Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хосе́ де Ако́ста (ісп. José de Acosta; 1539, Медіна-дель-Кампо, Стара Кастилія, Іспанія — 1600) — великий іспанський історик, географ і натураліст, член ордена єзуїтів, католицький місіонер. Автор творів, присвячених природі та культурі Америки; передбачив ряд теорій, висунутих наукою XIX століття.
| Хосе де Акоста | |
|---|---|
| ісп. José de Acosta | |
 | |
| Народився | 1 жовтня 1540[1] Медіна-дель-Кампо, Вальядолід, Кастилія і Леон, Іспанія[2][1] |
| Помер | 15 лютого 1600[1] (59 років) Саламанка, Кастилія і Леон, Іспанія[1] |
| Країна | Іспанія[1] |
| Діяльність | місіонер, історик, проповідник, богослов, письменник, викладач університету |
| Alma mater | Алькальський університет[d] |
| Галузь | історія і географія |
| Заклад | Саламанкський університет Національний університет Сан-Маркос |
 Хосе де Акоста у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у місті Медіна-дель-Кампо, в 13 років став новіцієм Товариства Ісуса. Вивчав теологію в Окана. У квітні 1559 року вирушив до Ліми, столиці віцекоролівства Перу, де роком раніше з'явились перші єзуїти. З 1571 року впродовж 14 років вів велику та плідну місіонерську і просвітницьку діяльність: Акоста викладав богослів'я у єзуїтських колегіях віцекоролівства, сам заснував багато навчальних закладів у різних містах Перу (в тому числі Куско та Потосі), в 1576 році був обраним провінціалом (головою відділення ордену на певній території). За час свого перебування в Південній Америці Акоста зібрав велику кількість фактів про природу регіону та культурах його аборигенів. Вступив у конфлікт з віцекоролем Перу , він був відкликаний до Іспанії в 1585 році; поверненню передувало перебування в Мексиці, де Акоста продовжив свої дослідження. У 1587 році він остаточно повернувся до метрополії, де зблизився з королем Філіппом II. Надалі, Акоста жив та працював у Римі, Вальядоліді та Саламанці як орденський сановник, університетський викладач та церковний проповідник (його проповіді користувались великим успіхом і були видані в Саламанці в трьох томах). Помер у Вальядоліді, обіймаючи посаду ректора саламанкської єзуїтської колегії.
Географ
Александр фон Гумбольдт високо оцінив роботу Акости з досліджень в області метеорології та фізики, і за численні відкриття його вшановано званням одного із Засновників Геофізики. У його Історії вперше з'явилась теорія про чотири лінії без магнітного відхилення (він описав використання компаса, кут відхилення, різницю між Магнітним і Північним полюсом; хоч відхилення були відомі ще в XV столітті, він описав коливання відхилень від однієї точки до іншої; він ідентифікував місця з нульовим відхиленням: наприклад, на Азорських островах); міркування про вигини ізотермічних ліній і про розподіл тепла в залежності від широти, про направлення течій і багатьох фізичних явищ: різницю кліматів, активності вулканів, землетрусів, типи вітрів і причини їх виникнення. Хосе де Акоста в своїй Історії (1590), вперше пояснив природу відпливів і припливів, періодичність і взаємозв'язок з фазами Місяця. Він першим довів, що землетруси та вулканічні викиди мають різну природу. Описав різні землетруси (Вальдівія, Чилі, в 1575 році; Арекіпа, Перу, в 1582; Ліма, Перу, в 1586; і Кіто, Еквадор в 1587), їх очевидність привела його до думки, що вони здійснюють послідовне переміщення з Півдня на Північ. Він також першим описав цунамі висотою 25 метрів, які ввірвалися на сушу на відстань 10 км.
Лінгвіст
Відомо, що Акоста був знайомим з різними мовами та абетками, принаймні він цікавився ними. Він сам згадує про знайомство з китайцями в Мексиці та їхні ієрогліфи, і навіть просив їх записати китайською таку фразу: «Josef de Acosta ha venido del Perú» (Хосе Акоста приїхав з Перу), ті через довгий час записали, а потім прочитали; проте Акоста виявив примітну різницю: поняття вони змогли передати, а ім'я — ні, тому що вони шукають подобу імені у своїй мові для ієрогліфа. Акоста також особисто бачив японські ієрогліфи (залишені в записах японців, які побували в Європі), які легко відрізняв від китайських, хоч і схожих, порівняв їх з буквами та фігурами, що відповідає дійсності.
Творчість
Перу Хосе де Акоста належить багато богословських творів, збірник проповідей, а також три трактати про Америку:
- «Про природу Нового Світу» (лат. De Natura Novi Orbis).
- «Про поширення Євангелія серед варварів, чи Про досягнення спасіння індіанців» (лат. De promulgatione Evangelii apud Barbaros, sive De Procuranda Indorum salute).
- «Природна та моральна історія Індії» (ісп. Historia natural y moral de las Indias). В них він приводить широкий фактичний матеріал і вперше висловив ряд ідей, розвинуті наукою XIX століття. Задовго до відкриття Берингової протоки Акоста висунув гіпотезу про заселення Америки вихідцями з Азії. Також він припускав, що американська фауна виникла з європейської (що дозволяє вважати його одним з попередників дарвінізму), та зазначав у жителів Анд розвиток здатності жити на висоті понад 4000 метрів, передбачав досягнення наукової фізіології. Акоста зробив спробу класифікувати народи Америки за етнокультурним принципом (він відрізняв три основні «категорії варварів») і детально описав особливості цивілізацій ацтеків та інків.
Збереглись підписи Хосе де Акоста на різних документах:
- 1) в листі конкістадора (учасника полонення короля інків Атауальпи) — в його «Повідомленні Королю Іспанії», складеному 15 серпня 1533 року в місті Кахамарка. Підпис такий: («Non D.[omino].D.[entur].Ex simus [Eversimus] — Joseph de Acosta»). Також на цьому листі зберігся підпис («No es cosa»).
- 2) в листі Акости до Глави Ордена Єзуїтів, отця Аквавіви, 12 квітня 1584 року.
Видання його творів
- 1588—1589 — Acosta (Jose de) De Natura Novi Orbis Libri duo et de Promulgatione Evangelii apud Barbaros. Salamanca.
- 1595 (Друге видання) Salamanca. 1595.
- 1596 (Чергове видання) Colonics Agrippinoz. 1596.
- 1590 — Historia Natural y Moral de las Indias, en que se tratan las cosas notables del Cielo, y Elementos, Metales, Plantas y Animates dellas; y los Ritos, y Ceremonias, Leyes, y Gobierno y Guerras de los Indios. Sevilla. 1590.
- 1591 (Чергове видання) Barcelona. 1591. 8°-
- 1608 (Чергове видання) Madrid. 1608.
- 1610 (Чергове видання) Madrid. 1610.
- 1792 (Чергове видання) 2 vols. Madrid. 1792. 4°.
- 1596 — Historia naturale e morale della Indie novamente tradotta. . . .de Giovanni Paolo Gallacio. Venetia. 1596.
- 1597 — Histoire naturelle et morale des Indes, tant Orientalles qu' Occidentalles; traduites en Francois par Robert Regnault, Cauxois. Paris. 1597. 8°.
- 1600 (Чергове видання) Paris. 1600. 8°.
- 1601 (Чергове видання) 1601. Fol.
- 1606 (Чергове видання) Paris. 1606. 8°.
- 1616 (Чергове видання) Paris. 1616. 8°.
- 1598 — Historie naturall ende morael van de Westorsche Indien . . . .overghent door J. Huyghen van Linschoten. Enckhuysen. 1598. 8°.
- 1727 — Ontdekking Van West Indien … .door J. D'A…. 1592 nyt het Spaans Verladd P. Van de Aa, etc. Deil 8. 1727. Fol.
- 1601 (Чергове видання) See Theodor de Bry. Von Gelegenheit der Elemente natur de Neuer Welt. J. H. Van Linschoten. 1601. Fol.
- 1602 (Чергове видання) &Theodor de Bry. America nova pars. .. .denovis orbis naturae Acosta. America. Pars IX. Francoforti. 1602. Fol.
- 1624 — (Чергове видання) See Theodor de Bry. Paralipomena Americas, hoe est discursus accurataque Americas descriptio. America. Pars XII. Frankforti. 1624. Fol.
- 1604 — The Naturall and Morall Historie of the East and West Indies …. written in Spanish …. translated into English by E. G. (Edward Grimeston). 1604. 4°.
- 1880 (Чергове видання) Reprinted from the English translated edition of E. Grimeston, 1604, with notes by Clements R. Markham. 2 vols. London. 1880. 8°. (Hakluyt Society, Nos. 60 and 61.)
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #12116117X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
- Хосе де Акоста. Естественная и моральная история Индий. Часть 2. Глав III. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
Джерела
- Adovasio, J. M.; Pedler, D. The Peopling of North America // North American Archaeology. Blackwell Publishing, 2005. p. 32.
- Kish, George. Acosta, José de // Dictionary of Scientific Biography 1. New York: Charles Scribner's Sons, 1970. p. 48.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хосе де Акоста
- Акоста, Хосе де [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akosta Hose de Ako sta isp Jose de Acosta 1539 Medina del Kampo Stara Kastiliya Ispaniya 1600 velikij ispanskij istorik geograf i naturalist chlen ordena yezuyitiv katolickij misioner Avtor tvoriv prisvyachenih prirodi ta kulturi Ameriki peredbachiv ryad teorij visunutih naukoyu XIX stolittya Hose de Akostaisp Jose de AcostaNarodivsya 1 zhovtnya 1540 1 Medina del Kampo Valyadolid Kastiliya i Leon Ispaniya 2 1 Pomer 15 lyutogo 1600 1600 02 15 1 59 rokiv Salamanka Kastiliya i Leon Ispaniya 1 Krayina Ispaniya 1 Diyalnist misioner istorik propovidnik bogoslov pismennik vikladach universitetuAlma mater Alkalskij universitet d Galuz istoriya i geografiyaZaklad Salamankskij universitet Nacionalnij universitet San Markos Hose de Akosta u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u misti Medina del Kampo v 13 rokiv stav noviciyem Tovaristva Isusa Vivchav teologiyu v Okana U kvitni 1559 roku virushiv do Limi stolici vicekorolivstva Peru de rokom ranishe z yavilis pershi yezuyiti Z 1571 roku vprodovzh 14 rokiv viv veliku ta plidnu misionersku i prosvitnicku diyalnist Akosta vikladav bogosliv ya u yezuyitskih kolegiyah vicekorolivstva sam zasnuvav bagato navchalnih zakladiv u riznih mistah Peru v tomu chisli Kusko ta Potosi v 1576 roci buv obranim provincialom golovoyu viddilennya ordenu na pevnij teritoriyi Za chas svogo perebuvannya v Pivdennij Americi Akosta zibrav veliku kilkist faktiv pro prirodu regionu ta kulturah jogo aborigeniv Vstupiv u konflikt z vicekorolem Peru vin buv vidklikanij do Ispaniyi v 1585 roci povernennyu pereduvalo perebuvannya v Meksici de Akosta prodovzhiv svoyi doslidzhennya U 1587 roci vin ostatochno povernuvsya do metropoliyi de zblizivsya z korolem Filippom II Nadali Akosta zhiv ta pracyuvav u Rimi Valyadolidi ta Salamanci yak ordenskij sanovnik universitetskij vikladach ta cerkovnij propovidnik jogo propovidi koristuvalis velikim uspihom i buli vidani v Salamanci v troh tomah Pomer u Valyadolidi obijmayuchi posadu rektora salamankskoyi yezuyitskoyi kolegiyi GeografAleksandr fon Gumboldt visoko ociniv robotu Akosti z doslidzhen v oblasti meteorologiyi ta fiziki i za chislenni vidkrittya jogo vshanovano zvannyam odnogo iz Zasnovnikiv Geofiziki U jogo Istoriyi vpershe z yavilas teoriya pro chotiri liniyi bez magnitnogo vidhilennya vin opisav vikoristannya kompasa kut vidhilennya riznicyu mizh Magnitnim i Pivnichnim polyusom hoch vidhilennya buli vidomi she v XV stolitti vin opisav kolivannya vidhilen vid odniyeyi tochki do inshoyi vin identifikuvav miscya z nulovim vidhilennyam napriklad na Azorskih ostrovah mirkuvannya pro vigini izotermichnih linij i pro rozpodil tepla v zalezhnosti vid shiroti pro napravlennya techij i bagatoh fizichnih yavish riznicyu klimativ aktivnosti vulkaniv zemletrusiv tipi vitriv i prichini yih viniknennya Hose de Akosta v svoyij Istoriyi 1590 vpershe poyasniv prirodu vidpliviv i pripliviv periodichnist i vzayemozv yazok z fazami Misyacya Vin pershim doviv sho zemletrusi ta vulkanichni vikidi mayut riznu prirodu Opisav rizni zemletrusi Valdiviya Chili v 1575 roci Arekipa Peru v 1582 Lima Peru v 1586 i Kito Ekvador v 1587 yih ochevidnist privela jogo do dumki sho voni zdijsnyuyut poslidovne peremishennya z Pivdnya na Pivnich Vin takozh pershim opisav cunami visotoyu 25 metriv yaki vvirvalisya na sushu na vidstan 10 km LingvistVidomo sho Akosta buv znajomim z riznimi movami ta abetkami prinajmni vin cikavivsya nimi Vin sam zgaduye pro znajomstvo z kitajcyami v Meksici ta yihni iyeroglifi i navit prosiv yih zapisati kitajskoyu taku frazu Josef de Acosta ha venido del Peru Hose Akosta priyihav z Peru ti cherez dovgij chas zapisali a potim prochitali prote Akosta viyaviv primitnu riznicyu ponyattya voni zmogli peredati a im ya ni tomu sho voni shukayut podobu imeni u svoyij movi dlya iyeroglifa Akosta takozh osobisto bachiv yaponski iyeroglifi zalisheni v zapisah yaponciv yaki pobuvali v Yevropi yaki legko vidriznyav vid kitajskih hoch i shozhih porivnyav yih z bukvami ta figurami sho vidpovidaye dijsnosti TvorchistPeru Hose de Akosta nalezhit bagato bogoslovskih tvoriv zbirnik propovidej a takozh tri traktati pro Ameriku Pro prirodu Novogo Svitu lat De Natura Novi Orbis Pro poshirennya Yevangeliya sered varvariv chi Pro dosyagnennya spasinnya indianciv lat De promulgatione Evangelii apud Barbaros sive De Procuranda Indorum salute Prirodna ta moralna istoriya Indiyi isp Historia natural y moral de las Indias V nih vin privodit shirokij faktichnij material i vpershe visloviv ryad idej rozvinuti naukoyu XIX stolittya Zadovgo do vidkrittya Beringovoyi protoki Akosta visunuv gipotezu pro zaselennya Ameriki vihidcyami z Aziyi Takozh vin pripuskav sho amerikanska fauna vinikla z yevropejskoyi sho dozvolyaye vvazhati jogo odnim z poperednikiv darvinizmu ta zaznachav u zhiteliv And rozvitok zdatnosti zhiti na visoti ponad 4000 metriv peredbachav dosyagnennya naukovoyi fiziologiyi Akosta zrobiv sprobu klasifikuvati narodi Ameriki za etnokulturnim principom vin vidriznyav tri osnovni kategoriyi varvariv i detalno opisav osoblivosti civilizacij actekiv ta inkiv Zbereglis pidpisi Hose de Akosta na riznih dokumentah 1 v listi konkistadora uchasnika polonennya korolya inkiv Ataualpi v jogo Povidomlenni Korolyu Ispaniyi skladenomu 15 serpnya 1533 roku v misti Kahamarka Pidpis takij Non D omino D entur Ex simus Eversimus Joseph de Acosta Takozh na comu listi zberigsya pidpis No es cosa 2 v listi Akosti do Glavi Ordena Yezuyitiv otcya Akvavivi 12 kvitnya 1584 roku Vidannya jogo tvoriv1588 1589 Acosta Jose de De Natura Novi Orbis Libri duo et de Promulgatione Evangelii apud Barbaros Salamanca 1595 Druge vidannya Salamanca 1595 1596 Chergove vidannya Colonics Agrippinoz 1596 1590 Historia Natural y Moral de las Indias en que se tratan las cosas notables del Cielo y Elementos Metales Plantas y Animates dellas y los Ritos y Ceremonias Leyes y Gobierno y Guerras de los Indios Sevilla 1590 1591 Chergove vidannya Barcelona 1591 8 1608 Chergove vidannya Madrid 1608 1610 Chergove vidannya Madrid 1610 1792 Chergove vidannya 2 vols Madrid 1792 4 1596 Historia naturale e morale della Indie novamente tradotta de Giovanni Paolo Gallacio Venetia 1596 1597 Histoire naturelle et morale des Indes tant Orientalles qu Occidentalles traduites en Francois par Robert Regnault Cauxois Paris 1597 8 1600 Chergove vidannya Paris 1600 8 1601 Chergove vidannya 1601 Fol 1606 Chergove vidannya Paris 1606 8 1616 Chergove vidannya Paris 1616 8 1598 Historie naturall ende morael van de Westorsche Indien overghent door J Huyghen van Linschoten Enckhuysen 1598 8 1727 Ontdekking Van West Indien door J D A 1592 nyt het Spaans Verladd P Van de Aa etc Deil 8 1727 Fol 1601 Chergove vidannya See Theodor de Bry Von Gelegenheit der Elemente natur de Neuer Welt J H Van Linschoten 1601 Fol 1602 Chergove vidannya amp Theodor de Bry America nova pars denovis orbis naturae Acosta America Pars IX Francoforti 1602 Fol 1624 Chergove vidannya See Theodor de Bry Paralipomena Americas hoe est discursus accurataque Americas descriptio America Pars XII Frankforti 1624 Fol 1604 The Naturall and Morall Historie of the East and West Indies written in Spanish translated into English by E G Edward Grimeston 1604 4 1880 Chergove vidannya Reprinted from the English translated edition of E Grimeston 1604 with notes by Clements R Markham 2 vols London 1880 8 Hakluyt Society Nos 60 and 61 PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Deutsche Nationalbibliothek Record 12116117X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 Hose de Akosta Estestvennaya i moralnaya istoriya Indij Chast 2 Glav III Arhiv originalu za 10 lipnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 DzherelaAdovasio J M Pedler D The Peopling of North America North American Archaeology Blackwell Publishing 2005 p 32 Kish George Acosta Jose de Dictionary of Scientific Biography 1 New York Charles Scribner s Sons 1970 p 48 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hose de Akosta Akosta Hose de 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE