Васи́ль Микола́йович Шкляр (нар. 10 червня 1951, с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області) — український письменник, політично-громадський діяч. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників. Деякі літературні оглядачі називають його «містиком», «літературним велетнем» та «батьком українського бестселера». Роботи Шкляра перекладено англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською мовами тощо.
Василь Миколайович Шкляр | ||||
---|---|---|---|---|
Василь Шкляр на 18-му Форумі видавців (2011) | ||||
Народився | 10 червня 1951[1](73 роки) Ганжалівка, Лисянський район, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Національність | Українець | |||
Діяльність | письменник, політичний діяч | |||
Сфера роботи | d[2] і політична діяльність[2] | |||
Alma mater | Єреванський державний університет і Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1973) | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | роман, повість[d] і оповідання | |||
Magnum opus | Залишенець (2009) | |||
Нагороди | ||||
Премії | «Коронація слова» «Шевченківська премія» | |||
Сайт: shkliar.com.ua | ||||
| ||||
Шкляр Василь Миколайович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Рішенням Комітету з Національної премії України ім. Т.Шевченка Шкляр був визнаний лауреатом Шевченківської премії 2011 року, але письменник відмовився її отримати у знак протесту проти перебування на посаді Міністра освіти України одіозного українофоба Дмитра Табачника.
Життєпис
Ранні роки та освіта
Василь Шкляр народився в селі Ганжалівка Лисянського району на Черкащині, де й пішов до початкової школи. Пізніше родина переїхала до міста Звенигородки, де Василь Шкляр закінчив 10-річну школу зі срібною медаллю (1968), а відтак вступив на філологічний факультет Київського університету. На другому році навчання, Шкляра хотіли вигнати з університету за те, що під час трудового семестру в колгоспі, він бавився бомбою, але йому вдалося уникнути відрахування шляхом тимчасового переїзду у Вірменію, куди він поїхав, аби навчатися за студентським обміном в Єреванському університеті. Згодом Шкляр згадає цей випадок зі свого життя у своїй ранній повісті «Стороною дощик іде». У Єреванському університеті Шкляр студіював вірменську мову й літературу аж до 1972 року і, за власним зізнанням, зміг добре вивчити вірменську мову вже за 2 місяці. Згодом Шкляр тепло згадуватиме свій вірменський період, називаючи його «яскравою сторінкою в [його] житті.» Після повернення в Україну Шкляр у 1973-му році закінчив навчання у Київському університеті.
Журналістська та літературна кар'єра
Після закінчення університету, Шкляр почав працювати журналістом. Паралельно з журналістською роботою пише свої перші літературні праці, зокрема, у 1970-1980-х роках вийшли друком його перші дорослі збірки повістей та оповідань: «Перший сніг» (1977), «Де твій Остап, Соломіє?» (1979) та «Живиця» (1982). У 1978 році став членом Спілки письменників України. У цей період виходять численні дитячі оповідання та книги Шкляра, зокрема, дитячі збірки «Шовкова нитка» (1976), «Черешня в житі» (1983) та «Шовковий дощик» (1984). Перші романи письменника, що з'явилися у 1986 році («Праліс: Тінь сови») та 1989 році («Ностальгія»), не здобули хоч якогось розголосу та були практично не помічені літературними критиками та звичайними читачами. Так, академічна «Історія української літератури ХХ століття» (1998) не називає жодного твору Шкляра, а його самого дуже побіжно згадує як літератора-початківця зі схожою на Григора Тютюнника стилістикою та як представника «хвилі [літературних] новобранців 70-х — початку 80-х»; альтернативна «Мала українська енциклопедія актуальної літератури» (1998) не згадує Шкляра взагалі.
У період з 1988 по 1998 роки Шкляр займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Цей досвід, зокрема, подробиці операції з врятування дружини Алли та родини генерала Дудаєва після його загибелі, Шкляр згодом відтворив у романі «Елементал» (2001).
Популярність як письменника прийшла лише у 1999 році з виходом роману «Ключ», який зібрав низку нагород та був неодноразово перевиданий у різноманітних українських видавництвах. Це був перший твір автора після тривалої паузи — з початку 1990 років. Сам Шкляр пояснив таку тривалу паузу «зміною епох». Шкляр розпочав написання роману ще 1998 року, перебуваючи у лікарні, куди він потрапив зі смертельним діагнозом на лептоспіроз.
У 1999 році Шкляр став членом новоствореної Асоціації українських письменників. У 2000–2004 роках Шкляр працює головним редактором видавництва «Дніпро», куди він пішов задля покращення стану видавництва. У 2009 році виходить найвідоміший роман письменника «Залишенець. Чорний ворон» одночасно у двох видавництвах — київському, «Ярославів вал», та харківському, «Клуб сімейного дозвілля». За цей роман у 2011 році Комітет з Національної премії України ім. Т. Шевченка визнав Шкляра лауреатом премії, але письменник відмовився її отримати на знак протесту проти перебування на посаді Міністра освіти України одіозного українофоба Дмитра Табачника.
У 2011 році Шкляр увійшов до складу журі літературного конкурсу «Юне слово». Наприкінці 2011 року Шкляр також створив Міжнародну благодійну організацію «Фонд Василя Шкляра „Холодноярська Республіка“», основною метою якого було отримати фінансування на виробництво повнометражної екранізації роману «Залишенець. Чорний Ворон».
Політична кар'єра
У 1991 Шкляр став членом Проводу та прессекретарем Української республіканської партії (УРП) і пробув у лавах цієї партії до 1998 року. У березні 1998 був кандидатом в народні депутати України від виборчого блоку .
У вересні 2015 року Шкляр знову спробував себе в українській політиці, увійшовши до проводу новоствореної партії УКРОП і пробув у лавах цієї партії аж до її закриття 2020 року.
Бібліографія
До літературного доробку автора належать наступні твори:
Романи
- (1974) вперше надруковано окремим виданням у збірці: Перший сніг (1977) (прим.: повість)
- (1977), вперше надруковано окремим виданням у збірці: Перший сніг (1977) (прим.: повість)
- (1986)
- (1989)
- Ключ (1999)
- Елементал (2001)
- передрук під назвою Самотній вовк (2018)
- (2003)
- передрук під назвою (2010)
- Залишенець. Чорний ворон (2009)
- вперше надруковано під двома різними назвами: видавництво КСД під назвою «Залишинець» (2009), та видавництво Ярославів вал під назвою «Чорний ворон» (2009)
- Маруся (2014)
- Чорне сонце: збірка (2015)
- Троща (2017)
- Характерник (2019)
Оповідання, збірки короткої прози (фікшн)
Збірки прози (нон-фікшн)
- Під ключем журавлиним: документальна повість (1985)
- Вогонь Чорнобиля / Fire of Chornobyl: книга мужності й болю; літопис Чорнобильської трагедії у документах, фактах та свідченнях самовидців (1998)
Дитячі оповідання, книги
Автор дитячих книжок: «Шовкова нитка», «Черешня в житі», «Шовковий дощик» тощо.
- (1976)
- (1983)
- (1984)
- (1987)
- / Woofy the Dog, a Hightingale, a Bumblebee, and two Acorns (2016)
- / Baba Yaga's Revenge (2017)
Переклади автора
Перші українські переклади Шкляра — це переклади класиків вірменської літератури Акселя Бакунца, Амо Сагіяна, Вагана Давтяна, Вахтанга Ананяна тощо. У пізніші роки чималого розголосу отримали Шкляреві переклади українською таких романів, як «Декамерон» Бокаччо, «Тарас Бульба» Гоголя (за першим виданням 1835 року) тощо.
Переклади-інтерпретації
- Микола Гоголь. Репетиція сатани (прозова версія комедії Миколи Гоголя «Ревізор»). Переклад-інтерпретація з російської: Василь Шкляр. 2006 (рік написання; твір так і не був виданий)
- Джованні Боккаччо. Декамерон (30 зі 100 оповідок). Переклад-інтерпретація з італійської: Василь Шкляр; Київ: Дніпро, 2006. 104 с. іл. (текст паралельно укр. та італ.)
Переклади
- Вахтанг Ананян. . Переклад з вірменської: Василь Шкляр; малюнки: Г. Глікман. Київ: Молодь. 1979. 146 стор.
- Мнацакан Тарян. . Переклад з вірменської: Василь Шкляр; художник: С. В. Позняк. Київ: Веселка. 1988. 168 стор.
- Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр; малюнки: Сергій Якутович. Київ: «Дніпро». 2003. 164 стор. (текст паралельно укр. та рос.)
- (передрук) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр. Львів: «Кальварія», 2005. 104 стор. (серія «INDIVIDUAL»)
- (передрук) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр. Львів: «Кальварія», 2007. 104 стор.
- (передрук) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр // Микола Гоголь. Зібрання творів: у 7 т.: Т.7. Редколегія: М. Г. Жулинський (голова) та інші. Київ: Наукова думка. 2012. 376 стор.: сс. 58-114. (Т.7) (серія) (djvu версія на Chtyvo.org)
- (передрук) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр. Львів: «Апріорі», 2017. 152 стор.
- Віктор Єрофєєв. «Енциклопедія російської душі». Переклад з російської: Василь Шкляр. Київ: Ярославів Вал. 2010. — 224 стор.
Редактор / упорядник
- Українські народні казки (Книжка перша). Упорядник: Василь Шкляр. Київ: Райдуга. 1994. 320 стор. (серія)
- Українські народні казки. Чарівні, соціально-побутові, про тварин (Книга друга). Упорядник: Василь Шкляр. Київ: Перун. 1994. 650 стор.
- Давит Сасунці. Вірменський народний епос. Переклад з вірменської В. Кочевський; редактор: В. Шкляр; малюнки: А. Токарєв. Київ: Дніпро. 2003. 174 стор.
- Панас Мирний. Повія. За редакцією Василя Шкляра. Львів: ЛА «Піраміда». 2005. 271 стор.
Похідні твори
- Кінематографічні адаптації
У грудні 2019 році вийшов фільм «Чорний ворон» за романом Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон». Автори сценарію: Тарас Антипович, за участі Василя Шкляра і Михайла Бриниха.
- Театральні адаптації
У березні 2021 року у Луганському обласному академічному українському музично-драматичному театрі вийшла вистава «Ревізор» (альтернативна назва Репетиція Сатани) за неопублікованою прозовою версією-інтерпретацією Василя Шкляра «Ревізор. Репетиція Сатани» — вільною інтерпретацією п'єси Ревізор Миколи Гоголя написану ще 2006 року, але так і не видану через конфлікт з правовласником цієї інтерпретації який викупив права на твір, однак так його й не надрукував. Автори сценарію: Василь Шкляр; режисер: Дмитро Некрасов.
Нагороди
- 1995 — , СЖУ
- 1999 — «Золотий Бабай», переможець першого національного конкурсу на кращий гостросюжетний роман (роман «Ключ»)
- 2002 — «Коронація слова», перша премія в номінації «Роман» — за роман «Елементал».
- 2003 — , міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику» (-2003, роман «Ключ»)
- 2011 — Національна премія України імені Тараса Шевченка, за роман «Залишенець. Чорний ворон» (Комітет з Національної премії України ім. Т.Шевченка визначив її лауреатом В. Шкляра в середині лютого).
- 2015 — Відзнака «Золотий письменник України» від «Коронації слова».
- 2019 — Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка у номінації «За кращий художній твір» за роман «Троща».
- 2020 — Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського в номінації «Художня література» за роман «Характерник» (2020).
Перенесення вручення Шевченківської премії
4 березня 2011 року В. Шкляр звернувся до тодішнього Президента України Віктора Януковича із заявою:
«Шановний пане Президент!
Засвідчую Вам свою повагу і прошу Вас врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника.
Моя позиція, пане президент, ніяк не стосується Вас особисто, але поки при владі є Дмитро Табачник, я не зможу прийняти премію.
З повагою Василь Шкляр».
У невдовзі оприлюдненому Указі Президента України В. Януковича № 275/2011 від 4 березня 2011 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка» Василь Шкляр не згаданий. .
17 квітня 2011 року у Холодному Яру Василю Шкляру вперше в історії України була вручена Народна Шевченківська премія («Залізний Мамай»). Вручення відбулося біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупаки. Кошти на неї були зібрані меценатами та звичайними громадянами України.
Особисте життя
- Батько — Шкляр Микола Степанович (1925—1995), службовець
- Мати — Шкляр Оксана Олександрівна (1925—1990), службовець
Має доньку від першого шлюбу Наталю (1982 р.н.), яка тривалий час мешкала в Сполучених Штатах, а зараз переїхала назад в Україну. Вдруге одружився з журналісткою Валентиною Миколаївною (1961 р.н.).
Захоплюється рибальством.
Зауваги
- Примітка: у творах Шкляра епізодично трапляються репліки написані російською, зокрема у прямій мові російськомовних персонажів, цитуванні оригінальних російськомовних документів тощо.
- Примітка: повість "Сніг" вперше вийшла у журналі Дніпро у 1974 році.
- Зміст: Повісті: Сніг, Хто твій Остап, Соломіє?. Оповідання: Ой у полі..., На гастролях, Дівчина на полюванні, Розмова підслухана ненароком, Кислі Суниці
- Примітка: У 1977 році вийшла значно відредагована версія його першої повісті "Сніг", бо книга була занадто еротична й не мала прикмет "радянської звитяжної сучасності". Шкляр згодом згадував, що оригінальний рукопис твору не зберігся, див. детальніше Письменник Василь Шкляр "Чорний ворон" перелетів океан // Урядовий кур'єр, 30 січня 2016
- Зміст: "Чорне сонце": невеликий роман; «Танець під чортову дудку»: оповідання, «Крук — птаха нетутешня»: оповідання, «Останній шанс Захара Скоробагатька»: оповідання, «Високі гори у Ялті»: оповідання, «Цілком таємні історії»: оповідання
Джерела
- MAK
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2011. Процитовано 26 листопада 2010.
- Названі Шевченківські лауреати 2011 року. Неофіційно // День, № 27, 16.02.2011. оригіналу за 11.05.2018. Процитовано 11.05.2018.
- Василь Шкляр: «Я доб'юся відставки Дмитра Табачника» [ 11 вересня 2011 у Wayback Machine.] // Газета по-українськи. — 2011. — № 1188 (11 березня)
- // Український тиждень, 2017/10/27
- — Дзеркало тижня, 4 лютого 2011
- Василь Шкляр: Жити в Україні й вимагати для себе персональної державної мови — це чистісінький тваринний примітивізм [ 11 травня 2018 у Wayback Machine.] — Україна молода, № 174 ЗА 22.09.2006
- // Офіційний сайт Василя Шкляра
- Василь Шкляр. Сніг: повість. Київ: журнал Дніпро. № 6 від 1974 С. 14-53
- В. Саєнко (2002). // Історико-Літературний Журнал, Одеса: Одеський Національний університет імені Мечникова № 7 (2002). 316 с.: сс. 275—281
- Константин Родик. // Дзеркало тижня, 22 квітня 2016
- Шкляр розповів, як врятував дружину Дудаєва від Єльцина // espreso.tv, 13 травня 2018
- . Архів оригіналу за 17.01.2010. Процитовано 17.01.2010.
- // Дзеркало тижня, № 15 (440) 19.04.2003
- — Gazeta.ua, 15 травня 2012
- Василь Шкляр передбачив загибель Євгена Кушнарьова//Gazet.ua, 14.02.2008
- // Волинські новини, 13 Вересня 2015
- // З високим ім'ям Кобзаря: уродженці та жителі Черкащини — лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка: біобібліогр. довід. Уклад. : Л. Т. Демченко, Н. В. Адешелідзе. — Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2011. — 80 c.: сс. 69-71
- Василь Шкляр. Перший сніг. Київ: Радянський письменник. 1977. 228 стор.
- Василь Шкляр. «Праліс: Тінь сови». Художник: І. І. Якимчук. Київ: Молодь. 1986. 216 стор. (Сучасна проза)
- Васыль Шкляр. Тень совы. Авторезированый перевод с украинского: В. Золотухина; худож. И. Френкель. Москва: Советский писатель. 1990. 521 с. (рос.)
- Василь Шкляр. Тінь сови: Там де живе душа. Передмова: Андрій Курков. Харків: КСД. 2014. 304 стор.
- Василь Шкляр. «Ностальгія». Художник: В. Й. Агафонов. Київ: Молодь. 1989. 253 стор.
- Василь Шкляр. Ностальгія: Що ти знайдеш у минулому — силу чи згубу?. Харків: КСД. 2014. 256 стор.
- Василь Шкляр. . Харків: КСД. 2021. 288 стор.
- Василь Шкляр. Ключ. Київ: Ast-прес — ДіК-СІ. 1999. 223 стор.
- Василь Шкляр. Елементал. Львів: Кальварія, 2001. 160 стор. (Коронація слова)
- Василь Шкляр. Самотній вовк. Харків: КСД. 2018. 224 стор.
- Василь Шкляр. Кров кажана. Львів: Кальварія, 2003. 220 стор.
- Василь Шкляр. Нікуб: Кров кажана. Художник: І. Женченко. Київ: Ярославів Вал. 2010. 254 стор.
- Василь Шкляр. Залишенець. Чорний Ворон. Харків: КСД. 2009. 382 стор.
- Василь Шкляр. Залишенець. Харків: КСД. 2009. 384 стор. (Зірки української прози)
- Василь Шкляр. Чорний Ворон. Київ: Ярославів Вал, 2009. 352 стор. (Українська Кліо)
- Василь Шкляр. Маруся. Харків: КСД. 2014. 313 стор.
- Василь Шкляр. Чорне Сонце. Харків: КСД. 2015. 297 стор. (Золотий письменник України).
- Василь Шкляр. Троща. Харків: КСД. 2017. 416 стор.
- Василь Шкляр. Характерник. Харків: КСД. 2019. 304 стор.
- Василь Шкляр. Живиця. Київ: Молодь. 1982. 240 стор.
- Василь Шкляр. Турецька нічия // Оповідання '81. Упорядник: М.Кравчук, О. Сизоненко. Київ: Радянський письменник, 1982. 375 стор.: сс. ?-?.
- Василь Шкляр. Стороною дощик іде. // Положій, Віктор. Жив-був Іван; Острови навпроти міста; Алла Тютюнник. Занапастити журавля; Юрій Хорунжий. Стороною дощик іде; Василь Шкляр: повісті. Київ: Дніпро, 1983. 235 стор.
- Василь Шкляр. Борг // Оповідання '82. Упорядник: М.Кравчук. Київ: Радянський письменник, 1983. 365 стор.: сс. 326—331.
- Василь Шкляр. Крук-птаха нетутешня // Оповідання '84. Упорядник: М.Кравчук. Київ: Радянський письменник, 1985. 365 стор.: сс. 314—327.
- Василь Шкляр. Крук-птаха нетутешня // Оповідання '87. Упорядник: Олександр Гижа. Київ: Радянський письменник, 1988. 436 стор.: сс. 398—414.
- Василь Шкляр. Треба спитати у Бога. Харків: КСД, 2019. 320 стор. 978-617-12-6063-4
- Під ключем журавлиним: документальна повість. Автор текстів: Василь Шкляр; фото: Борис Коробейников. Київ: Веселка. 1985. 136 стор. (фотоальбом)
- Вогонь Чорнобиля = Fire of Chornobyl: книга мужності й болю; літопис Чорнобильської трагедії у документах, фактах та свідченнях самовидців. Автор текстів: Василь Шкляр, Микола Шпаковатий. Київ: Альтернативи. 1998. 575 стор. (фотоальбом)
- Василь Шкляр. . Малюнки: Едуард Колесов, Валерій Софронов, Борис Коробейников. Київ: Веселка, 1976. 20 стор.
- Василь Шкляр. . Малюнки: А. Євдокименко. Київ: Веселка, 1983. 56 стор.
- Василь Шкляр. Шовковий дощик. Малюнки: О. Прахов. Київ: Веселка. 1984. 16 стор.
- Василь Шкляр. Хорошого потрошку // Весна-красна: Вірші, казки, оповідання. Художник: Людмила Постних. Київ: Веселка, 1987. 72 стор.: 47-48
- Василь Шкляр. Песик Гав, соловейко, джміль і два жолуді / Woofy the Dog, a Hightingale, a Bumblebee, and two Acorns. Малюнки: Кость Лавро. 2016. 48 стор. (українською та англійською)
- Василь Шкляр. Помста Баби Яги / Baba Yaga's Revenge . Малюнки: Кость Лавро. 2017. 76 стор. (українською та англійською)
- // Сучасні українські письменники
- Василь Шкляр: «Крим, як ложка дьогтю, він ніколи не був українським» // Українська правда. Життя, 21.09.2010. оригіналу за 30.10.2014. Процитовано 30.10.2014.
- Переклад-інтерпретація так і не було надруковано, оскільки довічні права на книгу у Шкляра викупий підприємець, який так і не надрукувалв його; детальніше тут // Україна молода, # 034 за 20.02.2008
- Сьогодні о 18 годині в Луганському театрі прем'єра моєї сатиричної комедії РЕВІЗОР (РЕПЕТИЦІЯ САТАНИ) за Гоголем. Уже на початку березня квитки розкупили. І це в Сіверсько-Донецьку, куди евакуювали театр.. FB-сторінка Василя Шкляра. 19 березня 2021
- «Ревізор» у Сєвєродонецьку: Василь Шкляр адаптував Гоголя під українські реалії. glavcom.ua. 9 березня 2021
- «Українські ЗМІ» на сайті ВРУ, 1995
- Зразки прес-релізів: Друком з'явився роман «Ключ» Василя Шкляра — переможця Першого національного конкурсу на кращий гос- тросюжетний роман «Золотий Бабай». // Світлана Шевчук. ». Київ: Арій, 2007. 576 стор.: сс. 244—246
- // День, 18 січня 2002
- . Про Головне. 4 грудня 2019. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 2 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
- В. Януковича // Офіційний сайт Президента України, 4 березня 2011
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 11 березня 2011.
- // Україна молода, 10.03.2011
- // Україна молода, 10.03.2011
- // Zaxid.net, 17 квітня 2011
- // Сім'я і дім. — 3 квітня 2008
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шкляр Василь Миколайович |
- Офіційний сайт (архівна версія web.archive.org станом на 2018 рік)
- на сайті партії УКРОП (архівна версія web.archive.org станом на 2018 рік)
- Василь Шкляр [ 6 липня 2018 у Wayback Machine.] на сайті видавництва КСД
- Василь Шкляр у соцмережі «Facebook» (сторінка)
- Василь Шкляр у соцмережі «Facebook» (особистий профіль)
- Василь Шкляр [ 11 травня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Goodreads
- Василь Шкляр: про Україну, українців, свої твори та фестиваль Ше.Fest 2015 // Етер радіо Holos.fm
- Василь Шкляр: про мову, націоналістів і патріотів / Фестиваль Ше.Fest 2016
- Василь Шкляр презентує свої твори на фестивалі Ше.Fest у Моринцях // 2017
- Василь Шкляр: про свої твори, двомовність, зраду, історію та майбутнє України / ШеФест 2018
- Василь Шкляр: Чого потребує Україна — нового Майдану чи еволюції / Думки письменника про сьогодення
- Василь Шкляр про нову книгу, коронавірус, вакцинацію і децентралізацію / Ше.Fest Моринці 2021
- Твори Василя Шкляра в е-бібліотеці «ЛітАрхів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Shklyar Vasi l Mikola jovich Shklyar nar 10 chervnya 1951 s Ganzhalivka Lisyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti ukrayinskij pismennik politichno gromadskij diyach Odin iz najvidomishih i najbilsh chitanih suchasnih ukrayinskih pismennikiv Deyaki literaturni oglyadachi nazivayut jogo mistikom literaturnim veletnem ta batkom ukrayinskogo bestselera Roboti Shklyara perekladeno anglijskoyu bolgarskoyu virmenskoyu shvedskoyu slovackoyu rosijskoyu movami tosho Vasil Mikolajovich ShklyarVasil Shklyar na 18 mu Forumi vidavciv 2011 Narodivsya10 chervnya 1951 1951 06 10 1 73 roki Ganzhalivka Lisyanskij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistUkrayinecDiyalnistpismennik politichnij diyachSfera robotid 2 i politichna diyalnist 2 Alma materYerevanskij derzhavnij universitet i Filologichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1973 Mova tvorivukrayinskaZhanrroman povist d i opovidannyaMagnum opusZalishenec 2009 NagorodiZolotij pismennik UkrayiniPremiyi Koronaciya slova Shevchenkivska premiya Sajt shkliar com ua Shklyar Vasil Mikolajovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Rishennyam Komitetu z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka Shklyar buv viznanij laureatom Shevchenkivskoyi premiyi 2011 roku ale pismennik vidmovivsya yiyi otrimati u znak protestu proti perebuvannya na posadi Ministra osviti Ukrayini odioznogo ukrayinofoba Dmitra Tabachnika ZhittyepisRanni roki ta osvita Vasil Shklyar na akciyi Rukopisi goryat lyutij 2004 Vasil Shklyar narodivsya v seli Ganzhalivka Lisyanskogo rajonu na Cherkashini de j pishov do pochatkovoyi shkoli Piznishe rodina pereyihala do mista Zvenigorodki de Vasil Shklyar zakinchiv 10 richnu shkolu zi sribnoyu medallyu 1968 a vidtak vstupiv na filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Na drugomu roci navchannya Shklyara hotili vignati z universitetu za te sho pid chas trudovogo semestru v kolgospi vin bavivsya bomboyu ale jomu vdalosya uniknuti vidrahuvannya shlyahom timchasovogo pereyizdu u Virmeniyu kudi vin poyihav abi navchatisya za studentskim obminom v Yerevanskomu universiteti Zgodom Shklyar zgadaye cej vipadok zi svogo zhittya u svoyij rannij povisti Storonoyu doshik ide U Yerevanskomu universiteti Shklyar studiyuvav virmensku movu j literaturu azh do 1972 roku i za vlasnim ziznannyam zmig dobre vivchiti virmensku movu vzhe za 2 misyaci Zgodom Shklyar teplo zgaduvatime svij virmenskij period nazivayuchi jogo yaskravoyu storinkoyu v jogo zhitti Pislya povernennya v Ukrayinu Shklyar u 1973 mu roci zakinchiv navchannya u Kiyivskomu universiteti Zhurnalistska ta literaturna kar yera Pislya zakinchennya universitetu Shklyar pochav pracyuvati zhurnalistom Paralelno z zhurnalistskoyu robotoyu pishe svoyi pershi literaturni praci zokrema u 1970 1980 h rokah vijshli drukom jogo pershi dorosli zbirki povistej ta opovidan Pershij snig 1977 De tvij Ostap Solomiye 1979 ta Zhivicya 1982 U 1978 roci stav chlenom Spilki pismennikiv Ukrayini U cej period vihodyat chislenni dityachi opovidannya ta knigi Shklyara zokrema dityachi zbirki Shovkova nitka 1976 Chereshnya v zhiti 1983 ta Shovkovij doshik 1984 Pershi romani pismennika sho z yavilisya u 1986 roci Pralis Tin sovi ta 1989 roci Nostalgiya ne zdobuli hoch yakogos rozgolosu ta buli praktichno ne pomicheni literaturnimi kritikami ta zvichajnimi chitachami Tak akademichna Istoriya ukrayinskoyi literaturi HH stolittya 1998 ne nazivaye zhodnogo tvoru Shklyara a jogo samogo duzhe pobizhno zgaduye yak literatora pochatkivcya zi shozhoyu na Grigora Tyutyunnika stilistikoyu ta yak predstavnika hvili literaturnih novobranciv 70 h pochatku 80 h alternativna Mala ukrayinska enciklopediya aktualnoyi literaturi 1998 ne zgaduye Shklyara vzagali U period z 1988 po 1998 roki Shklyar zajmavsya politichnoyu zhurnalistikoyu buvav u garyachih tochkah Cej dosvid zokrema podrobici operaciyi z vryatuvannya druzhini Alli ta rodini generala Dudayeva pislya jogo zagibeli Shklyar zgodom vidtvoriv u romani Elemental 2001 Populyarnist yak pismennika prijshla lishe u 1999 roci z vihodom romanu Klyuch yakij zibrav nizku nagorod ta buv neodnorazovo perevidanij u riznomanitnih ukrayinskih vidavnictvah Ce buv pershij tvir avtora pislya trivaloyi pauzi z pochatku 1990 rokiv Sam Shklyar poyasniv taku trivalu pauzu zminoyu epoh Shklyar rozpochav napisannya romanu she 1998 roku perebuvayuchi u likarni kudi vin potrapiv zi smertelnim diagnozom na leptospiroz U 1999 roci Shklyar stav chlenom novostvorenoyi Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv U 2000 2004 rokah Shklyar pracyuye golovnim redaktorom vidavnictva Dnipro kudi vin pishov zadlya pokrashennya stanu vidavnictva U 2009 roci vihodit najvidomishij roman pismennika Zalishenec Chornij voron odnochasno u dvoh vidavnictvah kiyivskomu Yaroslaviv val ta harkivskomu Klub simejnogo dozvillya Za cej roman u 2011 roci Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka viznav Shklyara laureatom premiyi ale pismennik vidmovivsya yiyi otrimati na znak protestu proti perebuvannya na posadi Ministra osviti Ukrayini odioznogo ukrayinofoba Dmitra Tabachnika U 2011 roci Shklyar uvijshov do skladu zhuri literaturnogo konkursu Yune slovo Naprikinci 2011 roku Shklyar takozh stvoriv Mizhnarodnu blagodijnu organizaciyu Fond Vasilya Shklyara Holodnoyarska Respublika osnovnoyu metoyu yakogo bulo otrimati finansuvannya na virobnictvo povnometrazhnoyi ekranizaciyi romanu Zalishenec Chornij Voron Politichna kar yera U 1991 Shklyar stav chlenom Provodu ta pressekretarem Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi URP i probuv u lavah ciyeyi partiyi do 1998 roku U berezni 1998 buv kandidatom v narodni deputati Ukrayini vid viborchogo bloku U veresni 2015 roku Shklyar znovu sprobuvav sebe v ukrayinskij politici uvijshovshi do provodu novostvorenoyi partiyi UKROP i probuv u lavah ciyeyi partiyi azh do yiyi zakrittya 2020 roku BibliografiyaDo literaturnogo dorobku avtora nalezhat nastupni tvori Romani 1974 vpershe nadrukovano okremim vidannyam u zbirci Pershij snig 1977 prim povist 1977 vpershe nadrukovano okremim vidannyam u zbirci Pershij snig 1977 prim povist 1986 u perekladi rosijskoyu vpershe nadrukovano pid nazvoyu 1990 peredruk pid nazvoyu 2014 1989 peredruk pid nazvoyu 2014 peredruk pid nazvoyu 2021 Klyuch 1999 Elemental 2001 peredruk pid nazvoyu Samotnij vovk 2018 2003 peredruk pid nazvoyu 2010 Zalishenec Chornij voron 2009 vpershe nadrukovano pid dvoma riznimi nazvami vidavnictvo KSD pid nazvoyu Zalishinec 2009 ta vidavnictvo Yaroslaviv val pid nazvoyu Chornij voron 2009 Marusya 2014 Chorne sonce zbirka 2015 Trosha 2017 Harakternik 2019 Opovidannya zbirki korotkoyi prozi fikshn 1979 1982 1982 1983 1983 1985 1988 2019 Zbirki prozi non fikshn Pid klyuchem zhuravlinim dokumentalna povist 1985 Vogon Chornobilya Fire of Chornobyl kniga muzhnosti j bolyu litopis Chornobilskoyi tragediyi u dokumentah faktah ta svidchennyah samovidciv 1998 Dityachi opovidannya knigi Avtor dityachih knizhok Shovkova nitka Chereshnya v zhiti Shovkovij doshik tosho 1976 1983 1984 1987 Woofy the Dog a Hightingale a Bumblebee and two Acorns 2016 Baba Yaga s Revenge 2017 Perekladi avtora Pershi ukrayinski perekladi Shklyara ce perekladi klasikiv virmenskoyi literaturi Akselya Bakunca Amo Sagiyana Vagana Davtyana Vahtanga Ananyana tosho U piznishi roki chimalogo rozgolosu otrimali Shklyarevi perekladi ukrayinskoyu takih romaniv yak Dekameron Bokachcho Taras Bulba Gogolya za pershim vidannyam 1835 roku tosho Perekladi interpretaciyi Mikola Gogol Repeticiya satani prozova versiya komediyi Mikoli Gogolya Revizor Pereklad interpretaciya z rosijskoyi Vasil Shklyar 2006 rik napisannya tvir tak i ne buv vidanij Dzhovanni Bokkachcho Dekameron 30 zi 100 opovidok Pereklad interpretaciya z italijskoyi Vasil Shklyar Kiyiv Dnipro 2006 104 s il ISBN 966 578 161 8 tekst paralelno ukr ta ital Perekladi Vahtang Ananyan Pereklad z virmenskoyi Vasil Shklyar malyunki G Glikman Kiyiv Molod 1979 146 stor Mnacakan Taryan Pereklad z virmenskoyi Vasil Shklyar hudozhnik S V Poznyak Kiyiv Veselka 1988 168 stor ISBN 5 301 00204 X Mikola Gogol Taras Bulba Persha redakciya Pereklad z rosijskoyi Vasil Shklyar malyunki Sergij Yakutovich Kiyiv Dnipro 2003 164 stor ISBN 966 578 114 6 tekst paralelno ukr ta ros peredruk Mikola Gogol Taras Bulba Persha redakciya Pereklad z rosijskoyi Vasil Shklyar Lviv Kalvariya 2005 104 stor ISBN 966 663 179 2 seriya INDIVIDUAL peredruk Mikola Gogol Taras Bulba Persha redakciya Pereklad z rosijskoyi Vasil Shklyar Lviv Kalvariya 2007 104 stor ISBN 978 966 6632 46 6 peredruk Mikola Gogol Taras Bulba Persha redakciya Pereklad z rosijskoyi Vasil Shklyar Mikola Gogol Zibrannya tvoriv u 7 t T 7 Redkolegiya M G Zhulinskij golova ta inshi Kiyiv Naukova dumka 2012 376 stor ss 58 114 ISBN 978 966 00 1174 8 T 7 ISBN 978 966 00 0890 2 seriya djvu versiya na Chtyvo org peredruk Mikola Gogol Taras Bulba Persha redakciya Pereklad z rosijskoyi Vasil Shklyar Lviv Apriori 2017 152 stor ISBN 978 617 629 379 8Viktor Yerofyeyev Enciklopediya rosijskoyi dushi Pereklad z rosijskoyi Vasil Shklyar Kiyiv Yaroslaviv Val 2010 224 stor ISBN 978 966 2151 33 6Redaktor uporyadnik Ukrayinski narodni kazki Knizhka persha Uporyadnik Vasil Shklyar Kiyiv Rajduga 1994 320 stor ISBN 5 7707 2861 2 ISBN 5 7707 2862 0 seriya Ukrayinski narodni kazki Charivni socialno pobutovi pro tvarin Kniga druga Uporyadnik Vasil Shklyar Kiyiv Perun 1994 650 stor Davit Sasunci Virmenskij narodnij epos Pereklad z virmenskoyi V Kochevskij redaktor V Shklyar malyunki A Tokaryev Kiyiv Dnipro 2003 174 stor ISBN 966 578 121 9 Panas Mirnij Poviya Za redakciyeyu Vasilya Shklyara Lviv LA Piramida 2005 271 stor ISBN 966 8522 43 5Pohidni tvoriKinematografichni adaptaciyi U grudni 2019 roci vijshov film Chornij voron za romanom Vasilya Shklyara Zalishenec Chornij voron Avtori scenariyu Taras Antipovich za uchasti Vasilya Shklyara i Mihajla Briniha Teatralni adaptaciyi U berezni 2021 roku u Luganskomu oblasnomu akademichnomu ukrayinskomu muzichno dramatichnomu teatri vijshla vistava Revizor alternativna nazva Repeticiya Satani za neopublikovanoyu prozovoyu versiyeyu interpretaciyeyu Vasilya Shklyara Revizor Repeticiya Satani vilnoyu interpretaciyeyu p yesi Revizor Mikoli Gogolya napisanu she 2006 roku ale tak i ne vidanu cherez konflikt z pravovlasnikom ciyeyi interpretaciyi yakij vikupiv prava na tvir odnak tak jogo j ne nadrukuvav Avtori scenariyu Vasil Shklyar rezhiser Dmitro Nekrasov Nagorodi1995 SZhU 1999 Zolotij Babaj peremozhec pershogo nacionalnogo konkursu na krashij gostrosyuzhetnij roman roman Klyuch 2002 Koronaciya slova persha premiya v nominaciyi Roman za roman Elemental 2003 mizhnarodna premiya v zhanri fantastiki u nominaciyi Za najkrashu ukrayinomovnu fantastiku 2003 roman Klyuch 2011 Nacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka za roman Zalishenec Chornij voron Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka viznachiv yiyi laureatom V Shklyara v seredini lyutogo 2015 Vidznaka Zolotij pismennik Ukrayini vid Koronaciyi slova 2019 Vseukrayinska literaturna premiya imeni Vasilya Simonenka u nominaciyi Za krashij hudozhnij tvir za roman Trosha 2020 Vseukrayinska literaturna premiya imeni Mihajla Kocyubinskogo v nominaciyi Hudozhnya literatura za roman Harakternik 2020 Perenesennya vruchennya Shevchenkivskoyi premiyi 4 bereznya 2011 roku V Shklyar zvernuvsya do todishnogo Prezidenta Ukrayini Viktora Yanukovicha iz zayavoyu Shanovnij pane Prezident Zasvidchuyu Vam svoyu povagu i proshu Vas vrahuvati v Ukazi z nagodi nagorodzhennya laureativ Shevchenkivskoyi premiyi moye prohannya pro perenesennya nagorodzhennya mene Shevchenkivskoyu premiyeyu na toj chas koli pri vladi v Ukrayini ne bude ukrayinofoba Dmitra Tabachnika Moya poziciya pane prezident niyak ne stosuyetsya Vas osobisto ale poki pri vladi ye Dmitro Tabachnik ya ne zmozhu prijnyati premiyu Z povagoyu Vasil Shklyar U nevdovzi oprilyudnenomu Ukazi Prezidenta Ukrayini V Yanukovicha 275 2011 vid 4 bereznya 2011 roku Pro prisudzhennya Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Vasil Shklyar ne zgadanij 17 kvitnya 2011 roku u Holodnomu Yaru Vasilyu Shklyaru vpershe v istoriyi Ukrayini bula vruchena Narodna Shevchenkivska premiya Zaliznij Mamaj Vruchennya vidbulosya bilya pam yatnika na misci ostannogo boyu otamana Vasilya Chuchupaki Koshti na neyi buli zibrani mecenatami ta zvichajnimi gromadyanami Ukrayini Osobiste zhittyaBatko Shklyar Mikola Stepanovich 1925 1995 sluzhbovec Mati Shklyar Oksana Oleksandrivna 1925 1990 sluzhbovec Maye donku vid pershogo shlyubu Natalyu 1982 r n yaka trivalij chas meshkala v Spoluchenih Shtatah a zaraz pereyihala nazad v Ukrayinu Vdruge odruzhivsya z zhurnalistkoyu Valentinoyu Mikolayivnoyu 1961 r n Zahoplyuyetsya ribalstvom ZauvagiPrimitka u tvorah Shklyara epizodichno traplyayutsya repliki napisani rosijskoyu zokrema u pryamij movi rosijskomovnih personazhiv cituvanni originalnih rosijskomovnih dokumentiv tosho Primitka povist Snig vpershe vijshla u zhurnali Dnipro u 1974 roci Zmist Povisti Snig Hto tvij Ostap Solomiye Opovidannya Oj u poli Na gastrolyah Divchina na polyuvanni Rozmova pidsluhana nenarokom Kisli Sunici Primitka U 1977 roci vijshla znachno vidredagovana versiya jogo pershoyi povisti Snig bo kniga bula zanadto erotichna j ne mala prikmet radyanskoyi zvityazhnoyi suchasnosti Shklyar zgodom zgaduvav sho originalnij rukopis tvoru ne zberigsya div detalnishe Pismennik Vasil Shklyar Chornij voron pereletiv okean Uryadovij kur yer 30 sichnya 2016 Zmist Chorne sonce nevelikij roman Tanec pid chortovu dudku opovidannya Kruk ptaha netuteshnya opovidannya Ostannij shans Zahara Skorobagatka opovidannya Visoki gori u Yalti opovidannya Cilkom tayemni istoriyi opovidannyaDzherelaMAK d Track Q105192847 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2011 Procitovano 26 listopada 2010 Nazvani Shevchenkivski laureati 2011 roku Neoficijno Den 27 16 02 2011 originalu za 11 05 2018 Procitovano 11 05 2018 Vasil Shklyar Ya dob yusya vidstavki Dmitra Tabachnika 11 veresnya 2011 u Wayback Machine Gazeta po ukrayinski 2011 1188 11 bereznya Ukrayinskij tizhden 2017 10 27 Dzerkalo tizhnya 4 lyutogo 2011 Vasil Shklyar Zhiti v Ukrayini j vimagati dlya sebe personalnoyi derzhavnoyi movi ce chistisinkij tvarinnij primitivizm 11 travnya 2018 u Wayback Machine Ukrayina moloda 174 ZA 22 09 2006 Oficijnij sajt Vasilya Shklyara Vasil Shklyar Snig povist Kiyiv zhurnal Dnipro 6 vid 1974 S 14 53 V Sayenko 2002 Istoriko Literaturnij Zhurnal Odesa Odeskij Nacionalnij universitet imeni Mechnikova 7 2002 316 s ss 275 281 Konstantin Rodik Dzerkalo tizhnya 22 kvitnya 2016 Shklyar rozpoviv yak vryatuvav druzhinu Dudayeva vid Yelcina espreso tv 13 travnya 2018 Arhiv originalu za 17 01 2010 Procitovano 17 01 2010 Dzerkalo tizhnya 15 440 19 04 2003 Gazeta ua 15 travnya 2012 Vasil Shklyar peredbachiv zagibel Yevgena Kushnarova Gazet ua 14 02 2008 Volinski novini 13 Veresnya 2015 Z visokim im yam Kobzarya urodzhenci ta zhiteli Cherkashini laureati Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka biobibliogr dovid Uklad L T Demchenko N V Adeshelidze Cherkasi Chabanenko Yu A 2011 80 c ss 69 71 Vasil Shklyar Pershij snig Kiyiv Radyanskij pismennik 1977 228 stor Vasil Shklyar Pralis Tin sovi Hudozhnik I I Yakimchuk Kiyiv Molod 1986 216 stor Suchasna proza Vasyl Shklyar Ten sovy Avtorezirovanyj perevod s ukrainskogo V Zolotuhina hudozh I Frenkel Moskva Sovetskij pisatel 1990 521 s ISBN 5 265 01414 4 ros Vasil Shklyar Tin sovi Tam de zhive dusha Peredmova Andrij Kurkov Harkiv KSD 2014 304 stor ISBN 978 966 14 6861 9 Vasil Shklyar Nostalgiya Hudozhnik V J Agafonov Kiyiv Molod 1989 253 stor ISBN 5 7720 0161 2 Vasil Shklyar Nostalgiya Sho ti znajdesh u minulomu silu chi zgubu Harkiv KSD 2014 256 stor ISBN 978 966 14 6543 4 Vasil Shklyar Harkiv KSD 2021 288 stor ISBN 978 617 12 8114 1 Vasil Shklyar Klyuch Kiyiv Ast pres DiK SI 1999 223 stor ISBN 978 966 7463 17 5 Vasil Shklyar Elemental Lviv Kalvariya 2001 160 stor ISBN 978 966 66 3245 9 Koronaciya slova Vasil Shklyar Samotnij vovk Harkiv KSD 2018 224 stor ISBN 978 617 12 4523 5 Vasil Shklyar Krov kazhana Lviv Kalvariya 2003 220 stor ISBN 966 6630 83 4 Vasil Shklyar Nikub Krov kazhana Hudozhnik I Zhenchenko Kiyiv Yaroslaviv Val 2010 254 stor ISBN 978 966 2151 55 8 Vasil Shklyar Zalishenec Chornij Voron Harkiv KSD 2009 382 stor ISBN 978 966 14 0662 8 Vasil Shklyar Zalishenec Harkiv KSD 2009 384 stor ISBN 978 966 14 0662 8 Zirki ukrayinskoyi prozi Vasil Shklyar Chornij Voron Kiyiv Yaroslaviv Val 2009 352 stor ISBN 978 966 2151 25 1 Ukrayinska Klio Vasil Shklyar Marusya Harkiv KSD 2014 313 stor ISBN 978 966 14 7838 0 Vasil Shklyar Chorne Sonce Harkiv KSD 2015 297 stor Zolotij pismennik Ukrayini ISBN 978 966 14 9633 9 Vasil Shklyar Trosha Harkiv KSD 2017 416 stor ISBN 978 617 12 3720 9 Vasil Shklyar Harakternik Harkiv KSD 2019 304 stor ISBN 978 617 12 6841 8 Vasil Shklyar Zhivicya Kiyiv Molod 1982 240 stor Vasil Shklyar Turecka nichiya Opovidannya 81 Uporyadnik M Kravchuk O Sizonenko Kiyiv Radyanskij pismennik 1982 375 stor ss Vasil Shklyar Storonoyu doshik ide Polozhij Viktor Zhiv buv Ivan Ostrovi navproti mista Alla Tyutyunnik Zanapastiti zhuravlya Yurij Horunzhij Storonoyu doshik ide Vasil Shklyar povisti Kiyiv Dnipro 1983 235 stor Vasil Shklyar Borg Opovidannya 82 Uporyadnik M Kravchuk Kiyiv Radyanskij pismennik 1983 365 stor ss 326 331 Vasil Shklyar Kruk ptaha netuteshnya Opovidannya 84 Uporyadnik M Kravchuk Kiyiv Radyanskij pismennik 1985 365 stor ss 314 327 Vasil Shklyar Kruk ptaha netuteshnya Opovidannya 87 Uporyadnik Oleksandr Gizha Kiyiv Radyanskij pismennik 1988 436 stor ss 398 414 ISBN 5 333 00061 1 Vasil Shklyar Treba spitati u Boga Harkiv KSD 2019 320 stor 978 617 12 6063 4 Pid klyuchem zhuravlinim dokumentalna povist Avtor tekstiv Vasil Shklyar foto Boris Korobejnikov Kiyiv Veselka 1985 136 stor fotoalbom Vogon Chornobilya Fire of Chornobyl kniga muzhnosti j bolyu litopis Chornobilskoyi tragediyi u dokumentah faktah ta svidchennyah samovidciv Avtor tekstiv Vasil Shklyar Mikola Shpakovatij Kiyiv Alternativi 1998 575 stor fotoalbom Vasil Shklyar Malyunki Eduard Kolesov Valerij Sofronov Boris Korobejnikov Kiyiv Veselka 1976 20 stor Vasil Shklyar Malyunki A Yevdokimenko Kiyiv Veselka 1983 56 stor Vasil Shklyar Shovkovij doshik Malyunki O Prahov Kiyiv Veselka 1984 16 stor Vasil Shklyar Horoshogo potroshku Vesna krasna Virshi kazki opovidannya Hudozhnik Lyudmila Postnih Kiyiv Veselka 1987 72 stor 47 48 Vasil Shklyar Pesik Gav solovejko dzhmil i dva zholudi Woofy the Dog a Hightingale a Bumblebee and two Acorns Malyunki Kost Lavro 2016 48 stor ISBN 978 617 629 319 4 ukrayinskoyu ta anglijskoyu Vasil Shklyar Pomsta Babi Yagi Baba Yaga s Revenge Malyunki Kost Lavro 2017 76 stor ISBN 978 617 629 318 7 ukrayinskoyu ta anglijskoyu Suchasni ukrayinski pismenniki Vasil Shklyar Krim yak lozhka dogtyu vin nikoli ne buv ukrayinskim Ukrayinska pravda Zhittya 21 09 2010 originalu za 30 10 2014 Procitovano 30 10 2014 Pereklad interpretaciya tak i ne bulo nadrukovano oskilki dovichni prava na knigu u Shklyara vikupij pidpriyemec yakij tak i ne nadrukuvalv jogo detalnishe tut Ukrayina moloda 034 za 20 02 2008 Sogodni o 18 godini v Luganskomu teatri prem yera moyeyi satirichnoyi komediyi REVIZOR REPETICIYa SATANI za Gogolem Uzhe na pochatku bereznya kvitki rozkupili I ce v Siversko Donecku kudi evakuyuvali teatr FB storinka Vasilya Shklyara 19 bereznya 2021 Revizor u Syevyerodonecku Vasil Shklyar adaptuvav Gogolya pid ukrayinski realiyi glavcom ua 9 bereznya 2021 Ukrayinski ZMI na sajti VRU 1995 Zrazki pres reliziv Drukom z yavivsya roman Klyuch Vasilya Shklyara peremozhcya Pershogo nacionalnogo konkursu na krashij gos trosyuzhetnij roman Zolotij Babaj Svitlana Shevchuk Kiyiv Arij 2007 576 stor ss 244 246 Den 18 sichnya 2002 Pro Golovne 4 grudnya 2019 Arhiv originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 2 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 5 bereznya 2011 Procitovano 4 bereznya 2011 V Yanukovicha Oficijnij sajt Prezidenta Ukrayini 4 bereznya 2011 Arhiv originalu za 11 veresnya 2011 Procitovano 11 bereznya 2011 Ukrayina moloda 10 03 2011 Ukrayina moloda 10 03 2011 Zaxid net 17 kvitnya 2011 Sim ya i dim 3 kvitnya 2008PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Shklyar Vasil MikolajovichOficijnij sajt arhivna versiya web archive org stanom na 2018 rik na sajti partiyi UKROP arhivna versiya web archive org stanom na 2018 rik Vasil Shklyar 6 lipnya 2018 u Wayback Machine na sajti vidavnictva KSD Vasil Shklyar u socmerezhi Facebook storinka Vasil Shklyar u socmerezhi Facebook osobistij profil Vasil Shklyar 11 travnya 2018 u Wayback Machine na sajti Goodreads Vasil Shklyar pro Ukrayinu ukrayinciv svoyi tvori ta festival She Fest 2015 Eter radio Holos fm Vasil Shklyar pro movu nacionalistiv i patriotiv Festival She Fest 2016 Vasil Shklyar prezentuye svoyi tvori na festivali She Fest u Morincyah 2017 Vasil Shklyar pro svoyi tvori dvomovnist zradu istoriyu ta majbutnye Ukrayini SheFest 2018 Vasil Shklyar Chogo potrebuye Ukrayina novogo Majdanu chi evolyuciyi Dumki pismennika pro sogodennya Vasil Shklyar pro novu knigu koronavirus vakcinaciyu i decentralizaciyu She Fest Morinci 2021 Tvori Vasilya Shklyara v e biblioteci LitArhiv