Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рої́ська (Ройська) сотня — військово-адміністративна одиниця Чернігівського полку Гетьманщини.
| Роїська (Ройська) сотня | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Сотня на мапі полку | ||||
| Основні дані | ||||
| Полк: | Чернігівський | |||
| Утворена: | 1649 | |||
| Ліквідована: | 1784 | |||
| Населені пункти | ||||
| Центр: | Роїще | |||
 | ||||
| Мапа сотні | ||||
| Сотенна влада | ||||
| Сотники | ||||
Історія
Першу письмову згадку про Роїську сотню маємо в універсалі гетьмана Івана Виговського від 24 лютого 1659 р.[], але, напевно, вона була заснована ще раніше, оскільки у реєстрі козацького війська 1649 року, укладеного після Зборівської угоди, до полкової сотні було записано 301 козака, тобто цілих три сотні, серед яких, можливо, була і Роїська[].
У 1664 р. відомості про Роїську сотню зникають, натомість з'являються відомості про []. Сиберезьким сотником були підписані «Глухівські статті» 1669 р. Дем'яна Многогрішного. Роїські сотники знову з'являються у документах за чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського (1672—1685 р.р.), але у 1688 р. знову згадується Сиберезька сотня і тільки з 1699 р. назва Роїської сотні стало існує в документації Чернігівського полку[].
Крім згадуваної Сиберезької сотні, в документах є ще згадка про [], але цілком можливо, що це та сама Роїська сотня, але адміністративний центр був переміщений до Осняків[], оскільки іменування сотень робилося не тільки за місцем розташування сотенної чи полкової канцелярії, а й за місцем проживання сотника чи полковника[].
У 1782 р. Роїська сотня припинила своє існування як адміністративна одиниця, а її територія була включена до складу Чернігівського намісництва.
У 1783 році козаки Роїської сотні за височайшим указом військової колегії про реформу дев'яти українських козачих полків увійшли до складу Чернігівського карабінерного полку, а 1784 року при переведенні карабінерних полків на шести ескадронний штат, Роїська сотня припинила своє існування і як військова одиниця.
Територія
Як адміністративно-територіальна одиниця Роїська сотня займала територію (на 1730 р.) близько 593,7 км²[] і включала 32 населені пункти.
На заході Роїська сотня межувала з Любецькою, на півдні з Білоуською на сході з Городнянською сотнями.
Серед поселень переважали володіння української шляхти, надані їй за заслуги згідно з 8-м пунктом «Решительних статей» Д.Апостола[]: с. Буянки, с. Велика Вісь, д. Вербичі, с. Голубичі, с. Грабів, д. Гусинка, д. Даничі, с. Звеничів, д. Камінь, д. , д. Осняки, с. Петрушин, с. , с. Ріпки, с. Роїще, д. Роїська, слобода Роїщі, с. Сибереж, д. Свинопухи, с.Халявин, с. Церковище, д. — всього 521 двір. Решта населених пунктів сотні належали до володіння чернігівського Троїцького монастиря: д.Горностаївка, д.Киселівка, д., д., д.Старі Яриловичі, д.Хутір, с. Нові Яриловичі — всього 132 двора; чернігівської ратуші — 55 дворів у с. Петрушині і 21 двір у дєрєвнях Плехтіївці, Сусловці та Слободі були невизначеного володіння[].
Церкви
Церкви зноходились у наступних селах:
- с. Буянки — архистратига Михаіла,
- с. Велика Весь — Покрови Богородиці,
- с. Голубичі — Покрови Богородиці,
- с. Звеничів — апостолів Петра і Павла,
- с. Петрушин — Різдва Богородиці,
- с. Ріпки — святого Миколая, святої Трійці,
- с. Роїще — архистратига Михаіла,
- с. Сібереж — святителя Христова,
- с. Халявин — святої Трійці
- с. Церковищі — Преображення Господнього,
- с. Яриловичі — Успення Богородиці,
- Яриловицький Святомиколаївський скиток (на р. Стрижень) — Покрови Богородиці
Військова одиниця
Кількість козаків у сотні весь час змінювалась. На момент ліквідації сотні у ній перебувало 707 козаків[]. Козаки сотні брали участь в багатьох війнах, які точилися як на території самої сотні, так і далеко за її межами. Це чигиринський похід 1676 р., під час якого загинув роїський сотник Іван Рашевський (Малик)[]; 1734 р. та 1738 р. в яких разом зі своїм сином Леонтієм брав участь роїський сотник Яків Бакуринський. За відвагу, виявлену в ньому, Леонтія було призначено роїським сотником після відставки батька[]; кримський 1774 р. та ін.
Роїські сотники
На чолі сотні у мирний і воєнний час стояв сотник.
- Рашенко Хома (лютий-грудень 1659 р. — січень 1660 р.)
- Рашевський Іван (Малик, як звали його козаки сотні за малий зріст) (1672—1676 р.р.)
- Грембецький Микола (1677—1687 р.р.)
- (вересень 1693 р. — серпень 1699 р.-1716 р.)
- (6 вересня 1716 р. — 13 квітня 1738 р.) — призначений на посаду універсалом І.Скоропадського
- (13 квітня 1738 р. — 1760 р.) — призначений на посаду універсалом графа Рум'янцева (цей документ, який дуже цікавий за оформленням, разом з копією попереднього зберігається в особистому фонді Бакуринських у Чернігівському облархіві)
- Нехаєвський Іван (1760—1783 р.р.)
Уряд роїського сотника був одним з престижних у Чернігівському полку. Щоб посісти його треба було мати певний послужний список[]. Так М. Грембецький спочатку був «слугою» гетьмана Д.Многогрішного (1672 р.), у 1676 р. військовим товаришем, у 1677 р. значковим військовим товаришем[].
Я.Бакуринський почав службу у 1688 р. «коли Сатан-місто на Дніпрі зробили», у 1710 р. товариш полку Чернігівського, потім військовий канцелярист[].
Крім того необхідно було мати значні військові заслуги: так, своєю військовою відвагою перші три роїські сотники Х. Рашенко, І. Рашевський та М. Грембецький заслужили для своїх нащадків можливість отримати дворянське звання[].
Часто-густо уряд роїського сотника ставав трампліном для подальшої кар'єри у полку. Так, М. Грембецький після сотництва у 1696 р. та 1699 р. був осавулом Чернігівського полку, у 1698—1711 р.р. — обозним Чернігівського полку, у 1698 р. та 1712—1713 рр. — наказним полковником Чернігівського полку[].
Література
- «Генеральное следствие о маетностях Черниговского полку 1729—1730г.г.»//Земский зборник Черниговской губерни.-1903.-№ 3
- Реєстр війська запорізького 1649 р.-К.,1995
- G.Gajecky The Cossack Administration of the Hetmanate.- Cambridge: Harvard Ukrainian Research Institute,1978.-V.II
- Лазаревський А. Обозрение румянцевской описи Малоросии. Вып.1. Черниговский полк.- Чернигов, 1866
- Пащенко Д. Описание Черниговского наместничества (1781).-Чернигов, 1868
- Ляшев О. Роїська сотня Чернігівського полку//Північні військові відомості.-12 січня 2000
- С.Горобець І.Ситий Чернігівщина козацька. Ройська сотня [1][недоступне посилання з липня 2019]
Дивися
Група в Facebook «Роїська сотня» [2] Інтерактивна мапа "Роїська сотня: назви, резиденція сотників та канцелярії" [3]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Royi ska Rojska sotnya vijskovo administrativna odinicya Chernigivskogo polku Getmanshini Royiska Rojska sotnyaSotnya na mapi polkuOsnovni daniPolk ChernigivskijUtvorena 1649Likvidovana 1784Naseleni punktiCentr RoyisheMapa sotniSotenna vladaSotnikiIstoriyaPershu pismovu zgadku pro Royisku sotnyu mayemo v universali getmana Ivana Vigovskogo vid 24 lyutogo 1659 r dzherelo ale napevno vona bula zasnovana she ranishe oskilki u reyestri kozackogo vijska 1649 roku ukladenogo pislya Zborivskoyi ugodi do polkovoyi sotni bulo zapisano 301 kozaka tobto cilih tri sotni sered yakih mozhlivo bula i Royiska dzherelo U 1664 r vidomosti pro Royisku sotnyu znikayut natomist z yavlyayutsya vidomosti pro dzherelo Siberezkim sotnikom buli pidpisani Gluhivski statti 1669 r Dem yana Mnogogrishnogo Royiski sotniki znovu z yavlyayutsya u dokumentah za chernigivskogo polkovnika Vasilya Dunina Borkovskogo 1672 1685 r r ale u 1688 r znovu zgaduyetsya Siberezka sotnya i tilki z 1699 r nazva Royiskoyi sotni stalo isnuye v dokumentaciyi Chernigivskogo polku dzherelo Krim zgaduvanoyi Siberezkoyi sotni v dokumentah ye she zgadka pro dzherelo ale cilkom mozhlivo sho ce ta sama Royiska sotnya ale administrativnij centr buv peremishenij do Osnyakiv dzherelo oskilki imenuvannya soten robilosya ne tilki za miscem roztashuvannya sotennoyi chi polkovoyi kancelyariyi a j za miscem prozhivannya sotnika chi polkovnika dzherelo U 1782 r Royiska sotnya pripinila svoye isnuvannya yak administrativna odinicya a yiyi teritoriya bula vklyuchena do skladu Chernigivskogo namisnictva U 1783 roci kozaki Royiskoyi sotni za visochajshim ukazom vijskovoyi kolegiyi pro reformu dev yati ukrayinskih kozachih polkiv uvijshli do skladu Chernigivskogo karabinernogo polku a 1784 roku pri perevedenni karabinernih polkiv na shesti eskadronnij shtat Royiska sotnya pripinila svoye isnuvannya i yak vijskova odinicya TeritoriyaYak administrativno teritorialna odinicya Royiska sotnya zajmala teritoriyu na 1730 r blizko 593 7 km dzherelo i vklyuchala 32 naseleni punkti Na zahodi Royiska sotnya mezhuvala z Lyubeckoyu na pivdni z Bilouskoyu na shodi z Gorodnyanskoyu sotnyami Sered poselen perevazhali volodinnya ukrayinskoyi shlyahti nadani yij za zaslugi zgidno z 8 m punktom Reshitelnih statej D Apostola dzherelo s Buyanki s Velika Vis d Verbichi s Golubichi s Grabiv d Gusinka d Danichi s Zvenichiv d Kamin d d Osnyaki s Petrushin s s Ripki s Royishe d Royiska sloboda Royishi s Siberezh d Svinopuhi s Halyavin s Cerkovishe d vsogo 521 dvir Reshta naselenih punktiv sotni nalezhali do volodinnya chernigivskogo Troyickogo monastirya d Gornostayivka d Kiselivka d d d Stari Yarilovichi d Hutir s Novi Yarilovichi vsogo 132 dvora chernigivskoyi ratushi 55 dvoriv u s Petrushini i 21 dvir u dyeryevnyah Plehtiyivci Suslovci ta Slobodi buli neviznachenogo volodinnya dzherelo CerkviRoztashuvannya cerkov na teritoriyi Royiskoyi sotni Cerkvi znohodilis u nastupnih selah s Buyanki arhistratiga Mihaila s Velika Ves Pokrovi Bogorodici s Golubichi Pokrovi Bogorodici s Zvenichiv apostoliv Petra i Pavla s Petrushin Rizdva Bogorodici s Ripki svyatogo Mikolaya svyatoyi Trijci s Royishe arhistratiga Mihaila s Siberezh svyatitelya Hristova s Halyavin svyatoyi Trijci s Cerkovishi Preobrazhennya Gospodnogo s Yarilovichi Uspennya Bogorodici Yarilovickij Svyatomikolayivskij skitok na r Strizhen Pokrovi BogorodiciVijskova odinicyaKilkist kozakiv u sotni ves chas zminyuvalas Na moment likvidaciyi sotni u nij perebuvalo 707 kozakiv dzherelo Kozaki sotni brali uchast v bagatoh vijnah yaki tochilisya yak na teritoriyi samoyi sotni tak i daleko za yiyi mezhami Ce chigirinskij pohid 1676 r pid chas yakogo zaginuv royiskij sotnik Ivan Rashevskij Malik dzherelo 1734 r ta 1738 r v yakih razom zi svoyim sinom Leontiyem brav uchast royiskij sotnik Yakiv Bakurinskij Za vidvagu viyavlenu v nomu Leontiya bulo priznacheno royiskim sotnikom pislya vidstavki batka dzherelo krimskij 1774 r ta in Royiski sotnikiNa choli sotni u mirnij i voyennij chas stoyav sotnik Rashenko Homa lyutij gruden 1659 r sichen 1660 r Rashevskij Ivan Malik yak zvali jogo kozaki sotni za malij zrist 1672 1676 r r Grembeckij Mikola 1677 1687 r r veresen 1693 r serpen 1699 r 1716 r 6 veresnya 1716 r 13 kvitnya 1738 r priznachenij na posadu universalom I Skoropadskogo 13 kvitnya 1738 r 1760 r priznachenij na posadu universalom grafa Rum yanceva cej dokument yakij duzhe cikavij za oformlennyam razom z kopiyeyu poperednogo zberigayetsya v osobistomu fondi Bakurinskih u Chernigivskomu oblarhivi Nehayevskij Ivan 1760 1783 r r Universal grafa Rum yanceva pro priznachennya L Bakurinskogo royiskim sotnikom Uryad royiskogo sotnika buv odnim z prestizhnih u Chernigivskomu polku Shob posisti jogo treba bulo mati pevnij posluzhnij spisok dzherelo Tak M Grembeckij spochatku buv slugoyu getmana D Mnogogrishnogo 1672 r u 1676 r vijskovim tovarishem u 1677 r znachkovim vijskovim tovarishem dzherelo Ya Bakurinskij pochav sluzhbu u 1688 r koli Satan misto na Dnipri zrobili u 1710 r tovarish polku Chernigivskogo potim vijskovij kancelyarist dzherelo Krim togo neobhidno bulo mati znachni vijskovi zaslugi tak svoyeyu vijskovoyu vidvagoyu pershi tri royiski sotniki H Rashenko I Rashevskij ta M Grembeckij zasluzhili dlya svoyih nashadkiv mozhlivist otrimati dvoryanske zvannya dzherelo Chasto gusto uryad royiskogo sotnika stavav tramplinom dlya podalshoyi kar yeri u polku Tak M Grembeckij pislya sotnictva u 1696 r ta 1699 r buv osavulom Chernigivskogo polku u 1698 1711 r r oboznim Chernigivskogo polku u 1698 r ta 1712 1713 rr nakaznim polkovnikom Chernigivskogo polku dzherelo Literatura Generalnoe sledstvie o maetnostyah Chernigovskogo polku 1729 1730g g Zemskij zbornik Chernigovskoj guberni 1903 3 Reyestr vijska zaporizkogo 1649 r K 1995 G Gajecky The Cossack Administration of the Hetmanate Cambridge Harvard Ukrainian Research Institute 1978 V II Lazarevskij A Obozrenie rumyancevskoj opisi Malorosii Vyp 1 Chernigovskij polk Chernigov 1866 Pashenko D Opisanie Chernigovskogo namestnichestva 1781 Chernigov 1868 Lyashev O Royiska sotnya Chernigivskogo polku Pivnichni vijskovi vidomosti 12 sichnya 2000 S Gorobec I Sitij Chernigivshina kozacka Rojska sotnya 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 DivisyaGrupa v Facebook Royiska sotnya 2 Interaktivna mapa Royiska sotnya nazvi rezidenciya sotnikiv ta kancelyariyi 3