Медіакультура — сукупність інформаційно-комунікаційних засобів, що функціонують у суспільстві, знакових систем, елементів культури комунікації, збирання, виробництва, передачі та аналізу інформації, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом у цілому. На особистісному рівні медіакультура означає здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі.
Тлумачення терміну
Медіакультура - тип культури інформаційного суспільства, що є посередником між суспільством і державою, соціумом і владою. Вона об’єднує в собі всі види аудіовізуального мистецтва. Незважаючи на широке застосування термін досі не набув статусу енциклопедичного.
Медіа (від латинського "media", "medium" , що означає посередник) - цей термін був введений XX століття для позначення феномена "масової культури", "масової комунікації". Одним з перших його почав застосовувати канадський соціолог М. Маклюен в контексті досліджень для позначення різних засобів комунікації.
Простір медіакультури існує не тільки на основі виробництва і розповсюдження образів - це лише одна частина, що робить його можливим, - але й за рахунок циклу "повідомлення - залучення до комунікації". Залучення до комунікації є умовою і результатом споживання повідомлення, а виробництво повідомлення є умовою і результатом такого залучення. У більш традиційних термінах - це взаємообмін "інформацією" та "інтересами": з одного боку, люди (аудиторія) сприймають як цікаві або корисні в першу чергу ті повідомлення, які вважають або відчувають такими, що мають відношення до них особисто, і на них вони "виявляють попит", з іншого боку, виробництво медіапродукції не тільки орієнтується на інтерес публіки, а й спонукається реальними інтересами, перш за все, політичними і економічними інтересами спільнот, груп, інстанцій та особистостей.
Медіакультура характеризується інтенсивністю інформаційного потоку (аудіовізуального: телебачення, кіно, відео, комп’ютерної графіки), це засоби комплексного освоєння людиною навколишнього світу в його соціальних, моральних, психологічних, художніх, інтелектуальних аспектах.
Російський дослідник Н. Кирилова визначає медіакультуру як «сукупність інформаційно-комунікативних засобів, вироблених людством у ході культурно-історичного розвитку, що сприяють формуванню суспільної свідомості та соціалізації особистості».
Термін "медіакультура" може розумітися також як:
1) сукупність матеріальних та інтелектуальних цінностей у сфері медіа, а також історично визначена система їх відтворення та функціонування в соціумі;
2) по відношенню до аудиторії медіакультура може виступати системою рівнів розвитку особистості людини, здатної сприймати, аналізувати, оцінювати медіатексти, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання у галузі медіа.
Генезис даного феномену дозволяє розглянути медіакультуру в історичній репрезентації, в контексті соціального функціонування і як знакову систему, тобто як певний "код", за допомогою якого передається інформація про світ, що оточує людину каналами масової комунікації
Аналіз специфіки медіакультури
Аналізом медіакультури та її впливу на соціум у ХХ столітті займалися такі зарубіжні дослідники, як Р. Барт, Д. Белл, В. Беньямін, Г. Маркузе, Х. Ортега-і-Гассет, Ю., К. Леві-Стросс, Д. Рашкофф та ін.
У Росії та Україні проблему медіакультури досліджували представники семіотики, мовознавства, психології (М. Бахтін, В. Біблер Ю. Тинянов, Л. Виготський, Ю. Лотман, В. Міхалковіч, М. Ямпольський, А. Якимович та ін.).
Медіакультура пов'язана з аудіозуальними матеріалами, завдяки яким людина (споживач інформації) отримує, аналізує, передає інформацію. Медіакультура не може існувати без а)візуальних технологій, б) аудіовізуальних технологій.
За візуальними технологіями мається на увазі будь-який пристрій для передачі та перегляду візуальної інформації, від картини в галереї до телебачення та мережі Інтернет. Тобто медіа культура включає у себе такий елемент як візуальна культура, яка є сукупністю візуальних матеріалів та засобів, що допомагають інтерпретувати та передавати візуальну інформацію, будь то певні носії чи канали комунікацїї.
До аудіовізуальних технологій відносяться пристрої для передачі відеоматеріалів.
Медіакультура стала всепроникним явищем завдяки технологічному прогресу та появи Інтернету. Завдяки соціальним мережам та можливості миттєвого передання фото/відео/текстових матеріалів через спеціальні додатки на телефонах, планшетах та інших пристроях. Тепер для людей, які працюють в науковій сфері, пов'язаних з літературним, образотворчим мистецтвом, кінематографом і медійних дослідженнях, соціології та інших аспектах візуалізації даних створюється можливість для міждисциплінарної роботи. Студент може отримати інформацію та зробити аналіз даних при дослідженні різних областей знань не виходячи з дому.
Людський досвід тепер більш візуалізовані ніж будь-коли раніше. Багато в чому люди в даний час користуються візуальними матеріалами та аудіовізуальними засобами інформації. Журналісти, блогери, медики, вчителі та звичайні люди постійно створюють візуальну та аудіовізуальну інформацію, передають її та аналізують.
Наприклад, ми постійно стикаємося з банерами та рекламою в соціальних мережах. Іноді ми не замислюємося над тим, що ми постійно її аналізуємо. Відтак, до одної реклами ми ставимося позитивно, а до іншої негативно, тобто ми постійно перебуваємо під інформаційним впливом візуальних матеріалів. Текст може змусити нас сміятися, картинка плакати, а відео з музичнім рядом викличе іншу емоцію. Таким чином візуальні, аудіальні та аудіовізуальні матеріали мають різні прямі або непрямі посили, які вловлюються та інтерпретуються споживачами.
Слід зауважити, що поширення аудіовізуальних матеріалів, вимагає нових засобів інтерпретації інформації.
Західна культура послідовно приносила усне слово як вищу форму інтелектуальної практики і сприймала візуальні уявлення як другорядні ілюзії ідей. Однак, проте, поява візуальної культури як суб'єкта заперечила цю гегемонію, розвиваючи те, що Мітчелл назвав «теорію картини». У цій відомій західної філософії і науці тепер використовується образотворча, а не текстова модель світу, яка являє собою серйозну проблему для подання світу як письмового тексту, який домінував в настільки інтелектуальному обговоренні після таких лінгвістичних рухів, як структуралізм і постструктуралізм.
Теорія картинки та текстуальність[недоступне посилання з липня 2019]
На думку Мітчелла, теорія картини виникає з усвідомлення того, що практика спостереження може бути настільки ж глибокою проблемою, як різні форми читання (дешифрування, декодування, інтерпретація тощо) і що «візуальний досвід» людини або її «візуальна грамотність» не можуть бути повною мірою пояснені в моделі текстуальності, автором якої є дослідник Граціа.
Науковець пояснює, що текстуальність стосується не лише переданої за допомогою писемності інформації, але й також включає в себе розташування та порядок слів у реченнях, а також тлумачення читача. Граціа зазначає, що е існує чіткого набору формул для опису текстуальності тексту, оскільки це не проста процедура.
І зміст, закладений автором тексту/зображення або іншого елементу відображення певної реальності, не завжди буде чітко розумітися читачеві (декодувальнику), оскільки тут може грати роль існування певного «візуального досвіду». Наприклад, якщо ми почнемо читати трилогію з другої частини, то ми не зрозуміємо зміст, закладений автором. Відтак, ми розпочинаємо з першої частини книги, щоби зрозуміти чи цікаво нам, який там сюжет та основна ідея.
Текстуальність, як одна із літературних теорій, полягає у визначенні змісту певного тексту. Баррі описує це як "структуралістський підхід до літератури, відбувається постійний перехід від інтерпретації індивідуального літературного твору та паралельний привід до розуміння більших, абстрактних структур, що їх містять".
Кожна форма візуального матеріалу складається з власних індивідуальних та особистих характеристик. Таким чином для того, щоб сформулювати думку з приводу певного виду візуального матеріалу, зробити його детальний аналіз, необхідно ознайомитися з літературою та посібниками на цю тематику.
Інший погляд на текстуальність був висунутий Рейном Раудом, згідно з яким кожен текст складається із упорядкованих наборів слів пов'язані один з одним і походять з попередньо узгодженими способами інтерпретації". Основою текстуальності є базовий набір текстів (або візуальних матеріалів), ознайомившись з якими, людина зможе надати інтерпретацію необхідному явищу. Такі тексти та візуальні матеріали відносяться до необхідних, для набуття певного роду компетенції особи чи кола осіб. Тобто для того, щоби опанувати вищу математику, слід почати з математичних основ, які можна вивчити завдяки інформації, що містяться у посібниках з математики, на спеціалізованих сайтах у вигляді відео роликів. Роу зазначає також, що існує безліч видів знань, стандартів і кодів, які в різній мірі поширюються носіями певної культури (або певного кола інтересів). За словами Рау, дана модель доповнює модель культурної практики, в якій виробництво, розподіл та передача сенсу розглядаються в контексті індивідуальної участі та діяльності, тоді як текстуальність обов'язково поділяється і сприймається її носіями як об'єктивна, хоч і симулятивно побудована, реальність.
У той час як ті, хто вже працює над візуальними ЗМІ зазначають, що картина світу не може бути чисто візуальною, але, тим не менш, візуальні матеріали домінують і є основним джерелом поширення інформації у масове споживання.
Переважання візуального зробило розподіл що між минулим і сучасним (постмодерном). Як передбачав Джеффрі Батхен, у постмодерні (теперішнім) буде розкладання кордонів отримання та передачі інформації. Його передбачення справдилися, завдяки тому, що отримання інформації стало тепер звичним і доступним за допомогою сучасних технологій. Зате розвиток технологій відображення та передання візуальної інформації стало однією фундаментальних умов для розвитку візуальної культури у сучасності.
Таким чином, медіакультура має таку історію, яка, на сьогоднішній день потребує більшого та глибшого вивчення. Найбільше від невизначеності історії терміну та значення страждають дослідники та ті, хто у своїх працях використовують термін медіакультура. Загалом, не існує єдиного визначення та змісту, що, відповідно, робить його трохи більше, ніж модним словом.
Для деяких критиків візуальна культура - це просто «історія образів», оброблених за допомогою семіотичного аналізу.
Для інших це засіб створення соціології візуальної культури, яка встановить "соціальну теорію наочності" (Jenks 1995: 1). Цей підхід, мабуть, відкритий для обвинувачення в тому, що візуальному мистецтву надана штучна незалежність від інших почуттів, які мало впливають на реальний досвід.
Ролан Барт вважає, що візуальна культура має міждисциплінарний характер. «Щоб займатися міждисциплінарною роботою, недостатньо взяти тему і орієнтуватися на науки, які займаються нею. Міждисциплінарне дослідження [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.], за його словами, полягає у створенні нового об'єкта, який не належить жодній науковій дисципліні. Як писав науковий критик у галузі комунікаційних досліджень Мак Неір, робота над створенням візуального матеріалу веде високого рівня невизначеності, ризику та незалежності.
Візуалізація
Однією з найяскравіших особливостей медіакультури є візуалізація речей, які самі по собі не є візуальними. Замість того, щоб короткозоро фокусуватися на візуальному ефекті, виключаючи всі інші почуття, як часто стверджується, візуальна культура розглядає, чому сучасна і постмодерністська культура робить наголос на візуалізацію зорового сприйняття. Серед перших, хто звернув увагу на розвиток візуалізації, був німецький філософ Мартін Гайдеггер. Він зазначив, що картина світу не означає сам світ, а світ картиною, що відрізняє сутність сучасної епохи від минулого.
Існує два типи візуалізації. Перший спосіб - це уява. Для цього створюється детальний детальний образ певного явища.
Другий тип візуалізації - процес візуалізації. Це певні кроки для реалізації візуального образу та способу його транслювання
«Візуальна культура» - це приватна область поняття «культура», що розвиває здібності сприйняття візуальних образів, вміння їх аналізувати, інтерпретувати, оцінювати, зіставляти, представляти, створювати на цій основі індивідуальні художні образи. Візуальна культура сьогодні охоплює такі об'єкти культури, як кіно, телебачення, фотографія, концептуальне мистецтво, «public art», малюнок, фотографія, живопис, театр, відео-арт, реклама, рекламні ролики, дизайн, вебдизайн, відеоігри, мода, графіті і т.д. [1, с.113].
Візуальна культура пов'язує воєдино кілька реальностей: реальність видиму, віртуальну (мислиму і візуалізовану) і інтуїтивну, яка ще не знайшла певного образного вираження.
Візуальну культуру ми можемо назвати успадкованою, але не генетично, а за допомогою виховання і перебування в середовищі, насиченою її знаками.
На думку антропологів, візуальна культура складається з чотирьох елементів:
1.Поняття. Вони містяться головним чином у мові. Завдяки їм ставати можливим упорядкувати досвід людей (форма, колір, смак предметів).
2.Співвідношення. Візуальна культура не тільки виділяє ті чи інші частини світу за допомогою понять, але також виявляє, як ці складові частини пов'язані між собою - у просторі і часі, за значенням, на основі причинного обумовленості.
3.Цінності. Цінності - це загальноприйняті переконання щодо цілей, до яких людина повинна прагнути. Вони складають основу моральних принципів.
4. Права. Ці елементи регулюють поведінку людей відповідно до цінностей візуальної культури. Цінності не тільки самі мають потребу в обґрунтуванні, а й можуть служити обґрунтуванням [3, 62].
Таким чином, візуальна культура - нове міждисциплінарний напрямок, що виник на перетині філософії, теорії культури, соціології та мистецтвознавства, центральною проблемою якого є дослідження культурної логіки «постмодерністського», «мас-медійного», «візуального» повороту. Візуальна культура сьогодні стає домінуючою формою медіакультури як такої.
Сучасні теоретики медіакультури говорять про навчальну силу саме візуальних образів, переданих через джерела масової комунікації: художник може передати думку лише за допомогою зображення, користуючись мовою свого мистецтва. Кожна мова базується на певних принципах, має унікальну будову системи і особливості.
При розгляданні творів мистецтва людське сприйняття будується багато в чому на внутрішній емоційній реакції. Через зір та слух твір вводиться в систему наявних цінностей, в процесі розглядання воно багаторазово посилюється асоціативними зв'язками. В результаті виявляється, що «зображення самі по собі набагато менш сильні, ніж отримане враження від них». Таким чином, метою візуальної складової медіакультури є збагачення внутрішнього світу людини візуальними образами, розкриття здібностей до створення власних зримих об'єктів.
Медіакультура залежить від сучасної тенденції до візуалізації існування. Ця візуалізація робить сучасний період радикально відмінним від стародавнього і «середньовічного світу [ 5 грудня 2017 у Wayback Machine.], в якому світ розуміється як книга. Що ще більш важливо, картини розглядалися не як уявлення, а штучні конструкції, які тісно пов'язані або навіть ідентичні цьому об'єкту. Для прикладу, для Візантійської церкви ікона була святою та не піддавалась копіюванню та розповсюдженню.
На відміну від цього, сучасний період робить незліченні репродукції його образів, які стали відрізнятись один від одного в тому, що Вальтер Беньямін назвав «епохою механічного відтворення». Така візуалізація, завжди загальна, тепер стала практично обов'язковою.
На сьогодні одним з ключових завдань медіакультури є розуміння того, як складаються складні візуальні матеріали (фото, анімаційні зображення тощо)
Медіакультура звертає нашу увагу на структуровані формальні параметри перегляду, такі як кіно і художня галерея, до центральної частини візуального досвіду в повсякденному житті. В даний час різні уявлення про перегляд і зоровому сприйнятті течуть як всередині, так і між усіма різними візуальними субдисциплін. Зрозуміло, має сенс розрізняти. Наші відносини змінюються в залежності від того, чи будемо ми дивитися фільм в кінотеатрі або відвідувати художню виставку. Однак більша частина нашого візуального досвіду має місце в стороні від цих формально структурованих моментів погляду.
Так само, як культурні дослідження намагалися зрозуміти, як люди створюють сенс з споживання масової культури, так і візуальна культура ставить пріоритет повсякденному досвіду глядача від моментального знімка до відео ролика і ,навіть, в художній виставці та блокбастерів.
Тепер зображення, відео більше не індексує реальність, тому що всі знають, що вони можуть бути маніпулятивними, тобто викривлювати реальність. З парадоксами візуальних матеріалів стикався кожен, хто переглядав науково-фантастичні стрічки про прибульців або мультики про чарівних створінь. Ці віртуальні ефекти постмодерністського образу постійно оточують нас, формують наше світосприйняття.
Тому, ми маємо розуміти, що медіакультура - це не тільки середовище інформаційної та масової культури. Воно пропонує чуттєву безпосередність, яка не може конкурувати з друкованими засобами масової інформації: саме той розум, який робить різноманітні візуальні образи чіткішими за тексти.
Завдання медіакультури
Медіакультура спрямована на розмиття кордонів традиційних академічних дисциплін. Тобто медіакультуру слід сприймати як візуальну тактику для на розумінні реакції індивідів та груп індивідів на візуальне середовище (візуальні матеріали, що оточують нас, їх посили та канали, через які вони впливають на осіб). Таким чином медіакультура вийшла за академічні рамки та застосовується у повсякденному житті, часто не усвідомлено. Тому кожна особа має знати про явище медіакультури та вміти його застосовувати для виявлення достовірних даних, критично оцінювати інформацію та не бути обдуреними завдяки маніпулятивним .
Література
- Барт Р. Міфології / пер., вступ. ст. и коммент. С. Н. Зенкіна / Ролан Барт; [пер. с франц. С. Н. Зенкіна]. - М. : Ви-во ім. Сабашнікових, 1996. - 312 с.
- Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. (под ред. Иноземцева В. Л.) / Д. Белл. - М. : Академия, 2004. - 788 с.
- Бжезінський З. Вибір. Світове панування або глобальне лідерство / З. Бжезінський. - М. : Міжнародні відносини, 2004. - 288 с.
- Библер В. С. На гранях логики культуры : книга избранных очерков. / В. С. Библер. - М. : Русское феноменологическое общество, 1997. - 440 с.
- Борев В. Ю., Коваленко А. В. Культура и массовая коммуникация / В. Ю. Борев, А. В. Коваленко. - М. : Наука, 1986. - 303 с.
- Виготський Л. С. Психологія мистецтва / Л. С. Виготський. - К. : Мистецтво, 1968. - 576 с.
- Гуревич П. С. Культурологія / П. С. Гуревич. - М. : ВЛАДОС, 1996. - 336 с.
- Каган М. С. Філософія культури / М. С. Каган. - СПб., 1996. - 416 с.
- Капралов Г. А. Людина та міф / Капралов Г. А. - М. : Мистецтво, 1984. - 397 с.
- Кармін А. С. Культурологія / А. С. Кармін. - СПб. : Лань, 2003. - 928 с.
- Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура / Мануэль Кастельс. - М. : ГУ-ВШЭ, 2000. - 608 с.
- Кирилова Н. Б. Медіакультура: від модерну до постмодерну / Н. Б. Кириллова. - М. : Академічний проект, 2005. - 448 с.
- Коган Л. Н. Теория культуры / Л. Н. Коган. - Екатеринбург : УРГУ, 1994. - 362 с.
- Лотман Ю. М. Культура и взрыв / Ю. М. Лотман. - М. : Прогресс Гнозис, 1992. - 270 с.
- Лотман Ю. М. Об искусстве / Ю. М. Лотман. - СПб. : Искусство, 1994. - 288 с.
- Луман Н. Реальность массмедиа / Никлас Луман. - М. : Праксис, 2005. - 256 с.
- Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека / Маршалл Маклюэн. - М. : Кучко-во поле, 2007. - 464 с.
- Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: навчально-методичний посібник / За ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. — К. : Міленіум, 2010. — 440 с.
- Михалкович В. И. Изобразительный язык средств массовой коммуникации / В. И. Михалкович. - М. : Наука, 1986. - 222 с.
- Тоффлер Е. Метаморфози влади / Елвін Тоффлер. - М. : АСТ, 2003. - 669 с.
- Хейзинга Йохан. Homo Ludens. Человек играющий / Хейзинга Йохан. - М. : Айрис-Пресс, 2003. - 487 с.
- Харрис Р. Психология массовых коммуникаций / Р. Харрис. - СПб. : Прайм-Еврознак, М. : Олма- Пресс, 2001. - 448 с.
- Batchen, G. Burning with Desire: The Conception of Photography / G. Batchen. – London : MIT Press, 1999. – 286 c.
- Gracia, J. E. A Theory of Textuality / J. E. Gracia. – New York : SUNY Press, 1995. – 309 c.
- McNair, B. An Introduction to Political Communication / B. McNair. – London : Routledge, 1995. – 213 c.
- Rein, Raud. Meaning in Action: Outline of an Integral Theory of Culture / Raud. Rein. – London : Polity Pres, 2016. – 112 c.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mediakultura sukupnist informacijno komunikacijnih zasobiv sho funkcionuyut u suspilstvi znakovih sistem elementiv kulturi komunikaciyi zbirannya virobnictva peredachi ta analizu informaciyi a takozh kulturi yiyi sprijmannya socialnimi grupami ta sociumom u cilomu Na osobistisnomu rivni mediakultura oznachaye zdatnist lyudini efektivno vzayemodiyati z mas media adekvatno povoditisya v informacijnomu seredovishi Tlumachennya terminuMediakultura tip kulturi informacijnogo suspilstva sho ye poserednikom mizh suspilstvom i derzhavoyu sociumom i vladoyu Vona ob yednuye v sobi vsi vidi audiovizualnogo mistectva Nezvazhayuchi na shiroke zastosuvannya termin dosi ne nabuv statusu enciklopedichnogo Media vid latinskogo media medium sho oznachaye poserednik cej termin buv vvedenij XX stolittya dlya poznachennya fenomena masovoyi kulturi masovoyi komunikaciyi Odnim z pershih jogo pochav zastosovuvati kanadskij sociolog M Maklyuen v konteksti doslidzhen dlya poznachennya riznih zasobiv komunikaciyi Prostir mediakulturi isnuye ne tilki na osnovi virobnictva i rozpovsyudzhennya obraziv ce lishe odna chastina sho robit jogo mozhlivim ale j za rahunok ciklu povidomlennya zaluchennya do komunikaciyi Zaluchennya do komunikaciyi ye umovoyu i rezultatom spozhivannya povidomlennya a virobnictvo povidomlennya ye umovoyu i rezultatom takogo zaluchennya U bilsh tradicijnih terminah ce vzayemoobmin informaciyeyu ta interesami z odnogo boku lyudi auditoriya sprijmayut yak cikavi abo korisni v pershu chergu ti povidomlennya yaki vvazhayut abo vidchuvayut takimi sho mayut vidnoshennya do nih osobisto i na nih voni viyavlyayut popit z inshogo boku virobnictvo mediaprodukciyi ne tilki oriyentuyetsya na interes publiki a j sponukayetsya realnimi interesami persh za vse politichnimi i ekonomichnimi interesami spilnot grup instancij ta osobistostej