Чилое (ісп. Isla de Chiloé) або Великий острів Чилое (ісп. Isla Grande de Chiloé) — острів у Тихому океані в південній частині Чилі, площею 8394 км² і головний острів архіпелагу Чилое (9181 км²), що становить 91,4 % його території. Архіпелаг Чилое, за винятком декількох островів, утворює однойменну провінцію Чилое, що належить до регіону Лос-Лаґос. Сам острів роздільний на кілька муніципалітетів.
Острів Чилое | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Isla de Chiloé | ||||
Вальдивійські ліси на заході острова | ||||
Карта | ||||
Карта острова Чилое | ||||
Географія | ||||
Координати: 42°40′36″ пд. ш. 73°59′36″ зх. д. / 42.67667° пд. ш. 73.99333° зх. д. | ||||
Місцерозташування | Південна Америка Тихий океан | |||
Акваторія | Анкудська затока | |||
Група островів | архіпелаг Чилое | |||
Площа | 8394 км² (87-ме місце) | |||
Довжина | 190 км | |||
Ширина | 65 км | |||
Найвища точка | г. Серро Редондо, 866 м | |||
Країна | ||||
Чилі | ||||
Регіон | Лос-Лагос | |||
Район | провінція Чилое | |||
Населення | 186 933 (2016) (141-ше місце) | |||
Острів Чилое Острів Чилое (Чилі) | ||||
Чилое у Вікісховищі |
Географія
Острів Чилое площею 8394 км² — другий за розміром острів в Чилі після великого острова Вогняної землі і п'ятий за розміром в Південній Америці. Острів відділений від материкової частини Чилі протокою на півночі і Анкудською затокою (Golfo de Ancud) та затокою Корковадо (Golfo Corcovado) на сході. Тихий океан омиває острів на заході , а Чонос відділений від острова затокою Ґуафо (Boca del Guafo). Розміри острова становлять 190 км з півночі на південь і близько 55-65 км зі сходу на захід. Столиця провінції Чилое, що приблизноспівдадає з островом, є місто на східному березі острова, друге за розміром місто — Анкуд, на північному заході острова, крім того тут розташовані кілька менших поселень — , і . Провінція Чилое також включає інші острови архіпелагу Чилое крім островів Десерторес (Desertores) та острів .
Острів Чилое і архіпелаг Чонос — південне продовження Чилійського берегового пасма, що є пасмом Анд що простягнулося з півночі на південь паралельно тихоокеанському узбережжю. Східна частина острова гориста за рахунок продовження пасма. Затоки Анкуд і Корковадо є продовженням Центральної долини Чилі. Східне узбережжя глибоко порізане, з численними природними гаванями і маленькими островами.
Картопля
За даними хронологічних записів, місцевих землеробів і аналізу ДНК находить значну підтримку гіпотеза, що найпоширеніший у світі вид картоплі, Solanum tuberosum tuberosum, походить саме з острова Чилое, та культивувався тубільними мешканцями острова задовго до прибуття іспанців.
Клімат
Чилое розташований між 41º 47' і 43º 26' пд.ш. та має вологий прохолодний клімат. Західна сторона острова дощова і ненаселена, покрита вальдивійськими лісами, помірними дощовими лісами. На західному узбережжі острова також розташований Національний парк Чилое (Parque Nacional de Chiloé). Східна частина острова, захищена горами, сухіша і тепліша.
Історія
Першими відомими мешканцями острова Чилое були чоно, кочовий індіанський народ. Пізніше (племя народу мапуче) переселилися до острова з материка і осіли на східному березі острова, займаючись сільським господарством та рибальством.
В 1567 році острів був проголошений володінням Іспанії, на острові в 1567 році було засноване поселення Катро, що пізніше стало місцем розташування єзуїтської місії, та служило столицею провінції до заснування Анкуда в 1768 році. В 1784 острів Чилое був включений до складу віцекоролівства Перу і знаходився під прямим управлінням віцекороля, тоді як материкова Чилі було окремим генерал-капітанством в межах віцекоролівства. 1793 року було відкрито Королівську дорогу, яка сполучила Чилое та Вальдивію.
На відміну від центральних районів Чилі, де війна за незалежність тривала досить довго після іспанської реокупації, Чилое ніколи не був частиною Старої Республіки (Patria Vieja). У грудні 1817 року острів (разом з містом Вальдивія) став останньою твердинею Іспанської корони. Чилійська військова експедиція з метою захоплення острова, проведена під керівництвом Томаса Кокрейна, була невдалою. 15 січня 1826 року, після іншої невдалої спроби в 1824 році, іспанцям було завдано поразки, і острів був повністю приєднаний до незалежної республіки Чилі, хоча Іспанія і не визнавала цього до 1844 року.
Протягом колонізації Патагонії Чилі і Аргентиною, багато мешканців острова переїхали до материка, щоб працювати в тваринництві. Поселення острова зазнали значних руйнувань під час Великого чилійського землетрусу 1960 року, найсильнішого землетрусу за історію реєстрації. У 1982 столиця, через понад 200 років, була повернена у Кастро.
Культура
Архітектура
Архітектура Чилое має унікальний архітектурний стиль, фактично обмежено островом, що відрізняється від типового стилю іспанської колоніальної архітектури. Стиль виник частково через ізоляцію острова від материкової частини Чилі та через доступ до інших матеріалів. Іспанці, які прибули в 16 столітті, і єзуїтські місіонери, які слідували за ними, сконструювали сотні маленьких дерев'яних церков в спробі поширити християнство на острові. В результаті був створена синкретична релігія, суміш католицизму і язичницьких вірувань. Ці унікальні будівлі були вненесні до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Майже всі будинки Чилое колоніального періоду будувалися з деревини і часто використовувалася черепиця. Черепиця, зроблена з фіцройї, була настільки популярна, що часто використовувалася як заміна грошам, під назвою «Real de Alerce». З кінця 19 століття також почали будувати велику кількість будинків на палях, особливо в таких містах як Кастро і Чончі.
Міфологія
Чилое має багатий фольклор із численними міфічними істотами — фантастичними тваринами і духами (, , , тощо). Міфологія острова засновується на суміші релігій тубільних народів (чоно і ), що мешкали на острові, та легендах і забобонах іспанських колоністів, які з 1567 почали селитися тут, утворюючи, таким чином, нову синкретичну міфологію. Ця міфологія процвітала, ізольована від вірувань і міфів решти Чилі через ізольованість архіпелагу як від решти контрольованих іспанцями територій, так і від берега, на якому мапуче захопили або знищили всі іспанські поселення після в 1598 році.
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.
- Jaime Solano Solis та ін. (2007). . Electronic Journal of Biotechnology. Архів оригіналу за 9 лютого 2009. Процитовано 8 квітня 2008.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
() - . Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 8 квітня 2008.
Посилання
- Чилое // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (ісп.)
- (англ.)
- The churches of Chiloe at Unesco world heritage site [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Dicen Que Los Chilotes... (Music of Chiloé) [ 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Images of Chiloé [ 5 квітня 2017 у Wayback Machine.] (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chiloe isp Isla de Chiloe abo Velikij ostriv Chiloe isp Isla Grande de Chiloe ostriv u Tihomu okeani v pivdennij chastini Chili plosheyu 8394 km i golovnij ostriv arhipelagu Chiloe 9181 km sho stanovit 91 4 jogo teritoriyi Arhipelag Chiloe za vinyatkom dekilkoh ostroviv utvoryuye odnojmennu provinciyu Chiloe sho nalezhit do regionu Los Lagos Sam ostriv rozdilnij na kilka municipalitetiv Ostriv Chiloeisp Isla de ChiloeValdivijski lisi na zahodi ostrovaKarta Karta ostrova ChiloeKarta ostrova ChiloeGeografiyaKoordinati 42 40 36 pd sh 73 59 36 zh d 42 67667 pd sh 73 99333 zh d 42 67667 73 99333Misceroztashuvannya Pivdenna Amerika Tihij okeanAkvatoriya Ankudska zatokaGrupa ostroviv arhipelag ChiloePlosha 8394 km 87 me misce Dovzhina 190 kmShirina 65 kmNajvisha tochka g Serro Redondo 866 mKrayina ChiliRegion Los LagosRajon provinciya ChiloeNaselennya 186 933 2016 141 she misce Ostriv ChiloeOstriv Chiloe Chili Chiloe u VikishovishiGeografiyaPorom sho spoluchaye ostriv Chiloe z materikovoyu chastinoyu Chili Ostriv Chiloe plosheyu 8394 km drugij za rozmirom ostriv v Chili pislya velikogo ostrova Vognyanoyi zemli i p yatij za rozmirom v Pivdennij Americi Ostriv viddilenij vid materikovoyi chastini Chili protokoyu na pivnochi i Ankudskoyu zatokoyu Golfo de Ancud ta zatokoyu Korkovado Golfo Corcovado na shodi Tihij okean omivaye ostriv na zahodi a Chonos viddilenij vid ostrova zatokoyu Guafo Boca del Guafo Rozmiri ostrova stanovlyat 190 km z pivnochi na pivden i blizko 55 65 km zi shodu na zahid Stolicya provinciyi Chiloe sho pribliznospivdadaye z ostrovom ye misto na shidnomu berezi ostrova druge za rozmirom misto Ankud na pivnichnomu zahodi ostrova krim togo tut roztashovani kilka menshih poselen i Provinciya Chiloe takozh vklyuchaye inshi ostrovi arhipelagu Chiloe krim ostroviv Desertores Desertores ta ostriv Ostriv Chiloe i arhipelag Chonos pivdenne prodovzhennya Chilijskogo beregovogo pasma sho ye pasmom And sho prostyagnulosya z pivnochi na pivden paralelno tihookeanskomu uzberezhzhyu Shidna chastina ostrova gorista za rahunok prodovzhennya pasma Zatoki Ankud i Korkovado ye prodovzhennyam Centralnoyi dolini Chili Shidne uzberezhzhya gliboko porizane z chislennimi prirodnimi gavanyami i malenkimi ostrovami KartoplyaZa danimi hronologichnih zapisiv miscevih zemlerobiv i analizu DNK nahodit znachnu pidtrimku gipoteza sho najposhirenishij u sviti vid kartopli Solanum tuberosum tuberosum pohodit same z ostrova Chiloe ta kultivuvavsya tubilnimi meshkancyami ostrova zadovgo do pributtya ispanciv KlimatChiloe roztashovanij mizh 41º 47 i 43º 26 pd sh ta maye vologij proholodnij klimat Zahidna storona ostrova doshova i nenaselena pokrita valdivijskimi lisami pomirnimi doshovimi lisami Na zahidnomu uzberezhzhi ostrova takozh roztashovanij Nacionalnij park Chiloe Parque Nacional de Chiloe Shidna chastina ostrova zahishena gorami suhisha i teplisha IstoriyaNevelika cerkva bilya Pershimi vidomimi meshkancyami ostrova Chiloe buli chono kochovij indianskij narod Piznishe plemya narodu mapuche pereselilisya do ostrova z materika i osili na shidnomu berezi ostrova zajmayuchis silskim gospodarstvom ta ribalstvom V 1567 roci ostriv buv progoloshenij volodinnyam Ispaniyi na ostrovi v 1567 roci bulo zasnovane poselennya Katro sho piznishe stalo miscem roztashuvannya yezuyitskoyi misiyi ta sluzhilo stoliceyu provinciyi do zasnuvannya Ankuda v 1768 roci V 1784 ostriv Chiloe buv vklyuchenij do skladu vicekorolivstva Peru i znahodivsya pid pryamim upravlinnyam vicekorolya todi yak materikova Chili bulo okremim general kapitanstvom v mezhah vicekorolivstva 1793 roku bulo vidkrito Korolivsku dorogu yaka spoluchila Chiloe ta Valdiviyu Na vidminu vid centralnih rajoniv Chili de vijna za nezalezhnist trivala dosit dovgo pislya ispanskoyi reokupaciyi Chiloe nikoli ne buv chastinoyu Staroyi Respubliki Patria Vieja U grudni 1817 roku ostriv razom z mistom Valdiviya stav ostannoyu tverdineyu Ispanskoyi koroni Chilijska vijskova ekspediciya z metoyu zahoplennya ostrova provedena pid kerivnictvom Tomasa Kokrejna bula nevdaloyu 15 sichnya 1826 roku pislya inshoyi nevdaloyi sprobi v 1824 roci ispancyam bulo zavdano porazki i ostriv buv povnistyu priyednanij do nezalezhnoyi respubliki Chili hocha Ispaniya i ne viznavala cogo do 1844 roku Protyagom kolonizaciyi Patagoniyi Chili i Argentinoyu bagato meshkanciv ostrova pereyihali do materika shob pracyuvati v tvarinnictvi Poselennya ostrova zaznali znachnih rujnuvan pid chas Velikogo chilijskogo zemletrusu 1960 roku najsilnishogo zemletrusu za istoriyu reyestraciyi U 1982 stolicya cherez ponad 200 rokiv bula povernena u Kastro KulturaArhitektura Derev yana cherepicya na budinku v Dalkaue Arhitektura Chiloe maye unikalnij arhitekturnij stil faktichno obmezheno ostrovom sho vidriznyayetsya vid tipovogo stilyu ispanskoyi kolonialnoyi arhitekturi Stil vinik chastkovo cherez izolyaciyu ostrova vid materikovoyi chastini Chili ta cherez dostup do inshih materialiv Ispanci yaki pribuli v 16 stolitti i yezuyitski misioneri yaki sliduvali za nimi skonstruyuvali sotni malenkih derev yanih cerkov v sprobi poshiriti hristiyanstvo na ostrovi V rezultati buv stvorena sinkretichna religiya sumish katolicizmu i yazichnickih viruvan Ci unikalni budivli buli vnenesni do spisku ob yektiv svitovoyi spadshini YuNESKO Majzhe vsi budinki Chiloe kolonialnogo periodu buduvalisya z derevini i chasto vikoristovuvalasya cherepicya Cherepicya zroblena z ficrojyi bula nastilki populyarna sho chasto vikoristovuvalasya yak zamina grosham pid nazvoyu Real de Alerce Z kincya 19 stolittya takozh pochali buduvati veliku kilkist budinkiv na palyah osoblivo v takih mistah yak Kastro i Chonchi Mifologiya Chiloe maye bagatij folklor iz chislennimi mifichnimi istotami fantastichnimi tvarinami i duhami tosho Mifologiya ostrova zasnovuyetsya na sumishi religij tubilnih narodiv chono i sho meshkali na ostrovi ta legendah i zabobonah ispanskih kolonistiv yaki z 1567 pochali selitisya tut utvoryuyuchi takim chinom novu sinkretichnu mifologiyu Cya mifologiya procvitala izolovana vid viruvan i mifiv reshti Chili cherez izolovanist arhipelagu yak vid reshti kontrolovanih ispancyami teritorij tak i vid berega na yakomu mapuche zahopili abo znishili vsi ispanski poselennya pislya v 1598 roci Primitki Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 17 grudnya 2020 Jaime Solano Solis ta in 2007 Electronic Journal of Biotechnology Arhiv originalu za 9 lyutogo 2009 Procitovano 8 kvitnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 8 kvitnya 2008 PosilannyaChiloe Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 isp angl The churches of Chiloe at Unesco world heritage site 24 grudnya 2018 u Wayback Machine angl Dicen Que Los Chilotes Music of Chiloe 28 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl angl Images of Chiloe 5 kvitnya 2017 u Wayback Machine isp