Інкерма́н (крим. İnkerman, «печерна фортеця»; Каламіта, Інкірма, в 1976—1991 — Білокам'янськ) — місто в Україні, в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. До вересня 2023 року підпорядковувалося Севастопольській міській раді.
Інкерман | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією) | ||||||||
Район | Бахчисарайський район | ||||||||
Код КОАТУУ: | 8536310300 | ||||||||
Засноване | 6 січня 1976 | ||||||||
Перша згадка | фортеця згадується у XIV ст. | ||||||||
Населення | ▲ 12 028 (01.01.2014) | ||||||||
Площа | 2 км² | ||||||||
Густота населення | 6014 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 99703—99709 | ||||||||
Телефонний код | +380-692 | ||||||||
Координати | 44°36′49″ пн. ш. 33°36′36″ сх. д. / 44.61361° пн. ш. 33.61000° сх. д.Координати: 44°36′49″ пн. ш. 33°36′36″ сх. д. / 44.61361° пн. ш. 33.61000° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 6 м | ||||||||
Водойма | р. Чорна, Севастопольська бухта Чорного моря | ||||||||
Назва мешканців | інкерма́нець, інкерма́нка, інкерма́нці | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Інкерман I | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- автошляхами | 18,2 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 893 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Рада | Інкерманська міська рада | ||||||||
Адреса | 99703, Інкерманська міська Рада, м. Інкерман, вул. Шевкопляса, 37 | ||||||||
Міський голова | Конопльов Валерій Валерійович | ||||||||
Інкерман у Вікісховищі
|
Розташоване при впадінні річки Чорної у Севастопольську бухту. Східне передмістя Севастополя. Населення 12 тис. осіб (2014).
Опис
Основні напрямки – Сімферопольське шосе, вул. Менжинського. Переважно забудоване будинками 50-х та 60-х років XX століття.
Райони міста:
- Центр
- Селище ТЕЦ (ГРЕС)
- Гірське
- Мартинівка (Мартинівська балка)
- Інкерманський печерний монастир
- Октябрське
- Зелена гора
- Залізничне (Нафтобаза)
- Мекензієве лісництво
- Першотравнева балка
Історія
На місці сучасного Інкермана в давнину існували поселення таврів. На їхньому місці понтійський полководець Діофант заснував місто, яке на честь свого володаря Мітрідата VI Євпатора назвав Євпаторією (Євпаторіоном). Населення Євпаторії було переважно грецьким.
У римські часи місцева фортеця мала назву . На початку нашої ери околиці Ктена були відомі насамперед каменоломнями. Існують перекази про заслання сюди імператором Марком Ульпієм Траяном римського єпископа (папи) Климента I, який і загинув у цих місцях мученицькою смертю (утоплений у морі), та про ув'язнення тут у VII столітті папи Мартина I.
У VI столітті фортеця була відома вже як Каламіта і перетворилася на візантійсько-херсонеський форпост. Під її захистом був заснований православний монастир.
У XIV—XV століттях фортеця стала морською базою князівства Феодоро. При Олексії I у 1427 році фортеця була оновлена — для захисту торговельного порту Авліта.
Від 1475 року місто перебувало під контролем Османської імперії. Саме турки надали йому назву Інкерман.
У 1783 разом зі всім Кримом приєднаний до Російської імперії. У 1820—1821 роках тут побудовано два маяки, найвищі в країні. З історії Кримської війни 1853—1856 відома Інкерманська битва, що відбулася 5 листопада (24 жовтня) 1854 року. Тоді російська армія зробила спробу скинути війська союзників у море та деблокувати Севастополь. Попри загальну невдачу, севастопольці тоді виграли час, аби укріпити місто.
Під час радянсько-німецької війни у 1942 р. більшовики під час відступу підірвали штольні поблизу Інкермана, де був розташований підземний госпіталь, внаслідок чого загинуло багато людей.
В XIX-XX століттях Інкерман розвивався в орбіті Севастополя (з інкерманського білого каменю останній первісно і будувався). Статус міста Інкерман отримав 6 січня 1976 року під назвою Білокам'янськ. У 1991 році місту була повернена його історична назва.
Населення
українці | росіяни | білоруси |
---|---|---|
20,71 % | 73,0 % | 1,29 % |
1979 | 1989 | 2001 | 2014 |
---|---|---|---|
10 743 | 12 442 | 10 628 | 12 028 |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Російська | 9 529 | 91,17% |
Українська | 547 | 5,23% |
Кримськотатарська | 25 | 0,24% |
Білоруська | 15 | 0,14% |
Румунська | 9 | 0,09% |
Вірменська | 6 | 0,06% |
Польська | 2 | 0,02% |
Інші/Не вказали | 319 | 3,05% |
Разом | 10 452 | 100% |
Визначні пам'ятки
- Печерний монастир (датування печер можливі від VII-IX століттям, до XV століття; інші споруди належать XIX століттю; Свято-Климентьєвський Інкерманський чоловічий монастир);
- Руїни фортеці Каламіта (XV століття);
- Печерні міста Інкермана.
Транспорт
Через місто проходить залізниця Сімферополь—Севастополь (станція Інкерман-1).
Курсують автобуси до Севастополя та катери до Графської пристані.
Підприємства
Див. також
Джерела та література
- Д. С. Вирський. Інкерман [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 475. — .
- М. М. Буртовой. Інкерман [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Література
- ІМіС УРСР. Кримська область. К., 1974.
- Бертье-Делагард А. Л. Каламита и Феодоро. «Известия Таврийской ученой архивной комиссии», 1918, вып. 55;
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- User, Super. Описание основных микрорайонов города Севастополя. akggroup.ru (ru-ru) . Процитовано 13 вересня 2023.
- Э. Манштейн. Утерянные победы.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- Cities & towns of Ukraine. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 26 жовтня 2019.
Посилання
- Панорами Інкермана [ 2 червня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inkerma n krim Inkerman pecherna fortecya Kalamita Inkirma v 1976 1991 Bilokam yansk misto v Ukrayini v Bahchisarajskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Do veresnya 2023 roku pidporyadkovuvalosya Sevastopolskij miskij radi InkermanGerb Inkermana Prapor InkermanaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Avtonomna Respublika Krim okupovana j aneksovana Rosiyeyu Rajon Bahchisarajskij rajonKod KOATUU 8536310300Zasnovane 6 sichnya 1976Persha zgadka fortecya zgaduyetsya u XIV st Naselennya 12 028 01 01 2014 Plosha 2 km Gustota naselennya 6014 osib km Poshtovi indeksi 99703 99709Telefonnij kod 380 692Koordinati 44 36 49 pn sh 33 36 36 sh d 44 61361 pn sh 33 61000 sh d 44 61361 33 61000 Koordinati 44 36 49 pn sh 33 36 36 sh d 44 61361 pn sh 33 61000 sh d 44 61361 33 61000Visota nad rivnem morya 6 mVodojma r Chorna Sevastopolska buhta Chornogo moryaNazva meshkanciv inkerma nec inkerma nka inkerma nciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Inkerman IDo obl resp centru avtoshlyahami 18 2 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 893 kmMiska vladaRada Inkermanska miska radaAdresa 99703 Inkermanska miska Rada m Inkerman vul Shevkoplyasa 37Miskij golova Konoplov Valerij ValerijovichInkerman u Vikishovishi KartaInkermanInkermanU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Inkerman znachennya Vid na Inkerman z pivdennoyi storoni Sevastopolskoyi buhti Roztashovane pri vpadinni richki Chornoyi u Sevastopolsku buhtu Shidne peredmistya Sevastopolya Naselennya 12 tis osib 2014 OpisOsnovni napryamki Simferopolske shose vul Menzhinskogo Perevazhno zabudovane budinkami 50 h ta 60 h rokiv XX stolittya Rajoni mista Centr Selishe TEC GRES Girske Martinivka Martinivska balka Inkermanskij pechernij monastir Oktyabrske Zelena gora Zaliznichne Naftobaza Mekenziyeve lisnictvo Pershotravneva balkaIstoriyaInkermanskij pechernij monastir Na misci suchasnogo Inkermana v davninu isnuvali poselennya tavriv Na yihnomu misci pontijskij polkovodec Diofant zasnuvav misto yake na chest svogo volodarya Mitridata VI Yevpatora nazvav Yevpatoriyeyu Yevpatorionom Naselennya Yevpatoriyi bulo perevazhno greckim U rimski chasi misceva fortecya mala nazvu Na pochatku nashoyi eri okolici Ktena buli vidomi nasampered kamenolomnyami Isnuyut perekazi pro zaslannya syudi imperatorom Markom Ulpiyem Trayanom rimskogo yepiskopa papi Klimenta I yakij i zaginuv u cih miscyah muchenickoyu smertyu utoplenij u mori ta pro uv yaznennya tut u VII stolitti papi Martina I U VI stolitti fortecya bula vidoma vzhe yak Kalamita i peretvorilasya na vizantijsko hersoneskij forpost Pid yiyi zahistom buv zasnovanij pravoslavnij monastir U XIV XV stolittyah fortecya stala morskoyu bazoyu knyazivstva Feodoro Pri Oleksiyi I u 1427 roci fortecya bula onovlena dlya zahistu torgovelnogo portu Avlita Vid 1475 roku misto perebuvalo pid kontrolem Osmanskoyi imperiyi Same turki nadali jomu nazvu Inkerman U 1783 razom zi vsim Krimom priyednanij do Rosijskoyi imperiyi U 1820 1821 rokah tut pobudovano dva mayaki najvishi v krayini Z istoriyi Krimskoyi vijni 1853 1856 vidoma Inkermanska bitva sho vidbulasya 5 listopada 24 zhovtnya 1854 roku Todi rosijska armiya zrobila sprobu skinuti vijska soyuznikiv u more ta deblokuvati Sevastopol Popri zagalnu nevdachu sevastopolci todi vigrali chas abi ukripiti misto Pid chas radyansko nimeckoyi vijni u 1942 r bilshoviki pid chas vidstupu pidirvali shtolni poblizu Inkermana de buv roztashovanij pidzemnij gospital vnaslidok chogo zaginulo bagato lyudej V XIX XX stolittyah Inkerman rozvivavsya v orbiti Sevastopolya z inkermanskogo bilogo kamenyu ostannij pervisno i buduvavsya Status mista Inkerman otrimav 6 sichnya 1976 roku pid nazvoyu Bilokam yansk U 1991 roci mistu bula povernena jogo istorichna nazva NaselennyaZa nacionalnistyu 2001 ukrayinci rosiyani bilorusi20 71 73 0 1 29 Chiselnist naselennya osib 1979 1989 2001 201410 743 12 442 10 628 12 028Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaRosijska 9 529 91 17 Ukrayinska 547 5 23 Krimskotatarska 25 0 24 Biloruska 15 0 14 Rumunska 9 0 09 Virmenska 6 0 06 Polska 2 0 02 Inshi Ne vkazali 319 3 05 Razom 10 452 100 Viznachni pam yatkiPechernij monastir datuvannya pecher mozhlivi vid VII IX stolittyam do XV stolittya inshi sporudi nalezhat XIX stolittyu Svyato Klimentyevskij Inkermanskij cholovichij monastir Ruyini forteci Kalamita XV stolittya Pecherni mista Inkermana TransportCherez misto prohodit zaliznicya Simferopol Sevastopol stanciya Inkerman 1 Kursuyut avtobusi do Sevastopolya ta kateri do Grafskoyi pristani PidpriyemstvaInkermanskij zavod marochnih vinDiv takozhInkermanska bitvaDzherela ta literaturaD S Virskij Inkerman 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 475 ISBN 966 00 0610 1 M M Burtovoj Inkerman 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura IMiS URSR Krimska oblast K 1974 Berte Delagard A L Kalamita i Feodoro Izvestiya Tavrijskoj uchenoj arhivnoj komissii 1918 vyp 55 PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2015 roku PDF XLS User Super Opisanie osnovnyh mikrorajonov goroda Sevastopolya akggroup ru ru ru Procitovano 13 veresnya 2023 E Manshtejn Uteryannye pobedy PDF Arhiv originalu PDF za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 26 zhovtnya 2019 Cities amp towns of Ukraine Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 26 zhovtnya 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPanorami Inkermana 2 chervnya 2012 u Wayback Machine Inkerman u sestrinskih VikiproyektahInkerman u Vikishovishi Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi