Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Місто Біла Церква засноване 1032 року київським князем Ярославом Мудрим. На час заснування називалося Юр'їв (Гюргевъ) згідно з християнським іменем Ярослава Мудрого — Юрій (Георгій).
Київська Русь
Початок ХІ століття позначився безнастанними набігами печенігів на південні окраїни Київської держави. В результаті кордони Русі були відсунуті на північ — до берегів Стугни. В 1017 році київський князь Ярослав Мудрий завдав поразки печенігам і відтіснив їх на південь. Для зміцнення південних рубежів держави вздовж Росі у 1032 році було розпочато будівництво оборонної лінії — системи сторожових фортець, сполучених між собою величезними насипами та ровами.
Саме у 1032 році з'явились Корсунь, Богуслав, Стеблів, Володарка (літописний Володарев) та інші населені пункти Поросся. І саме у той рік на скелястому лівому березі Росі з'явився військово-феодальний замок, що отримав назву Юр'їв (на честь християнського імені Ярослава Мудрого — Юрій). Замок згодом «обріс» містечком, яке в кінці ХІ століття стало кафедральним центром Пороської єпархії.
Серцем міста була гора з розміщеним на ній дитинцем (замком). Також на горі стояв білокам'яний собор — обов'язковий атрибут єпархіального центру.
Юр'їв жив у постійній напрузі. Набіги печенігів змінились натиском половців, а згодом — монголо-татар. Місто було кочівникам «як кістка у горлі», постійно заважаючи їх походам на північ. Не раз його руйнували вщент. В останнє Юр'їв пав у руїнах в ХІІІ столітті. Пав для того, щоб відродитись з новою назвою — Біла Церква.
Спалений кочівниками Юр'їв залишив по собі лише високий напівзруйнований єпископський собор. Ця споруда, збудована з білого каменю, довгий час служила переселенцям орієнтиром серед густих і диких лісів, що вкривали у той час долину Росі. Саме тому місце, де стояв собор, а згодом і місто, що постало з руїн князівського Юр'їва на скелястому березі, отримало назву Біла Церква. Собор, якому місто завдячує своєю назвою зник в урагані історичних подій, зараз ніхто, здається, не скаже, ким і коли його було зруйновано. Під час археологічних розкопок, проведених вже у ХХ столітті, на Замковій горі було знайдено залишки цієї споруди.
ВКЛ та Річ Посполита
Білоцерківський замок
У 1362 році Біла Церква разом з Київським князівством була приєднана до Литви, а після Люблінської унії (1569 року) увійшла до складу Речі Посполитої. Містечко стало центром староства (адміністративна одиниця в Польщі) та набуло значення найважливішого стратегічного пункту на півдні держави. У 1589 польський король Сигізмунд ІІІ затвердив привілеї міста на сеймі у Варшаві, надавши Білій Церкві та його жителям Магдебурзьке право.
У середині XVI століття для захисту держави від татар у Білій Церкві побудували замок, у якому перебував постійний польський гарнізон, що налічував до 2 тисяч солдат і офіцерів. Гора, на якій колись стояв замок, називається Замковою горою. Перший замок у Білі Церкві збудував 1550 року київський воєвода князь Семен (Фридерик) Пронський, позаяк місто лежало на Чорному шляху, яким ішли татари, і його належало обороняти. Саме місто також укріпили палісадом. У 1570-му замок майже знищили. Князь Костянтин-Василь Острозький зміцнив та перебудував замок.
Повстання міщан
Кінець XVI століття вперше зробив Білу Церкву знаменитим містом на всю Річ Посполиту. Цьому посприяло повстання міщан, розгніваних відміною старостою, Янушем Острозьким, Магдебурзького права у місті. В 1589 році вони захопили замок зі зброєю та боєприпасами і майже рік утримували місто в своїх руках.
В 1591 році саме захопленням білоцерківського замку почалося селянсько-козацьке повстання, яке започаткувало період постійних війн між Україною та Польщею. На чолі повстання став Христофор (Криштоф) Косинський, який на деякий час обрав місто за свою резиденцію. Острозький, у володінні якого була Біла Церква, не визнав привілею, і білоцерківці повстали проти нього. Князь звернувся до короля по допомогу. Сигізмунд III скасував привілей на магдебурзьке право і прислав у Білу Церкву свого посланця, вимагаючи від міщан повної покори Острозькому. Але білоцерківці не скорилися. Повстання ширилося, набувши рис анти-шляхетського виступу. Мобілізувавши військовиків Київського воєводства, князь придушив Білоцерківське повстання і скарав на смерть його ватажків.
Козацькі походи
В часи Визвольної війни 1648-57 років Біла Церква, яка була на той час досить значним містом — центром староства та полку і мала понад 1000 дворів, стала одним з найважливіших опорних пунктів козацького війська. Довгий час Богдан Хмельницький з основними своїми силами перебував в Білоцерківському замку, розсилаючи звідси по всій Україні заклики до боротьби. 18 (28) вересня 1651 року тут було укладено угоду між польсько-шляхетським урядом і гетьманом Богданом Хмельницьким, яка отримала назву — Білоцерківський договір.
В 1663 році під час битви між польським військом і загонами Івана Сірка замок у Білій Церкві майже зруйнували. Але вже наступного року його відбудували знову, укріпивши за найсучаснішими правилами фортифікаційної техніки — він став практично неприступним. Його не змогли взяти ні війська Івана Брюховецького в 1665 році, ні Петра Дорошенка в 1667, 69 та 72 роках. З 1660 року Біла Церква поперемінно належала то Росії, то Польщі, деякий час Поросся навіть було нейтральною територією.
Після прийняття у 1685 р. рішення про відновлення козацтва на Правобережній Україні місто почало відбудовуватися.
Початок XVIII століття в Україні позначився великим повстанням козаків під проводом білоцерківського та фастівського полковника Семена Палія проти Польщі. Палій у 1702 році з 10-тисячним загоном взяв у облогу Білу Церкву. Після декількох невдалих штурмів полковник вдався до хитрощів — взявши у полон коменданта, він примусив замок капітулювати. Місто стало центром повстання, до нього потяглися знедолені селяни з усіх-усюд. Населення Білої Церкви в той час сягнуло 70 тисяч, замок постійно укріплювався. В 1703 році полякам вдалося приборкати повстання, і того ж року Правобережжя окупували російські війська. Палія було заарештовано й вислано до Сибіру (далеко не останню роль відіграв у цьому гетьман Мазепа).
Іван Мазепа народився поряд з Білою Церквою в родовому помісті — селі Мазепинці — і вважав цей край своєю батьківщиною. В 1703 році він оселився у білоцерківському замку й надумав зробити місто своєю власністю. В Білоцерківському замку гетьман почував себе у цілковитій безпеці. Саме тут пройшла значна частина його життя — тут він нажив левову частку своїх капіталів і став одним з найбагатших феодалів у Європі, тут скарав Кочубея та Іскру. За деякими джерелами у Білоцерківському замку було знайдено скарбницю гетьмана.
Іван Мазепа скеровував значну частину прибутків від своїх 20 тисяч маєтків на будівництво культових споруд. По всій Україні звів він цілу низку пишних чудових церков у стилі українського бароко. У 1706 році зведення великої кам'яної церкви почав Мазепа на батьківщині — у Білій Церкві. Криваві події 1708 року та подальша передача міста Польщі так і залишили цю споруду недобудованою. До наших днів дожила лише частина тієї церкви, що має назву Микільська.
У 1711–1712 рр. за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців міста було силою переселено на територію між Ірпенем та Дніпром під час згону населення Правобережної України на Лівобережну. До 1774 року Біла Церква «варилася» у котлі смут і повстань, вінцем яких стала Коліївщина. За придушення Коліївщини польський коронний гетьман — граф Ксаверій Браницький в 1774 році отримав у подарунок одне з найбагатших у Польщі Білоцерківське староство.
Російська імперія
У 1793 році місто остаточно приєднали до Російської імперії. На довгі часи (до XX століття) Білоцерківщина стала вотчиною сім'ї Браницьких.
Біла Церква і «Олександрія» були дійсним герцогством із двором, з величезною кількістю людей, котрі харчувалися навколо двору, з великими конюшнями породистих коней, з полюваннями, на які з'їжджалася вся аристократія Південно-Західного краю" — ось що писав про часи Браницьких у Білій Церкві Микола Бердяєв у своєму «Самопізнанні».
Браницькі мали неоднозначний вплив на свою головну резиденцію. Вони зробили Білу Церкву провінційним містом, яке втратило будь-яке адміністративне значення для держави. За наказом Катерини ІІ і не без «указки» Браницьких замок було зруйновано, Білоцерківське староство ліквідували, повітовий центр перенесли до Василькова, місто з казенної власності перейшло у особисту.
У 1806 році Браницькі уклали договір з єврейською общиною, якій дали дозвіл на поселення і будівництво у місті. Євреї принесли у Білу Церкву велику торгівлю і ремесло. Вона стала вузлом важливих транспортних шляхів, через нього проходили численні урядові, військові, поштові естафети і купецькі каравани. В 1809-14 роках Браницький у центрі міста звів торгові ряди, чим стимулював подальше розселення євреїв у Білій Церкві та зумовив докорінну зміну етнічного складу міського населення.
1793 році входило до складу Російської імперії. На довгі часи (до XX століття) Білоцерківщина стала вотчиною сім'ї Браницьких.
Під час франко-російської війни тут було сформовано 2-й козацький полк.
На початку ХХ століття Біла Церква, маючи статус волосного містечка (найбільшого містечка Російської імперії), значно випереджає повітовий Васильків як за чисельністю населення, так і за загальним розвитком. Приміром, 1900 року у Василькові мешкає лише 18 582 особи, а в Білій Церкві 47 771 особа, а 1913 року — 17 228 та 54 270 осіб відповідно. Населення Білої Церкви перевищувало не лише майже усі повітові міста, а й ряд губернських міст Російської імперії! Неодноразово постає питання про перенесення центру повіту до Білої Церкви і відтак, утворення Білоцерківського повіту. Зрештою, 1919 року центр повіту було перенесено до Білої Церкви.
Значне пожвавлення в економічний розвиток міста внесла Фастівсько-Знам'янська залізниця, збудована 1876 року. А вже на початку XX ст. Біла Церква стала одним із найрозвиненіших промислових центрів Київської губернії. Тут діяло 5 цегельних заводів, 6 шкіромануфактур, свічковий завод, 2 цукеркові фабрики, 4 миловарні, 2 медоварні, млини, крупорушки, завод сільськогосподарських машин та ін. Щороку проходило 11 великих ярмарків. А за обсягами торгівлі хлібом місто посідало перше місце після Києва.
Українська революція
У 1918 році Біла Церква знову у повний голос заявила про себе. В цьому місті згуртувалась велика сила, яка згодом сколихнула всю Україну. «Ще у вересні ніхто в Місті (Києві) не уявляв собі, що можуть спорудити три чоловіка, які мають талант з'явитися вчасно, навіть в такому нікчемному місці, як Біла Церква» — ці образливі для Білої Церкви слова з «Білої гвардії» Михайла Булгакова стосуються Торопця, Петлюри та Винниченка і зайвий раз підтверджують той факт, що саме це місто відіграло провідну роль у створенні Директорії Української Народної Республіки.
Зусиллями Євгена Коновальця у серпні — вересні 1918 року в Білій Церкві було засновано Окремий Загін Січових Стрільців.
У листопаді 1918 року в Білій Церкві почалося збройне повстання під керівництвом Симона Петлюри та Володимира Винниченка. Тут відбувалося формування основних сил Директорії. Тут вперше було надруковано повідомлення про відновлення влади незалежної УНР.
Під час Першої радянсько-української війни місто перебувало в радянській окупації, але в ході контрнаступу було звільнене українськими та союзними військами. Більшовицька окупація поновилася після другого радянського вторгнення.
В листопаді 1918 року в Білій Церкві почалося збройне повстання під керівництвом Симона Петлюри та Володимира Винниченка. Тут відбувалося формування основних сил Директорії. Тут вперше було надруковано повідомлення про відновлення влади незалежної УНР.
Більше місяця місто над Россю було штабом сил повстанців — фактично другою столицею України. Саме звідси вирушило 60-тисячне військо, яке 14 грудня 1918 року захопило Київ.
У серпні 1921 року у місті була утворена Козача Рада Правобережної України.
Радянський період
Під час Другої світової війни в районі Білої Церкви в листопаді—грудні 1943 відбувалися запеклі бої, в яких війська 1-го Українського фронту розгромили німецькі полчища і створили умови для оточення і знищення ворожого угруповання в Корсунь-Шевченківській операції 1944 р.
Після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 р. територія була віднесена до 4-тої зони радіаційного забруднення. Але цю зону відмінили 28 грудня 2014 р. через зміну Верховною Радою України ст. 2 ЗУ "Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи"). Зону відмінили по всій країні. А з нею і майже всі пільги.
Примітки
- Лепявко С. Криштоф Косинський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 39.
- Абалихин Б. С. Украинское ополчение 1812 г. // Исторические записки. М., 1962. Т. 72. С. 87 — 118.
- М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. с. 227
 | Це незавершена стаття про Білу Церкву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Misto Bila Cerkva zasnovane 1032 roku kiyivskim knyazem Yaroslavom Mudrim Na chas zasnuvannya nazivalosya Yur yiv Gyurgev zgidno z hristiyanskim imenem Yaroslava Mudrogo Yurij Georgij Kiyivska RusPochatok HI stolittya poznachivsya beznastannimi nabigami pechenigiv na pivdenni okrayini Kiyivskoyi derzhavi V rezultati kordoni Rusi buli vidsunuti na pivnich do beregiv Stugni V 1017 roci kiyivskij knyaz Yaroslav Mudrij zavdav porazki pechenigam i vidtisniv yih na pivden Dlya zmicnennya pivdennih rubezhiv derzhavi vzdovzh Rosi u 1032 roci bulo rozpochato budivnictvo oboronnoyi liniyi sistemi storozhovih fortec spoluchenih mizh soboyu velicheznimi nasipami ta rovami Same u 1032 roci z yavilis Korsun Boguslav Stebliv Volodarka litopisnij Volodarev ta inshi naseleni punkti Porossya I same u toj rik na skelyastomu livomu berezi Rosi z yavivsya vijskovo feodalnij zamok sho otrimav nazvu Yur yiv na chest hristiyanskogo imeni Yaroslava Mudrogo Yurij Zamok zgodom obris mistechkom yake v kinci HI stolittya stalo kafedralnim centrom Poroskoyi yeparhiyi Sercem mista bula gora z rozmishenim na nij ditincem zamkom Takozh na gori stoyav bilokam yanij sobor obov yazkovij atribut yeparhialnogo centru Yur yiv zhiv u postijnij napruzi Nabigi pechenigiv zminilis natiskom polovciv a zgodom mongolo tatar Misto bulo kochivnikam yak kistka u gorli postijno zavazhayuchi yih pohodam na pivnich Ne raz jogo rujnuvali vshent V ostannye Yur yiv pav u ruyinah v HIII stolitti Pav dlya togo shob vidroditis z novoyu nazvoyu Bila Cerkva Spalenij kochivnikami Yur yiv zalishiv po sobi lishe visokij napivzrujnovanij yepiskopskij sobor Cya sporuda zbudovana z bilogo kamenyu dovgij chas sluzhila pereselencyam oriyentirom sered gustih i dikih lisiv sho vkrivali u toj chas dolinu Rosi Same tomu misce de stoyav sobor a zgodom i misto sho postalo z ruyin knyazivskogo Yur yiva na skelyastomu berezi otrimalo nazvu Bila Cerkva Sobor yakomu misto zavdyachuye svoyeyu nazvoyu znik v uragani istorichnih podij zaraz nihto zdayetsya ne skazhe kim i koli jogo bulo zrujnovano Pid chas arheologichnih rozkopok provedenih vzhe u HH stolitti na Zamkovij gori bulo znajdeno zalishki ciyeyi sporudi VKL ta Rich PospolitaBilocerkivskij zamok U 1362 roci Bila Cerkva razom z Kiyivskim knyazivstvom bula priyednana do Litvi a pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku uvijshla do skladu Rechi Pospolitoyi Mistechko stalo centrom starostva administrativna odinicya v Polshi ta nabulo znachennya najvazhlivishogo strategichnogo punktu na pivdni derzhavi U 1589 polskij korol Sigizmund III zatverdiv privileyi mista na sejmi u Varshavi nadavshi Bilij Cerkvi ta jogo zhitelyam Magdeburzke pravo U seredini XVI stolittya dlya zahistu derzhavi vid tatar u Bilij Cerkvi pobuduvali zamok u yakomu perebuvav postijnij polskij garnizon sho nalichuvav do 2 tisyach soldat i oficeriv Gora na yakij kolis stoyav zamok nazivayetsya Zamkovoyu goroyu Pershij zamok u Bili Cerkvi zbuduvav 1550 roku kiyivskij voyevoda knyaz Semen Friderik Pronskij pozayak misto lezhalo