Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конституанта Конституційна Асамблея Установчі Збори фр assemblee constituante установчі збори фр pouvoir constituant уст

Конституанта

Конституанта

Конституанта (Конституційна Асамблея, Установчі Збори; фр. assemblee constituante — установчі збори, фр. pouvoir constituant — установча влада) — орган установчої влади; всенародний вищий колегіальний тимчасовий представницький орган, спеціально утворений для розробки й ухвалення конституції держави.

У різних країнах конституанта має різні назви: установчі збори, національні, народні, конституційні збори, конституційна асамблея, конституційний конгрес, конституційний конвент тощо.

Перші у світі конституції (США та Франції) були ухвалені саме установчими зборами ще у XVIII ст.

Першими в історії установчими зборами був Континентальний конгрес, який 1776 року ухвалив Декларацію незалежності США. Відтак Конституційний конвент, скликаний 1787 року в Філадельфії, завершився ухваленням Конституції США.

Із початком Великої французької революції (1789) Генеральні штати Франції (представницький орган, що об'єднував депутатів від трьох станів: шляхетського, духовного та «третього», тобто буржуазії) оголосив себе Національними зборами, які стали першою французькою конституантою (загалом в історії країни їх було 5). Національні збори ухвалили Декларацію прав людини та громадянина та Конституцію 1791 року (згідно з нею, Франція з абсолютної монархії перетворилася на конституційну). Вже наступного року (1792) зібралася друга французька конституанта (Конвент), яка проголосила у Франції Першу Республіку та розробила, один за одним, проєкти двох конституцій — радикальної (якобінської) 1793 року (ніколи не діяла) та поміркованої («термідоріанської») 1795-го.

Прийняття основного закону спеціально обраною Конституантою здебільшого відбувалося після та в результаті якихось надзвичайних подій:

Концепцію установчої влади сформулював за часів Великої французької революції абат Еммануель-Жозеф Сієс. Згідно з цією концепцією, установча влада первинна щодо всіх інших влад: законодавчої, виконавчої та судової.

Установча влада є найвищим виявом суверенітету — найвищої влади народу, який, реалізуючи її через своїх спеціально і лише для цього обраних представників (установчі збори), ухвалює конституцію. Депутати установчих зборів через загальне волевиявлення отримують спеціальний (прямий) мандат від народу, який дає їм право брати участь у вирішенні питань прийняття конституції. Наявність такого мандата забезпечує найвищий рівень легітимності прийнятих у такий спосіб конституцій.

Конституанти бувають суверенні й несуверенні. Суверенні не тільки розробляють, а й ухвалюють нову конституцію. Несуверенні лише розробляють, а ухвалюють основний закон або на всенародному референдумі (Франція, 1946; Румунія, 1991), або інший державний орган.

Можливість зміни Конституції за посередництвом конституанти зафіксована в основних законах багатьох держав. Наприклад, Конституція Російської Федерації передбачає, що для зміни її розділів 1 (Основи конституційного ладу), 2 (Права та свободи людини і громадянина) та 9 (Конституційні поправки та перегляд Конституції) треба скликати спеціальні Конституційні збори (щоправда, закон про порядок їхнього скликання ніколи не був ухвалений). У США зміна федеральної Конституції залежить від рішень конституційних зборів 3/4 штатів.

На сьогодні, виходячи з прагматичних мотивів, найпоширенішою є практика ухвалення конституцій (або внесення до неї змін) парламентами. При цьому, аби надати основному закону більшої легітимності, ухвалені парламентами рішення можуть бути затверджені на всенародному референдумі. Але референдум не є прямим замінником Конституанти (оскільки йдеться про великий за обсягом документ, конституцію, надзвичайно важливим є питання довіри до розробників основного закону).

Ідея Конституанти в Україні

12 листопада (30 жовтня) 1917 Українська Центральна Рада ухвалила основи законопроєкту про вибори до Українських Установчих зборів. Третім Універсалом УЦР було призначено день виборів — 27 грудня 1917 та день скликання УУЗ — 9 січня 1918. Самі вибори проходили вже в умовах війни з більшовиками і тому не були завершені. Вибори відбулися лише на вільних від більшовицької окупації територіях у 171 виборчому окрузі (загальна кількість утворених округів — 301).

Західноукраїнська Народна Республіка від моменту свого утворення також орієнтувалася на Конституанту. Українська Національна Рада у своєму статуті, ухваленому у Львові 18 жовтня 1918 року, називає себе Конституантою. 13 листопада вона ухвалила Тимчасовий основний закон, який передбачав скликання установчих зборів для прийняття Конституції ЗУНР. Цього не сталося через польську окупацію Галичини.

Чинна Конституція України не передбачає існування в країні установчої влади.

У лютому 1996 року Верховна Рада України розглядала законопроєкт, який передбачав ухвалення Конституції через механізм Конституційних зборів, але він не пройшов. Відтак час від часу окремі політики, правники й аналітики (наприклад, Іван Гель, Тарас Стецьків, Анатолій Ткачук, Ігор Коліушко, Сергій Дацюк) виступають з ініціативою створення в Україні конституанти.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
  3. . Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.

Джерела

  • Квятковський А. Перезавантаження. Конституанта [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Конституанта. — 2008. — 23 травня.
  • Квятковський А. Конституція надто важлива річ, щоби довірити її політикам [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2008. — 23 травня.
  • Квятковський А. Якщо не президент, то хто? [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2008. — 2 червня.
  • Шаповал В. М. Конституанта [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К. : «Українська енциклопедія», 1998. — .

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Konstituanta Konstitucijna Asambleya Ustanovchi Zbori fr assemblee constituante ustanovchi zbori fr pouvoir constituant ustanovcha vlada organ ustanovchoyi vladi vsenarodnij vishij kolegialnij timchasovij predstavnickij organ specialno utvorenij dlya rozrobki j uhvalennya konstituciyi derzhavi U riznih krayinah konstituanta maye rizni nazvi ustanovchi zbori nacionalni narodni konstitucijni zbori konstitucijna asambleya konstitucijnij kongres konstitucijnij konvent tosho Pershi u sviti konstituciyi SShA ta Franciyi buli uhvaleni same ustanovchimi zborami she u XVIII st Pershimi v istoriyi ustanovchimi zborami buv Kontinentalnij kongres yakij 1776 roku uhvaliv Deklaraciyu nezalezhnosti SShA Vidtak Konstitucijnij konvent sklikanij 1787 roku v Filadelfiyi zavershivsya uhvalennyam Konstituciyi SShA Iz pochatkom Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi 1789 Generalni shtati Franciyi predstavnickij organ sho ob yednuvav deputativ vid troh staniv shlyahetskogo duhovnogo ta tretogo tobto burzhuaziyi ogolosiv sebe Nacionalnimi zborami yaki stali pershoyu francuzkoyu konstituantoyu zagalom v istoriyi krayini yih bulo 5 Nacionalni zbori uhvalili Deklaraciyu prav lyudini ta gromadyanina ta Konstituciyu 1791 roku zgidno z neyu Franciya z absolyutnoyi monarhiyi peretvorilasya na konstitucijnu Vzhe nastupnogo roku 1792 zibralasya druga francuzka konstituanta Konvent yaka progolosila u Franciyi Pershu Respubliku ta rozrobila odin za odnim proyekti dvoh konstitucij radikalnoyi yakobinskoyi 1793 roku nikoli ne diyala ta pomirkovanoyi termidorianskoyi 1795 go Prijnyattya osnovnogo zakonu specialno obranoyu Konstituantoyu zdebilshogo vidbuvalosya pislya ta v rezultati yakihos nadzvichajnih podij voyen revolyucij sistemnih kriz SShA 1776 1787 Franciya 1789 1792 1848 1871 1945 Ispaniyi 1812 Norvegiya 1814 Nimechchina 1848 Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv 1920 Braziliya 1988 Kolumbiya 1991 Kambodzha 1993 Nepal rujnaciyi imperij Avstriya 1918 Rosiya 1918 Nimechchina 1919 Turechchina 1922 zdobuttya politichnoyi nezalezhnosti Belgiya 1831 Polsha 1919 Latviya 1919 Litva 1920 Chehoslovachchina 1920 Gruziya 1921 Indiya 1950 Estoniya 1992 padinnya totalitarnih rezhimiv Italiya 1947 Portugaliya 1976 Bolgariya 1991 Rumuniya 1992 Pivdenna Afrikanska Respublika 1996 Koncepciyu ustanovchoyi vladi sformulyuvav za chasiv Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi abat Emmanuel Zhozef Siyes Zgidno z ciyeyu koncepciyeyu ustanovcha vlada pervinna shodo vsih inshih vlad zakonodavchoyi vikonavchoyi ta sudovoyi Ustanovcha vlada ye najvishim viyavom suverenitetu najvishoyi vladi narodu yakij realizuyuchi yiyi cherez svoyih specialno i lishe dlya cogo obranih predstavnikiv ustanovchi zbori uhvalyuye konstituciyu Deputati ustanovchih zboriv cherez zagalne voleviyavlennya otrimuyut specialnij pryamij mandat vid narodu yakij daye yim pravo brati uchast u virishenni pitan prijnyattya konstituciyi Nayavnist takogo mandata zabezpechuye najvishij riven legitimnosti prijnyatih u takij sposib konstitucij Konstituanti buvayut suverenni j nesuverenni Suverenni ne tilki rozroblyayut a j uhvalyuyut novu konstituciyu Nesuverenni lishe rozroblyayut a uhvalyuyut osnovnij zakon abo na vsenarodnomu referendumi Franciya 1946 Rumuniya 1991 abo inshij derzhavnij organ Mozhlivist zmini Konstituciyi za poserednictvom konstituanti zafiksovana v osnovnih zakonah bagatoh derzhav Napriklad Konstituciya Rosijskoyi Federaciyi peredbachaye sho dlya zmini yiyi rozdiliv 1 Osnovi konstitucijnogo ladu 2 Prava ta svobodi lyudini i gromadyanina ta 9 Konstitucijni popravki ta pereglyad Konstituciyi treba sklikati specialni Konstitucijni zbori shopravda zakon pro poryadok yihnogo sklikannya nikoli ne buv uhvalenij U SShA zmina federalnoyi Konstituciyi zalezhit vid rishen konstitucijnih zboriv 3 4 shtativ Na sogodni vihodyachi z pragmatichnih motiviv najposhirenishoyu ye praktika uhvalennya konstitucij abo vnesennya do neyi zmin parlamentami Pri comu abi nadati osnovnomu zakonu bilshoyi legitimnosti uhvaleni parlamentami rishennya mozhut buti zatverdzheni na vsenarodnomu referendumi Ale referendum ne ye pryamim zaminnikom Konstituanti oskilki jdetsya pro velikij za obsyagom dokument konstituciyu nadzvichajno vazhlivim ye pitannya doviri do rozrobnikiv osnovnogo zakonu Ideya Konstituanti v Ukrayini12 listopada 30 zhovtnya 1917 Ukrayinska Centralna Rada uhvalila osnovi zakonoproyektu pro vibori do Ukrayinskih Ustanovchih zboriv Tretim Universalom UCR bulo priznacheno den viboriv 27 grudnya 1917 ta den sklikannya UUZ 9 sichnya 1918 Sami vibori prohodili vzhe v umovah vijni z bilshovikami i tomu ne buli zaversheni Vibori vidbulisya lishe na vilnih vid bilshovickoyi okupaciyi teritoriyah u 171 viborchomu okruzi zagalna kilkist utvorenih okrugiv 301 Zahidnoukrayinska Narodna Respublika vid momentu svogo utvorennya takozh oriyentuvalasya na Konstituantu Ukrayinska Nacionalna Rada u svoyemu statuti uhvalenomu u Lvovi 18 zhovtnya 1918 roku nazivaye sebe Konstituantoyu 13 listopada vona uhvalila Timchasovij osnovnij zakon yakij peredbachav sklikannya ustanovchih zboriv dlya prijnyattya Konstituciyi ZUNR Cogo ne stalosya cherez polsku okupaciyu Galichini Chinna Konstituciya Ukrayini ne peredbachaye isnuvannya v krayini ustanovchoyi vladi U lyutomu 1996 roku Verhovna Rada Ukrayini rozglyadala zakonoproyekt yakij peredbachav uhvalennya Konstituciyi cherez mehanizm Konstitucijnih zboriv ale vin ne projshov Vidtak chas vid chasu okremi politiki pravniki j analitiki napriklad Ivan Gel Taras Steckiv Anatolij Tkachuk Igor Koliushko Sergij Dacyuk vistupayut z iniciativoyu stvorennya v Ukrayini konstituanti Div takozhNacionalni ustanovchi zboriPrimitki Arhiv originalu za 14 veresnya 2016 Procitovano 23 serpnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2016 Procitovano 23 serpnya 2016 Arhiv originalu za 15 veresnya 2016 Procitovano 23 serpnya 2016 DzherelaKvyatkovskij A Perezavantazhennya Konstituanta 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Konstituanta 2008 23 travnya Kvyatkovskij A Konstituciya nadto vazhliva rich shobi doviriti yiyi politikam 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 2008 23 travnya Kvyatkovskij A Yaksho ne prezident to hto 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 2008 2 chervnya Shapoval V M Konstituanta 5 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya V 6 t Redkol Yu S Shemshuchenko golova redkol ta in K Ukrayinska enciklopediya 1998 ISBN 966 7492 00 1 Literatura Yu Shemshuchenko Konstitucijna Asambleya Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 41 ISBN 978 966 611 818 2

Дата публікації:
Топ