Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Парте́сний спів (з лат. partes — «частини», «партії», «голоси») — вид церковного багатоголосного хорового співу, який на початку XVII століття замінив одноголосний знаменний спів.
Кількість голосів (партій) коливалась від 3 до 12, в окремих випадках досягала 48. Кожна партія виконувалась невеликою кількістю співаків, здебільшого по 1-2 на партію. Тому партесний спів слід віднести скоріше до ансамблевого, ніж до хорового. Виконавцями партесної музики були хлопчики, яких спеціально навчали, та дорослі професійні співці. Залучення жіночих голосів до виконання не практикувалось.
Найхарактерніший жанр партесної музики — партесний концерт. На основі партесного концерту в другій половині XVIII століття сформувався жанр хорового духовного концерту, який і витіснив партесний спів із вжитку.
Рукописні джерела
Партесні рукописи зберігаються в рукописних відділах бібліотек України та Російської Федерації (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Державний історичний музей РФ та ін.) у вигляді комплектів [ru]. Партія кожного голосу записана в окремій книжечці-партії (звідси назва «партесний»).
Партитурна форма запису не характерна для партесних рукописів. З цим пов'язана проблема втрати окремих голосів і необхідність реконструкції втрачених голосів для виконання або видання партесних творів.
Переважна більшість наявних у рукописах партесних творів досі не розшифрована і не опублікована, тому партесна музика ще недостатньо вивчена.
Історія
Партесний спів виник у контексті полеміки між православною та католицькою церквами в Україні на межі XVI-XVII століть. У боротьбі за прихильність прихожан православне богослужіння з його аскетичною монодією знаменного розспіву починало програвати порівняно з пишним католицьким богослужінням, де використовувався багатоголосний хор та орган. У православних церквах України почали використовувати багатоголосний спів, по-своєму переосмисливши здобутки західноєвропейської хорової та інструментальної музики.
Партесний спів прийшов на зміну одноголосного знаменного розспіву. Приблизно за півстоліття до появи партесного співу стара крюкова нотація почала замінюватися на нотолінійну, близьку сучасній. Таким чином почали записувати знаменний розспів і саме ця форма запису дозволила його розшифрувати в XX столітті. Коли з'явився партесний спів, цю ж нотацію («київське знам'я») почали використовувати для запису партесної музики. Новітні дослідження авторитетних у цій галузі вчених показують, що на початковому етапі відбулося сплавлення поспівок знаменного одноголосний і нового для православної музики типу організації музичного простору, тобто багатоголосної музичної фактури. Партесний спів став першим видом благозвучного багатоголосся в богослужбової музиці православної церкви.
Поширення
Ініціаторами введення партесного співу стали православні братства. Відкриваючи школи при монастирях, вони запроваджували вивчення партесного співу в братських та церковних хорах. Перша згадка про таке вивчення пов'язана зі Львівським ставропігійним братством і датується 1590-ми роками.
У Київській митрополії партесний спів дозволений до використання з благословення Олександрійського патріарха Мелетія Пігаса. Приблизно через півстоліття, внаслідок захоплення українських земель Московією у 1654 році партесний спів поширився і на Московське царство. Поширювалося відбувалося шляхом копіювання українських рукописів і вивезення співаків до Росії на тлі загальної європеїзації російського суспільства. Офіційно до богослужбового вжитку в Росії партесний спів запроваджено патріархом Ніконом, коли він був ще митрополитом в Великому Новгороді. У Москві нововведення дуже сподобалося царю Олексію Михайловичу, який сприяв введенню партесного співу в московських храмах. Великим любителем партесного співу був і син царя Олексія — цар Петро I. Поступово в Росії сформувалася самостійна школа партесного співу, хоча українські рукописи продовжували копіюватися для виконання українських партесів у Росії.
Склався ще один погляд на походження партесного співу, який нині пропагується Російською православною церквою, хоча в науковій літературі вважається застарілим і таким, що суперечить істині. Підкреслюючи факт винаходу партесного співу «за зразком», батьківщиною партесного співу називають Італію. При цьому, однак, не враховується, що жоден з партесних творів не міг бути виконаний в Італії, оскільки сама структура музичної тканини партесних творів була зовсім іншою, ніж у західній музиці, і для західного слухача така музика була б абсолютно неприйнятна (так само й неприйнятні були би православні богослужбові тексти, на яких ґрунтувався партесний спів). Однією з відмінностей партесної музики від західної, що також є свідченням наступності традиції партесного співу від традиції знаменного розспіву, є принцип «мігруючих дублювань», який пояснює будову партесного надбагатоголосся. Цей принцип, що складається в паралельному веденні кількох голосів, є принципово неприйнятним для всієї західної музики того часу.
Теоретичні основи партесного співу були викладені в ряді трактатів. Найвідоміший з них і єдиний збережений (у кількох редакціях) — «Грамматика мусікійська» Миколи Дилецького. З 1970-х почалось відродження партесної музики. Особливу роль у цьому відродженні відіграла наукова і популяризаторська діяльність Н. О. Герасимової-Персидської, автора двох монографій, присвячених партесній музиці, великої кількості публікацій на цю тему. Н. О. Герасимовою-Персидською підготовлено всі дотепер здійснені видання української партесної музики.
Типологія
У партесному співі розрізняють виконання творів з постійним і перемінним багатоголоссям. Перемінне багатоголосся передбачає чергування хорового tutti та окремих груп голосів. Імовірно, воно було первинним і бере початок від принципу «концертування» (тобто, «змагання»), поширеного у західноєвропейській музиці пізнього Ренесансу (венеціанська школа — творчість Андреа та Джованні Ґабріелі) та доби Бароко (зокрема, інструментальний жанр concerto grosso). Постійне багатоголосся, поширене на території Росії, зазвичай є гармонізаціями мелодій знаменного та інших розспівів.
Загалом, за кількістю голосів і характером багатоголосся партесні твори поділяються на три групи: партесні концерти, партесні мотети і партесні твори з постійним багатоголоссям. До партесних концертів відносять всі твори на 8 і більше голосів, до мотетів — партесні твори змінного багатоголосся на 6 і менше голосів. Семиголосі твори поки не знайдені, тому в цю класифікацію вони не включені, але, скоріш за все, вони також мусять бути віднесені до концертів.
За тематикою текстів і переважаючими музичними засобами партесні твори поділяються на дві великі групи: віватно-панегіричні (прославні) та лірико-драматичні (покаянні).
Композитори партесної музики
На території України працювали: Микола Дилецький (Київ, Львів), Іван Домарацький (Київ), (Київ), Симеон Пекалицький (імовірно, Львів), Грицько (Київ) та ін. Збереглися прізвища багатьох авторів партесних творів із нині втраченого львівського зібрання. Серед них Шаваровський, Завадовський, Бешевський, Челушин, Гавалевич та ін.
На території Росії: В. Титов, С. Бєляєв, М. Бавикін, Ф. Редриков, І. Коренєв, а також М. Дилецький, С. Пекалицький (імовірно) та ін.
Більшість партесних творів збереглись як анонімні і точно не датовані.
Примітки
- Герасимова-Персидская Н. А.. Партесное многоголосие и формирование стилевых направлений в музыке XVII — первой половины XVIII века // Музыка. Время. Пространство. 2012 г. Стр. 111
- . Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архимандрит Гавриил. Руководство по литургике, или Наука о православном богослужении. Учебное пособие о богослужении Православной церкви. О составных частях богослужения, символических действиях, лицах, совершающих богослужение, о священных местах, иконах, священных одеждах. О различных видах церковного богослужения, о Литургии. Стр. 189
- Пясковский И. Б. Полифония в Украинской музыке. — К. : 2012. — Стр. 41
Джерела та література
- Корній Л. П.. Партесний спів [ 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 69. — .
Література
- Дилецкий Н. П. Идеа грамматики мусикийской. Публикация, перевод, исследование и комментарии В. В. Протопопова. Москва, 1979 (Памятники русского музыкального искусства, вып.7).
- Герасимова-Персидская Н. А. Партесный концерт в истории музыкальной культуры. Москва, 1983.
- Герасимова-Персидська Н. О. Хоровий концерт на Україні в XVII—XVIII ст. Київ: Музична Україна, 1978.
- Українські партесні мотети початку XVIII століття з Югославських зібрань. Київ, 1991: Упорядкування та вступна стаття Н. О. Герасимової-Персидської.
Нотні видання
- Партесний концерт/ [упоряд., авт. вступн. ст. Н. О. Герасимова-Персидська]. — К. : Муз. Україна, 1976. — 232 с. — (Матеріали з історії української музики);
- Герасимова-Персидська Н. О. Хоровий концерт на Україні в XVII—XVIII ст. / Н. О. Герасимова-Персидська. — К. : Муз. Україна, 1978. — 182 с.
- Микола Дилецький. Хорові твори/ [упоряд., ред., авт. вступн. ст. та комент. Н. О. Герасимова-Персидська]. — К. : Муз. Україна, 1981. — 253 с.
- Українські партесні мотети початку XVIII століття з Югославських зібрань. — Київ, 1991.
- «Партесні концерти XVII—XVIII ст. з Київської колекції» (Українською та англійською мовами) / Упорядкування, розшифровка, зведення в партитуру, наукова редакція, вступна стаття та коментарі Н. О. Герасимової-Персидської, спецредакція та підготовка до друку Є. В. Ігнатенко. — К.: Музична Україна, 2006. — 340 с.
Посилання
- Партесний спів // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 86-88
- Лаврський спів [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 805. — 1000 екз.
- Партесний спів // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1301-1302. — 1000 екз.
- Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 79. Старовинна українська хорова музика: монодія і партесний концерт [ 15 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Свіжа інформація про дослідження партесної музики (укр.) [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Підбірка нот і матеріалів (рос.) [ 30 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parte snij spiv z lat partes chastini partiyi golosi vid cerkovnogo bagatogolosnogo horovogo spivu yakij na pochatku XVII stolittya zaminiv odnogolosnij znamennij spiv Kilkist golosiv partij kolivalas vid 3 do 12 v okremih vipadkah dosyagala 48 Kozhna partiya vikonuvalas nevelikoyu kilkistyu spivakiv zdebilshogo po 1 2 na partiyu Tomu partesnij spiv slid vidnesti skorishe do ansamblevogo nizh do horovogo Vikonavcyami partesnoyi muziki buli hlopchiki yakih specialno navchali ta dorosli profesijni spivci Zaluchennya zhinochih golosiv do vikonannya ne praktikuvalos Najharakternishij zhanr partesnoyi muziki partesnij koncert Na osnovi partesnogo koncertu v drugij polovini XVIII stolittya sformuvavsya zhanr horovogo duhovnogo koncertu yakij i vitisniv partesnij spiv iz vzhitku Rukopisni dzherelaPartesni rukopisi zberigayutsya v rukopisnih viddilah bibliotek Ukrayini ta Rosijskoyi Federaciyi Nacionalna biblioteka Ukrayini im V I Vernadskogo Derzhavnij istorichnij muzej RF ta in u viglyadi komplektiv ru Partiya kozhnogo golosu zapisana v okremij knizhechci partiyi zvidsi nazva partesnij Partiturna forma zapisu ne harakterna dlya partesnih rukopisiv Z cim pov yazana problema vtrati okremih golosiv i neobhidnist rekonstrukciyi vtrachenih golosiv dlya vikonannya abo vidannya partesnih tvoriv Perevazhna bilshist nayavnih u rukopisah partesnih tvoriv dosi ne rozshifrovana i ne opublikovana tomu partesna muzika she nedostatno vivchena IstoriyaPartesnij spiv vinik u konteksti polemiki mizh pravoslavnoyu ta katolickoyu cerkvami v Ukrayini na mezhi XVI XVII stolit U borotbi za prihilnist prihozhan pravoslavne bogosluzhinnya z jogo asketichnoyu monodiyeyu znamennogo rozspivu pochinalo progravati porivnyano z pishnim katolickim bogosluzhinnyam de vikoristovuvavsya bagatogolosnij hor ta organ U pravoslavnih cerkvah Ukrayini pochali vikoristovuvati bagatogolosnij spiv po svoyemu pereosmislivshi zdobutki zahidnoyevropejskoyi horovoyi ta instrumentalnoyi muziki Partesnij spiv prijshov na zminu odnogolosnogo znamennogo rozspivu Priblizno za pivstolittya do poyavi partesnogo spivu stara kryukova notaciya pochala zaminyuvatisya na notolinijnu blizku suchasnij Takim chinom pochali zapisuvati znamennij rozspiv i same cya forma zapisu dozvolila jogo rozshifruvati v XX stolitti Koli z yavivsya partesnij spiv cyu zh notaciyu kiyivske znam ya pochali vikoristovuvati dlya zapisu partesnoyi muziki Novitni doslidzhennya avtoritetnih u cij galuzi vchenih pokazuyut sho na pochatkovomu etapi vidbulosya splavlennya pospivok znamennogo odnogolosnij i novogo dlya pravoslavnoyi muziki tipu organizaciyi muzichnogo prostoru tobto bagatogolosnoyi muzichnoyi fakturi Partesnij spiv stav pershim vidom blagozvuchnogo bagatogolossya v bogosluzhbovoyi muzici pravoslavnoyi cerkvi Poshirennya Iniciatorami vvedennya partesnogo spivu stali pravoslavni bratstva Vidkrivayuchi shkoli pri monastiryah voni zaprovadzhuvali vivchennya partesnogo spivu v bratskih ta cerkovnih horah Persha zgadka pro take vivchennya pov yazana zi Lvivskim stavropigijnim bratstvom i datuyetsya 1590 mi rokami U Kiyivskij mitropoliyi partesnij spiv dozvolenij do vikoristannya z blagoslovennya Oleksandrijskogo patriarha Meletiya Pigasa Priblizno cherez pivstolittya vnaslidok zahoplennya ukrayinskih zemel Moskoviyeyu u 1654 roci partesnij spiv poshirivsya i na Moskovske carstvo Poshiryuvalosya vidbuvalosya shlyahom kopiyuvannya ukrayinskih rukopisiv i vivezennya spivakiv do Rosiyi na tli zagalnoyi yevropeyizaciyi rosijskogo suspilstva Oficijno do bogosluzhbovogo vzhitku v Rosiyi partesnij spiv zaprovadzheno patriarhom Nikonom koli vin buv she mitropolitom v Velikomu Novgorodi U Moskvi novovvedennya duzhe spodobalosya caryu Oleksiyu Mihajlovichu yakij spriyav vvedennyu partesnogo spivu v moskovskih hramah Velikim lyubitelem partesnogo spivu buv i sin carya Oleksiya car Petro I Postupovo v Rosiyi sformuvalasya samostijna shkola partesnogo spivu hocha ukrayinski rukopisi prodovzhuvali kopiyuvatisya dlya vikonannya ukrayinskih partesiv u Rosiyi Sklavsya she odin poglyad na pohodzhennya partesnogo spivu yakij nini propaguyetsya Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu hocha v naukovij literaturi vvazhayetsya zastarilim i takim sho superechit istini Pidkreslyuyuchi fakt vinahodu partesnogo spivu za zrazkom batkivshinoyu partesnogo spivu nazivayut Italiyu Pri comu odnak ne vrahovuyetsya sho zhoden z partesnih tvoriv ne mig buti vikonanij v Italiyi oskilki sama struktura muzichnoyi tkanini partesnih tvoriv bula zovsim inshoyu nizh u zahidnij muzici i dlya zahidnogo sluhacha taka muzika bula b absolyutno neprijnyatna tak samo j neprijnyatni buli bi pravoslavni bogosluzhbovi teksti na yakih gruntuvavsya partesnij spiv Odniyeyu z vidminnostej partesnoyi muziki vid zahidnoyi sho takozh ye svidchennyam nastupnosti tradiciyi partesnogo spivu vid tradiciyi znamennogo rozspivu ye princip migruyuchih dublyuvan yakij poyasnyuye budovu partesnogo nadbagatogolossya Cej princip sho skladayetsya v paralelnomu vedenni kilkoh golosiv ye principovo neprijnyatnim dlya vsiyeyi zahidnoyi muziki togo chasu Teoretichni osnovi partesnogo spivu buli vikladeni v ryadi traktativ Najvidomishij z nih i yedinij zberezhenij u kilkoh redakciyah Grammatika musikijska Mikoli Dileckogo Z 1970 h pochalos vidrodzhennya partesnoyi muziki Osoblivu rol u comu vidrodzhenni vidigrala naukova i populyarizatorska diyalnist N O Gerasimovoyi Persidskoyi avtora dvoh monografij prisvyachenih partesnij muzici velikoyi kilkosti publikacij na cyu temu N O Gerasimovoyu Persidskoyu pidgotovleno vsi doteper zdijsneni vidannya ukrayinskoyi partesnoyi muziki TipologiyaU partesnomu spivi rozriznyayut vikonannya tvoriv z postijnim i pereminnim bagatogolossyam Pereminne bagatogolossya peredbachaye cherguvannya horovogo tutti ta okremih grup golosiv Imovirno vono bulo pervinnim i bere pochatok vid principu koncertuvannya tobto zmagannya poshirenogo u zahidnoyevropejskij muzici piznogo Renesansu venecianska shkola tvorchist Andrea ta Dzhovanni Gabrieli ta dobi Baroko zokrema instrumentalnij zhanr concerto grosso Postijne bagatogolossya poshirene na teritoriyi Rosiyi zazvichaj ye garmonizaciyami melodij znamennogo ta inshih rozspiviv Zagalom za kilkistyu golosiv i harakterom bagatogolossya partesni tvori podilyayutsya na tri grupi partesni koncerti partesni moteti i partesni tvori z postijnim bagatogolossyam Do partesnih koncertiv vidnosyat vsi tvori na 8 i bilshe golosiv do motetiv partesni tvori zminnogo bagatogolossya na 6 i menshe golosiv Semigolosi tvori poki ne znajdeni tomu v cyu klasifikaciyu voni ne vklyucheni ale skorish za vse voni takozh musyat buti vidneseni do koncertiv Za tematikoyu tekstiv i perevazhayuchimi muzichnimi zasobami partesni tvori podilyayutsya na dvi veliki grupi vivatno panegirichni proslavni ta liriko dramatichni pokayanni Kompozitori partesnoyi muzikiNa teritoriyi Ukrayini pracyuvali Mikola Dileckij Kiyiv Lviv Ivan Domarackij Kiyiv Kiyiv Simeon Pekalickij imovirno Lviv Gricko Kiyiv ta in Zbereglisya prizvisha bagatoh avtoriv partesnih tvoriv iz nini vtrachenogo lvivskogo zibrannya Sered nih Shavarovskij Zavadovskij Beshevskij Chelushin Gavalevich ta in Na teritoriyi Rosiyi V Titov S Byelyayev M Bavikin F Redrikov I Korenyev a takozh M Dileckij S Pekalickij imovirno ta in Bilshist partesnih tvoriv zbereglis yak anonimni i tochno ne datovani PrimitkiGerasimova Persidskaya N A Partesnoe mnogogolosie i formirovanie stilevyh napravlenij v muzyke XVII pervoj poloviny XVIII veka Muzyka Vremya Prostranstvo 2012 g Str 111 Arhiv originalu za 22 bereznya 2014 Procitovano 21 bereznya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhimandrit Gavriil Rukovodstvo po liturgike ili Nauka o pravoslavnom bogosluzhenii Uchebnoe posobie o bogosluzhenii Pravoslavnoj cerkvi O sostavnyh chastyah bogosluzheniya simvolicheskih dejstviyah licah sovershayushih bogosluzhenie o svyashennyh mestah ikonah svyashennyh odezhdah O razlichnyh vidah cerkovnogo bogosluzheniya o Liturgii Str 189 Pyaskovskij I B Polifoniya v Ukrainskoj muzyke K 2012 Str 41Dzherela ta literaturaKornij L P Partesnij spiv 28 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 69 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Dileckij N P Idea grammatiki musikijskoj Publikaciya perevod issledovanie i kommentarii V V Protopopova Moskva 1979 Pamyatniki russkogo muzykalnogo iskusstva vyp 7 Gerasimova Persidskaya N A Partesnyj koncert v istorii muzykalnoj kultury Moskva 1983 Gerasimova Persidska N O Horovij koncert na Ukrayini v XVII XVIII st Kiyiv Muzichna Ukrayina 1978 Ukrayinski partesni moteti pochatku XVIII stolittya z Yugoslavskih zibran Kiyiv 1991 Uporyadkuvannya ta vstupna stattya N O Gerasimovoyi Persidskoyi Notni vidannyaPartesnij koncert uporyad avt vstupn st N O Gerasimova Persidska K Muz Ukrayina 1976 232 s Materiali z istoriyi ukrayinskoyi muziki Gerasimova Persidska N O Horovij koncert na Ukrayini v XVII XVIII st N O Gerasimova Persidska K Muz Ukrayina 1978 182 s Mikola Dileckij Horovi tvori uporyad red avt vstupn st ta koment N O Gerasimova Persidska K Muz Ukrayina 1981 253 s Ukrayinski partesni moteti pochatku XVIII stolittya z Yugoslavskih zibran Kiyiv 1991 Partesni koncerti XVII XVIII st z Kiyivskoyi kolekciyi Ukrayinskoyu ta anglijskoyu movami Uporyadkuvannya rozshifrovka zvedennya v partituru naukova redakciya vstupna stattya ta komentari N O Gerasimovoyi Persidskoyi specredakciya ta pidgotovka do druku Ye V Ignatenko K Muzichna Ukrayina 2006 340 s PosilannyaPartesnij spiv Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 86 88 Lavrskij spiv 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 805 1000 ekz Partesnij spiv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1301 1302 1000 ekz Marko Robert Steh Ochima kulturi 79 Starovinna ukrayinska horova muzika monodiya i partesnij koncert 15 listopada 2019 u Wayback Machine Svizha informaciya pro doslidzhennya partesnoyi muziki ukr 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Pidbirka not i materialiv ros 30 grudnya 2012 u Wayback Machine