Расу́л Гамза́тов (ав. Расул ХІамзатов; 8 вересня 1923, Дагестанської АРСР — 3 листопада 2003, Москва) — аварський поет, письменник, публіцист, перекладач, політичний діяч. Свої вірші писав переважно, майже виключно, аварською мовою.
Расул Гамзатов | |
---|---|
ав. ХIамзатил Расул | |
Народився | 8 вересня 1923[4][1][3] d, Хунзахський район, Дагестанська АРСР, РСФРР, СРСР |
Помер | 3 листопада 2003[1][2][3](80 років) Москва, Росія |
Країна | СРСР Росія[5] |
Діяльність | поет, письменник, прозаїк, публіцист, перекладач, політик, поет-пісняр |
Alma mater | Літературний інститут імені Горького (1950) |
Знання мов | російська і аварська |
Членство | СП СРСР |
Роки активності | з 1932 |
Напрямок | соціалістичний реалізм |
Жанр | вірш, d і вірш[d] |
Посада | d і народний депутат СРСР[d] |
Партія | КПРС |
Конфесія | іслам |
Нагороди | |
|
Біографія
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2019) |
Расул Гамзатов народився 8 вересня 1923 року в аварському аулі Цада Хунзахського району Дагестану в родині Гамзата Цадаси (1877—1951) — народного поета Дагестану.
Навчався в Аранінській середній школі. У 1939 році закінчив Аварське педагогічне училище. До 1941 року працював шкільним вчителем, потім — помічником режисера в театрі, журналістом в газетах і на радіо.
З 1945 по 1950 роки навчався в Літературному інституті імені А. М. Горького в Москві.
Обирався депутатом Верховної Ради Дагестанської АРСР, заступником Голови Президії Верховної Ради Дагестанської АРСР (1980—1990), депутатом і членом президії Верховної Ради СРСР. Кілька десятиліть був делегатом письменницьких з'їздів Дагестану, РРФСР і СРСР, членом бюро солідарності письменників країн Азії і Африки, членом Комітету з Ленінської і Державної премій СРСР, членом правління Радянського комітету захисту миру, заступником Голови Радянського комітету солідарності народів Азії і Африки.
Депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 6-11 скликань (1962—1989) від Дагестанської АРСР. У 1962—1966 роках і з 1971 року був членом Президії Верховної Ради СРСР. Народний депутат СРСР (1989—1991). Дійсний член Петровської академії наук і мистецтв.
У 1973 році підписав лист групи радянських письменників до редакції газети «Правда» про Солженіцина і Сахарова.
Помер 3 листопада 2003 року у Центральній клінічній лікарні міста Москви. Похований на старому мусульманському кладовищі в Тарки, біля підніжжя гори Тарки-Тау, поруч з могилою дружини.
Творча діяльність
Расул Гамзатов почав писати вірші в 1932 році, друкуватися — в 1937 році, в республіканській аварській газеті «Більшовик гір». Перша книга аварською мовою вийшла в 1943 році. Також він перекладав на аварську мову класичну і сучасну російську літературу, в тому числі О. С. Пушкіна і М. Ю. Лермонтова, В. В. Маяковського і С. О. Єсеніна.
В Літературному інституті ім. А. М. Горького Гамзатов познайомився і потоваришував з молодими поетами, Наумом Гребньовим, Яковом Козловським, Оленою Ніколаєвською, Володимиром Солоухіним, які почали перекладати його вірші на російську мову. Поеми і вірші Гамзатова перекладали також Ілля Сельвинський, Сергій Городецький, Семен Ліпкин, Яків Хелемський, Юлія Нейман, Роберт Рождественський, Андрій Вознесенський, Юнна Моріц, Юрій Агєєв, Дмитро Філімонов, Шапі Казієв, Марина Ахмедова-Колюбакіна, Сергій Соколкін. Науму Гребньову належить переклад особливо широко відомих «Журавлів», які стали піснею з ініціативи та у виконанні М. Н. Бернеса в 1969 році. Твори Гамзатова перекладені на десятки мов народів Росії і світу. Серед інших віршів Гамзатова, які стали піснями, широко відомі, наприклад, «Исчезли солнечные дни». З Гамзатовим тісно працювали багато композиторів, в тому числі Дмитро Кабалевський, Ян Френкель, Раймонд Паулс, Юрій Антонов, Олександра Пахмутова; серед виконавців пісень на його вірші — Анна Герман, Галина Вишневська, Муслім Магомаєв, Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв, Софія Ротару, Вахтанг Кікабідзе, Марк Бернес, Дмитро Хворостовський.
Расул Гамзатов неодноразово виступав на творчих вечорах лезгінськтх письменників, таких як Кіяс Меджидов, Алірза Саїдов, Шах-Емір Мурадов, Байрам Салімов, був близьким другом народного художника Дагестану Салавата Салаватова, який намалював обкладинку до однієї з його грамплатівок і серію портретів його батька — Гамзата Цадаси, тісно спілкувався з Йосипом Кобзоном і Євгеном Примаковим.
Р. Гамзатов був членом редколегії журналів «Новый Мир», «Дружба народов», газет «Литературная газета», «Литературная Россия», інших газет і журналів. З 1951 року і до кінця життя очолював письменницьку організацію Дагестану.
Видано десятки його поетичних, прозових і публіцистичних книг аварською, російською і десятками інших мовах Дагестану, Кавказу і всього світу.
Нагороди
Народний поет Дагестанської АРСР (1959). Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Ленінської (1963), Сталінської премії третього ступеня (1952), премії РРФСР ім. Горького (1980). Кавалер 4-х орденів Леніна (1960, 1973, 1974, 1983).
Орден Святого апостола Андрія Первозванного (8 вересня 2003) — за видатний внесок у розвиток вітчизняної літератури та активну громадську діяльність.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Енциклопедія Брокгауз
- Гамзатов Расул Гамзатович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- LIBRIS — 2013.
- Указ Президента Российской Федерации № 1040 от 8 сентября 2003 года «О награждении орденом Святого апостола Андрея Первозванного Гамзатова Р. Г.»[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
Див. також
- 7509 Гамзатов — астероїд, названий на честь цього чоловіка.
Посилання
- (рос.)
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gamzatov Rasu l Gamza tov av Rasul HIamzatov 8 veresnya 1923 Dagestanskoyi ARSR 3 listopada 2003 Moskva avarskij poet pismennik publicist perekladach politichnij diyach Svoyi virshi pisav perevazhno majzhe viklyuchno avarskoyu movoyu Rasul Gamzatovav HIamzatil RasulNarodivsya8 veresnya 1923 1923 09 08 4 1 3 d Hunzahskij rajon Dagestanska ARSR RSFRR SRSRPomer3 listopada 2003 2003 11 03 1 2 3 80 rokiv Moskva RosiyaKrayina SRSR Rosiya 5 Diyalnistpoet pismennik prozayik publicist perekladach politik poet pisnyarAlma materLiteraturnij institut imeni Gorkogo 1950 Znannya movrosijska i avarskaChlenstvoSP SRSRRoki aktivnostiz 1932Napryamoksocialistichnij realizmZhanrvirsh d i virsh d Posadad i narodnij deputat SRSR d PartiyaKPRSKonfesiyaislamNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2019 Rasul Gamzatov narodivsya 8 veresnya 1923 roku v avarskomu auli Cada Hunzahskogo rajonu Dagestanu v rodini Gamzata Cadasi 1877 1951 narodnogo poeta Dagestanu Navchavsya v Araninskij serednij shkoli U 1939 roci zakinchiv Avarske pedagogichne uchilishe Do 1941 roku pracyuvav shkilnim vchitelem potim pomichnikom rezhisera v teatri zhurnalistom v gazetah i na radio Z 1945 po 1950 roki navchavsya v Literaturnomu instituti imeni A M Gorkogo v Moskvi Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi Dagestanskoyi ARSR zastupnikom Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi Dagestanskoyi ARSR 1980 1990 deputatom i chlenom prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Kilka desyatilit buv delegatom pismennickih z yizdiv Dagestanu RRFSR i SRSR chlenom byuro solidarnosti pismennikiv krayin Aziyi i Afriki chlenom Komitetu z Leninskoyi i Derzhavnoyi premij SRSR chlenom pravlinnya Radyanskogo komitetu zahistu miru zastupnikom Golovi Radyanskogo komitetu solidarnosti narodiv Aziyi i Afriki Deputat Radi Soyuzu Verhovnoyi Radi SRSR 6 11 sklikan 1962 1989 vid Dagestanskoyi ARSR U 1962 1966 rokah i z 1971 roku buv chlenom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Dijsnij chlen Petrovskoyi akademiyi nauk i mistectv U 1973 roci pidpisav list grupi radyanskih pismennikiv do redakciyi gazeti Pravda pro Solzhenicina i Saharova Pomer 3 listopada 2003 roku u Centralnij klinichnij likarni mista Moskvi Pohovanij na staromu musulmanskomu kladovishi v Tarki bilya pidnizhzhya gori Tarki Tau poruch z mogiloyu druzhini Tvorcha diyalnistRasul Gamzatov pochav pisati virshi v 1932 roci drukuvatisya v 1937 roci v respublikanskij avarskij gazeti Bilshovik gir Persha kniga avarskoyu movoyu vijshla v 1943 roci Takozh vin perekladav na avarsku movu klasichnu i suchasnu rosijsku literaturu v tomu chisli O S Pushkina i M Yu Lermontova V V Mayakovskogo i S O Yesenina V Literaturnomu instituti im A M Gorkogo Gamzatov poznajomivsya i potovarishuvav z molodimi poetami Naumom Grebnovim Yakovom Kozlovskim Olenoyu Nikolayevskoyu Volodimirom Solouhinim yaki pochali perekladati jogo virshi na rosijsku movu Poemi i virshi Gamzatova perekladali takozh Illya Selvinskij Sergij Gorodeckij Semen Lipkin Yakiv Helemskij Yuliya Nejman Robert Rozhdestvenskij Andrij Voznesenskij Yunna Moric Yurij Agyeyev Dmitro Filimonov Shapi Kaziyev Marina Ahmedova Kolyubakina Sergij Sokolkin Naumu Grebnovu nalezhit pereklad osoblivo shiroko vidomih Zhuravliv yaki stali pisneyu z iniciativi ta u vikonanni M N Bernesa v 1969 roci Tvori Gamzatova perekladeni na desyatki mov narodiv Rosiyi i svitu Sered inshih virshiv Gamzatova yaki stali pisnyami shiroko vidomi napriklad Ischezli solnechnye dni Z Gamzatovim tisno pracyuvali bagato kompozitoriv v tomu chisli Dmitro Kabalevskij Yan Frenkel Rajmond Pauls Yurij Antonov Oleksandra Pahmutova sered vikonavciv pisen na jogo virshi Anna German Galina Vishnevska Muslim Magomayev Josip Kobzon Valerij Leontyev Sofiya Rotaru Vahtang Kikabidze Mark Bernes Dmitro Hvorostovskij Rasul Gamzatov neodnorazovo vistupav na tvorchih vechorah lezginskth pismennikiv takih yak Kiyas Medzhidov Alirza Sayidov Shah Emir Muradov Bajram Salimov buv blizkim drugom narodnogo hudozhnika Dagestanu Salavata Salavatova yakij namalyuvav obkladinku do odniyeyi z jogo gramplativok i seriyu portretiv jogo batka Gamzata Cadasi tisno spilkuvavsya z Josipom Kobzonom i Yevgenom Primakovim R Gamzatov buv chlenom redkolegiyi zhurnaliv Novyj Mir Druzhba narodov gazet Literaturnaya gazeta Literaturnaya Rossiya inshih gazet i zhurnaliv Z 1951 roku i do kincya zhittya ocholyuvav pismennicku organizaciyu Dagestanu Vidano desyatki jogo poetichnih prozovih i publicistichnih knig avarskoyu rosijskoyu i desyatkami inshih movah Dagestanu Kavkazu i vsogo svitu NagorodiNarodnij poet Dagestanskoyi ARSR 1959 Nagorodzhenij medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Geroj Socialistichnoyi Praci 1974 Laureat Leninskoyi 1963 Stalinskoyi premiyi tretogo stupenya 1952 premiyi RRFSR im Gorkogo 1980 Kavaler 4 h ordeniv Lenina 1960 1973 1974 1983 Orden Svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo 8 veresnya 2003 za vidatnij vnesok u rozvitok vitchiznyanoyi literaturi ta aktivnu gromadsku diyalnist PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gamzatov Rasul Gamzatovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 LIBRIS 2013 d Track Q1798125 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii 1040 ot 8 sentyabrya 2003 goda O nagrazhdenii ordenom Svyatogo apostola Andreya Pervozvannogo Gamzatova R G nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Div takozh7509 Gamzatov asteroyid nazvanij na chest cogo cholovika Posilannya ros Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi