Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Осно́ва — колишня слобода поблизу міста Харкова, яка існувала в кінці XVII — на початку XX століття. Увійшла в межі міста на початку ХХ ст.
| Основа Харків | ||||
 Слобода Основа у 1820-х роках. Річка, на якій розташована слобода - Лопань | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°58′05″ пн. ш. 36°13′10″ сх. д. / 49.96806° пн. ш. 36.21944° сх. д.Координати: 49°58′05″ пн. ш. 36°13′10″ сх. д. / 49.96806° пн. ш. 36.21944° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Основ'янський | |||
| Адмінодиниця | Основ'янська волость | |||
| Телефонний код | +380 57 | |||
| Заклади освіти та культури | парк культури і відпочинку ім. Квітки-Основ’яненка | |||
| Карта | ||||
Історія
Слободу заснував полковник Харківського козацького полку Федір Григорович Донець-Захаржевський, представник відомої козацької старшинської родини Донець-Захаржевських, у другій половині XVII ст. як родинний маєток.
У 1713 р. вдова полковника Федора Григоровича Донець-Захаржевського продала слободу козацькій старшинській родині Квіток. Першим власником слободи з роду Квіток став Григорій Семенович Квітка, який збудував у слободі першу дерев'яну церкву в ім'я Іоанна Предтечі. До ХХ ст. Основа була родинним гніздом сім'ї Квіток. Маєток переходив у спадок у родинному колі.
У 1714 р. до основ'янської церкви Іоанна Предтечі приписано село Пан-Іванівка біля ставка Завали.
У 1754 р. вдова полковника Івана Григоровича Квітки перенесла церкву Іоанна Предтечі на нове місце, де вона була розташована до 1876 р., коли її розібрали через ветхість, а з її дерева побудували школу. На старому місці встановлено кам'яний обеліск.
20 грудня 1781 року в Основі згоріла церква. 1782 року Федір Іванович Квітка збудував нову церкву на місці згорілої. Під церквою розташовувалася родинна усипальня Квіток, де надалі ховали представників родини. Сімейний склеп під храмом Іоанна Предтечі став останнім пристановищем майже всіх членів роду Квіток. У цьому храмі були поховані батьки засновника палацу та будівника храму Федора Івановича Квітки, Іван Григорович з дружиною Параскевою Андріївною (при народженні Горленко). Федір Іванович був батьком Григорія Квітки-Основ'яненка й Андрія Квітки.
В Основі в другій половині XVIII — початку XIX ст. жив і працював видатний український історик та етнограф Ілля Іванович Квітка, дядько письменника Григорія Квітки-Основ'яненка.
У 1814 р. на прохання вдови М. В. Квітки збудовано домову церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
На початку ХІХ сторіччя село стало культурним осередком Харківщини. На той час її власниками були брати Андрій Федорович Квітка та Григорій Федорович Квітка, видатний український письменник та культурний діяч. Григорій Квітка-Основ'яненко в Основі народився, там же мешкав і працював. З часом він передав усі права на маєток братові, але й надалі все його життя було пов'язане саме з Основою. Його брат, бувши сановником Російської імперії, був також знаний як активний культурний діяч Слобожанщини. Він був одним з засновників Харківського університету.
У перші роки ХІХ ст. в маєтку збудовано дерев'яний двоповерховий палац з банею на високому барабані та шестиколонним портиком. Цей палац, періодично оновлюваний та перероблюваний, прикрашав маєток до самого початку ХХ століття. У 1914 р. його зруйновано. Останні роки свого існування він слугував місцевим театром.
У 1854 році в Основі купець Іван Іванович Богомолов побудовав паровий лаковий завод.
У маєтку був також інший, пізніший палац родини. Побудовано його в 60-х — 70-х роках ХІХ століття. Це була кам'яна будівля в готичному стилі, схожа на середньовічну фортецю. Він був прикрашений баштами та бійницями. Коло нього розташовувалася дерев'яна церква Іоана Предтечі.
У 1876 році збудовано нову кам'яний церкву Іоана Предтечі.
За даними перепису населення, в Основі в 1724 р. налічувалося 105 дворів.
Кількість парафіян основ'янського храму Іоана Предтечі налічувало:
- 1730 рік — 500 чоловік., 407 жінок;
- 1750 рік — 487 чоловік., 428 жінок;
- 1770 рік — 527 чоловік., 463 жінок;
- 1790 рік — 608 чоловік., 622 жінок;
- 1810 рік — 618 чоловік., 632 жінок;
- 1830 рік — 732 чоловік., 801 жінок;
- 1850 рік — 817 чоловік., 856 жінок.
У 1840 році від холери померло 80 мешканців слободи.
Село Основа фігурує в списку населених місць Харківської губернії 1864 року (№ 133): «відноситься до Основ'янської волості Харківського повіту Харківської губернії. Село розташоване ліворуч від Катеринославського поштового шляху, на річці Лопань. Село було володарським, тобто було в приватному володінні. Відстань до міста Харків указана чотири версти, до станової квартири відстань становила 24 версти. Село мало одну церкву й один цегляний завод. У селі налічувалося 125 дворів. Мешканців в Основі налічувалося 350 осіб чоловічої статі та 356 — жіночої». За поліцейським поділом відносилося до І стану.
Станом на 1914 р. чисельність населення була дуже велика для села — 19 703 особи. Село було центром Основ'янської волості.
Після українсько-російської війни село ввійшло в міську межу міста Харкова. Історична місцевість міста стала називатися Велика Основа, на відміну від Малої Основи (колишнього передмістя) та робітничого селища залізничників Основа (поблизу збудованої в 1908 р. станції Основа, вузлової станції залізниці Харків — Ізюм — Донбас).
Заснування Основи за оповіданням Г. Ф. Квітки-Основ'яненка
У 1843 році видатний письменник Григорій Федорович Квітка (працював під псевдонімом Основ'яненко) написав оповідання «Заснування Харкова. Старовинний переказ», де розповідає історію свого роду, а також історію заселення Слобожанщини (зокрема підіймається питання заснування Основи).
Згідно оповіданням, засновник роду Квіток, Андрій Афанасійович Квітка, зі своєю дружиною Марією, втекли з Києва від Київського воєводи, батька Марії, який був проти одруження закоханих. Подорожуючі на схід, разом зі своїми супутниками, вони часто робили зупинки, бо Марія була вже вагітна, поки вона вже не мала можливості йти далі. З огляду на це, Андрій з товаришами 24 червня (на свято Івана Предтечі) осідають на березі річки у березовому гаю, серед вишневих садів, між непролазним бором и степами. Тут вони зробили курінь, своє перше постійне житло. Згодом вони вирішують осісти в цій місцині, Андрій Квітка відсилає свого товариша Антона Муху до Правобережжя де він був повинен зібрати переселенців для заселення цих вільних міст.
Антон Муха виконує цей обов'язок та приводить цілі родини переселенців, які основують в навколишніх місцях хутори. Декілька родин селяться біля хати Квіток, чим започатковують слободу Основу, названу так, тому, що була «основою» заселення цих земель. Віднайденому ж брату Андрія Квітки, отцю Онуфрію (до того як став ченцем, Григорій Афанасійович), належить честь забудови перших храмів, зокрема храму Іоанна Предтечі, на Основі. Цього святого Квітки вибрали у патрони, в зв'язку з тим, що саме у його день вони осіли у цих щасливих для них краях.
Звичайно ця легенда, здебільшого красива казка, сама ж слобода Основа, яка стала родовим гніздом Квіток, було засновано Федором Григоровичем Донцем-Захаржевським і тільки у 1713 році її було придбано Григорієм Семеновичем Квіткою.
Родинна крипта
Крипта під храмом стала останнім притулком для багатьох представників родини Квіток. Серед похованих там були:
- Іван Григорович Квітка (помер в 1751) — полковник Ізюмського слобідського козацького полку (1643—1651). Наказний полковник Харківського полку. Харківський полковий обозний. Невдовзі перед смертю його було призначено на посаду бригадира Слобідських козацьких полків.
- Параскева Андріївна Квітка (при народженні Горленко) — дружина Івана Григоровича. Сестра єпископа Білгородського та Обоянського Йоасафа.
- Федір Іванович Квітка — колезький радник. Поміщик Харківського повіту. Їм було збудовано другий храм.
- Ілля Іванович Квітка — письменник, історик та етнограф. Був дуже приближений до духовенства, але мешкав не в монастирі, а в маєтку. В нього була побудована окрема «пустинь».
- Андрій Федорович Квітка — таємний радник та сенатор. Сановник Російської імперії. З 1814 року мав в палаці окремий храм Покрови Богородиці (закритий в 1844 році).
- Григорій Федорович Квітка — надвірний радник. Видатний український письменник, та слобідський культурний діяч. Був також церковним старостою у храмі.
Джерела
- Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — 348 с. — -15-11.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. — Т. І. — 336 с.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. — Т. ІІ. — 108 с.(рос.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. В трех томах. — Х. : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2006. — Т. ІІІ. — 278 с.(рос.)
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетская типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)
- Штиглицъ. Н. XLVI Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніям 1864 года. — Центральнымъ статистическимъ комитетомъ министерства внутреннихъ дѣлъ. — СПБ. : Карла Вульфа, 1869. — 358 с.(рос. дореф.)
Примітки
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — С. 80 – 365с.(рос. дореф.)
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — С. 81 – 365с.(рос. дореф.)
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — С. 111 – 365с.(рос. дореф.)
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — С. 134, 135 – 365с.(рос. дореф.)
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.- Розділ «Основа»
- Наказ Синоду 8 серпня № 1680
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — С. 236 – 365с.(рос. дореф.)
- К. Г. Лукомський у своїй книзі називає засновником садиби О. І. Квітку, брата Федора Івановича Квітки Олексія, але Філарет Гумілевський указує саме на Федора. Слід зауважити, що ім'я «Федір» у дореволюційному правописі писалося через літеру тету, яка має форму, подібну до літери «О» — Θ.
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novozhanove znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Osnova miscevist Ne plutati z Stanciya Osnova miscevist Osno va kolishnya sloboda poblizu mista Harkova yaka isnuvala v kinci XVII na pochatku XX stolittya Uvijshla v mezhi mista na pochatku HH st Osnova HarkivOsnova Sloboda Osnova u 1820 h rokah Richka na yakij roztashovana sloboda LopanZagalna informaciya49 58 05 pn sh 36 13 10 sh d 49 96806 pn sh 36 21944 sh d 49 96806 36 21944 Koordinati 49 58 05 pn sh 36 13 10 sh d 49 96806 pn sh 36 21944 sh d 49 96806 36 21944Krayina UkrayinaRajon Osnov yanskijAdminodinicya Osnov yanska volostTelefonnij kod 380 57Zakladi osviti ta kulturi park kulturi i vidpochinku im Kvitki Osnov yanenkaKartaIstoriyaPalac Kvitok v slobodi Osnova Pobudovanij v 60 70 rokah HIH storichchya Park im Kvitki Osnov yanenka Slobodu zasnuvav polkovnik Harkivskogo kozackogo polku Fedir Grigorovich Donec Zaharzhevskij predstavnik vidomoyi kozackoyi starshinskoyi rodini Donec Zaharzhevskih u drugij polovini XVII st yak rodinnij mayetok U 1713 r vdova polkovnika Fedora Grigorovicha Donec Zaharzhevskogo prodala slobodu kozackij starshinskij rodini Kvitok Pershim vlasnikom slobodi z rodu Kvitok stav Grigorij Semenovich Kvitka yakij zbuduvav u slobodi pershu derev yanu cerkvu v im ya Ioanna Predtechi Do HH st Osnova bula rodinnim gnizdom sim yi Kvitok Mayetok perehodiv u spadok u rodinnomu koli U 1714 r do osnov yanskoyi cerkvi Ioanna Predtechi pripisano selo Pan Ivanivka bilya stavka Zavali U 1754 r vdova polkovnika Ivana Grigorovicha Kvitki perenesla cerkvu Ioanna Predtechi na nove misce de vona bula roztashovana do 1876 r koli yiyi rozibrali cherez vethist a z yiyi dereva pobuduvali shkolu Na staromu misci vstanovleno kam yanij obelisk 20 grudnya 1781 roku v Osnovi zgorila cerkva 1782 roku Fedir Ivanovich Kvitka zbuduvav novu cerkvu na misci zgoriloyi Pid cerkvoyu roztashovuvalasya rodinna usipalnya Kvitok de nadali hovali predstavnikiv rodini Simejnij sklep pid hramom Ioanna Predtechi stav ostannim pristanovishem majzhe vsih chleniv rodu Kvitok U comu hrami buli pohovani batki zasnovnika palacu ta budivnika hramu Fedora Ivanovicha Kvitki Ivan Grigorovich z druzhinoyu Paraskevoyu Andriyivnoyu pri narodzhenni Gorlenko Fedir Ivanovich buv batkom Grigoriya Kvitki Osnov yanenka j Andriya Kvitki V Osnovi v drugij polovini XVIII pochatku XIX st zhiv i pracyuvav vidatnij ukrayinskij istorik ta etnograf Illya Ivanovich Kvitka dyadko pismennika Grigoriya Kvitki Osnov yanenka U 1814 r na prohannya vdovi M V Kvitki zbudovano domovu cerkvu na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Na pochatku HIH storichchya selo stalo kulturnim oseredkom Harkivshini Na toj chas yiyi vlasnikami buli brati Andrij Fedorovich Kvitka ta Grigorij Fedorovich Kvitka vidatnij ukrayinskij pismennik ta kulturnij diyach Grigorij Kvitka Osnov yanenko v Osnovi narodivsya tam zhe meshkav i pracyuvav Z chasom vin peredav usi prava na mayetok bratovi ale j nadali vse jogo zhittya bulo pov yazane same z Osnovoyu Jogo brat buvshi sanovnikom Rosijskoyi imperiyi buv takozh znanij yak aktivnij kulturnij diyach Slobozhanshini Vin buv odnim z zasnovnikiv Harkivskogo universitetu U pershi roki HIH st v mayetku zbudovano derev yanij dvopoverhovij palac z baneyu na visokomu barabani ta shestikolonnim portikom Cej palac periodichno onovlyuvanij ta pereroblyuvanij prikrashav mayetok do samogo pochatku HH stolittya U 1914 r jogo zrujnovano Ostanni roki svogo isnuvannya vin sluguvav miscevim teatrom U 1854 roci v Osnovi kupec Ivan Ivanovich Bogomolov pobudovav parovij lakovij zavod U mayetku buv takozh inshij piznishij palac rodini Pobudovano jogo v 60 h 70 h rokah HIH stolittya Ce bula kam yana budivlya v gotichnomu stili shozha na serednovichnu fortecyu Vin buv prikrashenij bashtami ta bijnicyami Kolo nogo roztashovuvalasya derev yana cerkva Ioana Predtechi U 1876 roci zbudovano novu kam yanij cerkvu Ioana Predtechi Za danimi perepisu naselennya v Osnovi v 1724 r nalichuvalosya 105 dvoriv Kilkist parafiyan osnov yanskogo hramu Ioana Predtechi nalichuvalo 1730 rik 500 cholovik 407 zhinok 1750 rik 487 cholovik 428 zhinok 1770 rik 527 cholovik 463 zhinok 1790 rik 608 cholovik 622 zhinok 1810 rik 618 cholovik 632 zhinok 1830 rik 732 cholovik 801 zhinok 1850 rik 817 cholovik 856 zhinok U 1840 roci vid holeri pomerlo 80 meshkanciv slobodi Selo Osnova figuruye v spisku naselenih misc Harkivskoyi guberniyi 1864 roku 133 vidnositsya do Osnov yanskoyi volosti Harkivskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Selo roztashovane livoruch vid Katerinoslavskogo poshtovogo shlyahu na richci Lopan Selo bulo volodarskim tobto bulo v privatnomu volodinni Vidstan do mista Harkiv ukazana chotiri versti do stanovoyi kvartiri vidstan stanovila 24 versti Selo malo odnu cerkvu j odin ceglyanij zavod U seli nalichuvalosya 125 dvoriv Meshkanciv v Osnovi nalichuvalosya 350 osib cholovichoyi stati ta 356 zhinochoyi Za policejskim podilom vidnosilosya do I stanu Stanom na 1914 r chiselnist naselennya bula duzhe velika dlya sela 19 703 osobi Selo bulo centrom Osnov yanskoyi volosti Pislya ukrayinsko rosijskoyi vijni selo vvijshlo v misku mezhu mista Harkova Istorichna miscevist mista stala nazivatisya Velika Osnova na vidminu vid Maloyi Osnovi kolishnogo peredmistya ta robitnichogo selisha zaliznichnikiv Osnova poblizu zbudovanoyi v 1908 r stanciyi Osnova vuzlovoyi stanciyi zaliznici Harkiv Izyum Donbas Zasnuvannya Osnovi za opovidannyam G F Kvitki Osnov yanenkaU 1843 roci vidatnij pismennik Grigorij Fedorovich Kvitka pracyuvav pid psevdonimom Osnov yanenko napisav opovidannya Zasnuvannya Harkova Starovinnij perekaz de rozpovidaye istoriyu svogo rodu a takozh istoriyu zaselennya Slobozhanshini zokrema pidijmayetsya pitannya zasnuvannya Osnovi Zgidno opovidannyam zasnovnik rodu Kvitok Andrij Afanasijovich Kvitka zi svoyeyu druzhinoyu Mariyeyu vtekli z Kiyeva vid Kiyivskogo voyevodi batka Mariyi yakij buv proti odruzhennya zakohanih Podorozhuyuchi na shid razom zi svoyimi suputnikami voni chasto robili zupinki bo Mariya bula vzhe vagitna poki vona vzhe ne mala mozhlivosti jti dali Z oglyadu na ce Andrij z tovarishami 24 chervnya na svyato Ivana Predtechi osidayut na berezi richki u berezovomu gayu sered vishnevih sadiv mizh neprolaznim borom i stepami Tut voni zrobili kurin svoye pershe postijne zhitlo Zgodom voni virishuyut osisti v cij miscini Andrij Kvitka vidsilaye svogo tovarisha Antona Muhu do Pravoberezhzhya de vin buv povinen zibrati pereselenciv dlya zaselennya cih vilnih mist Anton Muha vikonuye cej obov yazok ta privodit cili rodini pereselenciv yaki osnovuyut v navkolishnih miscyah hutori Dekilka rodin selyatsya bilya hati Kvitok chim zapochatkovuyut slobodu Osnovu nazvanu tak tomu sho bula osnovoyu zaselennya cih zemel Vidnajdenomu zh bratu Andriya Kvitki otcyu Onufriyu do togo yak stav chencem Grigorij Afanasijovich nalezhit chest zabudovi pershih hramiv zokrema hramu Ioanna Predtechi na Osnovi Cogo svyatogo Kvitki vibrali u patroni v zv yazku z tim sho same u jogo den voni osili u cih shaslivih dlya nih krayah Zvichajno cya legenda zdebilshogo krasiva kazka sama zh sloboda Osnova yaka stala rodovim gnizdom Kvitok bulo zasnovano Fedorom Grigorovichem Doncem Zaharzhevskim i tilki u 1713 roci yiyi bulo pridbano Grigoriyem Semenovichem Kvitkoyu Rodinna kriptaKripta pid hramom stala ostannim pritulkom dlya bagatoh predstavnikiv rodini Kvitok Sered pohovanih tam buli Ivan Grigorovich Kvitka pomer v 1751 polkovnik Izyumskogo slobidskogo kozackogo polku 1643 1651 Nakaznij polkovnik Harkivskogo polku Harkivskij polkovij oboznij Nevdovzi pered smertyu jogo bulo priznacheno na posadu brigadira Slobidskih kozackih polkiv Paraskeva Andriyivna Kvitka pri narodzhenni Gorlenko druzhina Ivana Grigorovicha Sestra yepiskopa Bilgorodskogo ta Oboyanskogo Joasafa Fedir Ivanovich Kvitka kolezkij radnik Pomishik Harkivskogo povitu Yim bulo zbudovano drugij hram Illya Ivanovich Kvitka pismennik istorik ta etnograf Buv duzhe priblizhenij do duhovenstva ale meshkav ne v monastiri a v mayetku V nogo bula pobudovana okrema pustin Andrij Fedorovich Kvitka tayemnij radnik ta senator Sanovnik Rosijskoyi imperiyi Z 1814 roku mav v palaci okremij hram Pokrovi Bogorodici zakritij v 1844 roci Grigorij Fedorovich Kvitka nadvirnij radnik Vidatnij ukrayinskij pismennik ta slobidskij kulturnij diyach Buv takozh cerkovnim starostoyu u hrami DzherelaLukomskij G K Starinnye usadby Harkovskoj gubernii 2 e pereizdanie H Saga 2007 348 s ISBN 978 966 2918 15 11 ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2005 T I 336 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2005 T II 108 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2006 T III 278 s ros Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetskaya tipografiya 1882 365 s ros doref Shtiglic N XLVI Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda Centralnym statisticheskim komitetom ministerstva vnutrennih dѣl SPB Karla Vulfa 1869 358 s ros doref PrimitkiShelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetska tipografiya 1882 S 80 365s ros doref Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetska tipografiya 1882 S 81 365s ros doref Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetska tipografiya 1882 S 111 365s ros doref Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetska tipografiya 1882 S 134 135 365s ros doref Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 Rozdil Osnova Nakaz Sinodu 8 serpnya 1680 Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetska tipografiya 1882 S 236 365s ros doref K G Lukomskij u svoyij knizi nazivaye zasnovnikom sadibi O I Kvitku brata Fedora Ivanovicha Kvitki Oleksiya ale Filaret Gumilevskij ukazuye same na Fedora Slid zauvazhiti sho im ya Fedir u dorevolyucijnomu pravopisi pisalosya cherez literu tetu yaka maye formu podibnu do literi O 8 Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref