Марко даль Піно або Марко Піно чи Марко да Сієна італ Marco dal Pino 1525 Сієна бл 1587 Неаполь італійський художник доб

Марко даль Піно або Марко Піно чи Марко да Сієна (італ. Marco dal Pino 1525, Сієна — бл. 1587, Неаполь) — італійський художник доби маньєризму, найбільш значуща фігура доби Контрреформації у місті Неаполь.

Марко даль Піно (Марко Піно, Марко да Сієна)
Marco dal Pino


При народженні	Marco dal Pino
Народження	1525(1525) Сієна, Тоскана
Смерть	1587(1587)
	Неаполь
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	релігійний живопис
Діяльність	художник
Напрямок	маньєризм
Вплив	Мікеланджело, Парміджаніно, Періно дель Вага
Твори	вівтарі, релігійний живопис
Роботи в колекції	Музей Прадо, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Художня галерея Єльського університету, Музей образотворчих мистецтв, ^d і Музей Каподімонте



Марко даль Піно у Вікісховищі

Життєпис

Народився в селі Коста аль Піно, що розташоване неподалік від міста Сієна. Прізвище художника не мало остаточної форми, тому він відомий під декількома іменами, Марко Піно, Марко даль Піно, Марко да Сієна.

У 1537—1542 роках опановував художню майстерність у сієнського художника Доменіко Беккафумі (1486—1551), котрий давно виробився у похмурого представника маньєристичного напрямку. Прихильником маньєризму став і Марко даль Піно, покращивщи власний малюнок і колорит завдяки рисам народженого академізму.

Римський період

1543 року Марко даль Піно перебрався на житло у папський Рим, де працював помічником у майстернях Періно дель Вага та Даніеле да Вольтерра, старанних епігонів художньої манери пізнього Мікеланджело Буонарроті.

До римського періоду творчості Марко даль Піно відносяться фрески в замку Святого Янгола, котрі той виконав разом із Періно дель Вага (сцени з життєпису Александра Македонського).

Виробився у віртуозного малювальника. Його малюнки неодноразово ставали зразками для створення гравюр, котрі робили Корнеліс Корт (1568), Маріо Картаро (1571), Керубіно Альберті (1579).

Неаполітанський період. Останні роки

1557 року перебрався на житло у місто Неаполь, де перебував до власної смерті. Лише іноді у 1573 та у 1575 роках ненадовго приїздив у Рим, де працював під патронатом кардинала Гонфалоне.

В Неаполі працював за замовами релігійних громад і створював вівтарні картини, був найбільш помітною фігурою в мистецтві доби контрреформації.

Помер в Неаполі близько 1587 року (точної дати смерті не збережено).

Вибрані твори

"Мадонна з немовлям, Іваном Хрестителем і Св. Андрієм ", 1557 р.

вівтар "Мадонна з немовлям, Іваном Хрестителем і Св. Андрієм "
«Поклоніння пастухів»
«Поклоніння волхвів»
« Христос перед натовпом»
« Увірування апостола Фоми»
" Свята Родина з Іваном Хрестителем дитиною "
«Оплакування Христа»
« Не торкайся мене»
« Архангел Михаїл»
« Успіння богородиці»
" Відсіч голови Івана Хрестителя "
« Христос в славі»
« Апостол Павло»
« Зустріч Марії та Єлизавети»
" Воскресіння Христа "
« Мадонна дель Розаріо»

Галерея

«Не торкайся мене» («Христос і Марія Магдалина»), Музей капуцинів, Рим
«Воскресіння Христа», 1555, галерея Боргезе
«Свята Родина з Іваном Хрестителем дитиною»

Джерела

Exposition à Florence, prêts de la Collezione Chigi Saracini de Sienne : Da Sodoma a Marco Pino. Pittori a Siena nella prima metà del Cinquecento sous la direction de F. Sricchia Santoro, 1998.
Édité par Andrea Zezza, Marco Pino, l'opera completa, publication Electa Naples, 2003, Naples Notice sur l'exposition [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марко даль Піно