Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Матильда Булонська (англ. Mathilde de Boulogne; близько 1103, Булонь, — 3 травня 1152) — графиня Булонська (з 1125), в шлюбі зі Стефаном Блуаським королева Англії. Брала дієву участь у громадянській війні в Англії 1135–1154 років і в період полону Стефана (1141) була лідеркою стану прихильників короля.
| Матильда Булонська | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1105 Булонь-сюр-Мер |
| Померла | 3 травня 1152 або 1152[1] d, d, Braintree[d], Ессекс[d], Ессекс, Англія ·гарячка |
| Країна |  Королівство Англія |
| Діяльність | політична діячка |
| Титул | d, граф[d] і королева-консорт |
| Посада | королева-консорт |
| Рід | Фландрський дім |
| Батько | Євстахій III[2] |
| Мати | Марія Шотландська[2] |
| У шлюбі з | Стефан[2] |
| Діти | d, d[2], d[2][3], d[3] і d[3] |
| |
Біографія
Матильда була єдиною дочкою Євстахія ІІІ (Есташа ІІІ), графа Булонського, та його дружини Марії Шотландської, дочки короля Шотландії Малкольма III і його дружини Св. Маргарити (онуки Великого князя Київського Ярослава Мудрого).
Юна Матильда, напевне, виховувалась у монастирі , покровителькою якого була її мати. Коли у 1125 році Євстахій ІІІ помер, не залишивши спадкоємців чоловічої статі, Матильда успадкувала графство Булонське на узбережжі Ла-Маншу та великі володіння в Англії, що дістались її дідові у період нормандського завоювання. Скоро після цього Матильда стала дружиною Стефана Блуаського, племінника англійського короля Генріха І та потенційного спадкоємця престолу королівства Англії, з яким вона була заручена ще у 1110-х роках.
Після смерті Генріха І 1135 року королем Англії був обраний Стефан Блуаський. 22 березня 1136 року, через три місяці після коронації чоловіка, Матильда була коронована королевою Англії. Однак вступ на престол Стефана був заперечений дочкою Генріха І імператрицею Матильдою, що була для Матильди Булонської двоюрідною сестрою по матері. Прихильники імператриці у Нормандії та Англії взялись за зброю. 1137 року, коли Стефан направився відбивати наступ анжуйців у Нормандії, Матильда Булонська заміщувала свого чоловіка в Англії та боролась із заколотами у середині країни. При підтримці флоту з Булонського графства їй вдалось захопити Дувр та придушити заколот у Кенті. Коли 1138 року в Північну Англію вдерлася армія шотландського короля Давида І, дядька Матильди Булонської, вона стала посередницею на англо-шотландських переговорах і добилась укладення миру (Даремський договір 1138 р.). Але у самій Англії розгоралась громадянська війна між прихильниками короля Стефана Блуаського та імператриці Матильди. 1140 року королева Матильда Булонська відправилась до Франції, де заручилась підтримкою короля Людовика VII проти анжуйців та організувала заручини свого чотирьохрічного сина Євстахія з молодшою сестрою французького короля.
Під час перебування Матильди у Франції Стефан зазнав нищівної поразки від військ Роберта Глостерського у битві при Лінкольні 2 лютого 1141 року й потрапив у полон. Цим негайно скористалась імператриця, яка 8 квітня 1141 організувала своє обрання королевою Англії, а у червні вступила у Лондон. В умовах перебування короля у полоні керівництво табором його прихильників взяла на себе Матильда Булонська.
Королева Матильда, завдяки привітності та добропорядності, мала значну популярність серед простого люду, особливо у Лондоні, де вона жила з чоловіком ще до вступу на престол. Повернувшись з Франції до Англії, Матильда разом із , одним із найвірніших соратників Стефана Блуаського, набрала нову армію з мешканців Кета та Суррея. Війська королеви у серпні 1141 р. підійшли до столиці, де у цей час вибухнуло повстання міщан проти авторитарної політики імператриці-королеви. Лондонці взялись за зброю, вигнали імператрицю та захоплено зустріли армію королеви Матильди. Знаходячись у столиці, королева почала активну роботу з укріплення своєї партії. Заклавши свої володіння у Кембриджширі, Матильда отримала значні грошові ресурси для продовження боротьби. Завдяки щедрим наданням земель та посад, їй вдалось привернути на свою сторону частину колишніх прихильників імператриці, зокрема Жоффруа де Мандевіля, графа Ессекса. Понад те, у приватній бесіді з , єпископом та папським легатом, вона переконала його виступити на підтримку Стефана Блуаського. Це привернуло на сторону короля більшу частину вищого англійського духівництва. Укріплення позицій своєї партії дозволило Матильди перейти у наступ. На початку вересня армія королеви вирушила до Вінчестера, що був обложений імператрицею. 14 вересня 1141 року в битві при Вінчестері королівські війська розгромили армію імператриці й узяли у полон її лідера — графа Роберта Глостерського. Це дозволило визволити короля: 1 листопада 1141 Роберт Глостерський був обміняний на Стефана Блуаського. Король отримав свободу і повернувся у Лондон.
У наступні роки Матильда Булонська менш активно брала участь у подіях громадянської війни, можливо, через погіршення стану здоров'я. Вона займалась благодійною та релігійною діяльністю, разом з чоловіком заснувала монастирі Февершем у Кенті та у Ессексі. 3 травня 1151 королева Матильда померла від хвороби, яка перебігала з гарячкою, у в Ессексі і була похована у абатстві Февершем.
Родина та діти
- Одружена (1125) зі Стефаном Блуаським (1095–1154), (1115–1135) і королем Англії (1135–1154). Народила дітей:
- Бодуен (пом. бл. 1135 р.);
- (бл. 1130–1153), (1135–1141), граф Булонський (1151–1153), одружений (1140) з (1124–1180), дочкою Людовика VI, короля Франції;
- Маго (пом. бл. 1135);
- (бл. 1137–1159), та граф Булонський (1153–1159), одружений (до 1153) з Ізабеллою де Варенн (пом. 1199), дочкою , 3-го графа Суррея;
- (1136–1182), графиня Булонська (1159–1170), одружена (1160) з (пом. 1173), сином Т'єрі, графа Фландрії.
Примітки
- A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 313. —
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
Література
- Gesta Stephani (Діяння Стефана). Переклад на англ. мову. К. Р. Поттера. Toronto, — 1955
- Lancelot, F.: The Queens of England and Their Times(англ.)
- Король Стефан і Матильда Булонська [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Poole, A. L.: From Domesday Book to Magna Carta 1087—1216. — Oxford, 1956 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Matilda znachennya Matilda Bulonska angl Mathilde de Boulogne blizko 1103 Bulon 3 travnya 1152 grafinya Bulonska z 1125 v shlyubi zi Stefanom Bluaskim koroleva Angliyi Brala diyevu uchast u gromadyanskij vijni v Angliyi 1135 1154 rokiv i v period polonu Stefana 1141 bula liderkoyu stanu prihilnikiv korolya Matilda BulonskaNarodilasya1105 Bulon syur MerPomerla3 travnya 1152 abo 1152 1 d d Braintree d Esseks d Esseks Angliya garyachkaKrayina Korolivstvo AngliyaDiyalnistpolitichna diyachkaTituld graf d i koroleva konsortPosadakoroleva konsortRidFlandrskij dimBatkoYevstahij III 2 MatiMariya Shotlandska 2 U shlyubi zStefan 2 Ditid d 2 d 2 3 d 3 i d 3 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMatilda bula yedinoyu dochkoyu Yevstahiya III Estasha III grafa Bulonskogo ta jogo druzhini Mariyi Shotlandskoyi dochki korolya Shotlandiyi Malkolma III i jogo druzhini Sv Margariti onuki Velikogo knyazya Kiyivskogo Yaroslava Mudrogo Yuna Matilda napevne vihovuvalas u monastiri pokrovitelkoyu yakogo bula yiyi mati Koli u 1125 roci Yevstahij III pomer ne zalishivshi spadkoyemciv cholovichoyi stati Matilda uspadkuvala grafstvo Bulonske na uzberezhzhi La Manshu ta veliki volodinnya v Angliyi sho distalis yiyi didovi u period normandskogo zavoyuvannya Skoro pislya cogo Matilda stala druzhinoyu Stefana Bluaskogo pleminnika anglijskogo korolya Genriha I ta potencijnogo spadkoyemcya prestolu korolivstva Angliyi z yakim vona bula zaruchena she u 1110 h rokah Pislya smerti Genriha I 1135 roku korolem Angliyi buv obranij Stefan Bluaskij 22 bereznya 1136 roku cherez tri misyaci pislya koronaciyi cholovika Matilda bula koronovana korolevoyu Angliyi Odnak vstup na prestol Stefana buv zaperechenij dochkoyu Genriha I imperatriceyu Matildoyu sho bula dlya Matildi Bulonskoyi dvoyuridnoyu sestroyu po materi Prihilniki imperatrici u Normandiyi ta Angliyi vzyalis za zbroyu 1137 roku koli Stefan napravivsya vidbivati nastup anzhujciv u Normandiyi Matilda Bulonska zamishuvala svogo cholovika v Angliyi ta borolas iz zakolotami u seredini krayini Pri pidtrimci flotu z Bulonskogo grafstva yij vdalos zahopiti Duvr ta pridushiti zakolot u Kenti Koli 1138 roku v Pivnichnu Angliyu vderlasya armiya shotlandskogo korolya Davida I dyadka Matildi Bulonskoyi vona stala poseredniceyu na anglo shotlandskih peregovorah i dobilas ukladennya miru Daremskij dogovir 1138 r Ale u samij Angliyi rozgoralas gromadyanska vijna mizh prihilnikami korolya Stefana Bluaskogo ta imperatrici Matildi 1140 roku koroleva Matilda Bulonska vidpravilas do Franciyi de zaruchilas pidtrimkoyu korolya Lyudovika VII proti anzhujciv ta organizuvala zaruchini svogo chotirohrichnogo sina Yevstahiya z molodshoyu sestroyu francuzkogo korolya Pid chas perebuvannya Matildi u Franciyi Stefan zaznav nishivnoyi porazki vid vijsk Roberta Glosterskogo u bitvi pri Linkolni 2 lyutogo 1141 roku j potrapiv u polon Cim negajno skoristalas imperatricya yaka 8 kvitnya 1141 organizuvala svoye obrannya korolevoyu Angliyi a u chervni vstupila u London V umovah perebuvannya korolya u poloni kerivnictvo taborom jogo prihilnikiv vzyala na sebe Matilda Bulonska Koroleva Matilda zavdyaki privitnosti ta dobroporyadnosti mala znachnu populyarnist sered prostogo lyudu osoblivo u Londoni de vona zhila z cholovikom she do vstupu na prestol Povernuvshis z Franciyi do Angliyi Matilda razom iz odnim iz najvirnishih soratnikiv Stefana Bluaskogo nabrala novu armiyu z meshkanciv Keta ta Surreya Vijska korolevi u serpni 1141 r pidijshli do stolici de u cej chas vibuhnulo povstannya mishan proti avtoritarnoyi politiki imperatrici korolevi Londonci vzyalis za zbroyu vignali imperatricyu ta zahopleno zustrili armiyu korolevi Matildi Znahodyachis u stolici koroleva pochala aktivnu robotu z ukriplennya svoyeyi partiyi Zaklavshi svoyi volodinnya u Kembridzhshiri Matilda otrimala znachni groshovi resursi dlya prodovzhennya borotbi Zavdyaki shedrim nadannyam zemel ta posad yij vdalos privernuti na svoyu storonu chastinu kolishnih prihilnikiv imperatrici zokrema Zhoffrua de Mandevilya grafa Esseksa Ponad te u privatnij besidi z yepiskopom ta papskim legatom vona perekonala jogo vistupiti na pidtrimku Stefana Bluaskogo Ce privernulo na storonu korolya bilshu chastinu vishogo anglijskogo duhivnictva Ukriplennya pozicij svoyeyi partiyi dozvolilo Matildi perejti u nastup Na pochatku veresnya armiya korolevi virushila do Vinchestera sho buv oblozhenij imperatriceyu 14 veresnya 1141 roku v bitvi pri Vinchesteri korolivski vijska rozgromili armiyu imperatrici j uzyali u polon yiyi lidera grafa Roberta Glosterskogo Ce dozvolilo vizvoliti korolya 1 listopada 1141 Robert Glosterskij buv obminyanij na Stefana Bluaskogo Korol otrimav svobodu i povernuvsya u London U nastupni roki Matilda Bulonska mensh aktivno brala uchast u podiyah gromadyanskoyi vijni mozhlivo cherez pogirshennya stanu zdorov ya Vona zajmalas blagodijnoyu ta religijnoyu diyalnistyu razom z cholovikom zasnuvala monastiri Fevershem u Kenti ta u Esseksi 3 travnya 1151 koroleva Matilda pomerla vid hvorobi yaka perebigala z garyachkoyu u v Esseksi i bula pohovana u abatstvi Fevershem Rodina ta ditiOdruzhena 1125 zi Stefanom Bluaskim 1095 1154 1115 1135 i korolem Angliyi 1135 1154 Narodila ditej Boduen pom bl 1135 r bl 1130 1153 1135 1141 graf Bulonskij 1151 1153 odruzhenij 1140 z 1124 1180 dochkoyu Lyudovika VI korolya Franciyi Mago pom bl 1135 bl 1137 1159 ta graf Bulonskij 1153 1159 odruzhenij do 1153 z Izabelloyu de Varenn pom 1199 dochkoyu 3 go grafa Surreya 1136 1182 grafinya Bulonska 1159 1170 odruzhena 1160 z pom 1173 sinom T yeri grafa Flandriyi PrimitkiA Historical Dictionary of British Women 2 Routledge 2003 S 313 ISBN 978 1 85743 228 2 d Track Q124350773d Track Q1508259 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824LiteraturaGesta Stephani Diyannya Stefana Pereklad na angl movu K R Pottera Toronto 1955 Lancelot F The Queens of England and Their Times angl Korol Stefan i Matilda Bulonska 13 travnya 2008 u Wayback Machine angl Poole A L From Domesday Book to Magna Carta 1087 1216 Oxford 1956 angl Matilda BulonskaBulonskij dimPobichna gilka Flandrskogo domuNarodivsya bl 1103 Pomer 3 travnya 1152 en Poperednik Yevstahij III Grafinya Bulonska zi Stefanom Bluaskim 1125 1152 Nastupnik Korolivski tituliPoperednik Koroleva konsort Angliyi 22 grudnya 1135 3 travnya 1152 Nastupnik