Mediakultura harakterizuyetsya intensivnistyu informacijnogo potoku audiovizualnogo telebachennya kino video komp yuternoyi grafiki ce zasobi kompleksnogo osvoyennya lyudinoyu navkolishnogo svitu v jogo socialnih moralnih psihologichnih hudozhnih intelektualnih aspektah Rosijskij doslidnik N Kirilova viznachaye mediakulturu yak sukupnist informacijno komunikativnih zasobiv viroblenih lyudstvom u hodi kulturno istorichnogo rozvitku sho spriyayut formuvannyu suspilnoyi svidomosti ta socializaciyi osobistosti Termin mediakultura mozhe rozumitisya takozh yak 1 sukupnist materialnih ta intelektualnih cinnostej u sferi media a takozh istorichno viznachena sistema yih vidtvorennya ta funkcionuvannya v sociumi 2 po vidnoshennyu do auditoriyi mediakultura mozhe vistupati sistemoyu rivniv rozvitku osobistosti lyudini zdatnoyi sprijmati analizuvati ocinyuvati mediateksti zajmatisya mediatvorchistyu zasvoyuvati novi znannya u galuzi media Genezis danogo fenomenu dozvolyaye rozglyanuti mediakulturu v istorichnij reprezentaciyi v konteksti socialnogo funkcionuvannya i yak znakovu sistemu tobto yak pevnij kod za dopomogoyu yakogo peredayetsya informaciya pro svit sho otochuye lyudinu kanalami masovoyi komunikaciyiAnaliz specifiki mediakulturiAnalizom mediakulturi ta yiyi vplivu na socium u HH stolitti zajmalisya taki zarubizhni doslidniki yak R Bart D Bell V Benyamin G Markuze H Ortega i Gasset Yu K Levi Stross D Rashkoff ta in U Rosiyi ta Ukrayini problemu mediakulturi doslidzhuvali predstavniki semiotiki movoznavstva psihologiyi M Bahtin V Bibler Yu Tinyanov L Vigotskij Yu Lotman V Mihalkovich M Yampolskij A Yakimovich ta in Mediakultura pov yazana z audiozualnimi materialami zavdyaki yakim lyudina spozhivach informaciyi otrimuye analizuye peredaye informaciyu Mediakultura ne mozhe isnuvati bez a vizualnih tehnologij b audiovizualnih tehnologij Za vizualnimi tehnologiyami mayetsya na uvazi bud yakij pristrij dlya peredachi ta pereglyadu vizualnoyi informaciyi vid kartini v galereyi do telebachennya ta merezhi Internet Tobto media kultura vklyuchaye u sebe takij element yak vizualna kultura yaka ye sukupnistyu vizualnih materialiv ta zasobiv sho dopomagayut interpretuvati ta peredavati vizualnu informaciyu bud to pevni nosiyi chi kanali komunikacyiyi Do audiovizualnih tehnologij vidnosyatsya pristroyi dlya peredachi videomaterialiv Mediakultura stala vseproniknim yavishem zavdyaki tehnologichnomu progresu ta poyavi Internetu Zavdyaki socialnim merezham ta mozhlivosti mittyevogo peredannya foto video tekstovih materialiv cherez specialni dodatki na telefonah planshetah ta inshih pristroyah Teper dlya lyudej yaki pracyuyut v naukovij sferi pov yazanih z literaturnim obrazotvorchim mistectvom kinematografom i medijnih doslidzhennyah sociologiyi ta inshih aspektah vizualizaciyi danih stvoryuyetsya mozhlivist dlya mizhdisciplinarnoyi roboti Student mozhe otrimati informaciyu ta zrobiti analiz danih pri doslidzhenni riznih oblastej znan ne vihodyachi z domu Lyudskij dosvid teper bilsh vizualizovani nizh bud koli ranishe Bagato v chomu lyudi v danij chas koristuyutsya vizualnimi materialami ta audiovizualnimi zasobami informaciyi Zhurnalisti blogeri mediki vchiteli ta zvichajni lyudi postijno stvoryuyut vizualnu ta audiovizualnu informaciyu peredayut yiyi ta analizuyut Napriklad mi postijno stikayemosya z banerami ta reklamoyu v socialnih merezhah Inodi mi ne zamislyuyemosya nad tim sho mi postijno yiyi analizuyemo Vidtak do odnoyi reklami mi stavimosya pozitivno a do inshoyi negativno tobto mi postijno perebuvayemo pid informacijnim vplivom vizualnih materialiv Tekst mozhe zmusiti nas smiyatisya kartinka plakati a video z muzichnim ryadom vikliche inshu emociyu Takim chinom vizualni audialni ta audiovizualni materiali mayut rizni pryami abo nepryami posili yaki vlovlyuyutsya ta interpretuyutsya spozhivachami Slid zauvazhiti sho poshirennya audiovizualnih materialiv vimagaye novih zasobiv interpretaciyi informaciyi Zahidna kultura poslidovno prinosila usne slovo yak vishu formu intelektualnoyi praktiki i sprijmala vizualni uyavlennya yak drugoryadni ilyuziyi idej Odnak prote poyava vizualnoyi kulturi yak sub yekta zaperechila cyu gegemoniyu rozvivayuchi te sho Mitchell nazvav teoriyu kartini U cij vidomij zahidnoyi filosofiyi i nauci teper vikoristovuyetsya obrazotvorcha a ne tekstova model svitu yaka yavlyaye soboyu serjoznu problemu dlya podannya svitu yak pismovogo tekstu yakij dominuvav v nastilki intelektualnomu obgovorenni pislya takih lingvistichnih ruhiv yak strukturalizm i poststrukturalizm Teoriya kartinki ta tekstualnist nedostupne posilannya z lipnya 2019 Na dumku Mitchella teoriya kartini vinikaye z usvidomlennya togo sho praktika sposterezhennya mozhe buti nastilki zh glibokoyu problemoyu yak rizni formi chitannya deshifruvannya dekoduvannya interpretaciya tosho i sho vizualnij dosvid lyudini abo yiyi vizualna gramotnist ne mozhut buti povnoyu miroyu poyasneni v modeli tekstualnosti avtorom yakoyi ye doslidnik Gracia Naukovec poyasnyuye sho tekstualnist stosuyetsya ne lishe peredanoyi za dopomogoyu pisemnosti informaciyi ale j takozh vklyuchaye v sebe roztashuvannya ta poryadok sliv u rechennyah a takozh tlumachennya chitacha Gracia zaznachaye sho e isnuye chitkogo naboru formul dlya opisu tekstualnosti tekstu oskilki ce ne prosta procedura I zmist zakladenij avtorom tekstu zobrazhennya abo inshogo elementu vidobrazhennya pevnoyi realnosti ne zavzhdi bude chitko rozumitisya chitachevi dekoduvalniku oskilki tut mozhe grati rol isnuvannya pevnogo vizualnogo dosvidu Napriklad yaksho mi pochnemo chitati trilogiyu z drugoyi chastini to mi ne zrozumiyemo zmist zakladenij avtorom Vidtak mi rozpochinayemo z pershoyi chastini knigi shobi zrozumiti chi cikavo nam yakij tam syuzhet ta osnovna ideya Tekstualnist yak odna iz literaturnih teorij polyagaye u viznachenni zmistu pevnogo tekstu Barri opisuye ce yak strukturalistskij pidhid do literaturi vidbuvayetsya postijnij perehid vid interpretaciyi individualnogo literaturnogo tvoru ta paralelnij privid do rozuminnya bilshih abstraktnih struktur sho yih mistyat Kozhna forma vizualnogo materialu skladayetsya z vlasnih individualnih ta osobistih harakteristik Takim chinom dlya togo shob sformulyuvati dumku z privodu pevnogo vidu vizualnogo materialu zrobiti jogo detalnij analiz neobhidno oznajomitisya z literaturoyu ta posibnikami na cyu tematiku Inshij poglyad na tekstualnist buv visunutij Rejnom Raudom zgidno z yakim kozhen tekst skladayetsya iz uporyadkovanih naboriv sliv pov yazani odin z odnim i pohodyat z poperedno uzgodzhenimi sposobami interpretaciyi Osnovoyu tekstualnosti ye bazovij nabir tekstiv abo vizualnih materialiv oznajomivshis z yakimi lyudina zmozhe nadati interpretaciyu neobhidnomu yavishu Taki teksti ta vizualni materiali vidnosyatsya do neobhidnih dlya nabuttya pevnogo rodu kompetenciyi osobi chi kola osib Tobto dlya togo shobi opanuvati vishu matematiku slid pochati z matematichnih osnov yaki mozhna vivchiti zavdyaki informaciyi sho mistyatsya u posibnikah z matematiki na specializovanih sajtah u viglyadi video rolikiv Rou zaznachaye takozh sho isnuye bezlich vidiv znan standartiv i kodiv yaki v riznij miri poshiryuyutsya nosiyami pevnoyi kulturi abo pevnogo kola interesiv Za slovami Rau dana model dopovnyuye model kulturnoyi praktiki v yakij virobnictvo rozpodil ta peredacha sensu rozglyadayutsya v konteksti individualnoyi uchasti ta diyalnosti todi yak tekstualnist obov yazkovo podilyayetsya i sprijmayetsya yiyi nosiyami yak ob yektivna hoch i simulyativno pobudovana realnist U toj chas yak ti hto vzhe pracyuye nad vizualnimi ZMI zaznachayut sho kartina svitu ne mozhe buti chisto vizualnoyu ale tim ne mensh vizualni materiali dominuyut i ye osnovnim dzherelom poshirennya informaciyi u masove spozhivannya Perevazhannya vizualnogo zrobilo rozpodil sho mizh minulim i suchasnim postmodernom Yak peredbachav Dzheffri Bathen u postmoderni teperishnim bude rozkladannya kordoniv otrimannya ta peredachi informaciyi Jogo peredbachennya spravdilisya zavdyaki tomu sho otrimannya informaciyi stalo teper zvichnim i dostupnim za dopomogoyu suchasnih tehnologij Zate rozvitok tehnologij vidobrazhennya ta peredannya vizualnoyi informaciyi stalo odniyeyu fundamentalnih umov dlya rozvitku vizualnoyi kulturi u suchasnosti Takim chinom mediakultura maye taku istoriyu yaka na sogodnishnij den potrebuye bilshogo ta glibshogo vivchennya Najbilshe vid neviznachenosti istoriyi terminu ta znachennya strazhdayut doslidniki ta ti hto u svoyih pracyah vikoristovuyut termin mediakultura Zagalom ne isnuye yedinogo viznachennya ta zmistu sho vidpovidno robit jogo trohi bilshe nizh modnim slovom Dlya deyakih kritikiv vizualna kultura ce prosto istoriya obraziv obroblenih za dopomogoyu semiotichnogo analizu Dlya inshih ce zasib stvorennya sociologiyi vizualnoyi kulturi yaka vstanovit socialnu teoriyu naochnosti Jenks 1995 1 Cej pidhid mabut vidkritij dlya obvinuvachennya v tomu sho vizualnomu mistectvu nadana shtuchna nezalezhnist vid inshih pochuttiv yaki malo vplivayut na realnij dosvid Rolan Bart vvazhaye sho vizualna kultura maye mizhdisciplinarnij harakter Shob zajmatisya mizhdisciplinarnoyu robotoyu nedostatno vzyati temu i oriyentuvatisya na nauki yaki zajmayutsya neyu Mizhdisciplinarne doslidzhennya 22 sichnya 2021 u Wayback Machine za jogo slovami polyagaye u stvorenni novogo ob yekta yakij ne nalezhit zhodnij naukovij disciplini Yak pisav naukovij kritik u galuzi komunikacijnih doslidzhen Mak Neir robota nad stvorennyam vizualnogo materialu vede visokogo rivnya neviznachenosti riziku ta nezalezhnosti VizualizaciyaOdniyeyu z najyaskravishih osoblivostej mediakulturi ye vizualizaciya rechej yaki sami po sobi ne ye vizualnimi Zamist togo shob korotkozoro fokusuvatisya na vizualnomu efekti viklyuchayuchi vsi inshi pochuttya yak chasto stverdzhuyetsya vizualna kultura rozglyadaye chomu suchasna i postmodernistska kultura robit nagolos na vizualizaciyu zorovogo sprijnyattya Sered pershih hto zvernuv uvagu na rozvitok vizualizaciyi buv nimeckij filosof Martin Gajdegger Vin zaznachiv sho kartina svitu ne oznachaye sam svit a svit kartinoyu sho vidriznyaye sutnist suchasnoyi epohi vid minulogo Isnuye dva tipi vizualizaciyi Pershij sposib ce uyava Dlya cogo stvoryuyetsya detalnij detalnij obraz pevnogo yavisha Drugij tip vizualizaciyi proces vizualizaciyi Ce pevni kroki dlya realizaciyi vizualnogo obrazu ta sposobu jogo translyuvannya Vizualna kultura ce privatna oblast ponyattya kultura sho rozvivaye zdibnosti sprijnyattya vizualnih obraziv vminnya yih analizuvati interpretuvati ocinyuvati zistavlyati predstavlyati stvoryuvati na cij osnovi individualni hudozhni obrazi Vizualna kultura sogodni ohoplyuye taki ob yekti kulturi yak kino telebachennya fotografiya konceptualne mistectvo public art malyunok fotografiya zhivopis teatr video art reklama reklamni roliki dizajn vebdizajn videoigri moda grafiti i t d 1 s 113 Vizualna kultura pov yazuye voyedino kilka realnostej realnist vidimu virtualnu mislimu i vizualizovanu i intuyitivnu yaka she ne znajshla pevnogo obraznogo virazhennya Vizualnu kulturu mi mozhemo nazvati uspadkovanoyu ale ne genetichno a za dopomogoyu vihovannya i perebuvannya v seredovishi nasichenoyu yiyi znakami Na dumku antropologiv vizualna kultura skladayetsya z chotiroh elementiv 1 Ponyattya Voni mistyatsya golovnim chinom u movi Zavdyaki yim stavati mozhlivim uporyadkuvati dosvid lyudej forma kolir smak predmetiv 2 Spivvidnoshennya Vizualna kultura ne tilki vidilyaye ti chi inshi chastini svitu za dopomogoyu ponyat ale takozh viyavlyaye yak ci skladovi chastini pov yazani mizh soboyu u prostori i chasi za znachennyam na osnovi prichinnogo obumovlenosti 3 Cinnosti Cinnosti ce zagalnoprijnyati perekonannya shodo cilej do yakih lyudina povinna pragnuti Voni skladayut osnovu moralnih principiv 4 Prava Ci elementi regulyuyut povedinku lyudej vidpovidno do cinnostej vizualnoyi kulturi Cinnosti ne tilki sami mayut potrebu v obgruntuvanni a j mozhut sluzhiti obgruntuvannyam 3 62 Takim chinom vizualna kultura nove mizhdisciplinarnij napryamok sho vinik na peretini filosofiyi teoriyi kulturi sociologiyi ta mistectvoznavstva centralnoyu problemoyu yakogo ye doslidzhennya kulturnoyi logiki postmodernistskogo mas medijnogo vizualnogo povorotu Vizualna kultura sogodni staye dominuyuchoyu formoyu mediakulturi yak takoyi Suchasni teoretiki mediakulturi govoryat pro navchalnu silu same vizualnih obraziv peredanih cherez dzherela masovoyi komunikaciyi hudozhnik mozhe peredati dumku lishe za dopomogoyu zobrazhennya koristuyuchis movoyu svogo mistectva Kozhna mova bazuyetsya na pevnih principah maye unikalnu budovu sistemi i osoblivosti Pri rozglyadanni tvoriv mistectva lyudske sprijnyattya buduyetsya bagato v chomu na vnutrishnij emocijnij reakciyi Cherez zir ta sluh tvir vvoditsya v sistemu nayavnih cinnostej v procesi rozglyadannya vono bagatorazovo posilyuyetsya asociativnimi zv yazkami V rezultati viyavlyayetsya sho zobrazhennya sami po sobi nabagato mensh silni nizh otrimane vrazhennya vid nih Takim chinom metoyu vizualnoyi skladovoyi mediakulturi ye zbagachennya vnutrishnogo svitu lyudini vizualnimi obrazami rozkrittya zdibnostej do stvorennya vlasnih zrimih ob yektiv Mediakultura zalezhit vid suchasnoyi tendenciyi do vizualizaciyi isnuvannya Cya vizualizaciya robit suchasnij period radikalno vidminnim vid starodavnogo i serednovichnogo svitu 5 grudnya 2017 u Wayback Machine v yakomu svit rozumiyetsya yak kniga Sho she bilsh vazhlivo kartini rozglyadalisya ne yak uyavlennya a shtuchni konstrukciyi yaki tisno pov yazani abo navit identichni comu ob yektu Dlya prikladu dlya Vizantijskoyi cerkvi ikona bula svyatoyu ta ne piddavalas kopiyuvannyu ta rozpovsyudzhennyu Na vidminu vid cogo suchasnij period robit nezlichenni reprodukciyi jogo obraziv yaki stali vidriznyatis odin vid odnogo v tomu sho Valter Benyamin nazvav epohoyu mehanichnogo vidtvorennya Taka vizualizaciya zavzhdi zagalna teper stala praktichno obov yazkovoyu Na sogodni odnim z klyuchovih zavdan mediakulturi ye rozuminnya togo yak skladayutsya skladni vizualni materiali foto animacijni zobrazhennya tosho Mediakultura zvertaye nashu uvagu na strukturovani formalni parametri pereglyadu taki yak kino i hudozhnya galereya do centralnoyi chastini vizualnogo dosvidu v povsyakdennomu zhitti V danij chas rizni uyavlennya pro pereglyad i zorovomu sprijnyatti techut yak vseredini tak i mizh usima riznimi vizualnimi subdisciplin Zrozumilo maye sens rozriznyati Nashi vidnosini zminyuyutsya v zalezhnosti vid togo chi budemo mi divitisya film v kinoteatri abo vidviduvati hudozhnyu vistavku Odnak bilsha chastina nashogo vizualnogo dosvidu maye misce v storoni vid cih formalno strukturovanih momentiv poglyadu Tak samo yak kulturni doslidzhennya namagalisya zrozumiti yak lyudi stvoryuyut sens z spozhivannya masovoyi kulturi tak i vizualna kultura stavit prioritet povsyakdennomu dosvidu glyadacha vid momentalnogo znimka do video rolika i navit v hudozhnij vistavci ta blokbasteriv Teper zobrazhennya video bilshe ne indeksuye realnist tomu sho vsi znayut sho voni mozhut buti manipulyativnimi tobto vikrivlyuvati realnist Z paradoksami vizualnih materialiv stikavsya kozhen hto pereglyadav naukovo fantastichni strichki pro pribulciv abo multiki pro charivnih stvorin Ci virtualni efekti postmodernistskogo obrazu postijno otochuyut nas formuyut nashe svitosprijnyattya Tomu mi mayemo rozumiti sho mediakultura ce ne tilki seredovishe informacijnoyi ta masovoyi kulturi Vono proponuye chuttyevu bezposerednist yaka ne mozhe konkuruvati z drukovanimi zasobami masovoyi informaciyi same toj rozum yakij robit riznomanitni vizualni obrazi chitkishimi za teksti Zavdannya mediakulturiMediakultura spryamovana na rozmittya kordoniv tradicijnih akademichnih disciplin Tobto mediakulturu slid sprijmati yak vizualnu taktiku dlya na rozuminni reakciyi individiv ta grup individiv na vizualne seredovishe vizualni materiali sho otochuyut nas yih posili ta kanali cherez yaki voni vplivayut na osib Takim chinom mediakultura vijshla za akademichni ramki ta zastosovuyetsya u povsyakdennomu zhitti chasto ne usvidomleno Tomu kozhna osoba maye znati pro yavishe mediakulturi ta vmiti jogo zastosovuvati dlya viyavlennya dostovirnih danih kritichno ocinyuvati informaciyu ta ne buti obdurenimi zavdyaki manipulyativnim LiteraturaBart R Mifologiyi per vstup st i komment S N Zenkina Rolan Bart per s franc S N Zenkina M Vi vo im Sabashnikovih 1996 312 s Bell D Gryadushee postindustrialnoe obshestvo Opyt socialnogo prognozirovaniya pod red Inozemceva V L D Bell M Akademiya 2004 788 s Bzhezinskij Z Vibir Svitove panuvannya abo globalne liderstvo Z Bzhezinskij M Mizhnarodni vidnosini 2004 288 s Bibler V S Na granyah logiki kultury kniga izbrannyh ocherkov V S Bibler M Russkoe fenomenologicheskoe obshestvo 1997 440 s Borev V Yu Kovalenko A V Kultura i massovaya kommunikaciya V Yu Borev A V Kovalenko M Nauka 1986 303 s Vigotskij L S Psihologiya mistectva L S Vigotskij K Mistectvo 1968 576 s Gurevich P S Kulturologiya P S Gurevich M VLADOS 1996 336 s Kagan M S Filosofiya kulturi M S Kagan SPb 1996 416 s Kapralov G A Lyudina ta mif Kapralov G A M Mistectvo 1984 397 s Karmin A S Kulturologiya A S Karmin SPb Lan 2003 928 s Kastels M Informacionnaya epoha ekonomika obshestvo kultura Manuel Kastels M GU VShE 2000 608 s Kirilova N B Mediakultura vid modernu do postmodernu N B Kirillova M Akademichnij proekt 2005 448 s Kogan L N Teoriya kultury L N Kogan Ekaterinburg URGU 1994 362 s Lotman Yu M Kultura i vzryv Yu M Lotman M Progress Gnozis 1992 270 s Lotman Yu M Ob iskusstve Yu M Lotman SPb Iskusstvo 1994 288 s Luman N Realnost massmedia Niklas Luman M Praksis 2005 256 s Maklyuen M Ponimanie media vneshnie rasshireniya cheloveka Marshall Maklyuen M Kuchko vo pole 2007 464 s Mediakultura osobistosti socialno psihologichnij pidhid navchalno metodichnij posibnik Za red L A Najdonovoyi O T Barishpolcya Nacionalna akademiya pedagogichnih nauk Ukrayini Institut socialnoyi ta politichnoyi psihologiyi K Milenium 2010 440 s Mihalkovich V I Izobrazitelnyj yazyk sredstv massovoj kommunikacii V I Mihalkovich M Nauka 1986 222 s Toffler E Metamorfozi vladi Elvin Toffler M AST 2003 669 s Hejzinga Johan Homo Ludens Chelovek igrayushij Hejzinga Johan M Ajris Press 2003 487 s Harris R Psihologiya massovyh kommunikacij R Harris SPb Prajm Evroznak M Olma Press 2001 448 s Batchen G Burning with Desire The Conception of Photography G Batchen London MIT Press 1999 286 c Gracia J E A Theory of Textuality J E Gracia New York SUNY Press 1995 309 c McNair B An Introduction to Political Communication B McNair London Routledge 1995 213 c Rein Raud Meaning in Action Outline of an Integral Theory of Culture Raud Rein London Polity Pres 2016 112 c