Кю́сю, або Кюшю (яп. 九州, きゅうしゅう, Kyushu, «дев'ять провінцій») — третій за величиною острів Японського архіпелагу. Омивається на півночі Японським морем, на сході — Внутрішнім японським морем, на півдні — Тихим океаном, і на заході — Східнокитайським морем.
Кюсю | |
---|---|
яп. 九州 | |
Названий на честь | d |
Географія | |
33°00′ пн. ш. 131°00′ сх. д. / 33.000° пн. ш. 131.000° сх. д. | |
Континент | Азія |
Місцерозташування | d |
Акваторія | Тихий океан, Внутрішнє Японське море, Східнокитайське море, Японське море |
Група островів | Японський архіпелаг і d |
Площа | 36 782 км² (37-ме місце) |
Берегова лінія | 12 212 км |
Найвища точка | г. Кудзю, 1791 м |
Країна | |
Японія | |
Регіон | Кюсю |
(Адм. одиниця) | Японія |
Населення | 12 970 479 (2016) |
Кюсю Кюсю (Японія) | |
Кюсю у Вікісховищі |
Топонім «Кюсю» позначає як сам острів Кюсю, так і регіон Кюсю, який включає окрім власне острова Кюсю сусідні острови Цусіма, Ікі, Якусіма, Танегасіма, а також острови Амамі. Інколи до регіону Кюсю відносять архіпелаг Рюкю. У давнину регіон Кюсю називався краєм .
Географія
Рельєф Кюсю гористий, хоча на заході острова є невеликі рівнини. На північному заході знаходяться невисокі гори й пагорби (до 1055 м), а на південному сході — гори середньої висоти. Найвищою точкою острова є згаслий вулкан (1791 м). Гори складаються, переважно, породами вулканічного походження, гранітами і сланцями. На Кюсю розташований один з активних японських вулканів — (1592 м). Окрім цього, відомими дієвими вулканами є і Сакура-дзіма.
Кюсю відомий своїми термальними джерелами онсен, особливо поблизу міста Беппо та районах поруч з вулканом Асо. Надра острова відомі кам'яним вугіллям, особливо його північна частина. Кюсю належить до сейсмічно небезпечних зон.
Площа острова — 36 737,6 км², площа регіону — 39.9067,3 км²[].
Клімат острова субтропічний, мусонний. Опади бувають часто, до 3000 мм на рік, особливо влітку під час тайфунів. Середня температура взимку коливається від 0 °C в горах до 10 °C на узбережжі, а влітку — від 15 °C до 26 °C на узбережжі. Узимку, під час мусонів, частими є перепади температур. Теплу погоду на острові забезпечують теплі течії — і Цусімська.
Річкова сітка Кюсю густа. Річки бурхливі, але не повноводні. Для флори характерною є висока поясність. Типові рослини нижнього ярусу (до 850 м) — дуби, камелії, магнолії. Вище ростуть сосни і кріптомерії. На верхніх поясах переважають кущі та луги. Південь Кюсю має відмінну від решти острова флору — переважно пальми й папороть.
Фізична карта Кюсю |
Адміністративний поділ
Острів Кюсю поділений на 7 префектур. До другої половини 19 століття він поділявся на 11 провінцій. Хоча в складі регіону Кюсю є префектура Окінава. Вона займає частину островів Рюкю. Північ островів належить префектурі Каґосіма.
~ | Центр | Провінція | Площа, км² | Населення, ос. | Густота, ос./км² | Код | ||
Каґосіма | 鹿児島県 | Каґосіма | Сацума • Осумі | 9188,67 | 1 718 881 | 187,1 | JP-46 | |
Кумамото | 熊本県 | Кумамото | Хіґо | 7405,80 | 1 821 919 | 246 | JP-43 | |
Міядзакі | 宮崎県 | Міядзакі | Хюґа | 7734,80 | 1 136 260 | 146,9 | JP-45 | |
Наґасакі | 長崎県 | Наґасакі | Хідзен • Цусіма • Ікі | 4104,48 | 1 440 727 | 351 | JP-42 | |
Ойта | 大分県 | Ойта | Бунґо | 6339,54 | 1 201 047 | 189,5 | JP-44 | |
Саґа | 佐賀県 | Саґа | Хідзен | 2439,60 | 855 506 | 350,7 | JP-41 | |
Фукуока | 福岡県 | Фукуока | Тікудзен • Тікуґо | 4976,97 | 5 062 828 | 1017,3 | JP-40 | |
Острови Рюкю (част.) | ||||||||
Окінава | 沖縄県 | Наха | Не було | 2280,98 | 1 460 718 | 640 | JP-47 |
Історія
Кюсю вважають колискою японської державності. За переказами саме цей острів був місцем сходження небесних богів, які дали початок імператорському роду Японії. Інші назви острова — Кюкоку (九国, «дев'ять країн»), Тіндзей (鎮西, «втихомирений Захід») і Цукусі но сіма (筑紫の島, «острів Цукусі»).
Назва острова Кюсю походить від дев'яти провінцій, що розташовувались на острові — Будзен, Бунґо, Хідзен, Хіґо, Сацума, Осумі, Тікудзен, Тікуґо, Хюґа.
Демографія
Населення острова Кюсю — 14 779 000 осіб (2003), щільність заселеності — 370,34 осіб/км². Найбільше місто, Фукуока, нараховує понад 1,4 млн осіб. Це місто є важливим політичним і економічним центром Кюсю. Більше півмільйона осіб проживають у Кумамото і Каґосіма. Важливими культурними центрами є міста Нагасакі, Хірадо і .
Економіка
Промисловість Кюсю зосереджена на півночі острова, в той час, як на півдні переважає сільське господарство. Найбільшими індустріальними центрами є Нагасакі, Кітакюсю та . Переважає хімічна промисловість та металообробка. На півдні вирощують рис, тютюн, батат, а також займаються скотарством, зокрема виводом чорних свиней.
Кюсю з'єднаний з островом Хонсю двома підводними тунелями, автомобільним і залізничним, які прокладені під .
Префектури Кюсю
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 липня 2006. Процитовано 27 січня 2007.
Джерела і література
- 『角川日本地名大辞典』全50巻、東京:角川書店、1987-1990 («Великий словник назв місцевостей Японії видавництва Кадокава». У 50 томах, Токіо: Кадокава сьотен, 1987—1990)
- Nussbaum, Louis-Frédéric and Käthe Roth. (2005). Japan encyclopedia. [ 24 березня 2017 у Wayback Machine.] Cambridge: Harvard University Press. ; OCLC 58053128
- Інститут географії Японії (японською, англійською) [ 21 червня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kyu syu abo Kyushyu yap 九州 きゅうしゅう Kyushu dev yat provincij tretij za velichinoyu ostriv Yaponskogo arhipelagu Omivayetsya na pivnochi Yaponskim morem na shodi Vnutrishnim yaponskim morem na pivdni Tihim okeanom i na zahodi Shidnokitajskim morem Kyusyuyap 九州Nazvanij na chestdGeografiya33 00 pn sh 131 00 sh d 33 000 pn sh 131 000 sh d 33 000 131 000KontinentAziyaMisceroztashuvannyadAkvatoriyaTihij okean Vnutrishnye Yaponske more Shidnokitajske more Yaponske moreGrupa ostrovivYaponskij arhipelag i dPlosha36 782 km 37 me misce Beregova liniya12 212 kmNajvisha tochkag Kudzyu 1791 mKrayina YaponiyaRegionKyusyuAdm odinicyaYaponiyaNaselennya12 970 479 2016 KyusyuKyusyu Yaponiya Kyusyu u Vikishovishi Toponim Kyusyu poznachaye yak sam ostriv Kyusyu tak i region Kyusyu yakij vklyuchaye okrim vlasne ostrova Kyusyu susidni ostrovi Cusima Iki Yakusima Tanegasima a takozh ostrovi Amami Inkoli do regionu Kyusyu vidnosyat arhipelag Ryukyu U davninu region Kyusyu nazivavsya krayem GeografiyaRelyef Kyusyu goristij hocha na zahodi ostrova ye neveliki rivnini Na pivnichnomu zahodi znahodyatsya nevisoki gori j pagorbi do 1055 m a na pivdennomu shodi gori serednoyi visoti Najvishoyu tochkoyu ostrova ye zgaslij vulkan 1791 m Gori skladayutsya perevazhno porodami vulkanichnogo pohodzhennya granitami i slancyami Na Kyusyu roztashovanij odin z aktivnih yaponskih vulkaniv 1592 m Okrim cogo vidomimi diyevimi vulkanami ye i Sakura dzima Kyusyu vidomij svoyimi termalnimi dzherelami onsen osoblivo poblizu mista Beppo ta rajonah poruch z vulkanom Aso Nadra ostrova vidomi kam yanim vugillyam osoblivo jogo pivnichna chastina Kyusyu nalezhit do sejsmichno nebezpechnih zon Plosha ostrova 36 737 6 km plosha regionu 39 9067 3 km utochniti Klimat ostrova subtropichnij musonnij Opadi buvayut chasto do 3000 mm na rik osoblivo vlitku pid chas tajfuniv Serednya temperatura vzimku kolivayetsya vid 0 C v gorah do 10 C na uzberezhzhi a vlitku vid 15 C do 26 C na uzberezhzhi Uzimku pid chas musoniv chastimi ye perepadi temperatur Teplu pogodu na ostrovi zabezpechuyut tepli techiyi i Cusimska Richkova sitka Kyusyu gusta Richki burhlivi ale ne povnovodni Dlya flori harakternoyu ye visoka poyasnist Tipovi roslini nizhnogo yarusu do 850 m dubi kameliyi magnoliyi Vishe rostut sosni i kriptomeriyi Na verhnih poyasah perevazhayut kushi ta lugi Pivden Kyusyu maye vidminnu vid reshti ostrova floru perevazhno palmi j paporot T I H I J O K E A N SHIDNOKITAJSKE MORE YaPONSKE MORE VNUTRIShNYe YaPONSKE MORE Cusimska protoka Nagasaki Fukuoka Saga Ojta Kumamoto Miyadzaki Kagoshima piv Nisi Sonogi piv Simabara FUKUOKA SAGA NAGASAKI KUMAMOTO KAGOSIMA MIYaDZAKI OJTAFizichna karta KyusyuAdministrativnij podilOstriv Kyusyu podilenij na 7 prefektur Do drugoyi polovini 19 stolittya vin podilyavsya na 11 provincij Hocha v skladi regionu Kyusyu ye prefektura Okinava Vona zajmaye chastinu ostroviv Ryukyu Pivnich ostroviv nalezhit prefekturi Kagosima Centr Provinciya Plosha km Naselennya os Gustota os km KodKagosima 鹿児島県 Kagosima Sacuma Osumi amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 09188 0670000 9188 67 amp amp amp amp amp amp amp amp 01718881 amp amp amp amp 00 1 718 881 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0187 0100000 187 1 JP 46Kumamoto 熊本県 Kumamoto Higo amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07405 0800000 7405 80 amp amp amp amp amp amp amp amp 01821919 amp amp amp amp 00 1 821 919 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0246 amp amp amp amp 00 246 JP 43Miyadzaki 宮崎県 Miyadzaki Hyuga amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07734 0800000 7734 80 amp amp amp amp amp amp amp amp 01136260 amp amp amp amp 00 1 136 260 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0146 0900000 146 9 JP 45Nagasaki 長崎県 Nagasaki Hidzen Cusima Iki amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 04104 0480000 4104 48 amp amp amp amp amp amp amp amp 01440727 amp amp amp amp 00 1 440 727 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0351 amp amp amp amp 00 351 JP 42Ojta 大分県 Ojta Bungo amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 06339 0540000 6339 54 amp amp amp amp amp amp amp amp 01201047 amp amp amp amp 00 1 201 047 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0189 0500000 189 5 JP 44Saga 佐賀県 Saga Hidzen amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02439 0600000 2439 60 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0855506 amp amp amp amp 00 855 506 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0350 0700000 350 7 JP 41Fukuoka 福岡県 Fukuoka Tikudzen Tikugo amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 04976 0970000 4976 97 amp amp amp amp amp amp amp amp 05062828 amp amp amp amp 00 5 062 828 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01017 0300000 1017 3 JP 40Ostrovi Ryukyu chast Okinava 沖縄県 Naha Ne bulo 2280 98 1 460 718 640 JP 47IstoriyaKyusyu vvazhayut koliskoyu yaponskoyi derzhavnosti Za perekazami same cej ostriv buv miscem shodzhennya nebesnih bogiv yaki dali pochatok imperatorskomu rodu Yaponiyi Inshi nazvi ostrova Kyukoku 九国 dev yat krayin Tindzej 鎮西 vtihomirenij Zahid i Cukusi no sima 筑紫の島 ostriv Cukusi Nazva ostrova Kyusyu pohodit vid dev yati provincij sho roztashovuvalis na ostrovi Budzen Bungo Hidzen Higo Sacuma Osumi Tikudzen Tikugo Hyuga DemografiyaNaselennya ostrova Kyusyu 14 779 000 osib 2003 shilnist zaselenosti 370 34 osib km Najbilshe misto Fukuoka narahovuye ponad 1 4 mln osib Ce misto ye vazhlivim politichnim i ekonomichnim centrom Kyusyu Bilshe pivmiljona osib prozhivayut u Kumamoto i Kagosima Vazhlivimi kulturnimi centrami ye mista Nagasaki Hirado i EkonomikaPromislovist Kyusyu zoseredzhena na pivnochi ostrova v toj chas yak na pivdni perevazhaye silske gospodarstvo Najbilshimi industrialnimi centrami ye Nagasaki Kitakyusyu ta Perevazhaye himichna promislovist ta metaloobrobka Na pivdni viroshuyut ris tyutyun batat a takozh zajmayutsya skotarstvom zokrema vivodom chornih svinej Kyusyu z yednanij z ostrovom Honsyu dvoma pidvodnimi tunelyami avtomobilnim i zaliznichnim yaki prokladeni pid Prefekturi KyusyuFukuoka Kagosima Kumamoto Miyadzaki Nagasaki Ojta SagaDiv takozhHokkajdo Shikoku HonsyuPrimitki Arhiv originalu za 19 lipnya 2006 Procitovano 27 sichnya 2007 Dzherela i literatura 角川日本地名大辞典 全50巻 東京 角川書店 1987 1990 Velikij slovnik nazv miscevostej Yaponiyi vidavnictva Kadokava U 50 tomah Tokio Kadokava soten 1987 1990 Nussbaum Louis Frederic and Kathe Roth 2005 Japan encyclopedia 24 bereznya 2017 u Wayback Machine Cambridge Harvard University Press ISBN 978 0 674 01753 5 OCLC 58053128 Institut geografiyi Yaponiyi yaponskoyu anglijskoyu 21 chervnya 2009 u Wayback Machine