na Chornomu shlyahu yakim ishli tatari i jogo nalezhalo oboronyati Same misto takozh ukripili palisadom U 1570 mu zamok majzhe znishili Knyaz Kostyantin Vasil Ostrozkij zmicniv ta perebuduvav zamok Povstannya mishan Kinec XVI stolittya vpershe zrobiv Bilu Cerkvu znamenitim mistom na vsyu Rich Pospolitu Comu pospriyalo povstannya mishan rozgnivanih vidminoyu starostoyu Yanushem Ostrozkim Magdeburzkogo prava u misti V 1589 roci voni zahopili zamok zi zbroyeyu ta boyepripasami i majzhe rik utrimuvali misto v svoyih rukah Pam yatnik povstancyam Kosinskogo V 1591 roci same zahoplennyam bilocerkivskogo zamku pochalosya selyansko kozacke povstannya yake zapochatkuvalo period postijnih vijn mizh Ukrayinoyu ta Polsheyu Na choli povstannya stav Hristofor Krishtof Kosinskij yakij na deyakij chas obrav misto za svoyu rezidenciyu Ostrozkij u volodinni yakogo bula Bila Cerkva ne viznav privileyu i bilocerkivci povstali proti nogo Knyaz zvernuvsya do korolya po dopomogu Sigizmund III skasuvav privilej na magdeburzke pravo i prislav u Bilu Cerkvu svogo poslancya vimagayuchi vid mishan povnoyi pokori Ostrozkomu Ale bilocerkivci ne skorilisya Povstannya shirilosya nabuvshi ris anti shlyahetskogo vistupu Mobilizuvavshi vijskovikiv Kiyivskogo voyevodstva knyaz pridushiv Bilocerkivske povstannya i skarav na smert jogo vatazhkiv Kozacki pohodi V chasi Vizvolnoyi vijni 1648 57 rokiv Bila Cerkva yaka bula na toj chas dosit znachnim mistom centrom starostva ta polku i mala ponad 1000 dvoriv stala odnim z najvazhlivishih opornih punktiv kozackogo vijska Dovgij chas Bogdan Hmelnickij z osnovnimi svoyimi silami perebuvav v Bilocerkivskomu zamku rozsilayuchi zvidsi po vsij Ukrayini zakliki do borotbi 18 28 veresnya 1651 roku tut bulo ukladeno ugodu mizh polsko shlyahetskim uryadom i getmanom Bogdanom Hmelnickim yaka otrimala nazvu Bilocerkivskij dogovir V 1663 roci pid chas bitvi mizh polskim vijskom i zagonami Ivana Sirka zamok u Bilij Cerkvi majzhe zrujnuvali Ale vzhe nastupnogo roku jogo vidbuduvali znovu ukripivshi za najsuchasnishimi pravilami fortifikacijnoyi tehniki vin stav praktichno nepristupnim Jogo ne zmogli vzyati ni vijska Ivana Bryuhoveckogo v 1665 roci ni Petra Doroshenka v 1667 69 ta 72 rokah Z 1660 roku Bila Cerkva popereminno nalezhala to Rosiyi to Polshi deyakij chas Porossya navit bulo nejtralnoyu teritoriyeyu Pislya prijnyattya u 1685 r rishennya pro vidnovlennya kozactva na Pravoberezhnij Ukrayini misto pochalo vidbudovuvatisya Pochatok XVIII stolittya v Ukrayini poznachivsya velikim povstannyam kozakiv pid provodom bilocerkivskogo ta fastivskogo polkovnika Semena Paliya proti Polshi Palij u 1702 roci z 10 tisyachnim zagonom vzyav u oblogu Bilu Cerkvu Pislya dekilkoh nevdalih shturmiv polkovnik vdavsya do hitroshiv vzyavshi u polon komendanta vin primusiv zamok kapitulyuvati Misto stalo centrom povstannya do nogo potyaglisya znedoleni selyani z usih usyud Naselennya Biloyi Cerkvi v toj chas syagnulo 70 tisyach zamok postijno ukriplyuvavsya V 1703 roci polyakam vdalosya priborkati povstannya i togo zh roku Pravoberezhzhya okupuvali rosijski vijska Paliya bulo zaareshtovano j vislano do Sibiru daleko ne ostannyu rol vidigrav u comu getman Mazepa Ivan Mazepa narodivsya poryad z Biloyu Cerkvoyu v rodovomu pomisti seli Mazepinci i vvazhav cej kraj svoyeyu batkivshinoyu V 1703 roci vin oselivsya u bilocerkivskomu zamku j nadumav zrobiti misto svoyeyu vlasnistyu V Bilocerkivskomu zamku getman pochuvav sebe u cilkovitij bezpeci Same tut projshla znachna chastina jogo zhittya tut vin nazhiv levovu chastku svoyih kapitaliv i stav odnim z najbagatshih feodaliv u Yevropi tut skarav Kochubeya ta Iskru Za deyakimi dzherelami u Bilocerkivskomu zamku bulo znajdeno skarbnicyu getmana Ivan Mazepa skerovuvav znachnu chastinu pributkiv vid svoyih 20 tisyach mayetkiv na budivnictvo kultovih sporud Po vsij Ukrayini zviv vin cilu nizku pishnih chudovih cerkov u stili ukrayinskogo baroko U 1706 roci zvedennya velikoyi kam yanoyi cerkvi pochav Mazepa na batkivshini u Bilij Cerkvi Krivavi podiyi 1708 roku ta podalsha peredacha mista Polshi tak i zalishili cyu sporudu nedobudovanoyu Do nashih dniv dozhila lishe chastina tiyeyi cerkvi sho maye nazvu Mikilska U 1711 1712 rr za nakazom rosijskoyi vladi bilshu chastinu kozakiv ta civilnih meshkanciv mista bulo siloyu pereseleno na teritoriyu mizh Irpenem ta Dniprom pid chas zgonu naselennya Pravoberezhnoyi Ukrayini na Livoberezhnu Do 1774 roku Bila Cerkva varilasya u kotli smut i povstan vincem yakih stala Koliyivshina Za pridushennya Koliyivshini polskij koronnij getman graf Ksaverij Branickij v 1774 roci otrimav u podarunok odne z najbagatshih u Polshi Bilocerkivske starostvo Rosijska imperiyaU 1793 roci misto ostatochno priyednali do Rosijskoyi imperiyi Na dovgi chasi do XX stolittya Bilocerkivshina stala votchinoyu sim yi Branickih Bila Cerkva i Oleksandriya buli dijsnim gercogstvom iz dvorom z velicheznoyu kilkistyu lyudej kotri harchuvalisya navkolo dvoru z velikimi konyushnyami porodistih konej z polyuvannyami na yaki z yizhdzhalasya vsya aristokratiya Pivdenno Zahidnogo krayu os sho pisav pro chasi Branickih u Bilij Cerkvi Mikola Berdyayev u svoyemu Samopiznanni Branicki mali neodnoznachnij vpliv na svoyu golovnu rezidenciyu Voni zrobili Bilu Cerkvu provincijnim mistom yake vtratilo bud yake administrativne znachennya dlya derzhavi Za nakazom Katerini II i ne bez ukazki Branickih zamok bulo zrujnovano Bilocerkivske starostvo likviduvali povitovij centr perenesli do Vasilkova misto z kazennoyi vlasnosti perejshlo u osobistu U 1806 roci Branicki uklali dogovir z yevrejskoyu obshinoyu yakij dali dozvil na poselennya i budivnictvo u misti Yevreyi prinesli u Bilu Cerkvu veliku torgivlyu i remeslo Vona stala vuzlom vazhlivih transportnih shlyahiv cherez nogo prohodili chislenni uryadovi vijskovi poshtovi estafeti i kupecki karavani V 1809 14 rokah Branickij u centri mista zviv torgovi ryadi chim stimulyuvav podalshe rozselennya yevreyiv u Bilij Cerkvi ta zumoviv dokorinnu zminu etnichnogo skladu miskogo naselennya 1793 roci vhodilo do skladu Rosijskoyi imperiyi Na dovgi chasi do XX stolittya Bilocerkivshina stala votchinoyu sim yi Branickih Pid chas franko rosijskoyi vijni tut bulo sformovano 2 j kozackij polk Na pochatku HH stolittya Bila Cerkva mayuchi status volosnogo mistechka najbilshogo mistechka Rosijskoyi imperiyi znachno viperedzhaye povitovij Vasilkiv yak za chiselnistyu naselennya tak i za zagalnim rozvitkom Primirom 1900 roku u Vasilkovi meshkaye lishe 18 582 osobi a v Bilij Cerkvi 47 771 osoba a 1913 roku 17 228 ta 54 270 osib vidpovidno Naselennya Biloyi Cerkvi perevishuvalo ne lishe majzhe usi povitovi mista a j ryad gubernskih mist Rosijskoyi imperiyi Neodnorazovo postaye pitannya pro perenesennya centru povitu do Biloyi Cerkvi i vidtak utvorennya Bilocerkivskogo povitu Zreshtoyu 1919 roku centr povitu bulo pereneseno do Biloyi Cerkvi Znachne pozhvavlennya v ekonomichnij rozvitok mista vnesla Fastivsko Znam yanska zaliznicya zbudovana 1876 roku A vzhe na pochatku XX st Bila Cerkva stala odnim iz najrozvinenishih promislovih centriv Kiyivskoyi guberniyi Tut diyalo 5 cegelnih zavodiv 6 shkiromanufaktur svichkovij zavod 2 cukerkovi fabriki 4 milovarni 2 medovarni mlini kruporushki zavod silskogospodarskih mashin ta in Shoroku prohodilo 11 velikih yarmarkiv A za obsyagami torgivli hlibom misto posidalo pershe misce pislya Kiyeva Ukrayinska revolyuciyaU 1918 roci Bila Cerkva znovu u povnij golos zayavila pro sebe V comu misti zgurtuvalas velika sila yaka zgodom skolihnula vsyu Ukrayinu She u veresni nihto v Misti Kiyevi ne uyavlyav sobi sho mozhut sporuditi tri cholovika yaki mayut talant z yavitisya vchasno navit v takomu nikchemnomu misci yak Bila Cerkva ci obrazlivi dlya Biloyi Cerkvi slova z Biloyi gvardiyi Mihajla Bulgakova stosuyutsya Toropcya Petlyuri ta Vinnichenka i zajvij raz pidtverdzhuyut toj fakt sho same ce misto vidigralo providnu rol u stvorenni Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Zusillyami Yevgena Konovalcya u serpni veresni 1918 roku v Bilij Cerkvi bulo zasnovano Okremij Zagin Sichovih Strilciv U listopadi 1918 roku v Bilij Cerkvi pochalosya zbrojne povstannya pid kerivnictvom Simona Petlyuri ta Volodimira Vinnichenka Tut vidbuvalosya formuvannya osnovnih sil Direktoriyi Tut vpershe bulo nadrukovano povidomlennya pro vidnovlennya vladi nezalezhnoyi UNR Pid chas Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni misto perebuvalo v radyanskij okupaciyi ale v hodi kontrnastupu bulo zvilnene ukrayinskimi ta soyuznimi vijskami Bilshovicka okupaciya ponovilasya pislya drugogo radyanskogo vtorgnennya V listopadi 1918 roku v Bilij Cerkvi pochalosya zbrojne povstannya pid kerivnictvom Simona Petlyuri ta Volodimira Vinnichenka Tut vidbuvalosya formuvannya osnovnih sil Direktoriyi Tut vpershe bulo nadrukovano povidomlennya pro vidnovlennya vladi nezalezhnoyi UNR Bilshe misyacya misto nad Rossyu bulo shtabom sil povstanciv faktichno drugoyu stoliceyu Ukrayini Same zvidsi virushilo 60 tisyachne vijsko yake 14 grudnya 1918 roku zahopilo Kiyiv U serpni 1921 roku u misti bula utvorena Kozacha Rada Pravoberezhnoyi Ukrayini Radyanskij periodPid chas Drugoyi svitovoyi vijni v rajoni Biloyi Cerkvi v listopadi grudni 1943 vidbuvalisya zapekli boyi v yakih vijska 1 go Ukrayinskogo frontu rozgromili nimecki polchisha i stvorili umovi dlya otochennya i znishennya vorozhogo ugrupovannya v Korsun Shevchenkivskij operaciyi 1944 r Pislya avariyi na ChAES 26 kvitnya 1986 r teritoriya bula vidnesena do 4 toyi zoni radiacijnogo zabrudnennya Ale cyu zonu vidminili 28 grudnya 2014 r cherez zminu Verhovnoyu Radoyu Ukrayini st 2 ZU Pro pravovij rezhim teritorij sho zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok chornobilskoyi katastrofi Zonu vidminili po vsij krayini A z neyu i majzhe vsi pilgi PrimitkiLepyavko S Krishtof Kosinskij Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 560 s S 39 ISBN 5 203 01639 9 Abalihin B S Ukrainskoe opolchenie 1812 g Istoricheskie zapiski M 1962 T 72 S 87 118 M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 s 227 Ce nezavershena stattya pro Bilu Cerkvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi