Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Городок (до 1944 — історичне німецьке село) – зняте з обліку село в Чернігівській області, Бахмацькому районі. З 1944 року знаходилося у складі Дмитрівського району, а після 1954 року входило до складу Рубанської сільської ради з центром у селі Рубанка.
| село Городок | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Бахмацький |
| Рада | Рубанська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1766 |
| Населення | 0 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°59′48″ пн. ш. 32°46′42″ сх. д. / 50.9966° пн. ш. 32.7784° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 137 м |
| Найближча залізнична станція | Григорівка |
| Відстань до залізничної станції | 6 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Городок | |
 Городок | |
Географія
Село Городок знаходилося на півдні Бахмацького району біля витоків р. Остер за 6 км на північ від села Рубанка. Відстань до районного центру 21 км, до залізничної станції Григорівка – 6 км. Середня висота над рівнем моря – 135 м.
Історія
Село засноване в 1766 році як німецька колонія Городок (нім. Gorodok), первісна назва Катеринополь. Поселенці були лютеранами, вони переселилися з Гессена, а також із Саксонії, Ганновера і Прусії. Планувалося, що колонія стане ремісничим центром по обслуговуванню інших німецьких колоній, селили там ремісників, у тому числі й католиків, які пізніше переселилися до католицьких сіл Великий Вердер і Малий Вердер. Орних земель виділили менше, ніж в інших колоніях, а вироби ремісників не мали попиту, тому Городок був найбіднішим німецьким поселенням Біловежських колоній.
В 1795 році в колонії мешкало 95 жителів.
1859 року в німецькій колонії Городок Кальчинівської волості Борзнянського повіту Чернігівської губернії мешкало 328 осіб (150 осіб чоловічої статі та 178 — жіночої), налічувалось 37 дворів.
В 1878 році в селі сталася велика пожежа, частина жителів виїхала в Ставропольську губернію, заснувавши там разом з переселенцями з Бессарабії село Кроненталь (Німецько-Хагінське).
За переписом 1897 року в бувшій німецькій колонії Городок мешкало 673 особи (347 осіб чоловічої статі та 326 — жіночої), з них 575 протестантів і 69 осіб православного віросповідання.
В 1901 році населення села складало 567 осіб (283 особи чоловічої статі та 284 — жіночої). Зменшення чисельності пов’язано з переїздами німців у інші колонії.
Шосейна дорога-бруківка, яка проходила через хутір Вишнівський, з’єднувала село Городок з селом Білі Вежі, де знаходилася лютеранська кірха.
У 1923 році була проведена територіальна реформа, за якою село ввійшло до Біло-Вежської сільради з центром у селі Білі Вежі і знаходилося у складі Парафіївського району Конотопської округи. Станом на 1924 рік у селі проживало 582 особи, налічувалось 119 дворових господарств.
З літа 1929 року розпочалася колективізація селянських господарств. На масові протести німецьких селян проти примусової колективізації влада відповіла репресіями, частину жителів Городка об’явили куркулями і розкуркулили. Куркулів другої категорії депортували, переважно до Казахстану, а також на Урал і в Киргизію. Прізвища депортованих частково встановлено за списками мобілізованих у Трудармію в 1942 році та з відомостей про політичні репресії 1937-1938 років на нових місцях проживання . Всього знайдено 15 членів родин. Середня чисельність німецької сім’ї складала 5-6 осіб, тож кількість депортованих приблизно дорівнювала 75-90 осіб, дані орієнтовні.
Після створення в 1932 році Чернігівської області село ввійшло до складу Дмитрівського району.
Голодомор 1932-1933 років не обминув і село Городок. Селян, які записалися до колгоспу, годували в їдальні. В гіршому становищі були так звані куркулі третьої категорії, у яких відібрали засоби виробництва та худобу, але залишили в селі. Відомостей про померлих немає, оскільки списки складалися за свідченнями очевидців, а німців на той період у селі уже не було.
Під час сталінських репресій 1937-1938 років були засуджені до розстрілу 8 жителів села, ще 4 особи отримали 7-10 років концтаборів.
На мапі Вермахту 1929-1940 років та на мапі України 1933 року село позначено як Німецький городок.
У 1941 році в селі налічувалося 98 дворів, працювало 4 вітряні млини, діяла кузня. В селі була одна пряма вулиця, яку приблизно посередині перетинала річка Остер, та короткий провулок в кінці села. Діяли хата-читальня і початкова чотирикласна школа.
23 червня 1941 року були заарештовані та відправлені в Кустанайську в’язницю 4 жителі села.
В серпні 1941 року частина жителів Городка була мобілізована в робочі колони, разом із жителями українських сіл вони копали окопи, протитанкові рови та будували інші укріплення на західному напрямку.
Наприкінці серпня 1941 року вийшло розпорядження більшовицької влади про депортацію німців у східні райони країни. Але Чернігівський відділ НКВС не встиг виконати це розпорядження, оскільки 9 вересня Чернігів був захоплений німцями. Німецькі війська захопили село Городок 14 вересня 1941 року.
Жителі села, які в той період перебували на схід від місця проживання, були депортовані, а чоловіків мобілізували в Трудармію. Зокрема, в Омутинський район Тюменської області відправили на поселення три сім’ї Луфтів (14 осіб) , які в серпні 1941 року супроводжували колгоспну худобу до м. Перм. Зиму 1942 року родини провели в землянках, викопаних у тайзі, оскільки в селі Красноярська ферма їх не прийняли.
Під час окупації жителі села підпорядковувалися Роменському ортскоменданту і бургомістру Роменського гебіту. Люди добилися відновлення індивідуальних селянських господарств, хоча окупаційна влада наполягала на створенні сільської общини на зразок колгоспу.
З серпня 1943 року почалася широкомасштабна евакуація етнічних німців з території Рейхскомісаріату Україна до Німеччини. З наближенням фронту у кінці серпня – на початку вересня 1943 року жителі Городка разом з німцями з інших лютеранських сіл (Білі Вежі № 2, Кальчинівка, Рундевізія) попрямували своїм ходом на підводах на захід. Тих, хто не хотів переїжджати, вивозили примусово.
При відступі німецьких військ село було частково зруйноване окупантами.
У березні 1944 року біженці були розміщені в районі Вартегау в Західній Польщі, а в січні 1945 року втекли далі на захід. В окупованій Німеччині частина жителів Городка була виявлена розшуковими командами НКВС, інших жителів видали НКВС в американській і англійській зонах окупації. Вони були депортовані, переважно, у Кіровську та Вологодську області Росії, а іншим вдалося втекти.
Село Городок визволили 13 вересня 1943 року бійці 4-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 18-го гвардійського стрілецького корпусу 60-ї армії.
Німців, які ще проживали в селі, депортували, залишилися лише українці. Їх доповнили переселенцями, село було відновлене.
До 1954 року в селі Городок Городківської сільської ради діяв колгосп ім. Тельмана , а пізніше село підпорядкували Рубанській сільській раді з центром у селі Рубанка Дмитрівського району.
Чисельність населення поступово зменшувалась, в 1970-х роках село було зняте з обліку. Зараз у Городку навіть хат не залишилося.
Примітки
- Брандес Д. , Плеве И.Энциклопедия немцев России. Беловежские колонии. [ 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Повідомлення Ніколая Луфта.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
- Кроненталь/Kronental (Нем-Хагинка), Калмыцкая АССР, Яшалтинский р-н.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
- Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
- Жертвы политического террора в СССР. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 30 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- Информация о селе Городок.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 30 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2019.
- Боевое донесение № 245 20-00 13.9.43 года ШТАКОР 18 ГВ сев. ок. Григоровка.
- Державний архів Чернігівської області (відділ в м. Ніжин). Фонд Р-7423, оп. 1, спр. 1-8. – Колхоз им. Тельмана, с. Городок Дмитровского района Черниговской области, 1944-1950 гг.
- Державний архів Чернігівської області (відділ в м. Ніжин). Фонд Р-7886, оп. 1, спр. 1-33. – Исполнительный комитет Городокского сельского совета депутатов трудящихся с. Городок Дмитровского района Черниговской области, 1946-1954 гг.
- Рубанка, Бахмацький район, Чернігівська область. - 1972.
- Тетяна Стрикун. В пошуках старої батьківщини (ч. 1). [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.], Бахмацька газета "Порадник", 14 вересня 2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodok do 1944 istorichne nimecke selo znyate z obliku selo v Chernigivskij oblasti Bahmackomu rajoni Z 1944 roku znahodilosya u skladi Dmitrivskogo rajonu a pislya 1954 roku vhodilo do skladu Rubanskoyi silskoyi radi z centrom u seli Rubanka selo GorodokKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon BahmackijRada Rubanska silska radaOsnovni daniZasnovane 1766Naselennya 0Geografichni daniGeografichni koordinati 50 59 48 pn sh 32 46 42 sh d 50 9966 pn sh 32 7784 sh d 50 9966 32 7784Serednya visota nad rivnem morya 137 mNajblizhcha zaliznichna stanciya GrigorivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 6 kmMisceva vladaKartaGorodokGorodokGeografiyaSelo Gorodok znahodilosya na pivdni Bahmackogo rajonu bilya vitokiv r Oster za 6 km na pivnich vid sela Rubanka Vidstan do rajonnogo centru 21 km do zaliznichnoyi stanciyi Grigorivka 6 km Serednya visota nad rivnem morya 135 m IstoriyaSelo zasnovane v 1766 roci yak nimecka koloniya Gorodok nim Gorodok pervisna nazva Katerinopol Poselenci buli lyuteranami voni pereselilisya z Gessena a takozh iz Saksoniyi Gannovera i Prusiyi Planuvalosya sho koloniya stane remisnichim centrom po obslugovuvannyu inshih nimeckih kolonij selili tam remisnikiv u tomu chisli j katolikiv yaki piznishe pereselilisya do katolickih sil Velikij Verder i Malij Verder Ornih zemel vidilili menshe nizh v inshih koloniyah a virobi remisnikiv ne mali popitu tomu Gorodok buv najbidnishim nimeckim poselennyam Bilovezhskih kolonij V 1795 roci v koloniyi meshkalo 95 zhiteliv 1859 roku v nimeckij koloniyi Gorodok Kalchinivskoyi volosti Borznyanskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 328 osib 150 osib cholovichoyi stati ta 178 zhinochoyi nalichuvalos 37 dvoriv V 1878 roci v seli stalasya velika pozhezha chastina zhiteliv viyihala v Stavropolsku guberniyu zasnuvavshi tam razom z pereselencyami z Bessarabiyi selo Kronental Nimecko Haginske Za perepisom 1897 roku v buvshij nimeckij koloniyi Gorodok meshkalo 673 osobi 347 osib cholovichoyi stati ta 326 zhinochoyi z nih 575 protestantiv i 69 osib pravoslavnogo virospovidannya V 1901 roci naselennya sela skladalo 567 osib 283 osobi cholovichoyi stati ta 284 zhinochoyi Zmenshennya chiselnosti pov yazano z pereyizdami nimciv u inshi koloniyi Shosejna doroga brukivka yaka prohodila cherez hutir Vishnivskij z yednuvala selo Gorodok z selom Bili Vezhi de znahodilasya lyuteranska kirha U 1923 roci bula provedena teritorialna reforma za yakoyu selo vvijshlo do Bilo Vezhskoyi silradi z centrom u seli Bili Vezhi i znahodilosya u skladi Parafiyivskogo rajonu Konotopskoyi okrugi Stanom na 1924 rik u seli prozhivalo 582 osobi nalichuvalos 119 dvorovih gospodarstv Z lita 1929 roku rozpochalasya kolektivizaciya selyanskih gospodarstv Na masovi protesti nimeckih selyan proti primusovoyi kolektivizaciyi vlada vidpovila represiyami chastinu zhiteliv Gorodka ob yavili kurkulyami i rozkurkulili Kurkuliv drugoyi kategoriyi deportuvali perevazhno do Kazahstanu a takozh na Ural i v Kirgiziyu Prizvisha deportovanih chastkovo vstanovleno za spiskami mobilizovanih u Trudarmiyu v 1942 roci ta z vidomostej pro politichni represiyi 1937 1938 rokiv na novih miscyah prozhivannya Vsogo znajdeno 15 chleniv rodin Serednya chiselnist nimeckoyi sim yi skladala 5 6 osib tozh kilkist deportovanih priblizno dorivnyuvala 75 90 osib dani oriyentovni Pislya stvorennya v 1932 roci Chernigivskoyi oblasti selo vvijshlo do skladu Dmitrivskogo rajonu Golodomor 1932 1933 rokiv ne obminuv i selo Gorodok Selyan yaki zapisalisya do kolgospu goduvali v yidalni V girshomu stanovishi buli tak zvani kurkuli tretoyi kategoriyi u yakih vidibrali zasobi virobnictva ta hudobu ale zalishili v seli Vidomostej pro pomerlih nemaye oskilki spiski skladalisya za svidchennyami ochevidciv a nimciv na toj period u seli uzhe ne bulo Pid chas stalinskih represij 1937 1938 rokiv buli zasudzheni do rozstrilu 8 zhiteliv sela she 4 osobi otrimali 7 10 rokiv konctaboriv Na mapi Vermahtu 1929 1940 rokiv ta na mapi Ukrayini 1933 roku selo poznacheno yak Nimeckij gorodok U 1941 roci v seli nalichuvalosya 98 dvoriv pracyuvalo 4 vitryani mlini diyala kuznya V seli bula odna pryama vulicya yaku priblizno poseredini peretinala richka Oster ta korotkij provulok v kinci sela Diyali hata chitalnya i pochatkova chotiriklasna shkola 23 chervnya 1941 roku buli zaareshtovani ta vidpravleni v Kustanajsku v yaznicyu 4 zhiteli sela V serpni 1941 roku chastina zhiteliv Gorodka bula mobilizovana v robochi koloni razom iz zhitelyami ukrayinskih sil voni kopali okopi protitankovi rovi ta buduvali inshi ukriplennya na zahidnomu napryamku Naprikinci serpnya 1941 roku vijshlo rozporyadzhennya bilshovickoyi vladi pro deportaciyu nimciv u shidni rajoni krayini Ale Chernigivskij viddil NKVS ne vstig vikonati ce rozporyadzhennya oskilki 9 veresnya Chernigiv buv zahoplenij nimcyami Nimecki vijska zahopili selo Gorodok 14 veresnya 1941 roku Zhiteli sela yaki v toj period perebuvali na shid vid miscya prozhivannya buli deportovani a cholovikiv mobilizuvali v Trudarmiyu Zokrema v Omutinskij rajon Tyumenskoyi oblasti vidpravili na poselennya tri sim yi Luftiv 14 osib yaki v serpni 1941 roku suprovodzhuvali kolgospnu hudobu do m Perm Zimu 1942 roku rodini proveli v zemlyankah vikopanih u tajzi oskilki v seli Krasnoyarska ferma yih ne prijnyali Pid chas okupaciyi zhiteli sela pidporyadkovuvalisya Romenskomu ortskomendantu i burgomistru Romenskogo gebitu Lyudi dobilisya vidnovlennya individualnih selyanskih gospodarstv hocha okupacijna vlada napolyagala na stvorenni silskoyi obshini na zrazok kolgospu Z serpnya 1943 roku pochalasya shirokomasshtabna evakuaciya etnichnih nimciv z teritoriyi Rejhskomisariatu Ukrayina do Nimechchini Z nablizhennyam frontu u kinci serpnya na pochatku veresnya 1943 roku zhiteli Gorodka razom z nimcyami z inshih lyuteranskih sil Bili Vezhi 2 Kalchinivka Rundeviziya popryamuvali svoyim hodom na pidvodah na zahid Tih hto ne hotiv pereyizhdzhati vivozili primusovo Pri vidstupi nimeckih vijsk selo bulo chastkovo zrujnovane okupantami U berezni 1944 roku bizhenci buli rozmisheni v rajoni Vartegau v Zahidnij Polshi a v sichni 1945 roku vtekli dali na zahid V okupovanij Nimechchini chastina zhiteliv Gorodka bula viyavlena rozshukovimi komandami NKVS inshih zhiteliv vidali NKVS v amerikanskij i anglijskij zonah okupaciyi Voni buli deportovani perevazhno u Kirovsku ta Vologodsku oblasti Rosiyi a inshim vdalosya vtekti Selo Gorodok vizvolili 13 veresnya 1943 roku bijci 4 yi gvardijskoyi povitryano desantnoyi diviziyi 18 go gvardijskogo strileckogo korpusu 60 yi armiyi Nimciv yaki she prozhivali v seli deportuvali zalishilisya lishe ukrayinci Yih dopovnili pereselencyami selo bulo vidnovlene Do 1954 roku v seli Gorodok Gorodkivskoyi silskoyi radi diyav kolgosp im Telmana a piznishe selo pidporyadkuvali Rubanskij silskij radi z centrom u seli Rubanka Dmitrivskogo rajonu Chiselnist naselennya postupovo zmenshuvalas v 1970 h rokah selo bulo znyate z obliku Zaraz u Gorodku navit hat ne zalishilosya PrimitkiBrandes D Pleve I Enciklopediya nemcev Rossii Belovezhskie kolonii 21 veresnya 2018 u Wayback Machine Povidomlennya Nikolaya Lufta PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 Kronental Kronental Nem Haginka Kalmyckaya ASSR Yashaltinskij r n Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 30 veresnya 2019 Arhiv originalu za 29 lipnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 Zhertvy politicheskogo terrora v SSSR Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 30 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 11 lipnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2019 Procitovano 12 zhovtnya 2019 Informaciya o sele Gorodok Arhiv originalu za 28 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 Arhiv originalu za 17 serpnya 2018 Procitovano 30 veresnya 2019 Arhiv originalu za 1 veresnya 2018 Procitovano 30 veresnya 2019 Boevoe donesenie 245 20 00 13 9 43 goda ShTAKOR 18 GV sev ok Grigorovka Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti viddil v m Nizhin Fond R 7423 op 1 spr 1 8 Kolhoz im Telmana s Gorodok Dmitrovskogo rajona Chernigovskoj oblasti 1944 1950 gg Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti viddil v m Nizhin Fond R 7886 op 1 spr 1 33 Ispolnitelnyj komitet Gorodokskogo selskogo soveta deputatov trudyashihsya s Gorodok Dmitrovskogo rajona Chernigovskoj oblasti 1946 1954 gg Rubanka Bahmackij rajon Chernigivska oblast 1972 Tetyana Strikun V poshukah staroyi batkivshini ch 1 29 veresnya 2019 u Wayback Machine Bahmacka gazeta Poradnik 14 veresnya 2007