ХІАС (анг. Hebrew Immigrant Aid Society — Товариство допомоги єврейським іммігрантам) — американська благодійна організація, яка була створена на початку ХХ століття в результаті еміграції євреїв з царської Росії. Організація надає допомогу євреям та іншим групам людей, життя та свободи яких перебувають у небезпеці. З моменту свого створення ХІАС допомогло розселити майже 4,5 мільйона осіб. Офіси ХІАС, які розташовані в таких країнах світу, як США, Ізраїль, Україна, Російська Федерація, Австрія, Аргентина, Еквадор, Венесуела, Кенія, Панама, Чад надають юридичну допомогу та матеріальну підтримку іммігрантам.
Створення ХІАС
У 1891 році більшість висланих євреїв з Москви, Санкт-Петербургу та Києва приїжджали в Америку. На початку 1892 року острів Елліс (Нью-Йорк) був основним місцем, куди прибували євреї. Там їм надавались різноманітні послуги: переклад, медичний огляд, нужденним євреям надавали позичку в розмірі 25 доларів або ж довгострокові облігації. Суспільство на острові активно сприяло в полегшенні легального в'їзду, реєстрації і негайної допомоги новоприбулим.
Лоуренс Дж. Епстейн пише, що Товариство допомоги єврейським іммігрантам було засновано приблизно в 1904 р. В тому ж році на острові Елліс було відкрито перший офіс товариства. На той час, то був єдиний пункт, куди прибували іммігранти. У березні 1909 році Товариство допомоги єврейським іммігрантам об'єдналося з Єврейською асоціацією з допомоги в наданні притулку (заснована в 1884 р.). До 1914 року ХІАС відкриває філії в Балтиморі, Філадельфії, Бостоні і офіс у Вашингтоні.
З 1908 по 1913 рік приблизно 35 000 євреїв переїхали до США. В цей період їм була надана допомога в отриманні американського громадянства. Для цього потрібні були елементарні знання з англійської мови і добра обізнаність в американських установах. ХІАС організовувало курси для іммігрантів, які допомагали їм отримувати ці необхідні знання.
Перша світова війна
Спалах Першої світової війни у 1914 році призвів до великого потоку біженців зі Східної Європи (приблизно 138 051 чоловік тільки за один рік). Проте, коли Атлантичний океан став зоною боїв, германські субмарини серйозно послабили рух іммігрантів через океан і їх кількість різко знизилась. Війна продовжувалась і осілим сім'ям в Америці все складніше було підтримувати контакт з родичами, які залишились у Європі. Для вирішення цієї проблеми, ХІАС відправляє свого спеціаліста до Європи для налагодження зв'язку. Він зміг дістати дозвіл на написання коротких повідомлень своїм родинам від вищого командування німецької Австро-Угорщини, які були розповсюдженні за допомогою ХІАС. Товариство також приймало і розповсюджувало повідомлення від населення не єврейського походження. До кінця війни ХІАС передало близько 300 000 повідомлень.
Революція у Росії 1917 року створила нову хвилю біженців. ХІАС й надалі продовжувало приймати їх, не зважаючи на зростання анти-міграційних настроїв у США.
Між 1909 і 1919 роками товариство зареєструвало близько 482 742 іммігранта.
Міжвоєнний період
Після закінчення І Світової Війни серед населення Польщі, Угорщини, Румунії, та Росії спостерігаються акти антисемітизму. ХІАС та Джойнт (організація) розпочинають активну діяльність на території вищевказаних країн. Перші допомагають виїхати до США, Канади, Південної Америки, Австралії та Китаю, в той час, як другі забезпечують одягом, їжею, медичними препаратами постраждалих євреїв з колишніх зон бойових дій.
Створення у 1927 році ХІСЕМ відіграло важливу роль у врятуванні тисячі єврейських життів під час ІІ Світової Війни. ХІСЕМ було створено в результаті злиття філій 3-х міграційних асоціацій: 1. ХІАС, головний офіс якого розташований у Нью-Йорку; 2. Єврейське колонізаційне товариство, яке вело свою діяльність в Парижі, але було зареєстровано у Великій Британії, як британська благодійна організація; 3. Об'єднаний комітет з питань єврейської еміграції, який був розташований у Берліні. ХІСЕМ виступає як акронім перелічених вище організацій. Угодою між 3-ма організаціями було передбачено, що всі філії, які знаходяться за межами США об'єднаються у ХІСЕМ, в той час ХІАС, як і раніше продовжуватиме займатись міграцією до США у Нью-Йорку. фя
В 1934 році Об'єднаний комітет з питань єврейської еміграції змушений був відмовитись від злиття, а Єврейське колонізаційне товариство було обмережене у використанні своїх коштів за межами Великої Британії. Таким чином ХІСЕМ в той час фінансує тільки ХІАС.
Друга світова війна
До початку Другої світової війни (вересень 1939 року) ХІСЕМ мало свої офіси на території всієї Європи, Південної та Північної Америки та на Далекому Сході, співробітники яких підготовлювали біженців до міграції.
Штаб-квартира ХІСЕМ знаходилась у Парижі. Після вторгнення і завоювання Франції в середині 1940 року, ХІСЕМ було змушене припинити свою діяльність в місті. 26 червня 1940 року, на другий день після французької капітуляції, головний французький офіс розпочав свою діяльність у Лісабоні. В цьому йому допоміг знаменитий португальський політик Антоніу де Олівейра Салазар. Треба відзначити, що всі рятувальні організації перенесли свої офіси до Лісабону, в тому числі і Джойнт.
У жовтні 1940 року офіси ХІАС відкриваються спочатку у Бордексі, а потім у Марселі, в так званій «вільній зоні» (Режим Віші). Товариство шукало євреїв, які відповідали вимогам Держдепартаменту США і які були готові покинути Францію. На той момент в країні налічувалось близько 300 000 євреїв. Але така кількість людей була набагато більшою за ту, яка була дозволена США.
Коли ж легальна еміграція євреїв з Франції закінчилась, ХІСЕМ почало підпільно працювати в місті Брив-ла-Гаярд. Офіс знаходився поверхом вище синагоги, на чолі якої стояв Давид Феєрвекер. Тут невелика група працівників ХІСЕМ налагоджувала зв'язок з локальним підземним Французьким рухом опору. Так вдалося нелегально відправити євреїв до Іспанії та Швейцарії. Пізніше приблизно 20 співробітників ХІСЕМ, які допомагали переслідуваним євреям втекти, було вбито в концентраційних таборах.
В цей період французький офіс ХІСЕМ тісно співпрацює з лісабонським ХІСЕМ. Столиця Португалії виступала як нейтральний порт, з якого євреї відправлялись до Північної і Південної Америки. Євреї, які тікали з Нідерландівта Бельгії, їхали через Францію до Барселони, потім на поїзді до Мадриду і аж потім до Лісабону. Звідси їх перевозили на таких суднах як Serpa Pinto або на Mouzinho.
Товариство також допомагало тікати єврейським дітям. ХІСЕМ разом з OSE та Джойнт допомогли дістатися Америки так званій «одній тисячі дітей». У концтаборі Гюрс керівництво відпустило дітей за умови, що їх батьки зостануться у таборі. Пізніше батьків цих дітей було вбито. Насправді ж таких дітей було не 1000, а 1400.
Приблизно 40 000 євреїв вдалося втекти з Європи під часГолокосту за допомогою ХІСЕМ і Джойнт. ХІСЕМ було розпущено у 1945 році. З того моменту в Європі ХІАС працює під власним ім'ям.
Післявоєнний період
Після закінчення Другої світової війни у ХІАС була купа роботи — на надання імміграційних послуг очікувало близько 300 000 євреїв з колишньої зони бойових дій. Майже кожна єврейська сім'я була розділена, батьки та їх діти були розкидані по всій Центральній та Східній Європі. Возз'єднання сімей стало головним завданням для організації. Отримати документи, необхідні під час еміграції, було практично неможливо. Євреї тікали з концтаборів, переховувались в лісах і селах під вигаданими іменами. Практично всі документи були фальшиві або їх не було взагалі. Роботу, яку провадило ХІАС наприкінці 1945 року, була наймасштабнішою за всю історію існування організації. З кожним днем потоки біженців збільшувались, євреї з Польщі та Румунії звертались до ХІАС.
Офіси ХІАС функціонували у Франкфурті, Мюнхені, Штутгарті, Берліні, Бремені, Ганновері,Регенсбурзі, Баден-Бадені, Відніта ін. Крім Німеччини товариство працювало в Італії, Франції, Польщі, Угорщині, Чехословачинні, Румунії і Болгарії. Організація також існувала у Шанхаї до 1950 року.
З 1945 року по 1951 рік ХІАС допомогло виїхати близько 167 450 чоловік в такі країни як США, Велика Британія, Латинська Америка, Ізраїль, Австралія та інші.
Евакуація євреїв з мусульманських країн; Угорщини; Куби; Чехословаччини та Польщі
В 1956 товариство допомагало виїхати євреям з Угорщини після радянського вторгнення. Також ХІАС евакуйовувало євреїв з Єгипту під час Суецької кризи. Під час революції в Кубі, організація допомагала біженцям дістатись Маямі.
Протягом 1960-х років, ХІАС рятувало євреїв з Алжиру, Тунісута Лівії. Також організація домовилась з Хасаном ІІпро евакуацію їх з Марокко до Франції або Ізраїлю.
У 1965 році ХІАС відіграло важливу роль у формуванні міграційного законодавства у США. А в 1968 році товариство прийшло на допомогу чехословацьким і польським євреям (польська політична криза 1968 року).
У 1975 році після падіння Сайгуна, ХІАС починає працювати з біженцями з Південно-Східної Азії. У 1977 році товариство допомагало евакуйовувати євреїв з Ефіопії. Також організація співпрацюючи з Ізраїлем рятувала євреїв з Ліванута Сирії.
Радянські євреї
З середини 60-х років ХХ століття, ХІАС починає працювати з євреями, які проживали на території СРСР. Діяльність організації базувалась на таких принципах: 1. Ізраїль — це батьківщина єврейського народу; 2. Іммігранти мають право жити разом зі своїми сім'ями в країнах, які вони оберуть самостійно.
У грудні 1966 року прем'єр Олексій Косигін, перебуваючи у Парижі, висловився так: «Якщо тут знаходяться родини, які були розділені під час війни і якщо вони хочуть зустрітись з позосталими членами родини, які знаходяться в СРСР, то ми зробимо все для того, щоб допомогти їм в цьому». Але дії радянської влади були протилежними від слів прем'єра. Навпаки, було зроблено все аби запобігти еміграції євреїв з СРСР. Було впроваджено анти-міграційні кампанії, які включали в себе переслідування, економічний тиск і все більший бюрократизм в процесі отримання візи. Такі методи відлякували багатьох потенційних заявників і євреї боялись розпочинати міграційний процес.
Загальна кількість від'їздів з СРСР залежала від американсько-радянських відносин. Також не останню роль відігравав і економічний прагматизм. В надії отримати економічну вигоду від США, радянський уряд спорадично дозволив емігрувати євреям, що суперечило власному законодавству. Так, незважаючи на «дипломний податок», який був введений у 1972 році і був обов'язковий до сплати для євреїв, які отримали вищу освіту в СРСР, уряд США дозволив 2-м групам, по 900 осіб кожна, не платити його. В 1973 році «дипломний податок» було скасовано під тиском міжнародних громадських організацій. В цьому ж році була введена поправка Джексона-Вейніка, яка обмежувала фінансові і торговельні відносини між США і СРСР. Така поправка була наслідком протиправного обмеження права на вільну еміграцію своїх громадян Радянським Союзом.
У грудні 1966 ХІАС організувало кампанію, яка мала на меті запропонувати американським євреям запросити своїх радянських родичів до США. Спочатку влада СРСР надала обмежену кількість віз до США, потім надавались виїзні візи тільки до Ізраїлю.
Що ж стосується самого еміграційного процесу, то в ті роки Відень був першою зупинкою для емігрантів з СРСР. Там їх зустрічали представники з Єврейського агентства і представники ХІАС. Особи, які їхала до Ізраїлю — обслуговувались Єврейською агенцією. Ті, хто їхали до США або іншої країни — ХІАС. Групи осіб, які їхали до США, направлялись до Риму, де їх приймала Служба з питань імміграції та натуралізації США.
Перебування російських євреїв у Римі інколи досягало шести місяців. У 1972 році цей час було зменшено до шести тижнів. Це дало можливість швидше прибувати до США.
З метою зменшення фінансового навантаження на російських біженців, товариство розпочало переговори з Держдепартаментом США. В результаті таких переговорів було прийнято рішення про видачу кожному російському біженцю гранту в розмірі 300 доларів.
Наприкінці 1980-х років політичний облік СРСР змінився і подальша історія єврейських життів теж. Тепер вони мали право вільно збиратись для богослужіння і вільно залишати країну. Це призвело до того, що влітку 1989 року в Римі перебувала неймовірно велика кількість євреїв з СРСР. Більшості з них було відмовлено у наданні статусу біженця.
В цей час, у Вашингтоні, колишній генеральний прокурор Дік Торнбург, оголосив нову політику одностороннього перегляду всіх судових справ, в яких було відмовлено у наданні статусу біженця. Після такого перегляду, відсоток відмов у наданні такого статусу зменшився до 95 відсотків. Тепер, наприклад, з 40 кандидатів відмовляли тільки 2-м.
Велике значення має внесення поправки в листопаді 1989 року президентом Джорджем Бушем, яка дозволяла особам, які переслідуються за ознаками раси, шкіри, віросповідання, політичних переконань і т. д., отримати статус біженця. Це значно полегшило процес міграції для євреїв з СРСР,Індокитаю та Ірану.
У 1994 році ХІАС відкрило офіс у Москві, а в 2003 році в Києві.
В цілому, протягом 40 років єврейської радянської еміграції, ХІАС допомогло більше ніж 400 000 євреям переїхати до США.
ХІАС на сьогоднішній день
ХІАС і надалі продовжує надавати допомогу і притулок переслідуваним євреям зі всього світу.
Примітки
- The Early Years, hias.org, accessed 2013-12-18.
- "Samuel Mason, 71, Ex-Aide of H.I.A.S." (obituary), New York Times, January 25, 1950, p. 25.
- "Aid for Hebrew Emigrants", The New York Times, Nov. 28, 1881, p. 8. Mentions founding date of HEAS.
- Lawrence J. Epstein, At the Edge of a Dream: The Story of Jewish Immigrants on New York's Lower East Side, 1880-1920 (2001), John Wiley & Sons, ISBN 0787986224. p. 40. Quote: "HEAS Agents were notorious in their mistreatment of immigrants at Castle Garden. The group—not to be confused with HIAS, the Hebrew Immigrant Aid Society—ceased functioning in 1884. The work of HEAS was taken over by United Hebrew Charities…"
- The Early Years, hias.org, accessed 2013-12-18, gives no founding date but implies that the organization already existed in 1891: "In 1891, Jewish residents of Moscow, St. Petersburg and Kiev were expelled and many came to America. Ellis Island was the place of entry for these new arrivals. The Hebrew Immigrant Aid Society was there to facilitate legal entry, reception and immediate care for them."
- Q&A: Jewish agency in US marks 130 years of protecting the persecuted, UNHCR, 2011-02-03. Accessed online 3013-12-19.
- "The Jewish Migration Problem: How It Has Been Met, by Albert Rosenblatt, Vice President, Hebrew Sheltering and Immigrant Aid Society (HIAS), 1924," reproduced in Jacob Rader Marcus, The Jew in the American World: A Source Book (1996), Wayne State University Press, ISBN 0814325483. p. 371.
b. Dan Cohn-Sherbok (editor), The Blackwell Dictionary of Judaica (1992), ISBN 9780631187288. Extract accessed online 2013-12-19.
c. HIAS Offers Aid to New Arrivals, The Golden Land, 1654-1930s, PBS. Accessed online 2013-12-19.
d. Sara E. Karesh and Mitchell M. Hurvitz, "Hebrew Immigrant Aid Society," Encyclopedia of Judaism (2005), Infobase Publishing (part of Facts on File library of religion and mythology), ISBN 0816069824. p. 201. - See "Family Split By Law", New York Times, July 30, 1905, p. 12 for a contemporary reference to the group.
- "Schiff Would Check Jewish Immigrants", New York Times, January 24, 1910, p. 16.
- Lawrence J. Epstein, At the Edge of a Dream: The Story of Jewish Immigrants on New York's Lower East Side, 1880-1920 (2007), John Wiley & Sons, ISBN 0787986224. p. 42.
- "Table XII: Number of Jewish Immigrants and Total Number of Immigrants Admitted to the United States, 1899-1920," American Jewish year book, Volume 23 (1921), American Jewish Committee, Jewish Publication Society of America. p. 294.
- HICEM, Shoah Resource Center (www.yadvashem.org). PDF. Accessed 2013-12-13.
- Guide to the Records of the HIAS-HICEM Offices in Europe 1924-1953, YIVO Institute for Jewish Research, http://findingaids.cjh.org. Accessed online 2013-12-17.
- Michael Robert Marrus, Vichy France and the Jews, Stanford University Press, 1995. ISBN 0804724997. p. 310.
- Ronald Weber, The Lisbon Route: Entry and Escape in Nazi Europe, Government Institutes, May 16, 2011. Google eBook. p. 171.
- "Jewish groups sending aid to Syrian refugees in Jordan." Jewish Journal. 25 July 2013. 25 July 2013.
1. Bazarov, Valery. “Racing with Death: HIAS (HICEM) Lisbon Files (1940-1945).” Avotaynu, 20, no 4 (2004): 23-7.
2. _______ “Out of Trap: HIAS French Files.” Avotaynu, 21, no 3 (2005): 18-21.
3. _______ “Schmolka and Steiner: Return of the Heroes.” In The 120 HIAS Stories, ed. Kathleen Anderson, Morris Ardoin and Margarita Zilberman, 275-9. New York: HIAS, 2006.
4. _______ “In the Cross-Hairs.” Passages, The Magazine of HIAS, Spring 2007: 22-7.
5. _______ “HIAS and HICEM in the system of Jewish relief organizations in Europe, 1933-1941.” East European Jewish Affairs, 39, no 1, April 2009: 69-78.
6. Lazin, Fred A. The Struggle for Soviet Jewry in American Politics. New York: Lexington Books, 2005.
7. Sanders, Ronald. Shores of Refuge: Hundred Years of Jewish Emigration. New York: Henry Holt & Co.: 1988.
8. Schulze, Kristen. The Jews of Lebanon: Between Coexistence and Conflict. Second revised and expanded edition. Portland, Oregon: Sussex Academic Press: 2009.
9. Spiegel, Philip. Triumph Over Tyranny. New York: Devora Publishing: 2008.
10. Szulc, Tad. The Secret Alliance: The Extraordinary Story of the Rescue of the Jews Since World War II. New York: Farrar, Straus & Giroux: 1991.
11. Wischnitzer, Mark. To Dwell in Safety: The Story of Jewish Migration Since 1800. Philadelphia: The Jewish Publication Society of America: 1948.
12. _________ Visas to Freedom: The History of HIAS. New York: The World Publishing Company: 1956.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
HIAS ang Hebrew Immigrant Aid Society Tovaristvo dopomogi yevrejskim immigrantam amerikanska blagodijna organizaciya yaka bula stvorena na pochatku HH stolittya v rezultati emigraciyi yevreyiv z carskoyi Rosiyi Organizaciya nadaye dopomogu yevreyam ta inshim grupam lyudej zhittya ta svobodi yakih perebuvayut u nebezpeci Z momentu svogo stvorennya HIAS dopomoglo rozseliti majzhe 4 5 miljona osib Ofisi HIAS yaki roztashovani v takih krayinah svitu yak SShA Izrayil Ukrayina Rosijska Federaciya Avstriya Argentina Ekvador Venesuela Keniya Panama Chad nadayut yuridichnu dopomogu ta materialnu pidtrimku immigrantam Stvorennya HIASU 1891 roci bilshist vislanih yevreyiv z Moskvi Sankt Peterburgu ta Kiyeva priyizhdzhali v Ameriku Na pochatku 1892 roku ostriv Ellis Nyu Jork buv osnovnim miscem kudi pribuvali yevreyi Tam yim nadavalis riznomanitni poslugi pereklad medichnij oglyad nuzhdennim yevreyam nadavali pozichku v rozmiri 25 dolariv abo zh dovgostrokovi obligaciyi Suspilstvo na ostrovi aktivno spriyalo v polegshenni legalnogo v yizdu reyestraciyi i negajnoyi dopomogi novopribulim Lourens Dzh Epstejn pishe sho Tovaristvo dopomogi yevrejskim immigrantam bulo zasnovano priblizno v 1904 r V tomu zh roci na ostrovi Ellis bulo vidkrito pershij ofis tovaristva Na toj chas to buv yedinij punkt kudi pribuvali immigranti U berezni 1909 roci Tovaristvo dopomogi yevrejskim immigrantam ob yednalosya z Yevrejskoyu asociaciyeyu z dopomogi v nadanni pritulku zasnovana v 1884 r Do 1914 roku HIAS vidkrivaye filiyi v Baltimori Filadelfiyi Bostoni i ofis u Vashingtoni Z 1908 po 1913 rik priblizno 35 000 yevreyiv pereyihali do SShA V cej period yim bula nadana dopomoga v otrimanni amerikanskogo gromadyanstva Dlya cogo potribni buli elementarni znannya z anglijskoyi movi i dobra obiznanist v amerikanskih ustanovah HIAS organizovuvalo kursi dlya immigrantiv yaki dopomagali yim otrimuvati ci neobhidni znannya Persha svitova vijnaSpalah Pershoyi svitovoyi vijni u 1914 roci prizviv do velikogo potoku bizhenciv zi Shidnoyi Yevropi priblizno 138 051 cholovik tilki za odin rik Prote koli Atlantichnij okean stav zonoyu boyiv germanski submarini serjozno poslabili ruh immigrantiv cherez okean i yih kilkist rizko znizilas Vijna prodovzhuvalas i osilim sim yam v Americi vse skladnishe bulo pidtrimuvati kontakt z rodichami yaki zalishilis u Yevropi Dlya virishennya ciyeyi problemi HIAS vidpravlyaye svogo specialista do Yevropi dlya nalagodzhennya zv yazku Vin zmig distati dozvil na napisannya korotkih povidomlen svoyim rodinam vid vishogo komanduvannya nimeckoyi Avstro Ugorshini yaki buli rozpovsyudzhenni za dopomogoyu HIAS Tovaristvo takozh prijmalo i rozpovsyudzhuvalo povidomlennya vid naselennya ne yevrejskogo pohodzhennya Do kincya vijni HIAS peredalo blizko 300 000 povidomlen Revolyuciya u Rosiyi 1917 roku stvorila novu hvilyu bizhenciv HIAS j nadali prodovzhuvalo prijmati yih ne zvazhayuchi na zrostannya anti migracijnih nastroyiv u SShA Mizh 1909 i 1919 rokami tovaristvo zareyestruvalo blizko 482 742 immigranta Mizhvoyennij periodPislya zakinchennya I Svitovoyi Vijni sered naselennya Polshi Ugorshini Rumuniyi ta Rosiyi sposterigayutsya akti antisemitizmu HIAS ta Dzhojnt organizaciya rozpochinayut aktivnu diyalnist na teritoriyi vishevkazanih krayin Pershi dopomagayut viyihati do SShA Kanadi Pivdennoyi Ameriki Avstraliyi ta Kitayu v toj chas yak drugi zabezpechuyut odyagom yizheyu medichnimi preparatami postrazhdalih yevreyiv z kolishnih zon bojovih dij Stvorennya u 1927 roci HISEM vidigralo vazhlivu rol u vryatuvanni tisyachi yevrejskih zhittiv pid chas II Svitovoyi Vijni HISEM bulo stvoreno v rezultati zlittya filij 3 h migracijnih asociacij 1 HIAS golovnij ofis yakogo roztashovanij u Nyu Jorku 2 Yevrejske kolonizacijne tovaristvo yake velo svoyu diyalnist v Parizhi ale bulo zareyestrovano u Velikij Britaniyi yak britanska blagodijna organizaciya 3 Ob yednanij komitet z pitan yevrejskoyi emigraciyi yakij buv roztashovanij u Berlini HISEM vistupaye yak akronim perelichenih vishe organizacij Ugodoyu mizh 3 ma organizaciyami bulo peredbacheno sho vsi filiyi yaki znahodyatsya za mezhami SShA ob yednayutsya u HISEM v toj chas HIAS yak i ranishe prodovzhuvatime zajmatis migraciyeyu do SShA u Nyu Jorku fya V 1934 roci Ob yednanij komitet z pitan yevrejskoyi emigraciyi zmushenij buv vidmovitis vid zlittya a Yevrejske kolonizacijne tovaristvo bulo obmerezhene u vikoristanni svoyih koshtiv za mezhami Velikoyi Britaniyi Takim chinom HISEM v toj chas finansuye tilki HIAS Druga svitova vijnaDo pochatku Drugoyi svitovoyi vijni veresen 1939 roku HISEM malo svoyi ofisi na teritoriyi vsiyeyi Yevropi Pivdennoyi ta Pivnichnoyi Ameriki ta na Dalekomu Shodi spivrobitniki yakih pidgotovlyuvali bizhenciv do migraciyi Shtab kvartira HISEM znahodilas u Parizhi Pislya vtorgnennya i zavoyuvannya Franciyi v seredini 1940 roku HISEM bulo zmushene pripiniti svoyu diyalnist v misti 26 chervnya 1940 roku na drugij den pislya francuzkoyi kapitulyaciyi golovnij francuzkij ofis rozpochav svoyu diyalnist u Lisaboni V comu jomu dopomig znamenitij portugalskij politik Antoniu de Olivejra Salazar Treba vidznachiti sho vsi ryatuvalni organizaciyi perenesli svoyi ofisi do Lisabonu v tomu chisli i Dzhojnt U zhovtni 1940 roku ofisi HIAS vidkrivayutsya spochatku u Bordeksi a potim u Marseli v tak zvanij vilnij zoni Rezhim Vishi Tovaristvo shukalo yevreyiv yaki vidpovidali vimogam Derzhdepartamentu SShA i yaki buli gotovi pokinuti Franciyu Na toj moment v krayini nalichuvalos blizko 300 000 yevreyiv Ale taka kilkist lyudej bula nabagato bilshoyu za tu yaka bula dozvolena SShA Koli zh legalna emigraciya yevreyiv z Franciyi zakinchilas HISEM pochalo pidpilno pracyuvati v misti Briv la Gayard Ofis znahodivsya poverhom vishe sinagogi na choli yakoyi stoyav David Feyerveker Tut nevelika grupa pracivnikiv HISEM nalagodzhuvala zv yazok z lokalnim pidzemnim Francuzkim ruhom oporu Tak vdalosya nelegalno vidpraviti yevreyiv do Ispaniyi ta Shvejcariyi Piznishe priblizno 20 spivrobitnikiv HISEM yaki dopomagali peresliduvanim yevreyam vtekti bulo vbito v koncentracijnih taborah V cej period francuzkij ofis HISEM tisno spivpracyuye z lisabonskim HISEM Stolicya Portugaliyi vistupala yak nejtralnij port z yakogo yevreyi vidpravlyalis do Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki Yevreyi yaki tikali z Niderlandivta Belgiyi yihali cherez Franciyu do Barseloni potim na poyizdi do Madridu i azh potim do Lisabonu Zvidsi yih perevozili na takih sudnah yak Serpa Pinto abo na Mouzinho Tovaristvo takozh dopomagalo tikati yevrejskim dityam HISEM razom z OSE ta Dzhojnt dopomogli distatisya Ameriki tak zvanij odnij tisyachi ditej U konctabori Gyurs kerivnictvo vidpustilo ditej za umovi sho yih batki zostanutsya u tabori Piznishe batkiv cih ditej bulo vbito Naspravdi zh takih ditej bulo ne 1000 a 1400 Priblizno 40 000 yevreyiv vdalosya vtekti z Yevropi pid chasGolokostu za dopomogoyu HISEM i Dzhojnt HISEM bulo rozpusheno u 1945 roci Z togo momentu v Yevropi HIAS pracyuye pid vlasnim im yam Pislyavoyennij period Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni u HIAS bula kupa roboti na nadannya immigracijnih poslug ochikuvalo blizko 300 000 yevreyiv z kolishnoyi zoni bojovih dij Majzhe kozhna yevrejska sim ya bula rozdilena batki ta yih diti buli rozkidani po vsij Centralnij ta Shidnij Yevropi Vozz yednannya simej stalo golovnim zavdannyam dlya organizaciyi Otrimati dokumenti neobhidni pid chas emigraciyi bulo praktichno nemozhlivo Yevreyi tikali z konctaboriv perehovuvalis v lisah i selah pid vigadanimi imenami Praktichno vsi dokumenti buli falshivi abo yih ne bulo vzagali Robotu yaku provadilo HIAS naprikinci 1945 roku bula najmasshtabnishoyu za vsyu istoriyu isnuvannya organizaciyi Z kozhnim dnem potoki bizhenciv zbilshuvalis yevreyi z Polshi ta Rumuniyi zvertalis do HIAS Ofisi HIAS funkcionuvali u Frankfurti Myunheni Shtutgarti Berlini Bremeni Gannoveri Regensburzi Baden Badeni Vidnita in Krim Nimechchini tovaristvo pracyuvalo v Italiyi Franciyi Polshi Ugorshini Chehoslovachinni Rumuniyi i Bolgariyi Organizaciya takozh isnuvala u Shanhayi do 1950 roku Z 1945 roku po 1951 rik HIAS dopomoglo viyihati blizko 167 450 cholovik v taki krayini yak SShA Velika Britaniya Latinska Amerika Izrayil Avstraliya ta inshi Evakuaciya yevreyiv z musulmanskih krayin Ugorshini Kubi Chehoslovachchini ta PolshiV 1956 tovaristvo dopomagalo viyihati yevreyam z Ugorshini pislya radyanskogo vtorgnennya Takozh HIAS evakujovuvalo yevreyiv z Yegiptu pid chas Sueckoyi krizi Pid chas revolyuciyi v Kubi organizaciya dopomagala bizhencyam distatis Mayami Protyagom 1960 h rokiv HIAS ryatuvalo yevreyiv z Alzhiru Tunisuta Liviyi Takozh organizaciya domovilas z Hasanom IIpro evakuaciyu yih z Marokko do Franciyi abo Izrayilyu U 1965 roci HIAS vidigralo vazhlivu rol u formuvanni migracijnogo zakonodavstva u SShA A v 1968 roci tovaristvo prijshlo na dopomogu chehoslovackim i polskim yevreyam polska politichna kriza 1968 roku U 1975 roci pislya padinnya Sajguna HIAS pochinaye pracyuvati z bizhencyami z Pivdenno Shidnoyi Aziyi U 1977 roci tovaristvo dopomagalo evakujovuvati yevreyiv z Efiopiyi Takozh organizaciya spivpracyuyuchi z Izrayilem ryatuvala yevreyiv z Livanuta Siriyi Radyanski yevreyiZ seredini 60 h rokiv HH stolittya HIAS pochinaye pracyuvati z yevreyami yaki prozhivali na teritoriyi SRSR Diyalnist organizaciyi bazuvalas na takih principah 1 Izrayil ce batkivshina yevrejskogo narodu 2 Immigranti mayut pravo zhiti razom zi svoyimi sim yami v krayinah yaki voni oberut samostijno U grudni 1966 roku prem yer Oleksij Kosigin perebuvayuchi u Parizhi vislovivsya tak Yaksho tut znahodyatsya rodini yaki buli rozdileni pid chas vijni i yaksho voni hochut zustritis z pozostalimi chlenami rodini yaki znahodyatsya v SRSR to mi zrobimo vse dlya togo shob dopomogti yim v comu Ale diyi radyanskoyi vladi buli protilezhnimi vid sliv prem yera Navpaki bulo zrobleno vse abi zapobigti emigraciyi yevreyiv z SRSR Bulo vprovadzheno anti migracijni kampaniyi yaki vklyuchali v sebe peresliduvannya ekonomichnij tisk i vse bilshij byurokratizm v procesi otrimannya vizi Taki metodi vidlyakuvali bagatoh potencijnih zayavnikiv i yevreyi boyalis rozpochinati migracijnij proces Zagalna kilkist vid yizdiv z SRSR zalezhala vid amerikansko radyanskih vidnosin Takozh ne ostannyu rol vidigravav i ekonomichnij pragmatizm V nadiyi otrimati ekonomichnu vigodu vid SShA radyanskij uryad sporadichno dozvoliv emigruvati yevreyam sho superechilo vlasnomu zakonodavstvu Tak nezvazhayuchi na diplomnij podatok yakij buv vvedenij u 1972 roci i buv obov yazkovij do splati dlya yevreyiv yaki otrimali vishu osvitu v SRSR uryad SShA dozvoliv 2 m grupam po 900 osib kozhna ne platiti jogo V 1973 roci diplomnij podatok bulo skasovano pid tiskom mizhnarodnih gromadskih organizacij V comu zh roci bula vvedena popravka Dzheksona Vejnika yaka obmezhuvala finansovi i torgovelni vidnosini mizh SShA i SRSR Taka popravka bula naslidkom protipravnogo obmezhennya prava na vilnu emigraciyu svoyih gromadyan Radyanskim Soyuzom U grudni 1966 HIAS organizuvalo kampaniyu yaka mala na meti zaproponuvati amerikanskim yevreyam zaprositi svoyih radyanskih rodichiv do SShA Spochatku vlada SRSR nadala obmezhenu kilkist viz do SShA potim nadavalis viyizni vizi tilki do Izrayilyu Sho zh stosuyetsya samogo emigracijnogo procesu to v ti roki Viden buv pershoyu zupinkoyu dlya emigrantiv z SRSR Tam yih zustrichali predstavniki z Yevrejskogo agentstva i predstavniki HIAS Osobi yaki yihala do Izrayilyu obslugovuvalis Yevrejskoyu agenciyeyu Ti hto yihali do SShA abo inshoyi krayini HIAS Grupi osib yaki yihali do SShA napravlyalis do Rimu de yih prijmala Sluzhba z pitan immigraciyi ta naturalizaciyi SShA Perebuvannya rosijskih yevreyiv u Rimi inkoli dosyagalo shesti misyaciv U 1972 roci cej chas bulo zmensheno do shesti tizhniv Ce dalo mozhlivist shvidshe pribuvati do SShA Z metoyu zmenshennya finansovogo navantazhennya na rosijskih bizhenciv tovaristvo rozpochalo peregovori z Derzhdepartamentom SShA V rezultati takih peregovoriv bulo prijnyato rishennya pro vidachu kozhnomu rosijskomu bizhencyu grantu v rozmiri 300 dolariv Naprikinci 1980 h rokiv politichnij oblik SRSR zminivsya i podalsha istoriya yevrejskih zhittiv tezh Teper voni mali pravo vilno zbiratis dlya bogosluzhinnya i vilno zalishati krayinu Ce prizvelo do togo sho vlitku 1989 roku v Rimi perebuvala nejmovirno velika kilkist yevreyiv z SRSR Bilshosti z nih bulo vidmovleno u nadanni statusu bizhencya V cej chas u Vashingtoni kolishnij generalnij prokuror Dik Tornburg ogolosiv novu politiku odnostoronnogo pereglyadu vsih sudovih sprav v yakih bulo vidmovleno u nadanni statusu bizhencya Pislya takogo pereglyadu vidsotok vidmov u nadanni takogo statusu zmenshivsya do 95 vidsotkiv Teper napriklad z 40 kandidativ vidmovlyali tilki 2 m Velike znachennya maye vnesennya popravki v listopadi 1989 roku prezidentom Dzhordzhem Bushem yaka dozvolyala osobam yaki peresliduyutsya za oznakami rasi shkiri virospovidannya politichnih perekonan i t d otrimati status bizhencya Ce znachno polegshilo proces migraciyi dlya yevreyiv z SRSR Indokitayu ta Iranu U 1994 roci HIAS vidkrilo ofis u Moskvi a v 2003 roci v Kiyevi V cilomu protyagom 40 rokiv yevrejskoyi radyanskoyi emigraciyi HIAS dopomoglo bilshe nizh 400 000 yevreyam pereyihati do SShA HIAS na sogodnishnij den HIAS i nadali prodovzhuye nadavati dopomogu i pritulok peresliduvanim yevreyam zi vsogo svitu Primitki The Early Years hias org accessed 2013 12 18 Samuel Mason 71 Ex Aide of H I A S obituary New York Times January 25 1950 p 25 Aid for Hebrew Emigrants The New York Times Nov 28 1881 p 8 Mentions founding date of HEAS Lawrence J Epstein At the Edge of a Dream The Story of Jewish Immigrants on New York s Lower East Side 1880 1920 2001 John Wiley amp Sons ISBN 0787986224 p 40 Quote HEAS Agents were notorious in their mistreatment of immigrants at Castle Garden The group not to be confused with HIAS the Hebrew Immigrant Aid Society ceased functioning in 1884 The work of HEAS was taken over by United Hebrew Charities The Early Years hias org accessed 2013 12 18 gives no founding date but implies that the organization already existed in 1891 In 1891 Jewish residents of Moscow St Petersburg and Kiev were expelled and many came to America Ellis Island was the place of entry for these new arrivals The Hebrew Immigrant Aid Society was there to facilitate legal entry reception and immediate care for them Q amp A Jewish agency in US marks 130 years of protecting the persecuted UNHCR 2011 02 03 Accessed online 3013 12 19 The Jewish Migration Problem How It Has Been Met by Albert Rosenblatt Vice President Hebrew Sheltering and Immigrant Aid Society HIAS 1924 reproduced in Jacob Rader Marcus The Jew in the American World A Source Book 1996 Wayne State University Press ISBN 0814325483 p 371 b Dan Cohn Sherbok editor The Blackwell Dictionary of Judaica 1992 ISBN 9780631187288 Extract accessed online 2013 12 19 c HIAS Offers Aid to New Arrivals The Golden Land 1654 1930s PBS Accessed online 2013 12 19 d Sara E Karesh and Mitchell M Hurvitz Hebrew Immigrant Aid Society Encyclopedia of Judaism 2005 Infobase Publishing part of Facts on File library of religion and mythology ISBN 0816069824 p 201 See Family Split By Law New York Times July 30 1905 p 12 for a contemporary reference to the group Schiff Would Check Jewish Immigrants New York Times January 24 1910 p 16 Lawrence J Epstein At the Edge of a Dream The Story of Jewish Immigrants on New York s Lower East Side 1880 1920 2007 John Wiley amp Sons ISBN 0787986224 p 42 Table XII Number of Jewish Immigrants and Total Number of Immigrants Admitted to the United States 1899 1920 American Jewish year book Volume 23 1921 American Jewish Committee Jewish Publication Society of America p 294 HICEM Shoah Resource Center www yadvashem org PDF Accessed 2013 12 13 Guide to the Records of the HIAS HICEM Offices in Europe 1924 1953 YIVO Institute for Jewish Research http findingaids cjh org Accessed online 2013 12 17 Michael Robert Marrus Vichy France and the Jews Stanford University Press 1995 ISBN 0804724997 p 310 Ronald Weber The Lisbon Route Entry and Escape in Nazi Europe Government Institutes May 16 2011 Google eBook p 171 Jewish groups sending aid to Syrian refugees in Jordan Jewish Journal 25 July 2013 25 July 2013 1 Bazarov Valery Racing with Death HIAS HICEM Lisbon Files 1940 1945 Avotaynu 20 no 4 2004 23 7 2 Out of Trap HIAS French Files Avotaynu 21 no 3 2005 18 21 3 Schmolka and Steiner Return of the Heroes In The 120 HIAS Stories ed Kathleen Anderson Morris Ardoin and Margarita Zilberman 275 9 New York HIAS 2006 4 In the Cross Hairs Passages The Magazine of HIAS Spring 2007 22 7 5 HIAS and HICEM in the system of Jewish relief organizations in Europe 1933 1941 East European Jewish Affairs 39 no 1 April 2009 69 78 6 Lazin Fred A The Struggle for Soviet Jewry in American Politics New York Lexington Books 2005 7 Sanders Ronald Shores of Refuge Hundred Years of Jewish Emigration New York Henry Holt amp Co 1988 8 Schulze Kristen The Jews of Lebanon Between Coexistence and Conflict Second revised and expanded edition Portland Oregon Sussex Academic Press 2009 9 Spiegel Philip Triumph Over Tyranny New York Devora Publishing 2008 10 Szulc Tad The Secret Alliance The Extraordinary Story of the Rescue of the Jews Since World War II New York Farrar Straus amp Giroux 1991 11 Wischnitzer Mark To Dwell in Safety The Story of Jewish Migration Since 1800 Philadelphia The Jewish Publication Society of America 1948 12 Visas to Freedom The History of HIAS New York The World Publishing Company 1956