Дереволаз-міцнодзьоб середній | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Xiphocolaptes promeropirhynchus (Lesson, 1840) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Dendrocolaptes promeropirhynchus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дереволаз-міцнодзьоб середній (Xiphocolaptes promeropirhynchus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів.
Опис
Довжина птаха становить 26-35 см, самці важать 111-169 г, самиці 102-142 г. Забарвлення переважно коричневе, тім'я і верхня частина спини поцятковані жовтуватими смужками, обличчя темно-коричневе, поцятковане охристими смужками, підборіддя і горло жовтувато-білі. Крила і хвіст рудувато-бурі, надхвістя темно-руде. Нижня частина тіла оливково-коричнева, груди поцятковані охристими смужками, живіт поцяткований чорнуватими смужками. Дзьоб міцний, довгий, вигнутий, оливково-роговий, лапи оливково-зелені.
Підвиди
Виділяють 23 підвиди:
- X. p. omiltemensis Nelson, 1903 — південно-західна Мексика (Південна Сьєрра-Мадре в центральному Герреро);
- X. p. sclateri Ridgway, 1890 — східна і півднно-східна Мексика (південний схід Сан-Луїс-Потосі, Ідальго, захід Веракрусу, північ Оахаки);
- X. p. emigrans Sclater, PL & Salvin, 1859 — від південної Мексики (Чіапас) до північного Нікарагуа;
- X. p. costaricensis Ridgway, 1889 — високогір'я Коста-Рики і південно-західної Панамии (Чирикі);
- X. p. panamensis Griscom, 1927 — тихоокеанські схили гір на півдні Панами (Вераґуас, Кокле);
- X. p. rostratus Todd, 1917 — низовини на півночі Колумбії (долини річок [en] і Магдалени);
- X. p. sanctaemartae Hellmayr, 1925 — Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта (північна Колумбія);
- X. p. virgatus Ridgway, 1890 — Центральний хребет Колумбійських Анд (західні схили, місцями на східних схилах до річки Магдалени);
- X. p. macarenae Blake, 1959 — гірських хребет Макарена і східні передгір'я Центрального хребта Колумбійських Анд;
- X. p. promeropirhynchus (Lesson, R, 1840) — Анди на сході центральної Колумбії, в Еквадорі і західній Венесуелі (Сьєрра-де-Періха, Кордильєра-де-Мерида);
- X. p. procerus Cabanis & Heine, 1860 — гори північної і центральної Венесуели, зокрема Прибережний хребет;
- X. p. tenebrosus Zimmer, JT & Phelps, 1948 — тепуї на південному сході Венесуели (Чиманта, Рорайма), в сусідніх районах Гаяни (Акарі) та в прилеглих районах північної Бразилії, низовини Гаяни і Французької Гвіани;
- X. p. neblinae Phelps & Phelps Jr, 1955 — гора Небліна на півдні Венесуели;
- X. p. crassirostris Taczanowski & Berlepsch, 1885 — передгір'я Анд на південному сході Еквадору (захід Ель-Оро, Лоха) та на північному заході Перу (Тумбес, П'юра);
- X. p. compressirostris Taczanowski, 1882 — північ Перуанських Анд (Амазонас, Кахамарка, Сан-Мартін);
- X. p. phaeopygus Berlepsch & Stolzmann, 1896 — центр Перуанських Анд (Хунін);
- X. p. solivagus Bond, J, 1950 — східні схили Перуанських Анд (Хунін, північ Уануко);
- X. p. lineatocephalus (Gray, GR, 1847) — Анди на південному сході Перу (Куско) та в Болівії;
- X. p. orenocensis Berlepsch & Hartert, E, 1902 — центральна і східна Колумбія, південна Венесуела, півнчний схід Еквадору і Перу, північний захід Бразильської Амазонії (на північ від Амазонки, нак схід до Ріу-Негру);
- X. p. berlepschi Snethlage, E, 1908 — захід Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, на схід до Мадейри);
- X. p. paraensis Pinto, 1945 — центральна Бразильська Амазонія (на південь від Амазонки, від Мадейри до Шінгу, на південь до Мату-Гросу);
- X. p. obsoletus Todd, 1917 — північна і східна Болівія;
- X. p. carajaensis Cardoso da Silva, Novaes & Oren, 2002 — південний схід Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, від Шінгу до Токантінса і Арагуаї).
Поширення і екологія
Середні дереволази-міцнодзьоби мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Еквадорі, Перу, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії і Болівії. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах та на узліссях. Зустрічаються на висоті до 3500 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними.
Примітки
- BirdLife International (2016). Xiphocolaptes promeropirhynchus. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
Джерела
- The Birds of Ecuador. Robert S. Ridgely & Paul J. Greenfield. Cornell University Press. .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derevolaz micnodzob serednij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Gornerovi Furnariidae Rid Derevolaz micnodzob Xiphocolaptes Vid Derevolaz micnodzob serednij Binomialna nazva Xiphocolaptes promeropirhynchus Lesson 1840 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Dendrocolaptes promeropirhynchus Posilannya Vikishovishe Xiphocolaptes promeropirhynchus Vikividi Xiphocolaptes promeropirhynchus ITIS 563732 MSOP 22703063 NCBI 190285 Derevolaz micnodzob serednij 2 Xiphocolaptes promeropirhynchus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini gornerovih Furnariidae Meshkaye v Meksici Centralnij i Pivdennij Americi Vidilyayut nizku pidvidiv Zmist 1 Opis 2 Pidvidi 3 Poshirennya i ekologiya 4 Primitki 5 DzherelaOpisred Dovzhina ptaha stanovit 26 35 sm samci vazhat 111 169 g samici 102 142 g Zabarvlennya perevazhno korichneve tim ya i verhnya chastina spini pocyatkovani zhovtuvatimi smuzhkami oblichchya temno korichneve pocyatkovane ohristimi smuzhkami pidboriddya i gorlo zhovtuvato bili Krila i hvist ruduvato buri nadhvistya temno rude Nizhnya chastina tila olivkovo korichneva grudi pocyatkovani ohristimi smuzhkami zhivit pocyatkovanij chornuvatimi smuzhkami Dzob micnij dovgij vignutij olivkovo rogovij lapi olivkovo zeleni Pidvidired nbsp Serednij derevolaz micnodzob nbsp Serednij derevolaz micnodzob Vidilyayut 23 pidvidi 3 X p omiltemensis Nelson 1903 pivdenno zahidna Meksika Pivdenna Syerra Madre v centralnomu Gerrero X p sclateri Ridgway 1890 shidna i pivdnno shidna Meksika pivdennij shid San Luyis Potosi Idalgo zahid Verakrusu pivnich Oahaki X p emigrans Sclater PL amp Salvin 1859 vid pivdennoyi Meksiki Chiapas do pivnichnogo Nikaragua X p costaricensis Ridgway 1889 visokogir ya Kosta Riki i pivdenno zahidnoyi Panamii Chiriki X p panamensis Griscom 1927 tihookeanski shili gir na pivdni Panami Veraguas Kokle X p rostratus Todd 1917 nizovini na pivnochi Kolumbiyi dolini richok Sinu en i Magdaleni X p sanctaemartae Hellmayr 1925 Syerra Nevada de Santa Marta pivnichna Kolumbiya X p virgatus Ridgway 1890 Centralnij hrebet Kolumbijskih And zahidni shili miscyami na shidnih shilah do richki Magdaleni X p macarenae Blake 1959 girskih hrebet Makarena i shidni peredgir ya Centralnogo hrebta Kolumbijskih And X p promeropirhynchus Lesson R 1840 Andi na shodi centralnoyi Kolumbiyi v Ekvadori i zahidnij Venesueli Syerra de Periha Kordilyera de Merida X p procerus Cabanis amp Heine 1860 gori pivnichnoyi i centralnoyi Venesueli zokrema Priberezhnij hrebet X p tenebrosus Zimmer JT amp Phelps 1948 tepuyi na pivdennomu shodi Venesueli Chimanta Rorajma v susidnih rajonah Gayani Akari ta v prileglih rajonah pivnichnoyi Braziliyi nizovini Gayani i Francuzkoyi Gviani X p neblinae Phelps amp Phelps Jr 1955 gora Neblina na pivdni Venesueli X p crassirostris Taczanowski amp Berlepsch 1885 peredgir ya And na pivdennomu shodi Ekvadoru zahid El Oro Loha ta na pivnichnomu zahodi Peru Tumbes P yura X p compressirostris Taczanowski 1882 pivnich Peruanskih And Amazonas Kahamarka San Martin X p phaeopygus Berlepsch amp Stolzmann 1896 centr Peruanskih And Hunin X p solivagus Bond J 1950 shidni shili Peruanskih And Hunin pivnich Uanuko X p lineatocephalus Gray GR 1847 Andi na pivdennomu shodi Peru Kusko ta v Boliviyi X p orenocensis Berlepsch amp Hartert E 1902 centralna i shidna Kolumbiya pivdenna Venesuela pivnchnij shid Ekvadoru i Peru pivnichnij zahid Brazilskoyi Amazoniyi na pivnich vid Amazonki nak shid do Riu Negru X p berlepschi Snethlage E 1908 zahid Brazilskoyi Amazoniyi na pivden vid Amazonki na shid do Madejri X p paraensis Pinto 1945 centralna Brazilska Amazoniya na pivden vid Amazonki vid Madejri do Shingu na pivden do Matu Grosu X p obsoletus Todd 1917 pivnichna i shidna Boliviya X p carajaensis Cardoso da Silva Novaes amp Oren 2002 pivdennij shid Brazilskoyi Amazoniyi na pivden vid Amazonki vid Shingu do Tokantinsa i Araguayi Poshirennya i ekologiyared Seredni derevolazi micnodzobi meshkayut v Meksici Gvatemali Belizi Salvadori Gondurasi Nikaragua Kosta Rici Panami Kolumbiyi Venesueli Ekvadori Peru Gayani Surinami Francuzkij Gviani Braziliyi i Boliviyi Voni zhivut u vologih rivninnih i girskih tropichnih lisah ta na uzlissyah Zustrichayutsya na visoti do 3500 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi Primitkired BirdLife International 2016 Xiphocolaptes promeropirhynchus Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Ovenbirds woodcreepers World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 14 kvitnya 2022 Dzherelared The Birds of Ecuador Robert S Ridgely amp Paul J Greenfield Cornell University Press ISBN 0 8014 8722 6 nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derevolaz micnodzob serednij amp oldid 39720317