Мосульське питання — територіальний спір на початку ХХ століття між Туреччиною та Сполученим Королівством (пізніше Королівством Ірак) щодо володіння колишнім османським Мосульським вілаєтом.
Від кінця Першої світової війни вілаєт окупувала Велика Британія. Після турецької війни за незалежність нова Турецька Республіка вважала Мосул одним із найважливіших питань, визначених у «національній обітниці». Незважаючи на постійний опір, Британії вдалося вивести це питання на міжнародну арену, применшивши його до прикордонної проблеми між Туреччиною та Іраком.
Рада Ліги Націй призначила слідчу комісію, яка рекомендувала залишити Мосул за Іраком, і Туреччина не без опору пристала на це рішення, підписавши з урядом Іраку . Ірак погодився надати Туреччині на 25 років 10-відсоткові роялті на нафтові родовища Мосула.
Демографія
Вілаєт мав арабськомовне населення, велике ассирійське сирійськомовне населення та курдськомовне населення і на відміну від сусідів Мосула був набагато більш безпосередньо інтегрований в Османську імперію.. Що стосується релігійних громад, то це були переважно суніти з помітними громадами туркоманів, курдів, ассирійських християн та євреїв загальною чисельністю на початку ХХ століття близько 800 000 осіб. Ці громади та їхні ватажки зазнавали сильного впливу політичної ієрархії, торговельних мереж і судової системи Османської імперії, хоча вони вважали себе самостійними і не повністю контролювалися імперією.
Економічні ресурси
У період османського панування Мосул займався виробництвом тонких бавовняних виробів. Відомим товаром у регіоні була нафта, ставши надзвичайно важливою під час Першої світової війни і не втративши цієї ваги до сьогодні. Мосул вважався торговою столицею Османської імперії через своє положення уздовж торговельних шляхів до Індії та Середземного моря; також він вважався політичною підстолицею.
Місцева політика
Керівництво постійно потерпало від звинувачень у корупції та некомпетентності, а керівників змінювали з тривожною регулярністю. Крім того, через ці проблеми управління Мосулом покладалося на монарший двір і відомих фаворитів, де кар'єра вищого чиновництва зазвичай визначалася родоплемінними питаннями в їхніх державах.
Примітки
- Assyrians, Kurds, and Ottomans: Intercommunal Relations on the Periphery of the Ottoman Empire, с. 171, на «Google Books» (англ.)
- A History of Iraq by Charles Tripp, New York: Cambridge Press 2007 (англ.)
- The Mosul Dispute "The American Journal of International Law" by Quincy Wright (англ.)
- "Ottoman Administration of Iraq 1890-1908" by Gokhan Cetinsaya New York: Routledge, 2006 (англ.)
Посилання
- Вирізки з газет із мосульського питання [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] у Пресархіві ХХ століття Німецької національної економічної бібліотеки (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mosulske pitannya teritorialnij spir na pochatku HH stolittya mizh Turechchinoyu ta Spoluchenim Korolivstvom piznishe Korolivstvom Irak shodo volodinnya kolishnim osmanskim Mosulskim vilayetom Mosulskij vilayet 1914 roku iz nakladenimi suchasnimi kordonami Vid kincya Pershoyi svitovoyi vijni vilayet okupuvala Velika Britaniya Pislya tureckoyi vijni za nezalezhnist nova Turecka Respublika vvazhala Mosul odnim iz najvazhlivishih pitan viznachenih u nacionalnij obitnici Nezvazhayuchi na postijnij opir Britaniyi vdalosya vivesti ce pitannya na mizhnarodnu arenu primenshivshi jogo do prikordonnoyi problemi mizh Turechchinoyu ta Irakom Rada Ligi Nacij priznachila slidchu komisiyu yaka rekomenduvala zalishiti Mosul za Irakom i Turechchina ne bez oporu pristala na ce rishennya pidpisavshi z uryadom Iraku Irak pogodivsya nadati Turechchini na 25 rokiv 10 vidsotkovi royalti na naftovi rodovisha Mosula DemografiyaVilayet mav arabskomovne naselennya velike assirijske sirijskomovne naselennya ta kurdskomovne naselennya i na vidminu vid susidiv Mosula buv nabagato bilsh bezposeredno integrovanij v Osmansku imperiyu Sho stosuyetsya religijnih gromad to ce buli perevazhno suniti z pomitnimi gromadami turkomaniv kurdiv assirijskih hristiyan ta yevreyiv zagalnoyu chiselnistyu na pochatku HH stolittya blizko 800 000 osib Ci gromadi ta yihni vatazhki zaznavali silnogo vplivu politichnoyi iyerarhiyi torgovelnih merezh i sudovoyi sistemi Osmanskoyi imperiyi hocha voni vvazhali sebe samostijnimi i ne povnistyu kontrolyuvalisya imperiyeyu Ekonomichni resursiNacherk Mosula 1876 roku U period osmanskogo panuvannya Mosul zajmavsya virobnictvom tonkih bavovnyanih virobiv Vidomim tovarom u regioni bula nafta stavshi nadzvichajno vazhlivoyu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i ne vtrativshi ciyeyi vagi do sogodni Mosul vvazhavsya torgovoyu stoliceyu Osmanskoyi imperiyi cherez svoye polozhennya uzdovzh torgovelnih shlyahiv do Indiyi ta Seredzemnogo morya takozh vin vvazhavsya politichnoyu pidstoliceyu Misceva politikaKerivnictvo postijno poterpalo vid zvinuvachen u korupciyi ta nekompetentnosti a kerivnikiv zminyuvali z trivozhnoyu regulyarnistyu Krim togo cherez ci problemi upravlinnya Mosulom pokladalosya na monarshij dvir i vidomih favoritiv de kar yera vishogo chinovnictva zazvichaj viznachalasya rodopleminnimi pitannyami v yihnih derzhavah PrimitkiAssyrians Kurds and Ottomans Intercommunal Relations on the Periphery of the Ottoman Empire s 171 na Google Books angl A History of Iraq by Charles Tripp New York Cambridge Press 2007 angl The Mosul Dispute The American Journal of International Law by Quincy Wright angl Ottoman Administration of Iraq 1890 1908 by Gokhan Cetinsaya New York Routledge 2006 angl PosilannyaVirizki z gazet iz mosulskogo pitannya 30 listopada 2020 u Wayback Machine u Presarhivi HH stolittya Nimeckoyi nacionalnoyi ekonomichnoyi biblioteki nim