Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сербська деспотовина (серб. Српска деспотовина) — держава, яка розташовувалася на Балканському півострові XV–XVI століттях і стала останнім сербським державним утворенням, яке увійшло до складу Османської імперії.
| Српска Деспотовина Srpska Despotovina Сербська деспотовина | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Смедерево й Белград | ||||
| Мови | сербська | ||||
| Релігії | Сербська православна церква | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| деспот | |||||
| - 1402-1427 | Стефан Лазаревич | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 22 лютого 1402 | ||||
| - Ліквідовано | 1459 | ||||
| Валюта | |||||
| |||||
Стефан Лазаревич, старший син князя Лазара Хребеляновича, правив Сербією у 1389–1427 роках. У перші роки після Косовської битви його роль була скоріше другорядною, оскільки фактично країною керувала княгиня Мілиця, дружина Лазара і мати Стефана. Проте після смерті матері 1406 року Стефан Лазаревич став повноправним державцем Сербії з титулом деспота.
1414 року султан Мехмед I надав йому титул «самодержця сербів». Стефан, на думку деяких дослідників, не раз мав нагоду виправити ситуацію, що склалася внаслідок поразки на Косовому полі, але не скористався жодним із шансів: об'єктивний хід подій складався не на користь сербів, до того ж постійно заважали внутрішні чвари (Стефана з молодшим братом Буком), їх обох — з небожами Бранковичами та ін.).
Дехто вважає, що Стефанові забракло державної мудрості й уміння правильно оцінити ситуацію, що склалася тоді на Балканах. Протягом 12 років, поки тривала міжусобна боротьба синів султана Баязида за батьківський престол, Стефан щоразу опинявся на боці переможця, але так і не спромігся відновити власну державу. Як справжній вірнопідданий Стефан допомагав зійти на престол одному султанові за іншим, визнаючи зверхність кожного з них, і дотримуючись клятви, даної ще Баязидові. При цьому він навіть не намагався визволитись від османської залежності.
Стефанові Лазаревичу, щоправда, пощастило дати рідній країні нетривалий перепочинок. Зійшовши на престол і пам'ятаючи послуги Стефана, султан Магомет І подарував сербському деспотові місцевість й місто , а також «інші області», які не називаються. Крім того, на деякий час значно послабшав режим васальної залежності. Припинилися чвари між сербськими можновладцями, у тому числі між головними конкурентами: Стефаном Лазаревичем і Джураджем Бранковичем.
Протягом восьми років (1413–1421) Сербія жила без війни — випадок унікальний для сербської історії того періоду. Країна швидко повернула собі статус багатої в матеріальному та культурному відношенні держави, впливового в регіоні політичного й військового чинника.
Коли 28 квітня 1421 року помер правитель Зети Балша III, він залишив свою область у спадок деспоту Стефану. Таким чином, територія Сербської деспотовини стала майже на третину більшою за ту, якою володів князь Лазар. У цей час Сербія становила на Балканах другу політичну, економічну та військову силу після Османської імперії. Проте стиснута між двома потужнішими агресивними сусідами — Угорщиною і османами, — позбавлена змоги проводити незалежну політику, вона незабаром стала жертвою зіткнення інтересів інших народів і держав.
Режим найбільшого сприяння, яким користувався Стефан у османів, скінчився після смерті Магомета І (1421). Османські загони знову почали нападати на сербські землі, хоча до значних воєнних дій між новим султаном і деспотом справа ще певний час не доходила.
У жовтні 1425 Мурад II, стурбований зближенням Стефана з угорським королем Сигізмундом, увійшов з військом на територію Сербії, але деспотові вдалося залагодити непорозуміння мирним шляхом.
У першій половині 20-х років XV ст. Стефанові Лазаревичу доводилося вести боротьбу відразу на кілька фронтів: Венеція намагалася встановити контроль над частиною Зети; чвари роздирали Боснію, постійно зачіпаючи Сербію; Угорщина вимагала повернення Мачви та Белграда; Османська імперія загрожувала з південного сходу.
