Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Степа́нович Чучупа́к (27 лютого (11 березня) 1895, с. Мельники, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 19 лютого 1920, Мельники, Чигиринський повіт, УНР) — військовий і громадський діяч часів Української революції, головний отаман Холодноярської Республіки.
| Василь Степанович Чучупак | |
|---|---|
 | |
Головний отаман Холодноярської Республіки  | |
| листопад 1919 — 18 березня 1920 | |
| Народився | 27 лютого (11 березня) 1895 с. Мельники, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 19 лютого 1920 (24 роки) Мельники, Чигиринський повіт, УНР |
| Похований | Мельники |
| Відомий як | педагог, військовослужбовець |
| Громадянство |  Російська імперія→ УНР |
| Національність | українець |
| Релігія | православ'я |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Життєпис
Батьки — Оксана Сидорівна Лівицька та Степан Георгійович Чучупак (у деяких джерелах — Чучупака) мали 5 синів: Петра, Ореста, Василя, Олексу та Дем'яна. Троє з них (Василь, Петро та Олекса) стали повстанськими отаманами. Орест загинув на Першій світовій війні 1915 р. під Краковом. Дем'ян (5.10.1902–1992, Рівне) — козак полку гайдамаків Холодного Яру.
Навчався в Києві. До Першої світової війни — вчитель у Тимошівці Чигиринського повіту.
З початком Першої світової війни братів Чучупаків мобілізували.
З 1916 року — прапорщик російської армії. За родинними переказами, 1917 року записався до одного з батальйонів смерті. Після повернення з армії вчителював у Пляківці та Ревівці (нині Кам'янського району Черкаської області).
1918–1919 — мельничанський сотник та медведівський курінний.
1919 — командир Мельничанської сотні самооборони. Перший озброєний відділ для охорони скарбів Мотронинського монастиря та рідного села Мельники сформував Олекса Чучупак. Після поразки в бою з німецькою частиною односельчани звернулися до Василя, щоб він став отаманом. Незабаром відділ самооборони переріс у полк гайдамаків Холодного Яру, який від лютого 1919 року активно виступив на підтримку Директорії. На початку квітня 1919 р. підняв повстання «проти комуни та Совєтської влади за самостійність».
У травні-червні 1919 року підтримував повстання отамана Григор'єва.
1919–1920 — командир полку гайдамаків Холодного Яру, головний отаман Холодного Яру. Воював проти білогвардійців під керівництвом повстанського комітету на чолі з Логвином Панченком, якому підпорядковувалися також загони Свирида Коцура, Олекси П'ятенка та інші. Згодом підпорядковувався отаману Херсонщини і Катеринославщини Андрію Гулому-Гуленку, який прибув у листопаді 1919 року до Холодного Яру.
Йому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон Гладченко, , , Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій Голик-Залізняк, , Корній Калюжний (який також мав зв'язки з Республікою Чорного лісу), Д. Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.
У лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру співдіяв з Дієвою армією УНР, яка здійснювала Перший Зимовий похід. 12 лютого в Медведівці командувачем армією УНР Михайлом Омеляновичем-Павленком була скликана нарада командирів та начальників штабів дивізій Зимового походу. У нараді взяли участь Юрко Тютюнник, отамани Олександр Загродський, Андрій Гулий-Гуленко, Василь та Петро Чучупаки.
Василь Чучупак користувався надзвичайним авторитетом серед українського населення Черкащини, яка найдовше протрималася вільною від російської більшовицької окупації.
Василь Чучупак був вбитий у бою з російськими більшовицькими окупаційними військами 19 лютого 1920 року. 7 березня командування Південно-Західного фронту видало розроблений особисто Йосіфом Сталіним наказ, який передбачував наступ червоноармійських з'єднань на Дієву армію УНР, загони Чучупака й Коцура. 18 березня 1920 року отамани Холодного Яру з'їхалися на нараду в лісничівку на хуторі Кресельці (зараз у складі села Мельники), що при дорозі з Мельників на Мотронин монастир, з метою визначити дату повстання проти Радянської влади. Саме тоді частини 21-ї бригади 7-ї стр. дивізії Червоної армії, виконуючи згаданий наказ, вийшли з лісу до Мельників і несподівано натрапили на загін Чучупака. Отаман був оточений біля хутора (мельничани вказують на два місця його загибелі) та застрелився, щоб не потрапити в полон. 24 березня 1920 року червоні командири дали з Кременчука телеграму про смерть Чучупака. Похований у рідному селі. Могила збережена і впорядкована.
Вшанування пам'яті
28 жовтня 1995 р. на місці останнього бою Василя Чучупака з ініціативи Всеукраїнського політичного об'єднання «Державна самостійність України» та за участю ОУН під проводом Миколи Плав'юка й Українського козацтва на чолі з Гетьманом Володимиром Мулявою було поставлено перший меморіальний знак українським повстанцям Холодного Яру. А з квітня 1996-го в Мельники, колишню «столицю» Холодноярської держави, на могилу до Василя Чучупака з'їжджаються українці різних земель. Щороку отець Василь, священик Української православної церкви Київського патріархату править панахиду. Править о. Василь і на братській могилі холодноярських козаків-повстанців.
Серед пошановувачів і члени Молодіжного націоналістичного конгресу, і козацька організація «Тризуб», силами і коштом якої в серпні 2002 року було поставлено гранітні, мистецько зроблені, хрести на могилі Василя Чучупака та братській могилі холодноярських козаків у Мельниках.
- У Києві є вулиця Братів Чучупаків.
- У Черкасах існує вулиця Братів Чучупаків.
- У місті Збараж є вулиця Василя Чучупаки.
- У його рідному селі Мельники є вулиця Братів Чучупаків.
- У 2003 році в центрі села Мельники відкрито пам'ятний знак «Героям Холодного Яру».
У літературі
Про нього згадує у своєму романі Холодний Яр письменник Юрій Горліс-Горський, а також Василь Шкляр у романі «Чорний Ворон. Залишенець».
Див. також
- Поклик Яру (громадська організація)
Примітки
- Митрофаненко, Юрій (19 лютого 2020). Готуй нових борців, Холодний Яре!. Історична правда. оригіналу за 19 липня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чучупак Василь Степанович |
- Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К.,2010. — С.967 — 968.
- www.slavaukraini.org [ 17 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- www.banderivets.org.ua [ 7 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- gaydamak.at.ua [ 11 березня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chuchupak Vasi l Stepa novich Chuchupa k 27 lyutogo 11 bereznya 1895 s Melniki Chigirinskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 19 lyutogo 1920 Melniki Chigirinskij povit UNR vijskovij i gromadskij diyach chasiv Ukrayinskoyi revolyuciyi golovnij otaman Holodnoyarskoyi Respubliki Vasil Stepanovich ChuchupakVasil Stepanovich ChuchupakGolovnij otaman Holodnoyarskoyi Respublikilistopad 1919 18 bereznya 1920Narodivsya27 lyutogo 11 bereznya 1895 1895 03 11 s Melniki Chigirinskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer19 lyutogo 1920 1920 02 19 24 roki Melniki Chigirinskij povit UNRPohovanijMelnikiVidomij yakpedagog vijskovosluzhbovecGromadyanstvoRosijska imperiya UNRNacionalnistukrayinecReligiyapravoslav ya Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisMogila Vasilya Chuchupaka na cvintari u Melnikah Batki Oksana Sidorivna Livicka ta Stepan Georgijovich Chuchupak u deyakih dzherelah Chuchupaka mali 5 siniv Petra Oresta Vasilya Oleksu ta Dem yana Troye z nih Vasil Petro ta Oleksa stali povstanskimi otamanami Orest zaginuv na Pershij svitovij vijni 1915 r pid Krakovom Dem yan 5 10 1902 1992 Rivne kozak polku gajdamakiv Holodnogo Yaru Navchavsya v Kiyevi Do Pershoyi svitovoyi vijni vchitel u Timoshivci Chigirinskogo povitu Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni brativ Chuchupakiv mobilizuvali Z 1916 roku praporshik rosijskoyi armiyi Za rodinnimi perekazami 1917 roku zapisavsya do odnogo z bataljoniv smerti Pislya povernennya z armiyi vchitelyuvav u Plyakivci ta Revivci nini Kam yanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti 1918 1919 melnichanskij sotnik ta medvedivskij kurinnij 1919 komandir Melnichanskoyi sotni samooboroni Pershij ozbroyenij viddil dlya ohoroni skarbiv Motroninskogo monastirya ta ridnogo sela Melniki sformuvav Oleksa Chuchupak Pislya porazki v boyu z nimeckoyu chastinoyu odnoselchani zvernulisya do Vasilya shob vin stav otamanom Nezabarom viddil samooboroni pereris u polk gajdamakiv Holodnogo Yaru yakij vid lyutogo 1919 roku aktivno vistupiv na pidtrimku Direktoriyi Na pochatku kvitnya 1919 r pidnyav povstannya proti komuni ta Sovyetskoyi vladi za samostijnist U travni chervni 1919 roku pidtrimuvav povstannya otamana Grigor yeva 1919 1920 komandir polku gajdamakiv Holodnogo Yaru golovnij otaman Holodnogo Yaru Voyuvav proti bilogvardijciv pid kerivnictvom povstanskogo komitetu na choli z Logvinom Panchenkom yakomu pidporyadkovuvalisya takozh zagoni Svirida Kocura Oleksi P yatenka ta inshi Zgodom pidporyadkovuvavsya otamanu Hersonshini i Katerinoslavshini Andriyu Gulomu Gulenku yakij pribuv u listopadi 1919 roku do Holodnogo Yaru Jomu pidporyadkovuvalisya otamani Gerasim Nesterenko Orel Trifon Gladchenko Oko Chornij Voron Chornoguzko Mefodij Golik Zaliznyak Kornij Kalyuzhnij yakij takozh mav zv yazki z Respublikoyu Chornogo lisu D Kanatenko 1 j i 2 j Oleksandrijski polki U lyutomu 1920 roku polk gajdamakiv Holodnogo Yaru spivdiyav z Diyevoyu armiyeyu UNR yaka zdijsnyuvala Pershij Zimovij pohid 12 lyutogo v Medvedivci komanduvachem armiyeyu UNR Mihajlom Omelyanovichem Pavlenkom bula sklikana narada komandiriv ta nachalnikiv shtabiv divizij Zimovogo pohodu U naradi vzyali uchast Yurko Tyutyunnik otamani Oleksandr Zagrodskij Andrij Gulij Gulenko Vasil ta Petro Chuchupaki Vasil Chuchupak koristuvavsya nadzvichajnim avtoritetom sered ukrayinskogo naselennya Cherkashini yaka najdovshe protrimalasya vilnoyu vid rosijskoyi bilshovickoyi okupaciyi Vasil Chuchupak buv vbitij u boyu z rosijskimi bilshovickimi okupacijnimi vijskami 19 lyutogo 1920 roku 7 bereznya komanduvannya Pivdenno Zahidnogo frontu vidalo rozroblenij osobisto Josifom Stalinim nakaz yakij peredbachuvav nastup chervonoarmijskih z yednan na Diyevu armiyu UNR zagoni Chuchupaka j Kocura 18 bereznya 1920 roku otamani Holodnogo Yaru z yihalisya na naradu v lisnichivku na hutori Kreselci zaraz u skladi sela Melniki sho pri dorozi z Melnikiv na Motronin monastir z metoyu viznachiti datu povstannya proti Radyanskoyi vladi Same todi chastini 21 yi brigadi 7 yi str diviziyi Chervonoyi armiyi vikonuyuchi zgadanij nakaz vijshli z lisu do Melnikiv i nespodivano natrapili na zagin Chuchupaka Otaman buv otochenij bilya hutora melnichani vkazuyut na dva miscya jogo zagibeli ta zastrelivsya shob ne potrapiti v polon 24 bereznya 1920 roku chervoni komandiri dali z Kremenchuka telegramu pro smert Chuchupaka Pohovanij u ridnomu seli Mogila zberezhena i vporyadkovana Vshanuvannya pam yati28 zhovtnya 1995 r na misci ostannogo boyu Vasilya Chuchupaka z iniciativi Vseukrayinskogo politichnogo ob yednannya Derzhavna samostijnist Ukrayini ta za uchastyu OUN pid provodom Mikoli Plav yuka j Ukrayinskogo kozactva na choli z Getmanom Volodimirom Mulyavoyu bulo postavleno pershij memorialnij znak ukrayinskim povstancyam Holodnogo Yaru A z kvitnya 1996 go v Melniki kolishnyu stolicyu Holodnoyarskoyi derzhavi na mogilu do Vasilya Chuchupaka z yizhdzhayutsya ukrayinci riznih zemel Shoroku otec Vasil svyashenik Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu pravit panahidu Pravit o Vasil i na bratskij mogili holodnoyarskih kozakiv povstanciv Sered poshanovuvachiv i chleni Molodizhnogo nacionalistichnogo kongresu i kozacka organizaciya Trizub silami i koshtom yakoyi v serpni 2002 roku bulo postavleno granitni mistecko zrobleni hresti na mogili Vasilya Chuchupaka ta bratskij mogili holodnoyarskih kozakiv u Melnikah U Kiyevi ye vulicya Brativ Chuchupakiv U Cherkasah isnuye vulicya Brativ Chuchupakiv U misti Zbarazh ye vulicya Vasilya Chuchupaki U jogo ridnomu seli Melniki ye vulicya Brativ Chuchupakiv U 2003 roci v centri sela Melniki vidkrito pam yatnij znak Geroyam Holodnogo Yaru U literaturi Pro nogo zgaduye u svoyemu romani Holodnij Yar pismennik Yurij Gorlis Gorskij a takozh Vasil Shklyar u romani Chornij Voron Zalishenec Div takozhPoklik Yaru gromadska organizaciya PrimitkiMitrofanenko Yurij 19 lyutogo 2020 Gotuj novih borciv Holodnij Yare Istorichna pravda originalu za 19 lipnya 2023 Procitovano 17 zhovtnya 2023 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Chuchupak Vasil Stepanovich Universalna enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 967 968 www slavaukraini org 17 zhovtnya 2008 u Wayback Machine www banderivets org ua 7 listopada 2007 u Wayback Machine gaydamak at ua 11 bereznya 2011 u Wayback Machine