Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Керей-хан (Гірей-хан, Кірей-хан; 1425—1473) — перший казахський хан, один із засновників Казахського ханства та його перший правитель від 1465 до 1472 року.
| Керей-хан | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1465 — 1473 | |||
| Наступник: | Жанібек-хан | ||
| Народження: | 1425 Орда-Еджена | ||
| Смерть: | 1473 Казахське ханство | ||
| Рід: | Чингізиди | ||
| Діти: | Бурундук-хан | ||
Життєпис
Відповідно до однієї з версій перші казахські хани походили з родини Орда-Еджена. За іншою теорією вони були нащадками тринадцятого сина Джучі-хана — Тука-Тимура.
У другій половині 1450-их років частина кочового населення на чолі з султанами Жанібеком і Кереєм відокремилась від шайбаніда Абулхайра, який правив у Дешт-і-Кипчаку, й відкочувала до Могулістану, оселившись у долинах річок Чу і Кози-Баші. Хан Могулістану вступив у союз із ними, розраховуючи на їхню підтримку в боротьбі зі своїми противниками. 1468 року Абулхайр, остерігаючись посилення влади Жанібека та Керея, вторгся до Могулістану, втім він раптово помер дорогою. Після цього верховну владу успадкував його син, Шайх-Хайдар, правління якого було нетривалим. Після вбивства останнього Сибірським ханом Ібаком верховну владу у східному Дешті отримав Керей, який призначив правителем західного крила свого брата Жанібека.
Завдяки подіям того періоду сформувалась сучасна назва казахської народності, від кінця XV століття термін «қазақ» (казах) набув політичного характеру та вживався для позначення окремих феодальних володінь, створених Кереєм і Жанібеком. Вже від початку XVI століття, після того як частина племен відкочувала з території сучасного Казахстану на чолі з Шайбані-ханом до Мавераннахру, термін «қазақ» почав набувати етнічного характеру.
Примітки
- Абусеитова М. Х. Казахское ханство во второй половине XVI века. — Алма-Ата : Наука, 1985. — С. 38.
- Абусеитова М. Х. Казахское ханство во второй половине XVI века. — Алма-Ата : Наука, 1985. — С. 39.
- Жолдасбекұлы М., Салғараұлы Қ., Сейдімбек А. Болатұлы Керей хан // Елтұтқа. Ел тарихының әйгілі тұлғалары. — Астана : KÜL TEGIN, 2001. — С. 80. — .
- В. В. Трепавлов. История Ногайской Орды. Москва. Издательская фирма «Восточная литература», РАН
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kerej han Girej han Kirej han 1425 1473 pershij kazahskij han odin iz zasnovnikiv Kazahskogo hanstva ta jogo pershij pravitel vid 1465 do 1472 roku Kerej hanPrapor Kazahskij han1465 1473Nastupnik Zhanibek han Narodzhennya 1425 Orda EdzhenaSmert 1473 Kazahske hanstvoRid ChingizidiDiti Burunduk hanZhittyepisVidpovidno do odniyeyi z versij pershi kazahski hani pohodili z rodini Orda Edzhena Za inshoyu teoriyeyu voni buli nashadkami trinadcyatogo sina Dzhuchi hana Tuka Timura U drugij polovini 1450 ih rokiv chastina kochovogo naselennya na choli z sultanami Zhanibekom i Kereyem vidokremilas vid shajbanida Abulhajra yakij praviv u Desht i Kipchaku j vidkochuvala do Mogulistanu oselivshis u dolinah richok Chu i Kozi Bashi Han Mogulistanu vstupiv u soyuz iz nimi rozrahovuyuchi na yihnyu pidtrimku v borotbi zi svoyimi protivnikami 1468 roku Abulhajr osterigayuchis posilennya vladi Zhanibeka ta Kereya vtorgsya do Mogulistanu vtim vin raptovo pomer dorogoyu Pislya cogo verhovnu vladu uspadkuvav jogo sin Shajh Hajdar pravlinnya yakogo bulo netrivalim Pislya vbivstva ostannogo Sibirskim hanom Ibakom verhovnu vladu u shidnomu Deshti otrimav Kerej yakij priznachiv pravitelem zahidnogo krila svogo brata Zhanibeka Zavdyaki podiyam togo periodu sformuvalas suchasna nazva kazahskoyi narodnosti vid kincya XV stolittya termin kazak kazah nabuv politichnogo harakteru ta vzhivavsya dlya poznachennya okremih feodalnih volodin stvorenih Kereyem i Zhanibekom Vzhe vid pochatku XVI stolittya pislya togo yak chastina plemen vidkochuvala z teritoriyi suchasnogo Kazahstanu na choli z Shajbani hanom do Maverannahru termin kazak pochav nabuvati etnichnogo harakteru PrimitkiAbuseitova M H Kazahskoe hanstvo vo vtoroj polovine XVI veka Alma Ata Nauka 1985 S 38 Abuseitova M H Kazahskoe hanstvo vo vtoroj polovine XVI veka Alma Ata Nauka 1985 S 39 Zholdasbekuly M Salgarauly Қ Sejdimbek A Bolatuly Kerej han Eltutka El tarihynyn әjgili tulgalary Astana KUL TEGIN 2001 S 80 ISBN 9965 441 26 X V V Trepavlov Istoriya Nogajskoj Ordy Moskva Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN