Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Френккардаші́, або черкеси-франки,черкеси-католики — не існуюча сьогодні етноконфесійна група черкеського народу, поширена в Середні віки в Зихії (Черкесії), а також в генуезьких колоніях в Північному Причорномор'ї.
Етнічна історія
Поява етноконфесійної групи френккардаші́в пов'язана з проникненням в басейн Чорного моря генуезців, які у 1169 році першими домоглися від імператора Мануїла I Комніна найважливішого указу, за яким їм дозволялося торгувати в Чорному морі. Потім, у 1265 році, побоюючись надмірного посилення Генуї, Михаїл VIII Палеолог допустив у Чорне море й венеційців. Тим не менш, провідні позиції в регіоні Чорномор'я так і залишилися за представниками Генуї.
Своє основне торгове поселення генуезці розмістили неподалік від того місця, де була антична Теодосія. Урочище, в якому розташувалися генуезці, називалося Кафа. Це назва була перенесена й на поселення генуезців. Одним з головних торговельно-економічних партнерів Кафи з самого початку стала Зихія. На території між Таною (Азов) і Себастополісом (Сухум), заселеної в ті часи черкесами, в XIII-XV ст. налічувалося 39 торгових поселень генуезців. Всі ці поселення, в більшості випадків квартали, розміщувалися в приморських зихских (черкеських) населених пунктах і містах. Генуезці в Зихіі оселялися виключно за згодою місцевих князів чи вождів. Найбільшими серед яких були Матрега (сьогодні — Тамань), Мапа (сьогодні — Анапа), Батіяр (сьогодні — Новоросійськ) і Копа (сьогодні — Слов'янськ-на-Кубані). У своїх колоніях генуезці будували католицькі храми. Центром місіонерської діяльності Католицької церкви в даному регіоні стала Кафа.
Але успіхи католицьких місіонерів були незначні. Кубанський історик П. Короленко зазначав:
 | Католицьким місіонерам було не під силу поширення християнства за відсутності в черкесів писемності та нерозуміння ними мови місіонерів. Святе Письмо не можна було тоді перекласти на черкеську мову, щоб здійснювати по ньому богослужіння. Усний переклад незрозумілих латинських слів не досягав мети. Місіонери могли навчити горян тільки деяких християнських обрядів. |  |
Проте, деякі зихські князі переходять у католицьку віру. Серед таких фігурують: Верзахт, що постійно листувався з Папою Іоанном XXII і «старанний прихильник» католицької віри, правитель Воспоро (сучасна — Керч) у 1320-х роках — Міллен. До 1333 відноситься лист Папи Римського Іоанна XXII до черкеського князя Верзахта, який був навернений у католицтво падре Франческо ді Камеріно, що проповідував в Воспоро. Папа дякував Верзахту за «старанність» на користь католицизму. Таким чином, на початку 14 ст. черкеси вже мали одного католицького архієпископа з резиденцією в Матрезі і дві єпископські кафедри. Францисканець Іоанн, перший католицький єпископ, що з'явився в Черкесії у 1349 р., був за походженням черкеським аристократом. У ранг єпископа він зведений під час свого перебування в Римі папою Клементом VI в 1346 році.
Про поширення католицтва серед окремих груп населення свідчить і думка сучасного історика Є. Алексєєвої:
| | Генуезці намагалися нав'язати черкесам католицтво, але безуспішно. Католицтво приймали лише окремі черкеські князі. Католицькі місіонери не цуралися жодних методів, поширюючи своє віровчення. Іноді вони вдавалися навіть до насильства, що викликало заворушення серед черкеського населення. Черкеси не хотіли приймати католицтва, й велика частина їх продовжувала сповідувати грецьку віру. Грецька (візантійська) церква здобула повну перемогу над католицтвом. | |
Злиттю окремих груп місцевого населення та генуезців сприяли змішані шлюби. Отже, етнографічна група френккардашів виникла в результаті місіонерської діяльності Католицької церкви та змішаних шлюбів. Свою назву дана етнографічна група черкесів отримала від католицьких ченців-францисканців, які займалися місіонерською діяльністю в Зихії в 13-14 століттях. За конфесією черкеси-франки були католиками, а культурно та лінгвістично майже нічим не різнилися від черкесів.
Рубіж у міжнародному житті Середземномор'я та Кавказу поклав 1453 рік, що ввійшов в історію, як рік падіння Візантійської імперії. Це привело до турецької експансії на Балканах і в Анатолії. У 1458—1463 роках всі колишні візантійські володіння на Балканах стали османськими: в 1461 р. був захоплений Трапезунд; в 1463 р. — Боснія. Е. Ч. Скржинська відзначала, що існування італійських поселень після 1453 було «не більше ніж доживанням». Вже в 1454 османи здійснили першу експедицію в Крим і обложили Кафу. А 1 червня 1475 османський флот знову вкотре підійшов до Кафи і не зустрівши опору, приступив до облоги, яка закінчилась капітуляцією. Крах Кафи, проте, не означав негайного і повного припинення генуезької та італійської присутності в Чорномор'ї.
Еміддіо д'Асколі описав спільноту, яка перебувала в Криму в 1634 році:
| | Всі ці обрядовості існують понині в наших латинських християн в Феччіале, що іменують себе черкесами-франками. Коли турки відібрали у генуезців Кафу, близько ста вісімдесяти років тому, багато хто зі знатних був відвезений в Константинополь, де їм відвели вулицю для житла ... Інші пішли в Чиркасію через своїх дружин, бо багато одружувалися чиркашанками, так що в даний час отримали від чиркасів назву френккардаші, що на їхній мові означає - «Френки наші брати». Інші ж залишилися при дворі хана, що дарував їм селище, зване Сівурташ, тобто гострокінцевий камінь, яке до цих пір існує і помітне здалеку. | |
Френккардаші служили хану, він відправляв їх як послів до Польщі й до інших християнських правителів, зробив їх усіх спагі, тобто придворними дворянами; звільнив їх від сплати податей, десятини та інших податків. За словами того ж Еміддіо д'Асколі, не зважаючи на занепад католицької віри в даному регіоні, френккардаші залишились католиками, добре знали молитви «Отче наш» і «Богородице» латиною.
Пізніші згадки
Згадки про френккардашів відносяться й до кін. XVI поч. XVII століття. За описом кавказьких народів коменданта Дербентської фортеці часів царя Петра I, німця Гербера, говориться, що кубетинці
| | мають своє походження від генуезців, тому що в розмовах і піснях знаходимо слова генуезькі, речі під штемпелем оних, і гармати під генуезьким гербом, і притому кубетинські жінки й понині на печених хлібах роблять хрест, хоча і не знають, для чого. | |
Пізніші згадки про перебування френккардашів на Кавказі відносяться до 1833 року. Французький учений Ф. Дюбуа де Монпере повідомляє про почуте ним у 1833 році в П'ятигорську від генерала Енгельгардта про генуезців.
| | ... Житла франків або генуезців заповнювали головним чином долину Кисловодська, поширюючись навіть за річкою Кубанню. Один з вождів Франків полюбив дружину кабардинського вождя і просив кабардинця поступитися нею, але кабардинець і чути не хотів про це. Тим часом дружина кабардинця, можливо, любила франка або, швидше, керована бажанням послужити батьківщині, порадила своєму чоловікові поступитися нею франку, але з тим, щоб він виконав всі умови, які запропонує на третій день після весілля. Франки зібралися з кабардинцями в церкві за річкою Кубанню, тут їх вожді принесли взаємну клятву. Потім вони повторили цю клятву перед язичницькими ідолами кабардинців. Настав третій день, і кабардинський вождь оголосив свої умови. Він зажадав, щоб франки віддалилися за Кубань, що вони й змушені були виконати. Частина їх пішла до підніжжя Ельбрусу, де вони забули й свою віру, й своє походження. | |
Отже, до кінця XVII століття нащадки генуезців і френккардашів розчинилися серед місцевого християнського населення, перейнявши мову й релігію та через століття, після російсько-турецької війни 1768—1774 років, були виселені в Приазов'я.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 8 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 8 серпня 2013.
- Д'асколи описание Чёрного моря и Татарии
- Фредерик Дюбуа де Монперэ. Путешествие вокруг Кавказа
Посилання
- Христианство на Северном Кавказе до его присоединения к России
- Д'асколи. Описание Чёрного моря и Татарии
- Фредерик Дюбуа де Монперэ. Путешествие вокруг Кавказа
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frenkkardashi abo cherkesi franki cherkesi katoliki ne isnuyucha sogodni etnokonfesijna grupa cherkeskogo narodu poshirena v Seredni viki v Zihiyi Cherkesiyi a takozh v genuezkih koloniyah v Pivnichnomu Prichornomor yi Genuezka fortecya u Kafi Feodosiya Vezha Frederiko Astagverra Portova 1386 r i hram 12 ti apostoliv SudakGenuezka fortecya Chembalo Balaklava Etnichna istoriyaPoyava etnokonfesijnoyi grupi frenkkardashi v pov yazana z proniknennyam v basejn Chornogo morya genuezciv yaki u 1169 roci pershimi domoglisya vid imperatora Manuyila I Komnina najvazhlivishogo ukazu za yakim yim dozvolyalosya torguvati v Chornomu mori Potim u 1265 roci poboyuyuchis nadmirnogo posilennya Genuyi Mihayil VIII Paleolog dopustiv u Chorne more j venecijciv Tim ne mensh providni poziciyi v regioni Chornomor ya tak i zalishilisya za predstavnikami Genuyi Svoye osnovne torgove poselennya genuezci rozmistili nepodalik vid togo miscya de bula antichna Teodosiya Urochishe v yakomu roztashuvalisya genuezci nazivalosya Kafa Ce nazva bula perenesena j na poselennya genuezciv Odnim z golovnih torgovelno ekonomichnih partneriv Kafi z samogo pochatku stala Zihiya Na teritoriyi mizh Tanoyu Azov i Sebastopolisom Suhum zaselenoyi v ti chasi cherkesami v XIII XV st nalichuvalosya 39 torgovih poselen genuezciv Vsi ci poselennya v bilshosti vipadkiv kvartali rozmishuvalisya v primorskih zihskih cherkeskih naselenih punktah i mistah Genuezci v Zihii oselyalisya viklyuchno za zgodoyu miscevih knyaziv chi vozhdiv Najbilshimi sered yakih buli Matrega sogodni Taman Mapa sogodni Anapa Batiyar sogodni Novorosijsk i Kopa sogodni Slov yansk na Kubani U svoyih koloniyah genuezci buduvali katolicki hrami Centrom misionerskoyi diyalnosti Katolickoyi cerkvi v danomu regioni stala Kafa Ale uspihi katolickih misioneriv buli neznachni Kubanskij istorik P Korolenko zaznachav Katolickim misioneram bulo ne pid silu poshirennya hristiyanstva za vidsutnosti v cherkesiv pisemnosti ta nerozuminnya nimi movi misioneriv Svyate Pismo ne mozhna bulo todi pereklasti na cherkesku movu shob zdijsnyuvati po nomu bogosluzhinnya Usnij pereklad nezrozumilih latinskih sliv ne dosyagav meti Misioneri mogli navchiti goryan tilki deyakih hristiyanskih obryadiv Prote deyaki zihski knyazi perehodyat u katolicku viru Sered takih figuruyut Verzaht sho postijno listuvavsya z Papoyu Ioannom XXII i starannij prihilnik katolickoyi viri pravitel Vosporo suchasna Kerch u 1320 h rokah Millen Do 1333 vidnositsya list Papi Rimskogo Ioanna XXII do cherkeskogo knyazya Verzahta yakij buv navernenij u katolictvo padre Franchesko di Kamerino sho propoviduvav v Vosporo Papa dyakuvav Verzahtu za starannist na korist katolicizmu Takim chinom na pochatku 14 st cherkesi vzhe mali odnogo katolickogo arhiyepiskopa z rezidenciyeyu v Matrezi i dvi yepiskopski kafedri Franciskanec Ioann pershij katolickij yepiskop sho z yavivsya v Cherkesiyi u 1349 r buv za pohodzhennyam cherkeskim aristokratom U rang yepiskopa vin zvedenij pid chas svogo perebuvannya v Rimi papoyu Klementom VI v 1346 roci Pro poshirennya katolictva sered okremih grup naselennya svidchit i dumka suchasnogo istorika Ye Aleksyeyevoyi Genuezci namagalisya nav yazati cherkesam katolictvo ale bezuspishno Katolictvo prijmali lishe okremi cherkeski knyazi Katolicki misioneri ne curalisya zhodnih metodiv poshiryuyuchi svoye virovchennya Inodi voni vdavalisya navit do nasilstva sho viklikalo zavorushennya sered cherkeskogo naselennya Cherkesi ne hotili prijmati katolictva j velika chastina yih prodovzhuvala spoviduvati grecku viru Grecka vizantijska cerkva zdobula povnu peremogu nad katolictvom Zlittyu okremih grup miscevogo naselennya ta genuezciv spriyali zmishani shlyubi Otzhe etnografichna grupa frenkkardashiv vinikla v rezultati misionerskoyi diyalnosti Katolickoyi cerkvi ta zmishanih shlyubiv Svoyu nazvu dana etnografichna grupa cherkesiv otrimala vid katolickih chenciv franciskanciv yaki zajmalisya misionerskoyu diyalnistyu v Zihiyi v 13 14 stolittyah Za konfesiyeyu cherkesi franki buli katolikami a kulturno ta lingvistichno majzhe nichim ne riznilisya vid cherkesiv Rubizh u mizhnarodnomu zhitti Seredzemnomor ya ta Kavkazu poklav 1453 rik sho vvijshov v istoriyu yak rik padinnya Vizantijskoyi imperiyi Ce privelo do tureckoyi ekspansiyi na Balkanah i v Anatoliyi U 1458 1463 rokah vsi kolishni vizantijski volodinnya na Balkanah stali osmanskimi v 1461 r buv zahoplenij Trapezund v 1463 r Bosniya E Ch Skrzhinska vidznachala sho isnuvannya italijskih poselen pislya 1453 bulo ne bilshe nizh dozhivannyam Vzhe v 1454 osmani zdijsnili pershu ekspediciyu v Krim i oblozhili Kafu A 1 chervnya 1475 osmanskij flot znovu vkotre pidijshov do Kafi i ne zustrivshi oporu pristupiv do oblogi yaka zakinchilas kapitulyaciyeyu Krah Kafi prote ne oznachav negajnogo i povnogo pripinennya genuezkoyi ta italijskoyi prisutnosti v Chornomor yi Emiddio d Askoli opisav spilnotu yaka perebuvala v Krimu v 1634 roci Vsi ci obryadovosti isnuyut ponini v nashih latinskih hristiyan v Fechchiale sho imenuyut sebe cherkesami frankami Koli turki vidibrali u genuezciv Kafu blizko sta visimdesyati rokiv tomu bagato hto zi znatnih buv vidvezenij v Konstantinopol de yim vidveli vulicyu dlya zhitla Inshi pishli v Chirkasiyu cherez svoyih druzhin bo bagato odruzhuvalisya chirkashankami tak sho v danij chas otrimali vid chirkasiv nazvu frenkkardashi sho na yihnij movi oznachaye Frenki nashi brati Inshi zh zalishilisya pri dvori hana sho daruvav yim selishe zvane Sivurtash tobto gostrokincevij kamin yake do cih pir isnuye i pomitne zdaleku Frenkkardashi sluzhili hanu vin vidpravlyav yih yak posliv do Polshi j do inshih hristiyanskih praviteliv zrobiv yih usih spagi tobto pridvornimi dvoryanami zvilniv yih vid splati podatej desyatini ta inshih podatkiv Za slovami togo zh Emiddio d Askoli ne zvazhayuchi na zanepad katolickoyi viri v danomu regioni frenkkardashi zalishilis katolikami dobre znali molitvi Otche nash i Bogorodice latinoyu Piznishi zgadkiZgadki pro frenkkardashiv vidnosyatsya j do kin XVI poch XVII stolittya Za opisom kavkazkih narodiv komendanta Derbentskoyi forteci chasiv carya Petra I nimcya Gerbera govoritsya sho kubetinci mayut svoye pohodzhennya vid genuezciv tomu sho v rozmovah i pisnyah znahodimo slova genuezki rechi pid shtempelem onih i garmati pid genuezkim gerbom i pritomu kubetinski zhinki j ponini na pechenih hlibah roblyat hrest hocha i ne znayut dlya chogo Piznishi zgadki pro perebuvannya frenkkardashiv na Kavkazi vidnosyatsya do 1833 roku Francuzkij uchenij F Dyubua de Monpere povidomlyaye pro pochute nim u 1833 roci v P yatigorsku vid generala Engelgardta pro genuezciv Zhitla frankiv abo genuezciv zapovnyuvali golovnim chinom dolinu Kislovodska poshiryuyuchis navit za richkoyu Kubannyu Odin z vozhdiv Frankiv polyubiv druzhinu kabardinskogo vozhdya i prosiv kabardincya postupitisya neyu ale kabardinec i chuti ne hotiv pro ce Tim chasom druzhina kabardincya mozhlivo lyubila franka abo shvidshe kerovana bazhannyam posluzhiti batkivshini poradila svoyemu cholovikovi postupitisya neyu franku ale z tim shob vin vikonav vsi umovi yaki zaproponuye na tretij den pislya vesillya Franki zibralisya z kabardincyami v cerkvi za richkoyu Kubannyu tut yih vozhdi prinesli vzayemnu klyatvu Potim voni povtorili cyu klyatvu pered yazichnickimi idolami kabardinciv Nastav tretij den i kabardinskij vozhd ogolosiv svoyi umovi Vin zazhadav shob franki viddalilisya za Kuban sho voni j zmusheni buli vikonati Chastina yih pishla do pidnizhzhya Elbrusu de voni zabuli j svoyu viru j svoye pohodzhennya Otzhe do kincya XVII stolittya nashadki genuezciv i frenkkardashiv rozchinilisya sered miscevogo hristiyanskogo naselennya perejnyavshi movu j religiyu ta cherez stolittya pislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv buli viseleni v Priazov ya Div takozhGenuezki koloniyi u Pivnichnomu Prichornomor yiPrimitki Arhiv originalu za 13 serpnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2013 Arhiv originalu za 19 grudnya 2014 Procitovano 8 serpnya 2013 D askoli opisanie Chyornogo morya i Tatarii Frederik Dyubua de Monpere Puteshestvie vokrug KavkazaPosilannyaHristianstvo na Severnom Kavkaze do ego prisoedineniya k Rossii D askoli Opisanie Chyornogo morya i Tatarii Frederik Dyubua de Monpere Puteshestvie vokrug Kavkaza