Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Казахське ханство каз Қазақ хандығы казахська кочівницька монархічна держава у Центральній Азії Існувала в 1465 1781 рок

Казахське ханство

Казахське ханство

Казахське ханство (каз. Қазақ хандығы) — казахська кочівницька монархічна держава у Центральній Азії. Існувала в 1465–1781 роках. Займала терени сучасного Казахстану. Виникла внаслідок розпаду Золотої Орди. Очолювалася ханами. Столиця розташовувался у Созаку (1465—1469, 1511—1521), Сигнаку (1469-1511, 1521-1599) й Туркестані (1599-1729). Панівною мовою була тюркська, основною релігією — сунітський іслам. Ослабла внаслідок виснажливих воєн із джунгарами (1643—1756). У XVIII століття розпалася на жузи, які прийняли протекцією Російської імперії. Приєднана до Росії після 1781 року. Безуспішно намагалася отримати незалежність у 1841–1847 роках. У московських і російських джерелах — рос. Казачья орда, Казацкая орда, Киргиз-Казацкая орда.

Казахське ханство
image image
 1456 – 1847 image image
image
Казахського канства: історичні кордони на карті
карта ханства з жузами
Столиця Туркестан
Мови тюркська
Релігії іслам
Форма правління монархія
хан
 - 1465–1480 хан Янибек, хан Керей
Історія
 - Засновано 1456
 - Ліквідовано 1847
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Казахське ханство

Історія

Передісторія

У 1227 р. на території Дешт-і-Кипчак було утворено протоказахську державу у складі Золотої Орди — Ак Орда (Біла Орда). Спочатку до неї входили землі північно-східної частини Семиріччя, Приіртишшя, степи до Алатау й Кентау. Межиріччя Яїку, Іргизу, Тоболу та Сарису, приаральських степів та низин Сирдар'ї увійшли до цієї Орди у 14 ст. У період свого розквіту Ак Орда займала майже всю територію сучасного Казахстану крім території Семиріччя, що входила спочатку до держави Чагатаїдів, а потім — до Моголістану. Столицею Ак Орди було місто Сигнак на півдні Казахстану. Держава була заселена як місцевими тюркомовними племенами, так і тими, які перемістилися сюди із східних районів під час набігів Чингісхана. Після смерті хана Барака 1428 р. у результаті внутрішніх міжусобиць та загарбницьких війн Тимура (Тамерлана) Ак Орда розпалася. Її більша частина перейшла у володіння Абулхаїр-хана. Також відкололася Ногайська Орда, а частина територій потрапила до володінь Мустафи-хана (на півдні) та Мухаммед-хана (на півночі).

Створення

image
Створення Казахського ханства

Створення Казахського ханства пов'язане з Могулістаном та ханством Абулхаїра. Засновником ханства вважається Урус-хан та його потомки Джанібек та Кірей (Гирей). Постійні війни, міжусобиці та набіги джунгарів викликали величезне народне обурення. І як протест у 50-х рр. протягом 10 років проходило масове відкочування племен із Верхнього Дешт-і-Кипчака, Туркестана, Каратау на захід Семиріччя, тобто територію Могулістану.

Спочатку Казахське ханство обіймало території західного Семиріччя, долин Чу, Таласса та Кози-Баші. Стихійною дією народних мас було започатковане об'єднання розрізнених груп казахських племен, у тому числі й семиріченських, у одну державу. Хан Моголістану Елабуга не мав сил зброєю відбити набіги цих племен та й взагалі бачив у особі воїнів Джанібека та Гирея захисників своїх західних кордонів від свого брата Юнуса, якого підтримував нащадок Тимура Абу Саїд. Та й цілком зрозумілим було його бажання привернути на свій бік ворогів свого ворога.

У 1462 р. після смерті хана Елабуги почав розпадатися Могулістан, а 1468 р. помер Абулхаїр-хан і розпадається його держава. Казанське ханство почало з його нащадками боротьбу за території. Взимку 1470 р. старший син Джанібека Махмуд-султан зайняв місто Сузак у долині Сирдар'ї, а другий син — Іренчі-султан — оволодів Саураном. Правитель узбеків Мухаммад Шайбані відступив до Бухари. За два роки він зробив спробу знову захопити міста по Сирдар'ї.

Спочатку його супроводжуав успіх. В бою на перевалі Сангулук у горах Каратау загинув Махмуд-султан, але й вороги отримали багато втрат і відступили до Туркестану. Лише на початок 1480-х рр. Мухаммад Шайбані оволодів Сигнаком, Саураном та Ясами, але не зміг прогнати казахів із степів на протилежному березі Сирдар'ї. У 1488 р. Бурундук-хан відбив Сауран. У 1513 р. під владу Касима перейшов Сайрам. Південні межі Казахського ханства сягали Туркестану. На південному сході казахам належали передгір'я та долини значної частини Семиріччя, а на півночі та північному сході межі їх володінь проходили в районі гір Улу-Тау і озера Балхаш, доходячи до відрогів Каракалинських гір, а на північному заході сягаючи басейну Яїку.

Розквіт

image
Казахське ханство при Касим-хані

Касим-хана (1511–1521) називають «збирачем казахських земель». Син Джанібека. Влада переходить до нащадків Джанібека. Прикочували групи племен з Ногайської орди, де була криза. Межі ханства досягли Яїку, Сирдар'ї, пішли за Улитау та Балхаш. Вперше після монгольського нашестся всі казахські племена об'єдналися в одну державу. Число підданих оцінювалося в 1 мільйон, а війська — у 300 тисяч. У 1511 р. було прийнято перший звід законів «Каска жоли» («Світла дорога»). Він включав 5 розділів:

  • Майновий закон, куди входили і положення про регулювання майнових суперечок, суперечок щодо землі й худоби
  • Кримінальний закон, де розглядалися види кримінальних злочинів та покарання,
  • Військовий закон,
  • Посольський звичай — розділ, де обговорювався посольський етикет та міжнародне право,
  • Суспільні закони.

Ханство здійснило успішний похід на Ташкент, а ногайську орду відтіснили аж до меж Астраханського ханства.

Занепад

image
1-а громадянська війна в Казахському ханстві

Після смерті Касим-хана ногайці знову захопили територію до р. Тургай. Казахське ханство тепер обмежувалося територіями Південного Казахстану та Семиріччя. Центральна територія Казахстану (Сари-Арка) номінально входила до складу ханства, але її північні райони до Нури захопило Сибірське ханство. Під час правління Тахір-хана (1523–1533) ойрати захопили східну частину Сари-Арка й почалася казахо-ойратська війна. Почалися міжусобиці, були втрачені присирдар'їнські міста. Проти Казахського ханства утворюється союз узбецьких та могульських правителів.

Казахське ханство при Хакназарі

Боровся проти ойратів у Семиріччі та могулів. Хотів відновити попередні території, але це було неможливо. Наблизилася Росія, що завоювала Казанське, Астраханське та Сибірське ханства. На Сирдар'ї з'явилися каракалпаки. Привернув на свій бік ногайських мурз. Але він успішно долав походи ойратів. Повернув північні райони Сари-Арки, відвоював у ногайців Сарайшик з оточуючою територією, завоював у хівінців півострів Мангишлак. Почав похід проти Могулістану для включення Семиріччя.

Казахське ханство після Хакназара

Шигай-хан (1580–1582) запам'ятався тим, що після участі казахів у поході узбецького хана Абдаллаха через Туркестан ханству дісталися землі в Середній Азії. Тавакул (1586–1598). У 1586 р.захопив міста у Туркестані. У 1594 р.надіслав у Москву перше посольство на чолі з Кул-Мухамедом. Воно мало звільнити племінника посла, який був там аманатом (заложником) та налагодити відносини. Тоді ж під його владу потрапила частина ойратів. Успішно завершив боротьбу за сирдар'їнські міста.

Казахське ханство за Есим-хана

У 1598 р. підписав мир з Бухарою. До Казахського ханства за його правління входили туркестанські міста, Ташкент (захоплений 1627 р., чим ліквідовано Ташкентське ханство) та Фергана. Звід законів — «Есим салган ески жол» («Есима справжній шлях»).

Реформи Есим-хана

Докорінно реформував усю політичну систему. Розширив права общини та її керівників. Було визначено повноваження біїв, ханів та батирів, обмежено аристократію. Провів адміністративну реформу — поділив ханство на жузи — господарсько-теиторіальні об'єднання, які очолювали бії, котрі обмежували повноваження хана.

Казахо-джунгарська війна

Після смерті Есим-хана почалися міжусобиці. Західні ойрати об'єдналися та 1635 р. створили Джунгарське ханство. Почалася боротьба казахів за Північний Казахстан та кочів'я Жетису. Боротьба зі змінним успіхом тривала аж до 1718 р. Після цього держава розпалася на окремі жузи.

Казахське ханство за Абилай-хана

На час його життя жузи знову об'єдналися у єдину державу, але по його смерті держава розпалася знову.

Казахське ханство за хана Кенесари

Казахське ханство вже номінально було в складі Російської імперії. Царський уряд не розумів законів ханства, намагався привчити казахів до осілості, будуючи на землях ханства фортеці. Кенесари був дуже незадоволений цією політикою. Кілька разів він звернувся з протестами до царського уряду. Але все даремно. І тоді він вирішує виступити збройно. Приводом у 1837 р. став намір царського уряду збудувати нові укріплення в Кокшетау та Акмолі з будівництвом цілої ланки козацьких станиць. Відродив закони Тауке-хана та суди біїв. У вересні 1841 р. на з'їзді казахських родів вирішили відродити Казахське ханство. Почалася багаторічна боротьба. Але Кенесари 1847 р. вторгнувся в киргизькі землі. Біля укріплення Пішкек киргизи оточили його війська. Хан потрапив у полон та був страчений.

Хани

Джерела

  • Perdue, Peter C (2009). China Marches West: The Qing Conquest of Central Eurasia. Harvard University Press.
  • Батыс Қазақстан облысы. Энциклопедия. — Алматы: «Арыс» баспасы, 2002 жыл. .
  • Жоғарыға көтеріліңіз ↑ Отырар. Энциклопедия. – Алматы. «Арыс» баспасы, 2005 .

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казахське ханство

  • Утворення Казахського ханства на «Історія Казахстану» [ 19 травня 2015 у Wayback Machine.]
  • Казахської орди хани [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Казахське ханство [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
  • Казахське ханство на «Іслам сьогодні» [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
  • Кенесари [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kazahske hanstvo kaz Қazak handygy kazahska kochivnicka monarhichna derzhava u Centralnij Aziyi Isnuvala v 1465 1781 rokah Zajmala tereni suchasnogo Kazahstanu Vinikla vnaslidok rozpadu Zolotoyi Ordi Ocholyuvalasya hanami Stolicya roztashovuvalsya u Sozaku 1465 1469 1511 1521 Signaku 1469 1511 1521 1599 j Turkestani 1599 1729 Panivnoyu movoyu bula tyurkska osnovnoyu religiyeyu sunitskij islam Oslabla vnaslidok visnazhlivih voyen iz dzhungarami 1643 1756 U XVIII stolittya rozpalasya na zhuzi yaki prijnyali protekciyeyu Rosijskoyi imperiyi Priyednana do Rosiyi pislya 1781 roku Bezuspishno namagalasya otrimati nezalezhnist u 1841 1847 rokah U moskovskih i rosijskih dzherelah ros Kazachya orda Kazackaya orda Kirgiz Kazackaya orda Kazahske hanstvo1456 1847Kazahskogo kanstva istorichni kordoni na kartikarta hanstva z zhuzamiStolicya TurkestanMovi tyurkskaReligiyi islamForma pravlinnya monarhiyahan 1465 1480 han Yanibek han KerejIstoriya Zasnovano 1456 Likvidovano 1847Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kazahske hanstvoIstoriyaPeredistoriya U 1227 r na teritoriyi Desht i Kipchak bulo utvoreno protokazahsku derzhavu u skladi Zolotoyi Ordi Ak Orda Bila Orda Spochatku do neyi vhodili zemli pivnichno shidnoyi chastini Semirichchya Priirtishshya stepi do Alatau j Kentau Mezhirichchya Yayiku Irgizu Tobolu ta Sarisu priaralskih stepiv ta nizin Sirdar yi uvijshli do ciyeyi Ordi u 14 st U period svogo rozkvitu Ak Orda zajmala majzhe vsyu teritoriyu suchasnogo Kazahstanu krim teritoriyi Semirichchya sho vhodila spochatku do derzhavi Chagatayidiv a potim do Mogolistanu Stoliceyu Ak Ordi bulo misto Signak na pivdni Kazahstanu Derzhava bula zaselena yak miscevimi tyurkomovnimi plemenami tak i timi yaki peremistilisya syudi iz shidnih rajoniv pid chas nabigiv Chingishana Pislya smerti hana Baraka 1428 r u rezultati vnutrishnih mizhusobic ta zagarbnickih vijn Timura Tamerlana Ak Orda rozpalasya Yiyi bilsha chastina perejshla u volodinnya Abulhayir hana Takozh vidkololasya Nogajska Orda a chastina teritorij potrapila do volodin Mustafi hana na pivdni ta Muhammed hana na pivnochi Stvorennya Stvorennya Kazahskogo hanstva Stvorennya Kazahskogo hanstva pov yazane z Mogulistanom ta hanstvom Abulhayira Zasnovnikom hanstva vvazhayetsya Urus han ta jogo potomki Dzhanibek ta Kirej Girej Postijni vijni mizhusobici ta nabigi dzhungariv viklikali velichezne narodne oburennya I yak protest u 50 h rr protyagom 10 rokiv prohodilo masove vidkochuvannya plemen iz Verhnogo Desht i Kipchaka Turkestana Karatau na zahid Semirichchya tobto teritoriyu Mogulistanu Spochatku Kazahske hanstvo obijmalo teritoriyi zahidnogo Semirichchya dolin Chu Talassa ta Kozi Bashi Stihijnoyu diyeyu narodnih mas bulo zapochatkovane ob yednannya rozriznenih grup kazahskih plemen u tomu chisli j semirichenskih u odnu derzhavu Han Mogolistanu Elabuga ne mav sil zbroyeyu vidbiti nabigi cih plemen ta j vzagali bachiv u osobi voyiniv Dzhanibeka ta Gireya zahisnikiv svoyih zahidnih kordoniv vid svogo brata Yunusa yakogo pidtrimuvav nashadok Timura Abu Sayid Ta j cilkom zrozumilim bulo jogo bazhannya privernuti na svij bik vorogiv svogo voroga U 1462 r pislya smerti hana Elabugi pochav rozpadatisya Mogulistan a 1468 r pomer Abulhayir han i rozpadayetsya jogo derzhava Kazanske hanstvo pochalo z jogo nashadkami borotbu za teritoriyi Vzimku 1470 r starshij sin Dzhanibeka Mahmud sultan zajnyav misto Suzak u dolini Sirdar yi a drugij sin Irenchi sultan ovolodiv Sauranom Pravitel uzbekiv Muhammad Shajbani vidstupiv do Buhari Za dva roki vin zrobiv sprobu znovu zahopiti mista po Sirdar yi Spochatku jogo suprovodzhuav uspih V boyu na perevali Sanguluk u gorah Karatau zaginuv Mahmud sultan ale j vorogi otrimali bagato vtrat i vidstupili do Turkestanu Lishe na pochatok 1480 h rr Muhammad Shajbani ovolodiv Signakom Sauranom ta Yasami ale ne zmig prognati kazahiv iz stepiv na protilezhnomu berezi Sirdar yi U 1488 r Burunduk han vidbiv Sauran U 1513 r pid vladu Kasima perejshov Sajram Pivdenni mezhi Kazahskogo hanstva syagali Turkestanu Na pivdennomu shodi kazaham nalezhali peredgir ya ta dolini znachnoyi chastini Semirichchya a na pivnochi ta pivnichnomu shodi mezhi yih volodin prohodili v rajoni gir Ulu Tau i ozera Balhash dohodyachi do vidrogiv Karakalinskih gir a na pivnichnomu zahodi syagayuchi basejnu Yayiku Rozkvit Kazahske hanstvo pri Kasim hani Kasim hana 1511 1521 nazivayut zbirachem kazahskih zemel Sin Dzhanibeka Vlada perehodit do nashadkiv Dzhanibeka Prikochuvali grupi plemen z Nogajskoyi ordi de bula kriza Mezhi hanstva dosyagli Yayiku Sirdar yi pishli za Ulitau ta Balhash Vpershe pislya mongolskogo nashestsya vsi kazahski plemena ob yednalisya v odnu derzhavu Chislo piddanih ocinyuvalosya v 1 miljon a vijska u 300 tisyach U 1511 r bulo prijnyato pershij zvid zakoniv Kaska zholi Svitla doroga Vin vklyuchav 5 rozdiliv Majnovij zakon kudi vhodili i polozhennya pro regulyuvannya majnovih superechok superechok shodo zemli j hudobi Kriminalnij zakon de rozglyadalisya vidi kriminalnih zlochiniv ta pokarannya Vijskovij zakon Posolskij zvichaj rozdil de obgovoryuvavsya posolskij etiket ta mizhnarodne pravo Suspilni zakoni Hanstvo zdijsnilo uspishnij pohid na Tashkent a nogajsku ordu vidtisnili azh do mezh Astrahanskogo hanstva Zanepad 1 a gromadyanska vijna v Kazahskomu hanstvi Pislya smerti Kasim hana nogajci znovu zahopili teritoriyu do r Turgaj Kazahske hanstvo teper obmezhuvalosya teritoriyami Pivdennogo Kazahstanu ta Semirichchya Centralna teritoriya Kazahstanu Sari Arka nominalno vhodila do skladu hanstva ale yiyi pivnichni rajoni do Nuri zahopilo Sibirske hanstvo Pid chas pravlinnya Tahir hana 1523 1533 ojrati zahopili shidnu chastinu Sari Arka j pochalasya kazaho ojratska vijna Pochalisya mizhusobici buli vtracheni prisirdar yinski mista Proti Kazahskogo hanstva utvoryuyetsya soyuz uzbeckih ta mogulskih praviteliv Kazahske hanstvo pri Haknazari Borovsya proti ojrativ u Semirichchi ta moguliv Hotiv vidnoviti poperedni teritoriyi ale ce bulo nemozhlivo Nablizilasya Rosiya sho zavoyuvala Kazanske Astrahanske ta Sibirske hanstva Na Sirdar yi z yavilisya karakalpaki Privernuv na svij bik nogajskih murz Ale vin uspishno dolav pohodi ojrativ Povernuv pivnichni rajoni Sari Arki vidvoyuvav u nogajciv Sarajshik z otochuyuchoyu teritoriyeyu zavoyuvav u hivinciv pivostriv Mangishlak Pochav pohid proti Mogulistanu dlya vklyuchennya Semirichchya Kazahske hanstvo pislya Haknazara Shigaj han 1580 1582 zapam yatavsya tim sho pislya uchasti kazahiv u pohodi uzbeckogo hana Abdallaha cherez Turkestan hanstvu distalisya zemli v Serednij Aziyi Tavakul 1586 1598 U 1586 r zahopiv mista u Turkestani U 1594 r nadislav u Moskvu pershe posolstvo na choli z Kul Muhamedom Vono malo zvilniti pleminnika posla yakij buv tam amanatom zalozhnikom ta nalagoditi vidnosini Todi zh pid jogo vladu potrapila chastina ojrativ Uspishno zavershiv borotbu za sirdar yinski mista Kazahske hanstvo za Esim hana U 1598 r pidpisav mir z Buharoyu Do Kazahskogo hanstva za jogo pravlinnya vhodili turkestanski mista Tashkent zahoplenij 1627 r chim likvidovano Tashkentske hanstvo ta Fergana Zvid zakoniv Esim salgan eski zhol Esima spravzhnij shlyah Reformi Esim hana Dokorinno reformuvav usyu politichnu sistemu Rozshiriv prava obshini ta yiyi kerivnikiv Bulo viznacheno povnovazhennya biyiv haniv ta batiriv obmezheno aristokratiyu Proviv administrativnu reformu podiliv hanstvo na zhuzi gospodarsko teitorialni ob yednannya yaki ocholyuvali biyi kotri obmezhuvali povnovazhennya hana Kazaho dzhungarska vijna Pislya smerti Esim hana pochalisya mizhusobici Zahidni ojrati ob yednalisya ta 1635 r stvorili Dzhungarske hanstvo Pochalasya borotba kazahiv za Pivnichnij Kazahstan ta kochiv ya Zhetisu Borotba zi zminnim uspihom trivala azh do 1718 r Pislya cogo derzhava rozpalasya na okremi zhuzi Kazahske hanstvo za Abilaj hana Na chas jogo zhittya zhuzi znovu ob yednalisya u yedinu derzhavu ale po jogo smerti derzhava rozpalasya znovu Kazahske hanstvo za hana Kenesari Kazahske hanstvo vzhe nominalno bulo v skladi Rosijskoyi imperiyi Carskij uryad ne rozumiv zakoniv hanstva namagavsya privchiti kazahiv do osilosti buduyuchi na zemlyah hanstva forteci Kenesari buv duzhe nezadovolenij ciyeyu politikoyu Kilka raziv vin zvernuvsya z protestami do carskogo uryadu Ale vse daremno I todi vin virishuye vistupiti zbrojno Privodom u 1837 r stav namir carskogo uryadu zbuduvati novi ukriplennya v Kokshetau ta Akmoli z budivnictvom ciloyi lanki kozackih stanic Vidrodiv zakoni Tauke hana ta sudi biyiv U veresni 1841 r na z yizdi kazahskih rodiv virishili vidroditi Kazahske hanstvo Pochalasya bagatorichna borotba Ale Kenesari 1847 r vtorgnuvsya v kirgizki zemli Bilya ukriplennya Pishkek kirgizi otochili jogo vijska Han potrapiv u polon ta buv strachenij HaniKerej han 1465 1473 Dzhanibek I 1473 1480 Burindik 1480 1511 Kasim 1511 1518 Mamash 1518 1523 Tahir 1523 1529 Bujdash 1529 1533 Togim 1533 1538 Ahmat 1533 1535 Haknazar 1538 1580 Shigaj 1580 1582 Tauekel 1582 1598 Yesim 1598 1628 Zhanibek 1628 1643 Zhangir 1643 1652 Batir 1652 1680 Tauke 1680 1718 Kajip 1718 1719 Bolat 1719 1728 Abilmabet 1728 1737 Abilaj 1771 1781 Kene Kenesari 1841 1847DzherelaPerdue Peter C 2009 China Marches West The Qing Conquest of Central Eurasia Harvard University Press Batys Қazakstan oblysy Enciklopediya Almaty Arys baspasy 2002 zhyl ISBN 9965 607 02 8 Zhogaryga koteriliniz Otyrar Enciklopediya Almaty Arys baspasy 2005 ISBN 9965 17 272 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kazahske hanstvo Utvorennya Kazahskogo hanstva na Istoriya Kazahstanu 19 travnya 2015 u Wayback Machine Kazahskoyi ordi hani 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kazahske hanstvo 18 travnya 2015 u Wayback Machine Kazahske hanstvo na Islam sogodni 18 travnya 2015 u Wayback Machine Kenesari 30 chervnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