Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Білове́жі Перші — село в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Первісні назви — Кочубеївський хутір, Кочубейщина, Кочубеївка, Білі Вежі. Населення села становить 462 особи (2006 рік). До 2020 центр сільської ради, якій були також підпорядковані населені пункти Біловежі Другі, Вишнівське, Зарукавне, Зеленівка, Кальчинівка, Круглолугівка.
| село Біловежі Перші | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Бахмацька міська громада |
| Облікова картка | Біловежі Перші |
| Основні дані | |
| Засноване | XVIII ст. |
| Населення | 462 |
| Площа | 0,002 км² |
| Поштовий індекс | 16551 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°02′22″ пн. ш. 32°46′48″ сх. д. / 51.03944° пн. ш. 32.78000° сх. д.Координати: 51°02′22″ пн. ш. 32°46′48″ сх. д. / 51.03944° пн. ш. 32.78000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 141 м |
| Найближча залізнична станція | Григорівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42 |
| Карта | |
  Біловежі Перші | |
 Біловежі Перші | |
| Мапа | |
Географія
Село Біловежі Перші розташоване на сході Ніжинського району і знаходиться за 18 км від центру громади та за 4 км від залізничної станції Григорівка. Середня висота над рівнем моря – 141 м.
Історія
Недалеко від села знаходиться давньоукраїнське городище Біла Вежа. Про фортецю Біла Вежа вперше згадується в 1085 році. За легендою київський князь Святослав захопив у хазар на Дону місто Саркел (Біла Вежа). Полонених поселив у верхів'ях річки Остер і заснував тут фортецю, яку поселенці назвали Білою Вежею в пам’ять про свою батьківщину. Біловежівське укріплення мало земляний вал, який тягнувся на 4 км, а всередині знаходився замок. Зруйнована монголо-татарами у 1239 році і більше не відбудовувалась.
Засновниками села були Кочубеї. Село згадується як хутір Кочубеївський в першій половині XVIII століття. Ним володів Василь Васильович Кочубей, полковник Полтавський. Хутір успадкував його син Павло, статський радник (1784), помер 1786 року. Далі село Білі Вежі згадується як власність Василя Васильовича Кочубея, брата Павла, маршала дворянства Глухівського повіту (1772-1779), помер до 1792 року. До реформи 1861 року землями та кріпаками села володів Олександр Васильович Кочубей (1788-1866), дійсний таємний радник.
Селянське життя було важким. Кріпаки працювали на пана весь час, і лише один день на тиждень на себе. З заходу на схід вздовж притоки Остра тягнувся дубовий ліс до станції Григорівка, який належав О.В. Кочубею. Перед реформою 1861 року він продав ліс Стояновському, а той перепродав ліс заможним селянам. Ліс був вирубаний.
Церква святого благовірного великого князя Олександра Невського — дерев'яна, побудована в 1856 році, земська школа побудована в 1904 році.
В XIX столітті власницьке село Білі Вежі входило до складу Голінської волості Конотопського повіту. 1859 року в Білих Вежах мешкало 829 осіб (435 осіб чоловічої статі та 394 — жіночої), налічувалось 133 дворових господарства.
На мапі Шуберта 1868 року вказано дві назви села: Біловежі і Кочубейщина.
В 1885 році в бувшому власницькому селі Білі Вежі налічувалося 1022 жителі, 198 дворів, діяли школа, 2 заїжджих двори і лавка.
За переписом 1897 року в селі мешкало 1353 особи (669 осіб чоловічої статі та 684 — жіночої), з них 1321 особа православного віросповідання. В селі проживало також кілька німецьких сімей (Міллери, Ольденбургери, Шпрінери).
В 1901 році населення села зросло до 1843 осіб (929 осіб чоловічої статі та 914 — жіночої). Найбільшим землевласником на селі був поміщик Михайло Миколайович Кочубей, в 1903 році він мав 1529 десятин землі. Через значне зростання населення і нестачу земель з кінця XIX століття відбувалося переселення селянських родин у східні райони Російської імперії.
Мешканці села Білі Вежі брали активну участь у революційних подіях 1905-1906 років. В статті Дроздова «Крестьянские союзы на Черниговщине в 1905-1906 гг.» друкувалися історичні замітки, у яких наводяться такі дані: «В селі Рундивізія у фельдшера Грекова було знайдено 44 постанови І з'їзду представників сіл Борзенського повіту» про підтримку селянами Всеросійського селянського союзу.
У січні-лютому 1918 року село знаходилося під владою більшовиків, які захопили прилеглі до залізниці райони Чернігівщини під час наступу війська М.Муравйова на Київ. У березні 1918 року більшовиків витіснили війська кайзерівської Німеччини, які ввійшли в Україну за Брест-Литовським мирним договором.
Потім село знаходилося під владою Центральної Ради Української Народної Республіки (до кінця квітня 1918 року), Гетьманату Української Держави Павла Скоропадського (до листопада 1918 року) і Директорії УНР (до січня 1919 року). В лютому 1919 р. Чернігівщину захопили більшовики, які у кінці серпня 1919 року відступили під натиском Добровольчої армії генерала Антона Денікіна. Більшовики повернулися в грудні 1919 року, вже остаточно.
Землі поміщика М.М. Кочубея поділили в 1921 р., на селянське господарство виділялося 10 десятин землі.
У 1923 році була проведена територіальна реформа, за якою Білі Вежі ввійшли до Дмитрівського району Конотопської округи і стали центром Біловезької сільської ради, у яку входив хутір Зарукавний. На 1924 рік чисельність населення у Білих Вежах дещо зменшилася, проживало 1707 осіб, було 346 дворових господарств .
З літа 1929 року почалася колективізація селянських господарств, у селі було створено колгосп, який називався «Шлях Леніна».
Село постраждало від Голодомору 1932-1933 років, померло 64 особи.
Після створення в 1932 році Чернігівської області село залишалося у складі Дмитрівського району і називалося Білі Вежі № 1.
Під час сталінських репресій 1937-1938 років були засуджені до розстрілу жителі села Калач Мойсей Антонович, листоноша, і Міллер Людвіг Генріхович, колгоспник, а Лагута Митрофан Кузьмович, колгоспник, отримав 8 років концтаборів.
Німецька окупація села тривала з 14 вересня 1941 року до 13 вересня 1943 року. Село звільняли бійці 2-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 18-го гвардійського стрілецького корпусу 60-ї армії.
На фронтах ІІ Світової війни загинули 139 жителів села.
В червні 1945 року село Білі Вежі № 1 переіменували в Біловежі Перші, а Біловезька сільрада № 1 стала називатися Біловежівською Першою.
У грудні 1962 року Дмитрівський район був ліквідований, і село Біловежі Перші ввійшло до складу Бахмацького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
Сучасний стан
Храмове свято — 12 вересня, у день церковної пам'яті св. кн. Олександра Невського. Храм на честь святого існував у селі до часів комуністичної окупації.
Пам'ятки
У селі є братська могила 4 радянських воїнів, які загинули при боях за село у вересні 1943 р. і пам'ятний знак 139 воїнам-одоносельчанам, які загинули в роки Другої світової війни у 1941–1945 роках (1970).
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 9 вересня 2019.
- Кочубеи. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 2: Е–К. — К., 1910. [ 6 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 12 вересня 2019.
- Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 9 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2019. Процитовано 10 вересня 2019.
- Боевое донесение № 245 20-00 13.9.43 года ШТАКОР 18 ГВ сев. ок. Григоровка.
- Указ Президії Верховної Ради УPCP «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Чернігівської області». – 3. Дмитрівський район. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 25 травня 2021.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Біловежі Перші [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Біловежі Перші [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilove zhi Pershi selo v Ukrayini u Bahmackij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Pervisni nazvi Kochubeyivskij hutir Kochubejshina Kochubeyivka Bili Vezhi Naselennya sela stanovit 462 osobi 2006 rik Do 2020 centr silskoyi radi yakij buli takozh pidporyadkovani naseleni punkti Bilovezhi Drugi Vishnivske Zarukavne Zelenivka Kalchinivka Kruglolugivka selo Bilovezhi PershiKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Nizhinskij rajonGromada Bahmacka miska gromadaOblikova kartka Bilovezhi Pershi Osnovni daniZasnovane XVIII st Naselennya 462Plosha 0 002 km Poshtovij indeks 16551Telefonnij kod 380 4635Geografichni daniGeografichni koordinati 51 02 22 pn sh 32 46 48 sh d 51 03944 pn sh 32 78000 sh d 51 03944 32 78000 Koordinati 51 02 22 pn sh 32 46 48 sh d 51 03944 pn sh 32 78000 sh d 51 03944 32 78000Serednya visota nad rivnem morya 141 mNajblizhcha zaliznichna stanciya GrigorivkaMisceva vladaAdresa radi 16501 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bahmach vul Sobornosti bud 42KartaBilovezhi PershiBilovezhi PershiMapaGeografiyaSelo Bilovezhi Pershi roztashovane na shodi Nizhinskogo rajonu i znahoditsya za 18 km vid centru gromadi ta za 4 km vid zaliznichnoyi stanciyi Grigorivka Serednya visota nad rivnem morya 141 m IstoriyaNedaleko vid sela znahoditsya davnoukrayinske gorodishe Bila Vezha Pro fortecyu Bila Vezha vpershe zgaduyetsya v 1085 roci Za legendoyu kiyivskij knyaz Svyatoslav zahopiv u hazar na Donu misto Sarkel Bila Vezha Polonenih poseliv u verhiv yah richki Oster i zasnuvav tut fortecyu yaku poselenci nazvali Biloyu Vezheyu v pam yat pro svoyu batkivshinu Bilovezhivske ukriplennya malo zemlyanij val yakij tyagnuvsya na 4 km a vseredini znahodivsya zamok Zrujnovana mongolo tatarami u 1239 roci i bilshe ne vidbudovuvalas Zasnovnikami sela buli Kochubeyi Selo zgaduyetsya yak hutir Kochubeyivskij v pershij polovini XVIII stolittya Nim volodiv Vasil Vasilovich Kochubej polkovnik Poltavskij Hutir uspadkuvav jogo sin Pavlo statskij radnik 1784 pomer 1786 roku Dali selo Bili Vezhi zgaduyetsya yak vlasnist Vasilya Vasilovicha Kochubeya brata Pavla marshala dvoryanstva Gluhivskogo povitu 1772 1779 pomer do 1792 roku Do reformi 1861 roku zemlyami ta kripakami sela volodiv Oleksandr Vasilovich Kochubej 1788 1866 dijsnij tayemnij radnik Selyanske zhittya bulo vazhkim Kripaki pracyuvali na pana ves chas i lishe odin den na tizhden na sebe Z zahodu na shid vzdovzh pritoki Ostra tyagnuvsya dubovij lis do stanciyi Grigorivka yakij nalezhav O V Kochubeyu Pered reformoyu 1861 roku vin prodav lis Stoyanovskomu a toj pereprodav lis zamozhnim selyanam Lis buv virubanij Cerkva svyatogo blagovirnogo velikogo knyazya Oleksandra Nevskogo derev yana pobudovana v 1856 roci zemska shkola pobudovana v 1904 roci V XIX stolitti vlasnicke selo Bili Vezhi vhodilo do skladu Golinskoyi volosti Konotopskogo povitu 1859 roku v Bilih Vezhah meshkalo 829 osib 435 osib cholovichoyi stati ta 394 zhinochoyi nalichuvalos 133 dvorovih gospodarstva Na mapi Shuberta 1868 roku vkazano dvi nazvi sela Bilovezhi i Kochubejshina V 1885 roci v buvshomu vlasnickomu seli Bili Vezhi nalichuvalosya 1022 zhiteli 198 dvoriv diyali shkola 2 zayizhdzhih dvori i lavka Za perepisom 1897 roku v seli meshkalo 1353 osobi 669 osib cholovichoyi stati ta 684 zhinochoyi z nih 1321 osoba pravoslavnogo virospovidannya V seli prozhivalo takozh kilka nimeckih simej Milleri Oldenburgeri Shprineri V 1901 roci naselennya sela zroslo do 1843 osib 929 osib cholovichoyi stati ta 914 zhinochoyi Najbilshim zemlevlasnikom na seli buv pomishik Mihajlo Mikolajovich Kochubej v 1903 roci vin mav 1529 desyatin zemli Cherez znachne zrostannya naselennya i nestachu zemel z kincya XIX stolittya vidbuvalosya pereselennya selyanskih rodin u shidni rajoni Rosijskoyi imperiyi Meshkanci sela Bili Vezhi brali aktivnu uchast u revolyucijnih podiyah 1905 1906 rokiv V statti Drozdova Krestyanskie soyuzy na Chernigovshine v 1905 1906 gg drukuvalisya istorichni zamitki u yakih navodyatsya taki dani V seli Rundiviziya u feldshera Grekova bulo znajdeno 44 postanovi I z yizdu predstavnikiv sil Borzenskogo povitu pro pidtrimku selyanami Vserosijskogo selyanskogo soyuzu U sichni lyutomu 1918 roku selo znahodilosya pid vladoyu bilshovikiv yaki zahopili prilegli do zaliznici rajoni Chernigivshini pid chas nastupu vijska M Muravjova na Kiyiv U berezni 1918 roku bilshovikiv vitisnili vijska kajzerivskoyi Nimechchini yaki vvijshli v Ukrayinu za Brest Litovskim mirnim dogovorom Potim selo znahodilosya pid vladoyu Centralnoyi Radi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki do kincya kvitnya 1918 roku Getmanatu Ukrayinskoyi Derzhavi Pavla Skoropadskogo do listopada 1918 roku i Direktoriyi UNR do sichnya 1919 roku V lyutomu 1919 r Chernigivshinu zahopili bilshoviki yaki u kinci serpnya 1919 roku vidstupili pid natiskom Dobrovolchoyi armiyi generala Antona Denikina Bilshoviki povernulisya v grudni 1919 roku vzhe ostatochno Zemli pomishika M M Kochubeya podilili v 1921 r na selyanske gospodarstvo vidilyalosya 10 desyatin zemli U 1923 roci bula provedena teritorialna reforma za yakoyu Bili Vezhi vvijshli do Dmitrivskogo rajonu Konotopskoyi okrugi i stali centrom Bilovezkoyi silskoyi radi u yaku vhodiv hutir Zarukavnij Na 1924 rik chiselnist naselennya u Bilih Vezhah desho zmenshilasya prozhivalo 1707 osib bulo 346 dvorovih gospodarstv Z lita 1929 roku pochalasya kolektivizaciya selyanskih gospodarstv u seli bulo stvoreno kolgosp yakij nazivavsya Shlyah Lenina Selo postrazhdalo vid Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo 64 osobi Pislya stvorennya v 1932 roci Chernigivskoyi oblasti selo zalishalosya u skladi Dmitrivskogo rajonu i nazivalosya Bili Vezhi 1 Pid chas stalinskih represij 1937 1938 rokiv buli zasudzheni do rozstrilu zhiteli sela Kalach Mojsej Antonovich listonosha i Miller Lyudvig Genrihovich kolgospnik a Laguta Mitrofan Kuzmovich kolgospnik otrimav 8 rokiv konctaboriv Nimecka okupaciya sela trivala z 14 veresnya 1941 roku do 13 veresnya 1943 roku Selo zvilnyali bijci 2 yi gvardijskoyi povitryano desantnoyi diviziyi 18 go gvardijskogo strileckogo korpusu 60 yi armiyi Na frontah II Svitovoyi vijni zaginuli 139 zhiteliv sela V chervni 1945 roku selo Bili Vezhi 1 pereimenuvali v Bilovezhi Pershi a Bilovezka silrada 1 stala nazivatisya Bilovezhivskoyu Pershoyu U grudni 1962 roku Dmitrivskij rajon buv likvidovanij i selo Bilovezhi Pershi vvijshlo do skladu Bahmackogo rajonu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bahmackoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bahmackogo rajonu selo uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Suchasnij stanHramove svyato 12 veresnya u den cerkovnoyi pam yati sv kn Oleksandra Nevskogo Hram na chest svyatogo isnuvav u seli do chasiv komunistichnoyi okupaciyi Pam yatkiU seli ye bratska mogila 4 radyanskih voyiniv yaki zaginuli pri boyah za selo u veresni 1943 r i pam yatnij znak 139 voyinam odonoselchanam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni u 1941 1945 rokah 1970 Primitki Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2019 Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 9 veresnya 2019 Kochubei Modzalevskij V L Malorossijskij Rodoslovnik Tom 2 E K K 1910 6 grudnya 2016 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2019 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2019 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 9 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 29 veresnya 2019 Procitovano 6 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 29 lipnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 11 lipnya 2019 Procitovano 10 veresnya 2019 Boevoe donesenie 245 20 00 13 9 43 goda ShTAKOR 18 GV sev ok Grigorovka Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi UPCP Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Chernigivskoyi oblasti 3 Dmitrivskij rajon Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 25 travnya 2021 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Bilovezhi Pershi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pogoda v seli Bilovezhi Pershi 8 serpnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi