Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Смерть Лукреції — рисунок Тараса Шевченка виконаний ним в 1835 році в Санкт-Петербурзі. Один з перших малюнків на історичну тематику створених під час навчання у художника Василя Ширяєва. Він зображує сцену смерті римської матрони Лукреції.
 | |
| Творець: | Тарас Григорович Шевченко |
|---|---|
| Час створення: | 1835 |
| Висота: | 343 міліметр |
| Ширина: | 503 міліметр |
| Матеріал: | папір |
| Техніка: | чорнило, туш, перо |
| Жанр: | історичний живопис |
| Зберігається: | Київ |
| Музей: | Національний музей Тараса Шевченка |
Малюнок був подарований художником Василю Жуковському і довгий час зберігався у приватних колекціях в Європі, а потім у Пушкінському Домі в Ленінграді. У 1930 році переданий до Інституту Тараса Шевченка, потім зберігався в різних українських установах доки в 1948 році не увійшов до складу фондів Державного музею Тараса Шевченка. Починаючи з 1930 року, малюнок неодноразово експонувався на різних виставках.
Історія малюнку
Малюнок був створений Тарасом Шевченком у 1835 році в Санкт-Петербурзі, під час навчання у художника Василя Ширяєва. Останній навчав своїх учнів не тільки техніці інтер'єрного розпису, але й малювати роботи на античну та міфологічну тематику в академічному стилі. Під час навчання у Ширяєва, Шевченко створив низку «складних багатофігурних композицій» на античну тематику. За іншою версією, Шевченко створив малюнок під час навчання на класах Товариства заохочення художників. Припускається, що «Смерть Лукреції» входила до складу малюнків Шевченка, які 4 жовтня 1835 року розглянув комітет Товариства і вирішив, що вони заслуговують на похвалу.
Разом з кількома іншими роботами 1835—1837 років, малюнок був подарований художником своєму товаришу, поету Василю Жуковському. Останній у 1841 році покинув Російську імперію і вивіз малюнки до Європи. По смерті Жуковського, його син Павло передав частину батьківської колекції, разом з малюнком Лукреції, колекціонеру Олександру Онєгіну, який заповів своє зібрання Російській академії наук. З 1928 року малюнок увійшов до фондів Пушкінського Дому, через два роки його передали до Інституту Тараса Шевченка у Харкові. Потім, з 1932 року, знаходився у Галереї картин Тараса Шевченка, де експонувався під помилковою назвою «Смерть Віргінії». У 1940 році малюнок увійшов до складу фондів Центрального музею Тараса Шевченка у Києві. Після реорганізації музею, у 1948 році, малюнок зберігається у Державному музеї Тараса Шевченка (з 1991 року Національний музей Тараса Шевченка) під інвентарним номером г-820. Стан задовільний.
Малюнок виконаний чорнилом та тушшю на листі паперу розмірами 34,3 × 50,3 сантиметра. У його лівому нижньому куті є авторський напис зроблений тушшю: 1835. || Шевченко. Він вперше згадується у виданні «Пушкинский дом. Выставка собраний А. Ф. Онегина» (1930). Мистецтвознавець Олексій Новицький включив малюнок «Смерть Лукреції» до восьмого тому Повного зібрання творів Шевченка (1932), де він був вперше репродукований та прокоментований.
Сюжет малюнка
На малюнку зображено сцену смерті давньоримської матрони Лукреції. Після того як вона була згвалтована царським сином Секстом Тарквінієм, Лукреція написала батьку та чоловіку з проханням приїхати до неї. Вони приїхали з товаришами Публієм Валерієм Публіколою та Луцієм Юнієм Брутом. Перед всіми ними Лукреція розповіла про наругу над собою і встромила ніж собі в серце. Луцій Юній Брут вийняв ніж з грудей померлої і поклявся помститися царю Луцію Тарквінію Супербу та його родині і покінчити з царською владою у Римі. Тема малюнка була поширеною, на той час, в Академії мистецтв.
Малюнок «Смерть Лукреції» став одним з перших творів Шевченка на історичну тематику, дослідник Дмитро Степовик відносить його до серії малюнків про смерть відомих історичних персонажів. Вчений припускав, що ідея про серію визріла у художника вже після створення «Смерть Лукреції», можливо після того як малюнок був розглянутий комітетом Товариства заохочення художників. У малюнку художник дотримується канонів академізму і не намагається від них відходити. Малюнок містить притаманні академізму умовність поз, театральність жестів та ідеалізацію постатей. Водночас рисунок виглядає пласким, деякі фігури зображені непропорційно, їх рухи виглядають застиглими. В центрі твору зображена падаюча від удару ножа Лукреції, яку підримують присутні. Ця конструкція побудована у характерній для того часу формі піраміди. Діагональні маси, з яких побудована фігура, символізують падіння і смерть. Сцені падаючої Лукреції протипоставлені міцні чоловічі постаті, на очах яких відбуваєлося самовбивство.
Мистецтвознавець Леонід Владич, вважав основний сюжет малюнку «виразно промовистим», на його думку, це «клятва помститися за смерть дівчини, збезчещеної сином царя».
На думку дослідника Миколи Бурачека, малюнок міг бути перерисований з гравюр, які перебували у власності Василя Ширяєва. Шевченкознавець Валентина Судак вказувала, що малюнок деякими особливостями та деталями нагадує іллюстрації художника Федора Толстого до віршованої повісті поета Іполита Богдановича «Душенька».
Участь у виставках
Виставки на яких експонувався малюнок:
- Виставка зібрань О. Ф. Онегіна. Ленінград. 1930
- Шевченківська виставка. Харків. 1930
- Ювілейна Шевченківська виставка. Київ. 1939
- Шевченко-художник. До 170-річчя від дня народження. Київ. 1984
Примітки
Коментар
- Хоча Шевченко товаришував з Толстим, їх перша зустріч відбулася вже після створення малюнку. Вважається, що це сталося під час засідання комітету Товариства заохочення художників, де Шевченко представив свої малюнки, зокрема і «Смерть Лукреції».
Література
- Бородін, 1984, с. 35—36.
- Лисенко, 2021, с. 580—581.
- Козулько, 2015, с. 851.
- Кирилюк, 1982, с. 9.
- Повне зібрання творів, 2005, с. 359.
- Кирилюк, 2021, с. 183—185.
- Смерть Лукреції. Науково-освітній вебпортал «Тарас Шевченко». Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України. Процитовано 23 січня 2023.
- Повне зібрання творів, 1961, с. 4.
- Тіт Лівій, I. 58—59.
- Степовик, 1985, с. 407—408.
- Степовик, 1985, с. 408.
- Бородін, 1984, с. 36.
- Бурачек, 1939, с. 12.
- Полонська, Лисенко, 2021, с. 513—514.
Література
- Бородін В. С. Т. Г. Шевченко. Біографія / Бородін В. С., Кирилюк Є. П., Смілянська В. Л. [та ін.]. — Київ : Наукова думка, 1984. — 560 с.
- Бурачек М. Г. Великий народний художник : з 75 репродукціями художніх творів Т. Г. Шевченка / ред.: О. І. Білецький, С. О. Гіляров. — Харків : Мистецтво, 1939. — [9], LXXV с.
- Кирилюк З. В. Жуковський Василь Андрійович // Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко і його сучасники / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ, 2021. — С. 183—185. — 608 с. — .
- Козулько А. «Смерть Лукреції» // Шевченківська енциклопедія / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 Пе–С. — С. 851. — 1040 с. — .
- Лисенко Н. Ширяєв Василь Григорович // Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко і його сучасники / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ, 2021. — С. 580—581. — 608 с. — .
- Полонська Н. Є. Толстой Федір Петрович // Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко і його сучасники / Полонська Н. Є., Лисенко Н. ; Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ, 2021. — С. 513—514. — 608 с. — .
- Степовик Д. В. Віч-на-віч з Шевченком // Наука і культура. — 1985. — Вип. 19. — С. 406—413. — ISSN 0206-8001.
- Тіт Лівій. Історія від заснування міста.
- Смерть Лукреції // Повне зібрання творів в десяти томах / Відповідальний редактор Касіян В. І., Редактор тома Бутник-Сіверський Б. С. — Київ : Видавництво Академії наук УРСР, 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830—1847. — Кн. 1.
- Повне зібрання творів у дванадцяти томах / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2005. — Т. 7: Живопис і графіка 1830-1843. — 504 с. — .
- Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1814—1861 / Кирилюк Є. П. — Київ : Вища школа, 1982. — 432 с.
Посилання
- . Ізборник. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 25 січня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smert Lukreciyi risunok Tarasa Shevchenka vikonanij nim v 1835 roci v Sankt Peterburzi Odin z pershih malyunkiv na istorichnu tematiku stvorenih pid chas navchannya u hudozhnika Vasilya Shiryayeva Vin zobrazhuye scenu smerti rimskoyi matroni Lukreciyi Smert LukreciyiTvorec Taras Grigorovich ShevchenkoChas stvorennya 1835Visota 343 milimetrShirina 503 milimetrMaterial papirTehnika chornilo tush peroZhanr istorichnij zhivopisZberigayetsya KiyivMuzej Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka Malyunok buv podarovanij hudozhnikom Vasilyu Zhukovskomu i dovgij chas zberigavsya u privatnih kolekciyah v Yevropi a potim u Pushkinskomu Domi v Leningradi U 1930 roci peredanij do Institutu Tarasa Shevchenka potim zberigavsya v riznih ukrayinskih ustanovah doki v 1948 roci ne uvijshov do skladu fondiv Derzhavnogo muzeyu Tarasa Shevchenka Pochinayuchi z 1930 roku malyunok neodnorazovo eksponuvavsya na riznih vistavkah Istoriya malyunkuMalyunok buv stvorenij Tarasom Shevchenkom u 1835 roci v Sankt Peterburzi pid chas navchannya u hudozhnika Vasilya Shiryayeva Ostannij navchav svoyih uchniv ne tilki tehnici inter yernogo rozpisu ale j malyuvati roboti na antichnu ta mifologichnu tematiku v akademichnomu stili Pid chas navchannya u Shiryayeva Shevchenko stvoriv nizku skladnih bagatofigurnih kompozicij na antichnu tematiku Za inshoyu versiyeyu Shevchenko stvoriv malyunok pid chas navchannya na klasah Tovaristva zaohochennya hudozhnikiv Pripuskayetsya sho Smert Lukreciyi vhodila do skladu malyunkiv Shevchenka yaki 4 zhovtnya 1835 roku rozglyanuv komitet Tovaristva i virishiv sho voni zaslugovuyut na pohvalu Razom z kilkoma inshimi robotami 1835 1837 rokiv malyunok buv podarovanij hudozhnikom svoyemu tovarishu poetu Vasilyu Zhukovskomu Ostannij u 1841 roci pokinuv Rosijsku imperiyu i viviz malyunki do Yevropi Po smerti Zhukovskogo jogo sin Pavlo peredav chastinu batkivskoyi kolekciyi razom z malyunkom Lukreciyi kolekcioneru Oleksandru Onyeginu yakij zapoviv svoye zibrannya Rosijskij akademiyi nauk Z 1928 roku malyunok uvijshov do fondiv Pushkinskogo Domu cherez dva roki jogo peredali do Institutu Tarasa Shevchenka u Harkovi Potim z 1932 roku znahodivsya u Galereyi kartin Tarasa Shevchenka de eksponuvavsya pid pomilkovoyu nazvoyu Smert Virginiyi U 1940 roci malyunok uvijshov do skladu fondiv Centralnogo muzeyu Tarasa Shevchenka u Kiyevi Pislya reorganizaciyi muzeyu u 1948 roci malyunok zberigayetsya u Derzhavnomu muzeyi Tarasa Shevchenka z 1991 roku Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka pid inventarnim nomerom g 820 Stan zadovilnij Malyunok vikonanij chornilom ta tushshyu na listi paperu rozmirami 34 3 50 3 santimetra U jogo livomu nizhnomu kuti ye avtorskij napis zroblenij tushshyu 1835 Shevchenko Vin vpershe zgaduyetsya u vidanni Pushkinskij dom Vystavka sobranij A F Onegina 1930 Mistectvoznavec Oleksij Novickij vklyuchiv malyunok Smert Lukreciyi do vosmogo tomu Povnogo zibrannya tvoriv Shevchenka 1932 de vin buv vpershe reprodukovanij ta prokomentovanij Syuzhet malyunkaFedir Tolstoj Benket u budinku batka Dushenki Na malyunku zobrazheno scenu smerti davnorimskoyi matroni Lukreciyi Pislya togo yak vona bula zgvaltovana carskim sinom Sekstom Tarkviniyem Lukreciya napisala batku ta choloviku z prohannyam priyihati do neyi Voni priyihali z tovarishami Publiyem Valeriyem Publikoloyu ta Luciyem Yuniyem Brutom Pered vsimi nimi Lukreciya rozpovila pro narugu nad soboyu i vstromila nizh sobi v serce Lucij Yunij Brut vijnyav nizh z grudej pomerloyi i poklyavsya pomstitisya caryu Luciyu Tarkviniyu Superbu ta jogo rodini i pokinchiti z carskoyu vladoyu u Rimi Tema malyunka bula poshirenoyu na toj chas v Akademiyi mistectv Malyunok Smert Lukreciyi stav odnim z pershih tvoriv Shevchenka na istorichnu tematiku doslidnik Dmitro Stepovik vidnosit jogo do seriyi malyunkiv pro smert vidomih istorichnih personazhiv Vchenij pripuskav sho ideya pro seriyu vizrila u hudozhnika vzhe pislya stvorennya Smert Lukreciyi mozhlivo pislya togo yak malyunok buv rozglyanutij komitetom Tovaristva zaohochennya hudozhnikiv U malyunku hudozhnik dotrimuyetsya kanoniv akademizmu i ne namagayetsya vid nih vidhoditi Malyunok mistit pritamanni akademizmu umovnist poz teatralnist zhestiv ta idealizaciyu postatej Vodnochas risunok viglyadaye plaskim deyaki figuri zobrazheni neproporcijno yih ruhi viglyadayut zastiglimi V centri tvoru zobrazhena padayucha vid udaru nozha Lukreciyi yaku pidrimuyut prisutni Cya konstrukciya pobudovana u harakternij dlya togo chasu formi piramidi Diagonalni masi z yakih pobudovana figura simvolizuyut padinnya i smert Sceni padayuchoyi Lukreciyi protipostavleni micni cholovichi postati na ochah yakih vidbuvayelosya samovbivstvo Mistectvoznavec Leonid Vladich vvazhav osnovnij syuzhet malyunku virazno promovistim na jogo dumku ce klyatva pomstitisya za smert divchini zbezcheshenoyi sinom carya Na dumku doslidnika Mikoli Buracheka malyunok mig buti pererisovanij z gravyur yaki perebuvali u vlasnosti Vasilya Shiryayeva Shevchenkoznavec Valentina Sudak vkazuvala sho malyunok deyakimi osoblivostyami ta detalyami nagaduye illyustraciyi hudozhnika Fedora Tolstogo do virshovanoyi povisti poeta Ipolita Bogdanovicha Dushenka Uchast u vistavkahVistavki na yakih eksponuvavsya malyunok Vistavka zibran O F Onegina Leningrad 1930 Shevchenkivska vistavka Harkiv 1930 Yuvilejna Shevchenkivska vistavka Kiyiv 1939 Shevchenko hudozhnik Do 170 richchya vid dnya narodzhennya Kiyiv 1984PrimitkiKomentar Hocha Shevchenko tovarishuvav z Tolstim yih persha zustrich vidbulasya vzhe pislya stvorennya malyunku Vvazhayetsya sho ce stalosya pid chas zasidannya komitetu Tovaristva zaohochennya hudozhnikiv de Shevchenko predstaviv svoyi malyunki zokrema i Smert Lukreciyi Literatura Borodin 1984 s 35 36 Lisenko 2021 s 580 581 Kozulko 2015 s 851 Kirilyuk 1982 s 9 Povne zibrannya tvoriv 2005 s 359 Kirilyuk 2021 s 183 185 Smert Lukreciyi Naukovo osvitnij vebportal Taras Shevchenko Institut telekomunikacij i globalnogo informacijnogo prostoru NAN Ukrayini Procitovano 23 sichnya 2023 Povne zibrannya tvoriv 1961 s 4 Tit Livij I 58 59 Stepovik 1985 s 407 408 Stepovik 1985 s 408 Borodin 1984 s 36 Burachek 1939 s 12 Polonska Lisenko 2021 s 513 514 LiteraturaPortal Mistectvo Borodin V S T G Shevchenko Biografiya Borodin V S Kirilyuk Ye P Smilyanska V L ta in Kiyiv Naukova dumka 1984 560 s Burachek M G Velikij narodnij hudozhnik z 75 reprodukciyami hudozhnih tvoriv T G Shevchenka red O I Bileckij S O Gilyarov Harkiv Mistectvo 1939 9 LXXV s Kirilyuk Z V Zhukovskij Vasil Andrijovich Shevchenkivska enciklopediya Taras Shevchenko i jogo suchasniki Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2021 S 183 185 608 s ISBN 978 617 520 093 3 Kozulko A Smert Lukreciyi Shevchenkivska enciklopediya Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 851 1040 s ISBN 978 966 02 6975 0 Lisenko N Shiryayev Vasil Grigorovich Shevchenkivska enciklopediya Taras Shevchenko i jogo suchasniki Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2021 S 580 581 608 s ISBN 978 617 520 093 3 Polonska N Ye Tolstoj Fedir Petrovich Shevchenkivska enciklopediya Taras Shevchenko i jogo suchasniki Polonska N Ye Lisenko N Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv 2021 S 513 514 608 s ISBN 978 617 520 093 3 Stepovik D V Vich na vich z Shevchenkom Nauka i kultura 1985 Vip 19 S 406 413 ISSN 0206 8001 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Smert Lukreciyi Povne zibrannya tvoriv v desyati tomah Vidpovidalnij redaktor Kasiyan V I Redaktor toma Butnik Siverskij B S Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi nauk URSR 1961 T 7 Zhivopis grafika 1830 1847 Kn 1 Povne zibrannya tvoriv u dvanadcyati tomah Redkol Zhulinskij M G golova ta in Kiyiv Naukova dumka 2005 T 7 Zhivopis i grafika 1830 1843 504 s ISBN 978 966 00 0625 6 Taras Shevchenko Dokumenti ta materiali do biografiyi 1814 1861 Kirilyuk Ye P Kiyiv Visha shkola 1982 432 s Posilannya Izbornik Arhiv originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 25 sichnya 2023