Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клокичка пірчаста, клоки́чка пери́ста (Staphylea pinnata L.) — рослина роду родини клокичкові. Народні назви: джонжолі, колокитина, клокічка.
| Клокичка периста | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Crossosomatales |
| Родина: | Клокичкові (Staphyleaceae) |
| Рід: | () |
| Вид: | Клокичка периста (S. pinnata) |
| Біноміальна назва | |
| Staphylea pinnata L., 1753 | |
Ботанічні характеристики
Листопадний кущ до 5 м висоти або невелике дерево. Листки складні непарно-перисті, біло-рожевуваті актиноморфні квітки зібрані у волоть, плоди– тонколисті здуті коробочки. Цвіте в квітні — травні, плоди дозрівають в серпні. Коренева система поверхнева, основна маса коріння зосереджена на глибині до 30-50 см, поодинокі корені заглиблюються до 1 м. Кущ до 5 м заввишки, або невелике деревце з родини клокичкових (Staphyleaceae). Гілля після другого року вкрите жовтувато-бурою або світло-сірою корою, як у калини звичайної. Листки великі, непарноперисті, з 5–7 окремими листочками. Плід — велика м'яка 2–3 гнізда коробочка. Насінини 1–2 см діаметром.
Насіннєве розмноження
Встановлено, що S. pinnata властива поліваріантність розвитку, зокрема прискорений, нормальний і уповільнений розвиток, а також здатність до реверсій у молоді вікові групи: насіннєве та вегетативне розмноження.
# Насіннєве розмноження. Для S. pinnata характерним є проростання насіння прямо в плодах у теплі і вологі дні осені. При посіві такого насіння в парник розвиваються нормальні проростки. Такі відхилення в процесі проростання насіння пов’язані із залишковими властивостями досліджуваного виду, генетичні зв’язки предків якого походять з далеких субтропічних (середземноморських) умов існування (Собко,1983). Для S. pinnata виявився ефективним літній посів свіжозібраним насінням. Для одержання сходів навесні насіння треба завчасно зібрати (перша половина липня) і висівати одразу після збору, або стратифікувати у вологому піску при температурі 0-+50С. Починаючи з другого року, величина середнього приросту сіянців S. pinnata збільшується, досягаючи максимальних показників на четвертий рік . Потім середній приріст починає зменшуватись за рахунок появи змішаних пагонів і переходу сіянців до генеративної фази розвитку. S. pinnata в молодому віці належить до швидкоростучих рослин, з балом росту Іа за шкалою С.В.Сіднєвої (1970). # Вегетативне розмноження.
Для живцювання ми використовували зелені напівздерев'янілі живці, які заготовляли з середньої частини крони у природних популяціях протягом травня — липня. Вкорінення проводили у холодному парнику в субстраті, що складався з шару крупнозернистого піску (3-5 см) та листової землі. Найефективнішим стимулятором коренеутворення у клокички виявилась β — індолілоцтова кислота (0,01 % розчин). Масову появу калюсу ми спостерігали на 27-35 добу, коренеутворення — на 56-72 добу. Оптимальними строками для живцювання клокички є період відцвітання та інтенсивного росту пагонів — ІІІ декади травня — І декади червня.
Поширення
Загальний ареал видів Staphylea L. за M. Gostynska (1961) складається з чотирьох центрів видового різноманіття, що значно віддалені один від одного: Північноамериканський центр охоплює центральну та східну частину Північної Америки, тут поширені S. trifolia L, S. brighamii Macbrige. Східноазійський центр простягається по північній і західній частинах Гімалаїв, східному Тибету, центральних та західних провінціях Китаю, північній частині Кореї і Японських островах. Це найбагатший у видовому відношенні регіон, де поширені: S. holocarpa Hudsl., S. bumalda Sieb. et Zucc., S. francheti H. Boisseau, S. forestii T.S. Balf, S. shweliensis W.W. Smith, S. chrysodonta Jungh., S. emodi Wall.. Малоазійський центр охоплює Малу Азію (північна Туреччина, східна частина Сирії) і Кавказ (західне Передкавказзя, західне і східне Закавказзя). Тут поширені два види клокички: S. colchica Stev., S. pinnata L. Європейський центр простягається від південно-західних те-риторій України до Вогези і від південно-східної Польщі до Македонії. Тут поширений лише один вид — S. pinnata L. — Центальна і Південна Європа. Загальний ареал S. pinnata складається з двох частин: Європейської (Італія, Швейцарія, схід Франції, південь Німеччини, Австрія, Македонія, Словенія, Хорватія, Сербія і Чорногорія, Боснія та Герцоговина, Болгарія, Чехія, Словаччина, Польща і захід України) та Кавказько-Малоазійської (Мала Азія, північний схід Сирії, Північний Іран, Вірменія, Грузія). Північна межа цієї частини ареалу проходить від Краснодара через р. Терек до Баку і Каспійського моря. Основна частина місцезростань виду в Україні зосереджена на Поділлі, де виділяються три основні райони локалізації: система підвищень, що відмежовують північ Подільської височини — Розточчя, Вороняки, Гологори, Кременецький кряж; долини Дністра і його притоків; басейн Південного Бугу. По території рівнинної частини України проходить північно-східна межа поширення S. pinnata в Європі. Найсхідніші місцезнаходження досліджуваного виду в Україні відомі в Черкаській області — в околицях с. Іванівка в Синицьких лісах Уманського району і околицях м. Сміли, найпівденніші — в околицях с. Лісничівка Балтського району, с. Байтали Ананьївського району, с. Довжанка — с. Красни Окни Красноокнянського району Одеської області. На території України в цілому за результатами опрацювання гербарних матеріалів CHER, DNZ, KW, KWHA, LW, LWKS, UU, літературних даних та власних польових досліджень на території Буковинського Передкарпаття і Прут-Дністровського межиріччя нами встановлено 102 природні локалітети S. pinnata.
Поширення в Україні
Росте в широколистяних лісах, по узліссях, іноді серед чагарників. Трапляється зрідка в Закарпатті, частині Тернопільської області (зокрема на території НПП Кременецькі гори) та західному і правобережному Лісостепу. Вид поширений в південній частині Середньої Європи, Середземномор'я, на Кавказі, в Малій Азії. Окремі місцезнаходження в Україні, безсумнівно, є реліктовими залишками з тих доісторичних часів, коли клімат тут був значно теплішим. Саме тому всюди, де ця рослина трапляється в дикому стані, вона потребує охорони.
Виявлено 30 локалітетів S. pinnata у Буковинському Передкарпатті та Прут-Дністровському межиріччі, 9 з них — вперше. В 4 відомих раніше локалітетах зростання виду не підтверджене. На території досліджень S. pinnata поширена нерівномірно — на Буковинське Передкарпаття припадає 4 локалітети, а на Прут-Дністровське межиріччя — 26 локалітетів, що становить 86,6 %. По схилах річки Дністер виявлено 17 з них — більше половини від загальної кількості. Досліджувана територія не була вкрита льодовиком і, очевидно, S. pinnata тут збереглась як палеоген-неогеновий релікт, звідси міграційним коридором розселялась через так звану Перемишльську Браму в країни Середньої Європи. Аналіз поширення S. pinnata на території досліджень дозволяє з великою ймовірністю припустити, що в минулому вздовж Дністра простягалась суцільна стрічкова популяція, яка з часом, внаслідок активного винищення лісів з середини 19 сторіччя, розпалась на окремі локуси. Про один з них повідомляв F. Herbich у 1853 р. (між селами Звинячин і Вікно). Ще одна велика популяція була в минулому на Чернівецькій височині, між селом Глиниця і м. Чернівці, на г. Цецино і г. Діалу-Дракулуй. Хорологічні дослідження в цих районах показали, що зараз тут проходять процеси інсуляризації окремих локусів. На сьогодні є 2 великі популяції берегом Дністра на території досліджень в яких також проходять процеси інсуляризації — Прилипче-Хрещатик і Нагоряни-Михалкове. Загалом S. pinnata на території Буковинського Передкарпаття і Прут-Дністровського межиріччя спорадично поширена на північних, північно-східних схилах крутизною від 12 до 600 на низькогір'ях (260—515 м н.р.м.).
На західній Україні проводяться її насадження, для введення в підлісок на території Національного природного парку «Кременецькі гори».
Практичне використання
Ще в середньовіччі S. pinnata була пов’язана з низкою народних звичаїв, а іноді з релігійними вірування-ми – її вирощували не тільки в садах, але й біля монастирів. З її насіння виготовляли різні прикраси. Під назвою “джонджолі” використовують солоні, квашені та мариновані її бутони на Закавказзі в якості приправи до різних національних страв. S. pinnata є високодекоративною рослиною, проте не набула широкого використання в озелененні, хоча в культурі відома з 1596 року. S. pinnata декоративна під час цвітіння, коли її рожевувато-білі суцвіття нагадують японські ліхтарики, а також під час плодоношення. Цей вид може використовуватись в групових посадках і як солітер, а також для затримування схилів.
Охорона
Staphylea pinnata — рідкісний палеоген-неогеновий релікт. Вона занесена до Червоної книги України і отримала ІІ категорію рідкості, за категоріями рідкості МСОП (Walter, Gillet, 1998) належить до групи загрожуваних таксонів рослин. На території Буковинського Передкарпаття під охороною знаходиться 1 локалітет, а на території Прут-Дністровського межиріччя — 10 локалітетів. Для кращого збереження S. pinnata в природних місцях зростання слід при проведенні рубок догляду вилучати швидкоростучі супутні види, зокрема Sambucus nigra L., які агресивно захоплюють середовище, і не допускати вирубування кущів S. pinnata. Ми пропонуємо включити до складу ПЗФ наступні локалітети S. pinnata: околиці сіл Бабино, Прилипче та Кострижівка, об'єднавши їх в один заповідний об'єкт із заповідним урочищем «Хрещатицько-Звенячинське»; урочище «Редя» — повночленна популяція, де відбувається насіннєве поновлення S. pinnata — для Буковинського Передкарпаття дуже рідкісний вид.
У харчуванні
У Туреччині, Ірані та на Закавказзі бутони клокички разом з молодими пагінцями збирають і квасять, як капусту, одержуючи так звані «джонджолі». Свого часу їх вивозили за кордон як півдня Росії. У Грузії та Дагестані «джонджолі» — улюблена присмака або гарнір до всіляких страв та наїдків.
Насіння цієї рослини за смаком дещо подібне до фісташки, з нього добувають олію. Достиглі горішки їдять як ласощі. Одна велика кількість з'їдених горішків зумовлює понос.
Декоративне значення
Завдяки пониклим суцвіттям білих квітів, а ще більше завдяки оригінальним своєрідним плодам — пухирчастим здутим коробочкам — рослина дуже декоративна. Культивується в парках, а на півдні — в лісосмугах.
З кори видобувають червону фарбу.
Гуцульські жінки носили намиста, зроблені із зерен рослини, які теж називались «клокічками».
Галерея
-
![image]()
Кущ клокички -
![image]()
Квіти -
![image]()
Плоди -
![image]()
Джонджолі
Див. також
Примітки
- Staphylea pinnata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- Клокічка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- обстежено територію Маслятинського ПНДВ, а саме гори Вовчу та Сокілля – Національний природний парк "Кременецькі гори" (укр.). Процитовано 13 травня 2019.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
- Проведено технічне приймання культур дуба звичайного з введенням у підлісок клокички перистої – Національний природний парк "Кременецькі гори" (укр.). Процитовано 27 червня 2019.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.73
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Staphylea pinnata |
- Колотичка [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 684. — 1000 екз.
- {{http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=REF&P21DBN=REF&S21FMT=fullwebr&S21ALL=%28%3C.%3EA%3DДеревенко%20Т$%3C.%3E%29&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=&Z21ID=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20}}
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klokichka pirchasta kloki chka peri sta Staphylea pinnata L roslina rodu rodini klokichkovi Narodni nazvi dzhonzholi kolokitina klokichka Klokichka peristaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok CrossosomatalesRodina Klokichkovi Staphyleaceae Rid Vid Klokichka perista S pinnata Binomialna nazvaStaphylea pinnata L 1753Botanichni harakteristikiListopadnij kush do 5 m visoti abo nevelike derevo Listki skladni neparno peristi bilo rozhevuvati aktinomorfni kvitki zibrani u volot plodi tonkolisti zduti korobochki Cvite v kvitni travni plodi dozrivayut v serpni Koreneva sistema poverhneva osnovna masa korinnya zoseredzhena na glibini do 30 50 sm poodinoki koreni zagliblyuyutsya do 1 m Kush do 5 m zavvishki abo nevelike derevce z rodini klokichkovih Staphyleaceae Gillya pislya drugogo roku vkrite zhovtuvato buroyu abo svitlo siroyu koroyu yak u kalini zvichajnoyi Listki veliki neparnoperisti z 5 7 okremimi listochkami Plid velika m yaka 2 3 gnizda korobochka Nasinini 1 2 sm diametrom Nasinnyeve rozmnozhennyaVstanovleno sho S pinnata vlastiva polivariantnist rozvitku zokrema priskorenij normalnij i upovilnenij rozvitok a takozh zdatnist do reversij u molodi vikovi grupi nasinnyeve ta vegetativne rozmnozhennya Nasinnyeve rozmnozhennya Dlya S pinnata harakternim ye prorostannya nasinnya pryamo v plodah u tepli i vologi dni oseni Pri posivi takogo nasinnya v parnik rozvivayutsya normalni prorostki Taki vidhilennya v procesi prorostannya nasinnya pov yazani iz zalishkovimi vlastivostyami doslidzhuvanogo vidu genetichni zv yazki predkiv yakogo pohodyat z dalekih subtropichnih seredzemnomorskih umov isnuvannya Sobko 1983 Dlya S pinnata viyavivsya efektivnim litnij posiv svizhozibranim nasinnyam Dlya oderzhannya shodiv navesni nasinnya treba zavchasno zibrati persha polovina lipnya i visivati odrazu pislya zboru abo stratifikuvati u vologomu pisku pri temperaturi 0 50S Pochinayuchi z drugogo roku velichina serednogo prirostu siyanciv S pinnata zbilshuyetsya dosyagayuchi maksimalnih pokaznikiv na chetvertij rik Potim serednij pririst pochinaye zmenshuvatis za rahunok poyavi zmishanih pagoniv i perehodu siyanciv do generativnoyi fazi rozvitku S pinnata v molodomu vici nalezhit do shvidkorostuchih roslin z balom rostu Ia za shkaloyu S V Sidnyevoyi 1970 Vegetativne rozmnozhennya Dlya zhivcyuvannya mi vikoristovuvali zeleni napivzderev yanili zhivci yaki zagotovlyali z serednoyi chastini kroni u prirodnih populyaciyah protyagom travnya lipnya Vkorinennya provodili u holodnomu parniku v substrati sho skladavsya z sharu krupnozernistogo pisku 3 5 sm ta listovoyi zemli Najefektivnishim stimulyatorom koreneutvorennya u klokichki viyavilas b indoliloctova kislota 0 01 rozchin Masovu poyavu kalyusu mi sposterigali na 27 35 dobu koreneutvorennya na 56 72 dobu Optimalnimi strokami dlya zhivcyuvannya klokichki ye period vidcvitannya ta intensivnogo rostu pagoniv III dekadi travnya I dekadi chervnya PoshirennyaZagalnij areal vidiv Staphylea L za M Gostynska 1961 skladayetsya z chotiroh centriv vidovogo riznomanittya sho znachno viddaleni odin vid odnogo Pivnichnoamerikanskij centr ohoplyuye centralnu ta shidnu chastinu Pivnichnoyi Ameriki tut poshireni S trifolia L S brighamii Macbrige Shidnoazijskij centr prostyagayetsya po pivnichnij i zahidnij chastinah Gimalayiv shidnomu Tibetu centralnih ta zahidnih provinciyah Kitayu pivnichnij chastini Koreyi i Yaponskih ostrovah Ce najbagatshij u vidovomu vidnoshenni region de poshireni S holocarpa Hudsl S bumalda Sieb et Zucc S francheti H Boisseau S forestii T S Balf S shweliensis W W Smith S chrysodonta Jungh S emodi Wall Maloazijskij centr ohoplyuye Malu Aziyu pivnichna Turechchina shidna chastina Siriyi i Kavkaz zahidne Peredkavkazzya zahidne i shidne Zakavkazzya Tut poshireni dva vidi klokichki S colchica Stev S pinnata L Yevropejskij centr prostyagayetsya vid pivdenno zahidnih te ritorij Ukrayini do Vogezi i vid pivdenno shidnoyi Polshi do Makedoniyi Tut poshirenij lishe odin vid S pinnata L Centalna i Pivdenna Yevropa Zagalnij areal S pinnata skladayetsya z dvoh chastin Yevropejskoyi Italiya Shvejcariya shid Franciyi pivden Nimechchini Avstriya Makedoniya Sloveniya Horvatiya Serbiya i Chornogoriya Bosniya ta Gercogovina Bolgariya Chehiya Slovachchina Polsha i zahid Ukrayini ta Kavkazko Maloazijskoyi Mala Aziya pivnichnij shid Siriyi Pivnichnij Iran Virmeniya Gruziya Pivnichna mezha ciyeyi chastini arealu prohodit vid Krasnodara cherez r Terek do Baku i Kaspijskogo morya Osnovna chastina miscezrostan vidu v Ukrayini zoseredzhena na Podilli de vidilyayutsya tri osnovni rajoni lokalizaciyi sistema pidvishen sho vidmezhovuyut pivnich Podilskoyi visochini Roztochchya Voronyaki Gologori Kremeneckij kryazh dolini Dnistra i jogo pritokiv basejn Pivdennogo Bugu Po teritoriyi rivninnoyi chastini Ukrayini prohodit pivnichno shidna mezha poshirennya S pinnata v Yevropi Najshidnishi misceznahodzhennya doslidzhuvanogo vidu v Ukrayini vidomi v Cherkaskij oblasti v okolicyah s Ivanivka v Sinickih lisah Umanskogo rajonu i okolicyah m Smili najpivdennishi v okolicyah s Lisnichivka Baltskogo rajonu s Bajtali Ananyivskogo rajonu s Dovzhanka s Krasni Okni Krasnooknyanskogo rajonu Odeskoyi oblasti Na teritoriyi Ukrayini v cilomu za rezultatami opracyuvannya gerbarnih materialiv CHER DNZ KW KWHA LW LWKS UU literaturnih danih ta vlasnih polovih doslidzhen na teritoriyi Bukovinskogo Peredkarpattya i Prut Dnistrovskogo mezhirichchya nami vstanovleno 102 prirodni lokaliteti S pinnata Poshirennya v UkrayiniRoste v shirokolistyanih lisah po uzlissyah inodi sered chagarnikiv Traplyayetsya zridka v Zakarpatti chastini Ternopilskoyi oblasti zokrema na teritoriyi NPP Kremenecki gori ta zahidnomu i pravoberezhnomu Lisostepu Vid poshirenij v pivdennij chastini Serednoyi Yevropi Seredzemnomor ya na Kavkazi v Malij Aziyi Okremi misceznahodzhennya v Ukrayini bezsumnivno ye reliktovimi zalishkami z tih doistorichnih chasiv koli klimat tut buv znachno teplishim Same tomu vsyudi de cya roslina traplyayetsya v dikomu stani vona potrebuye ohoroni Viyavleno 30 lokalitetiv S pinnata u Bukovinskomu Peredkarpatti ta Prut Dnistrovskomu mezhirichchi 9 z nih vpershe V 4 vidomih ranishe lokalitetah zrostannya vidu ne pidtverdzhene Na teritoriyi doslidzhen S pinnata poshirena nerivnomirno na Bukovinske Peredkarpattya pripadaye 4 lokaliteti a na Prut Dnistrovske mezhirichchya 26 lokalitetiv sho stanovit 86 6 Po shilah richki Dnister viyavleno 17 z nih bilshe polovini vid zagalnoyi kilkosti Doslidzhuvana teritoriya ne bula vkrita lodovikom i ochevidno S pinnata tut zbereglas yak paleogen neogenovij relikt zvidsi migracijnim koridorom rozselyalas cherez tak zvanu Peremishlsku Bramu v krayini Serednoyi Yevropi Analiz poshirennya S pinnata na teritoriyi doslidzhen dozvolyaye z velikoyu jmovirnistyu pripustiti sho v minulomu vzdovzh Dnistra prostyagalas sucilna strichkova populyaciya yaka z chasom vnaslidok aktivnogo vinishennya lisiv z seredini 19 storichchya rozpalas na okremi lokusi Pro odin z nih povidomlyav F Herbich u 1853 r mizh selami Zvinyachin i Vikno She odna velika populyaciya bula v minulomu na Cherniveckij visochini mizh selom Glinicya i m Chernivci na g Cecino i g Dialu Drakuluj Horologichni doslidzhennya v cih rajonah pokazali sho zaraz tut prohodyat procesi insulyarizaciyi okremih lokusiv Na sogodni ye 2 veliki populyaciyi beregom Dnistra na teritoriyi doslidzhen v yakih takozh prohodyat procesi insulyarizaciyi Prilipche Hreshatik i Nagoryani Mihalkove Zagalom S pinnata na teritoriyi Bukovinskogo Peredkarpattya i Prut Dnistrovskogo mezhirichchya sporadichno poshirena na pivnichnih pivnichno shidnih shilah krutiznoyu vid 12 do 600 na nizkogir yah 260 515 m n r m Na zahidnij Ukrayini provodyatsya yiyi nasadzhennya dlya vvedennya v pidlisok na teritoriyi Nacionalnogo prirodnogo parku Kremenecki gori Praktichne vikoristannyaShe v serednovichchi S pinnata bula pov yazana z nizkoyu narodnih zvichayiv a inodi z religijnimi viruvannya mi yiyi viroshuvali ne tilki v sadah ale j bilya monastiriv Z yiyi nasinnya vigotovlyali rizni prikrasi Pid nazvoyu dzhondzholi vikoristovuyut soloni kvasheni ta marinovani yiyi butoni na Zakavkazzi v yakosti pripravi do riznih nacionalnih strav S pinnata ye visokodekorativnoyu roslinoyu prote ne nabula shirokogo vikoristannya v ozelenenni hocha v kulturi vidoma z 1596 roku S pinnata dekorativna pid chas cvitinnya koli yiyi rozhevuvato bili sucvittya nagaduyut yaponski lihtariki a takozh pid chas plodonoshennya Cej vid mozhe vikoristovuvatis v grupovih posadkah i yak soliter a takozh dlya zatrimuvannya shiliv OhoronaStaphylea pinnata ridkisnij paleogen neogenovij relikt Vona zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini i otrimala II kategoriyu ridkosti za kategoriyami ridkosti MSOP Walter Gillet 1998 nalezhit do grupi zagrozhuvanih taksoniv roslin Na teritoriyi Bukovinskogo Peredkarpattya pid ohoronoyu znahoditsya 1 lokalitet a na teritoriyi Prut Dnistrovskogo mezhirichchya 10 lokalitetiv Dlya krashogo zberezhennya S pinnata v prirodnih miscyah zrostannya slid pri provedenni rubok doglyadu viluchati shvidkorostuchi suputni vidi zokrema Sambucus nigra L yaki agresivno zahoplyuyut seredovishe i ne dopuskati virubuvannya kushiv S pinnata Mi proponuyemo vklyuchiti do skladu PZF nastupni lokaliteti S pinnata okolici sil Babino Prilipche ta Kostrizhivka ob yednavshi yih v odin zapovidnij ob yekt iz zapovidnim urochishem Hreshaticko Zvenyachinske urochishe Redya povnochlenna populyaciya de vidbuvayetsya nasinnyeve ponovlennya S pinnata dlya Bukovinskogo Peredkarpattya duzhe ridkisnij vid U harchuvanni U Turechchini Irani ta na Zakavkazzi butoni klokichki razom z molodimi pagincyami zbirayut i kvasyat yak kapustu oderzhuyuchi tak zvani dzhondzholi Svogo chasu yih vivozili za kordon yak pivdnya Rosiyi U Gruziyi ta Dagestani dzhondzholi ulyublena prismaka abo garnir do vsilyakih strav ta nayidkiv Nasinnya ciyeyi roslini za smakom desho podibne do fistashki z nogo dobuvayut oliyu Dostigli gorishki yidyat yak lasoshi Odna velika kilkist z yidenih gorishkiv zumovlyuye ponos Dekorativne znachennya Zavdyaki poniklim sucvittyam bilih kvitiv a she bilshe zavdyaki originalnim svoyeridnim plodam puhirchastim zdutim korobochkam roslina duzhe dekorativna Kultivuyetsya v parkah a na pivdni v lisosmugah Z kori vidobuvayut chervonu farbu Guculski zhinki nosili namista zrobleni iz zeren roslini yaki tezh nazivalis klokichkami GalereyaKush klokichki Kviti Plodi DzhondzholiDiv takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiStaphylea pinnata Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 Klokichka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 obstezheno teritoriyu Maslyatinskogo PNDV a same gori Vovchu ta Sokillya Nacionalnij prirodnij park Kremenecki gori ukr Procitovano 13 travnya 2019 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 ukr Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019 Provedeno tehnichne prijmannya kultur duba zvichajnogo z vvedennyam u pidlisok klokichki peristoyi Nacionalnij prirodnij park Kremenecki gori ukr Procitovano 27 chervnya 2019 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 73DzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Staphylea pinnataKolotichka 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 684 1000 ekz http irbis nbuv gov ua cgi bin irbis nbuv cgiirbis 64 exe C21COM S amp I21DBN REF amp P21DBN REF amp S21FMT fullwebr amp S21ALL 28 3C 3EA 3DDerevenko 20T 3C 3E 29 amp FT REQUEST amp FT PREFIX amp Z21ID amp S21STN 1 amp S21REF 10 amp S21CNR 20