Халя́вин — село в Україні, у Новобілоуській сільській громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Халявинська сільська рада.
село Халявин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський район |
Громада | Новобілоуська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA74100270190086965 |
Облікова картка | Халявин |
Основні дані | |
Засноване | 1634 |
Населення | 1109 |
Площа | 5,942 км² |
Густота населення | 186,64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15524 |
Телефонний код | +380 4622 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°35′34″ пн. ш. 31°17′30″ сх. д. / 51.59278° пн. ш. 31.29167° сх. д.Координати: 51°35′34″ пн. ш. 31°17′30″ сх. д. / 51.59278° пн. ш. 31.29167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 127 м |
Водойми | р. Стрижень |
Місцева влада | |
Адреса ради | 15501, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Новий Білоус, вул.Троїцька, 7; вул.Свиридовського, 54 |
Карта | |
Халявин | |
Халявин | |
Мапа | |
Халявин у Вікісховищі |
Населення становить 1109 осіб.
У селі розташована Чернігівська обласна психо-неврологічна лікарня. Поблизу — .
Історія
«Положение имеет на столбовой дороге из Чернигова в Слободу Добрянку; от Чернигова на западной стороне от пахотного поля, на возвышенных бугристых местах, по обеим сторонам речки Стрижне».
Очевидно, виникло як хутір наприкінці 1620-х рр. внаслідок активної колонізаційної політики чернігівських міщан після надання Чернігову в 1623 р. Магдебурзького права.
Після вигнання поляків — рангове володіння чернігівських полковників. Хоча 12 травня 1664 р. в універсалі гетьмана Івана Брюховецького нагадувалось про збереження за громадами селищ Халявин, Велика Вісь та інших давнього обов'язку виконувати повинності в м. Чернігові та сплачувати податки до міської скарбниці. А в лютому 1690 р. делегація чернігівського магістрату відвідала Москву і серед іншого сподівалася юридично закріпити за ратушею «нічийне» приміське село Халявин, однак ствердної відповіді не отримала. Після чого місто остаточно втратило контроль над селом.
Чернігівський полковник Павло Полуботок (1705—1723 рр.) захопив Халявин у власне володіння і передав нащадкам, але від них воно було відібрано, як рангова маєтність, і повернуто у державне відомство. Так було до 1797 р., коли село разом з Янівкою було надано судді 2-го департаменту Генерального суду Григорію Милорадовичу.
Основні козацькі родини: Половецькі, Зубкі, Дейнеки, Куделі, Фесюни, Петрушинці. Отамани: Шмака Данило (1694), Дейнека Михайло (1724, 1732), Пуховий Петро (1747, 1750), Зубок Гришко (1755), Зубок Мойсей (1756, 1757, 1759), Зубок (1762), Богданенко Авакум (1764).
Двори козацької старшини: значкового Федора Половецького (1740, 1741, 1747, 1750), значкового Карпа Половецького (1740, 1741, 1747, 1750), значкового Леонтія Половецького (1740, 1741), значкового Івана Половецького (1747, 1750, 1767 — разом із дружиною значкового Корнія Половецького Євфимією), Михайла Деренковського (1740), значкових Половецьких (1755), абшитованного значкового товариша Юхима Половецького (1767), значкового товариша Івана Кужільного (1767 — «по наследію жени его»), возного повіту Чернігівського сотні Ройської Івана Стодолинського (1767 — уступлений тестем, значковим товаришем Іваном Половецьким), дружини померлого осавула полкової Чернігівської артилерії Івана Сокоцького Уляни (1767), значкового товариша Павла Товстоліса (1767).
Приїжджі двори: обозного генерального Якова Лизогуба (1740), полковника чернігівського (1740, 1750, 1755, 1767 — «построенъ прежде бившимъ полковникомъ Богдановимъ», 1781), осавула полкової артилерії Івана Мартиненка (1740, 1747, 1750, 1755), отамана полкового чернігівського Григорія Плахути (1747, 1750), бунчукового товариша Григорія Лизогуба (1767 — «старой, къ житю негодной»). Церква святої Трійці, «старая, деревянная…, при ней колоколня старая, деревянная…, огради не имеется» (1767).
Школа (1732, 1740 — «въ оной живетъ дячокъ», 1741, 1747, 1750, 1767 — «въ оной живетъ дячокъ»). Шпиталь (1732, 1740 — «въ ономъ живетъ старицъ две», 1747, 1750, 1767 — «шпиталя нетъ»). Шинки: полковника чернігівського (1732, 1736, 1740, 1741, 1750), обозного генерального Якова Лизогуба (1740), бунчукового Костантія Лизогуба (1750).
Млини на р. Стрижні: вешняк «о двохъ колах мучныхъ» бунчукового Дмитра Затиркевича (1742, 1754), куплена батьком його; вешняк «о двохъ колах мучныхъ» обозного генерального Якова Лизогуба (1708 — гребля і млин, 1742, 1754), влаштована предком його на власній землі. В 1781 р. згадується «плотина съ однимъ амбаромъ о двох колахъ».
