Симеон Пекалицький (іноді Семен Пекалицький; 1630 — 1688?) — український композитор, хоровий диригент та музичний педагог. Автор партесних хорових творів.
Симеон Пекалицький | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1630 |
Професії | композитор |
Біографія
Про життя Симеона Пекалицького відомо мало. Народився в Україні приблизно 1630 року, навчався у вищих школах Києва, Львова, Острога чи Луцька. Здобув ґрунтовну музичну освіту.
У 60-ті рр. XVII ст. Симеон Пекалицький керував капелою чернігівського архієпископа Лазаря Барановича. Можна припустити, що саме Лазар Баранович звернув увагу на здібного юнака. У середині 1660-х рр. московський цар зацікавився можливістю впровадження багатоголосного співу в московській церкві. 1666 року чернігівський хор, як показовий, їде до Москви, де працює майже рік. С. Пекалицький отримав нагоду продемонструвати і свою музику, і диригентську майстерність.
1667 року митець стає керівником хорової капели Йосипа (Івана) Шумлянського у Львові, а 1673 р. його знову запрошують до Москви, де він стає на чолі Придворної капели. У 80-ті роки XVII ст. знову повертається в Україну та оселяється в Новгороді-Сіверському.
У реєстрі нот бібліотеки Львівської братської школи за 1697 р. згадується 8-ми голосна «Служба Божа» Симеона Пекалицького. Очевидно вона також і виконувалась хором Львівської братської школи
Посилання
- Пекалицький (Пекаль) Семен (Симеон) Овдійович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 124
- Стаття Степана Лісецького «Чарує музика через століття» [1][недоступне посилання з липня 2019]
- Симеон Пекалицький на сайті Хоровий спів України [2][недоступне посилання з липня 2019]
Література
- Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини / Д. Калібаба. — Чернігів: Редакційно-видавничий відділ комітету інформації, 1998. — С. 110—171.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simeon Pekalickij inodi Semen Pekalickij 1630 1688 ukrayinskij kompozitor horovij dirigent ta muzichnij pedagog Avtor partesnih horovih tvoriv Simeon PekalickijOsnovna informaciyaData narodzhennya 1630Profesiyi kompozitorBiografiyaPro zhittya Simeona Pekalickogo vidomo malo Narodivsya v Ukrayini priblizno 1630 roku navchavsya u vishih shkolah Kiyeva Lvova Ostroga chi Lucka Zdobuv gruntovnu muzichnu osvitu U 60 ti rr XVII st Simeon Pekalickij keruvav kapeloyu chernigivskogo arhiyepiskopa Lazarya Baranovicha Mozhna pripustiti sho same Lazar Baranovich zvernuv uvagu na zdibnogo yunaka U seredini 1660 h rr moskovskij car zacikavivsya mozhlivistyu vprovadzhennya bagatogolosnogo spivu v moskovskij cerkvi 1666 roku chernigivskij hor yak pokazovij yide do Moskvi de pracyuye majzhe rik S Pekalickij otrimav nagodu prodemonstruvati i svoyu muziku i dirigentsku majsternist 1667 roku mitec staye kerivnikom horovoyi kapeli Josipa Ivana Shumlyanskogo u Lvovi a 1673 r jogo znovu zaproshuyut do Moskvi de vin staye na choli Pridvornoyi kapeli U 80 ti roki XVII st znovu povertayetsya v Ukrayinu ta oselyayetsya v Novgorodi Siverskomu U reyestri not biblioteki Lvivskoyi bratskoyi shkoli za 1697 r zgaduyetsya 8 mi golosna Sluzhba Bozha Simeona Pekalickogo Ochevidno vona takozh i vikonuvalas horom Lvivskoyi bratskoyi shkoliPosilannyaPekalickij Pekal Semen Simeon Ovdijovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 124 Stattya Stepana Liseckogo Charuye muzika cherez stolittya 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Simeon Pekalickij na sajti Horovij spiv Ukrayini 2 nedostupne posilannya z lipnya 2019 LiteraturaKalibaba D Vidomi diyachi kulturi nauki politiki Chernigivshini D Kalibaba Chernigiv Redakcijno vidavnichij viddil komitetu informaciyi 1998 S 110 171