Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Палеоазійські мови — мовна сім'я, що об'єднує чукотсько-камчатські, ескімосько-алеутські, єнісейські та юкагіро-чуванські мови, територія поширення яких північно-східний Сибір та Далекий Схід Росії.
| Палеоазійські мови | |
|---|---|
 Географічне поширення палеоазійських мов | |
| Поширена в | Росія, Канада, Данія, США |
| Регіон | Азія, Північна Америка |
| Носії | 140 тис. |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Структура мовної сім'ї
Загальна кількість носіїв цих мов становить 140 тис. Між мовами сім'ї генетичний зв'язок відсутній, тому кожна група становить окрему систему.
Чукотсько-камчатська група
До цієї групи належать чукотська, коряцька, алюторська, керецька та ітельменська мови. Кількість мовців — 16,5 тис. осіб. Поширені на Чукотці й Камчатці.
Ескімосько-Алеутська група
До неї належать ескімоська й алеутська мови, поширені на Чукотському півострові, в північних районах Канади та Ґренландії, а також на Алеутських островах. Користуються ними майже 112 тис. осіб.
За даними археології й етнолінгвістики, заселення ескімосами-алеутами району Берингової протоки, а згодом районів Північної Америки відбувалося з північного сходу Азії декілька тисячоліть тому.
Єнісейська група
До неї належать кетська і мови. Локалізовані в Сибіру вздовж Єнісею. Кетською мовою в 1979 р. Розмовляло 684 особи, а симською — декілька осіб.
Юкагіро-чуванська група
До неї належать зниклі мови, якими розмовляли племена, що займали територію Північно-Східної Азії і в XVIII ст. були асимільовані росіянами та чукчами. Єдиною живою мовою цієї гілки є юкагірська, яка поширена в басейні річок Колима та Алазея. Розмовляють нею близько 250 осіб.
Гіляцька група
Становить окрему групу палеоазійських мов, і представлена тільки нівхською мовою. Локалізована на острові Сахалін і в пониззі річки Амур. Розмовляють нею більше тисячі осіб. Писемність створена в 1932 р. на основі латинської графіки, а в 1953 р. переведена на кирилицю.
Література
- Вернер Г. К. Палеоазиатские языки // Лингвистический энциклопедический словарь. — М.: СЭ, 1990.
Джерела
- Палеоазиатские языки[недоступне посилання з липня 2019] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
 | Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paleoazijski movi movna sim ya sho ob yednuye chukotsko kamchatski eskimosko aleutski yenisejski ta yukagiro chuvanski movi teritoriya poshirennya yakih pivnichno shidnij Sibir ta Dalekij Shid Rosiyi Paleoazijski moviGeografichne poshirennya paleoazijskih movPoshirena vRosiya Kanada Daniya SShARegionAziya Pivnichna AmerikaNosiyi140 tis Oficijnij statusKodi moviStruktura movnoyi sim yiZagalna kilkist nosiyiv cih mov stanovit 140 tis Mizh movami sim yi genetichnij zv yazok vidsutnij tomu kozhna grupa stanovit okremu sistemu Chukotsko kamchatska grupa Do ciyeyi grupi nalezhat chukotska koryacka alyutorska kerecka ta itelmenska movi Kilkist movciv 16 5 tis osib Poshireni na Chukotci j Kamchatci Eskimosko Aleutska grupa Do neyi nalezhat eskimoska j aleutska movi poshireni na Chukotskomu pivostrovi v pivnichnih rajonah Kanadi ta Grenlandiyi a takozh na Aleutskih ostrovah Koristuyutsya nimi majzhe 112 tis osib Za danimi arheologiyi j etnolingvistiki zaselennya eskimosami aleutami rajonu Beringovoyi protoki a zgodom rajoniv Pivnichnoyi Ameriki vidbuvalosya z pivnichnogo shodu Aziyi dekilka tisyacholit tomu Yenisejska grupa Do neyi nalezhat ketska i movi Lokalizovani v Sibiru vzdovzh Yeniseyu Ketskoyu movoyu v 1979 r Rozmovlyalo 684 osobi a simskoyu dekilka osib Yukagiro chuvanska grupa Do neyi nalezhat znikli movi yakimi rozmovlyali plemena sho zajmali teritoriyu Pivnichno Shidnoyi Aziyi i v XVIII st buli asimilovani rosiyanami ta chukchami Yedinoyu zhivoyu movoyu ciyeyi gilki ye yukagirska yaka poshirena v basejni richok Kolima ta Alazeya Rozmovlyayut neyu blizko 250 osib Gilyacka grupa Stanovit okremu grupu paleoazijskih mov i predstavlena tilki nivhskoyu movoyu Lokalizovana na ostrovi Sahalin i v ponizzi richki Amur Rozmovlyayut neyu bilshe tisyachi osib Pisemnist stvorena v 1932 r na osnovi latinskoyi grafiki a v 1953 r perevedena na kirilicyu LiteraturaVerner G K Paleoaziatskie yazyki Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar M SE 1990 DzherelaPaleoaziatskie yazyki nedostupne posilannya z lipnya 2019 u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi