Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Далка ісп dalca легкий дерев яний зшитий човен індіанців чоно кочової тубільної народності з островів архіпелагу Чилое н

Далка

Далка

Далка (ісп. dalca) — легкий дерев'яний зшитий човен індіанців чоно, кочової тубільної народності з островів архіпелагу Чилое на півдні Чилі, який використовувався в цьому регіоні індіанцями і європейцями до кінця XIX ст.

image
Реконструкція човна далка в музеї Далкахуе.

Початкові модель човна складалась з трьох дерев'яних дощок, одна з яких формувала днище човна, а дві інші — борти. Дошки зшивались між собою мотузками з рослинних волокон, а шви між ними конопатилися рослинними матеріалами. Пізніше цей тип човна він був адаптований представниками вільїче, гілки народності мапуче, та іспанськими завойовниками, які додали деякі незначні модифікації, зокрема збільшивши кількість складових елементів човна (додавши по одній додатковій дошці з кожного борту), та додавши щогли з вітрилами та кочети для весел.

Етимологія

Назва «далка» походить з мови мапуче мапудунгун і означає «човен» або «пліт»:129.

Історія та регіон використання

image
Індіанці племені Алакалуфи (Вогняна Земля) на зшитій далці в 1895 році.
image
Далка в Магеллановій протоці

Винахід далки приписують народності чоно, які навчили його будувати сусідів з народності вільїче, від яких, в свою чергу, використання човна поширилось серед іспанців. Іспанські хроністи вказували, що це найкращий човен для плавання в цих водах і кращий за човни, які будувались завойовниками. Це був легкий плоскодонний човен з низькою осадкою, який ідеально підходив для плавання по місцевих водних шляхах, у тому числі між островами архіпелагу Чилое, через протоку (Canal de Chacao) і затоку Корковадо (Golfo Corcovado) до материкової частини Чилі та вздовж узбережжя затоки Пеньяс (Golfo de Penas). Іспанські хроніки назвали його найкращим човном для місцевих вод, що значно перевершує кораблі конкістадорів.

Далка походила з архіпелагу Чилое, а також використовувалася корінним населенням узбережжя Карелмапу, затоки Релонкаві:3, і архіпелагу Хонос між затокою Корковадо і півостровом Тайтао, до колоніальна ера, що розпочалася з приходом іспанців до Чилі:64. Його також використовували так звані «пеуенче» на озерах Науель-Уапі:129.

В XVI столітті далка не використовувалась південніше за півострова Тайтао, але з XVII століття використання цієї моделі човна почало поширюватися вздовж затоки Пеньяс далі на південь і в середині XVIII століття він вже використовували біля західного виходу з Магелланової протоки, а століттям пізніше також був відомий серед яґанів аж до острова Наваріно. У всіх цих регіонах традиційне каное з кори дерев, що використовувалося раніше, було замінене на далку:67.

До 1886 року далка була замінена іншими типами човнів і більше не використовувався в Чилое. Останні випадки використання далки зафіксовані у 1915 р.:75.

Призначення

Чоно та вільїче широко використовували човни далка як засіб пересування по каналах та для риболовлі і вилову молюсків. Чоловіки рибалили з човна за допомогою жердини, яку іспанці називали «фісга» (fisga), а жінки використовували цей тип човна для пірнання за молюсками.

image
Далка в Етнографічному музеї в Стокгольмі, Швеція

Далка також широко використовувалась іспанськими колонізаторами в районі архіпелагу Чилое, включаючи риболовлю, заготівлю деревини, реалізацію системи кругових місій по євангелізації тубільного населення та здійснення експедицій до озера Науель-Уапі та по протокам Патагонії:131. Для дослідження району він також був надзвичайно зручним, оскільки його пласке дно і низька осадка дозволяло проходити по мілководдю і підходити до узбережжя. Можливість спускати з місця дозволила перетнути Окскійський перешийок, сухопутний перехід, який також був відомий між озером Тодос-лос-Сантос і озером Лланкіуе і в районі Бігл-Канал, на південь від мису Пілар.

Човен також використовувався тубільцями та іспанськими завойовниками під час бойових дій та військових конфліктів. За приклад можна згадати про переправу через канал Чакао з військами та запасами, здійсненими Мартіном Руїсом де Гамбоа, і про подію що можна назвати першою морською битвою в Америці між іспанцями та велічес у 1578 р., де в битві було задіяно по 50 човнів далка з кожної сторони:130-31.

