Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міллер Герард Фрідріх Федор Іванович 29 18 10 1705 22 11 10 1783 німецький і російський історик географ етнограф та архе

Міллер Герард-Фрідріх

Міллер Герард-Фрідріх

Міллер Герард-Фрідріх (Федор Іванович; 29(18).10.1705—22(11). 10.1783) — німецький і російський історик, географ, етнограф та археограф. Член Петербурзької АН (з 1731). З 1725 — ад'юнкт, з 1731 — професор історії, 1728—30 та 1754—65 — конференц-секретар Петербурзької АН. З 1730 — почесний член Королівського наукового товариства в Лондоні (Велика Британія), з 1761 — кореспондент Паризької АН.

Герард-Фрідріх Міллер
нім. Gerhard Friedrich Müller
image
Народився29 жовтня 1705(1705-10-29)[5][6][…] або 18 (29) жовтня 1705[2][3]
Герфорд, Бранденбург, Священна Римська імперія[5]
Помер11 (22) жовтня 1783[1][2][3](77 років) або 22 жовтня 1783(1783-10-22)[4](77 років)
Москва, Російська імперія[5] або Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[8]
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьмандрівник-дослідник, історик, викладач університету, географ, науковець, мандрівник, перекладач
Галузьісторія, географія[8], країнознавство[8], d[8], d[8] і переклад[8]
Alma materЛейпцизький університет
Вчене званняпрофесор
Знання мовнімецька[9] і російська[8]
ЧленствоЛондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Батькоd
Нагороди

Походження, освіта

Народився в м. Герфорд (Вестфалія; істор. область на заході Німеччини між річками Рейн і Везер) у родині ректора гімназії. Навчався в Лейпцизькому університеті.

Переїзд до Росії

1725 переїхав у Росію, редагував «Санкт-Петербургские ведомости» та журнал «Sammlung Russischer Geschichte». 1733—43 брав участь у Другій Камчатській чи Великій північній експедиції з вивчення Сибіру, протягом якої під його керівництвом було зібрано матеріали з історії, географії, археології та етнографії місцевих народів та колекцію копій документів сибірських архівів (т. зв. портфелі Міллера). 1755—64 був редактором першого російськомовного журналу «Ежемесячные сочинения», де публікувалися його кращі історичні розвідки. Промова Міллера «Origines gentis et nominis Russorum» (1749), в якій питання про походження державності східних слов'ян викладалося в руслі норманської теорії, викликала критику з боку Михайла Ломоносова. Міллер здійснив публікації важливих історичних джерел та історіографічних праць: «Судебника» (1550), «Історії Російської» В.Татіщева та ін. Найбільша історична студія  — «Історія Сибіру», нижньою хронологічною межею якої є 60-ті рр. 17 століття У ній автор одним із перших у російській історіографії застосував зовнішню та внутрішню критику джерел. 1750 російською мовою було опубліковано її перший том «Опис Сибірського царства».

Праці з історії України

Міллер залишив також чимало праць з історії України, зокрема запорозьких козаків. 1760 з'явилися дві його публікації: «Про початок і походження запорозьких козаків» та «Повідомлення про запорозьких козаків». Міллер поділяв козаків на дві основні групи — малоросійських та донських. Виникнення козацтва Міллер зараховував до часів оволодіння Києвом Литвою, а Галичини — Польщею, тобто до 14 ст. Згодом О.Бодянський здійснив публікації рукописів праць Міллера у «Чтениях Московского общества истории и древностей российских» (1846—48), а також опублікував книгу «Історичні твори про Малоросію і малоросіян Г. Ф. Міллера, колишнього історіографа російського, написані російською і німецькою мовами, які зберігаються в Московському головному архіві Міністерства закордонних справ».

Міллер суттєво вплинув на подальший розвиток історичної науки в Росії, зокрема, його учнем вважав себе Микола Бантиш-Каменський.

Примітки

  1. Енциклопедія історії України — Київ: Наукова думка, 2003. —
    d:Track:Q1032143d:Track:Q1899d:Track:Q6981212
  2. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
    d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915
  3. Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
    d:Track:Q22918706d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792
  4. Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 2: К—П / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 1999. — С. 288–291. —
    d:Track:Q110027664d:Track:Q656d:Track:Q109277660d:Track:Q248326d:Track:Q4344457
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118953362 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  7. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  8. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  9. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела та література

Посилання

  • Міллер (Müller) Герард-Фрідріх // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — С. 312—313.
  • Миллер Г. Ф. Известие о дворянах российских. — СПб., 1790. — 498 с. (рос. дореф.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miller Gerard Fridrih Fedor Ivanovich 29 18 10 1705 22 11 10 1783 nimeckij i rosijskij istorik geograf etnograf ta arheograf Chlen Peterburzkoyi AN z 1731 Z 1725 ad yunkt z 1731 profesor istoriyi 1728 30 ta 1754 65 konferenc sekretar Peterburzkoyi AN Z 1730 pochesnij chlen Korolivskogo naukovogo tovaristva v Londoni Velika Britaniya z 1761 korespondent Parizkoyi AN Gerard Fridrih Millernim Gerhard Friedrich MullerNarodivsya29 zhovtnya 1705 1705 10 29 5 6 abo 18 29 zhovtnya 1705 2 3 Gerford Brandenburg Svyashenna Rimska imperiya 5 Pomer11 22 zhovtnya 1783 1 2 3 77 rokiv abo 22 zhovtnya 1783 1783 10 22 4 77 rokiv Moskva Rosijska imperiya 5 abo Sankt Peterburg Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya 8 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistmandrivnik doslidnik istorik vikladach universitetu geograf naukovec mandrivnik perekladachGaluzistoriya geografiya 8 krayinoznavstvo 8 d 8 d 8 i pereklad 8 Alma materLejpcizkij universitetVchene zvannyaprofesorZnannya movnimecka 9 i rosijska 8 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk i Peterburzka akademiya naukBatkodNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiPohodzhennya osvitaNarodivsya v m Gerford Vestfaliya istor oblast na zahodi Nimechchini mizh richkami Rejn i Vezer u rodini rektora gimnaziyi Navchavsya v Lejpcizkomu universiteti Pereyizd do Rosiyi1725 pereyihav u Rosiyu redaguvav Sankt Peterburgskie vedomosti ta zhurnal Sammlung Russischer Geschichte 1733 43 brav uchast u Drugij Kamchatskij chi Velikij pivnichnij ekspediciyi z vivchennya Sibiru protyagom yakoyi pid jogo kerivnictvom bulo zibrano materiali z istoriyi geografiyi arheologiyi ta etnografiyi miscevih narodiv ta kolekciyu kopij dokumentiv sibirskih arhiviv t zv portfeli Millera 1755 64 buv redaktorom pershogo rosijskomovnogo zhurnalu Ezhemesyachnye sochineniya de publikuvalisya jogo krashi istorichni rozvidki Promova Millera Origines gentis et nominis Russorum 1749 v yakij pitannya pro pohodzhennya derzhavnosti shidnih slov yan vikladalosya v rusli normanskoyi teoriyi viklikala kritiku z boku Mihajla Lomonosova Miller zdijsniv publikaciyi vazhlivih istorichnih dzherel ta istoriografichnih prac Sudebnika 1550 Istoriyi Rosijskoyi V Tatisheva ta in Najbilsha istorichna studiya Istoriya Sibiru nizhnoyu hronologichnoyu mezheyu yakoyi ye 60 ti rr 17 stolittya U nij avtor odnim iz pershih u rosijskij istoriografiyi zastosuvav zovnishnyu ta vnutrishnyu kritiku dzherel 1750 rosijskoyu movoyu bulo opublikovano yiyi pershij tom Opis Sibirskogo carstva Praci z istoriyi UkrayiniMiller zalishiv takozh chimalo prac z istoriyi Ukrayini zokrema zaporozkih kozakiv 1760 z yavilisya dvi jogo publikaciyi Pro pochatok i pohodzhennya zaporozkih kozakiv ta Povidomlennya pro zaporozkih kozakiv Miller podilyav kozakiv na dvi osnovni grupi malorosijskih ta donskih Viniknennya kozactva Miller zarahovuvav do chasiv ovolodinnya Kiyevom Litvoyu a Galichini Polsheyu tobto do 14 st Zgodom O Bodyanskij zdijsniv publikaciyi rukopisiv prac Millera u Chteniyah Moskovskogo obshestva istorii i drevnostej rossijskih 1846 48 a takozh opublikuvav knigu Istorichni tvori pro Malorosiyu i malorosiyan G F Millera kolishnogo istoriografa rosijskogo napisani rosijskoyu i nimeckoyu movami yaki zberigayutsya v Moskovskomu golovnomu arhivi Ministerstva zakordonnih sprav Miller suttyevo vplinuv na podalshij rozvitok istorichnoyi nauki v Rosiyi zokrema jogo uchnem vvazhav sebe Mikola Bantish Kamenskij PrimitkiEnciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 ISBN 966 00 0632 2 d Track Q1032143d Track Q1899d Track Q6981212 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Slovar russkih pisatelej XVIII veka Vypusk 2 K P pod red A M Panchenko SPb Nauka 1999 S 288 291 ISBN 5 02 028095 X d Track Q110027664d Track Q656d Track Q109277660d Track Q248326d Track Q4344457 Deutsche Nationalbibliothek Record 118953362 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563Dzherela ta literaturaI M Kulinich O A Ivanenko Miller Gerard Fridrih 23 veresnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 734 ISBN 978 966 00 1028 1 PosilannyaMiller Muller Gerard Fridrih Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 S 312 313 Miller G F Izvestie o dvoryanah rossijskih SPb 1790 498 s ros doref

Дата публікації:
Топ