Чоно (ісп. Chono) — вимерла народність південноамериканських індіанців, що мешкали на острові Чилое в чилійському регіоні Лос-Лаґос. Перш за все займалися рибальством, використовуючи сіті та списи, а також вирощували картоплю та інші овочі. Жили як в печерах, так і будівлях, вкритими шкурами. Крім того, розводили собак, а їх шерсть використовували для виготовлення грубої тканини.
Народ чоно практично вимер у 18 столітті, останній відомий чоно помер в 1875 році.
Господарство
Так само як і народ , чоно будували невеликі човни, які вони називали «далка». Також вони використовували якорі з дерева і каменів. На цих човнах плавали по місцевих протоках.
Чоно проживали в невеликих будовах з колод, покритих шкурами, або в печерах. Об'єднувалися в невеликі племена, хоча основною одиницею їх суспільства була сім'я.
На найбільш архаїчному етапі свого розвитку чоно ще не володіли гончарною справою. Їх раціон складався в основному з різних видів молюсків, риби і м'яса тюленів. Вони виготовляли дерев'яні списи, булави, вудки і риболовні сіті з рослинного волокна. Їх одягом, мабуть, були на стегнах пов'язки з водоростей, а тіло покривали накидками з шкур або шматками тканини з собачої шерсті. Також чоно іноді використовували шапки, розфарбовували особу червоною, чорною і білою фарбою.
З найбільш архаїчних часів у них вже існувала система магічних ритуалів, а небіжчиків вони зазвичай залишали в печерах.
Мова
Мова чоно, про яку залишилися нечисленні уривчасті свідоцтва, могла бути діалектом мови . Інші дослідники вважають дану мову ізольованою. Мова чоно, можливо, збереглася в місцевих топонімах, які неможливо пояснити з мов народів, що проживають там на даний час.
Історія
На момент прибуття іспанців суспільство чоно мало кланову структуру. У пошуках харчів вони проходили дуже великі відстані. Після прибуття іспанців єзуїти почали проповідувати серед них християнство і склали катехизис мовою чоно. Колоніальна адміністрація острова призначила правителем чоно і перекладачем Педро Делко, що став представником їх народу перед іспанською короною.
До кінця 18 століття народ чоно практично перестав згадуватися в документах, ймовірно він асимілював з народом . Останні відомі чоно проживали в єзуїтській місії на островах Ґуар і Пулуки, на архіпелазі Кальбуко, а потім були переміщені до архіпелагу Чилое, на острів , який в ту пору був відомий як «Межа розповсюдження християнства».
У 2006 році було організовано експедицію, яка вирушила на недосліджені землі півострова Тайтао у пошуках археологічних пам'ятників, а також, можливо, представників народу чоно, які могли сховатися від контакту з європейцями та надовго пережити решту свого народу.
Примітки
- Clairis, Christos (1985). El qawasqar. Linguistica fueguina. Teoria y Descripcion. Valdivia: Estudios Filolygicos.
- De Chonos у Alerces En Taitao.y en la Actualidad? [ 2009-04-11 у Wayback Machine.] На форумі Chilebosque.cl [ 2020-08-01 у Wayback Machine.] розміщена копія статті «По дорозі чоно: мандрівники у пошуках зниклого народу» (Por la ruta de los Chonos: Viajeros en busca de la etnia desaparecida), опублікована 3 вересня 2006 року в чилійській щоденній газеті El Mercurio
Посилання
- , The Oldest Americans, George Weber, May 6, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chono isp Chono vimerla narodnist pivdennoamerikanskih indianciv sho meshkali na ostrovi Chiloe v chilijskomu regioni Los Lagos Persh za vse zajmalisya ribalstvom vikoristovuyuchi siti ta spisi a takozh viroshuvali kartoplyu ta inshi ovochi Zhili yak v pecherah tak i budivlyah vkritimi shkurami Krim togo rozvodili sobak a yih sherst vikoristovuvali dlya vigotovlennya gruboyi tkanini Rekonstrukciya dalki tipovogo chovna chonoTubilni meshkanci Chili Narod chono praktichno vimer u 18 stolitti ostannij vidomij chono pomer v 1875 roci GospodarstvoTak samo yak i narod chono buduvali neveliki chovni yaki voni nazivali dalka Takozh voni vikoristovuvali yakori z dereva i kameniv Na cih chovnah plavali po miscevih protokah Chono prozhivali v nevelikih budovah z kolod pokritih shkurami abo v pecherah Ob yednuvalisya v neveliki plemena hocha osnovnoyu odiniceyu yih suspilstva bula sim ya Na najbilsh arhayichnomu etapi svogo rozvitku chono she ne volodili goncharnoyu spravoyu Yih racion skladavsya v osnovnomu z riznih vidiv molyuskiv ribi i m yasa tyuleniv Voni vigotovlyali derev yani spisi bulavi vudki i ribolovni siti z roslinnogo volokna Yih odyagom mabut buli na stegnah pov yazki z vodorostej a tilo pokrivali nakidkami z shkur abo shmatkami tkanini z sobachoyi shersti Takozh chono inodi vikoristovuvali shapki rozfarbovuvali osobu chervonoyu chornoyu i biloyu farboyu Z najbilsh arhayichnih chasiv u nih vzhe isnuvala sistema magichnih ritualiv a nebizhchikiv voni zazvichaj zalishali v pecherah MovaMova chono pro yaku zalishilisya nechislenni urivchasti svidoctva mogla buti dialektom movi Inshi doslidniki vvazhayut danu movu izolovanoyu Mova chono mozhlivo zbereglasya v miscevih toponimah yaki nemozhlivo poyasniti z mov narodiv sho prozhivayut tam na danij chas IstoriyaNa moment pributtya ispanciv suspilstvo chono malo klanovu strukturu U poshukah harchiv voni prohodili duzhe veliki vidstani Pislya pributtya ispanciv yezuyiti pochali propoviduvati sered nih hristiyanstvo i sklali katehizis movoyu chono Kolonialna administraciya ostrova priznachila pravitelem chono i perekladachem Pedro Delko sho stav predstavnikom yih narodu pered ispanskoyu koronoyu Do kincya 18 stolittya narod chono praktichno perestav zgaduvatisya v dokumentah jmovirno vin asimilyuvav z narodom Ostanni vidomi chono prozhivali v yezuyitskij misiyi na ostrovah Guar i Puluki na arhipelazi Kalbuko a potim buli peremisheni do arhipelagu Chiloe na ostriv yakij v tu poru buv vidomij yak Mezha rozpovsyudzhennya hristiyanstva U 2006 roci bulo organizovano ekspediciyu yaka virushila na nedoslidzheni zemli pivostrova Tajtao u poshukah arheologichnih pam yatnikiv a takozh mozhlivo predstavnikiv narodu chono yaki mogli shovatisya vid kontaktu z yevropejcyami ta nadovgo perezhiti reshtu svogo narodu PrimitkiClairis Christos 1985 El qawasqar Linguistica fueguina Teoria y Descripcion Valdivia Estudios Filolygicos De Chonos u Alerces En Taitao y en la Actualidad 2009 04 11 u Wayback Machine Na forumi Chilebosque cl 2020 08 01 u Wayback Machine rozmishena kopiya statti Po dorozi chono mandrivniki u poshukah zniklogo narodu Por la ruta de los Chonos Viajeros en busca de la etnia desaparecida opublikovana 3 veresnya 2006 roku v chilijskij shodennij gazeti El MercurioPosilannya The Oldest Americans George Weber May 6 2007 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim