Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
---|---|---|---|---|
Крейда, K | Нижня/Рання, K1 | Беріаський, K1b | молодше | |
Юра, J | Верхня/Пізня, J3 (Мальм) | Титонський, J3tt | ~145,0 | 152,1 |
Кімериджський, J3km | 152,1 | 157,3 | ||
Оксфордський, J3o | 157,3 | 163,5 | ||
Середня, J2 (Доггер) | Келовейський, J2k | 163,5 | 166,1 | |
Батський, J2bt | 166,1 | 168,3 | ||
Байоський, J2b | 168,3 | 170,3 | ||
Ааленський, J2a | 170,3 | 174,1 | ||
Нижня/Рання, J1 (Лейас) | Тоарський, J1t | 174,1 | 182,7 | |
Плінсбахський, J1p | 182,7 | 190,8 | ||
Синемюрський, J1s | 190,8 | 199,3 | ||
Геттанзький, J1h | 199,3 | 201,3 | ||
Тріас, T | Верхній/Пізній, T3 | Ретський, T3r | древніше | |
Підрозділи юрської системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік. | ||||
Тоарський вік і ярус (рос. тоарский ярус, тоар; англ. Toarcian; нім. Toarcien n) — верхній (четвертий знизу) ярус нижнього відділу юрської системи. У стратотипі представлений блакитними мергелями (8-10 м) з прошарками глинистих вапняків. Підрозділяється на 3 підяруси і 6 зон. Переважають амоніти , , , .
Встановлений французьким палеонтологом А. Д. д'Орбіньї року.
Назва походить від назви французького міста Туар (лат. Toarcium).
Примітки
- Chart/Time Scale : ( )[англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тоарський ярус |
- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Krejda K Nizhnya Rannya K1 Beriaskij K1b molodsheYura J Verhnya Piznya J3 Malm Titonskij J3tt 145 0 152 1Kimeridzhskij J3km 152 1 157 3Oksfordskij J3o 157 3 163 5Serednya J2 Dogger Kelovejskij J2k 163 5 166 1Batskij J2bt 166 1 168 3Bajoskij J2b 168 3 170 3Aalenskij J2a 170 3 174 1Nizhnya Rannya J1 Lejas Toarskij J1t 174 1 182 7Plinsbahskij J1p 182 7 190 8Sinemyurskij J1s 190 8 199 3Gettanzkij J1h 199 3 201 3Trias T Verhnij Piznij T3 Retskij T3r drevnishePidrozdili yurskoyi sistemi navedeni zgidno MKS stanom na 2018 rik por Toarskij vik i yarus ros toarskij yarus toar angl Toarcian nim Toarcien n verhnij chetvertij znizu yarus nizhnogo viddilu yurskoyi sistemi U stratotipi predstavlenij blakitnimi mergelyami 8 10 m z prosharkami glinistih vapnyakiv Pidrozdilyayetsya na 3 pidyarusi i 6 zon Perevazhayut amoniti Vstanovlenij francuzkim paleontologom A D d Orbinyi roku Nazva pohodit vid nazvi francuzkogo mista Tuar lat Toarcium PrimitkiChart Time Scale angl arh 22 chervnya 2019 roku stratigraphy org International Commission on Stratigraphy Data zvernennya 22 chervnya 2019 roku LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Toarskij yarus angl Mizhnarodna stratigrafichna shkala na sajti Mizhnarodnoyi komisiyi z stratigrafiyi YuraRannya Serednya PiznyaGettang Sinemyur Plinsbah Toar Aalen Bajos Bat Kelovej Oksford Kimeridzh Titon