhnim gromadyanam Stvoryuyuchi shkolu Isokrat rozglyadaye ritoriku yak sinonim znannya yakim mozhna ovoloditi v procesi navchannya Mistectvo stvorennya promov viznachayetsya nim yak filosofiya Isokrat zoseredzhuyetsya bilshe na mistectvi slova Adzhe dlya perekonannya auditoriyi slid buti prinajmni zrozumilim dlya bilshosti Same v shkoli Isokrata z yavlyayetsya take ponyattya yak dumka bilshosti tobto vloviti nastrij auditoriyi vstanoviti z neyu kontakt i tim samim znajti shvalennya svoyeyi promovi Yakraz ci ideyi i pov yazuyut shkolu Isokrata z praktikoyu sofistichnogo navchannya TvorchistIsokratous Apanta 1570 Isokrat pidkreslyuvav veliki potencijni mozhlivosti sho zakladeni v krasnomovstvi Odnak vin na vidminu vid sofistiv napolyagav na moralnisnih aspektah ritoriki Isokrat nalezhav do verhivki aristokratichnogo suspilstva to za svoyimi politichnimi perekonannyami nablizhavsya do prihilnikiv monarhiyi vidstoyuvav ideal panellinizmu ob yednannya velikih derzhav u yedine cile Isokrata mozhna rozglyadati yak ideologa monarhichnogo napryamu v Afinah yakij aktivno dopomig makedonskij ekspansiyi Slid zaznachiti sho sam Isokrat ne vigoloshuvav promovi publichno vin navchav inshih Zvichajno taka situaciya bula neordinarnoyu i stala predmetom gluzuvan Yak svidchat dzherela koli Isokrata zapituvali yak ce vin sam ne zdatnij vigoloshuvati promovi navchaye inshih vin vidpovidav sho gostrilnij kamin ne mozhe rizati prote robit zalizo gostrim Ritorika stoyala v centri osvitnoyi sistemi Isokrata Elementi inshih znan buli lishe pidgotovkoyu do neyi Odnak orator povinen znati j inshi predmeti istoriyu mifologiyu matematiku astronomiyu tosho adzhe nevidomo na yaku temu jomu dovedetsya vistupati Isokrat napisav ponad 60 promov 15 urochistih z nih do nas dijshlo 21 Najvidomisha promova yaku vin pisav 10 rokiv ce Promova na vseellinskih zborah Panegirik napisana u 380 r do n e dlya vistupu na zborah pered Olimpijskimi igrami V nij Isokrat proslavlyav Afini dovodiv sho voni j nadali mayut ocholyuvati soyuz ellinskih derzhav proti Persiyi Cya ideya rozvivalasya v Panafinejskij promovi Promovi za mir Filipp Isokrat zapochatkuvav sistemu skladnih ritmizovanih periodiv fraz pragnuchi cim dosyagti garmonijnogo zvuchannya prozovogo rechennya yak poetichnogo Plavnist zvuchannya rechennya dosyagalasya uniknennyam tobto nemilozvuchnogo zitknennya dvoh golosnih u kinci odnogo slova j na pochatku nastupnogo Isokrat spiravsya na gorgiyevi figuri yaki rozvinuv i vdoskonaliv Obov yazkovim principom budovi promovi stav tisnij logichnij zv yazok mizh kozhnim poperednim i nastupnim rechennyami tobto odne garmonijno prodovzhuvalo dumku poperednogo Plavnu i milozvuchnu prozu orator pririvnyuye do poetichnih form Usi hudozhno stilistichni prijomi Isokrata buli shiroko vikoristani promovcyami dobi ellinizmu ta rimskimi oratorami Isokrat udoskonaliv ritorichnu teoriyu V jogo shkoli buli virobleni osnovni principi kompoziciyi oratorskoyi promovi yaka povinna mistiti taki chastini Vstup metoyu yakogo ye privertannya uvagi j prihilnosti auditoriyi Viklad predmeta vistupu z usiyeyu perekonlivistyu Sprostuvannya polozhen protivnika z argumentaciyeyu na korist vlasnih Zavershennya yake pidsumovuye vse sho bulo skazano Idealom v shkoli Isokrata bulo movlennya legke ta vishukane yake prosta lyudina zrozumiye a fahivec ocinit Citati Isokrata Koli hochesh poraditisya z kim nebud pro svoyu spravu peredovsim zverni uvagu na te yak vin vlashtovuye svoyi spravi Uchenist ce solodkij plid girkogo korenya Dzherela ta literaturaM V Skrzhinska Isokrat 14 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 544 ISBN 966 00 0610 1 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Isokrat ukr V I Pashenko N I Pashenko Antichna literatura Kiyiv 2001 Lyubker F Isocrates Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 670 671 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45176910 Cawkwell G L Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lyubker F Theodectes Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1372 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q45272693d Track Q1459210d Track Q30059240 Teodekt Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIIa S 878 d Track Q24489007d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q23892972 CONOR Sl d Track Q16744133 Fiehn K Plathane Supplementband VIII Hrsg K Ziegler Stg J B Metzler 1956 d Track Q1661918d Track Q1782516d Track Q110063297d Track Q1288437d Track Q1022d Track Q26469722d Track Q1138524