Чуньйо (Chuño) — картопляний ліофільний продукт, який традиційно виробляють громади Кечуа та Аймара в Болівії та Перу і відомий у різних країнах Південної Америки, включаючи Аргентину, Болівію, Чилі та Перу. Традиційно п'ять днів гіркий морозостійкий сорт картоплі виставляють на низькі нічні температури Андського Альтіплано, заморожуючи його, а згодом піддаючи інтенсивному сонячному світлу.
Походження | Болівія і Перу |
---|---|
Необхідні компоненти | S. tuberosum |
|
Назва
Слово походить від кечуа ch'uñu, що означає «заморожена картопля» («зморщена» в говірках регіону хунін). Також відомий як papas secas (іспанська — «суха картопля»). У Болівії білого чуньйо також називають тунта.
Витоки
Витоки чуньйо відноситься до часів Імперії інків у 13 столітті. Залишки були знайдені на Тіванако, місці культури, яка розвивалася на плато Колао, географічній зоні, що включає території Болівії та Перу.
Чуньйо описував в 1590 році іспанський літописець Хосе де Акоста. Завдяки своїй портативності, тривалому терміну зберігання та харчовій цінності, солдати інків їли на маршах. Карл Тролл стверджував, що нічні температури південного перуанського нагір'я, які дозволяли виробляти чуньо, сприяли піднесенню імперії інків.
Чуньйо (Chuño de liuto або Chuño de concepción) також виробляють з крохмалистих коренів зберігання .
Виробництво
Чуньйо робиться на початку зими протягом червня та липня, протягом цього часу температура сягає приблизно -5 градусів на висоті понад 3800 м. Після осіннього врожаю (квітень — травень) картоплю відбирають для виробництва чуньйо, як правило, дрібну для простоти обробки. Цю маленьку картоплю тісно розкидають по рівній землі і дають їй замерзнути при низьких нічних температурах приблизно на три ночі. Цей процес призводить до природного висушування морозом.
Після закінчення цього процесу картоплю вивозять до чунохінапам — рівнинних ділянок, де можна викласти картоплю. Термін походить з мови аймара і означає «місце, де робиться чуньйо». Як тільки вони добираються до чуньохінапам, їх топчуть ногами. Це вичавлює залишки води і знімає шкірку, що дозволяє подальше заморожування та сушіння.
У процесі віджимання води з картоплі беруть участь цілі родини. Попереднє заморожування сушить клітинні стінки, що полегшує видалення води з картоплі. Залишки шкірки видаляють вручну згодом. Існує два різновиди:
Білий чуньйо
Біле чуньйо отримують промиванням замороженої картоплі. У Болівії картоплю викладають на ковдри або солому і постійно обприскують водою для зволоження. У Перу заморожену картоплю транспортують до річки і зберігають у басейнах. Таке миття зазвичай займає близько тижня. Заключний крок — сушка на сонці.
Чорний чуньйо
Чорний чуньо отримують безпосередньо з оригінального процесу заморожування, витоптування та повторного заморожування. Продукт не миють; після замерзання та витоптування він просто висушується на сонці. Виробництво чорного чуньо має менше регіональних варіацій, ніж біле чуньйо, і воно популярніше серед місцевих фермерів, ніж більш комерційне біле чуньйо.
Збереження та споживання
Після висихання з мінімальним доглядом продукт може пролежати дуже довго, іноді десятиліття.
Споживання різноманітне — від десертів до готових страв. Борошно чуньйо є важливим інгредієнтом багатьох страв перуанської кухні. Чаїро — один з найтрадиційніших болівійських супів, і його готують з чуньйо, м'яса та овочів.
В Болівії чуньйо не вважається таким же продуктом, як звичайна картопля. У певних рецептах чуньйо та картопля не заміняють одне одного. Наприклад, хайро не можливо готувати без чуньйо. Інші інгредієнти — пшениця, морква тощо — можуть бути замінені, але не чуньйо.
Він також традиційний у південних регіонах Перу, таких як Арекіпа та Пуно.
Інший суп, приготовлений з використанням цілого чуньо, — це джаконта.
Чуньо можна їсти з різноманітними соусами.
Див. також
Примітки
- Timothy Johns: With bitter Herbs They Shall Eat it: Chemical ecology and the origins of human diet and medicine, The University of Arizona Press, Tucson 1990, , p. 82-84
- Woolf, Jennifer (1987). The Potato in the Human Diet (вид. First). Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 144. ISBN . Процитовано 23 листопада 2019.
- . The Cambridge World History of Food. Архів оригіналу за 11 May 2011. Процитовано 22 липня 2013.
- Romero, Simon (10 серпня 2016), , The New York Times, архів оригіналу за 14 жовтня 2016, процитовано 1 березня 2017
- Gade, Daniel (2016). Urubamba Verticality: Reflections on Crops and Diseases. Spell of the Urubamba: Anthropogeographical Essays on an Andean Valley in Space and Time. с. 86. ISBN .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
();|archive-url=
вимагає|url=
() - Moesbach, 1992, p. 69.
- Kubitzki та Huber, 1998, p. 81.
- Christenhusz et al, 2017, p. 145.
- Puga Borne, 1921.
- Rosendo, Inma Gil (13 червня 2017). [Chuño, the millennial secret of the Andes to get a potato to last 20 years]. BBC (ісп.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2017.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - de Haan, Stef (15 серпня 2012). Effect of production environment, genotype and process on the mineral content of native bitter potato cultivars converted into white chuño. Journal of the Science of Food and Agriculture. 92 (10): 2098—2105. doi:10.1002/jsfa.5589. PMID 22278409.
- Haines, Helen (2010). Adventures in Eating: Anthropological Experiences of Dining from Around the World. University Press of Colorado.
- Peñarrieta, Mauricio; Alvarado, Juan (1 січня 2012), , ISBN , архів оригіналу за 26 жовтня 2017, процитовано 17 листопада 2019
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chunjo Chuno kartoplyanij liofilnij produkt yakij tradicijno viroblyayut gromadi Kechua ta Ajmara v Boliviyi ta Peru i vidomij u riznih krayinah Pivdennoyi Ameriki vklyuchayuchi Argentinu Boliviyu Chili ta Peru Tradicijno p yat dniv girkij morozostijkij sort kartopli vistavlyayut na nizki nichni temperaturi Andskogo Altiplano zamorozhuyuchi jogo a zgodom piddayuchi intensivnomu sonyachnomu svitlu ChunjoPohodzhennya Boliviya i PeruNeobhidni komponentiS tuberosum Mediafajli u VikishovishiNazvaSlovo pohodit vid kechua ch unu sho oznachaye zamorozhena kartoplya zmorshena v govirkah regionu hunin Takozh vidomij yak papas secas ispanska suha kartoplya U Boliviyi bilogo chunjo takozh nazivayut tunta VitokiProdavec chunjo Vitoki chunjo vidnositsya do chasiv Imperiyi inkiv u 13 stolitti Zalishki buli znajdeni na Tivanako misci kulturi yaka rozvivalasya na plato Kolao geografichnij zoni sho vklyuchaye teritoriyi Boliviyi ta Peru Chunjo opisuvav v 1590 roci ispanskij litopisec Hose de Akosta Zavdyaki svoyij portativnosti trivalomu terminu zberigannya ta harchovij cinnosti soldati inkiv yili na marshah Karl Troll stverdzhuvav sho nichni temperaturi pivdennogo peruanskogo nagir ya yaki dozvolyali viroblyati chuno spriyali pidnesennyu imperiyi inkiv Alstroemeria ligtu Chunjo Chuno de liuto abo Chuno de concepcion takozh viroblyayut z krohmalistih koreniv zberigannya VirobnictvoChunjo robitsya na pochatku zimi protyagom chervnya ta lipnya protyagom cogo chasu temperatura syagaye priblizno 5 gradusiv na visoti ponad 3800 m Pislya osinnogo vrozhayu kviten traven kartoplyu vidbirayut dlya virobnictva chunjo yak pravilo dribnu dlya prostoti obrobki Cyu malenku kartoplyu tisno rozkidayut po rivnij zemli i dayut yij zamerznuti pri nizkih nichnih temperaturah priblizno na tri nochi Cej proces prizvodit do prirodnogo visushuvannya morozom Pislya zakinchennya cogo procesu kartoplyu vivozyat do chunohinapam rivninnih dilyanok de mozhna viklasti kartoplyu Termin pohodit z movi ajmara i oznachaye misce de robitsya chunjo Yak tilki voni dobirayutsya do chunohinapam yih topchut nogami Ce vichavlyuye zalishki vodi i znimaye shkirku sho dozvolyaye podalshe zamorozhuvannya ta sushinnya U procesi vidzhimannya vodi z kartopli berut uchast cili rodini Poperednye zamorozhuvannya sushit klitinni stinki sho polegshuye vidalennya vodi z kartopli Zalishki shkirki vidalyayut vruchnu zgodom Isnuye dva riznovidi Bilij chunjo Tunta Bile chunjo otrimuyut promivannyam zamorozhenoyi kartopli U Boliviyi kartoplyu vikladayut na kovdri abo solomu i postijno obpriskuyut vodoyu dlya zvolozhennya U Peru zamorozhenu kartoplyu transportuyut do richki i zberigayut u basejnah Take mittya zazvichaj zajmaye blizko tizhnya Zaklyuchnij krok sushka na sonci Chornij chunjo Chornij chuno otrimuyut bezposeredno z originalnogo procesu zamorozhuvannya vitoptuvannya ta povtornogo zamorozhuvannya Produkt ne miyut pislya zamerzannya ta vitoptuvannya vin prosto visushuyetsya na sonci Virobnictvo chornogo chuno maye menshe regionalnih variacij nizh bile chunjo i vono populyarnishe sered miscevih fermeriv nizh bilsh komercijne bile chunjo Zberezhennya ta spozhivannyaKukurudza z chunjo ta chili Pislya visihannya z minimalnim doglyadom produkt mozhe prolezhati duzhe dovgo inodi desyatilittya Spozhivannya riznomanitne vid desertiv do gotovih strav Boroshno chunjo ye vazhlivim ingrediyentom bagatoh strav peruanskoyi kuhni Chayiro odin z najtradicijnishih bolivijskih supiv i jogo gotuyut z chunjo m yasa ta ovochiv V Boliviyi chunjo ne vvazhayetsya takim zhe produktom yak zvichajna kartoplya U pevnih receptah chunjo ta kartoplya ne zaminyayut odne odnogo Napriklad hajro ne mozhlivo gotuvati bez chunjo Inshi ingrediyenti pshenicya morkva tosho mozhut buti zamineni ale ne chunjo Vin takozh tradicijnij u pivdennih regionah Peru takih yak Arekipa ta Puno Inshij sup prigotovlenij z vikoristannyam cilogo chuno ce dzhakonta Chuno mozhna yisti z riznomanitnimi sousami Div takozhSublimacijna sushka Konservaciya yizhiPrimitkiTimothy Johns With bitter Herbs They Shall Eat it Chemical ecology and the origins of human diet and medicine The University of Arizona Press Tucson 1990 ISBN 0 8165 1023 7 p 82 84 Woolf Jennifer 1987 The Potato in the Human Diet vid First Cambridge UK Cambridge University Press s 144 ISBN 0 521 32669 9 Procitovano 23 listopada 2019 The Cambridge World History of Food Arhiv originalu za 11 May 2011 Procitovano 22 lipnya 2013 Romero Simon 10 serpnya 2016 The New York Times arhiv originalu za 14 zhovtnya 2016 procitovano 1 bereznya 2017 Gade Daniel 2016 Urubamba Verticality Reflections on Crops and Diseases Spell of the Urubamba Anthropogeographical Essays on an Andean Valley in Space and Time s 86 ISBN 978 3 319 20849 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka archive url vimagaye url dovidka Moesbach 1992 p 69 Kubitzki ta Huber 1998 p 81 Christenhusz et al 2017 p 145 Puga Borne 1921 Rosendo Inma Gil 13 chervnya 2017 Chuno the millennial secret of the Andes to get a potato to last 20 years BBC isp Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka de Haan Stef 15 serpnya 2012 Effect of production environment genotype and process on the mineral content of native bitter potato cultivars converted into white chuno Journal of the Science of Food and Agriculture 92 10 2098 2105 doi 10 1002 jsfa 5589 PMID 22278409 Haines Helen 2010 Adventures in Eating Anthropological Experiences of Dining from Around the World University Press of Colorado Penarrieta Mauricio Alvarado Juan 1 sichnya 2012 ISBN 9781621007142 arhiv originalu za 26 zhovtnya 2017 procitovano 17 listopada 2019