Наприкінці XVIII ст. поблизу села вирізняли хутір Журавовку (нині — північно-західна околиця Халявина), «на ровном месте, между небольшим дубняком». В єдиному дворі там проживав хорунжий сотенний білоуський Онисим Козаков, разом з яким мешкав козак-підпомічник (1767).
Власники посполитих у 1755 р.: полковник чернігівський Іван Божич (53 двори), померлий обозний генеральний Яків Лизогуб (6 дворів), померлого бунчукового Семена Полуботка вдова Анастасія (2 двори), вдова Каневська (1 двір), Дмитро Затиркевич (1 двір), бунчуковий Костантій Лизогуб (2 двори). У 1767 р. власником посполитих виступає лише полковник Петро Милорадович (46 дворів).
За ревізією 1782 р. у Халявині мешкало козаків: виборних — 72 особи чоловічої статі і 60 жіночої, підпомічників — відповідно 170 і 151, артилерійських служителів — 45 і 37, старшинських осіб — 11 і 5, а також рангових посполитих — 369 і 346.
За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 1383 особи (681 чоловічої статі та 702 — жіночої), налічувалось 134 дворових господарства, існували православна церква, винокурний і цукровий завод.
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі, центрі Халявинської волості мешкало 1379 осіб, налічувалось 244 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 22 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 855 осіб (430 чоловічої статі та 425 — жіночої), з яких всі — православної віри.
У 1880 році в Халявині було утворено волость, в яку увійшло 36 сіл: Осняки, Рябці, Бобровиця, Сядричі, Товстоліс, Хмільниця, Чорторийка, Яцево, Слобода, Півці, хутір Олександрівка, Коти, Масани, Полуботки, хутори Анатоліївський і Протопопів, Петрушин, Рогоща, Свини, Рижики, Сивки, Роїще, Роїщенський Скиток, Стасі, Сиберіж та інші. Халявинська волость розміщувалася в північно-східній частині Чернігівського повіту, переділеною річкою Стрижень.
У 1914 році Халявин одним із перших сіл в районі отримав телефонний зв'язок. У 1919 році тут було поновлено роботу сільської бібліотеки, у 1921 році — народний будинок, у 1923 році — сільбуд.
У 1917 році було проведено перепис Халявинської волості. Було встановлено, що дана адміністративно-територіальна одиниця налічувала 29 населених пунктів: Халявин, Сиберіж, Рогоща, Хмільниця, Роїще, Петрушин, Полуботки, Масани, Коти, Бобровиця, Осняки, Пижівка, Роїщенська Слобода, Стасі, Чорторийки, Терехівка, Товстоліс, Рябці, Рижики, Сядричі, Яців, Свини, Протопопівка, Скіток Роїщенський з Надточіївкою, Миколаївський хутір, Олександрівський Іванівський хутори і Бобровицька Слобода. Населення волості дорівнювало 18038 чоловік. Дворів нараховувалось 3181. Халявинським волосним старшиною був козак Семен Васильович Мехед.
У 1917—1920 у селі кілька разів змінювалась влада. Остаточну владу отримали більшовики.
Згідно з переписом села Халявин за 1920 рік загальна площа общинних земель села дорівнювала 1637 десятин, в селі налічувалося 73 колодязі з питною водою і 4 з непридатною для пиття , 1 школа, 1 хата — читальня, 1 аматорський театр, 7 млинів, 1 майстерня, 1 пожежний сарай. Згідно того ж перепису, в нашому селі активно працювали кілька промислових підприємств, які приносили суттєвий прибуток і селу та волості.
Коли почалася колективізація халявинці не дуже поспішали вступати до новоутворених колгоспів. У 1930 році в селі було утворено колгосп імені Жданова, який спеціалізувався на вирощенні картоплі та льону (пізніше його перейменували в колгосп «Червоний жовтень»). Спочатку до даного новоутворення вступило тільки 20 халявинських господарств. Але з допомогою примусових заходів повну колективізацію в селі було завершено до 1932 року.
Згідно статистичних даних протягом 1932—1933 років в Халявині від голоду загинуло 157 людей (серед них і діти).
У 1939 році відбувся перший випуск учнів халявинської школи — десятирічки, було відкрито клуб, була створена група художньої самодіяльності.
Халявин був окупований німцями 3 вересня 1941 року об 11 годині ранку. За час окупації на примусові роботи до Німеччини було вивезено 160 чоловік, 19 халявинців було розстріляно, 90 дворів було спалено дощенту.
Село було визволено 22 вересня 1943 року силами 16 — ї гвардійської Чернігівської кавалерійської дивізії та 77 — ї гвардійської стрілецької дивізії. На фронтах війни загинуло 239 халявинців на честь яких у 1983 році було встановлено пам'ятник у центрі села.
Після війни активно працював колгосп імені Жданова, який у 1974 році отримав звання «Господарство високої культури землеробства».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Новобілоуської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Чернігівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1072 | 96.66% |
російська | 27 | 2.43% |
білоруська | 9 | 0.81% |
інші/не вказали | 1 | 0.10% |
Усього | 1109 | 100% |
Відомі люди села
- Акуленко Олександр Петрович (1908—2002) — 48 років пропрацював трактористом у місцевому сільгосппідприємстві, нагороджений орденами «Знак Пошани» та Трудової Слави ІІІ ст.
- Петрушинець Михайло Григорович (1915—1988) — працював директором Халявинської школи (1943—1970), відмінник освіти, нагороджений медалями «За доблесну працю» та «За трудову відзнаку».
- Зубок Микола Іванович (1917—1975) — працював головою колгоспу ім. Жданова (1946—1975), нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», великою срібною медаллю(1956), срібними та бронзовими медалями ВДНГ СРСР, занесений на обласну Дошку пошани (1954) та до районної книги Трудової Слави (1972).
- Галенко Михайло Давидович (1918—2003) — уродженець села Халявин, ветеран Німецько-радянської війни, заслужений інженер України, кандидат технічних наук, лауреат Державної премії УРСР, автор багатьох наукових праць по механізації сільського господарства, працював старшим співробітником Українського центрального науково-дослідного інституту в м. Київ, нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медаллю «За відвагу», численними медалями.
- Горовий Іван Сергійович (1918 р.н.) — учасник бойових дії Німецько-радянської війни, лейтенант, працював головою колгоспу «Червоний Жовтень» (1946—1948), 12 років пропрацював завідувачем ферми, нагороджений орденами Вітчизняної війни (1985), Богдана Хмільницького (2003), медаллю «За відвагу», медаллю ВДНГ СРСР (1958).
- Пономаренко Анатолій Якович (1919—1954) — генерал Радянської Армії.
- Ткаченко Михайло Федорович (1919 р.н. -04.09.2012 р.) — учасник бойових дій Німецько-радянської війни, капітан, працював бригадиром тракторної бригади з 1946 по 1980 рр., завідувачем машинно-тракторним парком, нагороджений орденами Червоної Зірки, Леніна, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни, Богдана Хмельницького, медалями ВДНГ СРСР (1967—1972), учасник зборів переможців соціалістичного змагання в сільському господарстві УРСР.
- Богдан Михайло Іванович (1919—2002) — уродженець села Халявин, навчався у військовому училищі морської авіації, Німецько-радянську війну закінчив у званні лейтенанта, поступив до Київського державного університету, кандидат економічних наук, до виходу на пенсію викладав у Київському політехнічному інституті.
- Фога Марія Єфремівна (1922—2000) — 30 років пропрацювала дояркою в місцевому сільгосппідприємстві, нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора (1966), «Знак Пошани» (1971), двома срібними (1973) та бронзовою медалями ВДНГ СРСР. У 1974 році її ім'я занесене до обласної книги Трудової Слави.
- Тарахан Дмитро Васильович (1922—1996) — учасник бойових дій Німецько-радянської війни, у 1948—1977 рр. працював завідувачем Халявинської ветеринарної дільниці, був нагороджений «За відвагу», срібною медаллю ВСГВ (1955) СРСР.
- Трухан Володимир Павлович (1923—2000) — працював помічником завідувача машинно-тракторного парку, нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1973), Жовтневої Революції (1977), багатьма медалями.
- Трухан Ганна Олександрівна (1928 р.н.) — працювала дояркою в колгоспі ім. Жданова, у 1955 році обиралася депутатом обласної ради, нагороджена малою срібною медаллю за участь у виставці ВСГВ СРСР(1954), великою золотою медаллю ВСГВ (1956), знаком Міністерства сільського господарства СРСР «Відмінник соціалістичного змагання сільського господарства» (1956).У 1954 році за підсумками обласного змагання за одержання високих надоїв молока зайняла перше місце в області
- Гавриленко Іван Пилипович (1929—1961) — уродженець села Халявин, у 1954 році закінчив Борисоглібське військово-авіаційне училище льотчиків, загинув при виконанні службових обов'язків у м. Петропавловськ-Камчатський.
- Вінниченко Ганна Євдокимівна (1929 р.н.) — з 1964 по 2003 рік працювала в колгоспі дояркою, нагороджена багатьма медалями.
- Буштрук Ганна Федорівна (1930—2003) — працювала в колгоспі дояркою та телятницею, нагороджена орденом Леніна (1958), золотою (1958) та двома бронзовими медалями ВДНГ СРСР (1968 — 70).
- Свічкарьова Варвара Артемівна (1930 р.н.) — у колгоспі працювала дояркою (1954—1986), нагороджена орденами Леніна, Жовтневої революції (1976), бронзовою медаллю ВДНГ СРСР (1968), багатьма медалями.
- Лісовий Євген Федосович (1931—1995) — трудову діяльність розпочав у 1949 році (загальний стаж — 45 років), з 1961 р. ланковий механізованої ланки по вирощуванню картоплі, нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1973), Леніна (1976), багатьма медалями.
- Ларченко Микола Трохимович (16.01.1939 р.н.) — директор СТОВ «Прогрес»(з 1975 р.), заслужений працівник сільського господарства УРСР (1990), нагороджений орденами «Знак Пошани» (1973), Трудового Червоного Прапора (1976), срібною медаллю ВДНГ СРСР, обирався депутатом обласної ради (1990—1994), шість разів — депутатом районної ради.
- Буштрук Михайло Васильович (1941 р.н.) — механізатор, 45 років працює в сільгосппідприємстві, нагороджений орденами Трудової Слави І-го ступеня (1975) та ІІ-го ступеня (1988).
- Гайовий Анатолій Іванович (1957 р.н.) — з 1986 року працює вчителем фізичного виховання Халявинської школи, відмінник освіти України, старший вчитель, найкращий вчитель фізичної культури Чернігівщини (2004), тренер обласної дитячо-юнацької спортивної школи з лижного спорту Олімпійського резерву, підготував одного майстра спорту міжнародного класу, п'ять майстрів спорту з лижних гонок та біатлону, чотири кандидати в майстри спорту, його вихованці учасники Олімпійських ігор, призери всесвітніх студентських ігор, учасники міжнародних змагань з лижних гонок та біатлону, призери чемпіонатів світу серед юніорів. Нагороджений грамотами Міністерства освіти України (2005), Чернігівської обласної ради (2002), районної державної адміністрації та райради.
- Заровний Олександр Павлович (1975 р.н.) — випускник Халявинської школи, майстер спорту Міжнародного класу (1997), переможець Кубка світу з лиже-ролерів (1994), призер Всесвітньої Універсіади (1995), у 1998 році брав участь у XVII Зимових Олімпійських іграх у Нагано (Японія).
- Смирнов Павло Юрійович (1989—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
- розлогі верби на в'їзді до села
- типова вулиця
- магазин "Харчі"
- молочна ферма
- церква
- пам'ятник
- шкільний спортзал
- магазин
- магазин
- пошта
- сільрада
- школа
Див. також
Примітки
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 65)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-267. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Халявин
Джерела
- «Відомість про стан Халявинської школи на 01.01.1928 р.» // Чернігівський обласний державний архів, № ФР 69, опис 1, документ 805
- "Дело о постройке ограды при Свято — Троицкой церкви с. Халявин Черниговского уезда за 1854 год "// Чернігівський обласний державний архів, № Ф 679, опис 4, документ 1441.
- "Каталог промышленных предприятий с. Халявин, Халявинской волости, Черниговского уезда за 1920 год " // Чернігівський обласний державний архів, № Ф942, опис 1, документ 4010.
- Курданов А. Л. Матеріали з історії Чернігівського району.- Ч.- 2008.- 136 с.
- «Перепис села Халявин за 1920 рік» // Чернігівський обласний державний архів, № Ф 942, опис 1, документ 233.
- Рожалін А. " З минулого і сучасного села Халявин "// Придеснянський колгоспник № 102 від 05.12.1950 р.
- «Село на нашій Україні: Халявин» // Наш край № 82 -82 від 13.10.2001 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Halya vin selo v Ukrayini u Novobilouskij silskij gromadi Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Halyavinska silska rada selo HalyavinKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Chernigivskij rajonGromada Novobilouska silska gromadaKod KATOTTG UA74100270190086965Oblikova kartka Halyavin Osnovni daniZasnovane 1634Naselennya 1109Plosha 5 942 km Gustota naselennya 186 64 osib km Poshtovij indeks 15524Telefonnij kod 380 4622Geografichni daniGeografichni koordinati 51 35 34 pn sh 31 17 30 sh d 51 59278 pn sh 31 29167 sh d 51 59278 31 29167 Koordinati 51 35 34 pn sh 31 17 30 sh d 51 59278 pn sh 31 29167 sh d 51 59278 31 29167Serednya visota nad rivnem morya 127 mVodojmi r StrizhenMisceva vladaAdresa radi 15501 Chernigivska obl Chernigivskij r n s Novij Bilous vul Troyicka 7 vul Sviridovskogo 54KartaHalyavinHalyavinMapa Halyavin u Vikishovishi Naselennya stanovit 1109 osib U seli roztashovana Chernigivska oblasna psiho nevrologichna likarnya Poblizu Istoriya Polozhenie imeet na stolbovoj doroge iz Chernigova v Slobodu Dobryanku ot Chernigova na zapadnoj storone ot pahotnogo polya na vozvyshennyh bugristyh mestah po obeim storonam rechki Strizhne Ochevidno viniklo yak hutir naprikinci 1620 h rr vnaslidok aktivnoyi kolonizacijnoyi politiki chernigivskih mishan pislya nadannya Chernigovu v 1623 r Magdeburzkogo prava Pislya vignannya polyakiv rangove volodinnya chernigivskih polkovnikiv Hocha 12 travnya 1664 r v universali getmana Ivana Bryuhoveckogo nagaduvalos pro zberezhennya za gromadami selish Halyavin Velika Vis ta inshih davnogo obov yazku vikonuvati povinnosti v m Chernigovi ta splachuvati podatki do miskoyi skarbnici A v lyutomu 1690 r delegaciya chernigivskogo magistratu vidvidala Moskvu i sered inshogo spodivalasya yuridichno zakripiti za ratusheyu nichijne primiske selo Halyavin odnak stverdnoyi vidpovidi ne otrimala Pislya chogo misto ostatochno vtratilo kontrol nad selom Chernigivskij polkovnik Pavlo Polubotok 1705 1723 rr zahopiv Halyavin u vlasne volodinnya i peredav nashadkam ale vid nih vono bulo vidibrano yak rangova mayetnist i povernuto u derzhavne vidomstvo Tak bulo do 1797 r koli selo razom z Yanivkoyu bulo nadano suddi 2 go departamentu Generalnogo sudu Grigoriyu Miloradovichu Osnovni kozacki rodini Polovecki Zubki Dejneki Kudeli Fesyuni Petrushinci Otamani Shmaka Danilo 1694 Dejneka Mihajlo 1724 1732 Puhovij Petro 1747 1750 Zubok Grishko 1755 Zubok Mojsej 1756 1757 1759 Zubok 1762 Bogdanenko Avakum 1764 Dvori kozackoyi starshini znachkovogo Fedora Poloveckogo 1740 1741 1747 1750 znachkovogo Karpa Poloveckogo 1740 1741 1747 1750 znachkovogo Leontiya Poloveckogo 1740 1741 znachkovogo Ivana Poloveckogo 1747 1750 1767 razom iz druzhinoyu znachkovogo Korniya Poloveckogo Yevfimiyeyu Mihajla Derenkovskogo 1740 znachkovih Poloveckih 1755 abshitovannogo znachkovogo tovarisha Yuhima Poloveckogo 1767 znachkovogo tovarisha Ivana Kuzhilnogo 1767 po naslediyu zheni ego voznogo povitu Chernigivskogo sotni Rojskoyi Ivana Stodolinskogo 1767 ustuplenij testem znachkovim tovarishem Ivanom Poloveckim druzhini pomerlogo osavula polkovoyi Chernigivskoyi artileriyi Ivana Sokockogo Ulyani 1767 znachkovogo tovarisha Pavla Tovstolisa 1767 Priyizhdzhi dvori oboznogo generalnogo Yakova Lizoguba 1740 polkovnika chernigivskogo 1740 1750 1755 1767 postroen prezhde bivshim polkovnikom Bogdanovim 1781 osavula polkovoyi artileriyi Ivana Martinenka 1740 1747 1750 1755 otamana polkovogo chernigivskogo Grigoriya Plahuti 1747 1750 bunchukovogo tovarisha Grigoriya Lizoguba 1767 staroj k zhityu negodnoj Cerkva svyatoyi Trijci staraya derevyannaya pri nej kolokolnya staraya derevyannaya ogradi ne imeetsya 1767 Shkola 1732 1740 v onoj zhivet dyachok 1741 1747 1750 1767 v onoj zhivet dyachok Shpital 1732 1740 v onom zhivet staric dve 1747 1750 1767 shpitalya net Shinki polkovnika chernigivskogo 1732 1736 1740 1741 1750 oboznogo generalnogo Yakova Lizoguba 1740 bunchukovogo Kostantiya Lizoguba 1750 Mlini na r Strizhni veshnyak o dvoh kolah muchnyh bunchukovogo Dmitra Zatirkevicha 1742 1754 kuplena batkom jogo veshnyak o dvoh kolah muchnyh oboznogo generalnogo Yakova Lizoguba 1708 greblya i mlin 1742 1754 vlashtovana predkom jogo na vlasnij zemli V 1781 r zgaduyetsya plotina s odnim ambarom o dvoh kolah Naprikinci XVIII st poblizu sela viriznyali hutir Zhuravovku nini pivnichno zahidna okolicya Halyavina na rovnom meste mezhdu nebolshim dubnyakom V yedinomu dvori tam prozhivav horunzhij sotennij bilouskij Onisim Kozakov razom z yakim meshkav kozak pidpomichnik 1767 Vlasniki pospolitih u 1755 r polkovnik chernigivskij Ivan Bozhich 53 dvori pomerlij oboznij generalnij Yakiv Lizogub 6 dvoriv pomerlogo bunchukovogo Semena Polubotka vdova Anastasiya 2 dvori vdova Kanevska 1 dvir Dmitro Zatirkevich 1 dvir bunchukovij Kostantij Lizogub 2 dvori U 1767 r vlasnikom pospolitih vistupaye lishe polkovnik Petro Miloradovich 46 dvoriv Za reviziyeyu 1782 r u Halyavini meshkalo kozakiv vibornih 72 osobi cholovichoyi stati i 60 zhinochoyi pidpomichnikiv vidpovidno 170 i 151 artilerijskih sluzhiteliv 45 i 37 starshinskih osib 11 i 5 a takozh rangovih pospolitih 369 i 346 Za danimi na 1859 rik u kozackomu j vlasnickomu seli Chernigivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 1383 osobi 681 cholovichoyi stati ta 702 zhinochoyi nalichuvalos 134 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva vinokurnij i cukrovij zavod Stanom na 1886 u kolishnomu derzhavnomu j vlasnickomu seli centri Halyavinskoyi volosti meshkalo 1379 osib nalichuvalos 244 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok 22 vitryanih mlini 2 maslobijnih zavodi Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 855 osib 430 cholovichoyi stati ta 425 zhinochoyi z yakih vsi pravoslavnoyi viri U 1880 roci v Halyavini bulo utvoreno volost v yaku uvijshlo 36 sil Osnyaki Ryabci Bobrovicya Syadrichi Tovstolis Hmilnicya Chortorijka Yacevo Sloboda Pivci hutir Oleksandrivka Koti Masani Polubotki hutori Anatoliyivskij i Protopopiv Petrushin Rogosha Svini Rizhiki Sivki Royishe Royishenskij Skitok Stasi Siberizh ta inshi Halyavinska volost rozmishuvalasya v pivnichno shidnij chastini Chernigivskogo povitu peredilenoyu richkoyu Strizhen U 1914 roci Halyavin odnim iz pershih sil v rajoni otrimav telefonnij zv yazok U 1919 roci tut bulo ponovleno robotu silskoyi biblioteki u 1921 roci narodnij budinok u 1923 roci silbud U 1917 roci bulo provedeno perepis Halyavinskoyi volosti Bulo vstanovleno sho dana administrativno teritorialna odinicya nalichuvala 29 naselenih punktiv Halyavin Siberizh Rogosha Hmilnicya Royishe Petrushin Polubotki Masani Koti Bobrovicya Osnyaki Pizhivka Royishenska Sloboda Stasi Chortorijki Terehivka Tovstolis Ryabci Rizhiki Syadrichi Yaciv Svini Protopopivka Skitok Royishenskij z Nadtochiyivkoyu Mikolayivskij hutir Oleksandrivskij Ivanivskij hutori i Bobrovicka Sloboda Naselennya volosti dorivnyuvalo 18038 cholovik Dvoriv narahovuvalos 3181 Halyavinskim volosnim starshinoyu buv kozak Semen Vasilovich Mehed U 1917 1920 u seli kilka raziv zminyuvalas vlada Ostatochnu vladu otrimali bilshoviki Zgidno z perepisom sela Halyavin za 1920 rik zagalna plosha obshinnih zemel sela dorivnyuvala 1637 desyatin v seli nalichuvalosya 73 kolodyazi z pitnoyu vodoyu i 4 z nepridatnoyu dlya pittya 1 shkola 1 hata chitalnya 1 amatorskij teatr 7 mliniv 1 majsternya 1 pozhezhnij saraj Zgidno togo zh perepisu v nashomu seli aktivno pracyuvali kilka promislovih pidpriyemstv yaki prinosili suttyevij pributok i selu ta volosti Koli pochalasya kolektivizaciya halyavinci ne duzhe pospishali vstupati do novoutvorenih kolgospiv U 1930 roci v seli bulo utvoreno kolgosp imeni Zhdanova yakij specializuvavsya na viroshenni kartopli ta lonu piznishe jogo perejmenuvali v kolgosp Chervonij zhovten Spochatku do danogo novoutvorennya vstupilo tilki 20 halyavinskih gospodarstv Ale z dopomogoyu primusovih zahodiv povnu kolektivizaciyu v seli bulo zaversheno do 1932 roku Zgidno statistichnih danih protyagom 1932 1933 rokiv v Halyavini vid golodu zaginulo 157 lyudej sered nih i diti U 1939 roci vidbuvsya pershij vipusk uchniv halyavinskoyi shkoli desyatirichki bulo vidkrito klub bula stvorena grupa hudozhnoyi samodiyalnosti Halyavin buv okupovanij nimcyami 3 veresnya 1941 roku ob 11 godini ranku Za chas okupaciyi na primusovi roboti do Nimechchini bulo vivezeno 160 cholovik 19 halyavinciv bulo rozstrilyano 90 dvoriv bulo spaleno doshentu Selo bulo vizvoleno 22 veresnya 1943 roku silami 16 yi gvardijskoyi Chernigivskoyi kavalerijskoyi diviziyi ta 77 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Na frontah vijni zaginulo 239 halyavinciv na chest yakih u 1983 roci bulo vstanovleno pam yatnik u centri sela Pislya vijni aktivno pracyuvav kolgosp imeni Zhdanova yakij u 1974 roci otrimav zvannya Gospodarstvo visokoyi kulturi zemlerobstva 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r vid Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Novobilouskoyi silskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi kolishnogo Chernigivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Chernigivskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1072 96 66 rosijska 27 2 43 biloruska 9 0 81 inshi ne vkazali 1 0 10 Usogo 1109 100 Vidomi lyudi selaAkulenko Oleksandr Petrovich 1908 2002 48 rokiv propracyuvav traktoristom u miscevomu silgosppidpriyemstvi nagorodzhenij ordenami Znak Poshani ta Trudovoyi Slavi III st Petrushinec Mihajlo Grigorovich 1915 1988 pracyuvav direktorom Halyavinskoyi shkoli 1943 1970 vidminnik osviti nagorodzhenij medalyami Za doblesnu pracyu ta Za trudovu vidznaku Zubok Mikola Ivanovich 1917 1975 pracyuvav golovoyu kolgospu im Zhdanova 1946 1975 nagorodzhenij ordenami Lenina Trudovogo Chervonogo Prapora Znak Poshani velikoyu sribnoyu medallyu 1956 sribnimi ta bronzovimi medalyami VDNG SRSR zanesenij na oblasnu Doshku poshani 1954 ta do rajonnoyi knigi Trudovoyi Slavi 1972 Galenko Mihajlo Davidovich 1918 2003 urodzhenec sela Halyavin veteran Nimecko radyanskoyi vijni zasluzhenij inzhener Ukrayini kandidat tehnichnih nauk laureat Derzhavnoyi premiyi URSR avtor bagatoh naukovih prac po mehanizaciyi silskogo gospodarstva pracyuvav starshim spivrobitnikom Ukrayinskogo centralnogo naukovo doslidnogo institutu v m Kiyiv nagorodzhenij ordenami Chervonoyi Zirki Vitchiznyanoyi vijni Trudovogo Chervonogo Prapora Znak Poshani medallyu Za vidvagu chislennimi medalyami Gorovij Ivan Sergijovich 1918 r n uchasnik bojovih diyi Nimecko radyanskoyi vijni lejtenant pracyuvav golovoyu kolgospu Chervonij Zhovten 1946 1948 12 rokiv propracyuvav zaviduvachem fermi nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1985 Bogdana Hmilnickogo 2003 medallyu Za vidvagu medallyu VDNG SRSR 1958 Ponomarenko Anatolij Yakovich 1919 1954 general Radyanskoyi Armiyi Tkachenko Mihajlo Fedorovich 1919 r n 04 09 2012 r uchasnik bojovih dij Nimecko radyanskoyi vijni kapitan pracyuvav brigadirom traktornoyi brigadi z 1946 po 1980 rr zaviduvachem mashinno traktornim parkom nagorodzhenij ordenami Chervonoyi Zirki Lenina Trudovogo Chervonogo Prapora Vitchiznyanoyi vijni Bogdana Hmelnickogo medalyami VDNG SRSR 1967 1972 uchasnik zboriv peremozhciv socialistichnogo zmagannya v silskomu gospodarstvi URSR Bogdan Mihajlo Ivanovich 1919 2002 urodzhenec sela Halyavin navchavsya u vijskovomu uchilishi morskoyi aviaciyi Nimecko radyansku vijnu zakinchiv u zvanni lejtenanta postupiv do Kiyivskogo derzhavnogo universitetu kandidat ekonomichnih nauk do vihodu na pensiyu vikladav u Kiyivskomu politehnichnomu instituti Foga Mariya Yefremivna 1922 2000 30 rokiv propracyuvala doyarkoyu v miscevomu silgosppidpriyemstvi nagorodzhena ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1966 Znak Poshani 1971 dvoma sribnimi 1973 ta bronzovoyu medalyami VDNG SRSR U 1974 roci yiyi im ya zanesene do oblasnoyi knigi Trudovoyi Slavi Tarahan Dmitro Vasilovich 1922 1996 uchasnik bojovih dij Nimecko radyanskoyi vijni u 1948 1977 rr pracyuvav zaviduvachem Halyavinskoyi veterinarnoyi dilnici buv nagorodzhenij Za vidvagu sribnoyu medallyu VSGV 1955 SRSR Truhan Volodimir Pavlovich 1923 2000 pracyuvav pomichnikom zaviduvacha mashinno traktornogo parku nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1973 Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1977 bagatma medalyami Truhan Ganna Oleksandrivna 1928 r n pracyuvala doyarkoyu v kolgospi im Zhdanova u 1955 roci obiralasya deputatom oblasnoyi radi nagorodzhena maloyu sribnoyu medallyu za uchast u vistavci VSGV SRSR 1954 velikoyu zolotoyu medallyu VSGV 1956 znakom Ministerstva silskogo gospodarstva SRSR Vidminnik socialistichnogo zmagannya silskogo gospodarstva 1956 U 1954 roci za pidsumkami oblasnogo zmagannya za oderzhannya visokih nadoyiv moloka zajnyala pershe misce v oblasti Gavrilenko Ivan Pilipovich 1929 1961 urodzhenec sela Halyavin u 1954 roci zakinchiv Borisoglibske vijskovo aviacijne uchilishe lotchikiv zaginuv pri vikonanni sluzhbovih obov yazkiv u m Petropavlovsk Kamchatskij Vinnichenko Ganna Yevdokimivna 1929 r n z 1964 po 2003 rik pracyuvala v kolgospi doyarkoyu nagorodzhena bagatma medalyami Bushtruk Ganna Fedorivna 1930 2003 pracyuvala v kolgospi doyarkoyu ta telyatniceyu nagorodzhena ordenom Lenina 1958 zolotoyu 1958 ta dvoma bronzovimi medalyami VDNG SRSR 1968 70 Svichkarova Varvara Artemivna 1930 r n u kolgospi pracyuvala doyarkoyu 1954 1986 nagorodzhena ordenami Lenina Zhovtnevoyi revolyuciyi 1976 bronzovoyu medallyu VDNG SRSR 1968 bagatma medalyami Lisovij Yevgen Fedosovich 1931 1995 trudovu diyalnist rozpochav u 1949 roci zagalnij stazh 45 rokiv z 1961 r lankovij mehanizovanoyi lanki po viroshuvannyu kartopli nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1973 Lenina 1976 bagatma medalyami Larchenko Mikola Trohimovich 16 01 1939 r n direktor STOV Progres z 1975 r zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva URSR 1990 nagorodzhenij ordenami Znak Poshani 1973 Trudovogo Chervonogo Prapora 1976 sribnoyu medallyu VDNG SRSR obiravsya deputatom oblasnoyi radi 1990 1994 shist raziv deputatom rajonnoyi radi Bushtruk Mihajlo Vasilovich 1941 r n mehanizator 45 rokiv pracyuye v silgosppidpriyemstvi nagorodzhenij ordenami Trudovoyi Slavi I go stupenya 1975 ta II go stupenya 1988 Gajovij Anatolij Ivanovich 1957 r n z 1986 roku pracyuye vchitelem fizichnogo vihovannya Halyavinskoyi shkoli vidminnik osviti Ukrayini starshij vchitel najkrashij vchitel fizichnoyi kulturi Chernigivshini 2004 trener oblasnoyi dityacho yunackoyi sportivnoyi shkoli z lizhnogo sportu Olimpijskogo rezervu pidgotuvav odnogo majstra sportu mizhnarodnogo klasu p yat majstriv sportu z lizhnih gonok ta biatlonu chotiri kandidati v majstri sportu jogo vihovanci uchasniki Olimpijskih igor prizeri vsesvitnih studentskih igor uchasniki mizhnarodnih zmagan z lizhnih gonok ta biatlonu prizeri chempionativ svitu sered yunioriv Nagorodzhenij gramotami Ministerstva osviti Ukrayini 2005 Chernigivskoyi oblasnoyi radi 2002 rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi ta rajradi Zarovnij Oleksandr Pavlovich 1975 r n vipusknik Halyavinskoyi shkoli majster sportu Mizhnarodnogo klasu 1997 peremozhec Kubka svitu z lizhe roleriv 1994 prizer Vsesvitnoyi Universiadi 1995 u 1998 roci brav uchast u XVII Zimovih Olimpijskih igrah u Nagano Yaponiya Smirnov Pavlo Yurijovich 1989 2017 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Galereyarozlogi verbi na v yizdi do sela tipova vulicya magazin Harchi molochna ferma cerkva pam yatnik shkilnij sportzal magazin magazin poshta silrada shkolaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitkiros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 65 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 104 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 267 X 270 120 s ros doref Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli HalyavinDzherela Vidomist pro stan Halyavinskoyi shkoli na 01 01 1928 r Chernigivskij oblasnij derzhavnij arhiv FR 69 opis 1 dokument 805 Delo o postrojke ogrady pri Svyato Troickoj cerkvi s Halyavin Chernigovskogo uezda za 1854 god Chernigivskij oblasnij derzhavnij arhiv F 679 opis 4 dokument 1441 Katalog promyshlennyh predpriyatij s Halyavin Halyavinskoj volosti Chernigovskogo uezda za 1920 god Chernigivskij oblasnij derzhavnij arhiv F942 opis 1 dokument 4010 Kurdanov A L Materiali z istoriyi Chernigivskogo rajonu Ch 2008 136 s Perepis sela Halyavin za 1920 rik Chernigivskij oblasnij derzhavnij arhiv F 942 opis 1 dokument 233 Rozhalin A Z minulogo i suchasnogo sela Halyavin Pridesnyanskij kolgospnik 102 vid 05 12 1950 r Selo na nashij Ukrayini Halyavin Nash kraj 82 82 vid 13 10 2001 r