Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лід, кри́га — вода в твердому кристалічному стані, замерзла вода.
| Лід | |
 | |
 | |
| Наступник | d |
|---|---|
| З матеріалу | вода |
| Хімічна формула | H₂O |
| Густина | 0,9167 г/см³, 917,5 кілограм на кубічний метр[1], 918,9 кілограм на кубічний метр[1], 919,4 кілограм на кубічний метр[1], 919,4 кілограм на кубічний метр[1], 919,6 кілограм на кубічний метр[1], 920 кілограм на кубічний метр[1], 920,4 кілограм на кубічний метр[1], 920,8 кілограм на кубічний метр[1], 921,6 кілограм на кубічний метр[1], 922,4 кілограм на кубічний метр[1], 923,3 кілограм на кубічний метр[1], 924,1 кілограм на кубічний метр[1], 924,9 кілограм на кубічний метр[1] і 925,7 кілограм на кубічний метр[1] |
| Температура плавлення | 0 °C |
| Фазова точка | потрійна точка[2][3] |
| Швидкість звуку | 3000 метр на секунду[4] |
| Кристалічна система | гексагональна сингонія |
| Твердість за шкалою Мооса | 1,5 |
 Лід у Вікісховищі | |
Основні характеристики
В даний час відомо три аморфних різновиди (за густиною) та 18 кристалічних модифікацій льоду. У природі лід представлений головним чином одним кристалічним різновидом із густиною 931 кг/м³. Під дією власної ваги лід здобуває пластичні властивості й плинність.
Лід зустрічається в природі у вигляді власне льоду (материкового, плаваючого, підземного), а також у вигляді снігу, інею тощо.
Природний лід звичайно значно чистіший, ніж вода, тому що розчинність речовин у льоду вкрай погана. Лід може містити механічні домішки — тверді частки, крапельки концентрованих розчинів, бульбашки газу. Наявністю кристаликів солі й крапельок розсолу пояснюється солонуватість морського льоду.
Загальні запаси льоду на Землі становлять близько 30 млн км³. Є дані про наявність льоду на планетах Сонячної системи та у кометах. Основні запаси льоду на Землі зосереджені в полярних країнах (головним чином в Антарктиді, де товщина льодового покрову досягає 4 км).
Штучний лід отримують охолодженням, що досягають шляхом розчинення деяких солей у воді чи кислотах або охолодженням при випаровуванні рідин у розрідженому просторі.
Лід — це тверда фаза оксиду водню хімічної будови Н2О. Містить (%): Н — 11,2; О — 88,8. Сингонія гексагональна. Вид дигексагонально-пірамідальний. Штучно одержано ще три модифікації льоду: лід-II; лід-III і лід-IV. Густина — 0,9175. Твердість — 1,5 (при +4 °С), 4,0 (– 44 °С) і 6,5 (–78,5 °С). Звичайно утворює агрегатні скупчення дрібнокристалічних зерен. Відомі також кристалічні утворення, які виникають при сублімаціях. Вони мають вигляд скелетних форм і фігур росту (дендрити), а також променистих агрегатів. Безбарвний, прозорий, у значних скупченнях синюватий. Блиск скляний. Крихкий. Утворюється лід у кріосфері при зниженні температури нижче 0 °С (льодовики, підземний лід тощо). За температури 0 °С плавиться, перетворюючись у воду. Дослідженням льоду займається кріологія. Найбільш вивченим є лід 1-ї модифікації — єдиної модифікації, виявленої в природі. Лід — одне з найпоширеніших твердих тіл на земній поверхні (близько 30 млн км3). У природі є багато видів льоду різного віку. Тривалість існування одних видів визначається годинами, вік інших — сотні тисяч років.
| Властивість | Значення | Примітка |
| Теплоємність, кал/(г··°C) | 0,51 (0 °C) | Сильно зменшується зі зниженням температури |
| Теплота танення, кал/г | 79,69 | |
| Теплота паротворення, кал/г | 677 | |
| Коефіцієнт термічного розширення, 1/°C | 9,1·10−5 (0 °C) | |
| Теплопровідність, кал/(див сек··°C) | 4,99·10-3 | |
| Показник заломлення для звичайного променя | 1,309 (-3 °C) | |
| Показник заломлення для незвичайного променя | 1,3104 (-3 °C) | |
| Питома електрична провідність, ом−1·см−1 | 10−9(0 °C) | Гадана енергія активації 11 ккал/моль |
| Поверхнева електропровідність, ом−1 | 10−10 (-11 °C) | Гадана енергія активації 32 ккал/моль |
| Модуль Юнга, дин/см | 9·1010 (-5 °C) | Полікристалічний лід |
| Опір, Мн/м² роздавлюванню розриву зрізу | 2,5 1,11 0,57 | Полікристалічний лід Полікристалічний лід Полікристалічний лід |
| Середня ефективна в'язкість, пз | 1014 | Полікристалічний лід |
| Показник ступеня статичного закону плину | 3 | |
| Енергія активації при деформуванні й механічній релаксації, ккал/моль | 11,44-21,3 | Лінійно росте на 0,0361 ккал/(моль·°C) від 0 до 273,16 К |
Лід як мінерал та гірська порода
Лід також є найлегшим мінералом з класу оксидів, який існує лише за низьких температур. В умовах Землі він перебуває в стані, близькому до фазового переходу його у воду. Тому лід зустрічається тільки у верхніх шарах літосфери і гідросфери. Лід вельми стійкий відносно чужорідних домішок, не вступає з ними в хімічні взаємодії і не утворює твердих розчинів та зростків з кристалами інших речовин.
Лід може розглядатися і як низькотемпературна мономінеральна гірська порода. Фізико-генетичні і петрографо-генетичні основи формування крижаних порід дозволяють поділити їх на конжеляційні, сегрегаційні осадові і метаморфічні.
- Конжеляційний лід утворюється внаслідок замерзання вільної води. Це крижане покривало морських і прісних водойм, лід швидко рухомих вод, внутрішньоводний або донний, крижане покривало відносно спокійних вод, крижані утворення у вигляді ефузивних порід, полою, натічних утворень, лід-цемент в мерзлих дисперсних гірських породах, тріщинний і поровий в гірських породах з жорсткими зв'язками, крижані ядра ін'єкційних горбів здимання, сталактитів і сталагмітів, вторинно-жильний лід в дисперсних мерзлих гірських породах, крижані шліри та інтрузивні пласти в мерзлих відкладах.
- Сегрегаційний лід утворюється в промерзлих пилувато-глинистих гірських порід у процесі міграції зв'язаної води під впливом градієнтів температури і вологи. Він утворює шліри (прошарки, лінзи і включення, інші форми), які зумовлюють кріогенну текстуру дисперсних гірських порід, і мономінеральні пластові поклади (потужністю до декількох метрів), ядра міграційних горбів здимання.
- Розрізнюють п'ять видів осадового льоду: пухнастий сніг, хуртовинний сніг, дрібнозернистий сніг, зернистий сніг і сніг-пливун.
- Метаморфічний лід формується в процесі зміни внутрішньої енергії або під впливом тиску і температури. До нього належить: фірн, первинний осадовий метаморфічний, динамометаморфічний (виникає під впливом високого різновекторного або орієнтованого тиску) і термометаморфічний лід (формується під впливом теплових процесів, що виникають у крижаній породі). За місцем розташування розрізняють поверхневий і підземний лід. Останній впливає на властивості мерзлих порід.
Фази льоду
| Фаза | Характеристики |
|---|---|
| Аморфний лід | Аморфний лід не має кристалічної структури. Він існує в трьох формах: аморфний лід низької щільності (LDA), що утворюється при атмосферному тиску і нижче, аморфний лід високої щільності (HDA) і аморфний лід дуже високої щільності (VHDA), що утворюється при високому тиску. Лід LDA отримують дуже швидким охолодженням рідкої води («надохолоджена склоподібна вода», HGW), або конденсацією водяної пари на дуже холодної підкладці («аморфна тверда вода», ASW), або шляхом нагрівання високощільних форм льоду при нормальному тиску(«LDA»). |
| Звичайний гексагональний кристалічний лід. Практично весь лід на Землі належить до льоду Ih, і тільки дуже мала частина — до льоду Ic. | |
| Метастабільний кубічний кристалічний лід. Атоми кисню розташовані як у кристалічній решітці алмазу. Його отримують при температурі в діапазоні від −133 °C до −123 °C, він залишається стійким до -73 °C, а при подальшому нагріванні переходить в лід Ih. Він зрідка зустрічається у верхніх шарах атмосфери. | |
| Тригональний кристалічний лід з високовпорядкованою структурою. Утворюється з льоду Ih при стисненні температурах від −83 °C до −63 °C. При нагріванні він перетворюється у лід III. | |
| Тетрагональний кристалічний лід, який виникає при охолодженні води до −23 °C і тиску 300 МПа. Його щільність більше, ніж у води, але він найменш щільний з усіх різновидів льоду в зоні високих тисків. | |
| Метастабільний тригональний лід. Його важко отримати без затравки. | |
| Моноклінний кристалічний лід. Виникає при охолодженні води до −20 °C і тиску 500 МПа. Має найбільш складну структури у порівнянні з усіма іншими модифікаціями. | |
| Тетрагональний кристалічний лід. Виникає при охолодженні води до −3 °C і тиску 1,1 ГПа. У ньому проявляється . | |
| Лід VII | Кубічна модифікація. Порушено розташування атомів водню; у речовині проявляється . Водневі зв'язки утворюють дві взаємопроникні решітки. У 2018, лід VII був виявлений у включеннях у натуральних алмазах, внаслідок чого був визнаний окремим мінералом. |
| Більш упорядкований варіант льоду VII, де атоми водню займають, очевидно, фіксовані положення. Утворюється із льоду VII при його охолодженні нижче 5 °C. | |
| Тетрагональна метастабільна модифікація. Поступово утворюється з льоду III при его охолоджені від −65 °C до −108 °C, стабільний при температурі нижче −133 °C і тиску між 200 та 400 МПа. Його щільність 1,16 г/см³. | |
| Лід X | Симетричний лід з упорядкованим розташуванням протонів. Утворюється за тиску близько 70 ГПа. |
| Ромбічна низькотемпературна рівноважна форма гексагонального льоду. Є сегнетоелектриком. | |
| Тетрагональна метастабільна щільна кристалічна модифікація. Спостерігається у фазовому просторі льоду V і льоду VI. Може бути отримана нагріванням аморфного льоду високої щільності від −196 °C до приблизно −90 °C при тиску 810 МПа. | |
| Моноклінний кристалічний різновид. Може бути отриманий при охолодженні води нижче −143 °C і тиску 500 МПа. Різновид льоду V з упорядкованим розташуванням протонів. | |
| Ромбічнийкристалічний різновид. Може бути отриманий при температурі нижче −155 °C і тиску 1,2 ГПа. Різновид льоду XII з упорядкованим розташуванням протонів. | |
| Лід XV | Псевдоромбічний кристалічний різновид льоду VI з упорядкованим розташуванням протонів. Може бути отриманий шляхом повільного охолодження льоду VI приблизно до −143 °C і тиску 0,8-1,5 ГПа. |
| Кристалічний різновид льоду з найменшою густиною (0,81 г/см3) серед усіх експериментально отриманих форм льоду. Має побудову топологічно еквівалентну полостній структурі газових гідратів. | |
| Кристалічний різновид льоду з меншою кристалографічною густиною (0,85 г/см3), ніж у інших експериментально отриманих форм льоду. Його структура, як і в , схожа до клатратної структури газових гідратів. Отримується при температурі 280 К і тиску ~ 400 МПа. Його номінальний склад (Н2О)2Н2 з трьома формульними одиницями на елементарну комірку. | |
| Суперіонізований лід, що утворюється під впливом екстремальних тисків, що перевищують 100 ГігаПаскалів і високих температур вище 2000 Кельвінів. Отриманий експериментально при використанні лазерних ударних хвиль для одночасного стиснення та нагрівання зразків рідкої води до 100—400 ГігаПаскалів і 2000–3000 Кельвінів та зафіксований при вимірювання рентгенівської дифракції протягом кількох наносекунд. Такий лід отриманий як перехід від кубічно-кубічної льодової фази (ймовірно льоду X) до нової орієнтованої кубічної та суперіонізованої льодової фази. |
Нові дослідження формування водяного льоду на рівній поверхні міді при температурах від −173 °C до −133 °C показали, що спочатку на поверхні виникають ланцюжки молекул шириною близько 1 нм не гексагональної, а пентагональної структури.
Див. також
Примітки
- http://thermalinfo.ru/svojstva-materialov/materialy-raznye/plotnost-lda-i-snega-teploprovodnost-teploemkost-lda
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / David R. Lide, Jr. — 78 — USA: CRC Press, 1997. — P. 6–62. —
- The revision of the SI—the result of three decades of progress in metrology
- https://www.isover.ee/ru/osnovnye-ponyatiya-svyazannye-so-zvukom
- Петрушевский Ф. Ф., Гершун А. Л. Лед, в физике // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVII. — С. 471–473.
- Лід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- . ZME Science. 27 березня 2015. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
- Ice. www.mindat.org. Процитовано 14 липня 2022.
- Лід — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 14 липня 2022.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2009. Процитовано 15 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 15 лютого 2016.
- Sid Perkins (8 березня 2018). . Science. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 8 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2013. Процитовано 15 лютого 2016.
- Andrzej Falenty, Thomas C. Hansen & Werner F. Kuhs. Formation and properties of ice XVI obtained by emptying a type sII clathrate hydrate // Nature. — Vol. 516, P. 231—233 (11 December 2014) — DOI:10.1038/nature14014
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну - Timothy A. Strobel, Maddury Somayazulu, Stanislav V. Sinogeikin, Przemyslaw Dera & Russell J. Hemley. Hydrogen-stuffed, quartz-like water ice // Journal of the American Chemical Society. — Vol. 138. — P. 13786-13789 (19 August 2016) — DOI:10.1021/jacs.6b06986
Нема шаблону {{}}.заповнити вручну. - Millot, M.; Coppari, F.; Rygg, J.; Barrios, A. C; Hamel, S.; Swift, D. C; Eggert, J. H (08 травня 2019). . Nature. 569 (7755): 251—255. Bibcode:s41586-019-1114-6. doi:10.1038/s41586-019-1114-6. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
{{}}: Перевірте довжину|bibcode=() - . Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 15 лютого 2016.
{{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання ()
Джерела
- Лід [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Посилання
- Лід // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 117. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лід |
- The phase diagram of water-steam-ice: WebCalculation [ 5 січня 2008 у Wayback Machine.]
- The phase diagram of water, including the ice variants [ 9 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Webmineral listing for Ice [ 14 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- MinDat.org listing and location data for Ice [ 25 липня 2012 у Wayback Machine.]
- The physics of ice [ 27 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Науковці відкрили нову форму льоду [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lid zhurnalistika Lid kri ga voda v tverdomu kristalichnomu stani zamerzla voda LidNastupnikdZ materialuvodaHimichna formulaH OGustina0 9167 g sm 917 5 kilogram na kubichnij metr 1 918 9 kilogram na kubichnij metr 1 919 4 kilogram na kubichnij metr 1 919 4 kilogram na kubichnij metr 1 919 6 kilogram na kubichnij metr 1 920 kilogram na kubichnij metr 1 920 4 kilogram na kubichnij metr 1 920 8 kilogram na kubichnij metr 1 921 6 kilogram na kubichnij metr 1 922 4 kilogram na kubichnij metr 1 923 3 kilogram na kubichnij metr 1 924 1 kilogram na kubichnij metr 1 924 9 kilogram na kubichnij metr 1 i 925 7 kilogram na kubichnij metr 1 Temperatura plavlennya0 CFazova tochkapotrijna tochka 2 3 Shvidkist zvuku3000 metr na sekundu 4 Kristalichna sistemageksagonalna singoniyaTverdist za shkaloyu Moosa1 5 Lid u VikishovishiLodovik Perito Moreno ArgentinaSnizhinkiOsnovni harakteristikiV danij chas vidomo tri amorfnih riznovidi za gustinoyu ta 18 kristalichnih modifikacij lodu U prirodi lid predstavlenij golovnim chinom odnim kristalichnim riznovidom iz gustinoyu 931 kg m Pid diyeyu vlasnoyi vagi lid zdobuvaye plastichni vlastivosti j plinnist Lid zustrichayetsya v prirodi u viglyadi vlasne lodu materikovogo plavayuchogo pidzemnogo a takozh u viglyadi snigu ineyu tosho Prirodnij lid zvichajno znachno chistishij nizh voda tomu sho rozchinnist rechovin u lodu vkraj pogana Lid mozhe mistiti mehanichni domishki tverdi chastki krapelki koncentrovanih rozchiniv bulbashki gazu Nayavnistyu kristalikiv soli j krapelok rozsolu poyasnyuyetsya solonuvatist morskogo lodu Zagalni zapasi lodu na Zemli stanovlyat blizko 30 mln km Ye dani pro nayavnist lodu na planetah Sonyachnoyi sistemi ta u kometah Osnovni zapasi lodu na Zemli zoseredzheni v polyarnih krayinah golovnim chinom v Antarktidi de tovshina lodovogo pokrovu dosyagaye 4 km Shtuchnij lid otrimuyut oholodzhennyam sho dosyagayut shlyahom rozchinennya deyakih solej u vodi chi kislotah abo oholodzhennyam pri viparovuvanni ridin u rozridzhenomu prostori Lid ce tverda faza oksidu vodnyu himichnoyi budovi N2O Mistit N 11 2 O 88 8 Singoniya geksagonalna Vid digeksagonalno piramidalnij Shtuchno oderzhano she tri modifikaciyi lodu lid II lid III i lid IV Gustina 0 9175 Tverdist 1 5 pri 4 S 4 0 44 S i 6 5 78 5 S Zvichajno utvoryuye agregatni skupchennya dribnokristalichnih zeren Vidomi takozh kristalichni utvorennya yaki vinikayut pri sublimaciyah Voni mayut viglyad skeletnih form i figur rostu dendriti a takozh promenistih agregativ Bezbarvnij prozorij u znachnih skupchennyah sinyuvatij Blisk sklyanij Krihkij Utvoryuyetsya lid u kriosferi pri znizhenni temperaturi nizhche 0 S lodoviki pidzemnij lid tosho Za temperaturi 0 S plavitsya peretvoryuyuchis u vodu Doslidzhennyam lodu zajmayetsya kriologiya Najbilsh vivchenim ye lid 1 yi modifikaciyi yedinoyi modifikaciyi viyavlenoyi v prirodi Lid odne z najposhirenishih tverdih til na zemnij poverhni blizko 30 mln km3 U prirodi ye bagato vidiv lodu riznogo viku Trivalist isnuvannya odnih vidiv viznachayetsya godinami vik inshih sotni tisyach rokiv Vlastivist Znachennya PrimitkaTeployemnist kal g C 0 51 0 C Silno zmenshuyetsya zi znizhennyam temperaturiTeplota tanennya kal g 79 69 Teplota parotvorennya kal g 677 Koeficiyent termichnogo rozshirennya 1 C 9 1 10 5 0 C Teploprovidnist kal div sek C 4 99 10 3 Pokaznik zalomlennya dlya zvichajnogo promenya 1 309 3 C Pokaznik zalomlennya dlya nezvichajnogo promenya 1 3104 3 C Pitoma elektrichna providnist om 1 sm 1 10 9 0 C Gadana energiya aktivaciyi 11 kkal molPoverhneva elektroprovidnist om 1 10 10 11 C Gadana energiya aktivaciyi 32 kkal molModul Yunga din sm 9 1010 5 C Polikristalichnij lidOpir Mn m rozdavlyuvannyu rozrivu zrizu 2 5 1 11 0 57 Polikristalichnij lid Polikristalichnij lid Polikristalichnij lidSerednya efektivna v yazkist pz 1014 Polikristalichnij lidPokaznik stupenya statichnogo zakonu plinu 3 Energiya aktivaciyi pri deformuvanni j mehanichnij relaksaciyi kkal mol 11 44 21 3 Linijno roste na 0 0361 kkal mol C vid 0 do 273 16 KLid yak mineral ta girska porodaLid takozh ye najlegshim mineralom z klasu oksidiv yakij isnuye lishe za nizkih temperatur V umovah Zemli vin perebuvaye v stani blizkomu do fazovogo perehodu jogo u vodu Tomu lid zustrichayetsya tilki u verhnih sharah litosferi i gidrosferi Lid velmi stijkij vidnosno chuzhoridnih domishok ne vstupaye z nimi v himichni vzayemodiyi i ne utvoryuye tverdih rozchiniv ta zrostkiv z kristalami inshih rechovin Lid mozhe rozglyadatisya i yak nizkotemperaturna monomineralna girska poroda Fiziko genetichni i petrografo genetichni osnovi formuvannya krizhanih porid dozvolyayut podiliti yih na konzhelyacijni segregacijni osadovi i metamorfichni Konzhelyacijnij lid utvoryuyetsya vnaslidok zamerzannya vilnoyi vodi Ce krizhane pokrivalo morskih i prisnih vodojm lid shvidko ruhomih vod vnutrishnovodnij abo donnij krizhane pokrivalo vidnosno spokijnih vod krizhani utvorennya u viglyadi efuzivnih porid poloyu natichnih utvoren lid cement v merzlih dispersnih girskih porodah trishinnij i porovij v girskih porodah z zhorstkimi zv yazkami krizhani yadra in yekcijnih gorbiv zdimannya stalaktitiv i stalagmitiv vtorinno zhilnij lid v dispersnih merzlih girskih porodah krizhani shliri ta intruzivni plasti v merzlih vidkladah Segregacijnij lid utvoryuyetsya v promerzlih piluvato glinistih girskih porid u procesi migraciyi zv yazanoyi vodi pid vplivom gradiyentiv temperaturi i vologi Vin utvoryuye shliri prosharki linzi i vklyuchennya inshi formi yaki zumovlyuyut kriogennu teksturu dispersnih girskih porid i monomineralni plastovi pokladi potuzhnistyu do dekilkoh metriv yadra migracijnih gorbiv zdimannya Rozriznyuyut p yat vidiv osadovogo lodu puhnastij snig hurtovinnij snig dribnozernistij snig zernistij snig i snig plivun Metamorfichnij lid formuyetsya v procesi zmini vnutrishnoyi energiyi abo pid vplivom tisku i temperaturi Do nogo nalezhit firn pervinnij osadovij metamorfichnij dinamometamorfichnij vinikaye pid vplivom visokogo riznovektornogo abo oriyentovanogo tisku i termometamorfichnij lid formuyetsya pid vplivom teplovih procesiv sho vinikayut u krizhanij porodi Za miscem roztashuvannya rozriznyayut poverhnevij i pidzemnij lid Ostannij vplivaye na vlastivosti merzlih porid Fazi loduFaza HarakteristikiAmorfnij lid Amorfnij lid ne maye kristalichnoyi strukturi Vin isnuye v troh formah amorfnij lid nizkoyi shilnosti LDA sho utvoryuyetsya pri atmosfernomu tisku i nizhche amorfnij lid visokoyi shilnosti HDA i amorfnij lid duzhe visokoyi shilnosti VHDA sho utvoryuyetsya pri visokomu tisku Lid LDA otrimuyut duzhe shvidkim oholodzhennyam ridkoyi vodi nadoholodzhena sklopodibna voda HGW abo kondensaciyeyu vodyanoyi pari na duzhe holodnoyi pidkladci amorfna tverda voda ASW abo shlyahom nagrivannya visokoshilnih form lodu pri normalnomu tisku LDA Zvichajnij geksagonalnij kristalichnij lid Praktichno ves lid na Zemli nalezhit do lodu Ih i tilki duzhe mala chastina do lodu Ic Metastabilnij kubichnij kristalichnij lid Atomi kisnyu roztashovani yak u kristalichnij reshitci almazu Jogo otrimuyut pri temperaturi v diapazoni vid 133 C do 123 C vin zalishayetsya stijkim do 73 C a pri podalshomu nagrivanni perehodit v lid Ih Vin zridka zustrichayetsya u verhnih sharah atmosferi Trigonalnij kristalichnij lid z visokovporyadkovanoyu strukturoyu Utvoryuyetsya z lodu Ih pri stisnenni temperaturah vid 83 C do 63 C Pri nagrivanni vin peretvoryuyetsya u lid III Tetragonalnij kristalichnij lid yakij vinikaye pri oholodzhenni vodi do 23 C i tisku 300 MPa Jogo shilnist bilshe nizh u vodi ale vin najmensh shilnij z usih riznovidiv lodu v zoni visokih tiskiv Metastabilnij trigonalnij lid Jogo vazhko otrimati bez zatravki Monoklinnij kristalichnij lid Vinikaye pri oholodzhenni vodi do 20 C i tisku 500 MPa Maye najbilsh skladnu strukturi u porivnyanni z usima inshimi modifikaciyami Tetragonalnij kristalichnij lid Vinikaye pri oholodzhenni vodi do 3 C i tisku 1 1 GPa U nomu proyavlyayetsya Lid VII Kubichna modifikaciya Porusheno roztashuvannya atomiv vodnyu u rechovini proyavlyayetsya Vodnevi zv yazki utvoryuyut dvi vzayemopronikni reshitki U 2018 lid VII buv viyavlenij u vklyuchennyah u naturalnih almazah vnaslidok chogo buv viznanij okremim mineralom Bilsh uporyadkovanij variant lodu VII de atomi vodnyu zajmayut ochevidno fiksovani polozhennya Utvoryuyetsya iz lodu VII pri jogo oholodzhenni nizhche 5 C Tetragonalna metastabilna modifikaciya Postupovo utvoryuyetsya z lodu III pri ego oholodzheni vid 65 C do 108 C stabilnij pri temperaturi nizhche 133 C i tisku mizh 200 ta 400 MPa Jogo shilnist 1 16 g sm Lid X Simetrichnij lid z uporyadkovanim roztashuvannyam protoniv Utvoryuyetsya za tisku blizko 70 GPa Rombichna nizkotemperaturna rivnovazhna forma geksagonalnogo lodu Ye segnetoelektrikom Tetragonalna metastabilna shilna kristalichna modifikaciya Sposterigayetsya u fazovomu prostori lodu V i lodu VI Mozhe buti otrimana nagrivannyam amorfnogo lodu visokoyi shilnosti vid 196 C do priblizno 90 C pri tisku 810 MPa Monoklinnij kristalichnij riznovid Mozhe buti otrimanij pri oholodzhenni vodi nizhche 143 C i tisku 500 MPa Riznovid lodu V z uporyadkovanim roztashuvannyam protoniv Rombichnijkristalichnij riznovid Mozhe buti otrimanij pri temperaturi nizhche 155 C i tisku 1 2 GPa Riznovid lodu XII z uporyadkovanim roztashuvannyam protoniv Lid XV Psevdorombichnij kristalichnij riznovid lodu VI z uporyadkovanim roztashuvannyam protoniv Mozhe buti otrimanij shlyahom povilnogo oholodzhennya lodu VI priblizno do 143 C i tisku 0 8 1 5 GPa Kristalichnij riznovid lodu z najmenshoyu gustinoyu 0 81 g sm3 sered usih eksperimentalno otrimanih form lodu Maye pobudovu topologichno ekvivalentnu polostnij strukturi gazovih gidrativ Kristalichnij riznovid lodu z menshoyu kristalografichnoyu gustinoyu 0 85 g sm3 nizh u inshih eksperimentalno otrimanih form lodu Jogo struktura yak i v shozha do klatratnoyi strukturi gazovih gidrativ Otrimuyetsya pri temperaturi 280 K i tisku 400 MPa Jogo nominalnij sklad N2O 2N2 z troma formulnimi odinicyami na elementarnu komirku Superionizovanij lid sho utvoryuyetsya pid vplivom ekstremalnih tiskiv sho perevishuyut 100 GigaPaskaliv i visokih temperatur vishe 2000 Kelviniv Otrimanij eksperimentalno pri vikoristanni lazernih udarnih hvil dlya odnochasnogo stisnennya ta nagrivannya zrazkiv ridkoyi vodi do 100 400 GigaPaskaliv i 2000 3000 Kelviniv ta zafiksovanij pri vimiryuvannya rentgenivskoyi difrakciyi protyagom kilkoh nanosekund Takij lid otrimanij yak perehid vid kubichno kubichnoyi lodovoyi fazi jmovirno lodu X do novoyi oriyentovanoyi kubichnoyi ta superionizovanoyi lodovoyi fazi Novi doslidzhennya formuvannya vodyanogo lodu na rivnij poverhni midi pri temperaturah vid 173 C do 133 C pokazali sho spochatku na poverhni vinikayut lancyuzhki molekul shirinoyu blizko 1 nm ne geksagonalnoyi a pentagonalnoyi strukturi Div takozhLid cement Lodovik Pidzemnij lid Donnij lid Polij Lodohid Mlincevij lidPrimitkihttp thermalinfo ru svojstva materialov materialy raznye plotnost lda i snega teploprovodnost teploemkost lda CRC Handbook of Chemistry and Physics David R Lide Jr 78 USA CRC Press 1997 P 6 62 ISBN 978 0 8493 0478 1 d Track Q954828d Track Q21061038d Track Q30d Track Q18609741 The revision of the SI the result of three decades of progress in metrology https www isover ee ru osnovnye ponyatiya svyazannye so zvukom Petrushevskij F F Gershun A L Led v fizike Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XVII S 471 473 d Track Q23892928d Track Q602358d Track Q656d Track Q19908137d Track Q4137643d Track Q4361720d Track Q24457508 Lid Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 ZME Science 27 bereznya 2015 Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 2 travnya 2018 Ice www mindat org Procitovano 14 lipnya 2022 Lid Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini esu com ua Procitovano 14 lipnya 2022 Arhiv originalu za 25 bereznya 2009 Procitovano 15 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2009 Procitovano 15 lyutogo 2016 Sid Perkins 8 bereznya 2018 Science Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 8 bereznya 2018 Arhiv originalu za 27 bereznya 2013 Procitovano 15 lyutogo 2016 Andrzej Falenty Thomas C Hansen amp Werner F Kuhs Formation and properties of ice XVI obtained by emptying a type sII clathrate hydrate Nature Vol 516 P 231 233 11 December 2014 DOI 10 1038 nature14014 Nema shablonu zapovniti vruchnu Timothy A Strobel Maddury Somayazulu Stanislav V Sinogeikin Przemyslaw Dera amp Russell J Hemley Hydrogen stuffed quartz like water ice Journal of the American Chemical Society Vol 138 P 13786 13789 19 August 2016 DOI 10 1021 jacs 6b06986 Nema shablonu zapovniti vruchnu Millot M Coppari F Rygg J Barrios A C Hamel S Swift D C Eggert J H 08 travnya 2019 Nature 569 7755 251 255 Bibcode s41586 019 1114 6 doi 10 1038 s41586 019 1114 6 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 19 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte dovzhinu bibcode dovidka Arhiv originalu za 22 kvitnya 2009 Procitovano 15 lyutogo 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka DzherelaLid 25 grudnya 2010 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 PosilannyaLid Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 117 ISBN 978 966 7407 83 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LidThe phase diagram of water steam ice WebCalculation 5 sichnya 2008 u Wayback Machine The phase diagram of water including the ice variants 9 lyutogo 2010 u Wayback Machine Webmineral listing for Ice 14 lyutogo 2010 u Wayback Machine MinDat org listing and location data for Ice 25 lipnya 2012 u Wayback Machine The physics of ice 27 grudnya 2009 u Wayback Machine Naukovci vidkrili novu formu lodu 23 lyutogo 2016 u Wayback Machine