Volaticotherini клада евтриконодонтних ссавців мезозою На додаток до типового роду Volaticotherium він включає роди Arge

Volaticotherini — клада евтриконодонтних ссавців мезозою. На додаток до типового роду Volaticotherium, він включає роди Argentoconodon, Ichthyoconodon і, можливо, Triconolestes.

Volaticotherini Період існування: тоарський вік–беріаський вік PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N

Реставрація Volaticotherium
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	†Eutriconodonta
Клада:	†Volaticotherini Meng et al., 2006
Типовий вид
†Volaticotherium antiquum Meng et al., 2006
Роди
†Argentoconodon Rougier et al., 2007 †Ichthyoconodon Sigogneau-Russell, 1995 †Triconolestes Engelman and Callison 1998 †Volaticotherium Meng et al., 2006

Оскільки більшість останків – це в основному зуби, їх діагностують насамперед за чітко вираженими корінними зубами. Однак залишки одного виду, Volaticotherium antiquum, показують, що принаймні деякі представники цієї клади були здатні планерувати. і Argentoconodon має схожі посткраніальні особливості, які також вказують на повітряне пересування. Отже, ця клада містить деякі з найдавніших відомих повітряних ссавців, поряд з різними планерними хараміїдами.

Поширення

Volaticotherini була відносно широко розповсюдженою і довгоживучою кладою, з проявами, відомими з тоарського періоду Південної Америки, оксфордського періоду Китаю та берріаського періоду Марокко. Присутність волатикотеринів у Гондвані є незвичайною, оскільки вони є одними з небагатьох відомих триконодонтів Гондвани (і, якщо їх поєднати з триконодонтидами, єдиними представниками групи в Гондвані), причому аргентоконодон зустрічався ще в ранній юрі в інших місцях, де панувала австралосфенідна фауна.

Повітряна локомоція

Один рід, Volaticotherium, має чіткі докази здатності до ковзання. Це був перший відкритий мезозойський ссавець, що планерує; він жив принаймні за 70 мільйонів років до появи перших летючих і планерних теріан. Зберігся великий, вкритий хутром патагіум, що тягнеться не тільки між кінцівками і хвостом, але й до пальців, «затискаючи» їх. Кінцівки були пропорційно довшими, ніж у інших мезозойських ссавців, що відповідало стандартам летючих і планерних ссавців, а стегнова кістка має унікальну спеціалізацію, що дозволяє нозі витягуватися вбік і залишатися стабільною під час ковзання. Хвіст дорсовентрально сплощений і підтверджує ознаки уропатагії принаймні в проксимальних відділах хребців. Аргентоконодон має схожі характеристики стегнової кістки, що свідчить про те, що він теж міг ковзати.

Дієта

Попри те, що корінні зуби волатикотерія є дуже незвичайними та, можливо, вказують на нетипові моделі прикусу, моляри Volaticotherini, як вважають, мали зсувний рух, як і в інших евтриконодонтів. У поєднанні з довгими іклами це вказує на те, що, як і їхні родичі, вони, ймовірно, були м'ясоїдними. Іхтіоконодони були досить великими за стандартами мезозойських ссавців і, ймовірно, були здатні боротися зі здобиччю хребетних. У дослідженні про харчування ссавців мезозою Argentoconodon відноситься до м’ясоїдних видів, а Volaticotherium – до комахоїдних. Цей самий результат отримано майже ідентично в апостериорному дослідженні, хоча Volaticotherium ближче до простору м'ясоїдних.

Було відмічено, що більшість планерних ссавців є переважно травоїдними, що зробить Volaticotherini м'ясоїдних справді винятковим. Зокрема, самого Volaticotherium порівнюють з комахоїдними кажанами.

Палеоекологія

Volaticotherini, як це характерно для планерних тварин, були пристосовані до деревного способу життя. Ichthyoconodon, був знайдений з морських фацій і, отже, спочатку інтерпретований як водна тварина. Однак багато наземних ссавців збереглися у водному середовищі, тому незрозуміло, наскільки переконливими є ці докази щодо його життєвих звичок, хоча його зуби, здається, не зазнавали тривалого водного транспортування.

Примітки

Meng, J.; Hu, Y.; Wang, Y.; Wang, X.; Li, C. (2006). A Mesozoic gliding mammal from northeastern China. Nature. 444 (7121): 889—893. Bibcode:2006Natur.444..889M. doi:10.1038/nature05234. PMID 17167478. S2CID 28414039.
Gaetano, Leandro C.; Rougier, Guillermo W. (2011). New materials of Argentoconodon fariasorum (Mammaliaformes, Triconodontidae) from the Jurassic of Argentina and its bearing on triconodont phylogeny. Journal of Vertebrate Paleontology. 31 (4): 829—843. doi:10.1080/02724634.2011.589877. S2CID 85069761.
Butler, Percy M.; Sigogneau-Russell, Denise (2016). Diversity of triconodonts in the Middle Jurassic of Great Britain. Palaeontologia Polonica. 67: 35—65. doi:10.4202/pp.2016.67_035.
Kielan-Jaworowska, Zofia; Cifelli,, Richard L.; Luo, Zhe-Xi (2004). "Chapter 7: Eutriconodontans". Mammals from the Age of Dinosaurs: Origins, Evolution, and Structure. New York: Columbia University Press. pp. 216–248. .
Grossnickle, D. M.; Polly, P. D. (2013). Mammal disparity decreases during the Cretaceous angiosperm radiation. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 280 (1771): 20132110. doi:10.1098/rspb.2013.2110. PMC 3790494. PMID 24089340.
Morales-García, N. M.; Gill, P. G.; Janis, C. M.; Rayfield, E. J. (2021). Jaw shape and mechanical advantage are indicative of diet in Mesozoic mammals. Communications Biology. 4 (1): 242. doi:10.1038/s42003-021-01757-3. PMC 7902851. PMID 33623117.
Jackson, Stephen Matthew and Schouten, Peter. Gliding Mammals of the World, Csiro Publishing, 2012
Luo, Zhe-Xi; Meng, Qing-Jin; Grossnickle, David M.; Di, Liu; Neander, April I.; Zhang, Yu-Guang; Ji, Qiang (2017). New evidence for mammaliaform ear evolution and feeding adaptation in a Jurassic ecosystem. Nature. 548 (7667): 326—329. Bibcode:2017Natur.548..326L. doi:10.1038/nature23483. PMID 28792934. S2CID 4463476.
Sigogneau-Russell, Denise (1995). Two possibly aquatic triconodont mammals from the Early Cretaceous of Morocco (PDF). Acta Palaeontologica Polonica. 40 (2): 149—162.

[Meng-1] Meng, J.; Hu, Y.; Wang, Y.; Wang, X.; Li, C. (2006). A Mesozoic gliding mammal from northeastern China. Nature. 444 (7121): 889—893. Bibcode:2006Natur.444..889M. doi:10.1038/nature05234. PMID 17167478. S2CID 28414039.

[Gaetano-2] Gaetano, Leandro C.; Rougier, Guillermo W. (2011). New materials of Argentoconodon fariasorum (Mammaliaformes, Triconodontidae) from the Jurassic of Argentina and its bearing on triconodont phylogeny. Journal of Vertebrate Paleontology. 31 (4): 829—843. doi:10.1080/02724634.2011.589877. S2CID 85069761.

[Butler-3] Butler, Percy M.; Sigogneau-Russell, Denise (2016). Diversity of triconodonts in the Middle Jurassic of Great Britain. Palaeontologia Polonica. 67: 35—65. doi:10.4202/pp.2016.67_035.

[Eutriconodontans-4] Kielan-Jaworowska, Zofia; Cifelli,, Richard L.; Luo, Zhe-Xi (2004). "Chapter 7: Eutriconodontans". Mammals from the Age of Dinosaurs: Origins, Evolution, and Structure. New York: Columbia University Press. pp. 216–248. .

[5] Grossnickle, D. M.; Polly, P. D. (2013). Mammal disparity decreases during the Cretaceous angiosperm radiation. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 280 (1771): 20132110. doi:10.1098/rspb.2013.2110. PMC 3790494. PMID 24089340.

[6] Morales-García, N. M.; Gill, P. G.; Janis, C. M.; Rayfield, E. J. (2021). Jaw shape and mechanical advantage are indicative of diet in Mesozoic mammals. Communications Biology. 4 (1): 242. doi:10.1038/s42003-021-01757-3. PMC 7902851. PMID 33623117.

[7] Jackson, Stephen Matthew and Schouten, Peter. Gliding Mammals of the World, Csiro Publishing, 2012

[8] Luo, Zhe-Xi; Meng, Qing-Jin; Grossnickle, David M.; Di, Liu; Neander, April I.; Zhang, Yu-Guang; Ji, Qiang (2017). New evidence for mammaliaform ear evolution and feeding adaptation in a Jurassic ecosystem. Nature. 548 (7667): 326—329. Bibcode:2017Natur.548..326L. doi:10.1038/nature23483. PMID 28792934. S2CID 4463476.

[Ichthyoconodon-9] Sigogneau-Russell, Denise (1995). Two possibly aquatic triconodont mammals from the Early Cretaceous of Morocco (PDF). Acta Palaeontologica Polonica. 40 (2): 149—162.