Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
О́сієцько-Ба́ранська жупа́нія (хорв. Osječko-baranjska županija) — округ на сході Хорватії. Назву взято від найбільшого міста жупанії Осієка та географічного регіону Бараня, хорватську частину якого включає Осієцько-Баранська жупанія. Округ також охоплює частину Славонії, що прилягає до Осієка.
| Осієцько-Баранська жупанія Osječko-baranjska županija | |||
|---|---|---|---|
| — жупанія — | |||
| |||
| Координати: 45°32′ пн. ш. 18°44′ сх. д. / 45.533° пн. ш. 18.733° сх. д. | |||
| Адміністративний центр | Осієк | ||
| Уряд | |||
| - Жупан | Владімір Шишляґич (ХДАСБ) | ||
| Площа | |||
| - Повна | 4152 км² | ||
| Населення (2001) | |||
| - Усього | 330 506 | ||
| - Густота | 79,6/км² | ||
| 031 | |||
| Код ISO 3166 | HR-14 | ||
| Вебсайт: http://www.obz.hr/ | |||
 | |||
Географія
Жупанія розташована в північно-східній частині Славонії навколо міста Осієк та включає землі північніше нижньої течії Драви біля впадіння в Дунай, тобто хорватську частину області Бараня (хорв. Baranja). Адміністративні межі жупанії на півночі визначає державний кордон з Угорщиною, по інший бік якого простягається угорська частина регіону Бараня — комітат Бараня. На сході по річці Дунай проходить кордон з сербським автономним краєм Воєводина, який є одночасно державним кордоном між Хорватією та Сербією. На заході жупанія межує з Пожезько-Славонською жупанією, на північному заході — з Вировитицько-Подравською жупанією, на півдні — з Бродсько-Посавською жупанією і на південному сході — з Вуковарсько-Сремською жупанією. Площа жупанії становить 4 152 км², висота над рівнем моря — 90 м.
Населення і адміністративний поділ
Населення
За даними перепису 2001 року, у межах жупанії проживає 330 506 мешканців, що становить 7,54 % загальної чисельності населення Хорватії. Це третя за кількістю жителів жупанія після міського округу Загреб та Сплітсько-Далматинської жупанії. 83,89 % населення визнають себе хорватами, 8,73 % — сербами, 2,96 % — угорцями, а 1,78 % населення не визначилося.
Адміністративний поділ
Жупанію поділено на 7 міст і 35 громад:
- Місто Белі Манастір, 10 986 жителів
- Місто Беліще, 11 786 жителів
- Місто Доні-Міхоляц, 10 265 жителів
- Місто Джаково, 30 092 жителі
- Місто Нашиці, 17 320 жителів
- Місто Осієк, 114 616 жителів, столиця жупанії
- Місто Валпово, 12 327 жителів
- Громада Антуновац
- Громада Білє
- Громада Бізовац
- Громада Чемінац
- Громада Чепін
- Громада Дарда
- Громада Драж
- Громада Доня-Мотичина
- Громада Дренє
- Громада Джурдженовац
- Громада Ердут
- Громада Ернестіново
- Громада Ферічанці
- Громада Горяни
- Громада Ягодняк
- Громада Кнежеві Вінограді
- Громада Кошка
- Громада Леванська Варош
- Громада Маґаденовац
- Громада Маріянці
- Громада Подравська Мославіна
- Громада Петловац
- Громада Петрієвці
- Громада Подгорач
- Громада Пунітовці
- Громада Поповац
- Громада Сатниця Джаковачка
- Громада Семельці
- Громада Стризівойна
- Громада Шодоловці
- Громада
- Громада Вілєво
- Громада Вішковці
- Громада Владиславці
- Громада Вука
Жупанію утворено з територій громад Белі Манастір, Джаково, Доні-Міхоляц, Валпово часів СР Хорватія. 1997 року внаслідок територіального переустрою жупанії передано територію колишньої громади Нашице, яка перед тим належала до Пожезько-Славонської жупанії.
Меншини
Кілька меншин Осієцько-Баранської жупанії мають свої Ради меншин. У таблиці нижче наведено список цих меншин з посиланнями на їхні статути та подано назви їхніх Рад мовою відповідної меншини.
| Ради меншини | Місцеперебування Ради | Статут | Назва Ради | |
|---|---|---|---|---|
| Албанці | Валпово | Kshilli i pakicës kombtare shqiptare i Prefekturës së osijekut e baranjës | ||
| Угорці | Освітньо-культурний центр угорців у РХ, Осієк | Eszék-Baranya Megyei Magyar Kisebbségi Önkormányzat | ||
| Німці | Осієк | Rat der deutschen Minderheit der Osijeker-baranjaer Gespanschaft | ||
| Цигани | Ягодняк | Vijeće romske nacionalne manjine Osječko-baranjske županije (хор.) | ||
| Словаки | Єлісавац | Rada slovenskej narodnostnej menšiny Osječko-baranjskej župy | ||
| Серби | Осієк | Vijeće srpske nacionalne manjine Osječko-baranjske županije (VSNMOBŽ) |
Босняки, чорногорці, македонці, русини і словенці мають по одному представнику.
Економіка
- http://www.obz.hr/hr/goszupanije.htm[недоступне посилання з липня 2019]
Примітки
- Hrvatski povijesni zemljovidi, Školska knjiga Zagreb 2006 , stranica 48 i 49
- Hrvatski povijesni zemljovidi, Školska knjiga Zagreb 2006 , stranica 52
- Hrvatski povijesni zemljovidi, Školska knjiga Zagreb 2006 , stranice 48 i 49
- Statut [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], od 15. veljače 2004.
- Statut [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.], od 10. srpnja 2003.
- Statut [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.], od 29. listopada 2003.
- Statut [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.], od 26. svibnja 2004.
- Statut [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.], od 17. rujna 2003.
- Statut [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.], od 26. studenog 2003.
Посилання
- Офіційний сайт жупанії [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O siyecko Ba ranska zhupa niya horv Osjecko baranjska zupanija okrug na shodi Horvatiyi Nazvu vzyato vid najbilshogo mista zhupaniyi Osiyeka ta geografichnogo regionu Baranya horvatsku chastinu yakogo vklyuchaye Osiyecko Baranska zhupaniya Okrug takozh ohoplyuye chastinu Slavoniyi sho prilyagaye do Osiyeka Osiyecko Baranska zhupaniya Osjecko baranjska zupanija zhupaniya Prapor GerbKoordinati 45 32 pn sh 18 44 sh d 45 533 pn sh 18 733 sh d 45 533 18 733Administrativnij centr OsiyekUryad ZhupanVladimir Shishlyagich HDASB Plosha Povna 4152 km Naselennya 2001 Usogo 330 506 Gustota 79 6 km 031Kod ISO 3166 HR 14Vebsajt http www obz hr Roztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiRoztashuvannya zhupaniyi v mezhah HorvatiyiGeografiyaZhupaniya roztashovana v pivnichno shidnij chastini Slavoniyi navkolo mista Osiyek ta vklyuchaye zemli pivnichnishe nizhnoyi techiyi Dravi bilya vpadinnya v Dunaj tobto horvatsku chastinu oblasti Baranya horv Baranja Administrativni mezhi zhupaniyi na pivnochi viznachaye derzhavnij kordon z Ugorshinoyu po inshij bik yakogo prostyagayetsya ugorska chastina regionu Baranya komitat Baranya Na shodi po richci Dunaj prohodit kordon z serbskim avtonomnim krayem Voyevodina yakij ye odnochasno derzhavnim kordonom mizh Horvatiyeyu ta Serbiyeyu Na zahodi zhupaniya mezhuye z Pozhezko Slavonskoyu zhupaniyeyu na pivnichnomu zahodi z Viroviticko Podravskoyu zhupaniyeyu na pivdni z Brodsko Posavskoyu zhupaniyeyu i na pivdennomu shodi z Vukovarsko Sremskoyu zhupaniyeyu Plosha zhupaniyi stanovit 4 152 km visota nad rivnem morya 90 m Naselennya i administrativnij podilNaselennya Za danimi perepisu 2001 roku u mezhah zhupaniyi prozhivaye 330 506 meshkanciv sho stanovit 7 54 zagalnoyi chiselnosti naselennya Horvatiyi Ce tretya za kilkistyu zhiteliv zhupaniya pislya miskogo okrugu Zagreb ta Splitsko Dalmatinskoyi zhupaniyi 83 89 naselennya viznayut sebe horvatami 8 73 serbami 2 96 ugorcyami a 1 78 naselennya ne viznachilosya Administrativnij podil Zhupaniyu podileno na 7 mist i 35 gromad Misto Beli Manastir 10 986 zhiteliv Misto Belishe 11 786 zhiteliv Misto Doni Miholyac 10 265 zhiteliv Misto Dzhakovo 30 092 zhiteli Misto Nashici 17 320 zhiteliv Misto Osiyek 114 616 zhiteliv stolicya zhupaniyi Misto Valpovo 12 327 zhitelivGromada Antunovac Gromada Bilye Gromada Bizovac Gromada Cheminac Gromada Chepin Gromada Darda Gromada Drazh Gromada Donya Motichina Gromada Drenye Gromada Dzhurdzhenovac Gromada Erdut Gromada Ernestinovo Gromada Ferichanci Gromada Goryani Gromada Yagodnyak Gromada Knezhevi Vinogradi Gromada Koshka Gromada Levanska Varosh Gromada Magadenovac Gromada Mariyanci Gromada Podravska Moslavina Gromada Petlovac Gromada Petriyevci Gromada Podgorach Gromada Punitovci Gromada Popovac Gromada Satnicya Dzhakovachka Gromada Semelci Gromada Strizivojna Gromada Shodolovci Gromada Gromada Vilyevo Gromada Vishkovci Gromada Vladislavci Gromada Vuka Zhupaniyu utvoreno z teritorij gromad Beli Manastir Dzhakovo Doni Miholyac Valpovo chasiv SR Horvatiya 1997 roku vnaslidok teritorialnogo pereustroyu zhupaniyi peredano teritoriyu kolishnoyi gromadi Nashice yaka pered tim nalezhala do Pozhezko Slavonskoyi zhupaniyi Menshini Kilka menshin Osiyecko Baranskoyi zhupaniyi mayut svoyi Radi menshin U tablici nizhche navedeno spisok cih menshin z posilannyami na yihni statuti ta podano nazvi yihnih Rad movoyu vidpovidnoyi menshini Radi menshini Misceperebuvannya Radi Statut Nazva RadiAlbanci Valpovo Kshilli i pakices kombtare shqiptare i Prefektures se osijekut e baranjesUgorci Osvitno kulturnij centr ugorciv u RH Osiyek Eszek Baranya Megyei Magyar Kisebbsegi OnkormanyzatNimci Osiyek Rat der deutschen Minderheit der Osijeker baranjaer GespanschaftCigani Yagodnyak Vijece romske nacionalne manjine Osjecko baranjske zupanije hor Slovaki Yelisavac Rada slovenskej narodnostnej mensiny Osjecko baranjskej zupySerbi Osiyek Vijece srpske nacionalne manjine Osjecko baranjske zupanije VSNMOBZ Bosnyaki chornogorci makedonci rusini i slovenci mayut po odnomu predstavniku Ekonomikahttp www obz hr hr goszupanije htm nedostupne posilannya z lipnya 2019 PrimitkiHrvatski povijesni zemljovidi Skolska knjiga Zagreb 2006 ISBN 953 0 10877 X stranica 48 i 49 Hrvatski povijesni zemljovidi Skolska knjiga Zagreb 2006 ISBN 953 0 10877 X stranica 52 Hrvatski povijesni zemljovidi Skolska knjiga Zagreb 2006 ISBN 953 0 10877 X stranice 48 i 49 Statut 3 bereznya 2016 u Wayback Machine od 15 veljace 2004 Statut 19 lipnya 2011 u Wayback Machine od 10 srpnja 2003 Statut 19 lipnya 2011 u Wayback Machine od 29 listopada 2003 Statut 19 lipnya 2011 u Wayback Machine od 26 svibnja 2004 Statut 19 lipnya 2011 u Wayback Machine od 17 rujna 2003 Statut 19 lipnya 2011 u Wayback Machine od 26 studenog 2003 PosilannyaOficijnij sajt zhupaniyi 14 travnya 2011 u Wayback Machine