Будівельні матеріали та інструменти

image
image

Розміри далки складали від 4 до 20 метрів в довжину, човен міг перевозити до 25 людей і приводився в рух веслами, а пізніше також вітрилом, виготовленим із шкіри морського лева:66. При будівництві далки використовувались примітивні інструменти, такі як черепашки молюсків, та інструменти з каміння і кісток тварин:4.

Човен складався з трьох дерев'яних дощок, які були вирізані на довжину, що відповідала довжині майбутнього човна. За словами [en], для обробки деревини використовувались кам'яні сокири або мушлі:66, за допомогою яких вготовляли дошки товщиною приблизно 6-10 см.:134. Для отримання необхідної вигнутої форми дошок їх обробляли за допомогою води та вогню. Дошка, яка слугувала днищем човна була набагато товща в середній третині і робилась тоншою і вужчою по кінцям, які були вигнуті, як роги молодика:65. Спочатку борти далки формувались лише двома дошками з кожного борту. Пізніше з'явились моделі далки з 2 або 3 дошками з кожного боку, збільшуючи тим самим водотоннажність і вантажопідйомність човна:66. В якості якоря використовували камінь, закріплений мотузками між чотирьох дерев'яних палок у формі «L»:138.

Існують різні свідчення щодо виду деревини, що використовується для будівництва далки. [en] стверджував у 1930 р., що вони були побудовані з модрини (Fitzroya cupressoides), а у випадку її відсутності — з кипариса (Pilgerodendron uviferum) або в південніших районах з бука (Nothofagus betuloides):65. Але деревина далки з етнографічного музею Ачао — це койк (Nothofagus dombeyi) або чилойський койк (Nothofagus nitida), тоді як залишки, знайдені в озері Чапо виготовлені з евкріфії (Eucryphia cordifolia) а ті, що знаходяться в Музеї світової культури в Гетеборзі також належать до виду роду Nothofagus:318-19,:4.

Щодо швів, що з'єднувались з дошками, після того, як вони були пристосовані один до одного, Latcham описує їх як:

Мотузки, що використовувались для виготовлення шва, були зроблені із зовнішніх волокон трав'янистої рослини кіла (Chusquea montana Phil.). Щоб підготувати ці волокна, індіанці розрізали стебла, видаляючи тверду кору, а після цього била її об каміння, доки вони не перетворювались на свого роду клоччя, з яких індіанці пряли і скручували між собою, поки не отримували мотузки необхідної товщини. Сформовані таким чином мотузки надзвичайно міцні і довговічні…. Щоб пропустити мотузки через отвори в дошках, вони використовували голки кара.
image
Далка з о.Чилое на малюнку отця Франциско Менендеса 1794 р., вже має європейські риси..

Для скріплення між собою дощок обшивки, а пізніше — штевнів, також використовувались дерев'яні шканти або нагелі.

Розвиток під іспанським впливом

З культурним обміном, який розпочався з приходом іспанців, оригінальна далка перейняла деякі елементи привнесені колонізаторами, що активно використовували її в своїй діяльності. Зокрема, її борти були підвищені за рахунок двох додаткових бічних дошок і укріплені планширами, що дозволило збільшити вантажопідйомність. Також були додані кочети для весел, а згодом вітрило, кормове стерно, штевні та залізні цвяхи для будівництва, після чого човен набув європейських рис:5.

Археологічні знахідки

Дотепер зберіглось небагато зразків оригінальних моделей човна далка, деякі з яких збереглись лише частково:311:

  1. Фрагмент далки, що знаходиться в Музеї природної історії в Сантьяго.
  2. Зразки далка, зібрані етнографічною експедицією Карла Скоттсберга у південній Патагонії близько 1910 року, що зберігаються в музеї Världskultur в Гетеборзі та Етнографічному музеї в Стокгольмі, Швеція.
  3. Залишки далки, виготовлені між 1440 і 1510 роками, знайдені на озері Чапо в 1999 році, що зберігаються в колекції музею Хуана Пабло II в Пуерто-Монт.
  4. Два фрагменти, знайдені на острові Квінчао в 1960-х роках, які експонуються в Етнографічному музеї Ачао.

Див. також

Посилання

  • Чилійська далка [ 17 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Далка


Примітки

  1. Cárdenas, Renato; Dante, Montiel; Hall, Catherine (1991). Los chono y los veliche de Chiloé [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Santiago: Olimpho. p. 277. (ісп.)
  2. Lira, Nicolás (2018). La canoa de Chaicura y la navegación de tradición indígena en Chiloé[недоступне посилання]. Dirección de Bibliotecas, Archivos y Museos. (ісп.)
  3. Ricardo E. Latcham (1930). «La dalca de Chiloé y los canales patagónicos [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]» (pdf). Boletín (Dirección de Bibliotecas, Archivos y Museos) (13). (ісп.)
  4. Lira, Nicolás; Figueroa, Valentina; Braicovich, Romina (2015). «Informe sobre los restos de dalca del Museo Etngráfico de Achao[недоступне посилання]» (pdf). Magallania Vol. 43(1):309-320

Джерела

  • Cárdenas Renato, Dante Montiel, Hall Catherine (1991). Los chono y los veliche de Chiloé [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Olimpho. Santiago. 277 (ісп.)
  • De Vea, Antonio (1886). Expedición de Antonio de Vea // Anuario Hidrográfico de la Marina de Chile (in Spanish). Valparaíso. p. 579 (ісп.)
  • Edwards, Clinton R (1965) «Aboriginal Watercraft on the Pacific Coast of South America» University of California Press, Berkeley and Los Angeles. (англ.)
  • Hanisch, Walter (1982). La isla de Chiloé, Capitana de Rutas Australes. Santiago, Chile: Academia Superior de Ciencias Pedagógicas de Santiago. p. 23 (ісп.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dalka isp dalca legkij derev yanij zshitij choven indianciv chono kochovoyi tubilnoyi narodnosti z ostroviv arhipelagu Chiloe na pivdni Chili yakij vikoristovuvavsya v comu regioni indiancyami i yevropejcyami do kincya XIX st Rekonstrukciya chovna dalka v muzeyi Dalkahue Pochatkovi model chovna skladalas z troh derev yanih doshok odna z yakih formuvala dnishe chovna a dvi inshi borti Doshki zshivalis mizh soboyu motuzkami z roslinnih volokon a shvi mizh nimi konopatilisya roslinnimi materialami Piznishe cej tip chovna vin buv adaptovanij predstavnikami vilyiche gilki narodnosti mapuche ta ispanskimi zavojovnikami yaki dodali deyaki neznachni modifikaciyi zokrema zbilshivshi kilkist skladovih elementiv chovna dodavshi po odnij dodatkovij doshci z kozhnogo bortu ta dodavshi shogli z vitrilami ta kocheti dlya vesel EtimologiyaNazva dalka pohodit z movi mapuche mapudungun i oznachaye choven abo plit 129 Istoriya ta region vikoristannyaIndianci plemeni Alakalufi Vognyana Zemlya na zshitij dalci v 1895 roci Dalka v Magellanovij protoci Vinahid dalki pripisuyut narodnosti chono yaki navchili jogo buduvati susidiv z narodnosti vilyiche vid yakih v svoyu chergu vikoristannya chovna poshirilos sered ispanciv Ispanski hronisti vkazuvali sho ce najkrashij choven dlya plavannya v cih vodah i krashij za chovni yaki buduvalis zavojovnikami Ce buv legkij ploskodonnij choven z nizkoyu osadkoyu yakij idealno pidhodiv dlya plavannya po miscevih vodnih shlyahah u tomu chisli mizh ostrovami arhipelagu Chiloe cherez protoku Canal de Chacao i zatoku Korkovado Golfo Corcovado do materikovoyi chastini Chili ta vzdovzh uzberezhzhya zatoki Penyas Golfo de Penas Ispanski hroniki nazvali jogo najkrashim chovnom dlya miscevih vod sho znachno perevershuye korabli konkistadoriv Dalka pohodila z arhipelagu Chiloe a takozh vikoristovuvalasya korinnim naselennyam uzberezhzhya Karelmapu zatoki Relonkavi 3 i arhipelagu Honos mizh zatokoyu Korkovado i pivostrovom Tajtao do kolonialna era sho rozpochalasya z prihodom ispanciv do Chili 64 Jogo takozh vikoristovuvali tak zvani peuenche na ozerah Nauel Uapi 129 V XVI stolitti dalka ne vikoristovuvalas pivdennishe za pivostrova Tajtao ale z XVII stolittya vikoristannya ciyeyi modeli chovna pochalo poshiryuvatisya vzdovzh zatoki Penyas dali na pivden i v seredini XVIII stolittya vin vzhe vikoristovuvali bilya zahidnogo vihodu z Magellanovoyi protoki a stolittyam piznishe takozh buv vidomij sered yaganiv azh do ostrova Navarino U vsih cih regionah tradicijne kanoe z kori derev sho vikoristovuvalosya ranishe bulo zaminene na dalku 67 Do 1886 roku dalka bula zaminena inshimi tipami chovniv i bilshe ne vikoristovuvavsya v Chiloe Ostanni vipadki vikoristannya dalki zafiksovani u 1915 r 75 PriznachennyaChono ta vilyiche shiroko vikoristovuvali chovni dalka yak zasib peresuvannya po kanalah ta dlya ribolovli i vilovu molyuskiv Choloviki ribalili z chovna za dopomogoyu zherdini yaku ispanci nazivali fisga fisga a zhinki vikoristovuvali cej tip chovna dlya pirnannya za molyuskami Dalka v Etnografichnomu muzeyi v Stokgolmi Shveciya Dalka takozh shiroko vikoristovuvalas ispanskimi kolonizatorami v rajoni arhipelagu Chiloe vklyuchayuchi ribolovlyu zagotivlyu derevini realizaciyu sistemi krugovih misij po yevangelizaciyi tubilnogo naselennya ta zdijsnennya ekspedicij do ozera Nauel Uapi ta po protokam Patagoniyi 131 Dlya doslidzhennya rajonu vin takozh buv nadzvichajno zruchnim oskilki jogo plaske dno i nizka osadka dozvolyalo prohoditi po milkovoddyu i pidhoditi do uzberezhzhya Mozhlivist spuskati z miscya dozvolila peretnuti Okskijskij pereshijok suhoputnij perehid yakij takozh buv vidomij mizh ozerom Todos los Santos i ozerom Llankiue i v rajoni Bigl Kanal na pivden vid misu Pilar Choven takozh vikoristovuvavsya tubilcyami ta ispanskimi zavojovnikami pid chas bojovih dij ta vijskovih konfliktiv Za priklad mozhna zgadati pro perepravu cherez kanal Chakao z vijskami ta zapasami zdijsnenimi Martinom Ruyisom de Gamboa i pro podiyu sho mozhna nazvati pershoyu morskoyu bitvoyu v Americi mizh ispancyami ta veliches u 1578 r de v bitvi bulo zadiyano po 50 chovniv dalka z kozhnoyi storoni 130 31 Budivelni materiali ta instrumentiRozmiri dalki skladali vid 4 do 20 metriv v dovzhinu choven mig perevoziti do 25 lyudej i privodivsya v ruh veslami a piznishe takozh vitrilom vigotovlenim iz shkiri morskogo leva 66 Pri budivnictvi dalki vikoristovuvalis primitivni instrumenti taki yak cherepashki molyuskiv ta instrumenti z kaminnya i kistok tvarin 4 Choven skladavsya z troh derev yanih doshok yaki buli virizani na dovzhinu sho vidpovidala dovzhini majbutnogo chovna Za slovami en dlya obrobki derevini vikoristovuvalis kam yani sokiri abo mushli 66 za dopomogoyu yakih vgotovlyali doshki tovshinoyu priblizno 6 10 sm 134 Dlya otrimannya neobhidnoyi vignutoyi formi doshok yih obroblyali za dopomogoyu vodi ta vognyu Doshka yaka sluguvala dnishem chovna bula nabagato tovsha v serednij tretini i robilas tonshoyu i vuzhchoyu po kincyam yaki buli vignuti yak rogi molodika 65 Spochatku borti dalki formuvalis lishe dvoma doshkami z kozhnogo bortu Piznishe z yavilis modeli dalki z 2 abo 3 doshkami z kozhnogo boku zbilshuyuchi tim samim vodotonnazhnist i vantazhopidjomnist chovna 66 V yakosti yakorya vikoristovuvali kamin zakriplenij motuzkami mizh chotiroh derev yanih palok u formi L 138 Isnuyut rizni svidchennya shodo vidu derevini sho vikoristovuyetsya dlya budivnictva dalki en stverdzhuvav u 1930 r sho voni buli pobudovani z modrini Fitzroya cupressoides a u vipadku yiyi vidsutnosti z kiparisa Pilgerodendron uviferum abo v pivdennishih rajonah z buka Nothofagus betuloides 65 Ale derevina dalki z etnografichnogo muzeyu Achao ce kojk Nothofagus dombeyi abo chilojskij kojk Nothofagus nitida todi yak zalishki znajdeni v ozeri Chapo vigotovleni z evkrifiyi Eucryphia cordifolia a ti sho znahodyatsya v Muzeyi svitovoyi kulturi v Geteborzi takozh nalezhat do vidu rodu Nothofagus 318 19 4 Shodo shviv sho z yednuvalis z doshkami pislya togo yak voni buli pristosovani odin do odnogo Latcham opisuye yih yak Motuzki sho vikoristovuvalis dlya vigotovlennya shva buli zrobleni iz zovnishnih volokon trav yanistoyi roslini kila Chusquea montana Phil Shob pidgotuvati ci volokna indianci rozrizali stebla vidalyayuchi tverdu koru a pislya cogo bila yiyi ob kaminnya doki voni ne peretvoryuvalis na svogo rodu klochchya z yakih indianci pryali i skruchuvali mizh soboyu poki ne otrimuvali motuzki neobhidnoyi tovshini Sformovani takim chinom motuzki nadzvichajno micni i dovgovichni Shob propustiti motuzki cherez otvori v doshkah voni vikoristovuvali golki kara Dalka z o Chiloe na malyunku otcya Francisko Menendesa 1794 r vzhe maye yevropejski risi Dlya skriplennya mizh soboyu doshok obshivki a piznishe shtevniv takozh vikoristovuvalis derev yani shkanti abo nageli Rozvitok pid ispanskim vplivomZ kulturnim obminom yakij rozpochavsya z prihodom ispanciv originalna dalka perejnyala deyaki elementi privneseni kolonizatorami sho aktivno vikoristovuvali yiyi v svoyij diyalnosti Zokrema yiyi borti buli pidvisheni za rahunok dvoh dodatkovih bichnih doshok i ukripleni planshirami sho dozvolilo zbilshiti vantazhopidjomnist Takozh buli dodani kocheti dlya vesel a zgodom vitrilo kormove sterno shtevni ta zalizni cvyahi dlya budivnictva pislya chogo choven nabuv yevropejskih ris 5 Arheologichni znahidkiDoteper zberiglos nebagato zrazkiv originalnih modelej chovna dalka deyaki z yakih zbereglis lishe chastkovo 311 Fragment dalki sho znahoditsya v Muzeyi prirodnoyi istoriyi v Santyago Zrazki dalka zibrani etnografichnoyu ekspediciyeyu Karla Skottsberga u pivdennij Patagoniyi blizko 1910 roku sho zberigayutsya v muzeyi Varldskultur v Geteborzi ta Etnografichnomu muzeyi v Stokgolmi Shveciya Zalishki dalki vigotovleni mizh 1440 i 1510 rokami znajdeni na ozeri Chapo v 1999 roci sho zberigayutsya v kolekciyi muzeyu Huana Pablo II v Puerto Mont Dva fragmenti znajdeni na ostrovi Kvinchao v 1960 h rokah yaki eksponuyutsya v Etnografichnomu muzeyi Achao Div takozhZshite sudno Balsa Kabalito de totora TomolPosilannyaChilijska dalka 17 chervnya 2018 u Wayback Machine angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DalkaPrimitkiCardenas Renato Dante Montiel Hall Catherine 1991 Los chono y los veliche de Chiloe 28 listopada 2020 u Wayback Machine Santiago Olimpho p 277 isp Lira Nicolas 2018 La canoa de Chaicura y la navegacion de tradicion indigena en Chiloe nedostupne posilannya Direccion de Bibliotecas Archivos y Museos isp Ricardo E Latcham 1930 La dalca de Chiloe y los canales patagonicos 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine pdf Boletin Direccion de Bibliotecas Archivos y Museos 13 isp Lira Nicolas Figueroa Valentina Braicovich Romina 2015 Informe sobre los restos de dalca del Museo Etngrafico de Achao nedostupne posilannya pdf Magallania Vol 43 1 309 320DzherelaCardenas Renato Dante Montiel Hall Catherine 1991 Los chono y los veliche de Chiloe 28 listopada 2020 u Wayback Machine Olimpho Santiago 277 isp De Vea Antonio 1886 Expedicion de Antonio de Vea Anuario Hidrografico de la Marina de Chile in Spanish Valparaiso p 579 isp Edwards Clinton R 1965 Aboriginal Watercraft on the Pacific Coast of South America University of California Press Berkeley and Los Angeles angl Hanisch Walter 1982 La isla de Chiloe Capitana de Rutas Australes Santiago Chile Academia Superior de Ciencias Pedagogicas de Santiago p 23 isp

Дата публікації:
Топ