Важливою проблемою для деспота, який не мав дітей, стало визначення спадкоємця престолу. Відчуваючи наближення смерті, Стефан у 1426 р. проголосив своїм наступником Джураджа Бранковича. Його без особливих протестів визнали учасники сербського державного Сабору в Сребрениці, а також угорський король, з яким Стефан, з огляду на зростаючу небезпеку з боку османів, домовився про підтримку та допомогу в обмін на окремі територіальні поступки.
Джурадж Бранкович — одна з найтрагічніших постатей сербського Середньовіччя. Він був деспотом Сербії у 1427–1456 роках, у надзвичайно важкий період історії для сербського народу й сербської держави. Країну охопила глибока криза. Володарі окремих сербських областей керувались у своїх діях особистими й локальними інтересами, не дбаючи про збереження й відновлення єдиної держави. Практично вся територія Сербії та Боснії перетворилася на арену міжусобиць і битв із зовнішніми ворогами. Сербія під проводом Джураджа Бранковича майже постійно воювала з Боснією за місто Сребреницю; в самій Боснії точилася громадянська війна між претендентами на престол, у якій брав участь і сербський деспот. Практично всі кроки Бранковича, спрямовані на збереження цілісності Сербії, виявились марними.
| Історія Сербії |
 Сучасність |
Допомога угорців у захисті Сербії від османів, про яку свого часу домовився ще Стефан Лазаревич і за яку він розплатився Белградом та Північною Мачвою, не дала значних результатів. Невдовзі після смерті короля Сигізмунда (1436) султан Мурат II захопив місто Смедерево — столицю деспотії Джураджа Бранковича. Сам він зі своєю родиною покинув країну й шукав притулку в Угорщині, а згодом у Дубровнику. У 1440 р. султан зробив спробу — цього разу невдалу — взяти штурмом Белград; у 1441 р. впало місто Нове Брдо. Коли відразу ж після цього один із сербських можновладців — Степан Вукчич — увійшов до Зети й оволодів тамтешніми землями, що перед тим належали Бранковичу, катастрофа стала невідворотною: сербська держава деспота Джураджа Бранковича практично припинила своє існування. Ці події окремі історики (В. Чорович) назвали «першим падінням Сербії».
«Перше падіння» виявилося не остаточним. Після Сегединського мирного договору між Угорщиною і Османською імперією (1444) остання, налякана створенням християнської антиосманської коаліції, повернула деспотові Бранковичу Сербію з 24 містами, серед яких були , та Крушевац. Султан погодився сплатити 100 000 форинтів як відшкодування збитків і зобов'язався надавати в розпорядження угорського короля Владислава для боротьби з його ворогами загін у 25 тис. вояків. Сербія при цьому мала й надалі сплачувати султанові щорічну данину.
Наприкінці 40-х — на початку 50-х років XV ст. ситуація на Балканах різко загострюється. , укладений терміном на десять років, не протримався й півроку: вже в листопаді 1444 р. відбулася битва між об'єднаним християнським військом і османами. У ній християни зазнали нищівної поразки, а король Владислав загинув. У жовтні 1448 р. сталася нова збройна сутичка між угорцями і османами, в якій також перемогли османи. Удача посміхалася османам і надалі — 29 травня 1453 р. султан Мехмед II захопив Константинополь, що означало остаточне падіння Візантійської імперії.
Наступною після Візантії на черзі виявилася держава Джураджа Бранковина, на околиці якої османи здійснили ряд нападів уже в 1454 р., жахливо їх спустошивши. П'ять років тривала боротьба між сербами і османами, в якій перші, спираючись на підтримку угорців, декілька разів здобували перемоги, але не уникли й гірких поразок. Перевага османів ставала дедалі відчутнішою. До того ж усередині сербського табору не було єдності.
Після смерті Джураджа Бранковича (24 грудня 1456) та його наступника Лазаря (20 січня 1458) в Сербії спалахнула запекла боротьба між прибічниками союзу з Угорщиною, очолюваними дружиною деспота Лазаря Оленою та його старшим братом Стефаном, і османофілами під проводом воєводи Михайла Анджеловича. Знову загострились суперечності між двома державами, населеними сербами — Сербською деспотовиною і королівством Боснія, що також ослаблювало опір османській загрозі.
Навесні 1458 року перемогу здобула антиосманська партія. Сербські можновладці домовились про необхідність об'єднання деспотовини й королівства (Сербії і Боснії) в одну державу, яке вирішили здійснити шляхом шлюбу спадкоємця боснійського престолу — королевича Стефана Томашевича і дочки деспота Лазаря й Олени — Мари. Навесні 1459-го Стефан і Мара дійсно побралися. Угорське військо відразу ж увійшло до сербської столиці Смедерево, й Стефана проголосили деспотом Сербії.
Об'єднання двох держав було безперечно позитивним кроком і мало сприяти утвердженню сербської державності, проте для тих історичних умов, за яких воно відбулося, виявилося запізнілим і уже жодним чином не рятувало ситуації. Ані кожна з держав окремо, ані обидві вони разом не мали змоги зупинити османську агресію.
У самій Сербії посідання деспотського престолу боснійським королевичем, до того ж католиком, тільки поглибило кризу, що існувала, загостривши протистояння політичних угруповань. Улітку 1459 року під Смедерево підійшло османське військо, й молодий деспот, не маючи змоги чинити опір, здав місто без бою, за що османи надали йому можливість вільно покинути країну з родиною й найближчим оточенням. Таким чином, у червні 1459-го Сербія остаточно втратила власну державність, перетворившись на частину Османської імперії. Середньовічна держава сербського народу припинила своє існування.
Джерела
- Історія західних і південних слов'ян (з давніх часів до ХХ ст.): курс лекцій: навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. / В. І. Яровий (кер. авт. кол.), П. М. Рудяков, В. П. Шумило та ін. — Вид. 3-тє, стереотип. — К.: Либідь, 2009. — 632 с.
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serbska despotovina serb Srpska despotovina derzhava yaka roztashovuvalasya na Balkanskomu pivostrovi XV XVI stolittyah i stala ostannim serbskim derzhavnim utvorennyam yake uvijshlo do skladu Osmanskoyi imperiyi Srpska Despotovina Srpska Despotovina Serbska despotovina1402 1459GerbSerbiya istorichni kordoni na karti1422Stolicya Smederevo j BelgradMovi serbskaReligiyi Serbska pravoslavna cerkvaForma pravlinnya monarhiyadespot 1402 1427 Stefan LazarevichIstoriya Zasnovano 22 lyutogo 1402 Likvidovano 1459ValyutaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Serbskij despotatMapa Serbskoyi despotovini Stefan Lazarevich starshij sin knyazya Lazara Hrebelyanovicha praviv Serbiyeyu u 1389 1427 rokah U pershi roki pislya Kosovskoyi bitvi jogo rol bula skorishe drugoryadnoyu oskilki faktichno krayinoyu keruvala knyaginya Milicya druzhina Lazara i mati Stefana Prote pislya smerti materi 1406 roku Stefan Lazarevich stav povnopravnim derzhavcem Serbiyi z titulom despota 1414 roku sultan Mehmed I nadav jomu titul samoderzhcya serbiv Stefan na dumku deyakih doslidnikiv ne raz mav nagodu vipraviti situaciyu sho sklalasya vnaslidok porazki na Kosovomu poli ale ne skoristavsya zhodnim iz shansiv ob yektivnij hid podij skladavsya ne na korist serbiv do togo zh postijno zavazhali vnutrishni chvari Stefana z molodshim bratom Bukom yih oboh z nebozhami Brankovichami ta in Dehto vvazhaye sho Stefanovi zabraklo derzhavnoyi mudrosti j uminnya pravilno ociniti situaciyu sho sklalasya todi na Balkanah Protyagom 12 rokiv poki trivala mizhusobna borotba siniv sultana Bayazida za batkivskij prestol Stefan shorazu opinyavsya na boci peremozhcya ale tak i ne spromigsya vidnoviti vlasnu derzhavu Yak spravzhnij virnopiddanij Stefan dopomagav zijti na prestol odnomu sultanovi za inshim viznayuchi zverhnist kozhnogo z nih i dotrimuyuchis klyatvi danoyi she Bayazidovi Pri comu vin navit ne namagavsya vizvolitis vid osmanskoyi zalezhnosti Stefanovi Lazarevichu shopravda poshastilo dati ridnij krayini netrivalij perepochinok Zijshovshi na prestol i pam yatayuchi poslugi Stefana sultan Magomet I podaruvav serbskomu despotovi miscevist j misto a takozh inshi oblasti yaki ne nazivayutsya Krim togo na deyakij chas znachno poslabshav rezhim vasalnoyi zalezhnosti Pripinilisya chvari mizh serbskimi mozhnovladcyami u tomu chisli mizh golovnimi konkurentami Stefanom Lazarevichem i Dzhuradzhem Brankovichem Protyagom vosmi rokiv 1413 1421 Serbiya zhila bez vijni vipadok unikalnij dlya serbskoyi istoriyi togo periodu Krayina shvidko povernula sobi status bagatoyi v materialnomu ta kulturnomu vidnoshenni derzhavi vplivovogo v regioni politichnogo j vijskovogo chinnika Koli 28 kvitnya 1421 roku pomer pravitel Zeti Balsha III vin zalishiv svoyu oblast u spadok despotu Stefanu Takim chinom teritoriya Serbskoyi despotovini stala majzhe na tretinu bilshoyu za tu yakoyu volodiv knyaz Lazar U cej chas Serbiya stanovila na Balkanah drugu politichnu ekonomichnu ta vijskovu silu pislya Osmanskoyi imperiyi Prote stisnuta mizh dvoma potuzhnishimi agresivnimi susidami Ugorshinoyu i osmanami pozbavlena zmogi provoditi nezalezhnu politiku vona nezabarom stala zhertvoyu zitknennya interesiv inshih narodiv i derzhav Vezha despota Stefana Lazarevicha v Belgradskij forteci Rezhim najbilshogo spriyannya yakim koristuvavsya Stefan u osmaniv skinchivsya pislya smerti Magometa I 1421 Osmanski zagoni znovu pochali napadati na serbski zemli hocha do znachnih voyennih dij mizh novim sultanom i despotom sprava she pevnij chas ne dohodila U zhovtni 1425 Murad II sturbovanij zblizhennyam Stefana z ugorskim korolem Sigizmundom uvijshov z vijskom na teritoriyu Serbiyi ale despotovi vdalosya zalagoditi neporozuminnya mirnim shlyahom U pershij polovini 20 h rokiv XV st Stefanovi Lazarevichu dovodilosya vesti borotbu vidrazu na kilka frontiv Veneciya namagalasya vstanoviti kontrol nad chastinoyu Zeti chvari rozdirali Bosniyu postijno zachipayuchi Serbiyu Ugorshina vimagala povernennya Machvi ta Belgrada Osmanska imperiya zagrozhuvala z pivdennogo shodu Vazhlivoyu problemoyu dlya despota yakij ne mav ditej stalo viznachennya spadkoyemcya prestolu Vidchuvayuchi nablizhennya smerti Stefan u 1426 r progolosiv svoyim nastupnikom Dzhuradzha Brankovicha Jogo bez osoblivih protestiv viznali uchasniki serbskogo derzhavnogo Saboru v Srebrenici a takozh ugorskij korol z yakim Stefan z oglyadu na zrostayuchu nebezpeku z boku osmaniv domovivsya pro pidtrimku ta dopomogu v obmin na okremi teritorialni postupki Dzhuradzh Brankovich odna z najtragichnishih postatej serbskogo Serednovichchya Vin buv despotom Serbiyi u 1427 1456 rokah u nadzvichajno vazhkij period istoriyi dlya serbskogo narodu j serbskoyi derzhavi Krayinu ohopila gliboka kriza Volodari okremih serbskih oblastej keruvalis u svoyih diyah osobistimi j lokalnimi interesami ne dbayuchi pro zberezhennya j vidnovlennya yedinoyi derzhavi Praktichno vsya teritoriya Serbiyi ta Bosniyi peretvorilasya na arenu mizhusobic i bitv iz zovnishnimi vorogami Serbiya pid provodom Dzhuradzha Brankovicha majzhe postijno voyuvala z Bosniyeyu za misto Srebrenicyu v samij Bosniyi tochilasya gromadyanska vijna mizh pretendentami na prestol u yakij brav uchast i serbskij despot Praktichno vsi kroki Brankovicha spryamovani na zberezhennya cilisnosti Serbiyi viyavilis marnimi Istoriya SerbiyiDoistorichna Serbiya Starchevo Vincha Serednovichna Serbiya Bili serbi Rashka Duklya Zeta Zahuml ye Travuniya Serbska imperiya Moravska Serbiya Zemlya Brankovicha Bitva na Kosovomu poli Serbska despotovina Osmanska Gabsburzka Serbiya Serbska revolyuciya Pershe serbske povstannya Druge serbske povstannya Serbske knyazivstvo Serbske korolivstvo Serbskij front Korolivstvo Yugoslaviya Serbiya 1941 1944 Uzhicka Respublika SR Serbiya Suchasnist FR Serbiya SerbiyaCej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Dopomoga ugorciv u zahisti Serbiyi vid osmaniv pro yaku svogo chasu domovivsya she Stefan Lazarevich i za yaku vin rozplativsya Belgradom ta Pivnichnoyu Machvoyu ne dala znachnih rezultativ Nevdovzi pislya smerti korolya Sigizmunda 1436 sultan Murat II zahopiv misto Smederevo stolicyu despotiyi Dzhuradzha Brankovicha Sam vin zi svoyeyu rodinoyu pokinuv krayinu j shukav pritulku v Ugorshini a zgodom u Dubrovniku U 1440 r sultan zrobiv sprobu cogo razu nevdalu vzyati shturmom Belgrad u 1441 r vpalo misto Nove Brdo Koli vidrazu zh pislya cogo odin iz serbskih mozhnovladciv Stepan Vukchich uvijshov do Zeti j ovolodiv tamteshnimi zemlyami sho pered tim nalezhali Brankovichu katastrofa stala nevidvorotnoyu serbska derzhava despota Dzhuradzha Brankovicha praktichno pripinila svoye isnuvannya Ci podiyi okremi istoriki V Chorovich nazvali pershim padinnyam Serbiyi Pershe padinnya viyavilosya ne ostatochnim Pislya Segedinskogo mirnogo dogovoru mizh Ugorshinoyu i Osmanskoyu imperiyeyu 1444 ostannya nalyakana stvorennyam hristiyanskoyi antiosmanskoyi koaliciyi povernula despotovi Brankovichu Serbiyu z 24 mistami sered yakih buli ta Krushevac Sultan pogodivsya splatiti 100 000 forintiv yak vidshkoduvannya zbitkiv i zobov yazavsya nadavati v rozporyadzhennya ugorskogo korolya Vladislava dlya borotbi z jogo vorogami zagin u 25 tis voyakiv Serbiya pri comu mala j nadali splachuvati sultanovi shorichnu daninu Naprikinci 40 h na pochatku 50 h rokiv XV st situaciya na Balkanah rizko zagostryuyetsya ukladenij terminom na desyat rokiv ne protrimavsya j pivroku vzhe v listopadi 1444 r vidbulasya bitva mizh ob yednanim hristiyanskim vijskom i osmanami U nij hristiyani zaznali nishivnoyi porazki a korol Vladislav zaginuv U zhovtni 1448 r stalasya nova zbrojna sutichka mizh ugorcyami i osmanami v yakij takozh peremogli osmani Udacha posmihalasya osmanam i nadali 29 travnya 1453 r sultan Mehmed II zahopiv Konstantinopol sho oznachalo ostatochne padinnya Vizantijskoyi imperiyi Nastupnoyu pislya Vizantiyi na cherzi viyavilasya derzhava Dzhuradzha Brankovina na okolici yakoyi osmani zdijsnili ryad napadiv uzhe v 1454 r zhahlivo yih spustoshivshi P yat rokiv trivala borotba mizh serbami i osmanami v yakij pershi spirayuchis na pidtrimku ugorciv dekilka raziv zdobuvali peremogi ale ne unikli j girkih porazok Perevaga osmaniv stavala dedali vidchutnishoyu Do togo zh useredini serbskogo taboru ne bulo yednosti Pislya smerti Dzhuradzha Brankovicha 24 grudnya 1456 ta jogo nastupnika Lazarya 20 sichnya 1458 v Serbiyi spalahnula zapekla borotba mizh pribichnikami soyuzu z Ugorshinoyu ocholyuvanimi druzhinoyu despota Lazarya Olenoyu ta jogo starshim bratom Stefanom i osmanofilami pid provodom voyevodi Mihajla Andzhelovicha Znovu zagostrilis superechnosti mizh dvoma derzhavami naselenimi serbami Serbskoyu despotovinoyu i korolivstvom Bosniya sho takozh oslablyuvalo opir osmanskij zagrozi Navesni 1458 roku peremogu zdobula antiosmanska partiya Serbski mozhnovladci domovilis pro neobhidnist ob yednannya despotovini j korolivstva Serbiyi i Bosniyi v odnu derzhavu yake virishili zdijsniti shlyahom shlyubu spadkoyemcya bosnijskogo prestolu korolevicha Stefana Tomashevicha i dochki despota Lazarya j Oleni Mari Navesni 1459 go Stefan i Mara dijsno pobralisya Ugorske vijsko vidrazu zh uvijshlo do serbskoyi stolici Smederevo j Stefana progolosili despotom Serbiyi Ob yednannya dvoh derzhav bulo bezperechno pozitivnim krokom i malo spriyati utverdzhennyu serbskoyi derzhavnosti prote dlya tih istorichnih umov za yakih vono vidbulosya viyavilosya zapiznilim i uzhe zhodnim chinom ne ryatuvalo situaciyi Ani kozhna z derzhav okremo ani obidvi voni razom ne mali zmogi zupiniti osmansku agresiyu U samij Serbiyi posidannya despotskogo prestolu bosnijskim korolevichem do togo zh katolikom tilki poglibilo krizu sho isnuvala zagostrivshi protistoyannya politichnih ugrupovan Ulitku 1459 roku pid Smederevo pidijshlo osmanske vijsko j molodij despot ne mayuchi zmogi chiniti opir zdav misto bez boyu za sho osmani nadali jomu mozhlivist vilno pokinuti krayinu z rodinoyu j najblizhchim otochennyam Takim chinom u chervni 1459 go Serbiya ostatochno vtratila vlasnu derzhavnist peretvorivshis na chastinu Osmanskoyi imperiyi Serednovichna derzhava serbskogo narodu pripinila svoye isnuvannya DzherelaIstoriya zahidnih i pivdennih slov yan z davnih chasiv do HH st kurs lekcij navch posib dlya stud ist spec vish navch zakl V I Yarovij ker avt kol P M Rudyakov V P Shumilo ta in Vid 3 tye stereotip K Libid 2009 632 s Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi