Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тупак Інка Юпанкі (кеч. Tupaq Inka Yupanki, † 1493, Чінчіру) — 2-й Сапа Інка Імперії Інків в епоху її розквіту. Був при владі з 1471 до 1493 року. Загальна площа Імперії Інків в епоху правління Тупака Інка Юпанкі склала 985 тис. км².
| Тупак Юпанкі | |
|---|---|
 Портрет Тупака Інки Юпанкі роботи Ґуамана Пома, біля 1615 року. | |
| Народився | невідомо м.Куско |
| Помер | 1493 м.Чінчіру ·отруєно |
| Діяльність | мандрівник-дослідник |
| Титул | Сапа Інка |
| Посада | Сапа Інка |
| Термін | 1471–1493 роки |
| Попередник | Інка Пачакутек |
| Наступник | Уайна Капак |
| Рід | династія Верхнього Куско |
| Батько | Інка Пачакутек |
| Брати, сестри | Інка Амару |
| Діти | Вайна Капак, d, d і d |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Верхнього Куско. Син Пачакутека, імператора Тауантінсую. Спочатку не мав жодних прав на трон, оскільки спадкоємцем трону був його старший брат Інка Амару. До 16 років мешкав у палаці Коріканча, водночас здобув класичну освіту в ячауасі. За наказом батька оженився на зведеній сестрі Мама Окльо.
У 1450-х роках Тупака Юпанкі його батько Пачакутек призначив своїм спадкоємцем. Готуючи до керування державою та навчання у військовій справі, Тупак Юпанкі призначили до війська на чолі його стрийком Капак Юпанкі, який у 1460–1465 роках здійснив великий північний похід. Згодом Тупак Юпанкі проявив себе талановитим полководцем і отримав титул апукіспай, головнокомандувача військом.
Володарювання
Походи
У 1471 році він успадкував владу і став десятим інкою на чолі держави. Під його керівництвом імперія досягла максимального розширення. Спочатку з м.Кахамарка здійснив похід проти племені чачапоя у низині Мараньйон.
Перемігши чачапоя і взявши в полон головного сінчі, тобто верховного вождя їх племені, Чукісокті, Тупак Юпанкі спрямував війська проти могутньої держави Чиму. Спочатку війська інків атакувало військо супротивника на чолі з правителем Мінчанкаманом. Після запеклих боїв було захоплено долину Хекетепеке. Після цього рушив до гірської частини (кордон сучасного Перу), де в ході 5-місячної військової кампанії було підкорено плем'я пальта. Слідом за цим інками було атаковано плем'я каньярі (сучасний південний Еквадор). У кровопролитних битвах в районі міста Гуапонделіг Тупак Юпанкі у 1480 році підкорив каньярі.
За цим імператор повернувся до Куско, але незабаром повернувся на північ імперії. Тут зробив адміністративним центром держави місто каньярі Туміпампа («місто ножів»), який інки швидко перетворили на типове місто інкської провінції з усіма атрибутами провінційної столиці — з храмом Інті, домом «наречених Сонця», палацами для Сапа Інки та інших вельмож держави, з військовими складами і коморами. Тут Тупак Юпанкі став готувати кампанію проти держави Кіту, де тоді володарював ширі (цар) Уалкопо з династії Дучіцелья (родичів чибча-муїсків). Проте, спочатку створивши флот з бальсових плотів захопив о. Пуна (напроти сучасного м.Гуаякіль).
Перед походом проти держави , Тупак Юпанкі вирішив остаточно підкорити Чиму, яке вирішив атакувати з півночі. Перед тим рушив на васала Чиму — місто-державу Тумбес, — яка керувалася жінками-правительками (капульяна). Тумбес підкорилося без спротиву. Лише після цього розпочалася військова кампанія з двох сторін — півночі й півдня. Після захоплення захоплення важливої фортеці Парамонги, армія інків підійшла до столиці Чиму — Чан-Чану. Незабаром вона пала, а правителя Мінчанкамана відправлено до Куско. разом з цим до столиці Тупак Юпанкі відправив майстрів з кераміки, скульпторів, ювелірного мистецтва, якими славилася Чиму.
Наступним військовим походом став похід проти держави Кіту, яке після тривалої боротьби було захоплено. Столиця підкореної — Кіту — перетворилася на північну столицю імперії. Слідом за цим Тупак Юпанкі рушив до племен Амазонської низини, де він досяг річки Амарумайо («річка анаконд»), званої нині Мадре-де-Дьос. Потім правитель інків почав просуватися до річки Манаус, що протікає через джунглі, і далі до Паітіті. Тут він отримав звістку про велике повстання в чверті Кольасую (колишній державі аймара). Завдяки швидким діям це повстання вдалося придушити.
Від озера Тітікака Тупак Юпанкі повів війська на південний схід нинішньої Болівії, до північних кордонів Парагваю, прямуючи насамперед до володінь племени чаркас. Під час походу мешканці міста-держави Тукуман добровільно підкорилося інкам. Після підкорення чаркас Тупак Юпанкі відправив військо на чолі із сином Сінчі Рока на північ сучасної Чилі. Перейшовши пустелю Атакама Сінчі Рока переміг плем'я діагітів, після чого зайняв долину, де сьогодні розташовано місто Сантьяго‑де‑Чилі. Втім у 3-денній битві при річці Мауле інки зазнали поразки від племені араукан. В результаті річка Мауле стала південнішим кордоном Тауантінсую.
Внутрішня політика
Аристократія підкорених народностей була запрошена в Куско і наділена важливими постами в управлінні державою. Цей крок забезпечив не тільки внутрішній спокій, але і привернув художників, мислителів і учених до столиці.
Морські мандрівки
За словами іспанця Педро Сарм'єнто де Гамбоа, в епоху правління Тупака Юпанкі в інків існував флот з бальсових плотів, на яких вони (можливо навіть особисто Тупак Юпанкі) плавали океаном в далекі країни.
За легендами інків в ході плавання були виявлені два острови. Перший острів інки називали Ауачумбі, інший — Ніначумбі. В своїх оповіданнях інки одностайно стверджували, ніби на цих тихоокеанських островах Тупак Юпанкі виявив і взяв у полон безліч чорношкірих людей. Існує гіпотеза, заснована на археологічних знахідках на Острові Пасхи, що вони навіть досягали цього острова. за іншою версією — це були Соломонові острови з Меланезії. Більш правдоподібною є версія, згідно якої Тупак Юпанкі відвідав Галапагоські острови.
Загибель
У 1480-х роках вплив при дворі отримала дружина Чуйкі Окльо, яка домоглася від Тупак Юпанкі підготувати рішення щодо оголошення її сином спадкоємцем трону Інку Уарі. Головна дружини Мама Окльо вирішила боротися за збереження статусу спадкоємця за своїм сином Уайна Капаком. Зрештою Тупак Юпанкі було отруєно в 1493 році, а на престол зійшов його син Уайна Капак, який правив до 1527 року. Він успадкував добре організовану державу і боєздатну армію розміом понад 300 тисяч вояків.
Література
- Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — .
- , Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — .
- , Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
 | Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tupak Inka Yupanki kech Tupaq Inka Yupanki 1493 Chinchiru 2 j Sapa Inka Imperiyi Inkiv v epohu yiyi rozkvitu Buv pri vladi z 1471 do 1493 roku Zagalna plosha Imperiyi Inkiv v epohu pravlinnya Tupaka Inka Yupanki sklala 985 tis km Tupak YupankiPortret Tupaka Inki Yupanki roboti Guamana Poma bilya 1615 roku Narodivsyanevidomo m KuskoPomer1493 m Chinchiru otruyenoDiyalnistmandrivnik doslidnikTitulSapa InkaPosadaSapa InkaTermin1471 1493 rokiPoperednikInka PachakutekNastupnikUajna KapakRiddinastiya Verhnogo KuskoBatkoInka PachakutekBrati sestriInka AmaruDitiVajna Kapak d d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Verhnogo Kusko Sin Pachakuteka imperatora Tauantinsuyu Spochatku ne mav zhodnih prav na tron oskilki spadkoyemcem tronu buv jogo starshij brat Inka Amaru Do 16 rokiv meshkav u palaci Korikancha vodnochas zdobuv klasichnu osvitu v yachauasi Za nakazom batka ozhenivsya na zvedenij sestri Mama Oklo U 1450 h rokah Tupaka Yupanki jogo batko Pachakutek priznachiv svoyim spadkoyemcem Gotuyuchi do keruvannya derzhavoyu ta navchannya u vijskovij spravi Tupak Yupanki priznachili do vijska na choli jogo strijkom Kapak Yupanki yakij u 1460 1465 rokah zdijsniv velikij pivnichnij pohid Zgodom Tupak Yupanki proyaviv sebe talanovitim polkovodcem i otrimav titul apukispaj golovnokomanduvacha vijskom Volodaryuvannya Pohodi U 1471 roci vin uspadkuvav vladu i stav desyatim inkoyu na choli derzhavi Pid jogo kerivnictvom imperiya dosyagla maksimalnogo rozshirennya Spochatku z m Kahamarka zdijsniv pohid proti plemeni chachapoya u nizini Maranjon Peremigshi chachapoya i vzyavshi v polon golovnogo sinchi tobto verhovnogo vozhdya yih plemeni Chukisokti Tupak Yupanki spryamuvav vijska proti mogutnoyi derzhavi Chimu Spochatku vijska inkiv atakuvalo vijsko suprotivnika na choli z pravitelem Minchankamanom Pislya zapeklih boyiv bulo zahopleno dolinu Heketepeke Pislya cogo rushiv do girskoyi chastini kordon suchasnogo Peru de v hodi 5 misyachnoyi vijskovoyi kampaniyi bulo pidkoreno plem ya palta Slidom za cim inkami bulo atakovano plem ya kanyari suchasnij pivdennij Ekvador U krovoprolitnih bitvah v rajoni mista Guapondelig Tupak Yupanki u 1480 roci pidkoriv kanyari Za cim imperator povernuvsya do Kusko ale nezabarom povernuvsya na pivnich imperiyi Tut zrobiv administrativnim centrom derzhavi misto kanyari Tumipampa misto nozhiv yakij inki shvidko peretvorili na tipove misto inkskoyi provinciyi z usima atributami provincijnoyi stolici z hramom Inti domom narechenih Soncya palacami dlya Sapa Inki ta inshih velmozh derzhavi z vijskovimi skladami i komorami Tut Tupak Yupanki stav gotuvati kampaniyu proti derzhavi Kitu de todi volodaryuvav shiri car Ualkopo z dinastiyi Duchicelya rodichiv chibcha muyiskiv Prote spochatku stvorivshi flot z balsovih plotiv zahopiv o Puna naproti suchasnogo m Guayakil Pered pohodom proti derzhavi Tupak Yupanki virishiv ostatochno pidkoriti Chimu yake virishiv atakuvati z pivnochi Pered tim rushiv na vasala Chimu misto derzhavu Tumbes yaka keruvalasya zhinkami pravitelkami kapulyana Tumbes pidkorilosya bez sprotivu Lishe pislya cogo rozpochalasya vijskova kampaniya z dvoh storin pivnochi j pivdnya Pislya zahoplennya zahoplennya vazhlivoyi forteci Paramongi armiya inkiv pidijshla do stolici Chimu Chan Chanu Nezabarom vona pala a pravitelya Minchankamana vidpravleno do Kusko razom z cim do stolici Tupak Yupanki vidpraviv majstriv z keramiki skulptoriv yuvelirnogo mistectva yakimi slavilasya Chimu Nastupnim vijskovim pohodom stav pohid proti derzhavi Kitu yake pislya trivaloyi borotbi bulo zahopleno Stolicya pidkorenoyi Kitu peretvorilasya na pivnichnu stolicyu imperiyi Slidom za cim Tupak Yupanki rushiv do plemen Amazonskoyi nizini de vin dosyag richki Amarumajo richka anakond zvanoyi nini Madre de Dos Potim pravitel inkiv pochav prosuvatisya do richki Manaus sho protikaye cherez dzhungli i dali do Paititi Tut vin otrimav zvistku pro velike povstannya v chverti Kolasuyu kolishnij derzhavi ajmara Zavdyaki shvidkim diyam ce povstannya vdalosya pridushiti Vid ozera Titikaka Tupak Yupanki poviv vijska na pivdennij shid ninishnoyi Boliviyi do pivnichnih kordoniv Paragvayu pryamuyuchi nasampered do volodin plemeni charkas Pid chas pohodu meshkanci mista derzhavi Tukuman dobrovilno pidkorilosya inkam Pislya pidkorennya charkas Tupak Yupanki vidpraviv vijsko na choli iz sinom Sinchi Roka na pivnich suchasnoyi Chili Perejshovshi pustelyu Atakama Sinchi Roka peremig plem ya diagitiv pislya chogo zajnyav dolinu de sogodni roztashovano misto Santyago de Chili Vtim u 3 dennij bitvi pri richci Maule inki zaznali porazki vid plemeni araukan V rezultati richka Maule stala pivdennishim kordonom Tauantinsuyu Vnutrishnya politika Aristokratiya pidkorenih narodnostej bula zaproshena v Kusko i nadilena vazhlivimi postami v upravlinni derzhavoyu Cej krok zabezpechiv ne tilki vnutrishnij spokij ale i privernuv hudozhnikiv misliteliv i uchenih do stolici Morski mandrivkiZa slovami ispancya Pedro Sarm yento de Gamboa v epohu pravlinnya Tupaka Yupanki v inkiv isnuvav flot z balsovih plotiv na yakih voni mozhlivo navit osobisto Tupak Yupanki plavali okeanom v daleki krayini Za legendami inkiv v hodi plavannya buli viyavleni dva ostrovi Pershij ostriv inki nazivali Auachumbi inshij Ninachumbi V svoyih opovidannyah inki odnostajno stverdzhuvali nibi na cih tihookeanskih ostrovah Tupak Yupanki viyaviv i vzyav u polon bezlich chornoshkirih lyudej Isnuye gipoteza zasnovana na arheologichnih znahidkah na Ostrovi Pashi sho voni navit dosyagali cogo ostrova za inshoyu versiyeyu ce buli Solomonovi ostrovi z Melaneziyi Bilsh pravdopodibnoyu ye versiya zgidno yakoyi Tupak Yupanki vidvidav Galapagoski ostrovi ZagibelU 1480 h rokah vpliv pri dvori otrimala druzhina Chujki Oklo yaka domoglasya vid Tupak Yupanki pidgotuvati rishennya shodo ogoloshennya yiyi sinom spadkoyemcem tronu Inku Uari Golovna druzhini Mama Oklo virishila borotisya za zberezhennya statusu spadkoyemcya za svoyim sinom Uajna Kapakom Zreshtoyu Tupak Yupanki bulo otruyeno v 1493 roci a na prestol zijshov jogo sin Uajna Kapak yakij praviv do 1527 roku Vin uspadkuvav dobre organizovanu derzhavu i boyezdatnu armiyu rozmiom ponad 300 tisyach voyakiv LiteraturaIstochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi