Кенія — це багатомовна країна. Суахілі (найбільша з мов банту) та англійська, причому остання успадкувалася від колоніального панування (див. Британська Кенія), широко поширені як лінгва франка. Вони слугують двома державними робочими мовами. Включаючи тих, хто говорить двома мовами, у Кенії на суахілі більше говорять ніж англійською.
Огляд
За даними Етнолога, у Кенії в цілому говорять 68 мовами. Це є відображенням різних верств населення Кенії, яка включає найбільшу кількість етнорасових і мовних груп, знайдених в Африці (див. мови Африки).
Більшість мов, на яких говорять місцеві, належать до двох великих мовних сімей: Нігеро-конголезькі мови (мови Банту) та Ніло-сахарські мови (Нілотські мови), на яких говорять в країні народи банту та нілоти відповідно. Кушитські та арабські етнічні меншини говорять на мовах, що належать до окремої афразійської родини, що складаються з індусів та британців, що говорять мовами індоєвропейської сім'ї.
Різні кенійські етнічні групи, як правило, у власних громадах говорять своїми рідними мовами. Дві державні мови, англійська та суахілі, використовують різною мірою вільності для спілкування з іншими народностями. Англійська мова широко поширена у сфері торгівлі, освіти та державному. Приміські жителі та мешканці сільських районів менш багатомовні, тому в сільській місцевості чимало мешканців говорять тільки рідною мовою.
Мовні сім'ї
Основні мови
Етнолог (2009) надає такі дані найбільших спільнот носіїв мови в Кенії:
- Нігеро-конголезькі мови
- Нило-сахарської мови
- Нілотські мови
- 4,27 млн.
- Календжин > 1,6 млн.
- 0.59 млн.
- 0,9 млн. (2009)
- Нілотські мови
Другорядні мови
Мови етнічних меншин в країні включає:
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 25 грудня 2019.
- Proquest Info & Learning (COR) (2009). Culturegrams: World Edition. Proquest/Csa Journal Div. с. 98. ISBN .
- E. K. Brown, R. E. Asher, J. M. Y. Simpson (2006). Encyclopedia of language & linguistics, Volume 1, Edition 2. Elsevier. с. 181. ISBN .
Посилання
- Етнолог сторінки для Кенії [ 23 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Лінгвістична карта Кенії Muturzikin.com [ 20 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Етнолог сторінки для Кенії [ 23 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Національна громадська Радіо-історія про Кисии мову [ 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] з всі програми, 29 квітня 2006
- PanAfriL10n сторінці в Кенії [ 12 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Keniya ce bagatomovna krayina Suahili najbilsha z mov bantu ta anglijska prichomu ostannya uspadkuvalasya vid kolonialnogo panuvannya div Britanska Keniya shiroko poshireni yak lingva franka Voni sluguyut dvoma derzhavnimi robochimi movami Vklyuchayuchi tih hto govorit dvoma movami u Keniyi na suahili bilshe govoryat nizh anglijskoyu OglyadStorinka z kikuyu publikaciya Muigwithania 1929 Za danimi Etnologa u Keniyi v cilomu govoryat 68 movami Ce ye vidobrazhennyam riznih verstv naselennya Keniyi yaka vklyuchaye najbilshu kilkist etnorasovih i movnih grup znajdenih v Africi div movi Afriki Bilshist mov na yakih govoryat miscevi nalezhat do dvoh velikih movnih simej Nigero kongolezki movi movi Bantu ta Nilo saharski movi Nilotski movi na yakih govoryat v krayini narodi bantu ta niloti vidpovidno Kushitski ta arabski etnichni menshini govoryat na movah sho nalezhat do okremoyi afrazijskoyi rodini sho skladayutsya z indusiv ta britanciv sho govoryat movami indoyevropejskoyi sim yi Rizni kenijski etnichni grupi yak pravilo u vlasnih gromadah govoryat svoyimi ridnimi movami Dvi derzhavni movi anglijska ta suahili vikoristovuyut riznoyu miroyu vilnosti dlya spilkuvannya z inshimi narodnostyami Anglijska mova shiroko poshirena u sferi torgivli osviti ta derzhavnomu Primiski zhiteli ta meshkanci silskih rajoniv mensh bagatomovni tomu v silskij miscevosti chimalo meshkanciv govoryat tilki ridnoyu movoyu Movni sim yiOsnovni movi Otche nash na suahili mova bantu sho vodnochas iz anglijskoyu movoyu sluguye dlya bagatoh u Keniyi movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya Etnolog 2009 nadaye taki dani najbilshih spilnot nosiyiv movi v Keniyi Nigero kongolezki movi Bantu Kikuyu 7 mln 4 3 mln 3 8 mln 2017 1 74 mln 6 6 mln 0 62 miljoniv 1994 0 43 mln 1994 Nilo saharskoyi movi Nilotski movi 4 27 mln Kalendzhin gt 1 6 mln 0 59 mln 0 9 mln 2009 Drugoryadni movi Movi etnichnih menshin v krayini vklyuchaye Afrazijski movi Kushitski movi Somalijska mova 2 4 mln 2009 Semitski movi Arabska mova Indoyevropejski movi Indoiranski movi Gindustani Germanski movi Anglijska movaPrimitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2019 Procitovano 25 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 25 grudnya 2019 Proquest Info amp Learning COR 2009 Culturegrams World Edition Proquest Csa Journal Div s 98 ISBN 0977809161 E K Brown R E Asher J M Y Simpson 2006 Encyclopedia of language amp linguistics Volume 1 Edition 2 Elsevier s 181 ISBN 0080442994 PosilannyaEtnolog storinki dlya Keniyi 23 listopada 2012 u Wayback Machine Lingvistichna karta Keniyi Muturzikin com 20 grudnya 2019 u Wayback Machine Etnolog storinki dlya Keniyi 23 listopada 2012 u Wayback Machine Nacionalna gromadska Radio istoriya pro Kisii movu 25 grudnya 2019 u Wayback Machine z vsi programi 29 kvitnya 2006 PanAfriL10n storinci v Keniyi 12 travnya 2013 u Wayback Machine