Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександр Олександрович Любищев 5 квітня 1890 Санкт Петербург 31 серпня 1972 Тольятті ентомолог спеціаліст по одній з на

Любищев Олександр Олександрович

Любищев Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Любищев (5 квітня 1890, Санкт-Петербург — 31 серпня 1972, Тольятті) — ентомолог, спеціаліст по одній з найскладніших підродин жуків-листоїдів — земляних блошках (Chrysomelidae: Alticinae), та захисту рослин. Відомий завдяки своїм роботам загальнішого характеру: щодо застосування , відносно загальних проблем біологічної систематики, теорії еволюції і філософії.

Любищев Олександр Олександрович
рос. Александр Александрович Любищев
Народився5 квітня 1890(1890-04-05)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер31 серпня 1972(1972-08-31) (82 роки)
Тольятті, Куйбишевська область, РРФСР, СРСР
Похованняd і d
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьентомолог, філософ
Галузьентомологія і біологічна систематика
Alma materd
Знання мованглійська, німецька, французька і російська[1]
ЗакладТНУ, Пермський державний університет, d, d, Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України і d
image Зовнішні зображення
image О.О. Любищев
image
Пам'ятник Любищева в інституті екології Волзького басейну

Біографія

Народився у Санкт-Петерурзі, походив із родини заможного лісопромисловця. Родина була орієнтована на здобутки дворянської культури Російської імперії. Тому хлопцю намагались прищепити знання іноземних мов і надати добру освіту.

Вже юнаком володів кількома мовами: французькою, англійською, німецькою, італійською, причому перші дві вивчив в транспорті. Закінчив Третє реальне училище, що орієнтувало випускників на опанування технічних, а не гуманітарних дисциплін, вийшов з училища 1906 року з медаллю за успішне навчання. Того ж 1906 року влаштувався на навчання у Петербурзький університет.

Початок наукової кар'єри

По закінченні університету працював у Мурманську на біологічній станції, де також працювали його університетські знайомі — Борис Шванвич, [ru], [en], [ru] на інші. В майбутньому майже кожний з них стане уславленим науковцем. Серед наукових авторитетів Любищева був професор Таврійського університету Гурвич та запропонована ним теорія біологічного поля. Таврійський університет, створений у місті Сімферополь, відрізнявся на той час надзвичайно сильним професорським штатом, випускниками відомих університетів (закордонних і російської імперії) і надзвичайно здібними науковцями. Любищев відбув військову службу і сам перебрався у Сімферополь, де працював асистентом у Таврійському університеті.

Праця у Пермському університеті

1921 року науковця запросили працювати в Пермський університет доцентом на кафедру зоології. Розпочалась його праця університетського викладача, він вводив провінційне студентство у проблеми загальної біології, генетики, біометрії, біогеографії, зоопсихологію тощо. В університеті він наблизився до праць і проблем із сільськогосподарськими шкідниками, сам читав курс з цих проблем.

Серед вагомих наукових праць пермського періоду — «Про проблему спадкових факторів». 1926 року керівництво Пермського університету поклопоталось про надання Любищеву звання професора. Але змінились урядові установи і талановитому, але неблагонадійному науковцю Любищеву радянська Державна вчена рада звання професора не надала. Це не зменшило його науковий авторитет, а надало йому небажаної уваги й популярності.

Перебування у провінційному університеті сприяло бесцензурному саморозвитку науковця, що виробився у самостійного і незалежно думаючого вченого, якого добре знали в наукових колах столичних Петербурзі і Москві. Кожний візит Любищева у столиці збирав натовп викладачів і студентів, волівших послухати незалежну і крамольну особу, несхожу на столичну радянську професуру.

Зрілі роки

Створив систему обліку часу (тайм-менеджмента), якою користувався протягом 56-и років (з 1916 по 1972 роки).

Себе атестував дилетантом, чим частково реабілітував це слово.

Підтримував велике листування з багатьма видатними вченими і мислителями. Активно торкався філософських проблем в безлічі своїх праць, багато з яких не були і не могли бути опубліковані за життя вченого через їх критичний зміст. Філософська позиція Любищева тяжіє до холізму і до поглядів Платона. Ще 1923 року він ввів уявлення про природну систему живих організмів. Він припускав, що властивості організму цілком визначаються його положенням, місцем в природній системі. З загальних позицій критикував еволюційне вчення Дарвіна. Прагнув обґрунтувати точку зору, згідно з якою для природничих наук найпліднішою є філософія Платона. Особливий акцент робив на важливості математичних методів в науці взагалі та біології зокрема. Прекрасний полеміст, Любищев протидіяв торжеству ідей Лисенка та його послідовників.

З 1938 по 1941 роки працював у Києві в Інституті зоології АН УРСР та в Інституті захисту рослин.

Любищев і Київ

У 1937—1941 році Любищев був завідувачем відділу екології в Інституті біології і зоології АН УРСР. Мешкав у цей час з родиною в Києві. Початок війни з нацистською Німеччиною застав його саме у Києві. Незважаючи на початок війни він не переривав наукових досліджень і, як і раніше, вів щоденник і облік того, на що витратив час свого життя.

Саме у Києві остаточно пропала частина його щоденників. Але збереглися щоденникові записи за червень 1941 року, котрі велися російською. Вони надто короткі і скупі за записами, бо головним завданням для себе він вважав не переривати наукових досліджень, бо це сприяло прогресу.

* «22.6.1941. Киев. Первый день войны с Германией. Узнал об этом около 13 часов...». — и дальше обычная сводка сделанного.
  • «23.6.1941. Почти целый день воздушная тревога. Митинг в Институте биохимии. Ночное дежурство».
  • «29.6.1941. Киев. На дежурстве в Институте зоологии с 9 до 18 ч. Занимался номографией и писал отчет. Вечернее дежурство... ...Итого 5 ч. 20 м.».

У червні 1941 року Любищеву вже було за 50… Родина відрядила на фронт старшого сина, про що є теж надто короткий запис у щоденнику. У липні 1941 року немолодого науковця із дружиною та онуком евакуювали із Києва пароплавом. Про це теж йдеться у щоденнику, котрий він веде навіть на пароплаві.

«* 21.VII.1941. Нападение немецкого самолета на пароход „Котовский“ — бомбежка и обстрел пулеметами. Убит капитан парохода и какой-то военный капитан, ранено 4 человека. Повреждено колесо, поэтому пароход не сделал остановку в Богруче, а поехал прямо на Кременчуг».

Помер в Тольятті, куди приїхав прочитати курс лекцій. У листопаді 1989 року останки вченого перепоховали на території Інституту екології Волзького басейну РАН.

Власна родина і особистість

Був у двох шлюбах. Досить вдалим був другий шлюб, що подарував науковцю душевний спокій і умови для спокійної праці. Мав сина і доньку. Син Любищева Всеволод загинув 1942 року.

Олександр Любищев походив із забезпеченої родини лісопромисловця. 1918 року він звільнився від армії і розпочав суто наукову кар'єру.

Французьку добре знав з дитинства, володів також німецькою та англійською. В радянські часи не відрізнявся розкошами, мав невеликі прибутки. По виході на невелику пенсію мешкав у провінційному радянському місті Ульяновськ.

Впадали у око його поганий почерк, його погана дикція. Його записи від руки постійно передруковували на друкарській машинці заради «читабельності». Він також відрізнявся ігноруванням одягу, надаючи перевагу зручному і надто небагатому, чим дивував навіть науковців. Відносно цього мав власну теоретичну базу.

«...Американец Блисс, когда мы с ним ездили в командировку по Украине и по Кавказу, сказал мне по поводу моего обычая одеваться более чем просто, игнорируя мнение окружающих: «Я восхищаюсь вашей независимостью в одежде и поведении, но, к сожалению, не нахожу в себе сил вам следовать». Такой комплимент от действительно умного человека перекрывает тысячи обид от пошляков... По-моему, для ученого целесообразно держаться самого низкого

уровня приличной одежды, потому что

  • 1) зачем конкурировать с теми, для кого хорошая одежда — предмет искреннего удовольствия;
  • 2) в скромной одежде — большая свобода передвижения;
  • 3) некоторое даже сознательное «юродство» неплохо: несколько ироническое отношение со стороны мещан — полезная психическая зарядка для выработки независимости от окружающих...»

Творчість

За життя він оприлюднив близько 70-ти наукових праць. Серед них праці по дисперсійному аналізу, таксономії, тобто з теорії систематики, та з ентомології, широко відомі та перекладені за кордоном.

Всього ним написано понад 500 аркушів (12,5 тис. сторінок машинописного тексту) різного роду статей і досліджень: роботи з систематики земляних блішок, історії науки, сільського господарства, генетики, захисту рослин, філософії, ентомології, зоології, теорії еволюції, атеїзма.

Свої дослідження в галузі систематики він зазвичай проводив на матеріалах власної колекції земляних блішок — дрібних листоїдів (Chrysomelidae) підродини (раніше — Halticinae). Безпосередньо цим жукам присвячена тільки одна з прижиттєвих публікацій Любищева (1963), інші роботи (монографія земляних блішок Киргизії, стаття про класифікацію земляних блішок роду Haltica (= ) та ін.) залишилися поки неопублікованими.

Критика лисенківщини

О. О. Любищев був активним і непримиренним критиком лисенківщини. Зокрема, він написав детальну і обширну працю «Про монополію Т. Д. Лисенка в біології» (видано в 2005 р.), розділи з якої були надіслані ним у ЦК КПРС і супроводжувалися листами, адресованими М. С. Хрущову.

Найважливіші праці О. О. Любищева

  • К дискуссии о роли полосатой хлебной блохи // На защиту урожая. 1935, N 3, с. 23-24
  • К методике полевого учета сельскохозяйственных вредителей и эффективности мероприятий по борьбе с ними // Учен. записки Ульяновского пед. ин-та. 1955, вып. 6, с. 3-55
  • Перспективы и методы количественной зоогеографии // Проблемы зоогеографии суши. 1958. Матер. совещания, состоявшегося во Львове 1-9 июня 1957 г. Львов, с. 155—160
  • К методике количественного учета и районирования насекомых. — Фрунзе, 1958. 167 с.
  • О применении биометрии в систематике // Вестн. ЛГУ. 1959, N 9, с. 128—136
  • О количественной оценке сходства // Применение математических методов в биологии. Кн. 2. 1963. Л., с. 152—160
  • Два новых палеарктических вида рода Chaetocnema группы Ch. concinna Marsh. // Энтомол. обозр. 1963. Т. 42, вып. 4, с. 858—863
  • Систематика и эволюция // Внутривидовая изменчивость наземных позвоночных животных и микроэволюция. Тр. Всесоюзн. совещ. 1965. Свердловск, с. 45-57
  • О некоторых новых направлениях в математической таксономии // Журн. общ. биол. 1966. Т. 27, N 6, с. 688—696
  • Проблемы систематики // Проблемы эволюции. Т. 1. 1968. Новосибирск, с. 7-29
  • Об ошибках в применении математики в биологии. I. Ошибки от недостатка осведомленности. Журн. общ. биол. 1969. Т. 30, N 5, с. 572—584
  • Об ошибках в применении математики в биологии. II. Ошибки, связанные с избытком энтузиазма. Журн. общ. биол. 1969. Т. 30, N 6, с. 715—723
  • О критериях реальности в таксономии // Информационные вопросы систематики, лингвистики и автоматического перевода. Вып. 1. 1971. М., ВИНИТИ, с. 67-81
  • Значение и будущее систематики / Природа. 1971. N 2, с. 15-23
  • К логике систематики // Проблемы эволюции. Т. 2. 1972. Новосибирск, с. 45-68
  • К классификации эволюционных теорий // Проблемы эволюции. Т. 4. 1975. Новосибирск, с. 206—220
  • О некоторых постулатах общей систематики // Зап. научн. семинаров Ленингр. отд-ния Математич. ин-та АН СССР. 1975. Т. 49, с. 159—175
  • Редукционизм и развитие морфологии и систематики // Журн. общ. биол. 1977. Т. 38, N 2, с. 245—263
  • О приложении математической статистики к практической систематике // Прикладная математика в биологии. 1979. М., с. 12-28
  • Проблемы формы, систематики и эволюции организмов (сборник статей). — М., Наука. 1982. 278 с.
  • Дисперсионный анализ в биологии. — М., Изд-во МГУ. 1986. 200 с.
  • В защиту науки (статьи и письма). — Л-д, Наука. 1991. 295 с.
  • Философия и наука // Любищевские Чтения, 1997. Ульяновск, 1997. С. 3-28

Найважливіші публікації про О. О. Любищева

  • Смирнов Е. С. 1966 К 75-летию Александра Александровича Любищева // Энтомол. обозр. Т. 45, вып. 1. С. 232—236
  • Смирнов Е. С., Яблоков А. В. 1973 Александр Александрович Любищев (1890—1972) // Энтомол. обозр.
  • Крыжановский О. Л., Зубков А. Ф. 1973 Памяти А. А. Любищева (1890—1972) // Энтомол. обозр. Т. 52, вып. 3. С. 715—720
  • Мейен С. В., Шрейдер Ю. А. 1973 Биологические парадоксы А. А. Любищева // Природа. N 10. С. 38-41
  • Гранин Д. А. 1974 Эта странная жизнь (повесть) // Аврора. N 1: с. 12-24; N 2: с. 22-42
  • Голубовский М. Д. 1974 Таким он родился // Знание — сила. N 10. С. 52-53
  • Рубашкин А. 1974 Опыт чужой жизни // Звезда. N 11. С. 210—212
  • Финк Л. 1974 Закономерный выбор // Новый мир. N 12. С. 257—260
  • Дмитриев В. А. 1975 Время — союзник или враг? // Вопросы литературы. N 1. С. 35-89
  • Светлов П. Г. 1975 Александр Александрович Любищев // Проблемы эволюции. Т. 4. Новосибирск. С. 198—204
  • White S. 1975 Soviet author finds scientists are novel characters // New Scientist. Vol. 66, N 951. P. 513
  • Линник Ю. В. 1977 Ученый о литературе // Север. N 2. С. 102—103
  • Мейен С. В., Соколов Б. С., Шрейдер Ю. А. 1977 Классическая и неклассическая биология. Феномен Любищева // Вестн. АН СССР. N 10. С. 112—124
  • Шрейдер Ю. А. 1978 Три жизни профессора Любищева // Пути в незнаемое. Сб. 14. М. С. 393—397
  • Мейен С. В. 1979 Вклад А. А. Любищева в теоретическую биологию // Докл. Моск. общ-ва испыт. природы. Общ. биол. С. 109—110
  • Шрейдер Ю. А. 1979 Реальность и фикции в любищевской методологии науки // Докл. Моск. общ-ва испыт. природы. Общ. биол. С. 111—112
  • Светлов П. Г. (ред.). 1982 Александр Александрович Любищев (1890—1972). — Л-д, Наука (Научно-биографическая серия). 144 с.
  • Равдель Е. А. (дочь А. А. Любищева). 1982 Биографический очерк // В кн.: Александр Александрович Любищев (1890—1972). Л-д, Наука. С. 9-37
  • Ковалев В. Г. 1982 Работы в области энтомологической систематики // В кн.: Александр Александрович Любищев (1890—1972). Л-д, Наука. С. 81-89
  • Зубков А. Ф. 1982 Вклад в сельскохозяйственную энтомологию // В кн.: Александр Александрович Любищев (1890—1972). Л-д, Наука. С. 89-100
  • Баранцев Р. Г. 1982 О научном архиве А. А. Любищева // В кн.: Александр Александрович Любищев (1890—1972). Л-д, Наука. С. 127—129
  • Баранцев Р. Г. 1982 Список опубликованных работ (91 название) // В кн.: Александр Александрович Любищев (1890—1972). Л-д, Наука. С. 130—136
  • Баранцев Р. Г. 1982 Литература об А. А. Любищеве (66 названий) // В кн.: Александр Александрович Любищев (1890—1972). Л-д, Наука. С. 137—139
  • Мейен С. В., Чайковский Ю. В. 1982 О работах А. А. Любищева по общим проблемам биологии // В кн.: А. А. Любищев. Проблемы формы, систематики и эволюции организмов. М., Наука. С. 5-23
  • Баранцев Р. Г. 1988 Описание архива А. А. Любищева // Сов. библиография. N 6. С. 73-78 С. 127—129
  • Светлов П. Г. 1991 Вехи жизни Александра Александровича Любищева // В кн.: А. А. Любищев. В защиту науки. Л-д, Наука. С. 5-13
  • Голубовский М. Д. 1991 За честь природы фехтовальщик // В кн.: А. А. Любищев. В защиту науки. Л-д, Наука. С. 14-24
  • Любищевские Чтения. 1997 Любищевские Чтения, 1997 (тезисы докладов 9-х Любищевских Чтений в Ульяновске). Ульяновск. 106 с.

Посмертна слава

Нова хвиля слави і популярності Любищева як талановитого науковця відбулася по його фізичної смерті, коли його літературно оброблену біографію оприлюднив ленінградський письменник Даніїл Гранін у книзі з провокуючою назвою «Це дивацьке життя» (рос. «Эта странная жизнь»).

Невеликий за розмірами твір Граніна був вперше оприлюднений 1974 року (перший наклад 100 000 зразків!). Видання мало м'яку паперову обкладинку, сто десять сторінок і коштувало двадцять (20) радянських копійок. Воно наче ховало незвичну біографію за виглядом дешевої, незначимої брошури. Доля видання, однак, була успішною. Брошурку передавали з рук у руки, були випадки, коли у СРСР твір Граніна переписували вручну через неможливість придбати друкований варіант. За декілька десятків років твір Граніна був перекладений на декілька іноземних мов.

  • image
    Сторінка студентського щоденника від 1978 року з враженнями про книгу Д. Граніна.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Любищев А. А. Така добровільна каторга [ 7 січня 2011 у Wayback Machine.] // Хімія та життя. № 12. 1977
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2012. Процитовано 19 грудня 2011.
  5. . Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Любищев Олександр Олександрович
  • в библиотеке М. Мошкова.
  • А. Л. Лобанов Александр Александрович Любищев (февраль 2000 г.) [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайте ЗИН РАН.
  • А. И. Егоров «Диалектический идеалист Александр Любищев» [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.] К 115-й годовщине со дня рождения А. А. Любищева // «Научные среды». 2005. № 3, 4. (На сайте ПИЯФ)
  • Фанатик времени [ 7 січня 2012 у Wayback Machine.]
  • Прашкевич Г. Александр Александрович Любищев // Самые знаменитые ученые России.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksandr Oleksandrovich Lyubishev 5 kvitnya 1890 Sankt Peterburg 31 serpnya 1972 Tolyatti entomolog specialist po odnij z najskladnishih pidrodin zhukiv listoyidiv zemlyanih bloshkah Chrysomelidae Alticinae ta zahistu roslin Vidomij zavdyaki svoyim robotam zagalnishogo harakteru shodo zastosuvannya vidnosno zagalnih problem biologichnoyi sistematiki teoriyi evolyuciyi i filosofiyi Lyubishev Oleksandr Oleksandrovichros Aleksandr Aleksandrovich LyubishevNarodivsya5 kvitnya 1890 1890 04 05 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer31 serpnya 1972 1972 08 31 82 roki Tolyatti Kujbishevska oblast RRFSR SRSRPohovannyad i dKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistentomolog filosofGaluzentomologiya i biologichna sistematikaAlma materdZnannya movanglijska nimecka francuzka i rosijska 1 ZakladTNU Permskij derzhavnij universitet d d Institut zoologiyi imeni I I Shmalgauzena NAN Ukrayini i d Mediafajli u VikishovishiZovnishni zobrazhennyaO O LyubishevPam yatnik Lyubisheva v instituti ekologiyi Volzkogo basejnuBiografiyaNarodivsya u Sankt Peterurzi pohodiv iz rodini zamozhnogo lisopromislovcya Rodina bula oriyentovana na zdobutki dvoryanskoyi kulturi Rosijskoyi imperiyi Tomu hlopcyu namagalis prishepiti znannya inozemnih mov i nadati dobru osvitu Vzhe yunakom volodiv kilkoma movami francuzkoyu anglijskoyu nimeckoyu italijskoyu prichomu pershi dvi vivchiv v transporti Zakinchiv Tretye realne uchilishe sho oriyentuvalo vipusknikiv na opanuvannya tehnichnih a ne gumanitarnih disciplin vijshov z uchilisha 1906 roku z medallyu za uspishne navchannya Togo zh 1906 roku vlashtuvavsya na navchannya u Peterburzkij universitet Pochatok naukovoyi kar yeri Po zakinchenni universitetu pracyuvav u Murmansku na biologichnij stanciyi de takozh pracyuvali jogo universitetski znajomi Boris Shvanvich ru en ru na inshi V majbutnomu majzhe kozhnij z nih stane uslavlenim naukovcem Sered naukovih avtoritetiv Lyubisheva buv profesor Tavrijskogo universitetu Gurvich ta zaproponovana nim teoriya biologichnogo polya Tavrijskij universitet stvorenij u misti Simferopol vidriznyavsya na toj chas nadzvichajno silnim profesorskim shtatom vipusknikami vidomih universitetiv zakordonnih i rosijskoyi imperiyi i nadzvichajno zdibnimi naukovcyami Lyubishev vidbuv vijskovu sluzhbu i sam perebravsya u Simferopol de pracyuvav asistentom u Tavrijskomu universiteti Pracya u Permskomu universiteti 1921 roku naukovcya zaprosili pracyuvati v Permskij universitet docentom na kafedru zoologiyi Rozpochalas jogo pracya universitetskogo vikladacha vin vvodiv provincijne studentstvo u problemi zagalnoyi biologiyi genetiki biometriyi biogeografiyi zoopsihologiyu tosho V universiteti vin nablizivsya do prac i problem iz silskogospodarskimi shkidnikami sam chitav kurs z cih problem Sered vagomih naukovih prac permskogo periodu Pro problemu spadkovih faktoriv 1926 roku kerivnictvo Permskogo universitetu poklopotalos pro nadannya Lyubishevu zvannya profesora Ale zminilis uryadovi ustanovi i talanovitomu ale neblagonadijnomu naukovcyu Lyubishevu radyanska Derzhavna vchena rada zvannya profesora ne nadala Ce ne zmenshilo jogo naukovij avtoritet a nadalo jomu nebazhanoyi uvagi j populyarnosti Perebuvannya u provincijnomu universiteti spriyalo bescenzurnomu samorozvitku naukovcya sho virobivsya u samostijnogo i nezalezhno dumayuchogo vchenogo yakogo dobre znali v naukovih kolah stolichnih Peterburzi i Moskvi Kozhnij vizit Lyubisheva u stolici zbirav natovp vikladachiv i studentiv volivshih posluhati nezalezhnu i kramolnu osobu neshozhu na stolichnu radyansku profesuru Zrili roki Stvoriv sistemu obliku chasu tajm menedzhmenta yakoyu koristuvavsya protyagom 56 i rokiv z 1916 po 1972 roki Sebe atestuvav diletantom chim chastkovo reabilituvav ce slovo Pidtrimuvav velike listuvannya z bagatma vidatnimi vchenimi i mislitelyami Aktivno torkavsya filosofskih problem v bezlichi svoyih prac bagato z yakih ne buli i ne mogli buti opublikovani za zhittya vchenogo cherez yih kritichnij zmist Filosofska poziciya Lyubisheva tyazhiye do holizmu i do poglyadiv Platona She 1923 roku vin vviv uyavlennya pro prirodnu sistemu zhivih organizmiv Vin pripuskav sho vlastivosti organizmu cilkom viznachayutsya jogo polozhennyam miscem v prirodnij sistemi Z zagalnih pozicij kritikuvav evolyucijne vchennya Darvina Pragnuv obgruntuvati tochku zoru zgidno z yakoyu dlya prirodnichih nauk najplidnishoyu ye filosofiya Platona Osoblivij akcent robiv na vazhlivosti matematichnih metodiv v nauci vzagali ta biologiyi zokrema Prekrasnij polemist Lyubishev protidiyav torzhestvu idej Lisenka ta jogo poslidovnikiv Z 1938 po 1941 roki pracyuvav u Kiyevi v Instituti zoologiyi AN URSR ta v Instituti zahistu roslin Lyubishev i Kiyiv U 1937 1941 roci Lyubishev buv zaviduvachem viddilu ekologiyi v Instituti biologiyi i zoologiyi AN URSR Meshkav u cej chas z rodinoyu v Kiyevi Pochatok vijni z nacistskoyu Nimechchinoyu zastav jogo same u Kiyevi Nezvazhayuchi na pochatok vijni vin ne pererivav naukovih doslidzhen i yak i ranishe viv shodennik i oblik togo na sho vitrativ chas svogo zhittya Same u Kiyevi ostatochno propala chastina jogo shodennikiv Ale zbereglisya shodennikovi zapisi za cherven 1941 roku kotri velisya rosijskoyu Voni nadto korotki i skupi za zapisami bo golovnim zavdannyam dlya sebe vin vvazhav ne pererivati naukovih doslidzhen bo ce spriyalo progresu 22 6 1941 Kiev Pervyj den vojny s Germaniej Uznal ob etom okolo 13 chasov i dalshe obychnaya svodka sdelannogo 23 6 1941 Pochti celyj den vozdushnaya trevoga Miting v Institute biohimii Nochnoe dezhurstvo 29 6 1941 Kiev Na dezhurstve v Institute zoologii s 9 do 18 ch Zanimalsya nomografiej i pisal otchet Vechernee dezhurstvo Itogo 5 ch 20 m U chervni 1941 roku Lyubishevu vzhe bulo za 50 Rodina vidryadila na front starshogo sina pro sho ye tezh nadto korotkij zapis u shodenniku U lipni 1941 roku nemolodogo naukovcya iz druzhinoyu ta onukom evakuyuvali iz Kiyeva paroplavom Pro ce tezh jdetsya u shodenniku kotrij vin vede navit na paroplavi 21 VII 1941 Napadenie nemeckogo samoleta na parohod Kotovskij bombezhka i obstrel pulemetami Ubit kapitan parohoda i kakoj to voennyj kapitan raneno 4 cheloveka Povrezhdeno koleso poetomu parohod ne sdelal ostanovku v Bogruche a poehal pryamo na Kremenchug Pomer v Tolyatti kudi priyihav prochitati kurs lekcij U listopadi 1989 roku ostanki vchenogo perepohovali na teritoriyi Institutu ekologiyi Volzkogo basejnu RAN Vlasna rodina i osobististBuv u dvoh shlyubah Dosit vdalim buv drugij shlyub sho podaruvav naukovcyu dushevnij spokij i umovi dlya spokijnoyi praci Mav sina i donku Sin Lyubisheva Vsevolod zaginuv 1942 roku Oleksandr Lyubishev pohodiv iz zabezpechenoyi rodini lisopromislovcya 1918 roku vin zvilnivsya vid armiyi i rozpochav suto naukovu kar yeru Francuzku dobre znav z ditinstva volodiv takozh nimeckoyu ta anglijskoyu V radyanski chasi ne vidriznyavsya rozkoshami mav neveliki pributki Po vihodi na neveliku pensiyu meshkav u provincijnomu radyanskomu misti Ulyanovsk Vpadali u oko jogo poganij pocherk jogo pogana dikciya Jogo zapisi vid ruki postijno peredrukovuvali na drukarskij mashinci zaradi chitabelnosti Vin takozh vidriznyavsya ignoruvannyam odyagu nadayuchi perevagu zruchnomu i nadto nebagatomu chim divuvav navit naukovciv Vidnosno cogo mav vlasnu teoretichnu bazu Amerikanec Bliss kogda my s nim ezdili v komandirovku po Ukraine i po Kavkazu skazal mne po povodu moego obychaya odevatsya bolee chem prosto ignoriruya mnenie okruzhayushih Ya voshishayus vashej nezavisimostyu v odezhde i povedenii no k sozhaleniyu ne nahozhu v sebe sil vam sledovat Takoj kompliment ot dejstvitelno umnogo cheloveka perekryvaet tysyachi obid ot poshlyakov Po moemu dlya uchenogo celesoobrazno derzhatsya samogo nizkogo urovnya prilichnoj odezhdy potomu chto 1 zachem konkurirovat s temi dlya kogo horoshaya odezhda predmet iskrennego udovolstviya 2 v skromnoj odezhde bolshaya svoboda peredvizheniya 3 nekotoroe dazhe soznatelnoe yurodstvo neploho neskolko ironicheskoe otnoshenie so storony meshan poleznaya psihicheskaya zaryadka dlya vyrabotki nezavisimosti ot okruzhayushih TvorchistZa zhittya vin oprilyudniv blizko 70 ti naukovih prac Sered nih praci po dispersijnomu analizu taksonomiyi tobto z teoriyi sistematiki ta z entomologiyi shiroko vidomi ta perekladeni za kordonom Vsogo nim napisano ponad 500 arkushiv 12 5 tis storinok mashinopisnogo tekstu riznogo rodu statej i doslidzhen roboti z sistematiki zemlyanih blishok istoriyi nauki silskogo gospodarstva genetiki zahistu roslin filosofiyi entomologiyi zoologiyi teoriyi evolyuciyi ateyizma Svoyi doslidzhennya v galuzi sistematiki vin zazvichaj provodiv na materialah vlasnoyi kolekciyi zemlyanih blishok dribnih listoyidiv Chrysomelidae pidrodini ranishe Halticinae Bezposeredno cim zhukam prisvyachena tilki odna z prizhittyevih publikacij Lyubisheva 1963 inshi roboti monografiya zemlyanih blishok Kirgiziyi stattya pro klasifikaciyu zemlyanih blishok rodu Haltica ta in zalishilisya poki neopublikovanimi Kritika lisenkivshiniO O Lyubishev buv aktivnim i neprimirennim kritikom lisenkivshini Zokrema vin napisav detalnu i obshirnu pracyu Pro monopoliyu T D Lisenka v biologiyi vidano v 2005 r rozdili z yakoyi buli nadislani nim u CK KPRS i suprovodzhuvalisya listami adresovanimi M S Hrushovu Najvazhlivishi praci O O LyubishevaK diskussii o roli polosatoj hlebnoj blohi Na zashitu urozhaya 1935 N 3 s 23 24 K metodike polevogo ucheta selskohozyajstvennyh vreditelej i effektivnosti meropriyatij po borbe s nimi Uchen zapiski Ulyanovskogo ped in ta 1955 vyp 6 s 3 55 Perspektivy i metody kolichestvennoj zoogeografii Problemy zoogeografii sushi 1958 Mater soveshaniya sostoyavshegosya vo Lvove 1 9 iyunya 1957 g Lvov s 155 160 K metodike kolichestvennogo ucheta i rajonirovaniya nasekomyh Frunze 1958 167 s O primenenii biometrii v sistematike Vestn LGU 1959 N 9 s 128 136 O kolichestvennoj ocenke shodstva Primenenie matematicheskih metodov v biologii Kn 2 1963 L s 152 160 Dva novyh palearkticheskih vida roda Chaetocnema gruppy Ch concinna Marsh Entomol obozr 1963 T 42 vyp 4 s 858 863 Sistematika i evolyuciya Vnutrividovaya izmenchivost nazemnyh pozvonochnyh zhivotnyh i mikroevolyuciya Tr Vsesoyuzn sovesh 1965 Sverdlovsk s 45 57 O nekotoryh novyh napravleniyah v matematicheskoj taksonomii Zhurn obsh biol 1966 T 27 N 6 s 688 696 Problemy sistematiki Problemy evolyucii T 1 1968 Novosibirsk s 7 29 Ob oshibkah v primenenii matematiki v biologii I Oshibki ot nedostatka osvedomlennosti Zhurn obsh biol 1969 T 30 N 5 s 572 584 Ob oshibkah v primenenii matematiki v biologii II Oshibki svyazannye s izbytkom entuziazma Zhurn obsh biol 1969 T 30 N 6 s 715 723 O kriteriyah realnosti v taksonomii Informacionnye voprosy sistematiki lingvistiki i avtomaticheskogo perevoda Vyp 1 1971 M VINITI s 67 81 Znachenie i budushee sistematiki Priroda 1971 N 2 s 15 23 K logike sistematiki Problemy evolyucii T 2 1972 Novosibirsk s 45 68 K klassifikacii evolyucionnyh teorij Problemy evolyucii T 4 1975 Novosibirsk s 206 220 O nekotoryh postulatah obshej sistematiki Zap nauchn seminarov Leningr otd niya Matematich in ta AN SSSR 1975 T 49 s 159 175 Redukcionizm i razvitie morfologii i sistematiki Zhurn obsh biol 1977 T 38 N 2 s 245 263 O prilozhenii matematicheskoj statistiki k prakticheskoj sistematike Prikladnaya matematika v biologii 1979 M s 12 28 Problemy formy sistematiki i evolyucii organizmov sbornik statej M Nauka 1982 278 s Dispersionnyj analiz v biologii M Izd vo MGU 1986 200 s V zashitu nauki stati i pisma L d Nauka 1991 295 s Filosofiya i nauka Lyubishevskie Chteniya 1997 Ulyanovsk 1997 S 3 28Najvazhlivishi publikaciyi pro O O LyubishevaSmirnov E S 1966 K 75 letiyu Aleksandra Aleksandrovicha Lyubisheva Entomol obozr T 45 vyp 1 S 232 236 Smirnov E S Yablokov A V 1973 Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev 1890 1972 Entomol obozr Kryzhanovskij O L Zubkov A F 1973 Pamyati A A Lyubisheva 1890 1972 Entomol obozr T 52 vyp 3 S 715 720 Mejen S V Shrejder Yu A 1973 Biologicheskie paradoksy A A Lyubisheva Priroda N 10 S 38 41 Granin D A 1974 Eta strannaya zhizn povest Avrora N 1 s 12 24 N 2 s 22 42 Golubovskij M D 1974 Takim on rodilsya Znanie sila N 10 S 52 53 Rubashkin A 1974 Opyt chuzhoj zhizni Zvezda N 11 S 210 212 Fink L 1974 Zakonomernyj vybor Novyj mir N 12 S 257 260 Dmitriev V A 1975 Vremya soyuznik ili vrag Voprosy literatury N 1 S 35 89 Svetlov P G 1975 Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev Problemy evolyucii T 4 Novosibirsk S 198 204 White S 1975 Soviet author finds scientists are novel characters New Scientist Vol 66 N 951 P 513 Linnik Yu V 1977 Uchenyj o literature Sever N 2 S 102 103 Mejen S V Sokolov B S Shrejder Yu A 1977 Klassicheskaya i neklassicheskaya biologiya Fenomen Lyubisheva Vestn AN SSSR N 10 S 112 124 Shrejder Yu A 1978 Tri zhizni professora Lyubisheva Puti v neznaemoe Sb 14 M S 393 397 Mejen S V 1979 Vklad A A Lyubisheva v teoreticheskuyu biologiyu Dokl Mosk obsh va ispyt prirody Obsh biol S 109 110 Shrejder Yu A 1979 Realnost i fikcii v lyubishevskoj metodologii nauki Dokl Mosk obsh va ispyt prirody Obsh biol S 111 112 Svetlov P G red 1982 Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev 1890 1972 L d Nauka Nauchno biograficheskaya seriya 144 s Ravdel E A doch A A Lyubisheva 1982 Biograficheskij ocherk V kn Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev 1890 1972 L d Nauka S 9 37 Kovalev V G 1982 Raboty v oblasti entomologicheskoj sistematiki V kn Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev 1890 1972 L d Nauka S 81 89 Zubkov A F 1982 Vklad v selskohozyajstvennuyu entomologiyu V kn Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev 1890 1972 L d Nauka S 89 100 Barancev R G 1982 O nauchnom arhive A A Lyubisheva V kn Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev 1890 1972 L d Nauka S 127 129 Barancev R G 1982 Spisok opublikovannyh rabot 91 nazvanie V kn Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev 1890 1972 L d Nauka S 130 136 Barancev R G 1982 Literatura ob A A Lyubisheve 66 nazvanij V kn Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev 1890 1972 L d Nauka S 137 139 Mejen S V Chajkovskij Yu V 1982 O rabotah A A Lyubisheva po obshim problemam biologii V kn A A Lyubishev Problemy formy sistematiki i evolyucii organizmov M Nauka S 5 23 Barancev R G 1988 Opisanie arhiva A A Lyubisheva Sov bibliografiya N 6 S 73 78 S 127 129 Svetlov P G 1991 Vehi zhizni Aleksandra Aleksandrovicha Lyubisheva V kn A A Lyubishev V zashitu nauki L d Nauka S 5 13 Golubovskij M D 1991 Za chest prirody fehtovalshik V kn A A Lyubishev V zashitu nauki L d Nauka S 14 24 Lyubishevskie Chteniya 1997 Lyubishevskie Chteniya 1997 tezisy dokladov 9 h Lyubishevskih Chtenij v Ulyanovske Ulyanovsk 106 s Posmertna slavaNova hvilya slavi i populyarnosti Lyubisheva yak talanovitogo naukovcya vidbulasya po jogo fizichnoyi smerti koli jogo literaturno obroblenu biografiyu oprilyudniv leningradskij pismennik Daniyil Granin u knizi z provokuyuchoyu nazvoyu Ce divacke zhittya ros Eta strannaya zhizn Nevelikij za rozmirami tvir Granina buv vpershe oprilyudnenij 1974 roku pershij naklad 100 000 zrazkiv Vidannya malo m yaku paperovu obkladinku sto desyat storinok i koshtuvalo dvadcyat 20 radyanskih kopijok Vono nache hovalo nezvichnu biografiyu za viglyadom deshevoyi neznachimoyi broshuri Dolya vidannya odnak bula uspishnoyu Broshurku peredavali z ruk u ruki buli vipadki koli u SRSR tvir Granina perepisuvali vruchnu cherez nemozhlivist pridbati drukovanij variant Za dekilka desyatkiv rokiv tvir Granina buv perekladenij na dekilka inozemnih mov Storinka studentskogo shodennika vid 1978 roku z vrazhennyami pro knigu D Granina Div takozhPeterburzkij universitet Tavrijskij universitet Sistematika Tajm menedzhment Nathnennya Zaborona na profesiyiPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lyubishev A A Taka dobrovilna katorga 7 sichnya 2011 u Wayback Machine Himiya ta zhittya 12 1977 PDF Arhiv originalu PDF za 20 grudnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 11 sichnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2011 Arhiv originalu za 11 serpnya 2015 Procitovano 17 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyubishev Oleksandr Oleksandrovich v biblioteke M Moshkova A L Lobanov Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev fevral 2000 g 6 sichnya 2012 u Wayback Machine na sajte ZIN RAN A I Egorov Dialekticheskij idealist Aleksandr Lyubishev 11 sichnya 2012 u Wayback Machine K 115 j godovshine so dnya rozhdeniya A A Lyubisheva Nauchnye sredy 2005 3 4 Na sajte PIYaF Fanatik vremeni 7 sichnya 2012 u Wayback Machine Prashkevich G Aleksandr Aleksandrovich Lyubishev Samye znamenitye uchenye Rossii

Дата публікації:
Топ